© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
§ 29 Числівник як частина мови
Вправа 204 Колядки
2,3� Три, четвертий, п'ятий, шостий.
Три (скільки?, кількість), четвертий (котрий?, порядок), п'ятий (котрий?, порядок), шостий (котрий?, порядок)
Вправа 205 Лічилки
2� Раз, два, три, чотири, п'ять — п'ятеро малих пташат летять!
Частини мови визначаємо за питаннями: раз (скільки?, числівник), два (скільки?, числівник), три (скільки?, числівник), чотири (скільки?, числівник), п'ять (скільки?, числівник) – п’ятеро (скільки?, числівник) малих (яких?, прикметник) пташат (кого?, іменник) летять (що роблять?, дієслово)
3� Споріднені слова:
п'ятеро, п'ять, п'ятірка, п'ятий, уп'ятьох, уп'яте, п'ятниця, п'ятдесят, п'ятсот.
П'ятеро (скільки?, числівник), п'ять (скільки?, числівник), п'ятірка (що?, іменник), п'ятий (котрий?, числівник), уп'ятьох (як?, прислівник), уп'яте (як?, прислівник), п'ятниця (що?, іменник), п'ятдесят (скільки?, числівник), п'ятсот (скільки?, числівник).
Вправа 206
Спільнокореневі слова: числівник, число, обчислити.
Числівник (що?, іменник), число (що?, іменник), обчислити (що зробити?, дієслово).
Сім п'ятниць на тиждень.
Так кажуть про людину, яка часто змінює свої рішення, думку.
Вправа 207
1, 2� Підкреслили числівники
Тиждень має сім днів.
За порядком понеділок є першим днем тижня, вівторок – другим, четвер – четвертим, а субота – шостим.
Зараз десята година.
Рік триває дванадцять місяців.
Сім (скільки?, кількість), першим (котрим?, порядок), другим (котрим?, порядок), четвертим (котрим?, порядок), шостим (котрим?, порядок), десята (котра?, порядок), дванадцять (скільки?, кількість)
3� Спробуй пояснити походження назв днів тижня.
Понеділок — «по неділі», вівторок — «второк», середа — «середина», четвер — «четвертий», п’ятниця — «п’ятий», субота — «сабато».
Вправа 208
За одного вченого десять невчених дають. (Один вчений – багато).
Влітку один тиждень рік годує. (Один тиждень – багато).
Одна квітка не зробить вінка. (Одна квітка – мало).
За двома зайцями не женись, бо й одного не впіймаєш. (Одного зайця – мало).
Одна голова добре, а дві — краще. (Одна голова – мало)
2� Добери і запиши ще одне-два прислів'я з числівниками.
Влітку один тиждень рік годує.
Краще раз побачити, ніж тричі почути.
§ 30 Вимова і правопис числівників
Вправа 209
Числівники: три, перший, другий, третій.
Три (скільки?), перший (котрий?), другий (котрий?), третій (котрий?)
2� У народній творчості часто трапляється числівник три, що пов’язано з віруванням людей.
Вправа 210
2�I варіант — форми числівника.
Три (скільки?), третій (котрий?), троє (скільки?).
II варіант — іменники.
Трійка (що?), трійця (що?), тризуб (що?), трикутник (що?).
ІІІ варіант — прикметники.
Триколісний (який?), триєдиний (який?), тригодинний (який?).
Вправа 211
2� Спільне між кількісними числівниками та іменниками: мають подібні відмінкові закінчення з іменниками.
3� Спільне між порядковими числівниками та прикметниками: мають подібні відмінкові закінчення з прикметниками.
Вправа 212
1, 2� Підкреслили числівник
У шістнадцять років кожен громадянин і кожна громадянка України отримує паспорт — важливий документ, що посвідчує особу.
Шістнадцять (скільки?, означає кількість, Н. в.)
Вправа 213
1,2� Підкреслили числівники
У нашому короваї із сімох ланів пшениця, із сімох криниць водиця.
Не хвали третього дня, а хвали третього году.
Ідеш на день — хліба бери на три дні.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
У нашому короваї із сімох (скількох?, Р. в.) ланів пшениця, із сімох (скількох?, Р. в.) криниць водиця. Не хвали третього (котрого?, Р. в.) дня, а хвали третього (котрого?, Р. в.) году. Ідеш на день — хліба бери на три (скільки?, Н. в.) дні. В роботі «ох», а їсть за трьох (скількох?, Зн. в.).
3� Не хвали третього дня, а хвали третього году. (Не поспішай робити висновки).
Вправа 214 Фразеологізми
Бути на сьомому небі — бути щасливим.
За сімома печатками — щось незрозуміле.
Сльози в три ручаї — чогось дуже багато.
Кований на всі чотири ноги — бути досвідченим.
Зігнувся в три погибелі — запопадливість перед кимсь.
Вправа 215
1� Заголовок: «Золота хвилина».
Найдорожча всюди на Землі золота хвилина.
Слово в переносному значенні: золота хвилина (важлива, дорогоцінна).
Вправа 216
Шістдесят, шістсот, шістка. «Зайвий» іменник шістка серед числівників.
Шістдесят (скільки?, числівник), шістсот (скільки?, числівник), шістка (що?, іменник).
2� Сьогодні уроки почалися о восьмій годині тридцять хвилин.
Вправа 217
1� Слова нагадали відгадку до загадки з народної казки «Мудра дівчина».
2� Підкреслили числівник.
Найпрудкіше думка лине: за одну малу хвилину облітає всенький світ.
3� На першому крилі не вистачає шістдесяти.
100 – (25 + 15) = 60
На другому крилі не вистачає вісімдесяти.
100 – (15 + 5) = 80
На третьому крилі не вистачає сімдесяти.
100 – (20 + 10) = 70
На четвертому крилі не вистачає п'ятдесяти.
100 – (20 + 30) = 50
Вправа 218
Стиль мовлення: науково-художній (лаконічність, конкретика, числа, терміни, нема ставлення автора до написаного).
2� За один рік Земля робить повний оберт навколо Сонця.
За цей період чотири рази змінюються пори року, минає дванадцять місяців, п'ятдесят два тижні.
Один (скільки?), чотири (скільки?), дванадцять (скільки?), п'ятдесят два (скільки?)
Вправа 219
Заголовок тесту: «Хвилина», «Хвилина золота», «Одна хвилина».
Одна астрономічна одиниця – це відстань від Землі до Сонця, що дорівнює близько ста п'ятдесяти мільйонів кілометрів. Світловий промінь долає цю відстань приблизно за дев'ять хвилин. Його швидкість складає майже триста тисяч кілометрів за секунду, а за хвилину він пройде вісімнадцять мільйонів кілометрів! Ось що може зробити промінець за одну хвилину. Така вона – хвилина золота!
Завдання і запитання для повторення
1. Числівник – самостійна частина мови, що називає кількість предметів або їх порядок при лічбі.
2. Порядкові числівники відповідають на питання котрий? котра? котре?
3. Утворили словосполучення.
Десять зошитів, тридцять хвилин, семеро друзів, тисяча кілометрів, чотири книги, два відра.
(Скільки?) десять (чого?) зошитів, (скільки?) тридцять (чого?) хвилин, (скільки?) семеро (кого?) друзів, (скільки?) тисяча (чого?) кілометрів, (скільки?) чотири (чого?) книги, (скільки?) два (чого?) відра.
4. Ціна простого олівця 10 гривень, пакета молока – двадцять п’ять гривень, буханця хліба – п'ятнадцять гривень. Сьогодні заняття закінчуються о тринадцятій годині.