Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2019

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова 2 клас, Варзацька Л.О., Трохименко Т.О."

(використані цитати у лапках або прописом) 

§ 14 Слова, близькі та протилежні за значенням (синоніми і антоніми)

Завдання 155 Словничок синонімів

Звід-кіль го-сті на-ле-ті-ли сто-го-ло-сим та-бу-ном і роз-си-па-ли-ся в по-лі над роз-си-па-ним зер-ном? За-спі-ва-ли, за-дзве-ні-ли, мов за-гра-ли ко-бза-рі... Де взя-лась ве-се-ла згра-я, жа-ро-гру-ді сні-гу-рі.

2� Звідкіль гості налетіли стоголосим табуном і розсипалися в полі над розсипаним зерном?

3� Слова синоніми: зграя (група тварин, які тримаються разом), табун (зграя диких або свійських птахів).

4� Доповнили інші синоніми: заспівали, задзвеніли, защебетали.

 

Вправа 156  Жарогруді гості.

 

Вправа 157

Слова-синоніми

«Зайве» слово

Алфавіт, абетка, азбука.

Літера – це слово зі зовсім іншим значенням (складова алфавіту).

Говорить, гомонить, каже, промовляє.

Мовчить – це слово з протилежним значенням

Гарний, красивий, вродливий, чудо­вий.

Поганий – це слово з протилежним значенням

Вправа 158

Маленька праця краща за вели­ке безділля.

Письменний бачить більше поночі, як неписьменний удень.

Не журись, а за діло берись.

2� Звукова модель (звукова схема) слова

краща кра́ща  кра-ща [— — ●́ |— — ●] звуковий розбір [к р а ш ч а]

 

Вправа 159 Словничок антонімів

Сні-гур — птах не-ве-ли-кий. Жи-во-тик у ньо-го чер-во-но-го ко-льо-ру, а криль-ця — сі-ро-­го. У пта-шки ко-ро-тень-кий хвіст та ма-лень-кий дзьоб. О-чі чор-ні, як на-ми-стин-ки. Ці чер-во-но-гру-ді пта-хи го-стю-ють у нас тіль-ки взим-ку.

2� Антоніми: коротенький – довгенький, маленький – величенький, чорні – білі, взимку – влітку.

(Який?) коротенький – довгенький; (який?) маленький – величенький; (які?) чорні – білі; (коли?) взимку – влітку.

 

Вправа 160

Прийшла до нас бабуся

у білому кожусі.

Поля причепури́ла

пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона,

бабуся чепурна?

Відгадка: зима.

 

§ 15 Корінь слова, спільнокореневі слова

Вправа 161

Написали, як утворюються сніжинки? «Поговоріть» зі сніжинкою. Що вона могла б розповісти про себе та своїх сестричок...?

 

Вправа 162  Метелиця (ме-те-ли-ця).

 

Вправа 163

3� Білесенькі сніжиночки, вродились ми з води; легенькі, як пушиночки, спустилися сюди. Ми хмарою носилися від подиху зими, і весело крутилися метелицею ми.

4� До слова метелиця дібрали синоніми: хурделиця, хуртовина, віхола, завія, заметіль, завірюха, хуга.

5� Загадка. Впаде на землю — не розіб'ється, впаде у воду — розпливеться.

6� Побудували звукову модель відгадки

сніг  [— = ● —]  [с н' і г]

 

Вправа 164

2� Добери заголовок та обґрунтуй свій вибір

Заголовок «Ліс узимку», «Зимовий ліс». У тексті розповідається про ліс у зимову пору, коли на мерзлу землю падає сніг, а птахи давно відлетіли в теплі краї.

Заголовок «Зима у лісі». У тексті розповідається про зиму, яка панує в лісі: сипле сніжок на змерзлу землю.

3� Слова, які «живуть» тільки взимку: крига, бурулька, сніговик, мороз, сніг.

(Що?) крига, бурулька, сніговик, мороз, сніг.

(Що?) вітер, роса, квіти.

 

Вправа 165, 166

Продовжили казку «Про що розповіла сніжинка» на основі власних спостережень за природою…

 

Вправа 166

Прочитай казку Зірки Мензатюк «Мільйон мільйонів сніжинок» за планом

1. Сніжинка народилась у волохатій хмарі.

2. Мільйонам сестричок усе до снаги.

3. Сніжинки вкрили цілий світ.

4. Втих вітер з досади.

5. Морозу не забратися під білу ковдру.

6. Травинки і квітки для захисниць.

7. Росинки – мільйон маленьких сонечок.

 

Вправа 167 Підкреслили прикметник

Яка шубка в хом'яка?

В хом'яка вона м'яка.

Прикметник (яка?): м’яка.

Вправа 168 Частини мови

Іменник (хто?)

 Прикметники (які?)

хом'ячки

дружні, сварливі, спритні, працьовиті, ліниві

2� Речення зі словами, що характери­зують хом’ячків

У полі жили спритні хом’ячки. Були вони не сварливими, а не дружними. Працьовиті хом’ячки шукали поживу. Нелінивим тваринкам ніколи  розважатися.

 

Вправа 169  Ховрашок, бобер (хов-ра-шок, бо-бер)

 

Вправа 170

Спільнокореневі (споріднені) слова

«Зайве» слово

ліз, лізти, залізти

ліс

казка, казати, переказати

косити

2� Позначили корінь у споріднених словах

, .

, .

 

Вправа 171

2� — А яка ж та калина? Як її упізнати?...

— Найперше упізнаєте її по червоних соковитих ягодах. Рясні плоди зібрані у кетяги. А чай з калини і смакує, і лікує.

Опис ягід калини…

3� Позначили корінь у спільнокореневих словах (з чергуванням приголосного [к] - [ч]):

Спільнокореневі слова

Форми (відмінки) іменника

 

Хом’ячка, Хом’ячкові

Лиса, Лис

Калини, калина

Вправа 172

Не пишемо апостроф

Пишемо апостроф

духмяний [— ● | — -- ●́ | — ● =]

звуковий розбір [д у х м´ а н и й]

тьмяний [= -- ●́ | — ● =]

[т' м´ а н и й]

м'яч [— = ● —]  [м й а ч]

ім'я [●́ — | = ●] [і м й а]

м’ята [— = ●́ | — ●] [м й а т а]

м'ясо [— = ●́ | — ●] [м й а с о]

рум'яний [— ● — | = ●́ | — ● =] [р у м й а н и й]

м'який [— = ● | — ●́ =] [м й а к и й]

3� До двох слів написали звукову схему:

Духмяний [— ● | — -- ●́ | — ● =], тьмяний [= -- ●́ | — ● =].

М'яч, ім'я, м’ята, м'ясо, рум'яний, м'який.

 

Вправа 173

2� Хом'яки живуть у норах. Вони їдять зерно, корінці, соковиті стебла трави, а також комах. У домашніх умовах тримають золотистих та білих хом'ячків.

Позначили корінь у споріднених словах: ,  .

  

Вправа 174

Погляньте, погляньте, яка благодать!  [п о г л' а н' т е]  [п о г л' а н' т е]  [й а к а]  [б л а г о д а т']

Дивіться: метелики з неба летять!  [д и в´ і ц': а]  [м е т е л и к и]  [з]  [н е б а]  [л е т' а т']

Квітки повмирали усюди надворі, —  [к в´ і т к и]  [п о в м и р а л и]  [у с' у д и]  [н а д в о р' і]

морозець малює на шибках узори  [м о р о з е ц'] [м а л' у й е]  [н а]  [ш и б к а х]  [у з о р и]

2� Настрій перших двох рядків: здивування, радість, захоплення.

3� У вірші йдеться про сніжинок. Узимку, коли морозець малює шибки, не побачиш справжніх комах. А дрібні падаючі сніжинки нагадують цих тварин.

4� Слова, в яких звуків менше, ніж букв: погляньте, благодать, дивіться, летять, морозець.

 

Вправа 175  Віхола, хуртовина (ві-хо-ла, хур-то-ви-на).

 

Вправа 176

Настрій: захоплення, замилування, здивування.

2, 3� Схема Вена порівняння малюнка і тексту:

Текст

Спільне

Картина

Мороз на вікнах намалював казкові картини.

На другій — листя широке.

Не йдеться про ще одне вікно.

На малюнку зліва — стежка сива, над нею — дерева теж сиві, наче цвітуть!

На другому малюнку посе­редині — квітка казкова, на квітці джмелик сидить, медок бере.

Мороз на шибах вікна намалював казкові картини.

На другій нема листя.

На третій шибці – сніжинки. 

4� Дібрали заголовок і обґрунтували:

Заголовок

Обґрунтування

«Казкові картини», «Картини на вікнах»

У тексті йдеться про дивовижні картини з інею.

«Мороз-художник»

У тексті йдеться про мороз – він дивовижно розмальовує шибки.

5� Мороз на вікнах намалював казкові картини.

Дібрали спільнокореневі слова: мороз, морозець, морозище, Морозенко, морозний, приморозки, заморозки, паморозь, заморозити, Морозко, морозити, приморозив, морозяний, морозиво, морозно.

Дібрали спільнокореневі слова: казкові, казка, казочка, казкар, казати, проказати, приказка, приказати, казань,  казково.

 

Вправа 177

2� Мороз намалював сиву стежку і сиві дерева.

    Мороз намалював листя широке і квітку казкову.

3� Спільнокореневі слова: намалював, малюнок, малювати, розмальований.

«Зайві» слова – малий, малюк (хоч вони мають такий самий корінь -мал-, але не є спільнокореневим, бо у них зовсім інше лексичне значення). Вони утворюють свою групу спільнокореневих слів: малий, малюк, малеча, маленький, помаленьку.

Вправа 178

Річки та озера вкрилися льодом.

Важко рибі дихати під кригою.

Тому взимку треба прорубувати ополонки на водоймах.

2� Написали міркування чому рибі важко дихати під кригою…

3� Слова лід і крига можна вважати синонімами, бо їхнє основне лексичне тлумачення близьке за значенням. Лід – 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Крига – 1. Те саме, що лід.

4� Побудували звукову модель:

льодом  склади  льо-дом   наголос  льо́дом   [= ●́ | — ● —]   [л' о д о м]

 

Вправа 179

Гіл-ки по-хи-ту-є ві-трець, сні-жок сні-гур по-кльо-ву-є, а Мо-ро-зен-ко-пу-сту-нець нам ві-кна ро-зма-льо-ву-є.

2� Дібрали спільнокореневі слова та позначили корінь:

 —   

Інші завдання дивись тут...