Інші правила дивись тут... Приголосні звуки поділяють на м’які та тверді. В українській мові є: • 10 м’яких звуків: [д'] [з'] [дз'] [л'] [н'] [р'] [с'] [т'] [ц'] [й] , для їх позначення використовують знак'. Звук [й] завжди м’який Запам'ятати їх можна за

Інші правила дивись тут... ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ складаються з шуму або з шуму із голосом (при вимові ротик закритий). Утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму (під час їх вимови повітря проходить через рот, натрапляючи на перешкоди).  Перешкоди для повітря при вимові приголосних

Інші правила дивись тут... ГОЛОСНІ ЗВУКИ складаються з голосу (при вимові рот відкритий).  Вони творяться тільки за допомогою голосу (тону).  Під час вимови голосних звуків видихуване тобою повітря не натрапляє на перешкоди, а проходить вільно. Сукупність голосних звуків окремої мови

Інші правила дивись тут... Абетка (алфавіт, азбука) — сукупність літер (букв), прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному порядку (тобто букви, розташовані в усталеному порядку). Слово алфавіт — грецького походження, утворене від назви двох грецьких букв

Інші правила дивись тут... Не з прикметниками пишеться разом, якщо: 1) прикметник не вживається без не (ненаситний, неповторний). 2) прикметник із не можна замінити синонімом без не (недалекий — близький, негарний — поганий). Не з прикметниками пишеться окремо, якщо: 1) є протиставлення

Інші правила дивись тут... За характером кінцевого приголосного прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку. До твердої групи належать якісні та відносні прикметники з основою на твердий приголосний: красивий, свіжий, зворотний ; присвійні прикметники із суфіксами -ів (-їв) ,

Інші правила дивись тут... Якісні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути виражена більшою чи меншою мірою: високий (вищий, найвищий) парубок. Якісні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? Лише якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий ступінь

Інші правила дивись тут... До незмінюваних іменників (для всіх відмінків мають одну й ту ж форму) належать: 1) іменники іншомовного походження з кінцевим наголошеним: аташе, трюмо, Баку тощо (але пальто, пальта, пальтом), 2) складноскорочені слова, утворені з початкових букв: ЮНЕСКО; 3) жіночі

Інші правила дивись тут... 3 КЛАС Іменники змінюються за ві­дмінками (граматичними формами іменника, які вказують на синтаксичний зв’язок іменника з іншими словами). В українській мові є сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне пи­тання (крім кличного), має своє значення, яке

Інші правила дивись тут... Для розуміння висловленого в тексті має зв’язність: кожне наступне речення базується на основі попереднього, ніби вби­раючи його частину, разом з тим подаючи нову інформацію. Таким чином, речення в тексті ніби поділяється на дві частини. Одна частина (слово,

Інші правила дивись тут... Якісні прикметники бувають повні: зелений, ясний, повний і короткі (уживаються в народній творчості):  зелен, ясен, повен. Короткі прикметники творяться від повних якісних шляхом від­кидання закінчень: радий — рад; золотий — золот, при збігу двох

Інші правила дивись тут... 5 клас ТЕКСТ — це група речень об'єднаних спільним змістом (темою), головною думкою та граматичними засобами (речення розташовані в певній послідовності, поєднані інтонаційно). Граматичний зв'язок полягає в розташуванні речень у певній

Інші правила дивись тут... Лексика — це сукупність усіх слів мови, її словниковий склад.  Лексика української мови за вживанням: активна та пасивна.   АКТИВНА — слова повсякденного вжитку, якими мовці користуються в особистому житті й суспільному житті (загальновживані

Інші правила дивись тут... Іменник у формі однини вживається для позначення одно­го предмета, іменник у формі множини — для позначення двох і більше предметів. Множина іменників утворюється від однини найчастіше зміною закін­чення, зрідка — й наголосу: жінка — жінки,

Інші правила дивись тут... Власне українські слова — слова, характерні тільки українській мові: борщ, узвар, гарний, плекати, вщерть, гопак, бандура. Запозичені, або іншомовні слова, — слова, засвоєні з інших мов (з латини, польської, грецької, німецької та інших мов). Іншомовні слова