Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Жива рослина - це цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють, виконуючи певні життєві функції.

Рослина має клітинну будову.

 

Будова рослини.

Корінь, пагін (стебло, листки, бруньки) – вегетативні органи рослини.

Квітка, насіння, плід – генеративні органи рослини.

 

Ознаки рослини як живого організму: обмін речовин (мінеральне живлення, фотосинтез та дихання, транспорт речовин, газообмін), подразливість, ріст, розвиток, розмноження.  

ОБМІН РЕЧОВИН.

ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН.

МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ.

ФОТОСИНТЕЗ.

ДИХАННЯ.

ГАЗООБМІН.

ВИПАРОВУВАННЯ.

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН.

РУХ РОСЛИН.

РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН.

 

Порушення будови чи функцій будь-якого з органів одразу ж позначається на діяльності інших, а отже, й організму в цілому: 

• ушкодження та відмирання кореня порушить закріплення рослини в ґрунті, а й унеможливить вбирання нею з ґрунту розчинів мінеральних сполук; 

• зі стовбура молодого деревця знята  кора у вигляді пояска зупинить надходження органічних речовин, утворених завдяки фотосинтезу, від листків до нижньої частини стебла та кореня;

• несвоєчасне скидання або відмирання листків унеможливить здійснення фотосинтезу.

 

Рослина дуже складна система, яка забезпечує не тільки свою життєдіяльність, але й створює необхідні умови для життя всіх живих істот на Землі.

 

Практичне використання знань особливостей будови кореня і формування кореневих систем.

• Рослини підгортають, присипаючи основу рослини ґрунтом, для посилення розвитку додаткових коренів у поверхневих шарах ґрунту, де більше поживних речовин.

• При вирощуванні рослин із насіння розсадою використовують метод пікірування, тобто при висаджуванні у відкритий ґрунт на розсаді обов'язково видаляють верхівку кореня (видаляючи зону росту головного кореня, стимулюють розростання кореневої системи за рахунок утворення бічних коренів). 

• Для пересаджування рослину викопують разом з ґрунтом, щоб запобігти пошкодженню кореневих волосків.

• У садівництві, квітникарстві та овочівництві застосовують різні прийоми для формування потужної кореневої системи, бо чим краще розвинута коренева система, тим більша площа живлення рослини, тим буде більша і надземна маса рослини, отже, слід сподіватися і на більший врожай.

• Рослини з добре розвинутою кореневою системою (акація біла, сосна  звичайна, гледичія, терен, шипшина, глід тощо) використовують для закріплення ярів, рухомих пісків, стрімких берегів водойм.

• При виборі саджанців плодових дерев краще вкорінюються рослини, у яких багато тоненьких корінців (на них швидко утворюються нові бічні розгалуження), ніж довгих старих коренів. 

 

Практичне використання знань про видозміни кореня.

• Редиску не слід висівати надто глибоко (урожай буде неякісним), оскільки майже весь її коренеплід – це підсім'ядольне коліно. 

 

Практичне використання знань про мінеральне живлення рослини.

• Щоб кількість поживних речовин у ґрунті не зменшувалась, слід вносити органічні (продукти життєдіяльності або рештки живих організмів: перегній, гній, пташиний послід, торф, солома, компости тощо) та мінеральні добрива (бувають нітратні, фосфатні та калійні, що виробляє хімічна промисловість).

• Чергуючи посіви рослин, для розвитку яких потрібні різні елементи, можна досягти їх високих врожаїв навіть без внесення додатково мінеральних або органічних добрив у ґрунт.

• Рослини можна підживлювати під час росту: для сухого підживлення використовують мінеральні добрива, для рідкого – органічні. 

• Підживлювати рослини краще після дощу. 

• Добривами не слід зловживати, оскільки їх надлишок так само шкодить рослинам, як і нестача. 

• Органічні добрива зазвичай вносять у ґрунт восени, бо потрібен деякий час, щоб до весни вони під дією ґрунтових організмів розклалися до розчинних у воді мінеральних сполук, які здатні засвоювати рослини. 

• Фосфатні добрива також вносять восени, бо вони погано розчиняються у воді.

• Нітратні та калійні добрива вносять навесні, оскільки вони розчиняються краще.

 

Практичне використання знань механізмів пересування речовин по рослині.

• Для прискорення достигання помідорів, їх пасинкують (видаляють бічні пагони, покращуючи механізм пересування речовин по потрібних погонах).

• Для прискорення достигання винограду і підвищення його врожайності обрізують пагони, що розвиваються після формування виноградних грон.

• Обрізування дерев можна проводити або задовго до початку руху соку, або вже після його закінчення, щоб не зашкодити рослинам (плодові дерева обрізують у січні – лютому, а горіх (боїться заморозків) – у травні – червні.

 

Практичне значення використання законів галуження.

• Людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв плодів чи задоволення своїх естетичних потреб.

 

Практичне значення використання знань про газообмін рослин.

• У приміщенні з рослинами вдень у повітрі збільшується  кількість кисню, а вночі – вуглекислого газу.

 

Практичне значення знань про фотосинтез рослин.

• Фотосинтез відбувається тільки в неушкоджених листках.

• Лісонасадження збагачують повітря киснем (влітку 1 га лісу чи парку за 1 годину засвоює до 8 кг вуглекислого газу, тобто стільки, скільки його виділяє 200 осіб під час дихання).

 

Практичне значення знань про дихання рослин.

• Корені також дихають, щоб рослини добре росли та розвивалися, землю треба періодично розпушувати. 

• На світлі рослина дихає і відбувається фотосинтез, причому вона вбирає вуглекислого газу значно більше, ніж виділяє, тому не слід боятися розводити кімнатні рослини.

• У кактусів вуглекислий газ, що утворюється вночі під час дихання, не виділяється назовні, а зв'язується в органічні кислоти і накопичується в клітинному сокові, а вдень відновлюється в процесі фотосинтезу.

 

Практичне використання знань про розвиток рослини.

• Садівники обмежують ріст плодових дерев у висоту й посилюють галуження під час формування крони, видаляючи верхівкові бруньки.

• Обробляючи рослину фітогормонами, які прискорюють поділ клітин і ріст органів, можна прискорювати дозрівання плодів та збільшувати їхню масу.

 

Практичне використання знань про проростання насінини. 

• Штучними умовами можна пришвидшити виведення насіння зі стану спокою та проростання.

• Перед сівбою насіння слід перевірити на схожість, а також, враховуючи біологічні особливості рослин, визначити час сівби та глибину загортання.

Штучні умови виведення зі стану спокою насіння - це додаткова обробка насіння:

• насіння витримують у вологому піску за зниженої температури (0...+5 °С) до 90 діб (яблуні, груші, вишні, сливи);

• ушкодження оболонок насіння, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни);

• обробка насіння біологічно активними речовинами (фітогормонами).

 

СХОЖІСТЬ НАСІННЯ - це його здатність до проростання. 

Перевірка схожості насіння:  відбирають певну кількість насіння і висівають (наприклад, у теплицях), якщо відсоток проростків буде низький, усе насіння потрібно замінити, бо існує небезпека неврожаю.

 

ЧАС СІВБИ визначають з урахуванням умов, необхідних для проростання насіння того чи іншого виду рослин:

• холодостійкі види (овес, горох посівний) висівають раніше, ніж теплолюбні (огірки, дині, помідори); 

• у південних районах певні культури висівають раніше, ніж у північних;

• щороку також враховують конкретні погодні умови.

Озимі рослини – рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур, їх висівають під зиму, проростки таких рослин зимують під снігом (жито, ріпак). 

Ярі рослини – рослини, які квітнуть і плодоносять без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).

 

ГЛИБИНА ЗАГОРТАННЯ залежить від виду культури, розміру насіння тощо.

Недоліки недостатньої глибини загортання: насіння може підсохнути і не прорости через нестачу вологи. 

Недоліки занадто глибокого загортання насіння: проросткам важко пробитися на поверхню ґрунту; з глибиною в ґрунті зменшується вміст кисню, необхідного для дихання проростків (сходи можуть бути ослабленими).

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...