Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника з навчанням російською мовою

"Українська мова та читання 3 клас Коваленко О." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 211

То-нень-кі сні-жин-ки на ме-не сі-да-ють, ме-не за я-лин-ку, на-пев-не, вва-жа-ють. Не зна-є сні-жин-ка смі-шин-ка то-нень-ка, що я не я-лин-ка, а про-сто — О-лен-ка!

Число іменників: сніжинки (мн.), сніжинка (одн.)

 

Вправа 212

Ось вам, дру-зі, мій го-сти-нець: від-кри-ва-є-ться зві-ри-нець. Раз, два, три, чотири, тут жи-вуть та-кі тва-ри-ни: бе-ге-мо-ти, кро-ко-ди-ли, зе-бри, пу-ми і го-ри-ли, слон, жи-ра-фа, по-пу-гай-чик, вовк, ли-си-ця, ве-прик, зай-чик, стра-ус, лев, ве-дмідь, о-ле-ні, Ле-о-пард, мор-жі, тю-ле-ні.

2� Іменники в однині змінили іменниками в множині, позначили закінчення:

гостинець[] — гостинц[і]; звіринець[] — звіринц[і]; слон[] — слон[и]; жираф[а] — жираф[и]; попугайчик[] — попугайчик[и]; вовк[] — вовк[и]; лисиц[я] — лисиц[і]; веприк[] — веприк[и]; зайчик[] — зайчик[и]; страус[] — страус[и]; лев[] — лев[и]; ведмідь[] — ведмед[і]; леопард[] — леопард[и].

3� Іменники у множині змінили іменниками в однині, позначили закінчення:

друз[і] — друг[]; тварин[и] — тварин[а]; бегемот[и] — бегемот[]; крокодил[и] — крокодил[]; зебр[и] — зебр[а]; пум[и] — пум[а]; горил[и] — горил[а]; олен[і] — олень[]; морж[і] — морж[]; тюлен[і] — тюлень[].

 

Вправа 213 Іменники, що вживаються тільки у множині (для них не можна визначити рід): но́жиці, щи́пці, ви́ла, граблі́.

3� Склали речення

Маленькі ножиці лежали на полиці. Тато взяв у руку великі щипці. Вила поскладали в клуні. Мама взяла широкі граблі.

 

Вправа 214 Для іменників, які вживаються тільки у множині, не можна визначити рід

Російською	Українською
дубовая (она, моя) дверь (ед. ч.) новая (она, моя) мебель (ед. ч.) русые (они, мои) волосы (мн. ч.) пшеничные (они, мои) колосья (мн. ч.) зелёные (они, мои) листья (мн. ч.) синие (они, мои) чернила (мн. ч.)	дубові (вони, мої) двері (мн.) нові (вони, мої) меблі (мн.) русяве (воно, моє) волосся (одн., с. р.) пшеничне (воно, моє) колосся (одн., с. р.) зелене (воно, моє) листя (одн., с. р.) синє (воно, моє) чорнило (одн., с. р.)

2, 3� Підкреслили іменники, рід яких не можна визначити: дубові двері, нові меблі, русяве волосся, пшеничне колосся, зелене листя, синє чорнило.

 

Вправа 215

Горькое лекарство, весенние каникулы, пышные волосы, золотые часы, красные чернила, тёмные очки, новая дверь.

Гірке (воно, моє) лікарство (одн., с. р.), весняні (вони, мої) канікули (мн.),  пишне (воно, моє) волосся (одн., с. р.), золотий (він, мій) годинник (одн., ч. р.),  червоне (воно, моє) чорнило (одн., с. р.), темні (вони, мої) окуляри (мн.), нові (вони, мої) двері (мн.).

2� Визначили число іменників: гірке лікарство (одн.), весняні канікули (мн.),  пишне волосся (одн.), золотий годинник (одн.),  червоне чорнило (одн.), темні окуляри (мн.), нові двері (мн.)

Лікарство – лікарства, канікули, волосся, годинник – годинники, чорнило – чорнила, окуляри, двері.

3� Склали ре­чення

Лікар призначив гірке лікарство. Незабаром настануть весняні канікули. У моєї сестри гарне та пишне волосся. На вітрині лежав золотий годинник. Для кольорового принтера купили червоне чорнило. У сонячну погоду темні окуляри захищають очі. У коридорі поставили нові двері.

 

Вправа 216

Іменники у множині (вони, мої): тополі, дерева, хлопчики, озера, степи, ведмеді, ночі, зайці, комбайни, стежки, горобці, учні, олівці, поля.

2� Утворили форму однини, визначили рід іменника та позначили закінчення

Топол[і] — топол[я] (ж. р.)

Дерев[а] — дерев[о] (с. р.)

Хлопчик[и] — хлопчик[] (ч. р.)

Озер[а] — озер[о] (с. р.)

Степ[и] — степ[] (ч. р.)

Ведмед[і] — ведмідь[] (ч. р.)

Ноч[і] — ніч[] (ж. р.)

Зайц[і] — заєць[] (ч. р.)

Комбайн[и] — комбайн[] (ч. р.)

Стежк[и] — стежк[а] (ж. р.)

Горобц[і] — горобець[] (ч. р.)

Учн[і] — учень[] (ч. р.)

Олівц[і] — олівець[] (ч. р.)

Пол[я] — пол[е] (с. р.)

Визначаємо рід іменника: (вона, моя) тополя (жіночий рід), (воно, моє) дерево (середній рід), (він, мій) хлопчик (чоловічий рід), (воно, моє) озеро (середній рід), (він, мій) степ (чоловічий рід), (він, мій) ведмідь (чоловічий рід), (вона, моя) ніч (жіночий рід), (він, мій) заєць (чоловічий рід), (він, мій) комбайн (чоловічий рід), (вона, моя) стежка (жіночий рід), (він, мій) горобець (чоловічий рід), (він, мій) учень (чоловічий рід), (він, мій) олівець (чоловічий рід), (воне, моє) поле (середній рід).

 

Вправа 217  Підкреслили підмет і присудок

Біг додому ліс[ом] лис[]. (Хто?) лис (що робив?) біг.

Шелестів над лис[ом] ліс[]. (Що?) ліс (що робив?) шелестів.

2� Слова, зв'язані за смислом

Біг (хто?) лис. Біг (чим?) лісом.

Шелестів (що?) ліс. Шелестів (над ким?) над лисом.

3� Форми (відмінки) іменників

Назва	Питання до неістот	Неістота чоловічого роду	Питання до істот	Істота чоловічого роду
Н. в.	що?	ліс[]	хто?	лис[]
Р. в.	(нема) чого?	ліс[у]	(нема) кого?	лис[а]
Д. в.	(даю) чому?	ліс[у], ліс[ові]	(даю) кому?	лис[у], лис[ові]
Зн. в.	(бачу) що?	ліс[]	(бачу) кого?	лис[а]
Ор. в.	(орудую, захоплююсь) чим?	ліс[ом]	(захоплююсь) ким?	лис[ом]
М. в.	на/по/в чому?	(у) ліс[і], (по) ліс[у]	на/по/в кому?	(на) лис[і], лис[ові]
Кл. в.	агов	ліс[е]	агов	лис[е]

Вправа 218

Істота жіночого роду	Неістота жіночого роду
Ось (хто?) мавп[а]. Немає (кого?) мавп[и]. Радий (кому?) мавп[і]. Бачу (кого?) мавп[у]. Милуюсь (ким?) мавп[ою]. Сидить (на кому?) на мавп[і]. Агов, мавп[о].	Ось (що?) лип[а]. Немає (чого?) лип[и]. Радий (чому?) лип[і]. Бачу (що?) лип[у]. Милуюсь (чим?) лип[ою]. Сидить (на чому?) на лип[і]. Агов, лип[о].

Вправа 219 Позначили закінчення іменників:

подарував (кому?) друг[ові],

написав (що?) лист[а],

катався (на чому?) на ве­лосипед[і],

слухав (кого?) жайворонк[а],

йшов (чим?) вулиц[ею],

нама­лював (кого?) верблюд[а].

 

Вправа 220

Є (у кого?) у миш[і]; не страшні (кому?) миш[і]; не знайде (кого?) миш[у]; поженеться (за ким?) за миш[ею].

2, 3� Заголовок: «Схованка», «Мишача нірка», «Схованка для миші», «Мишача схованка»

Під старим дубом ще влітку вирила миша собі нір­ку. Там у шкряботушки є тепле кубельце з сухих травинок і моху. Не страшні тепер сіроманці холодні вітри і морози. Не знайде звірятка в схованці й хижа лисиця. Поженеть­ся руда за мишею, а та — шурх у нірку, й нема.

 

Вправа 221

З пташеням маленьким трапилась біда.

Як піднявся вітер — випало з гнізда.

З кошиком Андрійко по щавель ішов,

пташеня сіреньке у траві знайшов.

(З ким?) пташеням, (з чого?) з гнізда, (з чим?) з кошиком, (у чому?) у траві.

2� Будова слова: , 

У слові маленьким основа маленьк-, закінчення –им (змінимо маленьке, маленькому), корінь мал- (підберемо спільнокореневі малий, малюк, маля), суфікс –еньк-.

У слові сіреньке основа сіреньк-, закінчення –е (змінимо сіреньким, сіренькому), корінь сір- (підберемо спільнокореневі сірий, сірість), суфікс –еньк-.

 

Вправа 222  Підкреслили підмет і присудок

Весна йде. (Що?) весна (що робить?) йде.

Сонечко блищить. (Що?) сонечко (що робить?) блищить.

Гаї розвиваються. (Що?) гаї (що роблять?) розвиваються.

Садки зацвітають. (Що?) садки (що роблять?) зацвітають.

Кує зозуля на високій березі. (Хто?) зозуля (що робить?) кує.

Гуде бджола. (Хто?) бджола (що робить?) гуде.

Мигтять білі метелики понад моло­денькою травичкою. (Хто?) метелики (що роблять?) мигтять.

Весна́ (ненаголошений звук [е], бо ве́сни), блищи́ть (ненаголошений звук [и], бо блиск), розвива́ються (бо розви́нені), висо́кій (бо ви́соко)

3� Іменники: весна (підмет), сонечко (підмет), гаї (підмет), садки (підмет), зозуля (підмет), березі (другорядний член речення), бджола (підмет), метелики (підмет), травичкою (другорядний член речення).

 

Вправа 223

Загадка	Відгадка
Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком.	гриб
Видно уночі з вікна скибку срібну кавуна.	місяць

2� Спільнокореневі слова:

гриб — грибок, грибний, грибник, грибочок, грибниця, грибковий;

місяць — місячний, місячно, місяченько.

 

Вправа 224 Підкреслили прийменники, виділили закінчення іменників

Вийшов до дошк[и], написав на дошц[і], лежить під дошк[ою], списав з дошк[и], стоїть біля дошк[и], висить над дошк[ою], влучив у дошк[у]

2� Склали речення

Учень впевнено вийшов до дошки. Учитель написав на дошці правило. Крейда лежить під дошкою. Андрійко швидко списав з дошки правило. Неуважний учень невпевнено стоїть біля дошки. Розклад уроків висить над дошкою. Василько олівцем влучив у дошку.     

 

Вправа 225

У зеленому гаю живе дятел. Тільки сонечко встане над землею, він починає працювати.

Стукає птах своїм міцним дзьобом по дереву. Жодного шкідника не зали­шить на  хворій гілці.

Ось тому дятла називають лісовим лікарем.

Підбираємо прийменники: у (чому?) лісі, над (чим?) землею, по (чому?) дереву, на (чому?) гілці.

 

Вправа 226

Для всього, що зелене,

є олівець у мене.

Для неба, річки, ставу

я синього дістану.

Але ж який узяти,

щоб маму змалювати?

Складу я краще вірша

про маму найдобрішу

і намалюю квіти

найкращій мамі в світі.

2� Поділили на склади для переносу: си-ньо-го.

Переносимо різними способами: си-нього, синьо-го.

3� Який подарунок ти готуєш для мами? Вітальну листівку з привітанням...

 

Завдання 227

Заголовок: «Сім дочок»

Тема: розповідь про зустріч матері з дочками.

Головна думка: красять не слова, а діла.

2� Було (в кого?) в матері; ввійшла (до чого? куди?) до хати; скучили (за ким?) за матір'ю, принесла (в чому?) в мисці.

 

Вправа 228

Іменник	Іменник-підмет	Іменник – другорядний член речення
Хмари	Чорні хмари закрили сонце.	Вітер розігнав хма­ри.
Дерево	У нашому садку росте велике дерево.	Діти повісили на дерево шпаківню.
Велосипед	Біля паркану стояв спортивний велосипед.	Тато купив новий ве­лосипед.

2� Підкреслили підмет і присудок

Чорні хмари закрили сонце. (Що?) хмари (що зробили?) закрили.

Вітер розігнав хма­ри. (Що?) вітер (що зробив?) розігнав.

У нашому садку росте велике дерево. (Що?) дерево (що робить?) росте.

Діти повісили на дерево шпаківню. (Хто?) діти (що зробили?) повісили.

Тато купив новий ве­лосипед. (Хто?) тато (що зробив?) купив.

Біля паркану стояв спортивний велосипед. (Що?) велосипед (що робив?) стояв.

 

Вправа 229

Велике сонце покотилося за синій горизонт. На землю опустилася коротка літня ніч. Над байраком пропливли напівпрозорі хмаринки білої роси.

2� Слова в переносному значенні: сонце покотилося (захід сонця), опустилась ніч (настала ніч), коротка ніч (узимку ночі коротші), пропливли хмаринки (на небі переміщуються хмари).

 

Вправа 230  Визначили граматичну основу (підмет і присудок)

Земля прокинулася зі сну. (Що?) земля (що зробила?) прокинулася.

Птахи повернулись із вирію. (Хто?) птахи (що зробили?) повернулися.

Високо в небі співає жайворонок. (Хто?) жайворонок (що робить?) співає.

2� Ненаголошений звук [е], [и]: земля́ (бо зе́млі), поверну́лись (бо пове́рнення).

 

Вправа 231

Слухати (кого?) вчителя, розповідати (кому?) другові, дорожити (чим?) часом, вишити (що?) квітку, малювати (чим?) олівцем, привітати (кого?) бабусю, заспокоїти (кого?) дитину, немає (чого?) зошита.

2� Склали речення

Дуже важливо слухати вчителя на уроці. Можна розповідати другові шкільні новини. Потрібно дорожити часом. Мама хоче вишити квітку на сорочці. Люблю малювати олівцем. Не забудь привітати бабусю зі святом. Колискова пісня допоможе заспокоїти дитину. У мене немає зошита в клітинку.

 

Вправа 232

2� Прикметники (який?) малиновий, вишневий, бузковий, небесний.

 

Вправа 233

Морква — довгаста, солодка, оранжева.

Яблуко — кругле, солодке, зелене.

Перець — короткий, гіркий, червоний.

Диня — куляста, солодка, жовта.

Лимон — овальний, кислий, жовтий.

 

Вправа 234  Оповідання «Найвеселіший місяць»…

Прикметники увиразнюють і прикрашають мовлення: найвеселіший місяць, пташиного хору, на різні голоси, голосисте птаство, золотавим голосом, свіжого листя, чистий голос.

 

Вправа 235

Тема: поетична розповідь про прикметник.

Головна думка: «це така частина мови, без неї нам не обійтись»

2� Іменники з прикметниками:

Земля (яка?) ласкава, люба, рідна, родюча, багата, свята.

Сонце (яке?) щире, золоте, жовте, спекотне, ласкаве, тепле, гаряче, літнє.

Небо (яке?) лагідне, погідне, синє, блакитне, хмарне, ясне, чорне.

Життя (яке?) прекрасне, золоте, безцінне, дороге, щасливе, радісне.

Очі (які?) добрі, ніжні, вдумливі, карі, чорні, ясні, пронизливі.

Голос (який?) чистий, дзвінкий, лагідний, тихий, приємний.

Руки (які?) теплі, надійні, впевнені, сильні, вправні, золоті.

Погляд (який?) сонячний, ясний, світлий, щасливий, вдумливий.

Квітки (які?) білі, сині, червоні, жовті, голубі, кольорові, білосніжні, блакитні, тендітні, великі, малі, запашні.

Хмарки (які?) бистрокрилі, весняні, літні, зимові, білі, сині, купчасті, круглі, великі, малі.

 

Вправа 236 Підкреслили підмет і присудок

Після холодної зими настала тепла весна. (Що?) весна (що зробила?)

За вікном лунає пташиний спів. (Що?) спів (що робить?) лунає.

Це співає дзвінкоголосий соловейко. (Хто?) соловейко (що робить?) співає.

Яскраве сонечко кличе на вулицю. (Що?) сонечко (що робить?) кличе.

 

Вправа 237 Підкреслили прикметники

Загадки	І довгенька й червоненька, косу має зелененьку. Це сестричка буряка… Відгадайте: хто така?	В темнім лісі проживає. Довгий хвіст пухнастий має. Їй на місці не сидиться, ну а звуть її …
Відгадки	Морква	Лисиця

3� Склали загадку про тварину або рос­лину, використовуючи прикметники

Звірятко руде у дуплі живе, смачні припаси збирає, у глибокому дуплі ховає	Білка
Полохливий вухань, узимку він сірий, а влітку – білий	Заєць

Інші завдання дивись тут...