ГДЗ 4 клас Кравцова робочий зошит сторінка 18 – 29 нова програма

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита "Українська мова 4 клас Кравцова Н."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 18

Вправа 36 Чотири іменники, щоб у кожному наступному слові було на одну букву більше: лев, день, зошит, лялька.

Вправа 37

^{Все , що зве-чо-ра на-сни-ло-ся, як во-но в ме-ні вмі-сти-ло-ся? О-лім-пій-ський ста-ді-он, і вер-блюд; і бі-лий слон, ко-ра-бель ко-смі-чний, плом-бір по-лу-ни-чний, на став-ку тон-кий льо-док, на-віть шко-ла й ди-тса-док? Як во-но в ме-ні вмі-сти-ло-ся, все, що аж до ран-ку сни-ло-ся? Мо-же, я з не-дав-ніх пір ча-рів-ник а-бо фа-кір?}

Іменники: стадіон (що?), верблюд (хто?), слон (хто?), корабель (що?), пломбір (що?), на ставку (на чому?), льодок (що?), школа (що?), дитсадок (що?), ранку (чого?), пір (чого?), чарівник (хто?), факір (хто?).

Вправа 38 Утворили від іменників-неістот (що?) іменники-істоти (хто?):

велосипед — велосипедист, музика — музикант, краса — красуня, ліс — лісник, казка — казкар, пісня — пісняр, родина — родич.

Сторінка 19

Вправа 39

Іменники-істоти (хто?)	Іменники-неістоти (що?)
Софія, Котигорошко, Симиренко, діти	вишиванка, пісня, калина, Тернопіль

Завдання від Чомучки.

Складаємо загадки	Відгадка
^{Яка назва міста хижаків?}	Львів
^{Яке з міст найсолодше?}	Ізюм
^{Яке місто літає?}	Орел
^{Які ти знаєш кольорові міста?}	Червоноград, Зеленоград
^{Яку країну можна носити на голові?}	Панаму

Сторінка 20

Вправа 40 Над іменником вказали конкретний (к.) або абстрактний (абстр.)

До добра (абстр.) добра (абстр.) додати,

трохи гумору (абстр.) вмішати,

сипонути навмання чудернацького знання (абстр.),

сумотинки (абстр.) — дві краплинки (к.),

ложку (к.) сміху (абстр.) — на утіху (абстр.),

співчуття (абстр.) — для вороття (абстр.)

гарних снів (абстр.) і гарних днів (к.),

ще краплинку (к.) самоти (абстр.),

знову жменьку (к.) доброти (абстр.)

і лунке чарівне слово (абстр.)...

Завдання від Чомучки. Слова за їхнім лексичним значенням шукаємо в тлумачному словнику.

^{Скляний ящик із водою для риб —}	акваріум.
^{Смолиста маса, якою заливають дороги та тротуари —}	асфальт.
^{Одиниця часу, у 60 разів менша за хвилину —}	секунда.
^{Колекція засушених рослин —}	гербарій.
^{Приміщення, де відбуваються вистави —}	театр.

Сторінка 21

Вправа 41

Описали день народження, використовуючи лише абстрактні іменники: нетерпіння, очікування, радість, щедрість, смакота, щирість, веселість, щастя, приємність, побажання, сміх, почуття, зустріч.

Вправа 42 Позначили закінчення прикметників.

Ч. р. (він/мій)

Ж. р. (вона/моя)

С. р. (воно/моє)

день[]

дідусь[]

стіл[]

огірок[]

борщ[]

Гал[я]

бабус[я]

підлог[а]

дин[я]

каш[а]

качен[я]

дит[я]

вікн[о]

серц[е]

печив[о]

Вправа 42 Змінили число іменників.

Однина	Множина
^{У лісі ростуть дуб, липа, клен, береза.}	У лісі ростуть дуби, липи, клени, берези.
^{Взимку до нас прилітають снігур, шишкар, омелюх.}	Взимку до нас прилітають снігурі, шишкарі, омелюхи.

Вправа 44

Відмінки іменників	Допоміжні слова і питання
Н. — називний	є (хто? що?)
Р. — родовий	нема (кого? чого?)
Д. — давальний	даю (кому? чому?)
Зн. — знахідний	бачу (кого? що?)
Ор. — орудний	милуюся (ким? чим?)
М. — місцевий	стою (на/у) кому? чому?
Кл. — кличний	агов (—)

Сторінка 22

Вправа 45

Н. в.	м’яч
Р. в.	м’яча
Д. в.	м’ячу, м’ячеві
Зн. в	м’яч
Ор. в.	м’ячем
М. в.	(на) м’ячі, м’ячу
Кл. в.	м’ячу

Вправа 46 У тексті вказали назву відмінка виділеного іменника.

(Хто?) Дівчинка (Н. в.) Галя (на чому?) на скрипочці (М. в.) грала.

Що на першій струні — (що?) квіти (Н. в.) розцвіли.

Що була гула ще одна (що?) сосна (Н. в.).

Що хлопці-молодці не ходять (по чому?) по струнці (М. в.).

Що четверта (що?) струна (Н. в.) — (що?) сосна (Н. в.) голосна.

Сторінка 23

Вправа 47

У білочки (кого?, Р. в., одн.)

У лисички(кого?, Р. в., одн.)

На берізках (на чому?, М. в., мн.)

колисочки (що?, Н. в., мн.)

а в сірої козулі (кого, Р. в., одн.)

у калині (у чому?, М. в., одн.) — люлі

Вітер (що?, Н. в., одн.)

із долини (чого?, Р. в., одн.)

гойдає калину (що?, Зн. в., одн.)

і малій козулі (кому?, Д. в., одн.) він шепоче.

Вправа 48

Початкова форма іменників (називний відмінок однини):

котик, лапки, вушка мордочка.

^{Котик (хто?, підмет, Н. в.) пік оладки (що?, другорядний член речення, Зн. в.), в нього білі лапки (що?, підмет, Н. в.), вушка (що?, підмет, Н. в.) золотисті, мордочка (що?, підмет, Н. в.) — у тісті (у чому?, М. в.)}

^{Зв'язок слів у складному реченні за питаннями:}

^{(хто?) котик (що робив?) пік; пік (що?) оладки;}

^{(що?) лапки, вушка, мордочка (що роблять?) є; лапки, вушка, мордочка (у кого?) у нього; лапки (які?) білі, вушка (які?) золотисті; мордочка (де? у чому?) у тісті.}

Вправа 49 Підкресли іменники, частини мови визначаємо за питаннями.

Вірш «Вчися транспорт обійти…» Вікторії Прушковської…

Вчися транспорт обійти: у безпеці будеш ти. І здоровим будеш жити, самостійно скрізь ходити: в школу, клуб, бібліотеку, стадіон, на дискотеку... Правильно лиш обійди і не станеться біди: і тролейбус, і автобус ззаду лиш обходить пробуй. Спереду — лише трамвай! Як табличку пам'ятай!

^{Вчися транспорт (що?, другорядний член речення, Зн. в.) обійти: у безпеці (у чому?, М. в.) будеш ти. І здоровим будеш жити, самостійно скрізь ходити: в школу (що?, з прийменником, Зн. в.), клуб (що?, другорядний член речення, Зн. в.), бібліотеку (що?, Зн. в.), стадіон (що?, Зн. в.), на дискотеку (що?, з прийменником, Зн. в.)... Правильно лиш обійди і не станеться біди (чого?, Р. в.): і тролейбус (що?, другорядний член речення, Зн. в.), і автобус (що?, Зн. в.) ззаду лиш обходить пробуй. Спереду — лише трамвай (що?, Зн. в.)! Як табличку (що?, Зн. в.) пам'ятай!}

Виписали чотири іменники, а через риску початкову форму:

у безпеці — безпека, в школу — школа, в бібліотеку — бібліотека, дискотеку — дискотека, табличку — табличка.

Сторінка 24

Вправа 50

Н. в. — скат, рибалки, істота, скати.

Р. в. — зубів, світу, води.

Зн. в. — їжу, зябра, товщу.

Ор. в. — хижаком, планктоном, організмами.

^{Гігантський скат (хто?, Н. в.), якого рибалки (хто?, Н. в.) вважають хижаком (ким?, Ор. в.), насправді дуже мирна істота (хто?, Н. в.). У нього навіть зубів (чого?, Р. в.) немає, а їжу (що?, другорядний член речення, Зн. в.) він втягує в себе крізь зябра (що?, з прийменником, Зн. в.). Живляться скати (хто?, підмет, Н. в.) виключно планктоном (ким?, Ор. в.) — організмами (ким?, Ор. в.) тваринного і рослинного світу (чого?, Р. в.), які населяють товщу (що?, другорядний член речення, Зн. в.) морської води (чого?, Р. в.) .}

Вправа 51

Д. в. — називає особу, якій щось дають, допомагають, переважно без прийменників.

М. в. — називає місце, завжди з прийменниками.

Сторінка 25

Вправа 52 Ребус

КОСА РУКА	К НИДО ЛОЖКА	МОРЖ Х
осика	книжка	мох

Чергування приголосних звуків у деяких відмінках.

Н. в. (що?) — осика, книжка, мох.

Д. в. (чому?) — осиці, книжці, моху (мохові).

M. в. (на чому?) — на осиці, на книжці, на моху (мохові).

Вправа 53

Цілу ніч у хатці (у чому?, М. в.) тихо випікала хліб зайчиха.

Рано-вранці у хустинці (у чому?) понесли зайці гостинці.

Завдання від Чомучки. На́зви іграшок і фруктів, що «заховалися» на малюнках, вказали рід іменника.

Ведмедик (ч. р.), лялька (ж. р.), змій (ч. р.), м’яч (ч. р.), зайчик (ч. р.), пірамідка (ж. р.), матрьошка (ж. р.).

Банан (ч. р.), яблуко (с. р.), черешня (ж. р.), груша (ж. р.), виноград (ч. р.), кавун (ч. р.).

^{Ведмедик (мій/він, ч. р.), лялька (моя/вона, ж. р.), змій (мій/він, ч. р.), м’яч (мій/ він, ч. р.), зайчик (мій/він, ч. р.), пірамідка (моя/вона, ж. р.), матрьошка (моя/вона, ж. р.), банан (мій/він, ч. р.), яблуко (моє/воно, с. р.), черешня (моя/вона, ж. р.), груша (моя/вона, ж. р.), виноград (мій/він, ч. р.), кавун (мій/він, ч. р.)}

Сторінка 26

Вправа 54

^{Ложка — ложці, сік — соку, ніс — на носі, мак — у маці, гілка — на гілці, голова — голів, село — сіл, місто, папір — паперу, лебідь — лебедя.}

Чергування голосного звуку в таких словах: сік, ніс, голова, село, папір, лебідь.

^{У непрямому відмінку може відбуватися чергування голосних звуків: соку (чого?, Р. в.), на носі (на чому?, М. в.), голів (чого? кого?, Р. в.), сіл (чого?, Р. в.), паперу (чого?, Р. в.), лебедя (кого?, Р. в.)}

Вправа 55

сніг — сніг[ом]

сад — сад[ом]

лось — лос[ем]

вирій — вирі[єм]

Матвій — Матві[єм]

Андрій — Андрі[єм]

дуб — дуб[ом]

слон — слон[ом]

м’яч — м’яч[ем]

борщ — борщ[ем]

Сергій — Сергі[єм]

Євген — Євген[ом]

^{Визначаємо закінчення іменників орудного відмінка однини за кінцевим звуком основи в початковій формі: сні[г], са[д], ло[с'], вирі[й], Матві[й], Андрі[й], ду[б], сло[н], м’я[ч], бор[ш ч], Сергі[й], Євге[н].}

Вправа 56

-ою

-ею

-єю

партою

дошкою

ручкою

землею

кашею

волею

мрією

олією

Софією

^{Звуковий розбір слова}^{: [з е м л' а], [к а ш а], [с о ф´ і й а], [п а р т а], [д о ш к а], [м р' і й а], [о л' і й а], [в о л' а], [р у ч к а]}

Вправа 57 Ребус

В О д А

^{(є) що?}

^{(нема) чого?}

^{(даю) чому?}

Н. в. вода

Р. в. води

Д. в. воді

^{(бачу) що?}

^{(милуюся) чим?}

^{(знаходиться) у чому}

Зн. в. воду

Ор. в. водою

Д. в. (у) воді

Г НОЛС М

^{(є) хто?}

^{(нема) кого?}

^{(даю) кому?}

Н. в. гном

Р. в. гнома

Д. в. гному, гномові

^{(бачу) кого?}

^{(милуюся) ким?}

^{(знаходиться) на кому?}

Зн. в. гнома

Ор. в. гномом

М. в. на гному, гномі, гномові

Кл. в. гноме

Сторінка 27

Вправа 58

(Чим?) ваніліном, шоколадом, мигдалем і навіть садом.

^{Перевірка: [в а н' і л' і н], [ш о к о л а д], [м и г д а л'], [с а д]}

Вправа 59

Іменники у місцевому відмінку множини мають закінчення -ах(-ях), позначили число іменника:

в полі (одн.), на полях (мн.), при дорозі (одн.), в просі (одн.), в житі (одн.), у пшениці (одн.), в ячменях (мн.).

^{Ми дзвіночками (чим?, Ор. в.) звемося, хоч ніхто не чув ніколи, щоб хоч раз ми подзвонили тими дзвониками (чим?, Ор. в.) в полі (в чому?, М. в.). Ми волошки (що?, Н. в.), наші квіти (що?, Н. в.) голубіють на полях (на чому?, М. в.), при дорозі (при чому?, М. в.), в просі (в чому?), в житі (в чому?, М. в.), у пшениці (в чому?, М. в.), в ячменях (в чому?, М. в.).}

Сторінка 28

Вправа 60

Іменник	Р. в. (кого?, чого?)	Ор. в. (ким?, чим?)
сир	сиру	сиром
кар’єр	кар’єру	кар’єром
муляр	муляра	муляром
шофер	шофера	шофером
футляр	футляра	футляром

^{Іменники чоловічого роду в родовому та орудному відмінках однини перевіряємо за орфографічним словником.}

Вправа 61 Позначили відмінок іменників.

Задоволені в'юни (Н. в.) —

по ставках (М. в.) живуть вони.

Задоволені й слони (Н. в.) —

по лісах (М. в.) живуть вони.

Водоплавному в’юнові (Д. в.)

нащо заздрити слонові (Д. в.)?

Суходольному ж слону (Д. в.)

нащо заздрити в'юну (Д. в.)?

В кожного життя (Н. в.) своє.

Тож радій тому, що є.

^{Визначаємо відмінок іменника за питанням: в'юни (хто?, підмет, Н. в.), по ставках (по чому?, М. в.), слони (хто?, підмет, Н. в.), по лісах (по чому?, М. в.), в’юнові (кому?, без прийменника, Д. в.), слонові (кому?, без прийменника, Д. в.), слону (кому?, без прийменника, Д. в.), (кому?, без прийменника, Д. в.), життя (що?, підмет, Н. в.)}

Вправа 62

Листок (Н. в.), листка (Р. в.), листком (Ор. в.), на листку, листкові (М. в.)

Липа (Н. в.), липи (Р. в.), липою (Ор. в.), на липі (М. в.)

Левеня (Н. в.), левеняти (Р. в.), левеням (Ор. в.), на левеняті (М. в.)

Сторінка 29 КВЕСТ

Розбір іменника як частини мови.

^{Назви істот}	кішка, дівчинка, школяр, лікар, Софія, учень, родич;
^{Назви неістот}	камінь, огірок, їжа, навчання, план, початок, уроки;
^{Загальні іменники}	місто, село, річка, кличка, країна, море, прізвище;
^{Власні іменники}	Київ, Біле, Дніпро, Бровко, Україна, Азовське, Шевченко;
^{Іменники ч. р. (він/мій)}	день, Борис, стіл, помідор, лан, план, гараж, школяр;
^{Іменники ж. р. (вона/моя)}	річка, зоря, парта, Галя, сорока, мрія, школярка;
^{Іменники с. р. (воно/моє)}	вікно, теля, кошеня, поле, натхнення, небо;
^{Іменники, що вживаються лише у формі однини}	натхнення, знання, волосся, молоко, сім’я, ;
^{Іменники, що вживаються лише у формі множини}	ножиці, штани, сани, окуляри, шахи, радощі, пахощі.
^{Конкретні іменники}	парта, огірок, діти, учні, камінь, злива, день, ручка;
^{Абстрактні іменники}	натхнення, знання, почуття, сміх, радість, радощі;
^{Відмінки іменників}	називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний;
^{Іменника, у відбувається чергування} ^{приголосного звуку ([г],[к], [х] із [з'], [ц], [с]):}	ріг — розі, ріка — ріці, пух — пусі;
^{Іменники, у яких відбувається} ^{чергування голосного звуку ([і] з [о], [е]):}	ріг — розі, кінь — коня, сіль — солі, папір — паперу, лебідь — лебедя;
^{Початкова форма іменників (називний відмінок однини):}	папір, день, каша, Софія, плащ, кошеня, поле.