Інші завдання дивись тут...

§ 1 Мова — найважливіший засіб спілкування.

Вправа 1. Завдяки мові спілкуються між собою люди, читають книги, співають пісні, навчаються, пізнають світ, роблять відкриття тощо. Мова складається зі слів, що об’єднуються в речення. Люди спілкуються в усній або писемній формі. Мова завжди супроводжує людину в житті, без не було би повноцінного спілкування. Тварини теж певним чином спілкуються між собою: запахом, позою, ревом, співом тощо.

 

Вправа 2.

2.1 У творі розповідається про словесне багатство мови.

2.2. Гавкати, каркати, капати.

 

Вправа 3.

3.2. Все, що нас оточує, допомагає вивчити рідну мову. Росте кожна дитина, пізнає оточуючий світ, збільшуючи свій мовний словесний запас. Що цікавого тобі доводило­ся спостерігати в природі?

3.3. Слово-синонім надбати допомагає зрозуміти значення слова дбанок

3.4. Значення невідомого слова можна з'ясувати в тлумачному словнику.

 

Вправа 4.

4.2. Рідна мова – це мова батьків. Вони залюбки передають її своїм дітям для спілкування. Рідною мовою послуговуються в повсякденному житті. Вона допомагає пізнати культуру та звичаї. 

4.3 Споконвічний – сталий, одвічний. Предки – давні родичі, які утворюють рід: прадіди, прабабусі, діди, прадіди,  батьки.

 

Вправа 5. Українська мова — це державна мова України.

 

Вправа 6. Правильне написання слова можна знайти в  орфографічному словнику, усі слова в якому розміщено за абеткою.

 

Вправа 7. Назви букв та послідовність їх розташування в абетці.

7.2. Букви, які позначають голосні звуки: а, о, у, е, и, і. Букви б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, х, ц, ч, ш, щ. Знак м'якшення (ь) використовуєть­ся, щоб передати на письмі м'якість приголосного звука.

 

Вправа 8. Вінниця, Глухів, Горлівка, Дніпро­петровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Миколаїв, Ніжин, Одеса, Полтава, Рівне, Севастополь, Сімферополь, Тернопіль, Ужгород, Фастів, Харків, Хмельницький, Чернігів, Шепетівка, Ялта.

 

Вправа 9. Головна думка: Україна – моя Батьківщина.

 

§ 2 Культура усного і писемного мовлення.

Вправа 10. Друзі обговорюють виставу (усне мовлення). Подружки розмовляють по телефону (усне мовлення). Онука надіслала бабусі вітальну телеграму (письмове мовлення). Діти заблукали в лісі і гукають (усне мовлення). Мама розповідає дитині казку (усне мовлення). Учень читає книжку (письмове мовлення). Третьокласники списують текст (письмове мовлення).

10.2. Учень пише твір (писемне мовлення). Школяр записує в щоденнику домашнє завдання )писемне мовлення). Оленка декламує вірші (усне мовлення). Онука співає бабусі пісню (усне мовлення).

10.3. При усному мовленні говорять і чують, при писемному мовленні пишуть і читають.

 

Вправа 11. Крім мовленого слова, жести, міміка, інтонація, сила голосу теж допомагають людям краще розуміти одне одного при розмові.

11.2. Мати з дочкою обнялися після недовгої розлуки. Василько заблукав, тому голосно гукав у лісі. Помахом руки Андрійко попрощався з Васильком.

 

Вправа 12. У писемному мовленні використовуються різні умов­ні знаки: букви та знаки пунктуації.

12.2. Кома, тире, знак оклику, крапка, знак питання, дужки, двокрапка, крапка з комою, апостроф.

 

Вправа 13. Заголовок: «Культура мовлення».

13.2. Культура мовлення – це дотримання відповідних мовних норм для правильного володіння усіма його формами. В усному мовленні треба говорити так, щоб тебе розуміли (вдумливо добирати слова, послідовно викладати думку, говорити виразно, доводити думку до кінця, супроводжувати мову відповідною інтонацією). У письмовому мовленні треба писати так, щоб написане читали (грамотно та каліграфічно писати слова, не забувати про знаки пунктуації, правильно викладати думки на письмі).

 

Вправа 14. Уривок із кінофільму або мультфільму, який тобі найбільше сподобався.

 

Вправа 15. Мама співає дитині колискову пісню (тихо). Ти декламуєш вірш без мікрофона у великому залі (голосно). Хлопчик заблукав у лісі і кличе на допомогу (голосно). Учень хоче попросити ручку в товариша під час уроку (тихо). Ти хочеш запитати в перехожого, де найближча аптека (звичайно). Ти розповідаєш удома про свої шкільні справи (звичайно).

15.2. Темп голосу 1) відповідаючи на уроці (звичайно); 2) промовляючи скоромовку (швидко); 3) диктуючи комусь текст (повільно).

 

Вправа 16. Смішний випадок з мого життя.

 

Вправа 17. Озна́ка, предме́т, чита́ння, завда́ння, добу́ток, одина́дцять, чотирна́дцять, кіломе́тр, сантиме́тр, запита́ння, чергови́й, листопа́д,  нови́й, вира́зно, посере́дині.

 

Вправа 18. Добуток, завдання, ознака, предмет, читання. Запитання, кілометр, одинадцять, сантиметр, чотирнадцять. Виразно, листопад, новий, посередині, черговий.

 

Вправа 19. Відповіді на запитання до української народної казки «Дідова дочка і ба­бина дочка».

1. Коли до дідової дочки звертались з проханням яблунька, криничка, собачка, піч, вона люб’язно допомагала усім. Мовлення дівчини ввічливе, привітне, виразне, зрозуміле, лагідне.

2. Бабина дочка відповідала неприязно, сердито, сварливо, вживала неввічливі слова.

 

3. Казка вчить бути добрим, допомагати іншим.

 

§ 3 Культура спілкування.

Вправа 20. Слова ввічливості в нашій мові. Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Здрастуйте! До побачення! Бувайте здорові! На все добре! До зустрічі! Привіт! Дякую! Будь ласка. Перепрошую! Смачного! На добраніч! Дозвольте допомогти! Будьте здорові!

20.2. Щасливої дороги! У щасливу путь! Щасливого повернення! (Побажання в подорожах). Смачного! (Побажання під час прийому їжі)

20.3. Привіт! Здрастуй! Здоров! (Вітання з друзями, однолітками, молодшими від себе особами)

 

Вправа 21. «Здрастуйте!», «Доброго Вам здоров'я!», «Дякую!», «Спасибі!», «Будь ласка».

21.2. Звертаючись одне до одного з проханням, ми гово­римо: «Будь ласка». Цим простим, але таким чудовим висловом ми виражаємо нашу повагу до співрозмовника.

21.3. Шановний добродію, передайте решту і квиток. Шановна пані Ганно,  вітаємо Вас з професійним святом. Любий товаришу, вітаю тебе з початком навчання!  

 

Вправа 22

- Добродійко, сідайте будь ласка.

- Дуже дякую, чемний хлопчику.

22.2. Картини на тему ввічливості.

Ввічливі слова	Малюнок
Мамо, будь ласка, прочитай мені казку.	Мама читає казку маленькій дитині
Добродійко, сідайте будь ласка.	Хлопчик уступає місце в транспорті бабусі.
На добраніч!	Ввечері донька іде спати.
Смачного!	Сім'я сидить за обіднім столом.
Прощавай!	Прощаються друзі.
Щасливої дороги!	Дівчинка махає вслід автобусові.

 

Ти хочеш дізнатися, котра година в когось із перехожих. Діалог на тему «Котра година?» 

 

Вправа 23.                                    Добре слово.

  Велике діло — добре слово! Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств і потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода.

 

23.2. Добре слово – це привітне, заспокійливе, небайдуже, слушне слово. Воно підкаже вихід із важкої ситуації, розрадить у лиху годину, обнадіє в розпачі, не омине байдуже.

 

§ 4 Що таке текст

Вправа 24

24.2. Текст названо «Матусин заповіт» бо у ньому йдеться про слова матері до дочки берегти мову.

 

Вправа 25. У кожному з цих речень говориться про хліб, але вони не зв'язані за змістом, тому не утворюють текст.

 

Вправа 26. Речення не є текстом, бо вони не зв’язані за змістом.

26.2. Заголовок: «Не зривайте квіти!», «Оля та ромашка».

Вранці дру­гокласниця Оля йшла до школи. Біля дороги вона побачила ромашку. Оля вже простягнула руку, щоб зірвати квітку. Та раптом помітила на пелюстках краплинку роси. Дівчинка за­дивилась на краплинку й не зірвала квітку.

 

Вправа 27. Петрик дуже любить казки. Багато з них знає напам'ять. І все йому мало. Одного разу Петрик запитав у тата, яка казка най­краща з усіх.

27 2. Ось так відповів батько.

 

Вправа 28. Так, можна. Мова в тексті може йти про Тараса Шевченка.

28.2. Тарас Шевченко був геніальним поетом і талановитим художником. Свої картини малював не тільки пензлем, олівцем, а також вуглинами.

28.3 Заголовок «Шевченко – художник».

Ми зберігає­мо його прекрасні картини і малюнки як великий скарб. Здається, що намальовані вони чарівним пензлем. На картинах ніби оживали дерева, хати, люди.

 

Вправа 29. Тема тексту: розповідь про те, як до нас потрапила ромашка.

29.2. Головна думка: розповісти про те, як потрапила до нас ромашка.

 

Вправа 30

Тема тексту: опис зовнішнього вигляду ромашки.

30.2. Мета тексту: описати зовнішній вигляд ромашки.

 

Вправа 31. Тема тексту: міркування про цілющі властивості ромашки.

31.2. Мета тексту: висловити мірку­вання про те, чому ромашка є лікарською рослиною.

 

Вправа 32. Тема: опис зовнішнього вигляду півня. Мета: описати зовнішній вигляд півня.

32.2. Текст-опис.

32.3. Заголовок «Ну й півень!»

 

Вправа 33

Назва	Тип тексту	Мета
«Наша киця — красуня»	Текст-опис	Описати зовнішній вигляд киці
«Коза — корисна тварина»,	Текст-міркування	Виловити міркування про те, чому коза є корисна тварина
«Як білка запасається на зиму»	Текст-розповідь	Розповісти про те, як білка готується до зими

 

Вправа 34. Розповідь зі словосполученнями: в осінньому лісі, стиглі горішки, збирали гриби, запитували в учительки, з повними кошиками, довго згадували.

 

Вправа 35. Тема тексту: розповідь про наближення грози.

35.2. Текст – розповідь. Мета тексту: розказати про те, як починається гроза.

35.3.                           Гроза.

 

   Подув сильний вітер. Насунула чорна страшна хма­ра. Блискавка прорізала небо. За темною смугою лісу обі­звався грім. Гримнуло ближче, загуркотіло і покотилось у небі. А потім полив рясний дощ.

 

§ 5 Будова тексту.

Вправа 36. Речення пов'язані за змістом спільною думкою про необхідність вивчення мови.

36.2. Слова нею, вона вжито замість слова мова, щоб не повторювати його в сусідніх реченнях. Крім того, ці слова допомагають пов'язувати між собою речення.

 

Вправа 37. Тема тексту: розповідь про красу соняшників у полі.  

37.2. Слова, щоб пов'язати речення одне з одним і уникнути повтору слова соняшники: голівок, вони, їхньою.

37.3. У четвертому реченні сказано про красу соняшників заміною їхньою.

 

Вправа 38. Тема тексту: розповідь про поведінку лелек.

38.2. На початку тексту йдеться про те, що весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Далі йдеться про поповнення у лелечій родині. Текст закінчується повідомленням про відліт птахів у вирій.

38.3. Усі слова вони, птахів, малят, батьки, дітей, молоді лелеки, лелеча сім'я стосуються лелек. Виділені слова допомагають пов'язувати не лише речення тексту, а його частини теж.

38.4. Пов'язувати речення допомагають займенники, сполучники, повтори, синоніми.

 

Вправа 39.            ДРУЖНА МУРАШИНА СІМ'Я.

    Білочка сиділа на дереві і їла смачний горіх. Кілька крихіток горішка впало на траву.

    Стежиною між травою бігла мурашка. Вона побачи­ла під деревом крихітки горішка, скуштувала їх і побі­гла розповісти сусідам про здобич. Мурашки швидко по­збирали ласощі й понесли додому.

   Дружній мурашиній сім'ї вистачить цих крихіток на всю зиму.

39.2. Слова, які пов’язані за змістом, що допомогли правильно розташувати части­ни тексту: крихіток впало, позбирали ласощі, вистачить крихіток.

 

Вправа 40.

40.2. У зачині треба повідомити про те, де діти зустріли синичку та чому забрали її додому.

Зачин. Взимку синички летять ближче до людей. Діти з цікавістю спостерігали за пернатими друзями. Пташки залюбки смакувати салом. Тільки одна синичка сиділа осторонь. Що з маленькою пташкою? У неї перебите крило.

 

Вправа 41. Розповідь за малюнками про косулю, вживаючи у розповіді слова: Юрко, Івась, Катруся, діти, вони, друзі.

 

Вправа 42. Тема тексту-розповіді: розповідь про те, що робить їжак восени.

42.2. На початку повідомляється про те, що їжак готується до зими. Далі йдеться про те, як тварина збирає листя. Текст закінчується поясненням про те, чому їжак це робить.

 

Вправа 43. Заголовок: «Запаси на зиму».

Тема тексту-розповіді: розповідь про підготовку звірів до зими.

    1 (зачин) Чи знаєте ви, як звірі роблять запаси на зиму?

    2 (основна частина) Ховрах зерно у полях збирає й ховає в нору. Навіть осо­бливі комори риє для зерна. Водяний щур забиває нір­ки картоплею. Сич на зиму заморожує в дуплі, як у хо­лодильнику, мишей і птахів.

    3 (кінцівка) Кожний робить запаси на зиму по-своєму.

 

Вправа 44. Тема тексту: розповідь про домашню тварину козу.

44.2. Для тексту доцільна друга кінцівка, оскільки в тексті йдеться про витівки кози. От яка бешкетниця!

 

Вправа 45

Зачини	Кінцівки (бешкетники покарані)
1. Чи знаєте ви, хто такий Василь Сухомлинський? 2. Одного разу на полюванні зі мною стався такий випадок. 3. У маленької Оленки захворів татусь. Його покла­ли в лікарню.	4. Собаки спіймали лисицю за хвіст і витягли її з нори. 5. Щиглиха згодом повернулася назад, почала клопо­татися біля гнізда, а самчик погнав сойку десь аж до лісу.

45.2. Запропоновані частини відповідають текстам-розповідям.

 

Вправа 46. Казкові зачини: «Був собі …», «Жили собі …», «Було в баби …», «Колись був…» тощо.

 

Вправа 47. Текст-міркування. Мета тексту-міркування: міркування про те, чому рослина сон-трава має таку назву.

47.3. Текст-міркування має три частини. Твердження (думка, яку потрібно довести): «Цікаво, чому так назвали цю рослину?»; доведення: «Виявляється, що її квітка не терпить негоди …»; висновок (оцінка, враження тощо): «Тому вона і зветься сон».

 

Вправа 48. Твердження: «Хто винайшов папір? Люди?». Доведення: «Ні, комахи. Оси відщеп­лювали …». Висновок: «Отже, першими творцями паперу були оси».

48.2. Заголовок: «Оси – творці паперу».

 

Вправа 49. Синичка — дуже корисна пташка.

 

Вправа 50. У слові село учень написав після с букву и. Його од­нокласниця, викликана вчителем, сказала, що слово на­писане неправильно, треба писати букву е. Достатньо підібрати спільнокореневе або змінити його так, щоб склад зі сумнівним звуком став наголошеним.  Правильне написання підкаже множина цього слова: се́ла.

 

Вправа 51. Текст – міркування на тему «Чому книгу називають другом?».

 

Вправа 52. Текст-міркування, яка професія тобі подобається і чому.

 

Вправа 53. І. Об'ява про Свято квітів. ІІ. Лист другові.

53.3. 15 вересня в актовому залі школи відбудеться Свято квітів. Запрошуємо вчителів, учнів та батьків.

   Початок о 10 годині.

Гурток квіткарів.

 

Вправа 54. Тексти-описи горобчика.

54.2. На мою думку, в першому тексті не лише змальовано зовнішній вигляд горобчика, а й передано захоплення автора його красою.

   По-перше, про це свідчить окличне речення «Поглянь, як гарно вбраний горобчик!». По-друге, наявні зменшувано-пестливі слова: горобчик, сіренька, крильця, смужечка, шийка. По-третє, автор уособлює його з гарним артистом в краватці.

   Багатьма засобами в першому тексті автор зумів передати своє захоплення.

54.3. Другий текст треба помістити до підручника з природознавства, перший — до художньої книжки.

 

Вправа 55. Поміркуйте, як ви будете вислов­люватись у ситуаціях, коли потрібно:

Розказати друзям смішну історію, яка нещодавно трапи­лася з вами (радісно та виразно розкажу про випадок);

На уроці української мови відповісти на запитання вчите­ля, що називається іменником (впевнено розкажу правило);

На уроці читання описати красу осінньої берізки, яка рос­те під вікном (використаю окличні речення, образні слова).

 

Вправа 56. Діалог розмови з мамою про її робочий день.

 

Вправа 57. Мета тексту: описати зовнішній вигляд білих журавлів.

 

Вправа 58. Мета текстів: описати зовнішній вигляд білки.

58.2. Перший текст можна помістити до художньої книги (багато пестливих  слів), другий — до підручника з природознавства (наявні терміни, числові характеристики).

58.3. Художній опис зайчика.

Опис зайчика з точними даними про зовнішній вигляд.

 

Вправа 59. Відгадка: калина.

59.2. Слова і вирази, що допомогли знайти відгадку: вінок зеленолистий, червоне намисто. Опис калини, використовуючи слова із загадки: «у вінку зеленолистім», «у червоному намисті», «заглядається у воду», «чарівну вроду»

 

§ 6 Абзац

Вправа 60. У першому тексті стисла розповідь про подію.

60.2. У другому тексті кожна нова думка записана з нового абзацу.

60.3. План до другого тексту..

1. Ластів’яче гніздо.

2. Випало пташеня.

3. Добрий вчинок Івася.

4. Вдячність птахів.

 

Вправа 61

План	Абзаци
1. Яка пора року настала?	Минуло тепле літо. Настала осінь.
2. Що змінилось у природі?	Пожовкли дере­ва. Вітер зривав з них зів'яле листя і кружляв ним над лісом. Листя опадало на землю і стиха шаруділо.
3. Що діялося із зайчиком?	Заєць ніяк не міг заснути від цього шарудіння. Він часто схоп­лювався, перебігав з місця на місце, шукав спокійний куточок.

 

Вправа 62. Тема тексту: розповідь про те, як під час паводку білку від води  врятував рибалка.

62.2. Текст поділено на три абзаци: у першому повідомляється про паводок та заняття рибалки; у другому про те, що рятуючись від води, білка стрибнула в човен; у третьому абзаці про те, що рибалка врятував тваринку.

62.3. План.

1. Рибалка ставив сітки на лящів.

2. Дивний гриб стрибнув у човен.

3. Рибалка довіз білку до берега.

 

Вправа 63. Запис не має основної частини та кінцівки, тому це уривок тексту.

63.2. План тексту. Розкажіть про те, що сталося із лебе­дем, коли почала замерзати вода… 

 

Вправа 64. Два невеликих абзаци із підручника «Літературне читання» зі зазначенням автора.

   Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена й сосни та переносить їх на далекі відстані.

   Помітно скорочується день …             

                              (за Алевтиною Волковою)

 

Вправа 65

65.2. Складіть інструкцію до гри, зображеної на малюнку (сторінка 35).

 

Вправа 66

66. 2. На складеному вдвоє клаптику білої тканини намалюй кішку. Виріж контури тварини. Зший клаптики, залишивши невелику дірку для вати, щоб іграшка була м'якою. Напхавши вату, заший дірку. Приклей дві бусини замість очей. Чорним олівцем домалюй мордочку. Кішка готова.

 

Вправа 67. Склади й запиши інструкцію відомої тобі гри. 

 

Вправа 68. Лист особистий для бабусі від онука.

68.2. У листі треба ввічливо звертатися, а в кінці обов'язково зазначити хто його написав та дату написання.

68.3. Лист до своїх дідуся й бабусі.

 

Вправа 69.

вул. ________________________, буд. ____ , кв. ____ м. __________________________ ____________________________ район ____________________________ область

вул. ________________________, буд. ____ с. __________________________ ____________________________ район ____________________________ область

 

Вправа 70. Колективний лист до учнів третього класу сусідньої школи.

 

Вправа 71

71.2. Привітання своїм близьким (звертайся так: тату, бабусю, сестро, мамо, дідусю, брате) чи знайо­мим (подрузі , другові) до їхнього дня народження.

 

Вправа 72

72.2. Подумайте, кого б ви запросили на ранок до своєї школи та складіть своє запрошення. 

 

Вправа 73. Так звертаємося в листах: Дорогий Сергійку! Люба Катрусю! Шановна Олено Іванівно! Шановний Петре Григоровичу!  Шановні Маріє Федорівно і Миколо Васильовичу!

Так підписуємося в листах: Твій друг Павло. Твоя подруга Надійка. Ваш учень Євген Мельничук. Ваша учениця Оля Петренко. Учні 3-А класу. Ваші учні. Ваші третьокласники.

 

Вправа 74. Напиши листа своєму другові або подрузі.

 

§ 7. Речення за метою висловлювання (розповідні, питальні і спонукальні). Речення за інтонацією (окличні, неокличні).

Вправа 75. У тексті 4 речення.

1. Дуби живуть надзвичайно довго.

2. Серед них трапля­ються справжні патріархи.

3. Дуби-довгожителі нарахову­ють понад тисячу років!

4. Старі дуби охороняються зако­ном як найцінніші пам'ятки природи.

75.2. Тема тексту: цікава розповідь про дуби-довгожителі та їх охорону.

 

Вправа 76. У тексті шість речень (1. Проминув вересень. 2. Розвіялись пахощі осінніх кві­тів. 3. Запломеніло листя на дикій груші. 4. Засумувала ніжна берізка.

5. Затихли гаї та діброви. 6. Відлетіли у вирій співочі птахи).

76.2. Проминув вересень. Розвіялись пахощі осінніх кві­тів. Запломеніло листя на дикій груші. Засумувала ніжна берізка. Затихли гаї та діброви. Відлетіли у вирій співочі птахи.

Про яку пору року говориться в тексті? У тексті говориться про осінь.

Що сказано про берізку? Берізка засумувала.

76.3. Найкоротше речення складається з 2 слів (Проминув вересень). Найдовше речення має 5 слів (Запломеніло листя на дикій груші).

 

Вправа 77. Тема твору: розповідь про життя тварин у лісі.

 

Вправа  78.

Що зображено на ілюстрації? На ілюстрації зображена природа. Що ти бачиш на передньому плані? На передньому плані бачу невеликий ставок. Який день зображений? Зображений погожий день.

 

Журналіста цікавить, як учні вашого класу готуються до Свята осені. Розіграйте діа­лог.

 

Вправа 79.

    Що то воно за страхіття впало на стовбур? Тихенько визирнула миша з нори. Роздивилася, аж то дятел при­летів жучків шукати. Побачила миша дятла — вилізла з нори.

     Раптом стрибнула на пеньок білка. Соснова шишка у неї в лапах. Сіла білочка снідати.

  

Вправа 80.

Мета	Речення	Речення за метою висловлювання
1. Повідомлення, розповідь	Ми живемо в Україні.	Розповідне речення
2. Запитання	Які найбільші міста України ти знаєш?	Питальне речення
3. Спонукання, заклик	Люби і знай свій рідний край!	Спонукальне речення

 

Вправа 81. Заголовок: «Гайда в ліс по гриби».

81.2.

Розповідні речення	З кожним грибником у піжмурки граються.     Красноголовці з осиками приятелюють. Попід лі­щиною ніби кріт купки нагорнув. Там грузді причаїлися. А он біля пеньків водять хо­роводи опеньки.
Питальні речення	Знаєте, які гриби хитруни?
Спонукальні речення	Беріть, діти, кошики і гайда в ліс. Тільки пригля­дайтеся пильно. Розгрібайте обереж­но! Учіться шукати тільки їстівні гриби!

81.3. Красноголовці з осиками приятелюють. Попід лі­щиною ніби кріт купки нагорнув. Розгрібайте обереж­но! Там грузді причаїлися. А он біля пеньків водять хо­роводи опеньки. Учіться шукати тільки їстівні гриби!

 

Вправа 82.

Розповідні речення	Діти пішли в ліс по гриби. Дуже цікаво читати казки! У книгарню завезли нові книжки. Сьогодні на уроці малювання мені потрібний пензлик. Цікаві події відбулися на канікулах.
Питальні речення	Хто пішов по гриби? Чого навчають казки? Коли нам видадуть нові книжки? Тобі потрібний пензлик? Чи цікаво ти провів свої канікули?
Спонукальні речення	Діти, гайда в ліс по гриби! Читайте казки! Привезіть в книгарню нові книжки. Візьми пензлик, бо він тобі дуже потрібний! Занотуй цікаві новини.

 

Вправа 83. Текст складається з розповідних речень.

83.2. Любіть ліси і дбайливо оберігайте! Не вирубуйте жодного дерева без потреби. На місці вируба­них насаджуйте молоді ліси.

 

Вправа 84.  У лісі дерева і пташки слухали старого дуба (розповідне речення). От і за­раз позривав вітер жолуді, порозкидав (розповідне речення). А листя таки переможно зашуміло (розповідне речення). Не бешкетуй, розбишако (спонукальне речення)! Слухай нашого батька (спонукальне речення)! Не пустимо далі (спонукальне речення)! Хіба ми марно виросли (питальне  речення)?

 

Вправа 85.

Хто поїде на екскурсію? На екскурсію поїдуть школярі.

Куди поїдуть школярі? Школярі поїдуть на екскурсію.

Школярі поїдуть на  екскурсію? Так, школярі поїдуть на екскурсію.

85.2.

1. Куди їздили учні на екскурсію? Діти їздили на екскурсію до Києва.

2. Де побували учні під час екскурсії? Під час екскурсії діти побували в Софійському соборі.  

3. Хто возив учнів на екскурсію? На екскурсію учнів возив учитель.

 

Вправа  87. За метою висловлювання речення «Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі» розповідне.

87.2. Яке зернятко потрапило восени під велику грудку землі? Що потрапило восени під велику грудку землі? Що сталось з маленьким зернятком восени? Коли маленьке зернятко потрапило під велику грудку землі? Під яку грудку потрапило маленьке зернятко восени? Куди потрапило маленьке зернятко восени?

87.3. Невелика казочка про маленьке зернятко за поданим у вправі реченням.

 

§ 8 Звертання.

Вправа 88. Автор звертається до людей, причетних до будівництва житла: теслі, муляра, столяра, скляра, коваля.

88.2. Тесляре, муляре, столяре, скляре, ковалю.

 

Вправа 89. За метою висловлювання речення зі звертаннями є спонукальними.

89.2.

Спи, мій малесенький, спи, мій синок, я розкажу тобі безліч казок!

Спи, моя пташко, то вітер завив.  

 

Вправа 90. Брате, друже, подруго, сусідко, товаришу, учителю, Михайле  Івановичу, Ольго Сергіївно.

90.2. Що нового в тебе, брате? Здрастуй, друже!

Подруго, вийдеш погуляти? Сусідко, як поживаєте? Учителю, Ви забули дати домашнє завдання. Михайле Івановичу, вибачте за запізнення. Ольго Сергіївно, запрошуємо Вас на шкільну виставу.

 

Вправа 91.Рідна земле, рідний краю, рідна стороно!

91.2. Мова – дорогий (золотий) скарб, який має тільки людина. Як вона не може обійтися без хліба (зерна), так її життя не буде повноцінним без мовлення.

 

Вправа 92.

О, підожди, людино, будь ласкава, не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати сьогодні.

Ой, який же ти став тепер, лісе-брате!

Ось ти яка, осінь, у лісі!

 

§ 9 Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні

Вправа 93. У школі вчаться (хто?) учні. Учні (що ро­блять?) вчаться у школі. Учні вчаться (де?) у школі. Учні вчаться в школі (як?) старанно.

93.2. Прийменники у, в належать до службових частин мови, вони не є членами речення.

 

Вправа 94.

Сумує жовтень у нашому саду (мова йде про жовтень). Поодцвітали мальви сніжно-білі (мова йде про мальви). І журавлі полинули у вирій (мова йде про журавлів).

94.2. Жовтень (що робить?) сумує, мальви (що зробили?) поод­цвітали, журавлі (що зробили?) полинули.

94.3. Сумує (де?) в саду. В саду (чиєму?) нашому. Мальви (які?) сніжно-білі. Полинули (куди?) у вирій.

 

Вправа 95. Осінь (що робить?) ходить, ліс (що робить?) горить, ясен (що робить?) осипає, дуб (що робить?) стоїть.

 

Вправа 96.

З гір повіває холодний вітер.       =====

96.2. Повіває (що?) вітер / Вітер (що робить?) повіває. Повіває (звідки?) з гір. Вітер (який?) холодний.

96.3. Пожовкле листя злітає на землю.

Листя (що робить?) злітає / Злітає (що?) листя. Листя (яке?) пожовкле. Злітає (куди?) на землю.

16.png

 

Вправа 97.

Пішов шелест по діброві. =====

Шепчуть густі лози. ======

Лягло сонце за горою. =====

Зірки засіяли...        =======

Вже вечір із повної жмені зір­ки розсипає зелені.                                            =======

97.2. Пішов (де?) по діброві. Лози (які?) густі. Лягло (де?) за горою. Зірки (які?) зелені. Розсипає (з чого?) з жмені. Жмені (якої?) повної.

97.3.

Пішов шелест по діброві. Шелест (що зробив?) пішов / Пішов (що?) шелест. Пішов (де?) по діброві.

Шепчуть густі лози / Лози (що роблять?) шепчуть. Шепчуть (що?) лози. Лози (які?) густі.

 

Вправа 98. Тема: розповідь про осінь у Карпатах.

98.2. Гори одягаються в різнобарвні шати.

Гори (що роблять?) одягаються. Одягаються (у що?) у шати. Шати (які?) різнобарвні.

 

Вправа 99. 1. Підмет-присудок-другорядні члени. 2. Присудок-підмет-другорядні члени. 3. Другорядні члени-присудок-підмет.

Зайчик одягнув білу шубку.

Відповідала Оленка спокійно та впевнено.

Узимку ближче до людських осель летять горобчики.

 

Вправа 100.

Школярі готуються до зимових свят. Учителька навчила нас читати, писати, малювати.

 

Вправа 101. Гуляло (де?) на просторі. Пливла (де?) по морю. Хвилечка (яка?) бистренька. Зорі (які?) веселі. Закотивсь (куди?) за хмару.

 

Вправа 102.

Квітка (яка?) барвиста; у небі (якому?) синьому; працювала (коли?) вчора; писати (що?) твір; малює (чим?) олівцем; танцює (як?) майстерно.

102.2. Барвиста квітка радісно виглядає з трави.  

У небі синьому летіли журавлі. Мама довго працювала вчора. Писати твір – це не проста справа. Андрійко гарно малює олівцем природу. Наш творчий гурт танцює майстерно.

 

Вправа 103. Текст навчає бережно ставитися до природи.

103.2. Прекрасна наша Земля.

Тішать око золотисті ниви, зелені гаї, голубі ріки й озера.

=====

Цю земну красу треба бе­регти і примножувати. Друже, ставай до лав юних захисників природи!

Ниви, гаї, ріки, озера (що роблять?) тішать.

103.3. Друже, ставай до лав юних захисників природи!

Спонукальне окличне речення зі звертанням друже. 

 

Вправа 104. Червона калина; чисте небо; співати пісню; зачару­валися піснею; росте в полі; перейшли місток; виписав з книги.

Калина (яка?) червона, небо (яке?) чисте, співати (що?) пісню, зачарувалися (чим?) піснею, росте (де?) у полі, перейшли (що?) місток, виписав (з чого?) з книги.

104.2. Червона калина похилилась серед поля.

Чисте безхмарне небо розкинулось над нивою. Український народ любить співати пісню. Глядачі зачарувалися піснею про рідну матір. Росте у полі червона калина. Бешкетні козенята перейшли місток. Я старанно виписав з книги влучні вислови.

 

Вправа 105. Прийшла золота осінь. Восени багато птахів летять у вирій.

 

Вправа 106.

106.2. На високому узліссі стоїть самотній дуб. Дуб (що робить?) стоїть. Дуб (який?) самотній. Стоїть (де?) на узліссі. Узліссі (якому?) високому.

Дуб зі своєї висоти стежить за ними. Дуб (що робить?) стежить. Стежить (звідки?) з висоти. Висоти (чиєї?) своєї. Стежить (за ким?) за ними.

Широкий дуб дивиться на берізки. Дуб (що робить?) дивиться. Дуб (який?) широкий. Дивиться (на що?) на берізки.

106.3. Узліссі [у з л' і с': і], біліють [б` і л' і й у т']

 

Вправа 107. Виліз на дерево — зліз із дерева; забіг до лісу — вибіг з лісу;  доплив до берега — відплив від берега; виїхав із міста — приїхав у місто.

 

§ 10 Слова з прямим і переносним значенням.

Вправа 108. Пряме значення: золотий годинник, каштанове листя, кришталева вода. Переносне значення: золоте колосся, каштанове волосся, кришталева вода.

108.2. Золотий годинник зберігався в музеї. Під лагідним сонячним промінням колосилась золота нива. Восени опадає сухе каштанове листя. У Софійки довге каштанове волосся. На святковому столі стояла кришталева ваза з білими   квітами. Холодна кришталева вода тонким шнурочком витікала з потічка.

 

Вправа 109.

Слова, вжиті в переносному значенні: осінь знайде, вересень скликає, жовтень прикрашає, листопад відчиняє.

Використаний образний засіб уособлення (метафора).

109.2.

Вересень діток до школи скликає.

________ .........................======

Жовтень прикрашає в садках дерева.

________========…………………………

 

Вправа 110. У віконце постукала (переносне значення) зима. Повіяв сердитий (переносне значення) вітер. Затанцювали (переносне значення) перші сніжин­ки. Земля під снігом засумувала (переносне значення).

110.2.

У віконце постукала зима.

                =======

Повіяв сердитий вітер.

=====

Затанцювали перші сніжин­ки.

==========

Земля під снігом засумувала.

                            ===========

 

Вправа 111. Плаче верба, залізний характер, глибока думка, важкий приклад, солодкий сон, дивиться сонце, при­йшла осінь.

111.2. Плаче верба над ставком. У нашого Андрійка залізний характер.

Глибока думка повністю захопила дівчину. Важкий приклад дав вчитель на уроці. Я провалився в солодкий сон. Сьогодні сонце дивиться на землю дуже привітно.

 

§ 11 Слова, що мають кілька значень.

Завдання 112. Значення слова гребінець дізнаємося з тлумачного словника. Спочатку подається значення слова в прямому значенні, потім у переносному, якщо таке є. 

112.2. Спочатку названа (у прямому значенні) річ для розчісування волосся, потім наріст у деяких птахів за схожістю (у переносному значенні).

112.3. Носить (що?) гребінець; не можна причесатися (чим?) гре­бінцем; гребінець (який?) новий, зелений.

 

Вправа 113. Ніжка (дитини) – нога; ніжка (гриба) – нижня частина шапинкового гриба, яка виступає над землею; ніжка (стільця) – елемент конструкції стільця.  

 

Вправа 114. 1. Земля — наша країна. 2. Земля — ґрунт.

114.2. Земля — це наша планета. Козаки мужньо захищали рідну землю. Цього року щедрий врожай дала земля. На Поділлі велику площу землі засівають льоном.

 

Хвилинка спілкування. Продовження діалогу про різні значення слова шапка.

 

Вправа 115.

1. (Шкільна) лінійка – захід.

2. Лінійка – вимірювальний прилад.

3. Язики (полум'я) – вогонь, який набуває певної форми.

4. Язик – м’язовий орган в роті.

115. 2.

Олівець – звуків 6 [о л' і в е ц'], букв 7 («о», «ел», «і», «ве», «е», «це», «знак м’якшення»).

Язик – звуків 5 [й а з и к], букв 4 («я», «зе», «и», «ка»). 

 

§ 12 Слова, які звучать і пишуться однаково.

Вправа 116. Ніс – орган тіла, ніс – дія. Приклад – завдання, приклад – наслідування.  

 

Вправа 117.

Два брати́ (родичі), бра́ти приклад (наслідувати).

Соро́ка (птах) сидить, близько сорока́ (кількість) гусей.  

За мі́сяць (одиниця часу) зібрали, ясний мі́сяць (супутник Землі).

117.2. Брати́ – бра́ти, соро́ка – сорока́, мі́сяць – мі́сяць.

 

Вправа 118.

Журавлиним ключем не можна відімкнути двері.

Тварини лисички не є грибами.

Річкову косу не заплетеш. Металеву косу не заплетеш.

Газовим краном вантаж не підіймеш. Водопровідним краном вантаж не підіймеш.

 

Вправа 119.

Рідна ма́ти, ти багато ночей не доспала! Дуже хочу ма́ти планшет.

У Софійки довга чорна коса́. Гостра коса́ в косаря. Прибережна коса́ довгою  вузькою смугою розділяла воду моря.

 

Вправа 120.

Поле (земельна ділянка) – поле (дія, що звільняє від бур'яну).

120.2.

І сказало вітру поле:

 — Хто оре мене і поле,

засіва зерном дорідним —

той близький мені і рідний!

До – рідним , дорід – ним, дорі – дним.

Близь – кий, бли – зький. 

 

§ 13 Слова, близькі за значенням (синоніми).

Вправа 121.

Батьківщина, Вітчизна, рідний край, Україна, наша країна.

Діти, учні, школярі, дітвора.

 

Вправа 122. Тема тексту: розповідь про дятла – лісового лікаря. Речення пов’язані за змістом.

122.2. Словосполучення птах, лісовий лікар, незви­чайний хірург вжито в тексті для того, щоб не повторювати слова дятел. Крім того, ці слова допомагають пов'язувати між собою речення.

 

Вправа 123.

Говорить – розповідає, мовить, розмовляє.

Будинок – хата, споруда, житло, котедж, дім, приміщення.

Сміливий – мужній, хоробрий, відважний, героїчний.

Сумувати – журитися, засмутитися, тужити.

Веселий – радісний, потішний.

Дітвора – діти, дітлахи, малеча.

123.2. Наш будинок світлий та затишний. Край села стояла батьківська хата. Ми переїхали в нове житло. Будівельники звели гарний котедж. Мій дім – моя фортеця. Підвальне приміщення служить сховом для овочів.

Сміливий Андрійко захистить свого друга. Про мужній поступок Василька написали в газеті. Хоробрий горобець не втік. Відважні козаки захищали рідну землю від татар. Героїчний епос розповідає про відважних козаків. 

Взимку радісна дітвора буде кататися на санках. Діти продовжать справу батьків. Дітлахи голосно сміялися за моїм вікном. У нашому дворі весело бавилась малеча.

 

Вправа 124. Ранком до будинку підлетіла зграя  [з г р а й а] гороб­ців. Вони сіли на кущі [к у ш ч' і] і весело цвірінькали. Раптом горобці побачили під вікном годівницю. Вони спурхнули з куща [к у ш ч а] і полетіли до годівниці. Тепер щоранку [ш ч о р а н к у] горобці підживлювались у нашій годівниці.

 

Вправа 125.

1. Сміятися, реготати, сміх (іменник серед дієслів), хихикати.

2. Дорога, дорожній (прикметник серед іменників), шлях, траса, шосе.

3. Лелека, птах, пташиний (прикметник серед іменників), чорногуз, бусол.

4. Дзвеніти, дзвін (іменник серед дієслів), дзенькати, бринькати.

 

Вправа 126. Чисте джерело – прозоре джерело, чисте небо – безхмарне небо, чисті руки – вимиті руки; свіжий ка­лач – сьогоднішній калач, свіжа сорочка – чиста сорочка,  свіжий вітер – холодний вітер; суха погода – жарка погода, суха бул­ка – черства булка, суха постіль – невогка постіль.

 

Хвилинка спілкування. Чи слова парк і сад є синонімами…

 

Вправа 127. Байдики бити – лінуватися; взяти ноги на плечі – побігти; набрати води в рот – замовкнути; викинути з голови – забути; вертітися під ногами – заважати;  замилюва­ти очі – обманювати; задирати носа – задаватися; накивати п'ятами – втекти; розбити глека – посваритися.

127.2. Учора довелося бігти, бо спізнювався. Учора довелося взяти ноги на плечі, бо спізнювався.

Не лінуйтесь! Не бийте байдики! Андрійко від несподіванки замовк. Андрійко від несподіванки набрав води в рот. Сьогодні малеча заважала працювати. Сьогодні малеча вертілася під ногами. Вороги втекли. Вороги накивали п’ятами.

Учора дві подруги посварилися. Учора дві подруги розбили глека.

 

Вправа 128. З гілки на гілку перелітають синички… 

 

§ 14 Слова, протилежні за значенням (антоніми).

Вправа 129. Вчений – неук, незнайко – знайко, більше – менше, нових – старих

129.2. Спонукальні речення 3), 4).

129.3. Головні члени речення.

Вчений іде, а неук слідом спотикається.

Незнайко на печі сидить, а знайко по дорозі біжить.

 

Вправа 130. Ясний – похмурий, донизу – догори.

Роль антонімів – це протиставити явища, певні характеристики, дію тощо. 

130.2. Слова, що мають протилежне значен­ня тільки в поданому тексті: згорнулися – піднялися догори (антоніми: згорнутися – розгорнутися, піднятися – опуститися).

130.3. Яка – звуків 4 [й а к а], букв 3; показує – звуків 8 [п о к а з у й е], букв 7; її – звуків 4 [й і й і], букв 2; ясний – звуків 6 [й а с н и й], букв 5.  

 

Вправа 131. День — ніч, схід — захід, питання — відповідь, швидкий — повільний, веселий — сумний, шкідливий — корисний, мовчати — говорити, працювати — відпочивати, любити — ненавидіти, тут — там, вгору — вниз, добре — погане.

 

Вправа 132.

Свіжий хліб — черствий хліб, свіжі квіти — зів’ялі квіти, свіжа газета — вчорашня газета, свіжий вітер — теплий вітер, свіжий вигляд — стомлений вигляд.

132.2. Духмяно пахнув свіжий хліб на столі. Розмочив черствий хліб і дав поклювати голодним пташкам.

Сьогодні зірвете свіжі квіти, а за кілька днів викинете уже зів’ялі квіти на смітник. У свіжій газеті надрукували мій вірш. Учорашня газета містила цікаву статтю. Свіжий вітер дув зі синього моря. Теплий вітер гойдав листя дерев.

 

Вправа 133. Умій сказати, умій і змовчати.

На чорній землі білий хліб родить. Нових друзів май, а старих не забувай. Легко сказати, а важче зробити.

З добрим дружись, а лихих стережись. Маленька праця краща за велике безділля.

 

 

Вправа 134. 1. Слова можуть мати пряме й переносне значення (золоті сережки, золоте серце). 2. Синоніми – близькі за значенням слова (сумувати, журитися, тужити). 3. Антоніми – протилежні за значенням слова (холодне – тепле). 4. Найчастіше антоніми вживаються для протиставлення, у прислів’ях.  5. Синоніми дозволяють уникнути зайвого повторення слова. 6. Антонімами можуть бути іменники, прикметники, прислівники, дієслова (тепло – холод, теплий – холодний, тепло – холодно, сміятися – плакати). 7. Приклади антонімів серед службових слів (за – проти, від – до, з – без, і – але …).

 

§ 15 Закінчення слова.

Вправа 135.

135.2. Прикрашає (що?) прац[я]; не живе (без чого?) без прац[і]; бережіть (що?) прац[ю]; створюються (чим?) прац[ею]; бачить (у чому?) у прац[і].

 

Вправа 136. Рядок (після, ходити, уроки, учні, до, парк, клас, наш) не можна вважати реченням, бо нема зв’язку між словами.

136.2. Після уроків учні нашого класу ходили до парку. 

 

Вправа 137. Для зв'язку слів у реченні треба поставити слова у певному відмінку та вставити прийменники.

Діти поспішають до школи. У школі учні приві­талися з учителькою. Школярі сідають за парти. Учень відповідає біля дошки. Учителька похвалила учня за гарну відповідь.

 

Вправа 138. Любіть книгу! Книга допоможе заглянути в глиби­ну історії, або в далеке майбутнє. Книга, навчить бути добрим, мудрим, чесним, хоробрим. Книга навчить любити свою Вітчизну, шанувати рідну неньку.

138.2. Книга вчить, як на світі жить. З книгою дружити – буде легше на світі жити. Без хліба легше прожити, а ніж без книги. Дім без книги – день без сонця. День без книги, що обід без сонця. Книга – ключ до знань. Книгу читай – розуму набирай. Золото добувають із землі, а знання – із книжок. Книга – друг, без неї як без рук.

 

Вправа 139. Хліб[] (що?); без хліб[а] (без чого?), хліб[ові] (чому?), про хліб[] (про що?), хліб[ом] (чим?), у хліб[і] (у чому?, де?).

139.2. Дорожіть хлібом!

Не змітайте крихти хліба на підлогу. Не кидайте на сміття жоден шматок хліба!  Дайте черствий хліб пташкам. Мамо, спечіть запашний хліб.

139.3. Хліб – добробут,  здоров'я і сила.

 

Вправа 140.  

140.2. Склади і запиши коротку розповідь про те, як приходить на стіл хліб.

 

§ 16 Основа слова. Частини основи.

Вправа 141. Читаю (що?) книг[и], журнал[и], газет[и]. Цікавлюсь (чим?) книг[ами], журнал[ами], газет[ами]. Прочитав (у чому? де?) у книг[ах], журнал[ах], газет[ах].

 

Вправа 142. Де думка одна, там дружб[а], міцна. У нашій дружб[і] наша сила. Люди сильні своєю дружб[ою]. Без дружб[и] і згоди не можуть жити народи.

142.2. Річ краще нова, а дружба – стара. Сила птаха в крилах, а людини – в дружбі. Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш. Дружба та братство – найбільше багатство.

 

Вправа 143.

Тема тексту: розповідь про рідний край.

Заголовок: «Рідний край».

143.2. Земл[я], батьк[ів], ласкав[а], осел[я].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: землі, батьки, ласкавий, оселі).

143.3. Край – земля; дім – хата, оселя. 

 

Вправа 144.

144.2. Біл[ий], слив[а], вікн[о], гра[є], пиш[еш].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: біла, сливи, вікна, грають, пишуть).

 

Вправа 145.

145.2. Легенд[а], монастир[], джерельц[я], неб[а], слідочок[], пречист[а], цілющ[а], вод[а].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: легенди, монастирі, джерельце, слідочка, пречистий, цілющий, водою).

145.3. Легенда «Любава».      Легенда «Калина-дівчина»

 

Вправа 146. Продовження діалогу про книжку. 

146.2. Що цікавого ти зараз читаєш у вільний час? 

Вправа 147.  Вод[а], водичк[а], водян[а] (хвиля), надводн[а] (споруда), підводн[ий] (човен), водн[ий] (шлях).

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: води, водички, водяні, надводні, підводні, водні).

Будова слова.

147.2. Корінь (спільна частина): вод.

147.3. Префікс (частина основи перед коренем): надводна, підводна.

147.4. Суфікс (частина основи між коренем і закінченням): водичка, водяна,  надводна, підводний, водний.

 

Вправа 148.

Голуб, голубк[а]; сад, садок, посадк[а]; хат[а], хатин[а], хатк[а].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: голуби, голубки, сади, садок, посадки, хати, хатини, хатки).

 

Вправа 149. Живе один батько і тисячі синів має, усім шапки справляє, а сам не має (дуб і жолуді).

149.2. Дуб[], жолуд[і].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: дуби, жолудями).

149.3. Крислатий дуб прощався зі своїми жолудями. Жолудями люблять ласувати кабани.

Навесні з жолудя виріс молоденький дуб. Цього року на гілках старого дуба видно багато жолудів.  

 

Вправа 150.

Заголовок: «Урожайний дощ!».

Він (дощ) шепоче, барабанить, клацає; дощик сіється; дуб скидає; важкі краплини; урожайний дощ.

150.2. Головні члени речення.

Спіла горобина осипається потихеньку.

                              =============

Горобина (що робить?) осипається, горобина (яка?) спіла, осипається (як?) потихеньку.

150.3. Слова з коренем дощ: дощ, дощик, дощові.

 

Вправа 151. Лікарн[я], вечірн[ій], прихід[], баранчик[], житлов[ий], жартівник[], премудр[ий], дубок[], прадід[].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: лікарні, вечірня, приходи, баранчика, житлова, жартівника, премудра, дубка, прадіди).

151.2. Лікар, вечір, хід, баран, житло, жарт, мудрий, дуб, дід.

 

§ 17 Спільнокореневі слова. Корінь.

Вправа 152.

Дубок, дуб, дубняк, дубовий (листок), дубова (колода).

152.2.

1. Дубок (молодий дуб), дуб (дерево), дубняк (дубовий ліс), дубовий або дубова (належить дубові).

2. Корінь (спільна частина): дуб.

3. Слова спільнокореневі.

152.3. Дубовий ліс зветься дібровою.

 

Вправа 153.

153.2. Ліс – лісок, праліс, лісовий, лісник, узлісся, пролісок, лісочок.

Загадка – гадка, гадати, відгадка, розгадка, пригадати.

Сніг – сніжинка, сніговий, засніжена, снігур, сніговій, сніжок.

  

Вправа 154.

Сад – садочок; дзвіночки – дзвенять; солов'я – солов’їні – солов’ятко, калині – калинонькою.

 

Вправа 155. У тексті йдеться про життєдайний дощ, який приносить хмарка.

155.2. Хмарка – хмаринка, хмаронька.

Корінь: хмар-.

Основа та закінчення: хмарк[а], хмаринк[а], хмароньк[а].

(Щоб визначити закінчення, змінимо слова: хмарки, хмаринки, хмароньки).

 

Вправа 156.

1. Слова, близькі за значенням (синоніми): сніговій, хуртовина, метелиця, заметіль, завірюха, хурделиця, віхола, завія.

2. Спільнокореневі, або споріднені, слова: сніг, сніго­вій, сніговий, сніжок, сніжинка.

3. Слова, які різняться тільки закінченням (різні форми того самого слова): сніг, снігу, снігом, снігів, сніга­ми, у снігах, снігам.

 

Вправа 157.

157.2. Спільнокореневі слова до слова зима: взимку, зимовій. Різні форми слова зима: зиму.

157.3. Безлистий – голий, гуде – шумить, завірюха – віхола, метелиця, хуртовина.

 

Вправа 158.

1. Ліс, лісник (спільнокореневе слово серед різних форм слова ліс), лісу, лісом, лісові.

2. Риба, рибою (змінена форма слова риба серед спільнокореневих слів), рибонька, рибалка, рибалити.

3. Завірюха, завірюхою (змінена форма слова завірюха серед спільнокореневих слів), заметіль, хурделиця, віхола.

4. Повага, пошана, шана, зневага (слово-антонім серед синонімів), шаноба.

 

Вправа 159. Згрупувати слова.

Сум, сумний, сумувати, журитися, нудьгувати, сумного, сумному.

1. Різні форми слова сумний: сумний, сумного, сумному.

2. Дієслова: сумувати, журитися, нудьгувати.

3. Спільнокореневі слова: сум, сумний, сумувати.

4. Синоніми: сумувати – журитися.

Майстер, майстра, майструвати, майстерний, ви­готовляти, робити, майстрові.

1. Різні форми слова майстер: майстер, майстра, майстрові.

2. Синоніми: майструвати, виготовляти, робити.

5. Спільнокореневі слова: майстер, майструвати, майстерний.

 

Вправа 160.

1. Літак, літати, приліт, перелітні.

2. Літо, літечко, літній, по-літньому.

У групах слів однаковий корінь, але різна лексичне значення, тому в цілому вони не є спільнокореневими. Слова першої групи пов’язані з польотами, другої групи – з певною порою року.

160.2. Безлистий – голий; стоїть – росте; гуде – шумить, свистить; завірюха – метелиця, хуртовина, заметіль.

 

Вправа 161

161. 2. Слова мають різне лексичне значення.

Місто – міський, приміський, замісто, заміський.  

Міст – місток, мостовий.

Вода – водний, водяник, підводний.

Водій – водить, заводить, водійський.

 

Вправа 162. На високому березі тихої річки росла одинока беріз­ка. Довге березове гілля опускалося до самої води. Коло берізки дівчатка водили хоровод.

162.2. Слова з коренями, які звучать однаково, але мають різне значення: на березі (на суходолі біля країв водойми), берізки (дерева).

162.3. Головні члени речення.

На високому березі тихої річки росла одинока беріз­ка.

                                            =====

Довге березове гілля опускалося до самої води.

                                       ==========

Коло берізки дівчатка водили хоровод.

                                         ========

Коло берізки дівчатка водили хоровод. Дівчатка (що робили?) водили. Водили (що?) хоровод. Водили (де? біля чого?) біля берізки.

 

Вправа 163. Як прислів'я чудове, йде від роду до роду, що народ — зодчий мови, мова — зодчий народу. Ти по­стаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!

163.2. Рід – рідне, народ, родина, народити, рідня, роди, родич.

 

§ 18 Чергування голосних і приголосних звуків у коренях слів.

Вправа 164

[о] – [і] коня — кінь, воза — віз, носа — ніс, коса — кіс.

[е] - [і] печі — піч, речі — річ, осені — осінь, лебеді — лебідь.

 

Вправа 165. Ночі — ніч, речі — річ, болю — біль, коти — кіт, воли — віл, роги — ріг, столи — стіл, ножі — ніж, громи — грім.

165.2. Темна ніч – темної ночі; гарні речі – гарна річ; пекучого болю – пекучий  біль; маленькі коти – маленький кіт; запряжені воли – запряжений віл; довгі роги – довгий ріг; святкові столи – святковий стіл; гострі ножі – гострий ніж; грізні громи – грізний грім.

 

Вправа 166. У вірші йдеться про побажання для бабусі.

166.2. Бабуся – бабусина, бабця, баба, бабка, прабабуся, бабусенька, бабуня.

166.3. Твого – твій, коси – кіски, іній – інеєм, ночі – ніч.

 

Вправа 167. Дзвонить, дзвін, дзвіночки.

167.2. Дзвонить – звуків 6 [дз в о н и т'], букв 8 («де», «зе», «ве», «о», «ен», «и», «те», «знак м’якшення».

 

Вправа 168. Зоря — зірка; нора — нірка; бджола – бджілка; школа – шкільний, гора – гірський, ходити — хід.

168.2. Зірка (корінь зір-, суфікс –к-, закінчення –а), нірка (корінь нір-, суфікс –к-, закінчення –а), бджілка (корінь бджіл-, суфікс –к-, закінчення –а), шкільний (корінь шкіл -, суфікс –н-, закінчення –ий), гірський (корінь гір-, суфікс –ськ-, закінчення –ий), хід (корінь хід).

 

Вправа 169. Чергування в корені приголосних звуків: [г] – [з'] – [ж], [к] – [ц'] – [ч], [х] – [с'] – [ш]

Нога — нозі — ніжка, луг — у лузі — лужок, берег — на березі — бережок,

рука — руці — ручка, око — в оці — очі, ріка — у ріці — річка, муха — мусі — мушка, вухо — у вусі — вушко, рух — у русі — рушати.

 

Вправа 170.  Нема друга — шукай, а знайшов — бережи. Справжні друзі пізнаються в біді. Де дружніші — там сильніші. Дерево міцне корінням, а людина — друзями. Дружній череді і вовк не страшний.

Чергуються звуки [г] – [ж] – [з'], Друга – дружніші – друзі.

 

Вправа 171. Мурахи – мурашка, вага – важко.

171.2. Мед несуть у вулик бджоли.

Схема речення: ____ _____ _____ _____ _____ . (Речення має п'ять слів).

Схема речення: ____  ===== ……  …….. . (Мед - підмет, несуть - присудок, прийменник у не є членом речення, вулик та бджоли - другорядні члени речення.

 

Вправа 172. Плуг – плужок – в плузі, луг – на лузі – лужок, дім – вдома, у нім – у ньому,  плоди – плід, дружба – друг – друзі.

 

Вправа 173. Пух — пушок, сніг — сніжок, гак — гачок, друг — дружній, ріка — річка, птах — пташка, роги — ріжки, ноги — ніжки, щоки — щічки.

173.2. Пушок – це мій пухнастий котик. Сьогодні падає лапатий сніжок.

На гачок дідуся попався великий окунь. Наш клас дуже дружній. Улітку я часто відпочиваю на березі річки. Пташка клювала зерно в годівничці. На морозі в дітлахів зарум’янилися щічки.

 

§ 19  Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях, які перевіряються наголосом

Вправа 174. Рідні се́ла – не видно села́, великі озе́ра – велике о́зеро, широкий сте́п – широкі степи́, густий ди́м  - легкий димо́к, добре жи́ти - щасливе життя́ , зелене ли́стя - дубовий листо́к

174.2. Вимовляємо так: с[е^и]ла, оз[е^и]ро, ст[е^и]пи, д[и^е]мок, ж[и^е]ття, л[и^е]сток

174.3. Орфограма «Слова з ненаголошени­ми [е^и], [и^е] в коренях слів»

 

Вправа 175. Небо ясне, степ — як море, трава зелені́є, льон сині́є, гречка пахне, пшениця жовтіє.

 

Вправа 176. Теплі́є — те́пло, темні́є — те́мно, сині́є — си́ній, вишне́вий — ви́шня, клено́вий — кле́н, греча́ний — гре́чка.

 

Вправа 177. Стиглі жита́ – стигле жи́то, орлине крило́ – орлині кри́ла, сувора зима́ – суворі зи́ми, безкраї степи́ – безкраїй сте́п, плакуча верба́ – плакучі ве́рби, тонке стебло́ – тонкі сте́бла.

 

Вправа 178. Тече́ (за словником), черво́на (за словником) , пиша́ється – пи́шно,  верболо́зи – ве́рби, зелені́ють – зе́лень.

178.2.

Пишається над водою червона калина. =======

Калина (що робить?) пишається. Калина (яка?) червона. Пишається (де?, над чим?) над водою.

 

Вправа 179. Розповідь «У бібліотеці»

 

Вправа 180. Яку книжку ти нещодавно прочитав.

Автор: Марк Твен.

Назва: «Принц-жебрак»

 

Вправа 181. Зелені́є — зе́лень, зеле́ний; весели́тись — ве́село, весе́лка; березня́к — бе́резень, бере́за; берегови́й — бе́рег, прибере́жний; дерев'я́ний — де́рево, дере́ва; ще6ета́ти — ще́бет, защебе́че.

181.2. дерев'яний – звуків 9 [д е р е в й а н и й], букв 8 («де», «е», «ер», «е», «ве», «я», «ен», «и», «йот»).

 

Вправа 182. Близе́нько — бли́зько, вишне́вий — ви́шня, блиску́чий — бли́ск, висо́кий — вви́сь, величи́на — вели́кий, глибо́кий — вгли́б, зимо́вий — зи́ми, килимо́к — ки́лим.

182.2. 

Блискучий – який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. Спільнокореневі слова: блиск, блищить, проблиск, блискітки, блискуче.

Блискавка – природне явище, що супроводжується світінням, громовиця. Спільнокореневі: блискавично, блискати, блискавичний.

На мою думку, слова  блискавка та блискучий мають спільний корінь –блиск-, не є близькими за значенням, тому їх не можна вважати спільнокореневими.

 

Вправа 183. Ве́село – весе́лий, петля́в – пе́тлі, леваді (за словником), криничка (за словником), джерельце (за словником), кринички (за словником), тече́ – те́чія, вели́кі – ве́лич, течу́ть – те́чія.

Інші завдання дивись тут...