© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 22
Вправа 3
Пена́л, флома́стер, учени́ця, учи́тель, матема́тика
Вправа 4
Ми повернулися в той бік, звідки сунула чорна хмара. І стали подумки відганяти її. Ви не повірите. Але чорна примара наче зависла перед нами. По той бік гори потріскував грім. А на галявині було ясно.
Вправа 5 Розглянь обкладинки книжок, про що йдеться в кожній із цих енциклопедій
«Енциклопедія про рослин», «Енциклопедія про тварин», «Енциклопедія видатних винаходів».
За назвою книжки та ілюстрацією на обкладинці доволі часто можна здогадатися, про що йдеться у книжці. Перша енциклопедія містить вагомі відомості про рослини, друга – про тварини, третя – про винаходи.
Вправа 6 Поясни, яка енциклопедія тебе найбільше зацікавила та чому...
Вправа 7 Васильків однокласник скромний, малоговіркий, нічим не примітний хлопець. Чим він здивує своїх ровесників? Який випадок допоможе йому розкрити приховані таланти?
СТОРІНКА 23
Вправа 1, 2 Пригадайте, що знаєте про Карпати (верши́ни, полони́ни, Синеви́р, Гове́рла)
Вправа 3, 4 Тлумачення слів отара, поріг, пробивати
На за-хо-ді У-кра-ї-ни роз-ки-ну-лись Кар-па-ти. Най-ви-ща го-ра У-кра-їн-ських Кар-пат — Го-вер-ла. На схи-лах гір по-між ли-стя-них і хвой-них лі-сів про-стя-га-ю-ться по-ло-ни-ни. Там па-су-ться чи-сле-нні о-та-ри о-вець. У Кар-па-тах ба-га-то бур-хли-вих гір-ських рі-чок. Во-ни вузь-кі й не-гли-бо-кі, про-те ча-сто з по-ро-га-ми. У са-мо-му сер-ці гір роз-та-шо-ва-не о-зе-ро Си-не-вир. Зем-лю Кар-пат про-би-ва-ють ці-лю-щі дже-ре-ла.
Пряме значення |
|
Учителька зустріла дітей усмішкою. Жук заховався під листям. |
Говерла зустріла туристів холодом. Синевир заховався між гір. |
СТОРІНКА 24
Вправа 5 Речення, у яких слова вжиті в переносному значенні
Говерла зустріла туристів холодом. Синевир заховався між гір.
Вправа 6
Кар-па-ти ди-ву-ва-ли дру-зів не-пов-тор-но-ю кра-со-ю. Вер-ши-ни гір о-дя-гли бі-лі ша-пки. Схи-ли за-ку-та-ли-сь у ли-стя-ні та хвой-ні де-ре-ва. По-ло-ни-ни вкри-ли-ся бар-ви-стим трав'-я-ним ки-ли-мом.
Слова в переносному значенні: Карпати дивували друзів, вершини одягли шапки, схили закутались у дерева, трав'яним килимом.
Вправа 7 Склали речення, вживаючи слова в прямому значенні
Друзі дивувалися неповторною красою Карпат. На вершинах гір не танув білий сніг. На схилах зеленіють листяні та хвойні дерева. На полонинах густо ростуть барвисті трави.
Вправа 8 Напиши розповідь про Карпати, використовуючи слова полонини, гуцула, трембіта
Пологі схили Карпат займають полонини. На них гуцули випасають численні отари овець. Трембіта – національний музичний інструмент мешканців цих гірських районів.
Вправа 9 Уставили слова з переносним значенням
Взимку в Карпатах дерева срібні від інею і снігу. Восени милує око їх золоте листя. А влітку дихають прохолодою смарагдові смереки.
Смарагдові — яскраво-зелені.
Смерека — ялина звичайна.
СТОРІНКА 25
Вправа 1
Слова-синоніми: горе – лихо, вітряк – млин, пошепки – тихо.
Вправа 2 Словничок синонімів
Заголовок: «Едельвейс», «Рідкісна квітка Карпат».
На кам'-я-них схи-лах Кар-пат ро-сте кві-тка е-дель-вейс. До не-ї мо-же ді-ста-тись тіль-ки смі-ли-ва лю-ди-на. Бо їй до-ве-де-ться ри-зи-ку-ва-ти жи-ттям. А-ле гу-цуль-ські ле-ге-ні ро-би-ли це, щоб по-да-ру-ва-ти ко-ха-ній дів-чи-ні рід-кі-сну кві-тку. Так ю-на-ки до-во-ди-ли сво-ю лю-бов.
Смілива – мужня, відважна, хоробра, відчайдушна, безстрашна, небоязка.
Ле́гені – парубки, хлопці, юнаки.
Любов – кохання, захоплення, уподобання.
СТОРІНКА 26
Вправа 3, 4 У тексті про арніку знайшли синоніми до поданих слів
Ар-ні-ка по-слу-ха-лась, роз-ту-ли-ла пу-п'я-нок — а з ньо-го кві-тка, мов со-не-чко, так і ся-є!
— Це то-бі на-го-ро-да, що мій сму-ток ро-зі-гна-ла! — всмі-хну-лось сон-це і по-ці-лу-ва-ло ар-ні-ку.
Звід-то-ді цві-те ар-ні-ка со-ня-чним цві-том. А жи-ва во-да в ї-ї сте-блах так і ли-ши-ла-ся. Як хто з гу-цу-лів за-хво-рі-є, то й шу-ка-є ар-ні-ку. Ка-жуть, не-ма над не-ї зі-лля на всі Кар-па-ти!
Розкрила, розтулила. Печаль, смуток. Занедужає, захворіє. Світить, сяє. Зосталася, лишилась. Говорять, кажуть.
Вправа 5
Де росте арніка? Арніка росте в Карпатах.
Який вигляд має ця рослина? Ця трав’яниста рослина на вигляд нагадує сонце.
Чим вона корисна? Арніка має лікувальні властивості.
Вправа 6 У словосполученнях (кумедна історія, невеликий кухлик, хоробрий хлопець, високо підскакувати, піймати рибу, пуста коробка, неважке завдання, знайоме лице, з'явилася веселка)замінили виділені слова синонімами: дивакувата історія, малий кухлик, відважний хлопець, високо підстрибувати, зловити рибу, порожня коробка, легке завдання, знайоме обличчя, з'явилася райдуга.
СТОРІНКА 27
Вправа 1 Словник синонімів української мови містить слова-синоніми, допомагає збагатити мову словами, однаковими за значенням.
Лелека – бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз.
Гарний – красивий, ладний, славний, вродливий, доладний, хороший.
Сміятися – реготати, насміхатися, скалитися, кепкувати.
Вправа 2
Горить, палає, тліє. «Зайве» слово вогонь.
Чемний, охайний, вихований, ввічливий. «Зайве» слово охайний.
Завірюха, віхола, заметіль. «Зайве» слово сніг.
Вправа 3 Фразеологічний словничок
Набрати в рот води — мовчати.
Обвести навколо пальця — обманути.
Муляти очі — набридати.
Ходити на голові — бешкетувати.
Вправа 4
У Карпатах є дивовижно казкове озеро Синевир. У ньому кришталево чиста вода. Але купатися там не можна. І не тільки тому, що заборонено. А й через холодну воду.
Написання слів з парними дзвінкими і глухими звуками: казкове (бо казочка).
Написання слів з ненаголошеними голосними звуками [е], [и] в коренях слів: о́зеро (бо озе́р).
Вправа 5 Напиши, чи хочеш ти побувати в Карпатах та чому...
СТОРІНКА 28
Вправа 6, 7
Про о-зе-ро Си-не-вир пе-ре-по-ві-да-ють ле-ген-ди. Ось о-дна з них.
Жив ко-лись у цих кра-ях граф. І бу-ла в ньо-го кра-си-ва донь-ка Синь. О-дно-го ра-зу граф по-ї-хав о-гля-да-ти сво-ї во-ло-ді-ння і взяв до-чку із со-бо-ю. Синь, гу-ля-ю-чи на по-ло-ни-ні, зу-стрі-ла па-сту-ха Ви-ра. Дів-чи-на й хло-пець спо-до-ба-лись о-дне о-дно-му і по-ча-ли зу-стрі-ча-ти-ся. Граф ді-знав-ся про це і на-ка-зав вби-ти ю-на-ка.
Синь про-ли-ла над мо-ги-ло-ю хло-пця стіль-ки сліз, що з них у-тво-ри-лось о-зе-ро. Лю-ди на-зва-ли йо-го Си-не-вир.
Слово |
Синонім |
назвали жив хлопець красива утворилось вбити поїхав дізнався |
прозвали мешкав юнак гарна виникло знищити відправився довідався |
Вправа 1 Слова, протилежні за значенням (антоніми):
день — ніч, великі — малі, сідати — вставати, холодний — теплий, добрий — злий.
СТОРІНКА 29
Вправа 2
За високими вершинами Карпат розкинулось Закарпаття. Цей край вирізняється своїм теплим кліматом. Адже гори захищають його від холодних вітрів.
Центром Закарпаття є гарне місто Ужгород. Воно стоїть на берегах річки Уж.
Слова-антоніми: низькими – високими, холодним – теплим, теплих – холодних, погане - гарне, лежить – стоїть.
Чому Закарпаття й Ужгород мають такі назви? За Карпатами розкинулось Закарпаття. Ужгород постав на річці Уж.
Вправа 3
Закарпаття наголос Закарпа́ття склади За-кар-па-ття
звукова схема [— ● | — ● — | — ●́ | =: ●]
звуковий розбір слова [з а к а р п а т': а]
Вправа 4, 5
Я-кось я-пон-ці ї-ха-ли з ві-зи-том до ав-стрій-сько-го ім-пе-ра-то-ра і ве-зли в по-да-ру-нок са-джан-ці са-ку-ри — я-пон-сько-ї ви-шні. Пе-ре-но-чу-ва-ти зу-пи-ни-ли-ся в мі-сті Му-ка-че-ві, що не-по-да-лік від У-жго-ро-да. У-но-чі мі-сце-ві жи-те-лі ви-кра-ли кіль-ка са-джан-ців. А по-тім про-да-ли в У-жго-ро-ді. Від-то-ді цві-те ця ро-сли-на в У-жго-ро-ді й Му-ка-че-ві. Ра-ду-є ро-же-вим ко-льо-ром, хоч і не да-є пло-дів.
Слова |
Антоніми |
радує зупинилися дає продали |
засмучує рушили забирає купили |
СТОРІНКА 30
Вправа 6 Текст про те, що відомо про Закарпаття
Закарпаття розкинулося за Карпатами. Гори захищають край від холодних вітрів. Ужгород – головне місто Закарпаття. У другій половині квітня зацвітають рожевим цвітом тисячі сакур.
За горами Карпатами розкинулось Закарпаття. Там доволі теплий клімат. Центром краю є місто Ужгород. Квітучі сакури милують погляд багатьох туристів і мешканців міста в другій половині квітня.
Вправа 7 Підкреслили антоніми
Ідуть Івасик з дідусем луками як рівні. Тільки й того, що дід високий, а хлопчик низенький, дід бородатий, а внук безвусий. У діда долоня велика, як сонях, а у хлопчика маленька, як ромашка.
Антоніми: високий – низенький, бородатий – безвусий, велика – маленька.
Вправа 1 Багатозначні слова
Здавна я служу людині (голка шприца),
є у швейній я машині (швейна голка),
на сосні і на ялині (голка-хвоя),
а у когось ще й на спині (їжакова голка).
Відгадка: голка.
Вправа 2 Три речення зі словом-відгадкою, щоб у кожному воно мало інше значення
Шприц з тонкою голкою використали для уколу. Для шиття використовують голку з ниткою. Голки молодої хвої не були колючими. Тіло їжака вкрите гострими голками.