Звертання, розділові знаки при них
Вправа 61. Молоденька хмаринко, нема в небі хатинки (розповідне неокличне речення). То ж куди ти, хмаринко, підеш? (Питальне неокличне речення) Йди до нас у хатинку, молоденька хмаринко! (Спонукальне окличне речення).
Вправа 62. «…Лети собі, вітре, стороною, — благала вона. — Не зривай моїх квітів…. Хмаронько-голубонько! Не падай градом, не побий мене! Ти розлийся теплим дощем і напій мене!»
• І всі хмарки розливалися теплим дощем.
……….______=========……………………….
Вправа 63. Звертання: друг – друже, тато – тату, мама – мамо, сестра – сестро, брат – брате, тітка – тітко, дядько – дядьку, дідусь – дідусю, бабуся – бабусю, Наталя Григорівна – Наталю Григорівно, Марія Дмитрівна – Маріє Дмитрівно, Василь Іванович – Василю Івановичу, Борис Дмитрович – Борисе Дмитровичу.
Вправа 64. Допоможи мені, друже. Я люблю тебе, мамо! Сестро, ідемо гуляти? Де ти був, брате? Дорогі бабусю і дідусю, вітаю зі святом! Добрий день, Маріє Дмитрівно!
Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні
Вправа 65. Тема тексту: розповідь про те, як бджоли збирають мед.
Наносили меду бджілки у пахучі стільники.
(Хто?) бджілки; (що зробили?) наносили; (чого?) меду; (куди? у що?) у стільники; (які?) пахучі.
Вправа 66.
• У саду на лавці сидів (хто?) Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися (хто?) пташки, (що?) дерева, (що?) квіти. Навіть (що?) Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті...
• (хто?) Музикант (що робив?) сидів, (хто?) пташки (що робили?) прислухалися, (що?) дерева (що робили?) прислухалися, (що?) квіти (що робили?) прислухалися, (що?) Вітер (що зробив?) приліг.
Пісня замовкла. Музикант поклав флейту на лавку й пішов до хати. Вітер підвівся з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили.
А флейта не грає ...
Вправа 67.
Осінь плаче холодними сльозами.
____====……………………………….
Жовтень на барвистому коні їздить.
________...............................=====
Вправа 68. (Що?) осінь (що робить?) плаче; плаче (як?) сльозами; сльозами (якими?) холодними. (Що?) жовтень (що робить?) їздить; їздить (на чому?) на коні; коні (якому?) барвистому.
Зв'язок між словами в реченнях. Словосполучення
Вправа 69.
Вийшов слон на перон.
=====_____...............
Слон у цирку є артист.
_____...........==…………
Слон сідає у вагон.
_____===……………..
Він об'їздив сотні міст.
___======……………….
Вправа 70.
• (Що?) річка (що робила?) протікала; протікала (де?) недалеко; річка (яка?) глибока. (Хто?) Моті (що зробив?) скупався; скупався (як?) добре. (Хто?) він (що зробив?) побіг; побіг (коли?) потім; побіг (куди?) у джунглі.
• Захотілося (кому?) йому; перервав (що?) ланцюг; ланцюг (який?) залізний.
Вправа 71.
Дякувати (кому?) товаришеві (за що?) за пораду.
Навчатися (чого ?) мови (якої?) рідної.
Вибачати (кому?) мені (за що?) за запізнення.
Вправа 72.
Осінь розмалювала фарбами ліс.
_____=========………….. ……..
Ніжну мелодію коник заграв.
………. …………..______=====
Вправи 73.
Школярі пишуть диктанти.
_______======………………
Школярі пишуть перекази.
_______======…………….
Школярі пишуть диктанти й перекази.
_______======…………… й ……………
Вправа 74.
• Словосполучення: ручку (яку?) першу; у стержні (якому?) мідному; тростина (яка?) тоненька; рідиною (якою?) темною; капала (з чого?) зі стержня.
• Така ручка бруднила руки, одяг, папір.
……….._____======…………………………….
Вправа 76.
Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий.
Знання багато місця не займає і в житті допомагає.
______......................======…………….=======
ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Пряме й переносне значення слів
Вправа 77.
На білу гречку впали роси.
………….______====……….
Веселі бджоли одгули.
…………______=====
• Звуковий розбір: бджоли – звуків 5 [б дж о л и], букв 6 («бе», «де», «же», «о», «ел», «и»)
• Словосполучення: гречку (яку?) білу; впали (куди?, на що?) на гречку; бджоли (які?) веселі; поле (яке?) стоголосе; замовкло (як? у чому?) в обіймах; обіймах (чого?) мли; мли (якої?) золотої.
Вправа 78. Пряме значення: веселі дівчата, золота каблучка, замовкло дитя. Переносне значення: веселі бджоли, золота мла, замовкло поле.
Вправа 79. Заголовок тексту: «Дніпрі». Тема: опис природи біля Дніпра.
Вузенька стежка (бо стежечка) підбігла до кручі. Далі вона повилася крутим берегом над річкою. Крізь високу (вись) ліщину синіли просвіти на Дніпро.
Софія зупинилася. Вона з тихим хвилюванням (подвоєння приголосного звуку) охопила очима і широку ріку (бо річка), і золоті піщані острови
Густий ліс наступав із того берега на прибережну косу.
Вправа 80. Холодна осінь – золота осінь, тепле сонце – усміхнене сонце, працьовиті руки – золоті руки, холодна вода – кришталева вода, спритна білка – працьовита білка.
Настала золота осінь. Усміхнене сонце заховалось за хмари. У моєї мами золоті руки. Кришталева вода витікала з джерела. Працьовита білка готувалася до зими.
Слова, що мають кілька значень
Вправа 81. На малюнках зображені тварина морж і людина-морж.
Вправа 82. У нашого півня червоний гребінь (зубчастий м'ясистий наріст на голові деяких птахів) Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінь і розчісує барвистого хвоста. Через те й хвіст у нього такий. Розчесавши хвоста, півень кладе гребінь на голову, а вдень ходить, розпустивши хвоста.
• Альпіністи досягли гребеня гори. Великі гребені землі лежали на полі.
Вправа 83. Заголовок: «Дві голови краще», «Дотепний голова», «Голова».
Зібрання банкірів минуло швидко. Голова (керівник) — чоловік веселий і розумний — невимушено сипав дотепами та примовками.
Вислухавши перший звіт, він зауважив: «Голова (орган людського тіла) не на те, щоб тільки шапку носити».
Закриваючи зібрання, він весело промовив: «Одна голова (розум) — добре, а дві — краще».
Вправа 84.
Місяць – супутник Землі. Після довгого плавання радісні моряки зійшли на землю. Біля кожної сільської хати знаходився наділ землі.
Земля – наш спільний дім! Безкрайнє море високими хвилями омивало землю. Господар дбайливо обробляв землю біля хати.
Робота з деформованим текстом
Вправа 85. Урок 3 у «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
Слова, що звучать однаково, але мають різь значення
Вправа 86.
Завивають люті бурі, замітають трави бурі.
=======………____=======………………...
• Завивають люті бу́рі (вітри), замітають трави бу́рі (червоно-коричневі).
Вправа 87. Щоранку моя мама, Василько і я спостерігали, як орел — пташиний цар — піднімався у височінь синього неба й кружляв над морем
— Глянь, он літа́ орел! — зауважила моя мати. — Мабуть, літа́ йому дозволяють так високо здійматися!
— А чому він самотній? — спитав Василько.
— Ма́ти друзів — це дуже добре, але орел завжди усамітнюється або ж літає зі своєю подругою, — відповіла ма́ти.
• Мати — іменник, мати — дієслово; літа – іменник, літа – дієслово.
• Корінь -друг- слова: подруга.
Пояснення будови слова. У слові подруга закінчення –а, основа подруг- , бо воно змінюється подруги, подругою. Корінь слова –друг- , бо спільнокореневі слова дружити, подружній. Префікс по-.
Вправа 88. І на червоній горобині (дерево з червоними плодами) почулися співи горобині (пташині птахів горобців).
• Щебетання – звуковий розбір [ш ч е б е т а н': а], звукова схема [— — • | — • | — • | =: • ]
Насіння – звуковий розбір [н а с' і н': а], звукова схема [— • | = • | =: • ]
Вправа 89. Доберіть сполучення слів, у яких підкреслені слова вживалися б у різному значенні, складіть речення.
Мила дівчина стояла на порозі будинку. Зелені сади пригощали соковитими ранніми яблуками. У дбайливих батьків ростуть розумні діти.
Мила (що?) посуд; сади (що?) дерева; діти (що?) речі.
Синоніми. Роль синонімів у тексті
Вправа 90. По дорозі їхав віз (засіб пересування). Він із лісу дрова віз (дія). А на греблі через став (водойма) Заскрипів наш віз (засіб пересування) і став (дія). Я до хати дрова ніс (дія), І замерз у мене ніс (орган тіла).
Дорога – шлях, шосе. Ліс — гай, діброва. Став – зупинився, застопорив. Хата – дім, будинок, оселя.
Вправа 91 . Лісовою стежечкою ідуть батько і син. Лісовий струмочок дзюрчить у лісовій гущавині.
Назустріч їм де бабуся.
— Тату, куди бабуся йде? — питає син.
— Зустрічати або проводжати, — каже батько й усміхається: — Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й промовиш: «Доброго дня, бабусю!»
Вправа 92. Синоніми: друг – приятель, товариш; галас – шум, гомін; обличчя – лице; сміх – регіт, країна – держава; алфавіт – буквар, абетка; чорногуз – бусол, лелека; лінивий – ледачий; сміливий – відважний, хоробрий.
Вправа 93. Андрійко є моїм найкращим приятелем. Галас лунав на перерві. Радісне обличчя сьогодні було в подруги. Далеко лунав дзвінкий дитячий сміх. Користуйся мовою країни, у якій живеш. В українському алфавіті 33 букви. У березні з теплих країв повернувся лелека. Тільки ледачий чоловік не матиме гарного врожаю. Хоробрі козаки оберігали рідну землю від завойовників.
Антоніми
Вправа 94. Основна думка: «мудрість завше доброю була».
Синоніми: Мати – мамуся, ненька; воздати – віддати, повернути.
Антоніми: зло – добро.
Вправа 95. Багатий – убогий, гірко – солодко, правда – кривда, віддам – заберу.
Зійшлися – розійшлися, заговорили – замовчали, знайдеш – загубиш.
Завдання 96. Праця людину годує, а лінь марнує. Хто влітку буде співати, той узимку буде танцювати. Де багато крику, там мало роботи.
Вправа 97. Зачинити – відчинити; заплющити – розплющити; беруть – кладуть; мені – тобі.
Я марно намагався відчинити важкі двері. Ранішнє світло заставило розплющити очі. Учні кладуть на парти книжки, зошити, ручки. Цю іграшку я подарую тобі, друже.
Фразеологізми
Вправа 98. Надійно тримати язик за зубами (мовчати).
Перенос по складах: на – дій – но три – ма – ти язик за зу – ба – ми.
Вправа 99. Брати ноги на плечі – утікати, ловити ґав – ледарювати, водити за носа – обдурювати, клювати носом – дрімати, дерти носа вгору – зазнаватися, цокотіти зубами – змерзнути, зарубати на носі – запам’ятати.
Вправа 100. Андрійко перелякано взяв ноги на плечі, що тільки його й бачили.
Тікати (утікати) — брати ноги на плечі, накивати п'ятами, дати драпака, тягу дати, змотати вудки, п'яти підмазувати, братися в ноги, брати ноги за пояс, брати ноги в руки, дати дмухача, дати драла. Переляканий Андрій накивав п’ятами.
Вправа 101. У Андрійка таємниць – кури не клюють (багато). У Василька гарних оцінок як кіт наплакав (мало). У байдужої людини заснуло серце (черствість). На природі прокинулась душа (натхнення) від ранішньої краси.
Культура мовленого слова
Вправа 102. Заголовок тексту «Гроза восени», «Осінні дні».
Прийшла осінь. Дні стояли ясні. Та одного дня синє небо вкрили чорні хмари. Ударив дужий грім, і освітила яскрава блискавка. Полив сильний дощ
Вправа 103.
Шмигаючи носом, Петрик відчинив двері шкільного медпункту.
— Добрий день! Ольго Іванівно, щось я захворів….
—Ану, візьми термометр. О, та в тебе, хлопче, висока температура! А ще якісь ознаки хвороби є? — запитала Ольга Іванівна
— Біль у суглобах, нежить, пришвидшений пульс, різкий біль у правому вусі... — пробурмотів засмучений хлопчик.
Вправа 104. Куплю витрішки – ледарюватиму, ловлю гав – ледарюю.
Вправа 105. Андрійко на уроках зазвичай ловить гав. Учора Василько купував витрішки.