© Барна Р., 2019
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 2 клас, Варзацька Л.О., Трохименко Т.О."
(використані цитати у лапках або прописом)
§ 14 Слова, близькі та протилежні за значенням (синоніми і антоніми)
Завдання 155 Словничок синонімів
Звід-кіль го-сті на-ле-ті-ли сто-го-ло-сим та-бу-ном і роз-си-па-ли-ся в по-лі над роз-си-па-ним зер-ном? За-спі-ва-ли, за-дзве-ні-ли, мов за-гра-ли ко-бза-рі... Де взя-лась ве-се-ла згра-я, жа-ро-гру-ді сні-гу-рі.
2� Звідкіль гості налетіли стоголосим табуном і розсипалися в полі над розсипаним зерном?
3� Слова синоніми: зграя (група тварин, які тримаються разом), табун (зграя диких або свійських птахів).
4� Доповнили інші синоніми: заспівали, задзвеніли, защебетали.
Вправа 156 Жарогруді гості.
Вправа 157
|
Слова-синоніми |
«Зайве» слово |
|
Алфавіт, абетка, азбука. |
Літера – це слово зі зовсім іншим значенням (складова алфавіту). |
|
Говорить, гомонить, каже, промовляє. |
Мовчить – це слово з протилежним значенням |
|
Гарний, красивий, вродливий, чудовий. |
Поганий – це слово з протилежним значенням |
Вправа 158
Маленька праця краща за велике безділля.
Письменний бачить більше поночі, як неписьменний удень.
Не журись, а за діло берись.
2� Звукова модель (звукова схема) слова
краща кра́ща кра-ща [— — ●́ |— — ●] звуковий розбір [к р а ш ч а]
Вправа 159 Словничок антонімів
Сні-гур — птах не-ве-ли-кий. Жи-во-тик у ньо-го чер-во-но-го ко-льо-ру, а криль-ця — сі-ро-го. У пта-шки ко-ро-тень-кий хвіст та ма-лень-кий дзьоб. О-чі чор-ні, як на-ми-стин-ки. Ці чер-во-но-гру-ді пта-хи го-стю-ють у нас тіль-ки взим-ку.
2� Антоніми: коротенький – довгенький, маленький – величенький, чорні – білі, взимку – влітку.
(Який?) коротенький – довгенький; (який?) маленький – величенький; (які?) чорні – білі; (коли?) взимку – влітку.
Вправа 160
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі.
Поля причепури́ла
пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте, хто вона,
бабуся чепурна?
Відгадка: зима.
§ 15 Корінь слова, спільнокореневі слова
Вправа 161
Вправа 162 Метелиця (ме-те-ли-ця).
Вправа 163
3� Білесенькі сніжиночки, вродились ми з води; легенькі, як пушиночки, спустилися сюди. Ми хмарою носилися від подиху зими, і весело крутилися метелицею ми.
4� До слова метелиця дібрали синоніми: хурделиця, хуртовина, віхола, завія, заметіль, завірюха, хуга.
5� Загадка. Впаде на землю — не розіб'ється, впаде у воду — розпливеться.
6� Побудували звукову модель відгадки
сніг [— = ● —] [с н' і г]
Вправа 164
2� Добери заголовок та обґрунтуй свій вибір
Заголовок «Ліс узимку», «Зимовий ліс». У тексті розповідається про ліс у зимову пору, коли на мерзлу землю падає сніг, а птахи давно відлетіли в теплі краї.
Заголовок «Зима у лісі». У тексті розповідається про зиму, яка панує в лісі: сипле сніжок на змерзлу землю.
3� Слова, які «живуть» тільки взимку: крига, бурулька, сніговик, мороз, сніг.
(Що?) крига, бурулька, сніговик, мороз, сніг.
(Що?) вітер, роса, квіти.
Вправа 165, 166
Продовжили казку «Про що розповіла сніжинка» на основі власних спостережень за природою…
Вправа 166
Прочитай казку Зірки Мензатюк «Мільйон мільйонів сніжинок» за планом
1. Сніжинка народилась у волохатій хмарі.
2. Мільйонам сестричок усе до снаги.
3. Сніжинки вкрили цілий світ.
4. Втих вітер з досади.
5. Морозу не забратися під білу ковдру.
6. Травинки і квітки для захисниць.
7. Росинки – мільйон маленьких сонечок.
Вправа 167 Підкреслили прикметник
Яка шубка в хом'яка?
В хом'яка вона м'яка.
Прикметник (яка?): м’яка.
Вправа 168 Частини мови
|
Іменник (хто?) |
Прикметники (які?) |
|
хом'ячки |
дружні, сварливі, спритні, працьовиті, ліниві |
2� Речення зі словами, що характеризують хом’ячків
У полі жили спритні хом’ячки. Були вони не сварливими, а не дружними. Працьовиті хом’ячки шукали поживу. Нелінивим тваринкам ніколи розважатися.
Вправа 169 Ховрашок, бобер (хов-ра-шок, бо-бер)
Вправа 170
|
«Зайве» слово |
|
|
ліз, лізти, залізти |
ліс |
|
казка, казати, переказати |
косити |
2� Позначили корінь у споріднених словах
, 
, 
.
, 
, 
.
Вправа 171
2� — А яка ж та калина? Як її упізнати?...
— Найперше упізнаєте її по червоних соковитих ягодах. Рясні плоди зібрані у кетяги. А чай з калини і смакує, і лікує.
3� Позначили корінь у спільнокореневих словах (з чергуванням приголосного [к] - [ч]):
|
Спільнокореневі слова |
|
|
|
|
|
|
Хом’ячка, Хом’ячкові |
|
|
Лиса, Лис |
|
|
Калини, калина |
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
Вправа 172
|
Не пишемо апостроф |
Пишемо апостроф |
|
духмяний [— ● | — -- ●́ | — ● =] звуковий розбір [д у х м´ а н и й] тьмяний [= -- ●́ | — ● =] [т' м´ а н и й] |
м'яч [— = ● —] [м й а ч] ім'я [●́ — | = ●] [і м й а] м’ята [— = ●́ | — ●] [м й а т а] м'ясо [— = ●́ | — ●] [м й а с о] рум'яний [— ● — | = ●́ | — ● =] [р у м й а н и й] м'який [— = ● | — ●́ =] [м й а к и й] |
3� До двох слів написали звукову схему:
Духмяний [— ● | — -- ●́ | — ● =], тьмяний [= -- ●́ | — ● =].
М'яч, ім'я, м’ята, м'ясо, рум'яний, м'який.
Вправа 173
2� Хом'яки живуть у норах. Вони їдять зерно, корінці, соковиті стебла трави, а також комах. У домашніх умовах тримають золотистих та білих хом'ячків.
Позначили корінь у споріднених словах: 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
.
Вправа 174
Погляньте, погляньте, яка благодать! [п о г л' а н' т е] [п о г л' а н' т е] [й а к а] [б л а г о д а т']
Дивіться: метелики з неба летять! [д и в´ і ц': а] [м е т е л и к и] [з] [н е б а] [л е т' а т']
Квітки повмирали усюди надворі, — [к в´ і т к и] [п о в м и р а л и] [у с' у д и] [н а д в о р' і]
морозець малює на шибках узори [м о р о з е ц'] [м а л' у й е] [н а] [ш и б к а х] [у з о р и]
2� Настрій перших двох рядків: здивування, радість, захоплення.
3� У вірші йдеться про сніжинок. Узимку, коли морозець малює шибки, не побачиш справжніх комах. А дрібні падаючі сніжинки нагадують цих тварин.
4� Слова, в яких звуків менше, ніж букв: погляньте, благодать, дивіться, летять, морозець.
Вправа 175 Віхола, хуртовина (ві-хо-ла, хур-то-ви-на).
Вправа 176
Настрій: захоплення, замилування, здивування.
2, 3� Схема Вена порівняння малюнка і тексту:
|
Текст |
Спільне |
Картина |
|
Мороз на вікнах намалював казкові картини. На другій — листя широке. Не йдеться про ще одне вікно. |
На малюнку зліва — стежка сива, над нею — дерева теж сиві, наче цвітуть! На другому малюнку посередині — квітка казкова, на квітці джмелик сидить, медок бере. |
Мороз на шибах вікна намалював казкові картини. На другій нема листя. На третій шибці – сніжинки. |
4� Дібрали заголовок і обґрунтували:
|
Заголовок |
Обґрунтування |
|
«Казкові картини», «Картини на вікнах» |
У тексті йдеться про дивовижні картини з інею. |
|
«Мороз-художник» |
У тексті йдеться про мороз – він дивовижно розмальовує шибки. |
5� Мороз на вікнах намалював казкові картини.
Дібрали спільнокореневі слова: мороз, морозець, морозище, Морозенко, морозний, приморозки, заморозки, паморозь, заморозити, Морозко, морозити, приморозив, морозяний, морозиво, морозно.
Дібрали спільнокореневі слова: казкові, казка, казочка, казкар, казати, проказати, приказка, приказати, казань, казково.
Вправа 177
2� Мороз намалював сиву стежку і сиві дерева.
Мороз намалював листя широке і квітку казкову.
3� Спільнокореневі слова: намалював, малюнок, малювати, розмальований.
«Зайві» слова – малий, малюк (хоч вони мають такий самий корінь -мал-, але не є спільнокореневим, бо у них зовсім інше лексичне значення). Вони утворюють свою групу спільнокореневих слів: малий, малюк, малеча, маленький, помаленьку.
Вправа 178
► Річки та озера вкрилися льодом.
► Важко рибі дихати під кригою.
► Тому взимку треба прорубувати ополонки на водоймах.
2� Написали міркування чому рибі важко дихати під кригою…
3� Слова лід і крига можна вважати синонімами, бо їхнє основне лексичне тлумачення близьке за значенням. Лід – 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Крига – 1. Те саме, що лід.
4� Побудували звукову модель:
льодом склади льо-дом наголос льо́дом [= ●́ | — ● —] [л' о д о м]
Вправа 179
Гіл-ки по-хи-ту-є ві-трець, сні-жок сні-гур по-кльо-ву-є, а Мо-ро-зен-ко-пу-сту-нець нам ві-кна ро-зма-льо-ву-є.
2� Дібрали спільнокореневі слова та позначили корінь:
— 
, 
, 
, 
, 
, 
.