Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."

 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 36

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?

2� Спільнокоре­неві слова: весняні, весна, веснянка, навесні, веснонька, по-весняному.

Весняні (які?), весна (що?), веснянка (що?), навесні (коли?), веснонька (що?), по-весняному (як?).

 

Вправа 37, 38

Антоніми: ранок — вечір, спека — холод

2� Молода липка, стара липа, липовий цвіт

 

Вправа 39 Позначили корінь

І варіант: береза, берізка, березовий, підберезник

ІІ варіант: тополя, тополька, тополевий, тополина

ІІІ варіант: ялина, ялинка, ялиночка, ялинова

2� Усі слова мають спільну частинку(корінь), але «зайві» не мають спільне значення, а лише звучання. Знайшли «зайве» слово серед спільнокореневих.

І варіант: син, синок, синочок. «Зайве» слово синій

ІІ варіант: горіти, горіння, погорілий. «Зайве» слово гора

ІІІ варіант: вода, водяна, підводний. «Зайве» слово водити

 

Вправа 40

Заголовок: «Липа», «Медоносна липа»

Липа — листяне дерево з розлогою пишною кро­ною, яка нагадує велетенську кулю. Листя в липи зубчасте, серцеподібне. Цвіте деревце запашними медоносними квіточками.

3� У споріднених словах позначили корінь.

Дерево, деревце; деревний, дерев’яний, дерев’яніти, деревій, деревина, здерев’янілий.

Листяне, листя; лист, листок, листочок, листопад.

 

Вправа 41 Підкреслили синоніми

Якось прилетіли вранці бджо­ли — липу не впізнати.

— Яке ще дерево може похвали­тися таким прекрасним золотис­тим цвітом, — загули поміж себе бджілки, — і скільки в ньому соку!

— Хай здорові будуть люди від мого цвіту і від мого меду, — говорила липа, горда за свій чудовий цвіт.

3� У спільнокореневих словах позначили корінь та дібрали ще одне споріднене слово, котре відповідає на питання які?

Бджоли, бджілки, бджолині.

 

Вправа 42

Чом, чом, чом, зем-ле мо-я, так лю-ба ти ме-ні, так лю-ба ти ме-ні?

2� До кого або до чого звертається поетеса? Поетеса звертається до рідної землі. Про що запитує? Поетеса запитує себе про ставлення до землі.

3� Рідний край, рідна сторона, Батьківщина, чужина, рідна земля.

«Зайве» слово чужина, бо це антонім серед синонімів.

 

Вправа 43

Люба, любисток

2� Плуги важкі шкребуть мене, дощі-хлющі січуть мене.

3� Про що йдеться в загадці? Про працю на землі.

3� Відгадка: земля

Значення слова ЗЕМЛЯ

 

Вправа 44

Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.

Родючою землею народ наш багатий.

2� Позначили закінчення

Земл[я] – земл[ю]. Земл[я] – земл[ею]

 

Вправа 45

Де не глянь — ріки, гори, ліси, полонини, озера, поля. Не знайти більш такої краси, як на нашій планеті Земля.

2� І варіант: рік[и], гор[и], ліс[и], полонин[и], озер[а], пол[я]

ІІ варіант: крас[и], планет[і]

3� І варіант (у  спільнокореневих словах позначили корінь): земля, земляний, приземлення, землянка, заземлення, землистий, землиця

ІІ варіант (у спільнокореневих словах позначили закінчення): земл[я], землян[ий], приземленн[я], землянк[а], заземленн[я], землист[ий], землиц[я]

 

Вправа 46 Позначили закінчення у словах – назвах планет

У Сонячній системі вісім планет. Це — Земл[я], Марс[], Юпітер[], Венер[а], Нептун[], Сатурн[], Уран[], Меркур[ій]. Природним супутни­ком Землі є Місяць.

3� Пофантазуй, чи є життя ще на якійсь планеті

На планеті Земля панує життя. Це зумовлене унікальним розташуванням у Сонячній системі. Інші планети нашої Галактики Молочний шлях – безжиттєві.

4� Мандрівка просторами Всесвіту...

 

Вправа 47

Із душі цілої, із всього серденька

люблю тебе, земле моя, земле ріднесенька.

Люблю і вас, ниви мої, ниви колосисті,

і сади вишневі, і луги цвітисті.

2� Використання зменшувальної(пестливої) форми допомагає яскравіше передати ставлення до зображуваного. Вони називають предмет (іменник) серденька, ознаку (прикметник) ріднесенька.

3� У споріднених пестливих словах позначили корінь і закінчення:

земл[я] – земленьк[а], сад[] – садочок[], нив[а] – нивоньк[а]

 

Вправа 48  Батьківщина, батько, батьківський

2� І варіант.  Та земля мила, де мати народила

II варіант.  На чужій землі хліба не заробиш

 

Вправа 49

Ба-тьків-щи-на — це мі-сце, де лю-ди-на на-ро-ди-ла-ся, де про-мо-ви-ла пер-ше сло-во, зро-би-ла пер-ший крок. І ку-ди б не за-ки-ну-ла ї-ї до-ля, їй не-о-дмі-нно сві-ти-ти-ме да-ле-ким во-гни-щем о-той най-пер-ший Бе-рег Ди-тин-ства

Заголовок: «Берег дитинства», «Батьківщина», «Що таке Батьківщина?»

2� Позначили закінчення і корінь: промовл[яю]

У слові промовляю  особове закінчення –ю (змінили промовляє, промовляють), корінь –мов- (підібрали спільнокореневі мовити, промова)

 

Вправа 50

— Що ж ти тепер робитимеш?

— Оратиму й сіятиму пшеницю.

— Навіщо ти сили марно тратиш і зерно губиш? Спечіть хліба з тієї пшениці, бо з голоду помрете, та линьмо зі мною за море: там і земля родюча, й посухи немає.

— Не підемо нікуди.

— Чому? Ви ж голодні, вже два роки посуха.

— Бо за морем чужина.

— Не хочемо на чужину!

Форми слова (відмінки іменників)

І варіант

ІІ варіант

ІІІ варіант

Хлібороб[], Хлібороб[ові], Хлібороб[а];

зерн[о], зерн[ом]

Пшениц[ю], пшениц[я], пшениц[і]; посух[и], посух[а]

Нив[і], нив[а], нив[ою]; чужин[а], чужин[у]

 

Вправа 51

Кожному мила своя сторона.

За морем тепліше, та вдома миліше.

2� Чому сім'я Хлібороба не послухала поради Журавля? За морем чужина.

 

Вправа 52

Та де б не ходив я в далек[ій] дорозі, в чужім чи у ріднім кра[ю],

я згадую вогник у тихій тривозі  і рідн[у] хатин[у] свою.

Бо дивляться в далеч засмучен[і] очі, хоч тінь там моя промайне,

бо світиться вогник у темнії ночі, мов клич[е] додому мене!

2� Що назавжди залишилось у душі поета? У душі поета назавжди залишилась рідна оселя.

3� Дібрали спільнокореневі слова і виділили корінь:

Дорога (що?) – доріжка, доріженька, дорожній, подорожник, подорожній, придорожній, подорож.

Дорога́(яка?) – дорогенька, дорогесенька, задо́рого, дорожи́ти.

 

Вправа 53 

Знання, коріння

2� Козацькому роду нема переводу.

 

Вправа 54

Із зна-ння сво-го ро-до-во-ду по-чи-на-є-ться ко-жна лю-­ди-на. А ко-рі-ння ї-ї за-кла-де-не в ба-тьків-ській до-мів-ці. Всю сім'-ю зав-жди о-б'є-дну-вав ро-ди-нний во-гник. Тут, бі-ля жив-лю-що-го во-гни-ка, вчи-ли ша-ну-ва-ти свій рід, бу-ти чуй-ни-ми, до-бри-ми, по-ва-жа-ти о-дне о-дно-го

У поданому тесті та вірші мову ведуть про значення рідної оселі в житті людини.

2,3� У словосполученнях виділили закінчення та основу слова:

батьківськ[ій] домівц[і], родинн[ий] вогник[], живлющ[ого] вогник[а]

 

Вправа 55 Спільнокореневі слова

І варіант. Хата (що?), хатка (що?), хатинка (що?), хатинонька (що?), хатній (який?)

II варіант. Гадка (що?), гадаю (що роблю?), згадую (що роблю?), загадую (що роблю?), розгадую  (що роблю?)

2� Позначили закінчення й основу, виділили корінь:

І варіант. Хат[а], хатк[а], хатинк[а], хатиноньк[а], хатн[ій]

II варіант. Гадк[а], гада[ю], згаду[ю], загаду[ю], розгаду[ю]

3� І варіант — після кореня суфікси (к, ин, онук, н, а)

II варіант — перед коренем префікси (з, за, роз)

 

Вправа 56  Слова не є спільнокореневими, бо мають різне лексичне значення:

Гористий (підвищений) — горілий (спалений).  Медичний (лікувальний) — мед (продукт). Сирий (вогкий) — сирота (безбатченко)

2� Горист[ий], горіл[ий], медичн[ий], мед[], сирот[а], сир[ий]

У слові гористий основа горист-, закінчення –ий (змінимо гориста, гористі), корінь гор- (знайдемо спільнокореневі гора, згори, горець), суфікс –ист-.

У слові горілий основа горіл-, закінчення –ий (змінимо горіла, горілі),  корінь гор- (знайдемо спільнокореневі горіти, погорільці, погорів), суфікс –іл-.

У слові медичний основа медичн-, закінчення –ий (змінимо медична, медичні), корінь мед- (підберемо спільнокореневі медик, медицина), суфікс –ичн-.

У слові мед основа мед, закінчення нульове (змінимо медом, меді), корінь мед (підберемо спільнокореневі мед, медовий).

У слові сирота основа сирот-, закінчення –а (змінимо сироти, сироті), корінь сирот- (підберемо спільнокореневі сиротинський, осиротілий, сирітський, сиротинець)

У слові сирий основа сир-, закінчення -ий (змінимо сирому, сирих), корінь сир (підберемо спільнокореневі сиро, сирість)

 

Вправа 57

Ба-бин біб роз-цвів у дощ — бу-де ба-бі біб у борщ.

У не-не-чки, нень-ки ру-чень-ки бі-лень-кі. Кру-гом сто-лу хо-дить, ва-ре-ни-чки ро-бить.

2� Виписали спільнокореневі слова та розібрали за будовою:

Ненечк[и], неньк[и]

У слові ненечки основа ненечк-, закінчення –и (змінимо ненечка, ненечкою),  корінь нен- (знайдемо спільнокореневі неня, ненька), суфікс –ечк-.

У слові неньки основа неньк-, закінчення –и (змінимо ненькою, ненька),  корінь нен- (знайдемо спільнокореневі неня, ненечка), суфікс –к-.

 

Вправа 58

Он пов-зе му-ра-шка, ось хлю-по-че рі-чка. Не зри-вай ро-ма-шку, не то-пчи тра-ви-чку. В зе-ле-ні ді-бро-ва, в ки-ти-цях ка-ли-на. Глянь, я-ка чу-до-ва на-ша У-кра-ї-на! Жу-рав-лі над лу-гом ли-нуть рів-ним кли-ном. Будь при-ро-ді дру-гом, будь при-ро-ді си-ном.

Поет закликає любити і берегти природу.

2� Спонукальні речення перебудували у розповідні:

Спонукальні речення

Розповідні речення

Не зривай ромашку, не топчи травичку

Не треба зривати ромашки і топтати травичку

Глянь, яка чудова наша Україна!

Чудова наша Україна!

Будь природі другом, будь природі сином.

Треба бути природі другом, можна також стати природі сином.

3� Хлюпоч[е], травичк[у]

У слові хлюпоче основа хлюпоч-, закінчення –е (змінимо хлюпочемо, хлюпочуть),  корінь хлюп- (знайдемо спільнокореневі хлюпати, хлюп), суфікс –оч-.

У слові травичку основа травичк-, закінчення –у (змінимо травичка, травичкою),  корінь трав- (знайдемо спільнокореневі трава, трав’яний), суфікс –ичк-.

 

Вправа 59

М’ята, садити, посадити, сапа, сапати, сади, садити

2� Прислів'я.

Хочеш після себе добру пам'ять на землі – то посади дерево.

3�  звукова схема [— ●́ — | = ● =]  відповідає слову пам'ять   па́м’ять  пам’-ять   [п а м й а т']

Читаємо схему – у слові два склади, перший склад наголошений, два голосні звуки, два тверді приголосні звуки, два м’які або пом’якшені приголосні звуки.

 

Вправа 60

► Слово, споріднене до слова співати; відповідає на питання хто? Відгадка: співак

► Слово відповідає на питання що?, має корінь -їзд, префікс при-. Відгадка: приїзд

► Слово відповідає на питання що?, корінь -сніж-, префікс під-, суфікс -ник. Відгадка: підсніжник

2� Співак[], приїзд[], підсніжник[]

У слові співак основа співак-, нульове закінчення (змінимо співака, співаком),  корінь спів- (знайдемо спільнокореневі співати, співоче, спів), суфікс –ак.

У слові приїзд основа приїзд, нульове закінчення (змінимо приїздом, приїзду),  корінь їзд- (знайдемо спільнокореневі поїзд, їздити, їзда), префікс при-.

У слові підсніжник основа підсніжник, нульове закінчення (змінимо підсніжника, підсніжником),  корінь -сніж- (знайдемо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговик), префікс під-, суфікс –ник.

 

Вправа 61

Зменшувані суфікси –ечк-, -ичк-

надають пестливого значення

Чергування звуків у коренях слів

[х] – [ш], [к] – [ч]

Річк[а] — річечк[а],

Трав[а] — травичк[а]

Птах[] — пташк[а] — пташечк[а],

Жук[] — жуч[ок] — по-жучин[ому]

 

Вправа 62 За допомогою суфіксів утворили спільнокореневі слова:

директор – директорський, абрикос – абрикосовий, театр – театральний, коридор – коридорний; черешня – черешневий.

 

Вправа 63 

Світ від-кри-ва-є нам шко-ла — му-дро-сті, ра-до-щів, знань. Ось і по-ріг, а дов-ко-ла — день не-по-ча-тих ба-жань. Ждуть нас вер-ста-ти і ни-ви, і та-єм-ни-ці зо-рі. Че-сні, ві-два-жні, прав-ди-ві ви-ро-стуть з нас тру-да-рі.

Обговоріть, ким ви мрієте стати в майбутньому…

Яку професію вважаю неймовірно цікавою…

2�  На мою думку, подані слова спільнокореневі. Вони мають однаковий корінь.  У ньому простежується чергування голосних звуків: [о] – [і]. Також ці слова мають подібне тлумачення.

Зор[і], зорян[ий], зірк[а], зіроньк[а].

 

Вправа 64 

Лілія, мала, птиця, лама, яма

2� Підкреслили слова з префіксами:

Мрія, мов птиця крилата, змалку (бо малий)  нас кличе в політ (бо літати)

3 Звукова схема [— = ●́ | = ●] до слова мрія (читаємо звукову схему: у слові два склади мрі-я, перший склад наголошений мрі́я, два голосних звука, один твердий приголосний звук, два м’яких або пом’якшених приголосних звуків)

Звукова схема [— — ● | = ●]  до слова птиця (читаємо звукову схему: у слові два склади пти-ця, перший склад наголошений пти́ця, два голосних звуки, два  твердих приголосних звуків, один м’який або пом’якшений приголосний звук)

 

Вправа 65  Чергування голосних звуків

[і] — [о]

[і] — [е]

[е] — [і]

кінь — коня

кіт — кота

віл — вола

берізка — береза

лебідь — лебеді

осінь — осені

дзвеніти — дзвін

везти — віз

нести — ніс

паперовий — папір

лебединий — лебідь

речовий — річ

Вправа 66  Підкреслили змінені слова з чергуванням голосних у корені [о] — [і]

Які почуття викликає текст «Кінь утік»...?

На перерві Віталик підійшов до Петрика:

— Давай коня...

Кінь утік... — тихо відповів Петрик.

 

Вправа 67 Позначили корінь у спільнокореневих словах, букви, що позначають звуки, які чергуються

[і] — [о]

[о] — [і]

[і] — [о]

[і] — [о]

шкільний

школа

гора

гірський

рід

родина

бджілка

бджола

2� Визнач, яке слово від якого утворилося та за допомогою чого:

школа – шкільний, гора – гірський, рід – родина, бджола – бджілка

 

Вправа 68

Всіх по-ро-ди-стих со-бак роз-пи-ра від гор-до-сті. Ще б пак! Таж во-ни по-ро-ди-сті. Їх на ви-став-ки ви-во-дять — про-сто сміх! А двор-ня-гу-бі-до-ла-ху не пу-ска-ють на по-ріг

2� Яким собакам співчуває поет? А дворнягу-бідолаху не пускають на поріг.

3� Обговоріть, чи важливо для дружби між людиною і со­бакою, якої породи пес...

 

Вправа 69

Рятувати, рятівник

2� Підкреслили спільнокореневі слова й позначили у них корінь.

У мене є дворовий пес. Він пильнує двір, любить бігати по подвір.

Звуки, що чергуються: [і] — [о]

 

Вправа 70

Слова

Чергування

приголосних звуків

Букви

дорога — в дорозі — доріженька

туга — в тузі — затужити

[г] — [з] —  [ж]

г, з, ж

ріка — у ріці — річенька

безпека — у безпеці — безпечний

[к] — [ц] — [ч]

к, ц, ч

горіх — на горісі — горішок

птах — птаство — пташиний

[х] — [с'][с] — [ш]

х, с, ш

Які звуки змінилися в коренях? Змінилися приголосні звуки [г] — [з] —  [ж], [к] — [ц] — [ч], [х] — [с'][с] — [ш].

Якими буквами позначені ці звуки? Позначені буквами г, з, ж, к, ц, ч, х, с, ш.

 

Вправа 71

Тема тексту: розповідь про собаку.

2� Собака – помічник людини…

3� Змінили або дібрали споріднені слова так, щоб відбулося чергування приголос­них звуків у коренях.

Собаку — на собаці — собачка

Другом — у друзів — дружба

Служить — слузі — служба

 

Вправа 72  Розповідь про хлопчика і собаку за малюнками та запитаннями, доберіть заголовки до кожного малюнка…

6�  Запишіть оповідання «Справжній друг» (введіть діалог та невеликий опис природи на початку твору)…

 

Вправа 73

Шерсть його за­блищала, ноги стали пружними і рівними. Лише вуха, як і раніше, звисали на самі очі, завдаючи клопоту цуценяті.

3� Змінили або дібрали споріднені так, щоб у коренях відбулося чергування приголосних звуків

Ноги – на нозі – ніжка

Вуха – у вусі – вушко

Очі – в оці – очка

Інші завдання дивись тут...