© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Означення
Вправа 418
Дорожній знак попереджує про небезпечний поворот.
Завершено будівництво підземного переходу.
Б. Означення виражене прикметником і відповідає на питання: дорожній (який?), підземного (якого?).
В. Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?
Завжди ставимо питання від іншого члена речення до означення.
Роль означення: посилює виразність, образність.
Вправа 419 Довели, що підкреслені члени речення – означення, визначили, якими частинами мови виражені.
Вулиця як довга (яка? прикметник) казка, яку можна оповідати без кінця.
Казка (яка?) довга.
Затисла груша в жовтих (яких? прикметник) кулачках смачного (якого? прикметник) сонця лагідні (які? прикметник) жовточки.
Кулачках (яких?) жовтих; сонця (якого?) смачного; жовточки (які?) лагідні.
Є у цьому (якому? займенник) світі я і ти, є родина, друзі, наші (чиї? займенник) діти.
Світі (якому?) цьому, діти (чиї?) наші.
Вправа 420 Виписали словосполучення «підмет + означення» або «додаток + означення».
|
Щоб здобути ім'я, потрібно довгої дороги. Потрібно (чого?) дороги; дороги (якої?) довгої. «Додаток + означення». Означення виражене прикметником. Дороги (якої?) довгої. |
|
З вітром весняним сосна розмовляла. Розмовляла (з чим?) з вітром, вітром (яким?) весняним. «Додаток + означення». Означення виражене прикметником. Вітром (яким?) весняним. |
|
Словами намалюю я красу, щоб в душах тиха радість оживала. (Що?) радість (що робила?) оживала, радість (яка?) тиха. «Підмет + означення». Означення виражене прикметником. Радість (яка?) тиха. |
Вправа 421 Підкреслили другорядний член речення – означення.
Весна зупинилась над кручею, де плачуть останні (прикм.) сніги.
Сніги (які?) останні. Означення виражене прикметником.
Хизувався дуб міцним (прикм.) корінням.
Корінням (яким?) міцним. Означення виражене прикметником.
Школярі ходили різними (прикм.) залами музею, продовжували охати, ойкати, липнути носами до скляних (прикм.) вітрин.
Залами (якими?) різними, вітрин (яких?) скляних. Означення виражені прикметниками.
Скільки тепла подаровано цьому (займ.) камінню!
Камінню (якому?) цьому. Означення виражене вказівним займенником.
ІІ. Дібрали синоніми: хизувався — козиряв, вихвалявся, запишався.
Вправа 422 Підкреслили граматичні основи (підмет, присудок) та означення.
Луна в дібровах солов’їна пісня, чарує світ дніпровський зореграй.
(Що?) пісня (що робить?) луна. (Що?) зореграй (що робить?) чарує. У складному реченні дві граматичні основи: луна пісня, чарує зореграй. Присудки: луна, чарує.
Пісня (яка?) солов’їна; зореграй (який?) дніпровський. Означення: солов’їна, дніпровський.
А степ уже вгортавсь у прозелень, сонно зітхав утомлений вітрисько, із-за стовпів на шляху сходив круглий червоний місяць.
(Що?) степ (що робив?) вгортавсь. (Що?) вітрисько (що робив?) зітхав. (Що?) місяць (що робив?) сходив. У складному реченні три граматичні основи: степ вгортавсь, зітхав вітрисько, сходив місяць. Присудки: вгортавсь, зітхав, сходив.
Вітрисько (який?) утомлений; місяць (який?) круглий; місяць (який?) червоний. Означення: утомлений, круглий, червоний.
Жовтокрила осінь голими небесами вже несе пташиний розставальний плач.
(Що?) осінь (що робить?) несе. Основа речення: осінь несе. Присудок: несе.
Осінь (яка?) жовтокрила; небесами (якими?) голими; плач (чий?) пташиний; плач (який?) розставальний. Означення: жовтокрила, голими, пташиний, розставальний.
Вправа 423 Доповнили речення тексту вітальної листівки для бабусі означеннями.
Дорога бабусю!
Вітаю тебе з Днем народження. Бажаю великого щастя, міцного здоров'я, безмежної радості. Нехай для тебе завжди усміхається яскраве сонце, щебечуть веселі пташки, колосяться золоті жита.
Вправа 424
Написали опис художньої фотографії «Стихія» Ніли Шарафан…
Написали опис художньої фотографії «Гроза» І Маляренко…
Варіант А.Написали опис на тему «Стихія», підкреслили означення.
Буйна стихія нависла над спраглою землею. Небо вкрилося сіро-чорними хмарами.
Пінисті хвилі накочуються на прибережну землю. Зелене гілля одинокого дерева гне сильний вітер. Під його шквальною силою припадають до рідної землі трав’янисті рослини. Самотній човен розкинув свої весла-руки.
Буйна стихія наповнює сірий краєвид своєю руйнівною силою.
Варіант Б. Написали опис на тему «Гроза», підкреслили означення.
Над землею пропливає літня гроза і щедро напуває спраглу землю.
Дощовими краплями каламутить річкову поверхню. У небі пролітають темно-сині хмари. Проте між ними пробивається золоте сонячне проміння. Яскраве світло наступає на сіру тінь. І вже піднімається над зеленими берегами кольорове коромисло веселки.
Після літньої грози усміхається дивовижною красою довкілля.
Вправа 425 Підкреслили члени речення.
Чую шепіт безмежного океану.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: … (що роблю?) чую; чую (що?) шепіт; шепіт (чого?) океану; океану (якого?) безмежного.
Основа речення: чую (присудок).
Другорядні члени речення: шепіт (додаток), океану (додаток), безмежного (означення).
Прилетіли наші журавлі.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) журавлі (що зробили?) прилетіли; журавлі (чиї?) наші.
Основа речення: прилетіли (присудок) журавлі (підмет).
Другорядні члени речення: наші (означення).
Росли плакуча верба, червона калина і струнка тополя.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) верба, калина, тополя (що робили?) росли; верба (яка?); калина (яка?) червона; тополя (яка?) струнка.
Основа речення: верба (підмет), калина (підмет), тополя (підмет) росли (присудок). Однорідні підмети: верба, калина, тополя.
Другорядні члени речення: плакуча (додаток), червона (означення), струнка (означення).
Люблю відпочивати біля міського озера .
Зв'язок слів у реченні за питаннями: … (що роблю?) люблю відпочивати; відпочивати (де?) біля озера; озера (якого?) міського.
Основа речення: люблю відпочивати (складений присудок).
Другорядні члени речення: біля озера (обставина), міського (означення).
Вправа 426
Столичний метрополітен – це велике підземне місто із швидкими потягами.
Швидкими – тут: мають велику швидкість.
Над горами розмахувала своїми розкішними крилами весна.
Розкішний – тут: пишний.
Ліси навколо села вигойдували своїми розлогими кронами.
Розлогий – крислатий, гіллястий.
Вправа 427 Підкреслили означення, поставили питання.
І пізній (який?) ранок, і короткий (який?) день – усе зими окреслені (які?) прикмети.
Ранок (який?) пізній; день (який?) короткий; прикмети (які?) окреслені.
Повлягалися літні (які?) тумани на духмяні (які?) вечірні (які?) покоси.
Тумани (які?) літні; покоси (які?) духмяні; покоси (які?) вечірні.
Шипшина вбралась у коралове (яке?) намисто, і літо бабине (яке?) вплелось між намистин.
Намисто (яке?) коралове; літо (яке?) бабине.
Вже вийшов місяць, і сова гукала, і тепла (яка?) скирта уві сні зітхала, і дуб дрімав у срібному (якому?) плащі.
Скирта (яка?) тепла; плащі (якому?) срібному.
Сосновий (який?) ліс перебирає струни, рокоче тиша на глухих (яких?) басах.
Ліс (який?) сосновий; басах (яких?) глухих.
ІІ. Пояснили орфограми: духмяні (після двох приголосних звуків апостроф не пишемо), вечі́рні (ненаголошений звук [е], бо ве́чір), вплело́сь (бо спле́тений).
[духмʹа́н՚і], [веичʹі́рн՚і], [вплеило́с՚]