© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 36
Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
2� Спільнокореневі слова: весняні, весна, веснянка, навесні, веснонька, по-весняному.
Весняні (які?), весна (що?), веснянка (що?), навесні (коли?), веснонька (що?), по-весняному (як?).
Вправа 37, 38
Антоніми: ранок — вечір, спека — холод
2� Молода липка, стара липа, липовий цвіт
Вправа 39 Позначили корінь
І варіант: береза, берізка, березовий, підберезник
ІІ варіант: тополя, тополька, тополевий, тополина
ІІІ варіант: ялина, ялинка, ялиночка, ялинова
2� Усі слова мають спільну частинку(корінь), але «зайві» не мають спільне значення, а лише звучання. Знайшли «зайве» слово серед спільнокореневих.
І варіант: син, синок, синочок. «Зайве» слово синій
ІІ варіант: горіти, горіння, погорілий. «Зайве» слово гора
ІІІ варіант: вода, водяна, підводний. «Зайве» слово водити
Вправа 40
Заголовок: «Липа», «Медоносна липа»
Липа — листяне дерево з розлогою пишною кроною, яка нагадує велетенську кулю. Листя в липи зубчасте, серцеподібне. Цвіте деревце запашними медоносними квіточками.
3� У споріднених словах позначили корінь.
Дерево, деревце; деревний, дерев’яний, дерев’яніти, деревій, деревина, здерев’янілий.
Листяне, листя; лист, листок, листочок, листопад.
Вправа 41 Підкреслили синоніми
Якось прилетіли вранці бджоли — липу не впізнати.
— Яке ще дерево може похвалитися таким прекрасним золотистим цвітом, — загули поміж себе бджілки, — і скільки в ньому соку!
— Хай здорові будуть люди від мого цвіту і від мого меду, — говорила липа, горда за свій чудовий цвіт.
3� У спільнокореневих словах позначили корінь та дібрали ще одне споріднене слово, котре відповідає на питання які?
Бджоли, бджілки, бджолині.
Вправа 42
Чом, чом, чом, зем-ле мо-я, так лю-ба ти ме-ні, так лю-ба ти ме-ні?
2� До кого або до чого звертається поетеса? Поетеса звертається до рідної землі. Про що запитує? Поетеса запитує себе про ставлення до землі.
3� Рідний край, рідна сторона, Батьківщина, чужина, рідна земля.
«Зайве» слово чужина, бо це антонім серед синонімів.
Вправа 43
Люба, любисток
2� Плуги важкі шкребуть мене, дощі-хлющі січуть мене.
3� Про що йдеться в загадці? Про працю на землі.
3� Відгадка: земля
Значення слова ЗЕМЛЯ
Вправа 44
Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.
Родючою землею народ наш багатий.
2� Позначили закінчення
Земл[я] – земл[ю]. Земл[я] – земл[ею]
Вправа 45
Де не глянь — ріки, гори, ліси, полонини, озера, поля. Не знайти більш такої краси, як на нашій планеті Земля.
2� І варіант: рік[и], гор[и], ліс[и], полонин[и], озер[а], пол[я]
ІІ варіант: крас[и], планет[і]
3� І варіант (у спільнокореневих словах позначили корінь): земля, земляний, приземлення, землянка, заземлення, землистий, землиця
ІІ варіант (у спільнокореневих словах позначили закінчення): земл[я], землян[ий], приземленн[я], землянк[а], заземленн[я], землист[ий], землиц[я]
Вправа 46 Позначили закінчення у словах – назвах планет
У Сонячній системі вісім планет. Це — Земл[я], Марс[], Юпітер[], Венер[а], Нептун[], Сатурн[], Уран[], Меркур[ій]. Природним супутником Землі є Місяць.
3� Пофантазуй, чи є життя ще на якійсь планеті
На планеті Земля панує життя. Це зумовлене унікальним розташуванням у Сонячній системі. Інші планети нашої Галактики Молочний шлях – безжиттєві.
4� Мандрівка просторами Всесвіту...
Вправа 47
Із душі цілої, із всього серденька
люблю тебе, земле моя, земле ріднесенька.
Люблю і вас, ниви мої, ниви колосисті,
і сади вишневі, і луги цвітисті.
2� Використання зменшувальної(пестливої) форми допомагає яскравіше передати ставлення до зображуваного. Вони називають предмет (іменник) серденька, ознаку (прикметник) ріднесенька.
3� У споріднених пестливих словах позначили корінь і закінчення:
земл[я] – земленьк[а], сад[] – садочок[], нив[а] – нивоньк[а]
Вправа 48 Батьківщина, батько, батьківський
2� І варіант. Та земля мила, де мати народила
II варіант. На чужій землі хліба не заробиш
Вправа 49
Ба-тьків-щи-на — це мі-сце, де лю-ди-на на-ро-ди-ла-ся, де про-мо-ви-ла пер-ше сло-во, зро-би-ла пер-ший крок. І ку-ди б не за-ки-ну-ла ї-ї до-ля, їй не-о-дмі-нно сві-ти-ти-ме да-ле-ким во-гни-щем о-той най-пер-ший Бе-рег Ди-тин-ства
Заголовок: «Берег дитинства», «Батьківщина», «Що таке Батьківщина?»
2� Позначили закінчення і корінь: промовл[яю]
У слові промовляю особове закінчення –ю (змінили промовляє, промовляють), корінь –мов- (підібрали спільнокореневі мовити, промова)
Вправа 50
— Що ж ти тепер робитимеш?
— Оратиму й сіятиму пшеницю.
— Навіщо ти сили марно тратиш і зерно губиш? Спечіть хліба з тієї пшениці, бо з голоду помрете, та линьмо зі мною за море: там і земля родюча, й посухи немає.
— Не підемо нікуди.
— Чому? Ви ж голодні, вже два роки посуха.
— Бо за морем чужина.
— Не хочемо на чужину!
Форми слова (відмінки іменників)
І варіант |
ІІ варіант |
ІІІ варіант |
Хлібороб[], Хлібороб[ові], Хлібороб[а]; зерн[о], зерн[ом] |
Пшениц[ю], пшениц[я], пшениц[і]; посух[и], посух[а] |
Нив[і], нив[а], нив[ою]; чужин[а], чужин[у] |
Вправа 51
Кожному мила своя сторона.
За морем тепліше, та вдома миліше.
2� Чому сім'я Хлібороба не послухала поради Журавля? За морем чужина.
Вправа 52
Та де б не ходив я в далек[ій] дорозі, в чужім чи у ріднім кра[ю],
я згадую вогник у тихій тривозі і рідн[у] хатин[у] свою.
Бо дивляться в далеч засмучен[і] очі, хоч тінь там моя промайне,
бо світиться вогник у темнії ночі, мов клич[е] додому мене!
2� Що назавжди залишилось у душі поета? У душі поета назавжди залишилась рідна оселя.
3� Дібрали спільнокореневі слова і виділили корінь:
Дорога (що?) – доріжка, доріженька, дорожній, подорожник, подорожній, придорожній, подорож.
Дорога́(яка?) – дорогенька, дорогесенька, задо́рого, дорожи́ти.
Вправа 53
Знання, коріння
2� Козацькому роду нема переводу.
Вправа 54
Із зна-ння сво-го ро-до-во-ду по-чи-на-є-ться ко-жна лю-ди-на. А ко-рі-ння ї-ї за-кла-де-не в ба-тьків-ській до-мів-ці. Всю сім'-ю зав-жди о-б'є-дну-вав ро-ди-нний во-гник. Тут, бі-ля жив-лю-що-го во-гни-ка, вчи-ли ша-ну-ва-ти свій рід, бу-ти чуй-ни-ми, до-бри-ми, по-ва-жа-ти о-дне о-дно-го
У поданому тесті та вірші мову ведуть про значення рідної оселі в житті людини.
2,3� У словосполученнях виділили закінчення та основу слова:
батьківськ[ій] домівц[і], родинн[ий] вогник[], живлющ[ого] вогник[а]
Вправа 55 Спільнокореневі слова
І варіант. Хата (що?), хатка (що?), хатинка (що?), хатинонька (що?), хатній (який?)
II варіант. Гадка (що?), гадаю (що роблю?), згадую (що роблю?), загадую (що роблю?), розгадую (що роблю?)
2� Позначили закінчення й основу, виділили корінь:
І варіант. Хат[а], хатк[а], хатинк[а], хатиноньк[а], хатн[ій]
II варіант. Гадк[а], гада[ю], згаду[ю], загаду[ю], розгаду[ю]
3� І варіант — після кореня суфікси (к, ин, онук, н, а)
II варіант — перед коренем префікси (з, за, роз)
Вправа 56 Слова не є спільнокореневими, бо мають різне лексичне значення:
Гористий (підвищений) — горілий (спалений). Медичний (лікувальний) — мед (продукт). Сирий (вогкий) — сирота (безбатченко)
2� Горист[ий], горіл[ий], медичн[ий], мед[], сирот[а], сир[ий]
У слові гористий основа горист-, закінчення –ий (змінимо гориста, гористі), корінь гор- (знайдемо спільнокореневі гора, згори, горець), суфікс –ист-.
У слові горілий основа горіл-, закінчення –ий (змінимо горіла, горілі), корінь гор- (знайдемо спільнокореневі горіти, погорільці, погорів), суфікс –іл-.
У слові медичний основа медичн-, закінчення –ий (змінимо медична, медичні), корінь мед- (підберемо спільнокореневі медик, медицина), суфікс –ичн-.
У слові мед основа мед, закінчення нульове (змінимо медом, меді), корінь мед (підберемо спільнокореневі мед, медовий).
У слові сирота основа сирот-, закінчення –а (змінимо сироти, сироті), корінь сирот- (підберемо спільнокореневі сиротинський, осиротілий, сирітський, сиротинець)
У слові сирий основа сир-, закінчення -ий (змінимо сирому, сирих), корінь сир (підберемо спільнокореневі сиро, сирість)
Вправа 57
Ба-бин біб роз-цвів у дощ — бу-де ба-бі біб у борщ.
У не-не-чки, нень-ки ру-чень-ки бі-лень-кі. Кру-гом сто-лу хо-дить, ва-ре-ни-чки ро-бить.
2� Виписали спільнокореневі слова та розібрали за будовою:
Ненечк[и], неньк[и]
У слові ненечки основа ненечк-, закінчення –и (змінимо ненечка, ненечкою), корінь нен- (знайдемо спільнокореневі неня, ненька), суфікс –ечк-.
У слові неньки основа неньк-, закінчення –и (змінимо ненькою, ненька), корінь нен- (знайдемо спільнокореневі неня, ненечка), суфікс –к-.
Вправа 58
Он пов-зе му-ра-шка, ось хлю-по-че рі-чка. Не зри-вай ро-ма-шку, не то-пчи тра-ви-чку. В зе-ле-ні ді-бро-ва, в ки-ти-цях ка-ли-на. Глянь, я-ка чу-до-ва на-ша У-кра-ї-на! Жу-рав-лі над лу-гом ли-нуть рів-ним кли-ном. Будь при-ро-ді дру-гом, будь при-ро-ді си-ном.
Поет закликає любити і берегти природу.
2� Спонукальні речення перебудували у розповідні:
Спонукальні речення |
Розповідні речення |
Не зривай ромашку, не топчи травичку |
Не треба зривати ромашки і топтати травичку |
Глянь, яка чудова наша Україна! |
Чудова наша Україна! |
Будь природі другом, будь природі сином. |
Треба бути природі другом, можна також стати природі сином. |
3� Хлюпоч[е], травичк[у]
У слові хлюпоче основа хлюпоч-, закінчення –е (змінимо хлюпочемо, хлюпочуть), корінь хлюп- (знайдемо спільнокореневі хлюпати, хлюп), суфікс –оч-.
У слові травичку основа травичк-, закінчення –у (змінимо травичка, травичкою), корінь трав- (знайдемо спільнокореневі трава, трав’яний), суфікс –ичк-.
Вправа 59
М’ята, садити, посадити, сапа, сапати, сади, садити
2� Прислів'я.
Хочеш після себе добру пам'ять на землі – то посади дерево.
3� звукова схема [— ●́ — | = ● =] відповідає слову пам'ять па́м’ять пам’-ять [п а м й а т']
Читаємо схему – у слові два склади, перший склад наголошений, два голосні звуки, два тверді приголосні звуки, два м’які або пом’якшені приголосні звуки.
Вправа 60
► Слово, споріднене до слова співати; відповідає на питання хто? Відгадка: співак
► Слово відповідає на питання що?, має корінь -їзд, префікс при-. Відгадка: приїзд
► Слово відповідає на питання що?, корінь -сніж-, префікс під-, суфікс -ник. Відгадка: підсніжник
2� Співак[], приїзд[], підсніжник[]
У слові співак основа співак-, нульове закінчення (змінимо співака, співаком), корінь спів- (знайдемо спільнокореневі співати, співоче, спів), суфікс –ак.
У слові приїзд основа приїзд, нульове закінчення (змінимо приїздом, приїзду), корінь їзд- (знайдемо спільнокореневі поїзд, їздити, їзда), префікс при-.
У слові підсніжник основа підсніжник, нульове закінчення (змінимо підсніжника, підсніжником), корінь -сніж- (знайдемо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговик), префікс під-, суфікс –ник.
Вправа 61
Зменшувані суфікси –ечк-, -ичк- надають пестливого значення |
Чергування звуків у коренях слів [х] – [ш], [к] – [ч] |
Річк[а] — річечк[а], Трав[а] — травичк[а] |
Птах[] — пташк[а] — пташечк[а], Жук[] — жуч[ок] — по-жучин[ому] |
Вправа 62 За допомогою суфіксів утворили спільнокореневі слова:
директор – директорський, абрикос – абрикосовий, театр – театральний, коридор – коридорний; черешня – черешневий.
Вправа 63
Світ від-кри-ва-є нам шко-ла — му-дро-сті, ра-до-щів, знань. Ось і по-ріг, а дов-ко-ла — день не-по-ча-тих ба-жань. Ждуть нас вер-ста-ти і ни-ви, і та-єм-ни-ці зо-рі. Че-сні, ві-два-жні, прав-ди-ві ви-ро-стуть з нас тру-да-рі.
Обговоріть, ким ви мрієте стати в майбутньому…
Яку професію вважаю неймовірно цікавою…
2� На мою думку, подані слова спільнокореневі. Вони мають однаковий корінь. У ньому простежується чергування голосних звуків: [о] – [і]. Також ці слова мають подібне тлумачення.
Зор[і], зорян[ий], зірк[а], зіроньк[а].
Вправа 64
Лілія, мала, птиця, лама, яма
2� Підкреслили слова з префіксами:
Мрія, мов птиця крилата, змалку (бо малий) нас кличе в політ (бо літати)
3 Звукова схема [— = ●́ | = ●] до слова мрія
(читаємо звукову схему: у слові два склади мрі-я, перший склад наголошений мрі́я, два голосних звука, один твердий приголосний звук, два м’яких або пом’якшених приголосних звуків)
Звукова схема [— — ● | = ●] до слова птиця
(читаємо звукову схему: у слові два склади пти-ця, перший склад наголошений пти́ця, два голосних звуки, два твердих приголосних звуків, один м’який або пом’якшений приголосний звук)
Вправа 65 Чергування голосних звуків
[і] — [о] |
[і] — [е] |
[е] — [і] |
кінь — коня кіт — кота віл — вола |
берізка — береза лебідь — лебеді осінь — осені |
дзвеніти — дзвін везти — віз нести — ніс паперовий — папір лебединий — лебідь речовий — річ |
Вправа 66 Підкреслили змінені слова з чергуванням голосних у корені [о] — [і]
Які почуття викликає текст «Кінь утік»...?
На перерві Віталик підійшов до Петрика:
— Давай коня...
— Кінь утік... — тихо відповів Петрик.
Вправа 67 Позначили корінь у спільнокореневих словах, букви, що позначають звуки, які чергуються
[і] — [о] |
[о] — [і] |
[і] — [о] |
[і] — [о] |
шкільний школа |
гора гірський |
рід родина |
бджілка бджола |
2� Визнач, яке слово від якого утворилося та за допомогою чого:
школа – шкільний, гора – гірський, рід – родина, бджола – бджілка
Вправа 68
Всіх по-ро-ди-стих со-бак роз-пи-ра від гор-до-сті. Ще б пак! Таж во-ни по-ро-ди-сті. Їх на ви-став-ки ви-во-дять — про-сто сміх! А двор-ня-гу-бі-до-ла-ху не пу-ска-ють на по-ріг
2� Яким собакам співчуває поет? А дворнягу-бідолаху не пускають на поріг.
3� Обговоріть, чи важливо для дружби між людиною і собакою, якої породи пес...
Вправа 69
Рятувати, рятівник
2� Підкреслили спільнокореневі слова й позначили у них корінь.
У мене є дворовий пес. Він пильнує двір, любить бігати по подвір'ю.
Звуки, що чергуються: [і] — [о]
Вправа 70
Слова |
Чергування приголосних звуків |
Букви |
дорога — в дорозі — доріженька туга — в тузі — затужити |
[г] — [з] — [ж] |
г, з, ж |
ріка — у ріці — річенька безпека — у безпеці — безпечний |
[к] — [ц] — [ч] |
к, ц, ч |
горіх — на горісі — горішок птах — птаство — пташиний |
[х] — [с'][с] — [ш] |
х, с, ш |
Які звуки змінилися в коренях? Змінилися приголосні звуки [г] — [з] — [ж], [к] — [ц] — [ч], [х] — [с'][с] — [ш].
Якими буквами позначені ці звуки? Позначені буквами г, з, ж, к, ц, ч, х, с, ш.
Вправа 71
Тема тексту: розповідь про собаку.
3� Змінили або дібрали споріднені слова так, щоб відбулося чергування приголосних звуків у коренях.
Собаку — на собаці — собачка
Другом — у друзів — дружба
Служить — слузі — служба
Вправа 72 Розповідь про хлопчика і собаку за малюнками та запитаннями, доберіть заголовки до кожного малюнка…
6� Запишіть оповідання «Справжній друг» (введіть діалог та невеликий опис природи на початку твору)…
Вправа 73
Шерсть його заблищала, ноги стали пружними і рівними. Лише вуха, як і раніше, звисали на самі очі, завдаючи клопоту цуценяті.
3� Змінили або дібрали споріднені так, щоб у коренях відбулося чергування приголосних звуків
Ноги – на нозі – ніжка
Вуха – у вусі – вушко
Очі – в оці – очка