© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 153
Прикметник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметники-антоніми — протилежні за значенням прикметники.
Прикметники-синоніми — близькі за значенням прикметники.
Змінювання прикметників за числами в сполученні з іменниками — однина і множина.
Змінювання прикметників за родами в сполученні з іменниками — чоловічий, жіночий, середній.
Вправа 154
1� Дібрали прикметники.
Лимон (який?) овальний, кислий, соковитий, жовтий, корисний.
Кукурудза (яка?) зерниста, сортова, висока, качаниста, міцна.
Сонце (яке?) літнє, яскраве, ніжне, тепле, велике.
2� Літнє – звуків 5 звуковий розбір слова [л' і т н' е], букв – 5 («ел», «і», «те», «ен», «є»)
Вправа 155 Записали в дужках питання до прикметників.
Незвичайний (який?) зимовий пейзаж!
(Які?) білі тони, (які?) темні лінії, (які?) блакитні відтінки. Чарівна природа! Зима хоче засліпити красу (якої?) зеленої весни, (якого?) жовтогарячого літа, (якої?) золотої осені. Зимова краса виткана не з буйного (якого?) зеленого листу, не з (яких?) розмаїтих квітів, не із (якого?) золотого колосу, а зі звичайної води, що перетворилася на (які?) чарівні сніжинки. Хіба це не диво?
Вправа 156 Склали речення з прикметниками, які вказують на ознаки матеріалу, розміру та кольору.
На високій яблуні дозріли червоні яблука. Мама вишивала лляну сорочку чорними й червоними нитками.
Вправа 157
2,3� Виписали словосполучення в переносному значенні.
Веселі дівчата — веселі бджоли.
Золота сережка — золота мла.
Вправа 158 У прислів'я уставили найбільш влучний прикметник.
Будь люб’язним, але не надокучливим. Ввічливе слово кожному приємне. Привітну людину завжди радо зустрічають.
Від хороброго й смерть біжить. У безстрашного є тільки безсмертя. На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає.
1. Ввічливий, чемний, привітний, люб'язний.
2. Хоробрий, сміливий, відважний, безстрашний.
Вправа 159
У неї була своя мала кімнатка. Там стояли білі стелажі, а на них рівними рядами сиділи ляльки, м'який ведмедик, лежали яскраві кубики.
У кімнаті стояло невелике ліжко дівчинки. Біля нього лежав веселий килимок. Кімнатка була настільки чистою, що здавалося, ніби в ній ніхто не жив.
Антоніми: велика — мала, чорні — білі, кривими — рівними, твердий — м’який, тьмяні — яскраві, велике — невелике, сумний — веселий, брудною — чистою.
Вправа 160
Надходила степова буря. Попереду мчали сиві вітри. Співало сумну пісню кожне кволе стебло. Суха берізка перегнула на стежці свій тонкий хребет. Злі вітри схиляли крихкі хліба додолу. Сухорляве сонце в тьмі пилу було дивне.
1� Антоніми: сумну — веселу, тонкий — товстий.
2� Синоніми: злі — лихі, люті, сердиті.
3� Чотири словосполучення з прикметниками в переносному значенні:
сиві вітри, кволе стебло, злі вітри, крихкі хліба, сухорляве сонце.
Вправа 161
2� Позначили рід прикметника і число.
Торт солодкий (ч. р., одн.); олівець синій (ч. р., одн.);
слива солодка (ж. р., одн.); кулька синя (ж. р., одн.);
цукерка солодка (ж. р., одн.); озеро синє (с. р., одн.);
торти, сливи, цукерки солодкі (мн.); олівці, кульки, озера сині (мн.).
Закінчення прикметників чоловічого роду –ий, ій; жіночого роду –а, я-; середнього роду –е, -є.
Прикметник у множині не змінюється за родами. Закінчення прикметника в множині –і.
Вправа 162
1� У дужках уписали питання, позначили закінчення прикметників.
Н. в. (який?) нов[ий] рюкзак; (яка?) нов[а] хустка, (яке?) нов[е] село;
Р. в. (якого?) нов[ого] рюкзака; (якої?) нов[ої] хустки; (якого?) нов[ого] села;
Д. в. (якому?) нов[ому] рюкзаку; (якій?) нов[ій] хустці; (якому?) нов[ому] селу;
Зн. в. (який?) нов[ий] рюкзак; (яку?) нов[у] хустку; (яке?) нов[е] село;
Ор. в. (яким?) нов[им] рюкзаком; (якою?) нов[ою] хусткою; (яким?) нов[им] селом;
М. в. (у якому?) нов[ому] рюкзаку; (у якій?) нов[ій] хустці; (у якому?) нов[ому] селі.
Форма називного відмінка однини чоловічого роду є початковою формою прикметника.
Вправа 163
1� Указали питання, відмінок прикметника і рід.
(Який? Н. в., ч. р.) червоний кавун;
(якої? Р. в., ж. р.) смачної картоплі;
(якого? Р. в., с. р.) великого поля;
(якою? Ор. в., ж. р.) цікавою книжкою;
(яким? Ор. в., с. р.) глибоким морем;
(якого? Р. в., ч. р.) високого дуба;
(якого? Р. в., с. р.) теплого сонечка;
(якої? Р. в., ж. р.) стрункої берези;
(яка? Н. в., ж. р.) висока тополя;
(яке? Н. в., с. р.) глибоке озеро;
(який? Н. в., ч. р.) дерев'яний стіл.
Рід прикметника можна визначити за родом іменника: кавун (мій/він, ч. р.), картопля (моя/вона, ж. р.), поле (моє/воно, с. р.), книжка (моя/вона, ж. р.), море (моє/воно, с. р.), дуб (мій/він, ч. р.), сонечко (моє/воно, с. р.), береза (моя/вона, ж. р.), тополя (моя/вона, ж. р.), озеро (моє/воно, с. р.), стіл (мій/він, ч. р.)
Також рід прикметника можна визначити за родовим закінченням прикметника у називному відмінку однини: червоний(ч. р.) кавун, смачна (ж. р.) картопля, велике (с. р.) поле, цікава (ж. р.) книжка, глибоке (с. р.) море, високий (ч. р.) дуб, тепле (с. р.) сонечко, струнка (ж. р.) береза, висока (ж. р.) тополя, глибоке (с. р.) озеро, дерев'яний (ч. р.) стіл.
Вправа 164
Порожня бочка торохтить, а повна мовчить.
Гірка правда краща, ніж солодка брехня.
Гостре словечко коле сердечко.
Добре слово багато важить.
Вправа 165 Створюю переказ розповідного тексту за малюнками до тексту «Напередодні Нового року» Вікторії Ярош.
До діда Мороза часто приходять лісові звірята. Він розпалює піч, разом з друзями сідає на пухнастий теплий килим, вони п’ють запашний лісовий чай з ягід та листя малини, суниці, ожини, співають пісні та розповідають одне одному казки й веселі історії…
Ви вже знаєте, що Дід Мороз і лісові звірі часто збираються разом, щоб ліпити вареники. І не прості, круглі, а фігурні. Білочка робить варенички у вигляді шишок, Кабанчик – жолудів, Їжачок створює смачненькі кульки з тіста, схожі на яблучка та грушки, а Ведмедик – на ягідки малини. Ті ж вареники-грибочки, що виробляє Лисичка, важко відрізнити від справжніх.
Вправа 166
У називному відмінку однини прикметники з основою на твердий приголосний звук у чоловічому роді мають закінчення –ий, у жіночому — а, у середньому — е: довгий шлях, довга ніч, довге поле.
Вправа 167 Указали відмінок, число прикметника і рід (в однині).
Вузька (Н. в., ж. р., одн.) стежка підбігла до високої кручі. Далі вона повилася крутим (Ор. в., ч. р., одн.) берегом над річкою. Крізь густу (Зн. в., ж. р., одн.) ліщину синів Дніпро. Довгим (Ор. в., ч. р., одн.) поглядом Софія охопила широку (Зн. в., ж. р., одн.) річку, піщані (Зн. в., мн.) острови, прибережну (Зн. в., ж. р., одн.) косу.
Вузька (яка? Н. в.; вузька: ж. р., одн.) стежка, крутим (яким? Ор. в., крутий: ч. р., одн.) берегом, густу (яку? Зн. в., густа: ж. р., одн.) ліщину, довгим (яким? Ор. в.; довгий: ч. р., одн.) поглядом, широку (яку? Зн. в., широка: ж. р., одн.) річку, піщані (які? Зн. в., мн.) острови, прибережну (яку? Зн. в., прибережна: ж. р., одн.) косу.
Вправа 168
Зовсім маленька хмаринка ставала дедалі більшою хмарою, розпухала, була подібною то до сивого діда в довгому балахоні, то до ліжка з величезними подушками, то до високої гори, то до білосніжних вулканів.
1� Позначили відмінок, рід і число прикметника.
Маленька (Н. в., ж. р., одн.) хмаринка.
Більшою (Ор. в., ж. p., одн.) хмарою.
До сивого (Р. в., ч. p., одн.) діда.
В довгому (М. в., ч. p., одн.) балахоні.
З величезними (Ор. в., мн.) подушками.
До високої (Р. в., ж. p., одн.) гори.
До білосніжних (Р. в., мн.) вулканів.
Маленька (яка? Н. в.; маленька: ж. р., одн.) хмаринка, більшою (якою? Ор. в.; більша: ж. p., одн.) хмарою, сивого (якого? Р. в., сивий: ч. p., одн.) діда, в довгому (в якому? М. в.; довгий: ч. p., одн.) балахоні, величезними (якими? Ор. в., мн.) подушками, високої (якої? Р. в., висока: ж. p., одн.) гори, білосніжних (яких? Р. в., мн.) вулканів.
Вправа 169
Радісний погляд; радісна усмішка; радісне слово; радісні діти;
блакитний шарф; блакитна стрічка; блакитне небо; блакитні озера.
1� Провідміняли словосполучення.
|
Н. в. радісний погляд, радісна усмішка, радісне слово, радісні діти; Р. в. радісного погляду, радісної усмішки, радісного слова, радісних дітей; Д. в. радісному погляду, радісній усмішці, радісному слову, радісним дітям; Зн. в. радісний погляд, радісну усмішку, радісне слово, радісних дітей; Ор. в. радісним поглядом, радісною усмішкою, радісним словом, радісними дітьми; М. в. у радісному погляді, у радісній усмішці, у радіснім слові, у радісних дітей; |
|
Н. в. блакитний шарф, блакитна стрічка, блакитне небо, блакитні озера; Р. в. блакитного шарфа, блакитної стрічки, блакитного неба, блакитних озер; Д. в. блакитному шарфу, блакитній стрічці, блакитному небу, блакитним озерам; Зн. в. блакитний шарф, блакитну стрічку, блакитне небо, блакитні озера; Ор. в. блакитним шарфом, блакитною стрічкою, блакитним небом, блакитними озерами; М. в. на блакитному шарфі, на блакитній стрічці, на блакитному небі, на блакитному озері. |
Вправа 170 У називному відмінку однини прикметники з основою на м'який приголосний у чоловічому роді мають закінчення -ій; у жіночому — -я, у середньому — -є, а в множині — -і.
Н. в. синій, синя, синє, сині;
P. в. синього, синьої, синього, синіх;
Д. в. синьому, синій, синьому, синім;
Зн. в. синій, синю, синє, сині;
Ор. в. синім, синьою, синім, синіми;
М. в. на синьому, на синій, на синьому, на синіх.
Вправа 171
1� Указали відмінок, число, рід (в однині).
(Н. в., ч. p., одн.) давній випадок; (Р. в., ч. p., одн.) давньому випадку; (Н. в., мн.) давні випадки.
На мужньому воїнові (М. в., ч. p., одн.); мужнього воїна (Р. в., ч. p., одн.); мужній (Н. в., ч. p., одн.) воїн.
Рання пташка (Н. в., ж. p., одн.); ранньою пташкою (Ор. в., ж. p., одн.); ранні пташки (Н. в., мн.)
Безкрає небо (Н. в., с. p., одн.); безкрайого (Р. в., с. p., одн.) неба; безкраїх (Р. в., мн.) небес.
Вправа 172 Позначили відмінок і число прикметників.
Зелені (Н. в., мн.) сосни;
в пухнастому снігу (М. в., одн.);
теплі (Н. в., мн.) кожушки;
сусідня (Н. в., одн.) берізка;
на могутньому (М. в., одн.) дубі;
торішнє (Н. в., одн.) листя;
вечірня (Н. в., одн.) зоря;
фіолетовим (Ор. в., одн.) кольором;
червоногруді (Н. в., мн.) снігурі;
над сумною (Ор. в., одн.) горобиною;
раннє (Зн. в., одн.) покривало.
Зелені (які? Н. в.) сосни (що? Н. в., підмет) стояли по коліна в пухнастому (в якому? М. в.) снігу (в чому? М. в.). Вони одягли на себе теплі (які? Зн. в.) кожушки (що? Зн. в.). Сусідня (яка? Н. в.) берізка (що? Н. в., підмет) була наче з кришталю. На могутньому (на якому? М. в.) дубі (на чому? М. в.) ще виднілося торішнє (яке? Н. в.) листя (що? Н. в., підмет). Вечірня (яка? Н. в.) зоря (що? Н. в., підмет) розфарбувала все фіолетовим (яким? Ор. в.) кольором (чим? Ор. в.). Тільки червоногруді (які? Н. в.) снігурі (хто? Н. в.) весело літали над сумною (якою? Ор. в.) горобиною (чим? Ор. в. ), збиваючи з неї раннє (яке? Зн. в.) покривало (що? Зн. в.) зими.
Вправа 173 Провідміняли словосполучення.
|
Н. в. хатній килим, хатня робота, хатнє відро, хатні турботи; Р. в. хатнього килима, хатньої роботи, хатнього відра, хатніх турбот; Д. в. хатньому килиму, хатній роботі, хатньому відру, хатнім турботам; Зн. в. хатній килим, хатню роботу, хатнє відро, хатні турботи; Ор. в. хатнім килимом, хатньою роботою, хатнім відром, хатніми турботами; М. в. на хатньому килимі, у хатній роботі, у хатньому відрі, у хатніх турботах. |
|
Н. в. сусідній лан, сусідня нива, сусіднє поле, сусідні степи; Р. в. сусіднього лану, сусідньої ниви, сусіднього поля, сусідніх степів; Д. в. сусідньому лану, сусідній ниві, сусідньому полю, сусіднім степам; Зн. в. сусідній лан, сусідню ниву, сусіднє поле, сусідні степи; Ор. в. сусіднім ланом, сусідньою нивою, сусіднім полем, сусідніми степами; М. в. на сусідньому лані, на сусідній ниві, на сусідньому полі, на сусідніх степах. |
Вправа 174
Н. в. — гарний, осінній;
Р. в. — гарного, осіннього;
Д. в. — гарному, осінньому;
Зн. в. — гарний, осінній;
Ор. в. — гарним, осіннім;
М. в. — у гарному, у осінньому.
Вправа 175 Позначили закінчення, указали відмінок.
1) Словосполучення іменників із прикметниками з основою на твердий приголосний:
|
зимов[ого] (Р. в.) ранку, на велик[ій] (М. в.) горі, грамотн[ого] (Зн. в.) учня, у соковит[ому] (М. в.) апельсині, на висок[ій] (М. в.) сосні, далек[а] (Н. в.) дорога, солодк[их] (Ор. в.) плодів, дерев'ян[ого] (Р. в.) стола, цікав[их] (Р. в.) книжок. |
зимового (якого? Р. в.) ранку (чого? Р. в.), на великій (на якій? М. в.) горі (на чому? М. в.), грамотного (якого? Зн. в.) учня (кого? Зн. в.), у соковитому (у якому?, М. в.) апельсині (у чому? М. в.), на високій (на якій? М. в.) сосні (на чому? М. в.), далека (яка? Н. в.) дорога (що? Н. в.), солодких (яких? Ор. в.) плодів (чого? Ор. в.), дерев'яного (якого? Р. в.) стола (чого? Р. в.), цікавих (яких? Р. в.) книжок (чого? Р. в.). |
2) Словосполучення іменників із прикметниками з основою на м'який приголосний:
|
сусідн[і] (Н. в.) села, самотн[я] (Н. в.) людина, на син[іх] (М. в.) сливах. |
сусідні (які? Н. в.) села (що? Н. в.), самотня (яка? Н. в.) людина (хто? Н. в.), на синіх (на яких? М. в.) сливах (на чому? М. в.) |
Початкова форма прикметника: [с у с' і д н' і й], [з и м о в и й] , [в е л и к и й], [г р а м о т н и й], [с а м о т н' і й], [с о к о в и т и й], [в и с о к и й], [д а л е к и й], [с о л о д к и й], [с и н' і й], [д е р е в й а н и й], [ц' і к а в и й].
Щоб визначити відмінок прикметника, треба з'ясувати відмінок іменника, від якого залежить прикметник.
2� Розбір прикметника як частини мови:
Зимового — якого?, прикметник, Р. в., ч. p., одн., ранку.
Вправа 176 Указали питання, відмінок і число прикметників, позначили закінчення прикметників.
Хто з дітей не любить сніжн[ої] (якої? Р. в., одн.) зими! Земля вкривається пухк[им] (яким? Ор. в., одн.) чист[им] (яким? Ор. в., одн.) снігом. І тоді з'являються Снігобородьки! Вони — з невеличк[ої] (якої? Р. в., одн.) країни Естонії. Кумедн[их] (яких? Ор. в., мн.) чоловічків із велик[ою] (якою? Ор. в., одн.) бородою називають снігов[ими] (якими? Ор. в., мн.) бородайками, снігов[ими] (якими? Ор. в., мн.) бородачами, або просто Снігобородьками.
Перевірка кінцевого приголосного основи прикметника у початковій формі: [с н' і ж н и й], [п у х к и й], [ч и с т и й], [н е в е л и ч к и й], [к у м е д н и й], [в е л и к и й], [с н' і г о в и й].
Вправа 177 Дібрали до прикметників іменники, вказали відмінок, число й рід (в однині) прикметників.
Свіжих (Р. в., мн.) овочів, у глибокому (М. в., одн., ч. р.) сні, широких (Р. в., мн.) вулиць, літні (Н. в., мн.) канікули, пізніми (Ор. в., мн.) вечорами, братній (Н. в., одн., ч. р.) подарунок, ранньому (Д. в., одн., ч. р.) світанку, добрих (Р. в., мн.) друзів, щирого (Р. в., одн., с. р.) побажання.
Свіжих (яких? Р. в., мн.) овочів (чого? Р. в., мн.); у глибокому (у якому? М. в., одн., глибокий: ч. р.) сні (у чому? М. в., одн., мій/він сон: ч. р.); широких (яких? Р. в., мн.) вулиць (чого? Р. в., мн.); літні (які? Н. в., мн.) канікули (що? Н. в., мн.); пізніми (якими? Ор. в., мн.) вечорами (чим? Ор. в., мн.); братній (який? Н. в., одн., братній: ч. р.) подарунок (що? Н. в., одн., мій/він подарунок: ч. р.); ранньому (якому? Д. в., одн., ранній: ч. р.) світанку (чому? Д. в., одн., мій/він світанок: ч. р.); добрих (яких? Р. в., мн.) друзів (кого? Р. в., мн.); щирого (якого? Р. в., одн., щире: с. р.) побажання (чого? Р. в., одн., моє/воно побажання: с. р.)
Вправа 178
P. в. мужнього;
Д. в. мужньому;
Ор. в. мужнім;
М. в. на мужньому.
У прикметниках з основою на м'який приголосний [м у ж н' і й] перед закінченням у родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках пишемо м'який знак.
Вправа 179
Прикметники з основою на м'який приголосний: [о с' і н': і й], [п´ і з н' і й].
Прикметники з основою на твердий приголосний: [р о ж е в и й], [д о б р и й]
P. в. осіннь[ого], пізнь[ого];
Д. в. осіннь[ому], пізнь[ому];
Ор. в. осінн[ім], пізн[ім];
М. в. на осіннь[ому], на осінн[ім], на пізнь[ому], на пізн[ім].
У місцевому відмінку прикметники чоловічого й середнього роду можуть мати дві форми.
Вправа 180
Ліс стояв, наче молода під весільн[им] вінцем. На дорог[ому] зимов[ому] уборі мигтіли й зникали блискітки. І все те диво світилось у раннь[ому] сонячн[ому] промінні. Жодна картина природи осіннь[ого] чи літнь[ого] дня не може прирівнятися до тієї пишн[ої] фантастичн[ої] картини сонн[ої] зими.
[в е с' і л' н и й], [д о р о г и й], [з и м о в и й], [р а н': і й], [с о н' а ч н и й], [о с' і н': і й], [л' і т н' і й], [п и ш н и й], [ф а н т а с т и ч н и й], [с о н: и й]
Вправа 181
Прикметники з основою на м'який приголосний: [м а й б у т н' і й], [б р а т н' і й], [в е ч´ і р н' і й].
Прикметники з основою на твердий приголосний: [в е с н' а н и й], [с у м н и й]
1� Прикметники з основою на м'який приголосний поставили у Р. в., Д. в., Ор. в. й М. в. однини (дві форми), позначили закінчення.
P. в. майбутнь[ого], братнь[ого], вечірнь[ого];
Д. е. майбутнь[ому], братнь[ому], вечірнь[ому];
Ор. в. майбутн[ім], братн[ім], вечірн[ім];
М. в. у майбутнь[ому], у майбутн[ім], у братнь[ому], у братн[ім], у вечірнь[ому], у вечірн[ім].
Вправа 182
Червон[їй] (якій? Д. в., ж. p., одн.) троянді; на червон[ій] (на якій? М. в., ж. p., одн.) троянді.
Висок[ій] (якій? Д. в., ж. p., одн.) березі; на висок[ій] (на якій? М. в., ж. p., одн.) березі.
Шкільн[ій] (якій? Д. в., ж. p., одн.) парті; на шкільн[ій] (на якій? М. в., ж. p., одн.) парті.
Прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках мають закінчення –ій.
Вправа 183 Позначили закінчення прикметника у формі Д. в. та М. в. однини.
Широк[ій] дорозі (Д. в.); на широк[ій] дорозі (М. в.); далек[ій] подорожі (Д в.); у далек[ій] подорожі (М. в.); швидк[ій] машині (Д. в.); у швидк[ій] машині (М. в.); сонячн[ій] долині (Д. в.); у сонячн[ій] долині (М. в.).
Вправа 184
На білій (на якій?, М. в., ж. р., одн.) пухнастій (на якій?, М. в., ж. р., одн) хмаринці (на чому?, М. в., ж. р., одн.) плив молодий місяць. Сріблясте проміння втопилося в тихій (в якій?, М. в. , ж. р., одн.) журбі (в чому?, М. в. , ж. р., одн.) молодої ялиці. На сонній (на якій?, М. в. , ж. р., одн.) землі (на чому?, М. в. , ж. р., одн.) лежала химерна тінь від кущів ліщини. Великі лопухи запахли ніччю, а на гладкій (на якій?, М. в. , ж. р., одн.) поверхні (на чому?, М. в. , ж. р., одн.) листків з'явилася роса. У холодній (у якій?, М. в. , ж. р., одн.) любові (у чому?, М. в. , ж. р., одн.) молодого місяця, у короткій (у якій?, М. в. , ж. р., одн.) дружбі (у чому?, М. в. , ж. р., одн.) предмети та їхні тіні зустрічали ніч.
2� Позначили закінчення прикметників.
На біл[ій] (на якій?, М. в., ж. р., одн.) пухнаст[ій] (на якій?, М. в., ж. р., одн) хмаринці; в тих[ій] (в якій?, М. в. , ж. р., одн.) журбі;на сонн[ій] (на якій?, М. в. , ж. р., одн.) землі; на гладк[ій] (на якій?, М. в. , ж. р., одн.) поверхні; у холодн[ій] (у якій?, М. в. , ж. р., одн.) любові; у коротк[ій] (у якій?, М. в. , ж. р., одн.) дружбі.
Вправа 185
Солодк[ій] цукерці; у солодк[ій] цукерці.
Весел[ій] розповіді; у весел[ій] розповіді.
Добр[ій] бабусі; на добр[ій] бабусі.
Рідн[ій] сестрі; на рідн[ій] сестрі.
Вправа 186 Підкреслили суфікси –зьк-, -цьк-.
Запоріжжя — запорізькі.
Козак — козацькі.
У суфіксах прикметників -ськ-, -цьк-, -зьк- завжди пишемо м'який знак: сільський, вінницький, празький.
Вправа 187 Підкреслили суфікси –цьк-, -ськ-.
Німецькі, австрійські, словацькі, угорські, болгарські, румунські, українські.
Вправа 188 Підкреслили суфікси –цьк-, -ськ-, -зьк-.
Січ називають Запорізькою.
Сузір'я називають Чумацьким Шляхом.
Річки у горах називають гірськими.
Берег моря називають морським.
Вінницька, Київська, Харківська, Чернівецька, Чернігівська області.
Вправа 189 Від назв держав утворили прикметники, підкреслили суфікси -ськ-.
Італія — італійський, Словенія — словенський, Албанія — албанський, Македонія — македонський, Польща — польський, Швейцарія — швейцарський, Чехія — чеський.
Вправа 190 Створюю вітальну листівку з Новим роком
Інструкція створення вітальної листівки…
Вірш Івани Блажкевич «Новий рік»…
Вправа 191
2� Позначили закінчення прикметника у Р. в., Зн. в. та М. в. множини.
а) Прикметник з основою на твердий приголосний: щаслив[их] дітей; щаслив[их] дітей; на щаслив|их] дітях.
б) Прикметник з основою на м'який приголосний: могутн[іх] дубів; могутн[і] дуби; на могутн[іх] дубах.
У родовому, знахідному та місцевому відмінках прикметники з основою на твердий приголосний мають закінчення -их, у прикметниках з основою на м'який приголосний у родовому та місцевому відмінках — закінчення -іх.
Вправа 192
2� Аналіз прикметника як частини мови.
Сусіднє — село, яке?, прикметник, Н. в., одн., с. р.
� Провідміняли прикметники з іменниками в множині, позначили закінчення прикметників.
|
які? яких? яким? які? якими? у яких? |
Солодк[і] кавуни, сусідн[і] села; солодк[их] кавунів, сусідн[іх] сіл; солодк[им] кавунам, сусідн[ім] селам; солодк[і] кавуни, сусідн[і] села; солодк[ими] кавунами, сусідн[іми] селами; у солодки[х] кавунах, у сусідн[іх] селах. |
Вправа 193 Ступені порівняння прикметників
|
|
вищий ступінь порівняння |
найвищий ступінь порівняння |
|
солодкий |
солодший |
найсолодший |
|
сумний |
сумніший |
найсумніший |
|
великий |
більший |
найбільший |
|
потужний |
потужніший |
найпотужніший |
|
важкий |
важчі |
найважчий |
|
високий |
вищий |
найвищий |
Вищий ступінь порівняння прикметників утворюємо за допомогою суфіксів -ш-, -іш.
При спрощенні приголосних звуків маємо видозмінений суфікс –щ-.
Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням до форми вищого ступеня префікса най-.
Вправа 194
Український літак «Мрія» став найбільшим у світі. Літак став найпотужнішим серед транспортних літальних засобів. Він брав на борт найважчі та найвищі вантажі.
1� Провідміняли словосполучення:
|
які? яких? яким? які? якими? у яких? |
Н. в. найважчі вантажі; Р. в. найважчих вантажів; Д. в. найважчим вантажам; Зн. в. найважчі вантажі; Ор. в. найважчими вантажами; М. в. у найважчих вантажах. |
Вправа 195
Сполучення іменників із прикметниками у прямому значенні:
весняні ранки; весняна роса; скляний посуд; золоті сережки.
Сполучення іменників із прикметниками у переносному значенні:
весняний настрій; скляні очі; скляним поглядом; золотою березою; золоте серце.
Вправа 196
Вірний приятель — то найбільший скарб.
Повний колос до землі гнеться, порожній догори пнеться.
Літній день довший за зимовий тиждень.
Вправа 197
Жовта у зелену смужку огрядна пані Гусениця страшенно боялася холодної осені. Вона знала: холодна осінь сама не ходить. Холодні дощі вбираються в сірі тумани, які завжди приводять сніжну зиму. Сніг любить білу фарбу. Вона буде сипатися доти, доки від огрядної пані Гусениці не залишиться ні жовтої цятки, ні зеленої смужки.
1� Виписали словосполучення, указали число, рід (в однині), відмінок, позначили закінчення в прикметниках.
Сір[і] (мн., Зн. в.) тумани; сніжн[у] (одн., ж. р., Зн. в.) зиму.
2� Почуття переживає: схвильованість за жовту цятку і зелену смужку.
Вправа 198 Указали число, рід (в однині), відмінок, позначили закінчення прикметників.
Біл[у] (одн., ж. p., Зн. в.) фарбу;
огрядн[ої] (одн., ж. p., P. в.) пані;
жовт[ої] (одн., ж. p., P. в.) цятки;
зелен[ої] (одн., ж. p., P. в.) смужки.
Мої навчальні досягнення
Падає білий лапатий сніг. Пухнастий, як ковдра, що подарувала моя бабуся. Світ поволі стає подібним до чарівної казки. Зранку голубе небо не обіцяло зміни погоди. А перед обідом чисте небо вкрилося сірими хмарами. Вони опустилися дуже низько. Суха трава побіліла. Голі дерева гойдалися від зимового вітру. А завтра місто прокинеться в білій льолі. Жваві колядники заспівають йому веселих колядок
1� 1. Подія відбувається у місті.
2. Подія відбувається взимку.
З. Розповідь веде автор.
2� 1. Словосполучення з прикметником у початковій формі.
Білий лапатий сніг.
2. Словосполучення з прикметником у формі середнього роду: голубе небо, чисте небо.
Словосполучення з прикметником у формі середнього роду: чарівної казки, суха трава.
3� 1. Указали число та відмінок підкреслених прикметників.
Голі (мн., Н. в.), веселих (мн., Р. в.).
2. Указали число, рід і відмінок виділеного прикметника.
В білій (одн., ж. р., М. в.)
В білій (одн., біла – ж. р., в чому?, М. в.) льолі (одн., моя/вона ж. р., у чому?, М. в.)
4� Указали число, рід (в однині), відмінок зміненого прикметника, позначили закінчення.
А перед обідом чисте небо вкрилося сірими (мн., Ор. в.) хмарами.
Сірими (мн., якими? Ор. в.) хмарами (мн., чим? Ор. в.)