© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 74
2� Поділили слова на склади та позначили наголос:
вер-ба́, ли-сто́-чків, зи-ма́
Вправа 75
Барвінок, кленок (бар-ві-нок, кле-нок)
Вправа 76 Сумнівне слово – перевірне слово
Сестра́ – се́стри, глибо́ко – гли́бше, крило́ – кри́ла, медо́вий – мед
Вправа 77 Сумнівне слово – перевірне слово
I варіант. Стежки́ — сте́жка, стебло́ — сте́бла, житло́ — жи́тла, земля́ — зе́млі
II варіант. Листо́к — ли́стя, грибни́й — гриб, шишка́р — ши́шка, клено́вий — клен
2� Яким способом добирали перевірні слова?
|
Перевірне слово (спосіб перевірки) |
||
|
стежки́ стебло́ житло́ земля́ листо́к грибни́й шишка́р клено́вий |
[с т еи ж к и] [с т еи б л о] [ж ие т л о] [з еи м л' а] [л ие с т о к] [г р ие б н и й] [ш ие ш к а р] [к л еи н о в и й] |
сте́жка (зміна форми) сте́бла (зміна форми) жи́тла (зміна форми) зе́млі (зміна форми) ли́стя (спільнокореневе) гриб (спільнокореневе) ши́шка (спільнокореневе) клен (спільнокореневе) |
Вправа 78
Темне рядно, а на ньому зерно і окраєць хліба. Відгадка: небо.
Сестра до брата в гості йде, а він од неї ховається. Відгадка: сонце й місяць.
Махнула птиця крилом — пів світу накрила чорним рядном. Відгадка: ніч.
Зерно́ (бо зе́рна), сестра́ (бо се́стри), крило́м (бо кри́ла)
Вправа 79 У парах сумнівне слово – перевірне слово підкреслили букви, що позначають ненаголошені голосні звуки [е], [и]
Весна́ – ве́сни, число́ – чи́сла, село́ – се́ла, зима́ – зи́ми
Вправа 80
Ко-лись і я у світ по-ли-ну, під рі-дним стя-гом по-пли-ву, дов-ко-ла Зем-лю об-пли-ву і по-вер-ну-ся в У-кра-ї-ну.
2� Про яку мрію розповідає поетеса? Поетеса розповідає про мрію подорожувати світом.
Як ви думаєте, чому після подорожі вона повернеться в Україну? Після подорожі вона повернеться в Україну, бо хоче жити на Батьківщині.
3� Розкажіть, про що ви мрієте…
Мрію мати свою кімнату. Обладнати її за власним задумом – тоді у ній буде дуже затишно і комфортно.
Мрію займатись творчістю. Намагатись спробувати себе у багатьох видах зайнятості – створювати декоративні предмети з незначущих деталей, змальовувати картини з думок, писати вірші про те, що відчуваю.
Із ким або чим ви можете порівняти свої мрії?
З птахом. Він має крила, а моя мрія також крилата – подорожувати світом.
Я порівнюю свої мрії з метеликами. Вони літають далеко і зовсім поряд. Щоб добре розгледіти їх, беру на прогулянку сачок. Полюбуюся барвами і відпускаю комаху на волю.
Вправа 81
Колектив, милосердний (ко-ле-ктив, ми-ло-сер-дний)
Вправа 82 Сумнівне слово – перевірне слово
Степи́ — степ. Риба́лка — ри́ба. Листи́ — лист. Книжко́вий — кни́жка. Вербо́вий — ве́рби. О́зеро — озе́ра. Петля́ — пе́тлі. Низьки́й — ни́зько.
Вправа 83
Я-кось ру-да ли-си-чка пі-зно по-вер-та-ла-ся до-до-му. Йшла ні-чним лі-сом. Дов-ко-ла тем-но-та — ні-чо-гі-сінь-ко не ви-дно. Ви-рі-ши-ла во-на до-ро-гу о-сві-ти-ти. Знай-шла тру-хля-вий пе-ньок, ві-дла-ма-ла де-кіль-ка шма-то-чків. Роз-кла-ла у-здовж сте-жи-ни тру-хля-чки — і за-го-рі-ли-ся бі-лі лі-хта-ри-ки. Ста-ло в лі-сі так ви-дно, аж сич зди-ву-вав-ся: «Нев-же се-ред но-чі день на-став?». А ли-си-чка йде лі-сом і хи-трень-ко по-смі-ха-є-ться.
Заголовок: «Білі ліхтарики», «Світлячки», «Сяйво трухлячків»
Тема тексту: розповідь про те, як уночі лисичка освітила свій шлях
Головна думка: будеш більше знати – легше буде жити
2� План для переказу.
1. Темнота – нічого не видно.
2. Загорілися білі ліхтарики.
3. Лисичка хитро посміхається.
Придумали продовження тексту.
|
Вона добре знала, що у лісі живуть світлячки. Саме вони допомогли уночі. Маленькі комашки освітили дорогу лисичці. Висновок простий: будеш більше знати – буде легше жити. |
Яким чином лисичці вдалося освітити усю доріжку? Деякі звірі у лісі до тепер гадають. А наші загадкові друзі – світлячки – своїх таємниць не видають. |
3� Сумнівне слово – перевірне слово
лиси́чка – лис, поверта́лася – пове́рнення, темнота́ – те́мно, пеньо́к – пень, стежи́ни – сте́жка, здивува́вся – ди́во, хитре́нько – хи́тра
Вправа 84 У парах сумнівне слово – перевірні слова підкресли букву, що позначає ненаголошений та наголошений звук [е]
Бережо́к – бе́рег, прибере́жний;
весели́тися – ве́село, весе́лий;
дерев'я́ний – де́рево, дере́ва;
березне́вий – бе́резень, бере́за;
щебета́ння – ще́бет, щебе́че
Вправа 85 Сумнівне слово – перевірне слово
Схили́ти – схил, шепо́че – ше́піт, тихе́нько – ти́хо, кисли́ця – ки́сло, ребро́ – ре́бра
Вправа 86
У су-мі ка-ли-нонь-ка ми-ла, все ли-стя у во-ду зро-ни-ла. Прий-шли за ві-тра-ми мо-ро-зи — за-мер-зли в ка-ли-нонь-ки сльо-зи.
2� Які слова передають настрій калини? У сумі калинонька мила, замерзли сльози.
3� Прийшли за вітрами морози — замерзли в калиноньки сльози.
Вправа 87
Криниця, киця, кишеня (кри-ни-ця, ки-ця, ки-ше-ня)
Вправа 88 Ненаголошені [е], [и] перевіряю
|
зміною слів |
добором спільнокореневого слова |
за словником |
|
серпи́ – серп стежки́ – стежка сичі́ – сич |
вишне́вий – ви́шня крижи́на – кри́га милу́юся – ми́лі |
апельси́н очере́т о́лень чере́мха |
Вправа 89
Над на-ми ше-ле-стить го-ро-би-на, ря-сно за-кві-тча-на ро-же-ви-ми ки-ти-ця-ми ту-гих, як на-ми-сто, я-гід. Во-на ви-ща за ка-ли-ну і віль-но зве-ла до сон-ця сво-ї зе-ле-ні ру-ки, ні-би ку-па-є-ться в го-лу-бо-му по-то-ці по-ві-тря. Ка-ли-на низь-ко-ро-сла, а-ле пи-шна; за-ди-ви-лась у гли-бінь кри-ни-ці
2� Які слова використав автор для порівняння горобини і калини?
Горобина вища за калину.
3� Шелестить, китицями, звела, зелені, низькоросла, задивилась, глибінь, криниці
Шелести́ть (бо ше́лест, за словником), ки́тицями (за словником), звела́ (бо зве́дений), зеле́ні (бо зе́лень), низькоро́сла (бо низ), задиви́лась (бо поди́в), глибі́нь (бо вглиб), крини́ці (за словником)
Вправа 90 Записали слова за алфавітом
Ведмі́дь, ве́ресень, геро́й, дива́н, дикта́нт, дити́на, дя́тел, календа́р, кили́м, меда́ль, метро́, неді́ля, предме́т, теа́тр, черго́ви́й, череви́ки
Вправа 91
Рясно заквітчана рожевими китицями тугих, як намисто, ягід.
2� Діаграма Вена порівняння ягід калини та горобини
|
Ягоди калини |
Спільне |
Ягоди горобини |
|
Довгі прутики кетягів Яскраво-червоні ягоди |
Утворюють кетяги Мають кулясту форму |
Короткі прутики кетягів Рожево-оранжеві ягоди |
3� Опиши кетяг калини чи горобини…
Вправа 92
Дід Мо-роз за-сні-же-ний, ру-ки кри-жа-ні, у ві-кон-це сту-ка-є:
— Від-чи-ніть ме-ні! Та пу-стіть по-грі-ти-ся, хоч бі-ля две-рей... Ба-чу, вам там ве-се-ло! Скіль-ки тут дітей!
2� Відчиніть мені! (Спонукальне окличне речення)
Бачу, вам там весело! (Розповідне окличне речення)
Скільки тут дітей! (Розповідне окличне речення)
3� Пари дзвінких і глухих: б – п, г – х, ґ – к, д – т, д' – т', дз – ц, дз' – ц', дж – ч, ж – ш, з – с, з' – с'
Дзвінкі, які не мають пари: в, й, л, л', м, н, н', р, р'
Глухий, який не має пари: ф
4� Слова, в яких усі приголосні звуки дзвінкі
дід, мороз, мені, біля, дверей, вам
Вправа 93
Віз, жолудь, сад, голуб
2� Узимку сірі горобці пригадують літо.
3� Поділили слово на склади для переносу: го-роб-ці
Поділили слово для переносу різними способами: го-робці, горо-бці, гороб-ці
Вправа 94
2� Слова, що не відповідають змісту речень: козу, зуб, куля, клітку.
3� Зуб – дуб. Козу – косу. Куля – ґуля. Клітку – квітку.
Вправа 95 Підкресли слова із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова
Сніг ясним кришталем блище, лютий холод допіка.
Вправа 96 Підкресли букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки, однією рискою, а букви, що позначають глухі приголосні, — двома рисками
граб — цап, луг – пух, рід – світ, кізка — кіска, ніжка — кішка, сніг – сміх
3� Поспостерігай, якого кольору сніг: на сонці, у відблиску вечірніх вогнів, у тіні дерев, у похмуру погоду.
Сніг на сонці блискучий, у відблиску вечірніх вогнів яскравий, у тіні дерев чи похмуру погоду сірий та тьмяний.
Вправа 97
Си-дить пря-ля та й пря-де — сніг і-де-і-де-і-де, ни-тка рве-ться де-не-де, а во-на пря-де й пря-де. Вже на-пря-ла хур-то-вин на ша-пки для вер-хо-вин, на су-во-ї по-ло-тна, на за-ві-су для ві-кна, на ху-сти-ну й у-кри-ва-ло — ма-ло-ма-ло-ма-ло-ма-ло... Сніг і-де-і-де-і-де, а во-на пря-де й пря-де.
2� Слова змальовують завірюху, немов живу істоту (художній засіб уособлення або персоніфікація): пряля пряде, напряла.
Повтори допомагають акцентувати увагу читача на певних словах.
3� Слово сніг відповідає звуковій схемі [— = ● — ]
Читаємо схему: в односкладовому слові три приголосних звуки, другий звук – приголосний м’який
Вправа 98
Віхола, хурделиця, завія – це синоніми
2� Стали казкою дерева між сніжинками у млі.
3� Дзвінкий приголосний [з] у кінці складу перед глухим приголосним оглушується.
Вправа 99 Правопис слів з дзвінкими та глухими приголосними звуками
2� Підкреслили букви, що позначають сумнівні приголосні дзвінкі звуки перед глухими:
нігті – ніготь, кігті – кіготь, легко – легенько, дьогтю – дьоготь
3�
І варіант. Мама підстригала нігті доні. Доглянуті нігті у мами. У Софійки довгі нігті. Сьогодні друг мав охайні нігті.
ІІ варіант. У котячих гострі кігті. Великі та гострі кігті у рисі. Кіт наставив гострі кігті.
Вправа 100
2� Підкреслили букви, що позначають сумнівні глухі приголосні звуки перед дзвінкими:
боротьба – боротися, молотьба – молотити, просьба – просити
3� І варіант. На татамі почалася напружена боротьба. Боротьба з ворогом увінчалась перемогою. Сьогодні було вирішальна боротьба за перше місце на конкурсі талантів.
ІІ варіант. Ми почули просьбу гостей. Я залюбки виконав мамину просьбу. Сестра виконала мою просьбу.
Вправа 101
Мигтить – миготіти, нігті – ніготь, дьогтьовий – дьоготь, одягти – одягати, молотьба – молотити, легкий – легенький, двигтить – двигун, боротьба – боротися, просьба – просити
Вправа 102
Мов-ча-зний, зам-рі-я-ний сто-їть зи-мо-вий ліс... Он-де ве-ле-тень дуб, у-се ще вкри-тий зо-ло-том по-жов-кло-го ли-стя. А он-де мо-ло-да бе-різ-ка зві-си-ла до-ни-зу дов-гі го-лі ві-ти. По-ряд із не-ю — струн-ка я-лин-ка, у-ку-та-на сні-гом.
— Ух, важ-ко, — зі-тхає во-на і стру-шу-є ве-ли-кі кла-пті сні-гу до-до-лу.
Туф-пуф — м'я-ко па-да-є сніг, і знов ста-є ти-хо-ти-хо.
А-ле що це? Тук-тук, тук-тук...
2� Зимо́вий, берізка, важко, вели́кі, м’яко
Зимо́вий (бо взи́мку), берізка (бо березонька), важко (бо важений), вели́кі (бо ве́лич), м’яко (апостроф)
3� Розібрали слова за будовою
, 
У слові мовчазний основа мовчазн-, закінчення –ий (змінимо мовчазна, мовчазні), корінь мовч- (підберемо спільнокореневі мовчанка, замовчують), суфікс –азн-.
У слові звісила основа звіс-, родове закінчення дієслова минулого часу -а- (змінимо звісило, звісили), корінь віс- (підберемо спільнокореневе повісила, завіса), префікс за-, суфікс –и-, -л-.