Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника з навчанням російською мовою

"Українська мова та читання 3 клас Коваленко О." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом) 

Вправа 264

Вий-шли вів-ці на лу-жок, а за ни-ми па-сту-шок ви-ле-тів із хма-рок. То ма-ле-сень-кий пта-шок, звуть йо-го вів-ча-рик. Він о-та-ру по-па-се між го-ро-ю та шо-се, де гу-дуть ма-ши-ни. Він зле-тить і при-не-се пі-сню з Вер-хо-ви-ни.

Вийшли (мин. час), вилетів (мин. час), звуть (теп. час), попасе (майб. час), гудуть (теп. час), злетить (майб. час), принесе (майб. час)

Вийшли (що зробили?, минулий час), вилетів (що зробив?, минулий час), звуть (що роблять?, теперішній час), попасе (що зробить?, майбутній час), гудуть (що роблять?, теперішній час), злетить (що зробить?, майбутній час), принесе (що зробить?, майбутній час)

2�  Будова слова: , 

У слові попасе основа попас- і особове закінчення –е (змінимо попасемо, попасу), корінь пас- (підберемо спільнокореневі пас, пасовище, пасуть), префікс по-.

У слові принесе основа принес- і особове закінчення –е (змінимо принесемо, принесу), корінь нес- (підберемо спільнокореневі нести, ніс, занесуть), префікс при-.

 

Вправа 265

Дієслова теперішнього часу: читаю, пишу, малюють, співає, несуть, пливе.

Читаю (що роблю?), пишу (що роблю?), малюють (що роблять?), співає (що робить?), несуть (що роблять?), пливе (що робить?).

2� Утворили дієслова майбутнього часу за допомогою префіксів:

читаю — , пишу — , малюють — , співає — , несуть — , пливе — .

Читаю — прочитаю, зачитаю, дочитаю, перечитаю; пишу — запишу, напишу, відпишу, допишу, припишу, спишу, перепишу; малюють — намалюють, перемалюють, відмалюють, змалюють, домалюють, перемалюють; співає — заспіває, проспіває, відспіває, доспіває, заспіває; несуть — принесуть, занесуть, понесуть, віднесуть, пронесуть, донесуть, знесуть, перенесуть; пливе — попливе, відпливе, запливе, допливе, спливе, перепливе.

 

Вправа 266

Я, маленька липка, виросту (що зроблю?, майбутній час) велика,— не ламай (наказовий спосіб) мене. Я медовим цвітом зацвіту (що зроблю, майбутній час) над світом,— бережи (наказовий спосіб) мене. Будемо з тобою ми рости (що будемо робити?, майбутній час) обоє,— ти люби (наказовий спосіб) мене. Виростеш (що зробиш?, майбутній час) за роки, підеш (що зробиш?, майбутній час) в край широкий,— не забудь (наказовий спосіб) мене.

^{Дієслова наказового способу не змінюються за часами.}

2� Часи дієслів

майб. час	мин.час	теп. час
виросту (що зроблю?)	виросла (що зробила?)	росту (що роблю?)
зацвіту (що зроблю?)	зацвіла (що зробила?)	цвіту (що роблю?)
будемо рости (що будемо робити?)	росли (що робили?)	ростемо (що робимо?)
виростеш (що зробиш?)	виріс (що зробив?)	ростеш (що робиш?)
підеш (що зробиш?)	пішов (що зробив?)	іду (що роблю?)

Вправа 267 

Навесні́ (ненаголошений звук [е], [и], бо ве́сни) природа одягається в зеле́не (бо зе́лень) вбрання (подовжений приголосний звук). Рясним цвітом вкрива́ються (бо кри́тий) осики, берези і клени. Трохи пізніше вбирається в намисто з пуп’янків (пишемо апостроф) черемха (за словником). На зміну голубим проліскам з’явиться (пишемо апостроф) пухнастий ряст. Розпустяться (префікс роз-) на деревах бруньки (знак м’якшення). Ско­ро в садках зацвітуть абрико́си (за словником), чере́шні (за словником) і ви́шні.

2� Підкреслили дієслова та визначили час.

Навесні природа одягається (теп. час) в зелене вбрання. рясним цвітом вкриваються (теп. час) осики, берези і клени. Трохи пізніше вбирається (теп. час) в намисто з пуп’янків черемха. На зміну голубим проліскам з’явиться (майб. час) пух­настий ряст. Розпустяться (майб. час) на деревах бруньки. Ско­ро в садках зацвітуть (майб. час) абрикоси, черешні і вишні.

Одягається (що робить?, теперішній час), вкриваються (що роблять?, теперішній час), вбирається (що робить?, теперішній час), з’явиться (що зробить?, майбутній час), розпустяться (що зроблять?, майбутній час), зацвітуть (що зроблять?, майбутній час)

 

Вправа 268

Теп. час (що роблять?)	Мин. час (що робили?)	Майб. час (що зроблять?)
летять пишуть копають печуть косять кричать фарбують	летіли писали копали пекли косили кричали фарбували	полетять напишуть скопають спечуть скосять закричать пофарбують

2� Склали речення

Летять у вирій журавлі. Щороку журавлі летіли у вирій. Восени полетять журавлі у вирій.

На уроці мови учні пишуть твір. Нещодавно ми писали твір на вільну тему. Як напишуть твір інші?

Селяни копають городи. Навесні сусіди копали город. За два дні селяни скопають землю.

У пекарні печуть запашний хліб. На вечерю ми пекли пиріжки. У пекарні спечуть смачні хлібини. 

Косарі косять траву. Цілий тиждень косили траву. Косарі скосять високі трави на сіно.

Малярі фарбують стіни нового будинку. Учора фарбували стіни нового будинку. Коли пофарбують будинок навпроти?

 

Вправа 269

Тема: розповідь про те, як синичка нагодувала маленького горобеня.

Заголовок: «Добра синичка», «Синичка і горобеня», «Чуже пташеня»

План 1. Миколка сидів у парку 2. Писк горобеняти. 3. Жучок для чужого пташеня.

План 1. У парку. 2. Писк горобеняти. 3. Добра синичка.

2� Підкреслили підмет і присудок, визначили рід іменників  

Одного разу Миколка (чол. р.) сидів на лавці в парку.

Приємно пригрівало вранішнє травневе сонце (сер. р.).

Десь кувала зозуля (жін. р.).

На акації скрекотала сорока (жін. р.)

Визначаємо головні члени речення (основу речення – підмет і присудок):

Одного разу Миколка сидів на лавці в парку. (Хто?) Миколка (що робив?) сидів; сидів (коли?) одного разу; сидів (де?) на лавці; сидів (де?) у парку. Основа речення: Миколка сидів. Приємно пригрівало вранішнє травневе сонце. (Що?) сонце (що робило?) пригрівало; пригрівало (як?) приємно; сонце (яке?) вранішнє, травневе. Основа речення: пригрівало сонце. Десь кувала зозуля. (Хто?) зозуля (що робила?) кувала; кувала (де?) десь. Основа речення: кувала зозуля. На акації скрекотала сорока. (Хто?) сорока (що робила?) скрекотала; скрекотала (де?) на акації. Основа речення: скрекотала сорока.

Визначили рід іменників-підметів і дієслів-присудків: Миколка (він, мій, чоловічий рід) сидів (що робив?); сонце (воно, моє, середній рід) пригрівало (що робило?); зозуля (вона, моя, жіночий рід) кувала (що робила?), сорока (вона, моя, жіночий рід) скрекотала (що робила?).

 

Вправа 270

Рід	Українською суфікс –в-, –л-	Російською суфікс –л-
Чоловічий (він, мій)	кіт спав[]	кот спал[]
Жіночий (вона, моя)	мама спал[а]	мама спал[а]
Середній (воно, моє)	дитя спал[о]	дитя спал[о]

2� Позначили суфікс і закінчення

Кіт (що робив?)  біля пічки.

Мама (що робила?)  на дивані.

Дитя (що робило?)  у колисці.

 

Вправа 271

Жив у торбі на стіні

біб усі зимові дні.

Потім з чашки воду пив,

білий пагінець пустив.

У пухку ріллю упав. —

стебельцем зеленим став.

Колихав рясні квітки,

пов'язав тугі стручки.

Недарма його садив —

сто бобів мені вродив (Тамара Коломієць)

 

Вправа 272  Змінили дієслова за родами (чоловічий, жіночий, середній)

ч. р. (він)	ж. р. (вона)	с. р. (воно)
прийшов	прийшла	прийшло
читав	читала	читало
зрадів	зраділа	зраділо
світив	світила	світило
розбудив	розбудила	розбудило

2� Склали речення

Прийшов шумний травень. Прийшла тепла весна. Прийшло спекотне літо.

Брат читав цікаву казку. Мама читала дітям казку. Сонце читало книжку природи.

Угорі світив повний місяць. Лампа світила дуже яскраво. Небесне світило яскраво світило.

Уранці нас розбудив будильник. Мама розбудила сина. Мене яскраве сонце розбудило.

 

Вправа 273

Тема: розповідь про тракториста Петра Хмару.

Заголовок: «Петро Хмара», «Хмарине поле», «Тракторист Петро Хмара»

Жи-ве на сві-ті тра-кто-рист Пе-тро Хма-ра. Со-рок ро-ків о-бро-бля-є він ве-ли-ке по-ле. О-ре, сі-є, ко-сить хліб, вно-сить до-бри-ва в зем-лю. Пер-шим зу-стрі-ча-є він у по-лі ве-сну, пер-шим ві-та-є зи-му. Так і на-зи-ва-ють лю-ди по-ле, я-ке о-бро-бля-є Пет-ро Хма-ра,— Хма-ри-не по-ле.

Теперішній час (що робить?) живе, обробляє, оре, сіє, косить, вносить, зустрічає, вітає, (що роблять?) називають.

Жив на світі тракторист Петро Хмара. Сорок років обробляв він велике поле. Орав, сіяв, косив хліб, вносив добрива в землю. Першим зустрічав він у полі весну, першим вітав зиму.

Так і називали люди поле, яке обробляв Петро Хмара,— Хмарине поле.

Минулий час (що робив?) жив, обробляв, орав, сіяв, косив, вносив, зустрічав, вітав, (що робили?) називали.

2� Велика буква у власних назвах: Петро Хмара (прізвище та ім’я), Хмарине (присвійний прикметник від прізвища людини).

 

Вправа 274  Правила догляду за акваріумом…

2� Неозначена форма дієслова (у кінці суфікс –ти)

(Що робити?) стежити, збагачувати, освітлювати, запускати, годувати, давати.

 

Вправа 275  Дієслова в неозначеній формі у кінці мають суфікс –ти (-ть), а зворотні також ще можуть мати –ся (-сь)

(Что делать?) читать, говорить, смеяться, беречь, стеречь.

(Что сделать?) забрать, записаться, запечь.

(Що робити?) читати, говорити, сміятися, берегти, стерегти.

(Що зробити?) забрати, записатися, запекти.

2� Склали речення

Твори слід читати вдумливо. Пора забрати братика з дитячого садка. Говорити треба зрозуміло. Чи не записатися нам на гурток? Не слід сміятися з інших людей. Час шанувати і берегти традиції. Овець треба стерегти від вовка. Хочемо запекти м’ясце у духовці.

 

Вправа 276

Всяке діло треба робити вміло.

Хто звик рано вставати, того люблять батько й мати.

Не тобі себе хвалити, нехай люди похвалять.

Добре того вчити, хто хоче вчитися.

Неозначена форма дієслів (що робити?) робити, вставати, хвалити, вчити, вчитися.

 

Вправа 277  Підкреслили дієслова в неозначеній формі

1, 2� Поблискують черешеньки в листі зелененькім. Черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Раді б вишню з'їсти, та високо лізти. Ой раді б зірвати, та годі дістати!

Неозначена форма: з’їсти (що зробити?), лізти (що робити?), зірвати (що зробити?), дістати (що зробити?)

3� Поблискують (теп. час, мн.), ваблять (теп. час, мн.)

Визначаємо час та рід дієслів: поблискують (що вони роблять?, теперішній час); ваблять (що вони роблять?, теперішній час)

4� Звуко-буквений аналіз слова:

1. з'їсти

2. з’ї-сти

3. з’ї́сти

4. [ — = ● | — — ●]    [з й і с т и]

5. «зе», «ї», «ес», «те», «и»

6. Звуків 6, букв 5

7. Буква ї завжди передає два звуки [й], [і]

 

Вправа 278

(Что делать?) копать, сидеть, гулять, умываться, жить, одеваться, играть.

(Что сделать?) прилечь, спрятать, списать, смыть.

(Що робити?) копати, сидіти, гуляти, жити, вмиватися, одягатися, грати.

(Що зробити?) прилягти, сховати, списати, змити.

2� Склали речення

Пора землю копати. Не треба сидіти без роботи. Дівчата пішли гуляти у гайок. Ідуть митися качата. Жити треба по-совісті. Не завадить стильно одягатися. Чом би не прилягти на годинку? Білці треба сховати запаси на зиму.

 

Вправа 279 За допомогою префік­сів за-, по-, при-, від-, до-, на-, про-, об-, пере-, над- утворили дієслова, які відповідатимуть на пи­тання що зробити?

Дивитися – , , придивитися, передивитися.

Писати – , , відписати, дописати, написати, прописати, обписати, приписати, переписати, надписати.

Вести – , , відвести, довести, навести, провести, обвести, привести, перевести.

Бігти – , , відбігти, добігти, підбігти, пробігти, оббігти, прибігти, надбігти, перебігти.

Сіяти – , , відсіяти, досіяти, насіяти, просіяти, обсіяти, пересіяти.

Нести – , , віднести, донести, нанести, пронести, обнести, принести, перенести.

Малювати – , , відмалювати, домалювати, помалювати, обмалювати, прималювати, перемалювати.

2� Склали речення.

Ми ходили дивитися на художні пейзажі. У школі нас вчать грамотно писати. Спортсменам треба пробігти марафонську дистанцію. Час сіяти пшеницю. Сьогодні у планах малювати пейзаж.

 

Вправа 280 Підкреслили дієслова

Періщить (теп. час, одн.) дощ як із відра.

Пливуть (теп. час, мн.) по небу хмари сиві.

Давно дощу піти (неознач. форма) пора —

Його заждалися (мин. час, мн.) посіви.

Періщить (що він робить?, теперішній час, однина), пливуть (що вони роблять? теперішній час, множина), піти (неозначена форма), заждалися (що вони зробили?, минулий час, множина)

3� Синоніми: періщить, січе, ллє, хлюпотить.

 

Вправа 281 Слова, протилежні за значенням (антоніми):

сміятися – плакати, загубити – знайти, мовчати – говорити, закінчити – почати, зачини­ти – відчинити, одужати – захворіти, програти – виграти, вийти – зайти.

 

Вправа 282  Особова форма дієслова

В'язав (мин. час, одн., ч. р.) — в’язати,

пишу (теп. час, одн.) — писати,

копають (теп. час, мн.) — копати,  

зустріла (мин. час, одн., жін. р.) — зустріти,

нестиму (майб. час, одн.) — нести.

В'язав (що він робив?, минулий час, однина, чоловічий рід) — в’язати (що робити?, неозначена форма);

пишу (що я роблю?, теперішній  час, однина) — писати (що робити?, неозначена форма);

копають (що вони роблять?, теперішній час, множина) — копати (що робити?, неозначена форма);

зустріла (що вона зробила?, минулий час, однина, жіночий рід) — зустріти (що робити?, неозначена форма);

нестиму (що робитиму?, майбутній час, однина) — нести (що робити?, неозначена форма).

 

Вправа 283 Визначили складений майбутній час дієслів (утворюється поєднанням особових форм дієслова бути і дієсловом в неозначеній формі малювати)

Речення	Питання до дієслова
Я буду малювати (майб. час). Ти будеш малювати (майб. час). Оленка буде малювати (майб. час). Ми з сестрою будемо малювати (майб. час). Ви з братом будете малювати (майб. час). Діти будуть малювати (майб. час).	що буду робити? що будеш робити? що буде робити? що будемо робити? що будете робити? що будуть робити?

Вправа 284  

Неозначена форма: мріяти, гріти, косити.

Теп. час: мріють, гріє, косять.

Мин. час: мріяв, гріло, косила.

Майб. час: буду мріяти, мріятиму, будуть гріти, грітиме, будемо косити, коситиме.

Мріють (що роблять?, теперішній час), буду мріяти (що буду робити?, майбутній час), мріяв (що робив?, минулий час), мріятиму (що робитиму?, майбутній час), мріяти (що робити?, неозначена форма); гріло (що робило?, минулий час), гріє (що робить?, теперішній час), гріти (що робити?, неозначена форма), грітиме (що робитиме?, майбутній час), будуть гріти (що будуть робити?, майбутній час); коситиме (що робитиме?, майбутній час), косити (що робити?, неозначена форма), будемо косити (що будемо робити?, майбутній час), косять (що роблять?, теперішній час), косила (що робила?, минулий час).

 

Вправа 285

Тема: розповідь про свійську тварину коня.

Заголовок: «Кінь», «Кінь – незамінний помічник», «Незамінний помічник».

Відтоді, як приручили (що зробили?, минулий час) коня, минуло (що зробило?, минулий час) майже шість тисяч років. Ця розумна тварина відразу стала (що зробила?, минулий час) лю­дям незамінним помічником. Важко було (що робило?, минулий час) обійтися (що зробити?, неозначена форма) без коня, коли треба перевезти (що зробити?, неозначена форма) вантаж, виорати (що зробити?, неозначена форма) землю, поїхати (що зробити?, неозначена форма) на ярмарок, вирушити (що зробити?, неозначена форма) в далекий бойовий похід.

Вірою і правдою служили (що робили?, минулий час), служать (що роблять?, теперішній час) і будуть служити (що будуть робити?, майбутній час) людям коні-трудівники, коні-спортсмени, коні-артисти. Недарма про них склали (що зробили?, минулий час) стільки казок, пісень, переказів.

2� Неозначена форма: обійтися, перевезти, виорати, поїхати, вирушити.

Теп. час: служать.

Мин. час: приручили, минуло, стала, було, служили, склали.

Майб. час: будуть служити.

3� Казки, в яких згадують коней: літературна казка «Горбоконик» П. Єршова, українська народна казка «Про коня і вола», російська народна казка «Сивко-бурко», «Чарівний кінь», норвезька народна казка «Кінь-велетень».

Українські народна пісні, в яких згадують коней: «Розпрягайте, хлопці, коней», «Лугом іду, коня веду», «Коні ж мої коні».

 

Вправа 286

2� Частку не з дієсловами пишемо окремо: не ковтають, не запізнюються, не їздять, не втікають.

 

Вправа 287

Під лежачий камінь вода не тече. (Щоб чогось досягти не треба лінуватися)

Не радій чу­жому горю. (Добра людина не радіє, коли іншому погано)

Краще не обіцяти, ніж слова  не здержати. (Не треба давати обіцянки, які не можна виконати)

Правда і в огні не горить, і у воді не тоне. (Правда завжди допоможе).

 

Вправа 288

Будова тексту	«Щасливий день» Тема: розповідь про щасливий день у житті Сергійка	«Втрачений день» Тема: розповідь про втрачений день у житті Сергійка
Зачин	Сьогодні в Сергійка щасливий день. Устиг зробити багато корисних справ.	Сьогодні в Сергійка втрачений день. Він не виконав те, що за­планував зробити.
Основна частина	Уранці хлопчик прибрав у своїй кімнаті. Відвів мо­лодшу сестричку Оксанку до дитсадка. Обкопав дерева біля будинку. Провідав у лі­карні свого друга Тараса.	Уранці хлопчик не прибрав у своїй кімнаті. Не відвів мо­лодшу сестричку Оксанку до дитсадка. Не обкопав дерева біля будинку. Не провідав у лі­карні свого друга Тараса.
Кінцівка	Роби і ти побільше ко­рисних справ, щоб твої дні теж були щасливими.	Тепер Сергійко знає: щоб не було в житті втрачених днів, слід завжди вчасно виконувати заплановані справи.

3� Розповідь на тему: «Мій щасливий день»…

  

Вправа 289

Загадка	Відгадка
Завжди їсть (теп. час), а ніколи сита не буває (теп. час)	Піч
Були (мин. час) собі два брати і обидва Кіндрати, через доріжку живуть (теп. час) і один одного  не бачать (теп. час)	Очі
Хоч поруч іде (теп. час), а слід не лишає (теп. час)	Тінь
Двічі родився (мин. час), у школі не вчився (мин. час), а години знає (теп. час)	Півень

Визначаємо час дієслів: їсть (що робить?, теперішній час), буває (що робить?, теперішній час), були (що робили?, минулий час), живуть (що роблять?, теперішній час), бачать (що роблять?, теперішній час), іде (що робить?, теперішній час), лишає (що робить?, теперішній час), родився (що зробив?, минулий час), вчився (що робив?, минулий час), знає (що робить?, теперішній час).

Інші завдання дивись тут...