СИЛОМІР У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько. Пішли ми з ним до парку погуляти. Аж тут бачимо — юрба хлопчаків. Виявляється, поставили в парку силомір, і кожен хоче свою силу показати. Гупають по гумовому кружку дерев'яним молотком, але рідко хто до
ВІЛЬХА (За Анатолієм Морозовим). Про те, що дерева й трави кожний по-своєму насіння розсіває, Павлику відомо давно. Жолуді, наприклад, сойки та миші розносять у схованки по лісах і перелісках. Насіння сосни і ялини, ніби вертольотики, за вітром розлітається. Вітер розносить
СІРЕ ЗАЙЧЕНЯ (Євген Гуцало). Батько прийшов додому й скликав усіх нас докупи. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався. — Ну, діти, дивіться, — сказав батько. З картуза на лаву талапнулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно розчепірило лапки, мов на льоду, а вушка злякано
НЕСЛУХНЯНИЙ ГАРБУЗИК (Василь Чухліб). Ох і неслухнянець же він! Ополудні, коли вся родина дрімає, він починає качатися з боку на бік, шарудіти. Врешті висовується з-під захистку і не мигаючи дивиться в небо. — Що ти там побачив? Сонце ж голівку тобі напече, — бубонить мама.
ХИТРИЙ ОГІРОК (За Яковом Пінясовим). У нас на городі виріс огірочок та такий хитрий! Хитріший за Наталочку, яка його посадила. А було так. Усі діти дитячого садка допомагали бабусі-сторожисі садити город. Саджали малюки насінинки в горщечки, потім висаджували на грядки. Поливали сходи
ПІД КРИГОЮ (За Оксаною Іваненко) — Бр-р! Як холодно! — Маленький окунець аж здригнувся. Не дуже-то гріє риб'яча кров. — Холодно, час уже укладатися на зиму, — сказала йому мама. — Усі окуні відшукали затишну яму й умощуються в ній. Але окунець не
ЯКБИ ВСЕ БУЛО ІНАКШЕ... (Лариса Козіна). Каченятко Умчик має хорошого друга — кошеня Мурчика. Якось грілись вони удвох на сонечку. Каченя було дуже сумне. Мурчик ніколи його таким не бачив. — Якби все було інакше, — зітхнуло каченя. — Що ти маєш на увазі?
ДІДУСЕВА ТАЄМНИЦЯ (За Борисом Комаром) Якось бабуся сказала, що в лісі появилися гриби. — Сьогодні, діти, дома сидіть. Буде дощ, — порадив дідусь. — Де ж він візьметься, як на небі ані хмаринки? — запитав я. Не послухали ми дідуся, пішли в ліс. Раптом
ЯК ОЛЕСЯ ЗАСНУЛА У КВІТЦІ (За Іриною Сенченко). Жили собі сестричка та братик. Сестричку звали Олеся, а братика — Василь. Якось каже Олеся братикові: — Василю, пограймо у піжмурки. — Добре, — відповідає Василь. Почали вони жмуритися. Братик заховається
ПАВУЧКОВІ РУШНИЧКИ (Марія Пономаренко). Жив собі в лісі павучок. Над усе він любив ткати рушники. І виходили вони в нього на диво гарні, м’якенькі. Та, на жаль, ніхто з лісових мешканців про це не знав. Колись хутенько він виткав собі звичайнісінького
БАБУСИН ОНУЧОК(За Володимиром Сенцовським) Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір'я баби Стехи? Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати. А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір'я. — Бабуню, —
Інші завдання дивись тут... ВАРІАНТ 7 Завдання 1. У високому небі сяє яскраве сонце. А в лісі тінь, затишно (бо затишшя) і приємно. Навколо ростуть могутні дуби, сніжно-білі берізки (бо берізок), між якими цвітуть золотисті квіточки. На стрункій ялинці промайнула білочка. У неї був
Інші завдання дивись тут... ВАРІАНТ 6 Завдання 1. Моя бабуся працює в дитячому садочку. Її поважають за працьовиті (знак ь) руки і щире серце. Нещодавно обласна газета вмістила замітку «Старанна працівниця». У ній вітали мою бабусю, розповідали (префікс роз-), яка вона чудова
Інші завдання дивись тут... ВАРІАНТ 5 Завдання 1. БЕРЕЖІТЬ ПРИРОДУ ЛІСІВ У лісі живе (бо жити) багато різних тварин. Зяблики, іволги, солов'ї (пишемо апостроф) наповнюють ліс своїм чудовим співом. Білки, розправивши пухнасті хвости, перестрибують з гілки на гілку.
Інші завдання дивись тут... ВАРІАНТ 4 Завдання 1. Ви чуєте, як голосно співає красуня весна (бо весни)? То дзвенить, дзюркотить поміж перешкодами тала вода. Рветься (дієслово на -ться) молоде життя (бо жити) на волю, пробиває (бо пробив) собі дорогу. Вже пробудилося й ожило (бо жити) поле.