Загрузка...

§ 31 Корінь слова - частина слова, яка зберігає основне значення, позначають горизонтальною дужкою. Споріднені слова - слова зі спільним коренем та об'єднані спільним значенням (ліс, лісочок, лісовий, праліс).

Вправа 201. 1. Прочитайте слова.

Дощ, дощик, дощовий, дощовик, дощище, задощило, дощить.

Квітень, квіти, розквітає, квіточка, квітучий, квітник, квітка.

2. Поміркуйте, що об'єднує ці слова. Знайдіть у словах спільну частину — корінь.

201 ВІДПОВІДЬ.

Дощ, дощик, дощовий, дощовик, дощище, задощило, дощить.

Квітень, квіти, розквітає, квіточка, квітучий, квітник, квітка.

 

Вправа 202. Прочитай слова. Знайди споріднені й запиши їх групами. Познач корінь.

Гриб, ліс, грибок, роса, грибник, росяний, лісовик, росинка, лісник, гриби, лісовий, пролісок.

202 ВІДПОВІДЬ.

Гриб, грибок, грибник.

Ліс, лісовик, лісник, лісовий, пролісок.

Роса, росяний, росинка. 

 

Вправа 203. 1. Прочитай слова. Спиши. Познач у словах корінь.

1. Літо, літечко, літувати, літати.

2. Вода, водити, підводний, водяний.

3. Порадник, радість, порадіти, радісний.

2. Чи всі слова є спорідненими? Знайди «зайве» слово в кожному рядку, підкресли його.

203 ВІДПОВІДЬ.

1. Літо, літечко, літувати, літати (зайве літати).

2. Вода, водити, підводний, водяний (зайве водити).

3. Порадник, радість, порадіти, радісний (зайве порадник).

 

Вправа 204. Продовжте речення.

1. Щоб визначити закінчення, слово потрібно.

2. Щоб визначити в слові корінь, потрібно дібрати.

3. Споріднені слова — це . .

204 ВІДПОВІДЬ.

1. Щоб визначити закінчення, слово потрібно змінити.

2. Щоб визначити в слові корінь, потрібно дібрати спільнокореневе.

3. Споріднені слова — це слова, об'єднані спільним коренем та спільним значенням.

 

Вправа 205. Прочитай текст. Знайди споріднені слова, випиши їх і познач у них корінь.

Стежкою йшли гусак, гуска й гусенята. А назустріч повзла гусениця.

— Ви хто такі? — запитала гусениця.

— Я гусак. Це гуска. А то — наші гусенята, — ввічливо відповів гусак. — А ти хто?

— А я ваша родичка, — похвалилася гусениця. Гуси ображено заґелґотали.

Чому?

205 ВІДПОВІДЬ.

Гусак, гуска, гусенята.

 

Вправа 206. 1. Прочитай і відгадай загадку.

На сосні чи на ялинці 

Лісові збира гостинці. 

А в хатинці лісника 

Полісяночка прудка 

Знайде печиво й горішки, 

Ще й сухариків хоч трішки. 

Жвава, як вогонь, швидка 

Донька лісу. Хто така?

2. Спиши. Знайди споріднені слова, познач в них корінь.

206 ВІДПОВІДЬ.

1. Білка.

2. На сосні чи на ялинці 

Лісові збира гостинці. 

А в хатинці лісника 

Полісяночка прудка 

Знайде печиво й горішки, 

Ще й сухариків хоч трішки. 

Жвава, як вогонь, швидка 

Донька лісу. Хто така?

 

§ 32. Чергування голосних звуків у корені слова

Вправа 207. 1. Прочитайте слова, спишіть.

несе          вечір

ніс             вечеря

носити       вечори

2. Позначте в словах основу й корінь. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

207 ВІДПОВІДЬ.

несе          вечір

ніс            вечеря

носити       вечори

 

Вправа 208. 1. Прочитай. До виділених слів добери споріднені, які б відповідали на поставлені питання.

Подорожник має таку назву, тому що росте біля (чого?) ... .

Восени випадають (які?) ... дощі.

Кішка піклується про своїх (кого?) ... .

2. Утворені речення запиши. Визнач у парах споріднених слів корінь. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються.

208 ВІДПОВІДЬ.

Подорожник має таку назву, тому що росте біля дороги.

Восени випадають осінні дощі.

Кішка піклується про своїх кошенят.

 

Вправа 209. 1. Прочитай текст. Чи правильно відповів хлопчик?

— Лебеденко, утвори прикметник від іменника «обід».

— Ну... «смачний»!

— Хм... Тоді добери до цього ж слова споріднені слова.

— Споріднені? — «Сніданок», «вечеря»...

— І який же у них спільний корінь?

2. Зміни виділені слова або добери до них споріднені так, щоб відбулося чергування голосних звуків у коренях.

209 ВІДПОВІДЬ.

Лебеденко – лебідь , слова – слів, вечеря – вечір , корінь – кореня.

 

Вправа 210. Зміни подані слова або добери такі споріднені слова, щоб відбулося чергування голосних звуків. З одним із слів склади речення.

Нога, папір, кінь, пішохід, село, щока, ніс, корінь, гора, камінь.

210 ВІДПОВІДЬ.

Нога – ніг , папір – паперу , кінь – коня , пішохід – пішохода , село – сіл , щока – щік , ніс – носа , корінь – кореня , гора – гір , камінь – каменя .

Пішохід ішов тротуаром.

Село потопало у запашному цвіті.

У сосни довгий корінь.

Перед нами була крута гора.

Дідусь прибрав камінь від потічка.

 

Вправа 211. Спиши прислів'я, уставляючи пропущені букви. Поясни правопис слів.

1. Сліпий той, хто далі свого н..са не бачить. 2. Мудрий не дасть за н..с водити. 3. У гостях добре, а вд..ма краще. 4. Згода д..м будує, а незгода руйнує. 5. Не надівай хомута з хв..ста, не починай діло з кінця. 6. Не тягни пса за хв..ст, бо вкусить.

211 ВІДПОВІДЬ.

Сліпий той, хто далі свого носа не бачить. Мудрий не дасть за ніс водити. У гостях добре, а вдома краще. Згода дім будує, а незгода руйнує. Не надівай хомута з хвоста, не починай діло з кінця. Не тягни пса за хвіст, бо вкусить.

 

Вправа 212. 1. Прочитай прислів'я.

1. Коли сам добре не знаєш, то й язиком не плети. 2. Що на гадці, те й на язиці. 3. Усякий двір хазяйським оком держиться. 4. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.

2. Спиши. Підкресли букви, що позначають голосні звуки, які можуть чергуватися.

2. Знайди слова, у яких чергуються голосні звуки, підкресли букви, що їх позначають.

212 ВІДПОВІДЬ.

2. Коли сам добре не знаєш, то й язиком не плети (плів). Що на гадці, те й на язиці. Усякий двір (двору) хазяйським оком держиться. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам (річ).

 

Вправа 213. 1. Вивчи вірш. Запиши його з пам'яті.

— Ти чому, сороконіжко,

Не виходиш гратись в сніжки?

— Доки взую сорок ніг, То розтане зовсім сніг.       (Ігор Січовик)      

2. Знайди слова, у яких чергуються голосні звуки, підкресли букви, що їх позначають.

213 ВІДПОВІДЬ. 

2. Ніг (бо нога), виходиш (бо хід).

 

§ 33 Чергування приголосних звуків у корені слова

Вправа 214. Прочитайте слова, спишіть. Позначте основу й корінь, простежте, які голосні чи приголосні звуки змінилися в корені. поміркуйте, у яких словах чергування відбулося завдяки зміні слова, а в яких — завдяки добору споріднених слів.

Шести — шостий — шість. Вечори — вечеряти — вечір. Нога — на нозі — ніжка. Рука — у руці — ручка. Вухо — у вусі — вушко.

214 ВІДПОВІДЬ.

Шести — шостий — шість. Вечори — вечеряти — вечірНога — на нозі — ніжка. Рука — у руці — ручка. Вухо — у вусі — вушко.

 

Вправа 215. 1. Прочитай гумореску.

— Андрійку, назви шість тварин, які живуть в Арктиці.

— Два тюлені й чотири білих ведмеді.

2. Зміни виділені слова так, щоб відбулося чергування голосних і приголосних звуків.

215 ВІДПОВІДЬ.

Шість – шостий – шести, Арктиці – Арктика, чотири – четверо.

 

Вправа 216. 1. Утвори слова від поданих, додаючи суфікси -ок, -еньк, -ик.

Поріг, ніж, пиріг, нога, друг, криниця, горіх, дорога, кожух.

2. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються в корені.

216 ВІДПОВІДЬ.

Поріг - поріжок, ніж - ножик, пиріг - пиріжок, нога - ніженька, друг - дружок, криниця - криниченька, горіх - горішок, дорога - доріжка, кожух - кожушок.

 

Вправа 217. Прочитай. Спиши, змінюючи слова, що в дужках, відповідно до змісту.

По (дорога) колесо

довго так котилося,

Поки в (книжка) в букву «О»

не перетворилося.              (Л. Андрієнко)

217 ВІДПОВІДЬ.

По дорозі колесо

довго так котилося,

Поки в книжці в букву «О»

не перетворилося.

 

Вправа 218. 1. Розглянь фото і прочитай текст. Добери до тексту заголовок.

2. Знайди споріднені слова, впиши й познач у них корінь. Підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються в коренях слів.

Сучасній людині важко уявити життя без книжки. Спочатку книжки були рукописними, тобто писаними від руки й дуже розкішними. У книзі було багато сторінок, прикрашених вишуканими малюнками. Дерев'яні палітури оздоблювали коштовним камінням. Виготовляли золоті та срібні закладки. Така книжка коштувала дуже дорого. За неї можна було виміняти стадо корів чи табун коней. Мати бібліотеку із чотирьох-п'яти таких книг — означало володіти великим багатством.

Першу бібліотеку на Русі створив Ярослав Мудрий при Софійському соборі.

218 ВІДПОВІДЬ.

1. Заголовок «Про книги», «Походження книжки», «Стародавні книжки».

2. Книжки, книг.   

    Рукописними, руки (бо на руці, рученька). 

 

Вправа 219. 1. Прочитай текст, спиши.

Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній є одна книжка. Найбільша книжка зберігається в бібліотеці Нью-Йорка. Її ширина три метри, товщина — один. Гортати її сторінки можна тільки за допомогою спеціальної апаратури.

2. Підкресли букви, що позначають звуки, які можуть чергуватися в коренях слів.

219 ВІДПОВІДЬ.

Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній є одна книжка (бо книга, у книзі). Найбільша книжка зберігається в бібліотеці Нью-Йорка. Її ширина три метри, товщина (бо товстий) — один. Гортати її сторінки можна тільки за допомогою спеціальної апаратури.

 

§ 34 Ненаголошені голосні в корені слова. Якщо в слові нечітко вимовляються звуки [е] чи [и] і важко зрозуміти, яку букву слід писати — е чи и, потрібно змінити слово або дібрати споріднене так, щоб ці ненаголошені звуки стали наголошеними і вимовлялися чітко.

Вправа 220. Прочитайте подані слова. Зверніть увагу, що ненаголошений голосний [е] у вимові наближається до [и], а ненаголошений [и] — до [е].

м [еи] довий п [еи] карня ш [еи] потіти в [еи] ликий м [еи] телик с [еи] кунда в [еи] лосипед

в [ие] шневий кр [ие] ло м [ие] нуле хв [ие] лина ш [ие] рокий тр [ие] вога бл [ие] щати

 

Вправа 221. Спиши слова, познач корінь, постав знак наголосу. Підкресли букви, що позначають ненаголошені голосні [е] та [и].

Озеро, сестра, крикливий, верховина, серпи, зима, книжковий, листочки, земля, кленовий, синочок, селянин, степовий.

221 ВІДПОВІДЬ.

О‛зеро, сестра‛, крикли‛вий, верхови‛на, серпи‛, зима‛, книжко‛вий, листо‛чки, земля‛, клено‛вий, сино‛чок, селяни‛н, степови‛й.

 

Вправа 222. Прочитай правило. Поміркуй, чи схоже це правило в українській і російській мовах. Наведи власні приклади.

Якщо в слові нечітко вимовляються звуки [е] чи [и] і важко зрозуміти, яку букву слід писати — е чи и, потрібно змінити слово або дібрати споріднене так, щоб ці ненаголошені звуки стали наголошеними і вимовлялися чітко. Наприклад: зерно — зерна, читати — читанка, селити — заселений, листочок — листячко.

221 ВІДПОВІДЬ.

Весна – весни, веселий – весело.

 

Вправа 223. Прочитай слова лівої колонки. Добери до них з правої колонки перевірні слова. Запиши слова парами. Познач корінь, постав знак наголосу.

Зразок. Тихесенько — тихо.

Ст..бло                пень

В..рба                  широко

П..кти                 верби

Ш..рокий             жити

Гр..бний              стебла

Ж..ття                 гриб

П..ньок                лис

Л..сячий               спечений

223 ВІДПОВІДЬ.

Стебло‛ – сте‛бла , верба‛ – ве‛рби , пекти‛ – спе‛чений , широ‛кий – ши‛р , грибни‛й – гри‛б , життя‛ – жи‛ти , пеньо‛к – пе‛нь , лисячи‛й – ли‛с.

 

Вправа 224. Прочитай речення. Спиши, розкриваючи дужки.

1. У гарну погоду і смутний в(е/и)селим буває. 2. Старезні куч(е/и)ряві в(е/и)рбички п(е/и)шалися біля ставу, замріяно ш(е/и)потіли поміж собою. 3. За ставом у саду в(е/и)днілися два будинки школи. А праворуч від них на пагорбах за с(е/и)лом махали в(е/и)летенськими кр(е/и)льми два вітряки, мололи борошно людям (А. Бондарчук).

224 ВІДПОВІДЬ.

У гарну погоду і смутний веселим (бо весело) буває. Старезні кучеряві (бо кучері) вербички (бо верби) пишалися (бо пишно) біля ставу, замріяно шепотіли (бо шепіт) поміж собою. За ставом у саду виднілися (бо вид) два будинки школи. А праворуч від них на пагорбах за селом (бо села) махали велетенськими (бо велет) крильми (крила) два вітряки, мололи борошно людям. 

 

Вправа 225. 1. Прочитай вірш.

Т(е/и)хесенько вітер віє, 

Ст(е/и)пи, лани мріють, 

Між ярами, над ставами 

Верби з(е/и)леніють.              (Тарас Шевченко)

2. Спиши, розкриваючи дужки.

225 ВІДПОВІДЬ.

Тихесенько (бо тиша) вітер віє, 

Степи (бо степ), лани мріють, 

Між ярами, над ставами 

Верби зеленіють (бо зелень).              

 

§ 35 Дзвінкі і глухі приголосні в корені слова.

В українській мові дзвінкі приголосні в кінці та в середині слова вимовляються дзвінко. Якщо виникає сумнів, яку букву писати, то слід змінити слово чи дібрати таке споріднене, щоб після невиразного приголосного був голосний, наприклад: гриб — грибок, дуб — дубок.

Звук [г] перед глухим приголосним вимовляється як [х].

Вимовляємо               Перевіряємо              Пишемо

ле[х]ко                     легенько                 легко

кі[х]ті                        кіготь                     кігті

ні[х]ті                         ніготь                    нігті

Вправа 226. Вимов звуки й скажи: які з них вимовляються дзвінко, а які — глухо.

[б], [в], [г], [ґ], [д], [д'], [ж], [дж], [з], [з'], [дз], [дз'], 

[к], [п], [т], [т'], [х], [ш], [с], [с']

 

Вправа 227. Прочитайте слова, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні перед глухими.

[б] — губка, жабка, рибка 

[д] — грядка, солодкий, знахідка

[ж] — ложка, важкий, кружка

[з] — казка, берізка, мотузка 

[з'] — низько, близький, грузько

 

Вправа 228. 1. Прочитай слова. Чи можна визначити, якою мовою — українською чи російською — вони записані?

Дуб, друг, шубка, зарядка, ложка, грядка.

2. Вимов слова спочатку так: ду[п], дру[х], шу[п]ка, заря[т]ка, ло[ш]ка, гря[т]ка. Якою мовою ти вимовляєш?

3. Тепер вимов слова так: ду[б], дру[г], шу[б]ка, заря[д]ка, ло[ж]ка, гря[д]ка. Якою мовою ти вимовляєш? Зроби висновок.

 

Вправа 229. 1. Прочитай, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні у виділених словах.

2. Спиши, підкресли букви, що позначають дзвінкі приголосні перед глухими.

Стежка простяглася у високій траві аж до самого лісу. З лісу повівало вогкістю. Легкий вітерець доносив з луків запах свіжого сіна. Швидко наближався вечір.

229 ВІДПОВІДЬ.

Стежка простяглася у високій траві аж до самого лісу. З лісу повівало вогкістю. Легкий вітерець доносив з луків запах свіжого сіна. Швидко наближався вечір.

 

Вправа 230. Прочитай слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні перед глухими. Спиши, добираючи з дужок потрібну букву.

Голу(б/п)ка, рі(ж/ш)ки, сли(з/с)ько, зага(д/т)ка, коро(б/п)ка, ні(ж/ш)ки, гру(д/т)ка, тру(б/п)ка, ні(г/х)- ті, гру(б/п)ка, лі(ж/ш)ко, розві(д/т)ка, ле(г/х)ко, прика(з/с)ка, сні(ж/ш)ка.

230 ВІДПОВІДЬ.

Голубка (бо голубонька), ріжки (бо ріжок), слизько (бо слизенько), загадка (бо загадати), коробка (бо коробочка), ніжки (бо ніженька), грудка (бо грудочка), трубка (бо трубочка), нігті (бо ніготь), грубка (бо грубочка), ліжко (бо ліжечко), розвідка (бо розвідати), легко (бо легенько), приказка (бо проказати), сніжка (бо сніжок).

 

Вправа 231. 1. Прочитай приказки й поясни, як ти їх розумієш.

1. Калина хвалилась, що з медом солодка. 2. Кожна жабка своє болото хвалить. 3. Як мед, то ще й ложкою. 4. Ми з тобою, як рибка з водою. 5. Швидко робить, та переробляє довго.

2. Спиши, підкреслюючи букви, що позначають дзвінкі приголосні в кінці слів і складів перед глухими. Поясни, як слід вимовляти дзвінкі приголосні перед глухими.

231 ВІДПОВІДЬ.

Калина хвалилась, що з медом солодка. Кожна жабка своє болото хвалить. Як мед, то ще й ложкою. Ми з тобою, як рибка з водою. Швидко робить, та переробляє довго.

 

Вправа 232. Прочитай слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні перед глухими. Спиши, добираючи з дужок потрібну букву.

Ягі(д/т)ка, борі(д/т)ка, моту(з/с)ка, ши(б/п)ка, ву(д/т)ка, дорі(ж/ш)ка, ву(зь/сь)ко, бу(д/т)ка, во(г/х)ко, кни(ж/ш)ка, рі(д/т)кий, ни(з/с)ка ски(б/п)ка, знахі(д/т)ка.

232 ВІДПОВІДЬ.

Ягідка (бо ягода), борідка (бо борода), мотузка (бо мотузок), шибка (шибочка), вудка (бо вудочка), доріжка (бо доріженька), вузько (бо вузенький), будка (бо будочка), вогко (бо вогенький), книжка (книжечка), рідкий (бо рідина), низка (бо низочка) скибка (бо скибочка), знахідка (бо знаходити).

 

Вправа 233. 1. Прочитайте слова, зверніть увагу, як вимовляються глухі приголосні перед дзвінкими.

ВимовляємоПеревіряємоПишемо

про[з']бапроситипросьба

моло[д']бамолотитимолотьба

боро[д']баборотисяборотьба

2. Поміркуйте, чому глухі приголосні вимовляються дзвінко.

 

Вправа 234. Прочитай. Спиши, уставляючи пропущену букву.

1. З печі вийняли рум'яні пирі..ки. 2. Лісник добре знає усі сте..ки лісу. 3. Олені ходили до сті..ка сіна кожної ночі і проклали на снігу дорі..ку. 4. У дитячому са..ку сьогодні свято. 5. Молода бері..ка звісила донизу довгі віти. 6. Данилко виконав мамину про..ьбу. 7. Моло..ьбу закінчили вчасно. 8. На шкільному подвір'ї ни..ькі сходинки.

234 ВІДПОВІДЬ.

З печі вийняли рум'яні пиріжки (бо пиріжок). Лісник добре знає усі стежки (бо стежина) лісу. Олені ходили до стіжка (бо стіжок) сіна кожної ночі і проклали на снігу доріжку (бо доріженька). У дитячому садку (бо садок) сьогодні свято. Молода берізка (бо берізок) звісила донизу довгі віти. Данилко виконав мамину просьбу (бо просити). Молотьбу (бо молотити) закінчили вчасно. На шкільному подвір'ї низькі (низенькі) сходинки.

 

Вправа 235.1. Прочитай слова. Знайди в кожному рядку «зайве» слово.

1. Книжка, кішка, стежка.

2. Молотьба, боротьба, ходьба.

2. Поясни, чому обрані слова є «зайвими».

235 ВІДПОВІДЬ.

Кішка.

Ходьба.

 

Вправа 236. 1. Прочитай прислів'я та приказки. Правильно вимовляй дзвінкі приголосні перед глухими.

1. Шовкова борі..ка, а розуму рі..ко. 2. Ло..кою моря не вичерпаєш. 3. Ва..ко в навчанні — ле..ко в бою. 4. Шви..ко говориться, та довго робиться. 5. І від солодких слів буває гірко. 6. Скоро ка..ка мовиться, та не скоро діло робиться.

2. Спиши, уставляючи потрібну букву.

236 ВІДПОВІДЬ.

Шовкова борідка (бо борода), а розуму рідко (бо рідина). Ложкою (бо ложечка) моря не вичерпаєш. Важко (бо важок) в навчанні — легко (бо легенько) в бою. Швидко (бо швиденько) говориться, та довго робиться. І від солодких слів буває гірко. Скоро казка (бо казочка) мовиться, та не скоро діло робиться.

 

Вправа 237. 1. Вивчи вірш, запиши його з пам'яті.

                      МЛИН

— Фу! — фуркоче млин. — 

Вас багато, я один. 

Та для діток залюбки 

Швидко намелю муки. 

Чи то з жита, чи з пшениці 

Будуть гарні паляниці.             (Іванна Блажкевич)

2. Підкресли букви, що позначають дзвінкі приголосні перед глухими.

3. Відгадай загадки. Спиши, запиши відгадки. Підкресли у словах букви, що позначають дзвінкий приголосний перед глухим.

1. Два брати через доріжку живуть, а один одного не бачать. 2. Книжки читають, а грамоти не знають.

237 ВІДПОВІДЬ.

2. — Фу! — фуркоче млин. — 

Вас багато, я один. 

Та для діток залюбки 

Швидко намелю муки. 

Чи то з жита, чи з пшениці 

Будуть гарні паляниці.             

3. Два брати через доріжку живуть, а один одного не бачать (очі). Книжки читають, а грамоти не знають (очі).

 

§ 36 Суфікс  - це частина слова, що стоїть після кореня перед закінченням. Суфікс позначають ^. За допомогою суфіксів творять нові слова. У слові може бути один або кілька суфіксів (добр-от-а, напис-а-нн-я).

Вправа 238. 1. Прочитайте слова.

Вечір, вечорниці, вечеряти, вечірній.

Іскра, іскристий, іскринка, іскряний.

Квіти, квітка, квітень, квітковий, квітникар.

2. Спишіть. Позначте у словах корінь і закінчення. Знайдіть частинки, що стоять між коренем і закінченням.

238 ВІДПОВІДЬ.

Вечір, вечорниц[і], вечеряти, вечірн[iй].

Іскр[а], іскрист[ий], іскринк[а], іскрян[ий].

Квіт[и], квітк[а], квітень[], квітков[ий], квітникар[].

 

Вправа 239. Прочитай вірш. Знайди у виділених словах суфікс.

На хмаринці — ситечко

Там водичка сіється. 

Де поділось літечко

Щось не розумію я... 

Заховалось сонечко 

У садочку з ружами. 

Я дивлюсь з віконечка

З ринви дощик стружиться.  (Неоніла Стефурак)

239 ВІДПОВІДЬ.

     ^  

Ситечко,

     ^

водичка,

    ^

літечко,

     ^

сонечко,

     ^

садочку,

       ^

віконечка,

     ^

дощик.

Вправа 240. 1. Розглянь фотографії. Прочитай слова. Назви в них суфікси. Зроби висновок про те, що позначають ці слова.

Бібліотекар, шахтар, перукар, кухар, маляр, столяр. 

Гітарист, флейтист, баяніст, арфіст.

2. Склади з двома словами (на вибір) речення. Речення запиши.

240 ВІДПОВІДЬ.

           ^         ^         ^       ^       ^         ^

Бібліотекар, шахтар, перукар, кухар, маляр, столяр

      ^           ^        ^          ^ 

Гітарист, флейтист, баяніст, арфіст.

Бібліотекар заповнює формуляр. Шахтар добуває вугілля.

Перукар робить модні стрижки. Кухар зварив смачну страву.

Маляр малює стіну. Столяр працює за столярним станком.

Гітарист зіграв чудову мелодію. У нашому ансамблі грають флейтист, арфіст та баяніст. 

 

Вправа 241. Прочитай, поміркуй і доповни речення потрібними словами.

Суфікс — це частина слова, що стоїть після ... і служить для утворення ... слів.

241 ВІДПОВІДЬ.

Суфікс — це частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів.

 

Вправа 242. Прочитай слова. Утвори від них споріднені за допомогою суфікса -еньк- за зразком. Запиши пари слів. Познач суфікси в утвореному слові. Якого значення він надав словам? Зразок. Зелений — зелененький.

Старий, великий, товстий, солодкий, круглий, розумний, світлий, повний, гострий.

242 ВІДПОВІДЬ.

Старий – старенький , великий – величенький , товстий – товстенький , солодкий – солоденький , круглий – кругленький , розумний – розумненький , світлий – світленький , повний – повненький , гострий – гостренький .

 

Вправа 243. Утвори від поданих слів такі слова, що відповідають на питання який? За зразком запиши пари слів. За допомогою яких суфіксів утворилися нові слова?

Зразок. Шахтар — шахтарський.

Хлібороб, село, хмара, шовк, оксамит, літо.

243 ВІДПОВІДЬ.

                          ^

Хлібороб – хліборобський , 

              ^

село – сільський , 

                ^

хмара – хмарний , 

                ^

шовк – шовковий , 

                      ^

оксамит – оксамитовий , 

           ^

літо – літній.

Вправа 244. 1. Утвори від поданих слів пестливі назви маленьких звірят. Який суфікс ти використаєш?

Тигр, лев, слон, лось, олень, мавпа, лис, вовк, білка, кіт, миша.

2. Утворені слова запиши. 

У слові може бути один або кілька суфіксів (добр-от-а, напис-а-нн-я).

244 ВІДПОВІДЬ.

1. Суфікси ятк, ен.

               ^  ^

Тигр – тигр ен ятк о , 

              ^  ^ 

лев – лев ен ятк о , 

                ^  ^

слон – слон ен ятк о , 

              ^  ^  

лось – лос ен ятк о , 

                  ^  

олень – олен ятк о , 

                  ^  ^

мавпа – мавп ен ятк о , 

             ^  ^ 

лис - лис ен ятк о, 

                ^  ^

вовк - вовч ен ятк о, 

               ^  ^

білка - білч ен ятк о, 

            ^  ^  

кіт – кот ен ятк о , 

                ^  ^

миша – миш ен ятк о.

 

Вправа 245. Прочитай слова. Спиши, познач суфікси.

1. Ліки, лікар, лікарня.

2. Друк, друкар, друкарня.

3. Брат, братик, братиків.

4. Мати, матуся, матусенька.

245 ВІДПОВІДЬ.

               ^       ^ ^                  

1. Ліки, лік ар, лік ар н я.

                  ^         ^  ^

2. Друк, друк ар, друк ар н я.

                 ^         ^    

3. Брат, брат ик, брат ик ів.

                ^          ^   ^  

4. Мати, мат ус я, мат ус еньк а.

 

Вправа 246. 1. Прочитай текст

Тільки-но зима з лісу, а зяблик уже там. Помітний! Спинка бурувата, грудка червоняста, голова — сіро-блакитна, крильця чорненькі, біленькими смужками облямовані. Дзьобик узимку червоненький, а навесні — синій.

2. Випиши виділені слова, познач корінь, суфікс і закінчення.

246 ВІДПОВІДЬ.

       ^  

Спин к [а] 

- Змінюємо слово спинки, маємо основа спинк і закінчення а. 

- Підбираємо спільнокореневе спина, маємо корінь спин і суфікс к. 

      ^

Грудк[а] 

- Змінюємо слово грудки, маємо основа грудк і закінчення а. 

- Підбираємо спільнокореневе груда, маємо корінь груд і суфікс к. 

          ^

Червоняст[а] 

- Змінюємо слово червонясті, маємо основа червоняст і закінчення а. 

- Підбираємо спільнокореневе червоні, маємо корінь червон і суфікс яст. 

        ^

Чорненьк[і] 

- Змінюємо слово чорненька, маємо основа чорненьк і закінчення і. 

- Підбираємо спільнокореневе чорна, маємо корінь чорн і суфікс еньк. 

     ^    

Біленьк[ими] 

- Змінюємо слово біленька, маємо основа біленьк і закінчення ими. 

- Підбираємо спільнокореневе біла, маємо корінь біл і суфікс еньк. 

        ^

Дзьобик[], 

- Змінюємо слово дзьобики, маємо основа дзьобик і закінчення нульове. 

- Підбираємо спільнокореневе дзьоб, маємо корінь дзьоб і суфікс ик. 

           ^

Червоненьк[ий].

- Змінюємо слово червоненька, маємо основа червоненьк і закінчення ий. 

- Підбираємо спільнокореневе червона, маємо корінь червон і суфікс еньк. 

 

§ 37 Вимова і правопис суфіксів

Вправа 247. 1. Прочитайте слова російською та українською мовами й поясніть, чим відрізняється їхня вимова.

учительский — учительський 

киевский — київський 

городской — міський 

польский — польський 

сельский — сільський 

украинский — український 

крымский — кримський

2. Назвіть суфікси у словах. За допомогою чого в українській мові позначається м'якість приголосних звуків на письмі?

247 ВІДПОВІДЬ.

                             ^

учительский — учительський 

                     ^

киевский — київський 

                   ^

городской — міський 

                     ^

польский — польський 

                    ^

сельский — сільський 

                          ^

украинский — український 

                       ^

крымский — кримський

 

Вправа 248. Утвори від поданих слів споріднені за допомогою суфікса -ськ-.

Львів, Суми, Херсон, Севастополь, Глухів, Ніжин, Полтава, Канів.

248 ВІДПОВІДЬ.

Львів – львівський , Суми – сумський , Херсон – херсонський , Севастополь – севастопольський , Глухів – глухівський , Ніжин – ніжинський , Полтава – полтавський , Канів – канівський .

 

Вправа 249. 1. Перетвори подані словосполучення за зразком. Запиши їх.

Зразок. Подвір'я школи — шкільне подвір'я. 

Ліси Карпат, хвилі моря, кордони України, пісні шахтарів, авіалінії Канади, вулиці села.

2. Склади й запиши речення з двома словосполученнями на вибір.

249 ВІДПОВІДЬ.

1. Ліси Карпат – карпатські ліси , хвилі моря – морські хвилі , кордони України – українські кордони , пісні шахтарів – шахтарські пісні , авіалінії Канади – канадські авіалінії , вулиці села – сільські вулиці.

2. На Заході України розкинулися карпатські ліси. Морські хвилі плавно викочувалися на берег.

Українські кордони будемо захищати. Над шахтарським краєм лине шахтарська пісня. 

Канадські авіалінії прокладені у багато країн світу. Сільські вулиці наповнені ароматом квітучих садів.

 

Вправа 250. 1. Прочитай слова. Поміркуй, чому так називають предмети.

1. Сільниця, цукорниця, хлібниця.

2. Читач, збирач, ткач.

3. Маляр, бунтар, кресляр.

2. Спиши слова, познач у них суфікс. 

250 ВІДПОВІДЬ.

      ^ ^             ^ ^           ^ ^

Сіль н иц я, цукор н иц я, хліб н иц я.

    ^         ^     ^

Читач, збирач, ткач.

     ^        ^          ^

Маляр, бунтар, кресляр.

 

Вправа 251. Прочитай текст. Випиши виділені слова й познач у них суфікси. Поясни вживання в них знака м'якшення.

   У більшості країн пишуть зліва направо.

   Справа наліво пишуть жителі арабських країн та євреї. Букви в їхніх книжках розміщено рядками, а не стовпчиками, як заведено в китайському та японському письмі.

За давньою традицією, австралійських і японських дітей навчають писати і правою, і лівою рукою.

251 ВІДПОВІДЬ.

       ^                  

Арабських, 

         ^

китайському, 

       ^

японському, 

            ^

австралійських, 

       ^

японських.

 

Вправа 252. 1. Відгадай загадку. Запиши її.

Я у кожній деревинці,

Квітці, кущику, травинці.

В класі на уроці мови

Ти побачиш мене в слові.

2. Знайди слова, у яких можуть чергуватися приголосні звуки, підкресли букви, що їх позначають.

3. У виділеному слові познач корінь, суфікс і закінчення.

252 ВІДПОВІДЬ.

Уроці (урок).  

     ^

Кущик[у]

- Змінюємо слово кущик, маємо основа кущик і закінчення -у. 

- Підбираємо спільнокореневе кущ, маємо корінь кущ і суфікс ик. 

 

§ 38 Префікс - це частина слова, яка стоїть перед коренем. Префікс позначають ¬. За допомогою префіксів творять нові слова.

Вправа 253. Прочитайте споріднені слова. Знайдіть у словах корінь. Назвіть частини слів, що стоять перед коренем. Поміркуйте, для чого вони потрібні.

Виходити, переходити, заходити, входити, сходити, підходити.

Писати, підписати, виписати, надписати, списати, записати, описати, письмо.

253 ВІДПОВІДЬ.

Виходити, переходити, заходити, входити, сходити, підходити.

Писати, підписати, виписати, надписати, списати, записати, описати, письмо.

 

Вправа 254. 1. Прочитай пари слів. Поміркуй, чим вони відрізняються.

довгий — предовгий                високий — надвисокий

солодкий — пресолодкий        швидкісний — надшвидкісний

глибокий — преглибокий        твердий — надтвердий 

мудрий — премудрий               чутливий — надчутливий

2. Якого значення надають словам префікси пре-, над-? 

254 ВІДПОВІДЬ.

Виший ступінь ознаки.

 

Вправа 255. Зміни слова за зразком. Утворені словосполучення запиши. Зразок. Ділянка при садибі — присадибна ділянка. 

Трава при березі, крамниця при дорозі, майданчик при школі, гілка при стовбурі.

255 ВІДПОВІДЬ.

Трава при березі – прибережна трава , крамниця при дорозі – придорожня крамниця, майданчик при школі – пришкільний майданчик, гілка при стовбурі – пристовбурова гілка.

 

Вправа 256. Прочитай і відгадай загадку. Запиши слово-відгадку й познач у ньому префікс.

Корінь з «підкладки», 

префікс — з «обшивки», 

суфікс — з «косинки», 

А все разом — для книжки.

256 ВІДПОВІДЬ.

  

Обкладинка.

 

Вправа 257. Поміркуйте, про що ця загадка: про закінчення слова чи про суфікси і префікси?

Ми віддавна і віками 

Чесно дружимо з майстрами, 

Які вміють нас так вжити, 

Щоб нові слова створити.

257 ВІДПОВІДЬ.

За допомогою префіксів та суфіксів творять нові слова

 

Вправа 258. 1. Прочитай текст.

  У сиву давнину, коли не було ще паперу, замість зошитів використовували зшиті міленькі коритця, залиті воском. Слова записували на них паличками. У спекотну погоду такий «зошит» міг розтанути. Стверджують, що свою назву зошит отримав від слова «зошитий» (так тоді вимовляли слово «зшитий»).

2. Випиши виділені слова й познач у них префікси.

258 ВІДПОВІДЬ.

¬ 

Зшиті,

¬

залиті,

¬

записували,

розтанути.

Вправа 259. 1. Прочитай слова. За якими ознаками їх можна об'єднати у групи? Запиши слова у три колонки. Виділи в словах префікси.

Преніжний, заважкий, пречудовий, надвеликий, зашвидкий, премилий, надміцний, зависокий, надлегкий.

2. Вивчи вірш. Запиши його з пам'яті. Познач в словах префікси.

Білий сніг, білий сніг 

Прилипає нам до ніг. 

Зліпим бабу снігову, 

Розмалюєм як живу.

259 ВІДПОВІДЬ.

   --¬          --¬          --¬

1. Преніжний, пречудовий, премилий.

¬         ¬         ¬ 

Заважкий, зашвидкий, зависокий.

--¬           --¬       --¬

Надвеликий, надміцний, надлегкий.

2. Білий сніг, білий сніг 

--¬

Прилипає нам до ніг. 

¬ 

Зліпим бабу снігову, 

--¬

Розмалюєм як живу.

 

§ 39 Правопис префіксів роз-, без-. В українській мові в префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з (розказати, безшумний).

Вправа 260. Прочитайте пари слів. Визначте, чим відрізняються слова в кожній парі. Поміркуйте, якого значення надає словам префікс без-.

чистити — розчистити 

будити — розбудити 

казати — розказати 

фарбувати — розфарбувати 

писати — розписати 

хвалити — розхвалити 

хмарний — безхмарний 

дощовий — бездощовий 

росяний — безросяний 

шумний — безшумний 

сонячний — безсонячний 

зоряний — беззоряний

260 ВІДПОВІДЬ.

Заперечення.

 

Вправа 261. 1. Прочитай слова.

Порядок, почати, гадати, квітнути, сипати.

2. Утвори від слів спільнокореневі за допомогою префікса роз-. Запиши пари слів за зразком. Зразок. Бити — розбити.

261 ВІДПОВІДЬ.

Порядок – розпорядок , почати – розпочати , гадати – розгадати , квітнути – розквітнути , сипати – розсипати .

 

Вправа 262. 1. Зміни слова за зразком і запиши.

Зразок. Небо без зірок — беззоряне небо.

Поле без меж, життя без турбот, людина без прав, погода без вітру, людина без зброї, тварина без захисту, текст без змін.

2. З двома словосполученнями (на вибір) склади речення.

262 ВІДПОВІДЬ.

Поле без меж – безмежне поле, життя без турбот – безтурботне життя, людина без прав – безправна людина, погода без вітру – безвітряна погода, людина без зброї – беззбройна людина, тварина без захисту – беззахисна тварина, текст без змін – беззмінний текст.

Перед нами розкинулось безмежне поле. Не можна ображати беззахисну тварину.

Безмежне поле було блакитним від волошок. Його очікувало безтурботне життя.

Сьогодні безвітряна погода. Раб – це безправна людина.

 

Вправа 263. 1. Прочитайте текст. Спишіть. Позначте префікси у словах.

Як багато може розповісти людині природа! Вона говорить предивною мовою барв і відтінків, щедро роздає людям свої плоди.

2. Обміняйтеся зошитами із сусідом по парті й перевірте одне в одного правильність запису та виконання завдання.

263 ВІДПОВІДЬ.

                   --¬                                                           

Як багато може розповісти людині природа! 

                  --¬

Вона говорить предивною мовою барв і відтінків, 

        --¬ 

щедро роздає людям свої плоди.

 

Вправа 264. Скажи одним словом. У словах визнач префікс.

1. Розпорядок уроків. 2. Людина, яка добуває секретні відомості. 3. Розчин солі, яким заливають огірки. 4. Відсутність хмар. 5 Довге перебування без сну, неспання. 6. Відсутність державної влади.

264 ВІДПОВІДЬ.

--¬     --¬        -¬

Розклад, розвідник, розсіл, 

--¬         --¬       --¬

безхмарність, безсоння, безвладдя.

 

Вправа 265. За допомогою префіксів утвори антоніми до поданих слів за зразком і запиши.

Зразок. Водний — безводний.

Людний, грамотний, відповідальний, сніжний, сердечний.

265 ВІДПОВІДЬ.

Людний – безлюдний , грамотний - безграмотний , відповідальний - безвідповідальний, сніжний – безсніжний , сердечний - безсердечний.

 

Вправа 266. Прочитай текст. Випиши слова з префіксами. У виписаних словах познач префікси.

   Ростуть над ставком дві стрункі, високі берези. Розпустили берези зелені віти. Віє вітер, розгойдує, розчісує їх. Тихо шелестять листям деревця. То вони про щось розмовляють.

    Похолодало. Прийшла до берізок осінь. Принесла їм золоті стрічки. Сміється до беріз сонечко, а берізки безрадісні. Незабаром зима.

266 ВІДПОВІДЬ.

--¬        --¬       --¬      --¬

Розпустили, розгойдує, розчісує, розмовляють.

¬              --¬        --¬        --¬  

Похолодало, прийшла, принесла, безрадісні.

 

§ 40 Префікс з- (с-). У словах української мови вживається префікс з- (зробити, здолати, зчепити). Префікс с- пишеться лише перед літерами к, п, т, ф, х (сказати, спитати, стримати).

Вправа 267. Прочитайте слова. Простежте, перед якими буквами вживається префікс з-, а перед якими с-.

Злетіти                     скосити

звільнити                 спалити

здружити                 створити

зшити                      сфотографувати

згоріти                    сховати

зробити                   сказати

 

Вправа 268. 1. Уважно прочитай вірш. Поміркуй, у яких словах с- префікс, а в яких — частина кореня.

Смагляву суничку 

Склювала синичка.

— Суничка солодка? — 

Спитала сорока.

— Солодке сало, — 

Синичка сказала.                   (Марійка Підгірянка)

2. Спиши вірш, у словах познач префікс.

268 ВІДПОВІДЬ.

Смагляву суничку 

¬ 

Склювала синичка.

— Суничка солодка? — 

¬ 

Спитала сорока.

— Солодке сало, — 

          ¬               

Синичка сказала.                   

 

Вправа 269. Прочитай слова. Утвори від них спільнокореневі за допомогою префікса з-(с-) за зразком і запиши. Зразок. Різати — зрізати.

Кипіти, бігати, купатися, піймати, варити, хотіти, темніти.

269 ВІДПОВІДЬ.

Кипіти – скипіти , бігати – збігати , купатися – скупатися , піймати – спіймати , варити – зварити , хотіти – схотіти , темніти – стемніти.

 

Вправа 270. 1. Прочитай слова. У які групи їх можна об'єднати?

Снігопад, стеля, стерти, спитати, склеїти, сріблястий, сьогодні, стежка, схилити, створити.

2. Запиши слова у дві колонки. познач у словах префікси.

270 ВІДПОВІДЬ.

¬                             

стерти        снігопад

¬                             

спитати       стеля

¬                             

склеїти        сріблястий             

¬                                    

схилити       сьогодні             

¬                                

створити       стежка      

 

Вправа 271. Прочитай текст. Добери до тексту заголовок. Спиши, додаючи замість крапок префікс з- або с-.

Якщо дружити зі стежкою, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежка неначе взяла її за руку й повела за собою. Гарбуз та гарбузиха з гарбузенятами ..ховалися під лапатим листям — щоб сонце не ..пекло. Зелений огірочок ..котився з грядки на стежку. Соняхи ..хилили свої золоті голівки. Квасоля ..висає над городиною: «А що тут робиться?».

271 ВІДПОВІДЬ.

Розповідь стежки. Стежка на город. Стежка в городі. 

Якщо дружити зі стежкою, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежка неначе взяла її за руку й повела за собою. Гарбуз та гарбузиха з гарбузенятами сховалися під лапатим листям — щоб сонце не спекло. Зелений огірочок скотився з грядки на стежку. Соняхи схилили свої золоті голівки. Квасоля звисає над городиною: «А що тут робиться?».

 

Вправа 272. Перекладіть подані словосполучення українською мовою. Перекладені словосполучення запишіть, позначте префікси.

Сдать книгу, спилить дерево, сбежать с горки, спаять детали, сшить платье, сломать игрушку, схватить за руку, смыть краску, сказать правду, сбить с ног, стереть пыль, сдружиться с одноклассниками, снести дом, сформировать команду.

272 ВІДПОВІДЬ.

¬ 

Здати книгу,

¬ 

спилити дерево, 

¬ 

збігти з гірки, 

¬ 

спаяти деталі, 

¬ 

зшити плаття, 

¬ 

зламати іграшку, 

¬ 

схопити за руку, 

¬ 

змити фарбу, 

¬ 

сказати правду, 

¬ 

збити з ніг, 

¬ 

стерти пил, 

¬ 

здружитися з однокласниками, 

¬ 

знести дім, 

¬ 

сформувати команду.

 

Вправа 273. 1. Від поданих слів утвори за допомогою префіксів з-, с-, роз- спільнокореневі слова. Утворені слова запиши. Поясни правопис префіксів. Чи кожним префіксом можна утворити нове слово?

Кинути, плести, сипати, дивитися, лити, дати.

2. Вивчи вірш. Запиши його з пам'яті. У словах познач префікси.

Пахучі фіалки зростали привітні 

й на радість хорошій людині розквітли.   (Наталія Малащук)

273 ВІДПОВІДЬ.

1. Кинути – скинути, розкинути, 

плести – сплести, розплести, 

сипати – зсипати, розсипати, 

дивитися - роздивитися, 

лити – злити, розлити, 

дати – здати, роздати.

                    ¬                                         

2. Пахучі фіалки зростали привітні 

                                  --¬

й на радість хорошій людині розквітли

 

§ 41 Апостроф після префіксів. В українській мові після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї на письмі ставиться апостроф.

Вправа 274. Прочитайте слова. Які звуки позначають букви я, ю, є, ї? Зверніть увагу, який знак ужито після префіксів.

об'ява       з'юрбитися          з'єднати        об'їхати

з'явитися  з'юрмитися          роз'єднати     з'їсти

 

Вправа 275. Прочитайте слова, що записані російською та українською мовами. Пригадайте, що в російській мові позначає літера ъ і що відповідає цій літері в українській мові.

разъезд               роз'їзд

объединение       об'єднання

объявление         об'ява

 

Вправа 276. Прочитай слова. Яким знаком на письмі позначається така вимова в українській мові? Спиши слова, познач префікси.

Без'язикий, роз'єднати, роз'їдати, в'їжджати, роз'яснювати, з'їжджати, об'їзний, з'юрбитися, в'їзний.

276 ВІДПОВІДЬ.

-¬

Без'язикий, 

-¬

роз'єднати, 

-¬

роз'їдати, 

¬ 

в'їжджати, 

-¬

роз'яснювати, 

¬ 

з'їжджати, 

¬

об'їзний, 

¬ 

з'юрбитися, 

¬ 

в'їзний.

 

Вправа 277. 1. Прочитай прислів'я. Спиши. У словах з апострофом познач префікс.

1. Готовеньке й кішка з'їсть. 2. Щастя з нещастям на одних санях роз'їжджають. 3. Розжалобився, як вовк над поросям: з'їв та й плаче. 4. Як поїдеш в об'їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то ввечері. 5. Воду з вогнем не з'єднати. 6. Знає кіт, чиє сало з'їв.

2. Придумай ситуації, у яких можна вжити ці прислів'я.

3. Які прислів'я відповідають таким малюнкам?

277 ВІДПОВІДЬ.

1. Готовеньке й кішка з'їсть. Щастя з нещастям на одних санях роз'їжджають. Розжалобився, як вовк над поросям: з'їв та й плаче. Як поїдеш в об'їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то ввечері. Воду з вогнем не з'єднати. Знає кіт, чиє сало з'їв.

 

Вправа 278. До поданих слів добери слова з протилежним значенням і запиши слова парами за зразком.

Зразок. Від'їхати — під'їхати.

Виїхати, об'єднати, зв'язати.

278 ВІДПОВІДЬ.

Виїхати – заїхати , об'єднати - роз'єднати , зв'язати - розв'язати.

 

Вправа 279. Прочитай слова. Поміркуй, за якою ознакою їх можна розподілити на дві групи. Запиши слова у дві колонки.

В'ється, роз'їзний, перемир'я, солов'ї, під'їзд, в'юн, з'явитися, об'їхати, роз'яснення, кав'ярня, з'їдять, хлоп'ята.

279 ВІДПОВІДЬ.

В'ється                  роз'їзний

перемир'я             під'їзд

солов'ї                  з'явитися

в'юн                     об'їхати

кав'ярня               роз'яснення

хлоп'ята               з'їдять

 

Вправа 280. Прочитай загадки, відгадай їх. Спиши, підкресли слово, у якому апостроф ставиться після префікса.

1. У кого кам'яна сорочка? 2. У двох матерів по п'ятеро синів. 3. Не розбивши горщика, не з'їси кашки. 4. Не їсть і не п'є, а ходить і б'є.

280 ВІДПОВІДЬ.

У кого кам'яна сорочка (дім) ?.  У двох матерів по п'ятеро синів (руки). Не розбивши горщика, не з'їси кашки (горіх). Не їсть і не п'є, а ходить і б'є (годинник).

 

§ 42 Префікси і прийменники.

Між голосними, щоб уникнути збігу, вживається прийменник в (намалювала в альбомі). Якщо слово закінчується на приголосний, а наступне починається з приголосного, то між ними вживається прийменник у (написав у зошиті). Якщо слово закінчується на голосний, а наступне слово починається з приголосного, то між ними вживається прийменник в (намалювала в зошиті).

Вправа 281. 1. Поєднай слова із частинками, що в дужках. Чи скрізь утворилися нові слова? Устав, де можливо, між частинками та словами інші слова.

(на) писати (за) співати (з) чистити (від) їхати

(на) даху (за) школою (з) братом (від) подруги

2. Поміркуй, чому в одних випадках частинки зі словами пишемо разом, а в інших — окремо. 

281 ВІДПОВІДЬ.

1. Префікси: написати,  заспівати, зчистити, від'їхати.

Прийменники: на високому даху, за нашою школою, з молодшим братом, від найкращої подруги.

2. Префікси пишемо разом, прийменники – окремо.

 

Вправа 282. Спиши, розкриваючи дужки. Познач префікси.

— Чого (з) ганчірками весь клас?

— За чистоту змагання (в) нас!

— Ну, а чого так (роз)кричались?

— Бо ми (за) тишу вже змагались.         (Грицько Бойко)

282 ВІДПОВІДЬ.

— Чого з ганчірками весь клас?

— За чистоту змагання в нас!

                     --¬

— Ну, а чого так розкричались?

— Бо ми за тишу вже змагались.         

 

Вправа 283. Спиши, розкриваючи дужки. Поясни, префіксами чи  прийменниками є слова в дужках.

(За) пагорком (в) долині, 

Як вийти (за) село, 

(В) живій криниці б'ється 

Прозоре джерело. 

І хлібороби (в) спеку 

(До) нього часто йдуть. 

А джерело радіє, 

Що (з) нього воду п'ють.      (Микола Сингаївський)

283 ВІДПОВІДЬ.

За пагорком в долині, 

Як вийти за село, 

В живій криниці б'ється 

Прозоре джерело. 

І хлібороби в спеку 

До нього часто йдуть. 

А джерело радіє, 

Що з нього воду п'ють.      

Слова в дужках є прийменниками.

 

Вправа 284. 1. Спиши, розкриваючи дужки. Чергування звуків у - в

Відпочивав (у/в) парку, відпочивала (у/в) парку, буква (у/в) алфавіті, хворий (у/в) лікарні, прочитав (у/в) журналі, прочитала (у/в) журналі, приїхала (у/в) аеропорт, приїхав (у/в) місто, постукав (у/в) двері, кісточка (у/в) апельсині, велосипед (у/в) гаражі.

2. Поясни написання прийменників.

284 ВІДПОВІДЬ.

Відпочивав у парку, відпочивала в парку, буква в алфавіті, хворий у лікарні, прочитав у журналі, прочитала в журналі, приїхала в аеропорт, приїхав у місто, постукав у двері, кісточка в апельсині, велосипед у гаражі.

 

Вправа 285. 1. Прочитай і відгадай загадки. Запиши одну загадку з пам'яті. Підкресли прийменники.

1. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. 2. Коло бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без водички миється. 3. Під хвоєю ховаються, листям укриваються, шапки одягають, дощику чекають. 4. Без рук, без ніг, а у воді плаває.

2. Поясни вживання прийменників.

285 ВІДПОВІДЬ.

Без рук, без ніг, а пнеться на батіг (горох). Коло бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без водички миється (кіт). Під хвоєю ховаються, листям укриваються, шапки одягають, дощику чекають (гриби). Без рук, без ніг, а у воді плаває (буйок, корабель).

 

Вправа 286. 1. Спиши, розкриваючи дужки. Чергування звуків у - в

Гуляв (у/в) садку, гуляла (у/в) садку, поглянув (у/в) кімнату, поглянула (у/в) кімнату, прочитав (у/в) підручнику, прочитала (у/в) підручнику, купила (у/в) аптеці, купив (у/в) супермаркеті, постукав (у/в) віконце, плаває (у/в) озері.

2. Познач префікси у словах.

286 ВІДПОВІДЬ.

Гуляв у садку, гуляла в садку, 

¬                       ¬

поглянув у кімнату, поглянула в кімнату, 

--¬                         --¬

прочитав у підручнику, прочитала в підручнику, 

купила в аптеці, купив у супермаркеті, 

-¬

постукав у віконце, плаває в озері.

 

§ 43 Написання слів типу серце, сонце, чесний. В українській мові у словах кістлявий, хвастливий, пестливий звук [т] вимовляється, а на письмі передається буквою т.

Вправа 287. 1. Прочитай слова російською та українською мовами.

поздно                         пізно

радостно                      радісно

областной                    обласний

счастливый                  щасливий

сердце                         серце

солнце                         сонце

2. Поміркуй, у якій мові слова пишуться так, як вимовляються.

 

Вправа 288. Прочитай і скажи, чи потрібно вставляти букви т, л замість крапок.

Щас..ливий той, хто виховав у дитинстві жагу пізнання й зберігає її впродовж цілого життя. 2. Восени со..нце ще довго сяє на ясному небосхилі, та воно вже не таке гаряче, як улітку.

288 ВІДПОВІДЬ.

Щасливий той, хто виховав у дитинстві жагу пізнання й зберігає її впродовж цілого життя. Восени сонце ще довго сяє на ясному небосхилі, та воно вже не таке гаряче, як улітку.

 

Вправа 289. 1. Прочитай. Запиши словосполучення за зразком. Зразок. День, коли світить сонце, — сонячний день.

Канікули на тиждень. Праця, яка приносить користь. Газета області. Людина, яка відчуває щастя. Гість, який прийшов пізно. Людина, яка робить по совісті. Дівчинка, яка хвастається.

2. Склади з одним словосполученням (на вибір) речення.

289 ВІДПОВІДЬ.

1. Канікули на тиждень – тижневі канікули. Праця, яка приносить користь – корисна праця. Газета області – обласна газета. Людина, яка відчуває щастя – щаслива людина. Гість, який прийшов пізно – пізній гість. Людина, яка робить по совісті – совісна людина. Дівчинка, яка хвастається – хвастлива дівчина.

2. Ось і настали тижневі канікули.

Корисна праця приносить гарні плоди.

У бібліотеці можна прочитати обласну газету.

Щаслива людина завжди весела.

На порозі стояв пізній гість.

 

Вправа 290. 1. Прочитай прислів'я і поясни, як ти їх розумієш.

1. Сонця в мішок не зловиш. 2. Щасливому по гриби ходити, а нещасливому — у лісі блудити. 3. Хоч бідний, та чесний.

2. Запиши одне прислів'я з пам'яті. У якій ситуації його можна вжити?

 

Вправа 291. Прочитай. Переклади українською мовою. Переклад запиши.

1. Совершить хорошее дело никогда не поздно. 2. Самий счастливый человек тот, кто дарит счастье другим людям. 3. Честный человек всегда выполняет свои обещания.

291 ВІДПОВІДЬ.

Зробити добру справу ніколи не пізно. Найщасливіша людина та, котра дарує щастя іншим людям. Чесна людина завжди виконує свої обіцянки. 

 

Вправа 292. Спиши, змінюючи слова в дужках або добираючи споріднені.

На тому (тиждень), виписати (область) газету, у цей (радість) день, (щастя) звістка, дитячі (радість) оченята, раділи (сонце) дню.

292 ВІДПОВІДЬ.

На тому тижні, виписати обласну газету, у цей радісний день, щаслива звістка, дитячі радісні оченята, раділи сонячному дню.

 

Вправа 293. 1. Поєднай слова двох колонок так, щоб утворилися словосполучення з поданих слів. Утворені словосполучення запиши.

добре               пізно

прийти             людина

обласне            серце

радісна             вітерець

чесна              телебачення

пестливий        зустріч

2. З одним словосполученням (на вибір) склади речення. Речення запиши.

293 ВІДПОВІДЬ.

1. Добре серце 

прийти пізно

обласне телебачення

радісна зустріч

чесна людина

пестливий вітерець

2. У Миколки добре серце.

Обласне телебачення вело зйомки нашого концерту. 

Нас чекала радісна зустріч з колишніми однокласниками.

Чесна людина поступає по совісті.

Над морем пролітав пестливий вітерець.

 

§ 44 Відсутність ПОДВОЄННЯ в словах типу клас, група, колектив. В українській мові, на відміну від російської, звуки не подовжуються і на письмі не позначаються двома однаковими буквами. 

Вілла, ванна, тонна, брутто, нетто, канна — це винятки. Під час вимови цих слів приголосні звуки подовжуються, а на письмі передаються двома однаковими буквами. Ці слова слід запам'ятати.

Вправа 294. Прочитай слова російською та українською мовами.

суффикс                  суфікс

телеграмма             телеграма 

касса                      каса

класс                      клас

аллея                      алея

пассажир                пасажир

троллейбус             тролейбус

коллектив              колектив

суббота                  субота

группа                    група

2. Спиши українські слова й запам'ятай їхній правопис.

294 ВІДПОВІДЬ.

Суфікс, телеграма, каса, клас, алея, пасажир, тролейбус, колектив, субота, група

 

Вправа 295. Прочитай. Переклади українською мовою. Перекладені словосполучення запиши.

Коллективный труд, группа детей, троллейбусный парк, поздравительная телеграмма, ехать по шоссе, плавательный бассейн, железнодорожная касса.

295 ВІДПОВІДЬ.

Колективна праця, група дітей, тролейбусний парк, вітальна телеграма, їхати по шосе, плавальний басейн, залізнична каса.

 

Вправа 296. Прочитай, прислухайся до вимови слів, які потрапили в українську мову з інших мов.

Вілла, ванна, тонна, брутто, нетто, канна. 

 

Вправа 297. Від слів пасажир, клас, субота утвори слова, що відповідають на питання який? Склади й запиши речення із цими словами.

297 ВІДПОВІДЬ.

Пасажирський, класний, суботній. 

На перон прибуває пасажирський потяг.

Наш класний керівник викладає математику.

Я люблю суботній відпочинок від занять.

 

Вправа 298. Прочитай, спиши. Запам'ятай правопис виділених слів.

1. Канна — це декоративна рослина з великими червоними квітами. 2. Брутто — це вага товару з упаковкою. 3. Нетто — це маса товару без упаковки. 4. Вілла — це розкішна дача за містом або будинок-особняк із садом навколо.

 

§ 45 Речення. Види речень за метою висловлювання.

Речення виражає закінчену думку. 

За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, спонукальні.

Речення, у якому про щось розповідається, називається розповідним.

Речення, у якому про щось запитується, називається питальним.

Речення, у якому виражається спонукання до дії, називається спонукальним.

Вправа 299. Прочитай. Випиши речення, у яких про щось запитується.

Що ти знаєш про петрушку? Чи знаєш ти, з якої країни вона прийшла до нас?

Про користь петрушки відомо із часів Стародавньої Греції. Греки бачили, як петрушка діє на людину — знімає втому і зміцнює сили. За це її й шанували. Про неї говорилося в книжках, її вирощували в садах. З неї плели вінки для героїв і переможців Олімпійських ігор.

299 ВІДПОВІДЬ.

Що ти знаєш про петрушку? Чи знаєш ти, з якої країни вона прийшла до нас?

 

Вправа 300. Спиши речення, доповнюючи їх.

Речення називається розповідним, якщо в ньому. Якщо в реченні про щось запитується, це. Речення називається спонукальним, якщо в ньому.

300 ВІДПОВІДЬ.

Речення називається розповідним, якщо в ньому про щось розповідається. 

Якщо в реченні про щось запитується, це питальне речення. 

Речення називається спонукальним, якщо в ньому виражається спонукання до дії.

 

Загрузка...