Інші правила дивись тут... Дієслова минулого часу утворюються від основи інфінітива.   Найпоширеніший спосіб утворення дієслів минулого часу: писати – ТИ + суфікс в + нульове закінчення [] —> писав[]; малювати – ТИ + суфікс л + закінчення [а] —> малювал[а]; їхати

Інші правила дивись тут... 5 КЛАС Означення — це другорядний член речення, який нази­ває ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?   Роль означення: посилює виразність, образність.   Означення підкреслюємо хвилястою рискою:         

Інші правила дивись тут... 5 КЛАС Додаток — це другорядний член речення, який називає предмет і відповідає на непрямі відмінки (крім кличного для іменника).   Питання для іменників та займенників: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?   Додаток підкреслюємо

Інші правила дивись тут... Графіка (від грец. grapho – пишу) – це розділ мовознавства, що вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі.   Лексикологія (від грец. lexikos – словесний, словниковий і logos – учення) – це розділ мовознавства, що вивчає

Інші правила дивись тут... Приголосні звуки в деяких випадках вимовляємо довше, ніж звичайно. На письмі такі звуки позначаємо подвоєними буквами (двома однаковими буквами), а в транскрипції – значком двокрапка [:]: осінній [осʹі́н′:ій], денний [де́н:ий].   Збіг приголосних звуків

Інші правила дивись тут... ОСНОВА — частина слова без закінчення.  Основа слова передає основне значення слова. Слова з однаковою основою мають переважно однакове значення (дах, дахом, даху). Слова з однаковим закінченням, але різними осно­вами завжди мають різні

Інші правила дивись тут... ПРЕФІКС (від лат. prae – попереду і fixus – прикріпле­ний) — значуща частина слова, що стоїть перед коренем.   Префікси: у, в, на, до, над, з, із, за, біля, перед, при, під, від, до, для, без, над, між.    За допомогою

Інші правила дивись тут... ЗАКІНЧЕННЯ — змінна частина слова. Воно розміщується у кінці слова. Роль закінчення: слугує для зв'язку слів у реченні, утворення різних форми того самого слова.   Є слова, що не мають закінчення. До них відносимо незмінні слова: прислівники,

Інші правила дивись тут... СУФІКС — частина основи, що стоїть після кореня. Якщо в слові є закінчення, то суфікс стоїть між коренем і закінченням.   За допомогою суфіксів утворюються нові слова: школа — школяр, школярський.   Суфікс позначаємо так ^:

Інші правила дивись тут... БУКТРЕЙЛЕР — це сучасна реклама книги. Слово прийшло з англійської, де book — це книга, trailer — тягач або причіп, призначений для перевезення вантажів.   Дослівний переклад: тягнути книгу на причепі.   Найчастіше – це короткий

Інші правила дивись тут... Збіг прийменника з із деякими іншими приголосними звуками може ускладнювати вимову. Наприклад, важко вимовляти прийшов з школи. Тому для досягнення милозвучності за­мість прийменника З можемо використовувати його варіан­ти ІЗ, ЗІ (ЗО).   Прийменник ЗО

Інші правила дивись тут... Буквосполучення ЙО пишемо на для позначення звукосполучення [й] + [о], а буквосполучення ЬО використовуємо для позначення м'якості приголосного звуку перед звуком [о].   •  Пишемо ЙО лише на по­чатку складу або цілим скла­дом: буль–йон,

Інші правила дивись тут... В українській мові можуть чергуватися голосні звуки [о] – [і], [е] – [і] в коренях і суфіксах слів. Звуки Правило Приклади [о] – [і] [е] – [і] Звук [о], [е] маємо у відкритих скла­дах, а звук [і] – у закритих складах.

Інші завдання дивись тут... Найчастіше помилки трапляються в написанні и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів. В українській мові голосні звуки [и] та [і] у вимові дуже наближа­ються один до одного, у ре­зультаті чого на письмі часто плутають букви, які їм відповідають. 

Інші завдання дивись тут... В українській мові після шиплячих приголосних звуків [ж], [ч], [ш] та [й] може відбуватися чергування голосного звуку [е] – [о].   • Звук [о] вимовляємо перед скла­дом із твердим приголосним, а звук [е] — перед складом з м'яким при­голосним: