© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова 5 клас Авраменко О."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
§23 Основа слова, закінчення, незмінні й змінні слова
Вправа 1
А. Другий запис є реченням, а перший — набором слів.
Я люблю полуницю з вершками. У другому записі слова поєднані граматично (за допомогою закінчення).
Б. У першому записі, щоб вийшло речення, слід поєднати слова граматично.
Вправа 2 Знайшли змінні слова та позначили закінчення.
Джинс[и], мелітопольськ[ий], пол[е], літ[о], ноутбук[], борщ[], обруч[], Черкас[и], вісь[], дит[я], тотожн[ий], тр[и], кожн[ий], коал[а], сестрин[], Харків[].
Незмінні слова: уранці (коли? прислівник), джинси (незмінне іншомовне слово), перетирати (що робити? неозначена форма дієслова), шосе (незмінне іншомовне слово), багато (скільки? прислівник), утричі (як? прислівник), запитати (неозначена форма дієслова), жалюзі (незмінне іншомовне слово), Баку (незмінне іншомовне слово), доміно (незмінне іншомовне слово), шасі (незмінне іншомовне слово).
Вправа 3
|
1) з нульовим закінченням |
2) без закінчення |
|
По-китайськи, очистити, манго, артистично, ралі, амплуа, наввипередки, частенько |
Cік, ураган, натюрморт, ирій, центнер, якість. |
По-китайськи (як? прислівник), сік (соком), очистити (неозначена форма дієслова), ураган (урагану), натюрморт (натюрморту), манго (незмінне іншомовне слово), артистично (як? прислівник), ирій (ирію), ралі (незмінне іншомовне слово), амплуа (незмінне іншомовне слово), наввипередки (як? прислівник), центнер (центнерів), якість (якості), частенько (коли? прислівник).
З перших букв виписаних слів склали назви солодких плодів: помаранч, суниця.
Вправа 4
1� Закінчення має слово
Г молоко
Незмінні іншомовні слова: кіно, лото, кредо.
2� НЕМАЄ закінчення в слові (незмінне слово)
Г по-французьки
Франція (що? іменник, Франції), француз (хто? іменник, француза), французький (який? прикметник, французьке), по-французьки (як? прислівник)
3� Граматичне значення «жіночий рід, родовий відмінок, однина» має закінчення -и в слові
Г Єлизавети
Р. в. Чого? Карпат, будинків.
Р. в. Кого? кошеняти (воно/моє кошеня – с. р.), Єлизавети (вона/моя Єлизавета – ж. р.)
Вправа 5 У змінних словах приказок позначили основу й закінчення.
Без їж[і] й віл[] не потягн[е].
Вод[ою] сит[ий] не буд[еш].
Яка пшениц[я], так[а] й паляниц[я].
З печ[і] сир[ого] хліб[а] не вийма[ють].
Смачн[ого] потрошку, щоб животик[] не болів[].
Потрошку (якою мірою? Прислівник – незмінна частина мови)
Орфограми: будеш (ненаголошений голосний у закінченнях особових дієслів, бо будуть), пшениця (ненаголошений голосний звук у корені слова за словником), печі́ (бо спе́чений), сиро́го (бо си́рість), виймають (бо ви́йняв), животик (за словником)
§24 Корінь, спільнокореневі слова та форми слова
Вправа 1
А� Записано слова з різним лексичним значенням у першій колонці.
Гора, узгір’я, гірський позначають різні поняття, проте мають спільне лексичне значення, що стосується гірського рельєфу.
Б� У словах змінюють закінчення для граматичного зв’язку слів у реченні.
Вправа 2
|
1) форми того самого слова |
2) спільнокореневі слова |
|
Ходиш, ходжу, ходимо, ходите, ходять. Зелений, зеленого, зеленому, зеленим, зелених, зеленими. Теплота, теплоти, теплотою, теплоті. |
Ходиш, хідник, похід, хода. Зелений, зелень, зелено, позеленіти, озеленення. Теплота, тепло, потеплішало, тепленько, теплість, утеплювати. |
Вправа 3
АБ� Утворили три форми слова і позначили закінчення, дібрали три спільнокореневі слова і позначили корінь.
Море — мор[я], мор[і], мор[ем]; моряк, приморський, морський.
Місто — міст[а], міст[і], міст[ом]; містянин, міський, приміський.
Новий — нов[а], нов[і], нов[им]; новина, новесенький, новенький.
Скляний — склян[а], склян[і], склян[ою]; скло, склити, засклений.
Працювати — працю[ю], працю[ємо], працю[ють]; праця , працівниця, працьовитий.
Плавати — плава[є], плава[ємо], плава[ють]; плавник, вплав, плавець.
Вправа 4
1� Форми того самого слова записано у варіанті
Б вісім, восьми, вісьмома (відмінювання числівника)
Відмінювання числівника: вісім (скільки? Н. в.), восьми (скількох? Р. в.), вісьмома (скількома? Д. в.).
Спільнокореневі слова: зелень, зелено, зелений; мова, мовний, мовити; літо, літній, літечко.
2� Спільнокореневими є всі слова, ОКРІМ
В літній
Слова стосуються польоту – льотчик, летіти, літати; стосується пори року літа – літній.
3� Спільнокореневими є всі слова, ОКРІМ
Г лікувати
Слова стосуються ліку (рахунку) – лічити, безліч, перелік; стосується ліків – лікувати.
Вправа 5
A. Виписали форми слів і спільнокореневі слова.
Квітка, квітами, квітку, квітки, квітці. Бджола, бджоли.
Квітка, квіточка, квіткового. Бджола, бджолиний, бджілка.
Б. Із поданих народних висловів розкриває тему тексту вираз.
Мала бджілка, а й та працює.
B. Пояснили значення народних висловів про бджолу…
ДЗ
АБ� Утворили три форми слова і позначили закінчення, дібрали три спільнокореневі слова і позначили корінь.
Кава — кав[и], кав[і] , кав[ою]; кавовий, кавоварка, кавник.
Франція — Франці[ю], Франці[ї] , Франці[єю]; француз, французький, по-французьки.
Милий — мил[а], мил[ої], мил[ою]; миленький, милується, замилувано.
Синій — син[я], син[і], синь[ою]; синька, синенький, синьо.
Жити — жив[еш], жив[е], жив[уть]; життя, життєва, пожити.
Плакати — плач[еш], плач[е], плач[уть]; плач, плачевний, плакса.
§25 Префікс
Вправа 1
А� Відмінність між словами вчив і вивчив.
У незавершеності і завершеності дії.
Б� Слово набуло нового відтінку в значенні за допомогою префікса.
Вправа 2 У реченнях знайшли слова з префіксами.
Під маленькими яличками у смарагдовій траві літо виросло суничками — то по одній, то по дві.
Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки.
Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Чорногуз поклонився лугам і садам, відлітаючи в Африку, пакував чемодан.
Вікно. Туман. І гілка горобини. Із ночі груш нападало в траву.
Префікс перевіряємо добором спільнокореневих слів: налякані (бо злякані), задощило (бо дощило), захлюпало (бо хлюпало), випустив (бо пустив), поклонився (бо вклонився), відлітаючи (бо літаючи), нападало (бо падало)
Вправа 3 Утворили за допомогою префіксів нові слова.
Писати — вписати, виписати, написати, надписати, відписати, дописати, записати, недописати, описати, обписати, переписати, підписати, прописати, приписати, розписати, списати, уписати
Робити — наробити, відробити, виробити, доробити, заробити, обробити, переписати, поробити, підробити, приробити, розробити, зробити, проробити.
Ділити — вділити, виділити, наділити, відділити, обділити, переділити, поділити, розділити, уділити.
Мити — вмити, вимити, відмити, домити, змити, помити, перемити, обмити, умити,
Брати — забрати, відібрати, набрати, надібрати, добрати, недобрати, прибрати, перебрати, підібрати, обібрати, розібрати, зібрати.
Вправа 4
1� Слово з префіксом записано у варіанті
Г предобрий
Префікс шукаємо добором спільнокореневих слів: претендувати (претендент), преміювати (премія), прем’єрний (прем’єра), предобрий (добрий)
2� Слово з префіксом записано у варіанті
Б стискати
Стабільність (бо стабільно), стискати (бо тискати), старіти (бо старий), ступінь (бо ступеневий)
3� Префікс додає відтінку урочистості слову
Б возвістити
Вправа 5 Утворили нове слово, додавши потрібний префікс.
День — удень; ліс — праліс; падати — опадати.
� Склали із кожним утвореним словом речення.
Удень сова спить, а вночі відправляється на полювання.
З кожним роком зменшується площа непролазних тропічних пралісів.
Восени опадає листя дерев.
ДЗ
АБ� Позначили префікси слів, підкреслили граматичні основи речень (підмет і присудок).
На лісовій галявині палає багаття.
Навколо нього сидять, стиха розмовляючи, юні туристи.
І здається, ніколи не надокучить отак сидіти, удивляючись у мінливі вогняні спалахи.
Ось по сосновій гілці побігли червоні свічечки.
За кілька хвилин вона вже вся зайнялася.
Вогонь злився в один великий жовтогарячий стовп, осяяв обличчя, освітив патлаті сосни та білокорі берізки.
Дедалі вище піднімаються язики полум'я.
А над ними в зоряне небо злітають золотаві іскринки.
Шукаємо префікси: навколо (бо коло), розмовляють (бо мова), надокучить (бо докучає), удивляючись (бо дивитися), спалахи (бо палає), побігли (бо бігли), злився (бо лився), осяяв (бо сяяв), обличчя (бо лице), освітив (бо світив), дедалі (бо далі), злітають (бо літають)
§26 Написання префіксів пре-, при-, прі-
Вправа 1
А� Принцип розподілу слів у дві колонки.
Префікс пре- (пресолодкий, пресмачний, предобрий, преніжний), префікс при- (приготуватися, примиритися, приготувати, прихилити).
Пресолодкий (дуже солодкий), пресмачний (дуже смачний), предобрий (дуже добрий), преніжний (дуже ніжний), приготуватися (неповнота дії), примиритися (неповнота дії), приготувати (неповнота дії), прихилити (приближення)
Б� Літеру пропущено в останньому слові кожної колонки.
Е (преніжний), и (прихилити).
Вправа 2
Прекрасний, прикрашений, прикрашати, прикраса;
пребілий, прибілений, прибілити;
причерствіти, причерствілий, пречерствий;
Причорномор'я, преподобний, приблуда, пресвітлий, приводити.
Прекрасний (дуже красний), прикрашений (похідне слово неповноти дії прикрасити), прикрашати (неповнота дії), прикраса (похідне слово неповноти дії прикрасити); пребілий (дуже білий), прибілений (похідне слово неповноти дії прибілити), прибілити (неповнота дії); причерствіти (неповнота дії), причерствілий (похідне слово неповноти дії причерствіти), пречерствий (дуже черствий); Причорномор'я (від іменника з прийменником при Чорному морі), преподобний (виняток для пре-), приблуда (похідне слово неповноти дії приблудити), пресвітлий (дуже світлий), приводити (неповнота дії)
Вправа 3
Десь вітер грає на віолончелі, морозні пальці приклада до скла.
Учора мій сусід купив собі коня із табуна, татарського, презлого.
Колись тобі привиділась ріка — страшного смутку береги молочні.
Повітря — мов прив'ялий трунок, це рання осінь шле цілунок.
Видать, зозуля нам у лісі накувала святу й пречисту правду.
У славному-преславному місті в Чигирині задзвонили в усі дзвони, з гармати стріляли, превелебную громаду докупи скликали.
Приклада (приближення), презлого (дуже злого), привиділась (неповнота дії), прив'ялий (похідне слово від неповноти дії прив’янути), пречисту (дуже чисту), преславному (дуже славному), превелебную (виняток для пре-).
Вправа 4
1� Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах варіанта
Б препоганий, презирство
Премудрий (дуже мудрий), прикрашений (похідне слово від неповноти дії прикрасити), преспокійний (дуже спокійний), прибитися (приближення), препоганий (дуже поганий), презирство (виняток для пре-), пренудний (дуже нудний), приземлений (від іменника з прийменником при землі)
2� Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах варіанта
В приземкуватий, Прикарпаття
Приморожений (похідне слово від неповноти дії приморозити), презирливий (виняток для пре-), приземкуватий (приближення), Прикарпаття (від іменника з прийменником при Карпатах), прив'язати (приєднання), преосвященний (виняток для пре-), прикордонник (іменник з прийменником при кордоні), прелютий (дуже лютий)
3� Значення «розміщення біля чогось» має префікс при- в обох словах варіанта
А прибережний, приміський
Прибережний (від іменника з прийменником при березі), приміський (від іменника з прийменником при місті), присадибний (від іменника з прийменником при садибі), примальований (неповнота дії), прибудинковий (від іменника з прийменником при будинку), притиснутий (приєднання), приозерний (від іменника з прийменником при озері), прихорошений (похідне слово від неповноти дії прихорошити)
Вправа 5
Після бурі приходить гарна погода.
Добрий, хоч до рани прикладай.
Ніч-мати всіх пригортає, а день розганяє.
Біда на престолі, коли немає нічого в стодолі.
Приходить (приближення), прикладай (приєднання), пригортає (приєднання), престолі (виняток для пре-)
Б� Розкрили реченнями зміст кожного з висловів…
ДЗ
Прийшла весна, прелагідна, премила, нам принесла в долонях срібні роси.
Лише з-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине.
А коси були чорні-пречорні, а очі мала сині-пресині, а найбільша врода її — добре-предобре серце.
Примружились гаї, замислились оселі.
Якби баран знав, куди вести овець, то з кручі в прірву не стрибав би.
Прийшла (наближення), прелагідна (дуже лагідна), премила (дуже мила), принесла (неповнота дії), прилине (приближення), пречорні (дуже чорні), пресині (дуже сині), предобре (дуже добре), примружились (неповнота дії), прірву (префікс прі-)