Відповіді 4 клас Пономарьова, Гайова Сторінка 40 – 48 до підручника

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Пономарьова К., Гайова Л."

Сторінка 40

Вправа 3

Угорщина — одна з найдавніших країн у Європі. Вона утворилася раніше за Німеччину і Францію.

Столиця Угорщини — місто Будапешт. Його назва виникла з назв двох міст — Буда і Пешт, які розкинулися на протилежних берегах Дунаю. Дев'ять мостів з'єднали їх в одне місто, якому дали назву Будапешт.

^{Угорщина — одна з найдавніших (чого?) країн у (у чому?) Європі. Вона утворилася раніше за (що?) Німеччину і (що?) Францію.}

^{Столиця (чого?) Угорщини — місто Будапешт. Його назва виникла з назв двох (чого?) міст — Буда і Пешт, які розкинулися на протилежних (на чому?) берегах Дунаю. Дев'ять (чого?) мостів з'єднали їх в одне (що?) місто, якому дали назву Будапешт.}

Вправа 4

Хлопчик Іштван, дівчинка Евелін.

Вправа 5

Привіт, Ґаджику! Запрошую тебе до Угорщини. Побуваєш у Будапешті. Помилуєшся красою Дунаю. Відвідаєш термальні джерела. Із задоволенням поплаваєш у їхніх лікувальних водах.

Вправа 6

Уяви, що подібне запрошення Іштван надіслав і тобі. Напиши відповідь на нього...

Вправа 7

Хочете знати, де в Угорщині є термальні курорти? Спитайте краще, де їх немає! Не буде великим перебільшенням сказати, що Угорщина від самої столиці до найглухішого села — один великий термальний курорт.

В Україні також є термальні джерела. Вони розташовані на Закарпатті, яке межує з Угорщиною.

^{Перевірка закінчення за питаннями: в (в чому?) Угорщині, (що?) курорти, (чим?) перебільшенням, в (в чому?) Угорщині, (чого?) столиці, (чого?) села, в (в чому?) Україні, (що?) джерела, на (на чому?) Закарпатті, з (чим?) Угорщиною.}

Сторінка 41

Вправа 1 Називний відмінок іменника в однині – початкова форма іменника

^{Питання} ^{хто? що?}	^{Чоловічий рід}	^{Жіночий рід}	^{Середній рід}
^{Допоміжні слова}	^{мій, він}	^{моя, вона}	^{моє, воно}
^{Закінчення}	^{нульове, -о}	^{нульове, -а, -я}	^{-е, о-, -а,-я}
^{Закінчення}	^ліс^[]^{, кінь}^[]^{, батьк}^[^о^]	^риб^[^а^],^земл^[^я^],^сіль^{[], хвил[я]}	^сонц^[^е^],^міст^[^о^],^курч^[^а^],^тел^[^я^]
^{Приклади}	ліс, кінь, батько	риба, земля, сіль, хвиля	сонце, місто, курча, теля

Вправа 2 У словосполученнях підкреслили іменники

За круглим столом; маленькому кошеняті; цікаву книжку; гарного дня; у великій сумці; у своєму серці; новорічних подарунків.

^{Перевірили рід іменника у початковій формі: (що?) стіл (мій, він, ч. р.), (хто?) кошеня (моє, воно, с. р.); (що?) книжка (моя, вона, ж. р.), (що?) день (мій, він, ч. р.), (що?) сумка (вона, моя, ж. р.); (що?) серце (моє, воно, с. р.); (що?) подарунок (мій, він, ч. р.).}

Вправа 3 Підкреслили іменники в називному відмінку і позначили закінчення

Найбільше озер[о] в Угорщині — Балатон[]. Угорц[і] називають його угорським морем. Але це умовна назв[а]. Адже найбільша глибин[а] в озері — всього дванадцять з половиною метрів.

На Балатоні є півострів[] Тихань[]. Тут встановлено пам'ятник[] угорському королю Андрашу і його дружині Анастасії, дочці Ярослава Мудрого.

^{Найбільше (що?) озеро в (в чому?) Угорщині — (що?) Балатон. (Хто?) угорці називають його угорським (чим?) морем. Але це умовна (що?) назва. Адже найбільша (що?) глибина в (в чому?) озері — всього дванадцять з половиною (чого?) метрів. На (на чому?) Балатоні є (що?) півострів (що?) Тихань. Тут встановлено (що?) пам'ятник угорському (кому?) королю Андрашу і його (кому?) дружині (кому?) Анастасії, (кому?) дочці (кого?) Ярослава Мудрого.}

^{Перевірка правопису ненаголошених звуків [е], [и]: о́зеро (бо озе́ра), глибина́ (бо вглиб), о́зері (бо озе́ра).}

Вправа 4 Напиши угорським школярам повідомлення про Свитязь – найглибше озеро в Україні…

Сторінка 42

Вправа 5 Ввічливі слова

Угорською мовою

Українською мовою

Йу́ напот.

Ки́рем!

Ві́сонтлаташро.

Добрий день.

Будь ласка.

До побачення.

В іменниках позначили закінчення: день[], ласк[а], побаченн[я].

Вправа 6

^{1. У-гор-ський ви-на-хі-дник Ер-но Ру-бік при-ду-мав по-пу-ляр-ну іг-ра-шку — ку-бик Ру-бі-ка. У Бу-да-пе-шті вже біль-ш як трид-цять ро-ків про-хо-дить чем-пі-о-нат зі скла-да-ння ку-би-ка. Тут бу-ло вста-нов-ле-но сві-то-вий ре-корд — 7 се-кунд.}

^{2. У Бу-да-пе-шті є не-зви-чний ту-ри-сти-чний ав-то-бус-ам-фі-бі-я. Він не тіль-ки ї-здить до-ро-га-ми мі-ста, а й пла-ва-є по Ду-на-ю.}

� Іменники поставили в початковій формі (називний відмінок однини) й позначили закінчення.

Іграшку — (що?) іграшк[а], Будапешті — (що?) Будапешт[], кубика — (що?) кубик[].

Дорогами — (що?) дорог[а], міста — (що?) міст[о], Дунаю — (що?) Дунай[].

Вправа 7 Іменники поставили в початковій формі й позначили рід іменника.

Місті — місто (с. р.), музей — музей (ч. р.), перцю — перець (ч. р.), Європи — Європа (ж. р.), Америки — Америка (ж. р.), років — рік (ч. р.), картоплю — картопля (ж. р.), квасолю — квасоля (ж .р.), рослиною — рослина (ж. р.), кулінарії — кулінар (ч. р.).

^{Перевірка роду іменника: місто (моє, воно, с. р.), музей (мій, він, ч. р.), перець (мій, він, ч. р.), Європа (моя, вона, ж. р.), Америка (моя, вона, ж. р.), рік (мій, він, ч. р.), картопля (моя, вона, ж. р.), квасоля (моя, вона, ж .р.), рослина (моя, вона, ж. р.), кулінар (мій, він, ч. р.).}

Сторінка 43, 44

Вправа 1, 2

Родовий відмінок іменників жіночого роду однини
^{Відмінок іменника}	^{Називний}	^{Родовий відмінок}
^{Питання}	^{хто? що?}	^{кого? чого?}
^{Закінчення} ^{основи в Н. в.}		^{після твердих} ^{приголосних звуків,} ^{крім [ж],[ч],[ш]}	^{після м’яких приголосних} ^{та [ж],[ч], [ш]}	^{після [й]}
^{Закінчення}	-а, -я	–и	-і	-ї
^{Приклади,} ^{позначили} ^{закінчення}	^книжк^[^а^] ^земл^[^я^],^меж^[^а^], ^дач^[^а^],^тиш^[^а^], ^лілі[я]	^книжк^[^и^]	^земл^[^і^],^меж^[^і^], ^дач^[^і^],^тиш^[^і^]	^лілі[ї]

Я не люблю манної каші.

^{Після букви ш пишемо закінчення –і.}

Вправа 3 Додали закінчення іменників в родовому відмінку однини

До своєї подруги, з високої кручі, вийшли зі спальні, від важкої ноші, до нашої оселі, біля старої вежі, до шкільної їдальні, підійшли до школи, засіб від іржі, у польової миші.

^{Перевірка закінчення родового відмінка однини іменника жіночого роду: подруги (бо [п о д р у г а]}^{), кручі (бо [к р у ч а]}^{), спільні (бо [с п а л' н' а]}^{), ноші (бо [н о ш а]}^{), оселі (бо [о с е л' а]), вежі (бо [в е ж а]), їдальні (бо [й і д а л' н' а]), школи (бо [ш к о л а]), іржі (бо [і р ж а]), миші (бо [м и ш а])}

Вправа 4 Підкреслили іменники та позначили рід іменника

Румунія (ж. р.) межує з нашою країною (ж. р.).

^{Перевірка роду іменника в початковій формі: (що?) Румунія (моя, вона, ж. р.), країна (моя, вона, ж. р.)}

Вправа 5

Румунія — близька сусідка України. Майже половину її площі займають ліси, заповідники, річки. Уздовж країни простяглися Карпати. Назва найбільшої вершини цих гір у Румунії — Молдовяну. На півдні Румунію омиває Чорне море.

^{Перевірка закінчення іменника в родовому відмінку однини: (чого) Україн[и] (-и після твердого приголосного), (чого?) площ[і] (-і після щ), (чого?) країн[и] (-и після твердого приголосного), (чого?) вершин[и] (-и після твердого приголосного).}

Вправа 6

Поясни, чим схожі Румунія й Україна та що в них відмінне…

Вправа 7

Мі́рча звукова схема [–– ●́ — | — ●], звуковий розбір слова [м’ і р ч а]

Б’янка [–– = ●́ — |— ●] [б’ й а н к а]

Румунські школярі: хлопчик Мірча і дівчинка Б’янка (в імені дівчинки звуків більше, ніж в імені хлопчика).

Вправа 8

Румунською мовою

Українською мовою

Буна зіуа.

Че фачець?

Біне, мулцумеск.

Ла реведере.

Добрий день.

Як у вас справи?

Добре, дякую.

До побачення.

Сторінка 45

Вправа 9 Уставили закінчення та позначили відмінок

Завітайте до столиці (Р. в.) Румунії — Бухареста (Р. в.). Своїми старовинними спорудами він подібний до Парижа (Р. в.). Тут є і вулиця, схожа на Єлисейські поля. Якщо ж захочете тиші (Р. в.) — відправляйтесь до найближчого парку (Р. в.) чи лісу (Р. в.). Їх у цій країні дуже багато.

Румуни — доброзичливі люди. Вони від душі (Р. в.) пригощають гостей.

^{Перевірка закінчення: столиці (чого?, Р. в., ж. р., бо [с т о л и ц' а]), Бухаресту (чого?, Р. в., ч. р.), Парижу (чого?, Р. в., ч. р.), тиші (чого?, Р. в., ж. р., бо [т и ш а]), парку (чого?, Р. в., ч. р.), лісу (чого?, Р. в., ч. р.), душі (чого?, Р. в., ж. р., бо [д у ш а]).}

Родовий відмінок іменників чоловічого роду однини:
^{Рід іменника}	^{Чоловічий}
^{Відмінок іменника}	^{Називний}	^{Родовий відмінок}
^{Питання}	^{хто? що?}	^{кого? чого?}
^{Закінчення іменника}	^{нульове, -о}	^{-а, -я, -у, -ю} ^{треба перевіряти за орфографічним словником.}
^{Приклади}	^батьк^{[о], хлопець[], ліс[],}^вогонь^[]	^батьк^[^а^{], хлопц[я], ліс[у],}^вогн^[ю]

Завдання 1

Давальний і місцевий відмінки іменників чоловічого роду однини:
^{Відмінок іменника}	^{Називний}	^{Давальний відмінок}	^{Місцевий відмінок}
^{Питання}	^{хто? що?}	^{кому? чому?}	^{(на кому?, на чому?)}
^{Закінчення іменника}	^{нульове, -о}	^{-ові, -еві, -єві, -у, -ю}	^{-ові, -еві, -єві, -у, -ю, -і, -ї}
^{Приклади}	^батьк^[о], ^кінь[], ^{герой[],} ^гай[]	^батьк^[^ові^{], батьк[у],} ^{кон[еві], кон[ю],} ^{геро[єві], геро[ю],} ^га[ю]	^{на батьк}^[^ові^{], на батьк[у],} ^{на кон[еві], на кон[і],} ^{на геро[єві], на геро[ї],} ^{в га[ю]}

Я напишу листа другові. Я напишу листа другу.

Сторінка 46

Завдання 2

Щиро приймати подарунки. Не давати себе обдурити.

Завдання 3 Позначили закінчення і відмінок іменника

Дарованому кон[еві] (Д. в.) в зуби не заглядають.

Купив кота в мішк[у] (М. в.)

На злоді[єві] (М. в.) шапка горить.

Поганому танцюрист[у] (Д. в.) ноги заважають.

Є в глечик[у] (М. в.) молоко, та голова не влізе.

На город[і] (М. в.) бузина, а в Києві дядько.

По бороді текло, а в рот[і] (М. в.) не було.

^{Перевірка закінчень іменників давального і місцевого відмінків: (кому, Д. в., ч. р., одн.) коневі, коню; (в чому?, М. в., ч. р., одн.) в мішку; (на чому?, М. в., ч. р., од.) на злодієві, на злодію; (кому?, Д. в., ч. р., одн.) танцюристові, танцюристу; (в чому?, М. в., ч. р., одн.) в глечику; (на чому?, М. в., ч. р., одн.) на городі; (в чому?, М. в., ч. р., одн.) в роті.}

Вправа 5

Щебетунчик вважає, що прапори Румунії й України схожі. Написали, як думаєш ти?...

Сторінка 47

Завдання 5 Записали словосполучення:

сказали вчителю Вікторові Петровичу;

повідомили учню Шевчуку; повідомили учневі Шевчуку;

доповів панові полковнику; доповів пану полковникові;

віддав Петренку Іванові Андрійовичу;

катались на коні Вітрові; каталися на коню Вітрі.

Вправа 6 Позначили закінчення в іменниках

подарував дідус[еві], подарував дідус[ю]

катався на велосипед[і]