© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Большакова І., Хворостяний І."
Сторінка 81 – 85
Вправа 4 Придумали назви для тварин так, щоб вони складалися з двох коренів або основ.
Зебролев, коровонос, тигрозебра, левонос.
Вправа 5
Склали історію про незвичайну тварину...
Вправа 6 Літературна казка «Фарбований лис» Івана Франка
• Лис назвався Остромислом, щоб показати свою мудрість. Слово утворене від двох слів гостро і мислити. Ще можна було назвати Лиса: Звіроцар, Доброцар.
• Звірі упізнали Лиса, коли на концерті він забув за обережність і завив по-лисячому. Ставлення до нього відразу змінилося, бо звірі були сердиті на Лиса за обман, а можливо і на себе, що повелися на його хитрість.
• Звірі довірили царювання незвичайній тварині, бо Лис сказав їм те, що вони хотіли чути, адже в давнину вірили, що усе незвичайне послане з неба.
• Розказали про Лиса за схемою.
Який має вигляд? Нечуваний, синій, обліплений листям.
Що робить? Хвалиться, ховається у бочці.
Що і як говорить? Говорить ласкаво про те, що він виліплений з небесної глини.
Про що думає? Чому? Переживає, щоб звірі не пізнали, хто він є насправді.
Як ти ставишся до персонажа? Персонажа не можна не засуджувати за те, що він хвалькуватий, хитрує та обманює інших.
Тема і головна думка казки… План…
Текст для мене. Про що я думав, читаючи казку?
Я думав, як довго звірі житимуть в обмані. Адже в казці зазвичай перемагає добро. І народне прислів’я каже, що брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
Текст для тексту. Діаграма Вена порівняння казок.
|
«Пан Коцький» |
Спільне |
«Фарбований Лис» |
|
Незвичайний кіт. Лисичка переконувала інших, що кіт незвичайний. |
Жанр: казка. Про незвичайну тварину. |
Незвичайний лис. Лис переконував інших, що він незвичайний. |
Текст для світу.
Як події в казці можуть бути пов'язані з подіями, що відбуваються у твоєму місті або селі?
Подібно Лисові Микиті так діють деякі люди. Одні йдуть на хитрість і обман заради якоїсь вигоди. А інші сліпо довіряють брехунам, дають себе обманути.
Вправа 7 Споріднені слова розібрали за будовою:
, 
, 
,
, 
, 
, 
,
, 
, 
.
Вправа 8 Записали споріднені слова до виділених у тексті слів.
Селяни — село, селянин, селянка, селянський, поселення.
Пес — песик, псячий.
Небезпека — безпека, безпечність, небезпечність.
Стемніло — темно, темний, темнота, стемніти, темінь, темніло, затемнення.
Чисто — чистий, чистота, чистенький, чистенько, чистити, почистив.
Дощ — дощик, дощовий, дощить, задощило, дощовик.
М’якій — м’якушка, м’якшення, м’якенький, м’яко, пом’якшення.
Сторінка 86 – 87
Вправа 1 Біографія Івана Яковича Франка
• Записали ключові слова до кожного абзацу тексту.
План
1. Майбутній геній.
2. Початкова школа.
3. Найкращий учень.
4. Унікальна пам'ять.
5. Фінансова незалежність.
6. Франкова книгозбірня.
7. Доктор філософії.
8. Сто томів творів.
9. Ідеальний слух і голос.
• Переказали біографію Івана Франка за ключовими словами…
• Список найцікавіших, на твою думку, фактів про письменника.
Улюблене ім’я письменника існувало в різних варіантах псевдонімів: Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Myron тощо.
Мав унікальну пам'ять, наприклад, знав напам'ять усього «Кобзаря» Тараса Шевченка.
На момент закінчення гімназії мав у своїй особистій бібліотеці понад 500 томів українських і зарубіжних авторів.
Після себе залишив 100 томів власних творів різними мовами.
Вправа 2 Склали речення про Івана Франка, використовуючи подані факти.
Особиста бібліотека письменника налічувала 12 000 книг.
Іван Франко любив носити вишиванку.
На дозвіллі письменник любив ловити рибу та збирати гриби.
Вправа 3
Іван Франко використовував дуже багато псевдонімів: Мирон у різних варіантах, Джеджалик, Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова та багато інших.
• Від виділених слів утворили нові за допомогою суфіксів і префіксів:
дитину — дитинку, кликали — покликати, школі — пришкільний, ім’я — поіменно.
Вправа 4
Казки зі збірки Івана Франка «Коли ще звірі говорили»: «Осел і лев», «Старе добро забувається», «Лисичка і журавель», «Лисичка і рак», «Лис і Дрозд», «заєць і Їжак» та інші.
Відгук про казку «Лисичка і Журавель»…
Сторінка 88
Вправа 1 Розвиток мовлення. Казка про тварин.
Головний персонаж казки: тварина заєць. Зазвичай він сірого кольору. Тварина змінить колір шерсті на білий.
Вправа 2
Де відбуватимуться події? У лісі.
Коли відбуватимуться події? Взимку.
З чого все почнеться? З появи голодного вовка.
Що буде далі? Вовк вирішить спіймати зайця.
Чим закінчиться? Білий сніг врятує зайця.
Вправа 3
Що я знаю
Вправа 1 Списали групи споріднених слів:
Дорога, дорожній, доріженька
Вухо, вушенько, навушник, безвухий.
Вода, водний, заводнений.
Слова не є спорідненими: у першій групі - дорогий, у третій групі – водити.
Вправа 2 Утворили нові слова за допомогою суфіксів або префіксів.
Осінь — осінній, восени;
гарна — прегарна, гарно;
зима — взимку, зимовий;
ліс — пролісок, лісовий;
ходити — переходити, ходовий;
школа — пришкільний, школярський;
дуб — дубняк, дубовий;
сісти — присів, засідання.
Вправа 3 Утворили складні слова, використовуючи підказки:
свині + пасти — свинопас, земля + трусити — землетрус, ясний + очі — ясноокий, місяць + ходити — місяцехід, хліб + робити — хлібороб.
Сторінка 89
Вправа 1, 2
Частини мови — це класи слів, об’єднаних певними ознаками.
Лексичне значення. Бегемот — тварина, що живе в Африці біля річок й озер.
Граматичне значення. Іменник чоловічого роду однини.
Сторінка 90
Вправа 3
|
Однакове лексичне значення |
Різне лексичне значення |
Однакове граматичне значення |
Різне граматичне значення |
|
Щеня — цуценя |
Кошеня — цуценя |
Кошеня — цуценя (іменники середнього роду однини) |
П'є — п'ють (дієслова в однині та множині) |
|
Будинок — будівля. Дзвенить — дзвеніли. Веселий — радісний. Дім — будинок. |
Кит — кіт. Сумний — печальна.
|
Кит — кіт (іменники чоловічого роду однини). Веселий — радісний (прикметник чоловічого роду однини). Дім — будинок (іменники чоловічого роду однини). |
Будинок — будівля (іменники чоловічого і жіночого роду). Дзвенить — дзвеніли (дієслова у теперішньому і минулому часі) Сумний — печальна (прикметник чоловічого і жіночого роду однини). |
Вправа 4
• Слова мають лексичне і граматичне значення. Буквосполучення нічого не означають, тобто не мають ні лексичного, ні граматичного значення.
• Записали вірш «звичайним» за допомогою слів, визначили знайомі частини мови.
Був (дієслово) серпень (іменник), і (сполучник) швидкі (прикметник) зайці (іменник)
Ховалися (дієслово) в (прийменник) траві (іменник),
І (сполучник) комбайнери (іменник) йшли (дієслово) в (прийменник) рядки (іменник),
Як (сполучник) бджоли (іменник) трудові (прикметник).
Частини мови визначаємо за питаннями: був (що робив? дієслово), серпень (що? іменник), і (сполучник), швидкі (які? прикметник), зайці (хто? іменник), ховалися (що робили? дієслово), в (прийменник), траві (в чому? іменник), і (сполучник), комбайнери (хто?, іменник), йшли (що робили? дієслово), в (прийменник), рядки (в що?, іменник), як (сполучник), бджоли (хто? іменник), трудові (які? прикметник).
Вправа 5
|
Слова однієї частини мови |
Слова різних частин мови за абеткою |
|
Людина, площа, міста, асфальту, джерельце, кріслі, горою, сонця, водограй, очі, музика, райдугою, людей. |
Великому, весела, вмостилася, головній, джерельце, звеліла, крісла, неспокійне, одному, площі, прорвалося, райдугою, розплющили. |
Сторінка 91
Вправа 1 Виписали іменники, позначили корінь:
, 
, 
, 
.
Частини мови визначаємо за питаннями: сміятися (що робити? дієслово), сміх (що? іменник), смішний (який? прикметник), смішинка (що? іменник), усмішка (що? іменник), посмішка (що? іменник).
Редагую. Визначили головні члени речення.
|
Тато пройшов поруч із столом. |
(Хто?) тато (що зробив?) пройшов. |
|
Я захотіла прочитати книжку. |
(Хто?) я (що зробила?) захотіла прочитати. |
|
Денис намалював олівцями. |
(Хто?) Денис (що зробив?) намалював. |
Вправа 2 Визначили число іменників і в однині рід іменників.
|
Назви матеріалів |
Назви ігор |
Назви свят |
Назви дій, станів |
|
тканина (одн., ж. р.) масло (одн., с. р.) папір (одн., ч. р.) залізо (одн., с. р.) |
схованки (мн.) шахи (мн.) піжмурки (мн.) |
іменини (мн.) Різдво (одн., с. р.) |
спів (одн., ч. р.) біг (одн., ч. р.) сум (одн., ч. р.) радість (одн., ж. р.) доброта (одн., ж. р.) |
В однині визначаємо рід іменників за допомогою допоміжних слів: Різдво (воно/моє, с. р.), спів (він/мій, ч. р.), тканина (вона/моя, ж. р.), масло (воно/моє, с. р.), сум (він/мій, ч. р.), радість (вона/моя, ж. р.), доброта (вона/моя, ж. р.), біг (він/мій, ч. р.), папір (він/мій, ч. р.), залізо (воно/моє, с. р.)
Вправа 3 Виписали з тексту іменники з питаннями, зазначили назви істот та неістот.
Обставин (чого?) — неіст., страх (що?) — неіст., боягуз (хто?) — іст., сміливість (що?) — неіст., страху (чого?) — неіст., людина (хто?) — іст., друзі (хто?) — іст., подруги (хто?) — іст., підвіконня (що?) — неіст., паркан (що?) — неіст., сміливості (чого?) — неіст., снаги (чого?) — неіст., героям (кому?) — іст., суп (що?) — неіст., одяг (що?) — неіст., халепу (що?) — неіст., батьків (кого?) — іст., правду (що?) — неіст., герой (хто?) — іст.
Сторінка 92
Завдання 4 До прикметників записали іменники.
Добрий — доброта, мужній — мужність, хоробрий — хоробрість, охайний — охайність, ввічливий — ввічливість, чесний — чесність.
Вправа 5
|
Істоти (люди і тварини) |
Неістоти |
|
(Хто?) сестра, брат, собака, друг |
(що?) ранок, годинник, школа, доброта, корм, радість, дім, обіцянка |
• Склали коротку історію, використовуючи ці слова.
Нарешті ранок.
Дзвонить годинник. Сестра Оленка і брат Василько збираються йти до школи. Їхній собака Бурко ластиться до них. Діти залюбки дають домашньому другові найкращий корм. Цю дитячу обіцянку допомогли виконати батьки.
Дім наповнюється радістю домашнього улюбленця.
Вправа 6 Утворили словосполучення зі власними назвами (їх пишемо з великої букви):
дідусь Андрій, бабуся Валерія, хлопчик Любомир, дівчинка Любава, кіт Пудик, собака Рудик, гном Буркотун, чудовисько Змій, країна Україна, місто Чернігів, село Веселе, річка Дніпро, гори Карпати, зоря Сонце, планета Земля.
• Імена рідних, указавши, ким вони є для тебе: брат Василь, сестра Софія, мама Оксана Петрівна, батько Іван Васильович, бабуся Марія, дідусь Андрій.
Сторінка 93
Вправа 7 Визначили число іменників і рід іменників.
Місто (одн., с. р.) Дніпро (одн., ч. р.), країна (одн., ж. р.) Україна (одн., ж. р.), вулиця (одн., ж. р.) Хрещатик (одн., ч. р.), селище (одн., с. р.) Ворохта (одн., ж. р.), село (одн., с. р.) Северинівка (одн., ж. р.), річка (одн., ж. р.) Дністер (одн., ч. р.), Чорне море (одн., с. р.).
В однині визначаємо рід іменників за допомогою допоміжних слів: місто (воно/моє, с. р.) Дніпро (він/мій, ч. р.), країна (вона/моя, ж. р.) Україна (вона/моя, ж. р.), вулиця (вона/моя, ж. р.) Хрещатик (він/мій, ч. р.), селище (воно/моє, с. р.) Ворохта (вона/моя, ж. р.), село (воно/моє, с. р.) Северинівка (вона/моя, ж. р.), річка (вона/моя, ж. р.) Дністер (він/мій, ч. р.), море (воно/моє, с. р.)
Вправа 8 Іменники в однині записали у множині, і навпаки.
Учні (мн.) — учень; двері — лише в множині; Україна — лише в однині; батько — лише в однині; діти (мн.) — дитина; ручка (одн.) — ручки; олівці (мн.) — олівець; золото — лише в однині.
Вправа 9 Склали словосполучення, визнач число і рід іменників.
Смачне молоко (одн., с. р.), шоколадне масло (одн., с. р.), рідка сметана (одн., ж. р.), фруктове морозиво (одн., с. р.).
Уживаються тільки в однині: молоко (воно/моє, с. р.), масло (воно/моє, с. р.), сметана (вона/моя, ж. р.), морозиво (воно/моє, с. р.).
Гострі ножиці (мн.), короткі обценьки (мн.), дерев’яні санчата (мн.), нові шахи (мн.), сонцезахисні окуляри (мн.)
Уживаються тільки в множині: ножиці, обценьки, санчата, шахи, окуляри.
Вправа 10
Слова мають лексичне значення і відповідно граматичні ознаки, які можна точно визначити. Інакше маємо просто буквосполучення, а не слова.
Редагую.
Тітка Ганна і дядько Максим живуть у Києві. У них є собака Мушка і кіт Квашик. На вулиці Шкільній є зоомагазин і ветеринарна лікарня.
Власні назви пишемо з великої букви: Ганна (ім’я), Максим (ім’я), Києві (назва міста), Мушка (кличка), Квашик (кличка), Шкільній (назва вулиці).
Сторінка 94
Вправа 1
У мене є червона квітка, але немає помаранчевої квітки. Я приніс воду жовтій квітці.
Я бачу зелену квітку і милуюся блакитною квіткою. Фіалкова квітко, зацвітай.
• У реченнях змінюється форма слова квітка, бо іменники – це змінна частина мови.
Вправа 2
В українській мові сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
Вправа 3 Відмінювання іменників
|
Відмінки |
Допоміжні слова |
Питання |
Істота, ч. р. |
Неістота, ч. р. |
|
Н. в. |
є |
хто? що? |
брат |
диван |
|
Р. в. |
немає |
кого? чого? |
брата |
дивана |
|
Д. в. |
даю |
кому? чому? |
братові, брату |
дивану, диванові |
|
Зн. в. |
бачу, знаходжу |
кого? що? |
брата |
диван |
|
Ор. в. |
орудую |
ким? чим? |
братом |
диваном |
|
М. в. |
перебуваю на |
на кому? на чому? |
на братові, браті |
на дивані |
|
Кл. в. |
— |
— |
брате |
диване |
• Коли змінюєш іменники за відмінками, то змінюєш форму слова.
• У відмінків два питання, а не одне, бо розрізняють істоти (люди і тварини) і неістоти.
Сторінка 95
Вправа 4 Визначили відмінки іменників.
Їде автобусом (Ор. в.), лежить на тротуарі (М. в.), сигнал для водія (Р. в.), віддав пасажиру (Д. в.), побачив світлофор (Зн. в.), підійшов до тролейбуса (Р. в.), мчав проспектом (Ор. в.).
Їде автобусом (чим?, Ор. в.), лежить на тротуарі (на чому?, М. в.), сигнал для водія (кого?, Р. в.), віддав пасажиру (кому?, Д. в.), побачив світлофор (що?, Зн. в.), підійшов до тролейбуса (чого?, Р. в.), мчав проспектом (чим?, Ор. в.).
Вправа 1 Розказали про називний відмінок іменника.
Іменники в називному відмінку відповідають на питання хто? що?
Іменники у називному відмінку можуть мати закінчення –а, - я, -о, -е або нульове.
• Діти можуть називати головним, бо називний відмінок є початковою формою іменника, також підмети у реченнях виражені називним відмінком.