Сипнула зима наостанку сніжинки свої крижані...

^{(Що?) зима (що зробила?)}

Раніше приходять світанки.

^{(Що?) світанки (що роблять?)}

Зробилися довшими дні.

^{(Що?) дні (що зробили?) зробилися.}

Вже сонечко дужче пригріло.

^{(Що?) сонечко (що зробило?) пригріло.}

Сніжинки розтанули вмить.

^{(Що?) сніжинки (що зробили?) розтанули.}

Настала весна.

^{(Що?) весна (що зробила?) настала.}

Сонце піднялося вище над обрієм.

^{(Що?) сонце (що зробило?) піднялося.}

Блакитні хмари повільно пливуть по небу.

^{(Що?) хмари (що роблять?) пливуть.}

На річці скресла крига.

^{(Що?) крига (що зробила?) скресла.}

З'яви­лися перші квіти.

^{(Що?) квіти (що зробили?) з’явилися.} 

Незабаром повернуться з теплих країв птахи.

^{(хто?) птахи (що зроблять?) повернуться.}

Грає сонце промінцями.

^{(Що?) сонце (що робить?) грає}

Білий сніг стає струмками.

^{(Що?) сніг (що робить?) стає.}

І веселії струмки шлях знаходять до ріки.

^{(Що?) струмки (що роблять?) знаходять.}

Річка ширшою стає.

^{(Що?) річка (що робить?) стає.}

В річці сонце устає.

^{(Що?) сонце (що робить?) устає.}

Біля сонця риболов тягне срібний свій улов.

^{(Хто?) риболов (що робить?) тягне.}

Група слів

Просте речення

на ліс галявина з'явитися перший квіток

На лісовій галявині з'явилися перші квіти.

^{Виросли крокуси.}

Непоширене речення.

^{У проталинах снігу виросли ніжні крокуси.}

Поширене речення (другорядними членами)

^{Речення}

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями:}

^{На проталинах виросли ніжні крокуси.}

(Що?) крокуси (що зробили?) виросли;

виросли (де?) на проталинах;

крокуси (які?) ніжні.

^{Жовті крокуси простягли вгору листочки.}

(Що?) крокуси (що зробили?) простягли; крокуси (які?) жовті; простягли (що?) листочки; простягли (куди?) вгору. 

^{Навесні ми любуємося квіточ­ками примули.}

(Хто?) ми (що робимо?) любуємося; любуємося (чим?) квіточками; любуємося (коли?) навесні; квіточками (чого?) примули.

^{Різнокольорова квітка росте в різних країнах.}

(Що?) квітка (що робить?) росте; квітка (яка?) різнокольорова; росте (де?) в країнах; країнах (яких?) різних.

^{У давнину українці щовесни збирали букетики квіток.}

(Хто?) українці (що робили?) збирали; збирали (що?) букети; збирали (коли?) у давнину; збирали (коли?) щовесни; букетики (чого?) квіток.

В небі сонце ясно сяє.

Сяє (як?) ясно; сяє (де?) в небі.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонце (що робить?) сяє; сяє (як?) ясно; сяє (де?) в небі.}

^{Основа речення: сонце сяє.}

^{Словосполучення: в небі сяє; ясно сяє.}

Потекли дзвінкі струмки.

Струмки (які?) дзвінкі.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) струмки (що зробили?) потекли; струмки (які?) дзвінкі.}

^{Основа речення: потекли струмки.}

^{Словосполучення: дзвінкі струмки.}

Тануть зрушені сніги.

Сніги (які?) зрушені.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сніги (що роблять?) тануть; сніги (які?) зрушені.}

^{Основа речення: тануть сніги.}

^{Словосполучення: зрушені сніги.}

Хвиля пінить береги.

Пінить (що?) береги.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) хвиля (що робить?) пінить; пінить (що?) береги.}

^{Основа речення: хвиля пінить.}

^{Словосполучення: пінить береги.}

Врівноваженість

Дружба

Навчання

Очікування

справжня

щира

надійна

старанне

вдумливе

наполегливе

виправдані

реальні

справедливі

Вони або губляться в пустелях, або закінчу­ються на зрошувальних полях.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вони (що роблять?) губляться, закінчуються; губляться (де?) в пустелях; закінчуються (де?) на каналах; каналах (яких?) зрошувальних.}

^{Основа речення: вони губляться, закінчуються. Однорідні присудки: губляться, закінчуються.}

^{Словосполучення: губляться в пустелях, закінчуються на полях, зрошувальних полях.}

Вона розпадається тут на озера й болота.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вона (що робить?) розпадається; розпадається (де?) тут; розпадається (на що?) на озера, болота.}

^{Основа речення: вона розпадається.}

^{Словосполучення: розпадається тут, розпадається на озера, болота. Однорідні другорядні члени речення: озера, болота.}

У річці Каньйо тече зелена, синя, жовта, червона і чорна вода.   

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вода (що робить?) тече; вода (яка?) зелена, синя, жовта, червона, чорна; тече (де?) у річці Каньйо.}

^{Основа речення: тече вода.}

^{Словосполучення: зелена, синя, жовта, червона і чорна вода; тече у річці Каньйо. Однорідні другорядні члени речення: зелена, синя, жовта, червона, чорна.}

Кольору воді надають відображення неба, водорості і річковий пісок.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) відображення, водорості, пісок (що роблять?) надають; надають (чого?) кольору; кольору (чому?) воді; відображення (чого?) неба; пісок (який?) річковий.}

^{Основа речення: надають відображення, водорості і пісок. Однорідні підмети: відображення, водорості, пісок.}

^{Словосполучення: надають кольору, кольору воді, відображення неба, пісок річковий.}

Особливо яскравий вигляд вона має між сезонами посухи і дощів.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вона (що робить?) має; має (що?) вигляд; вигляд (який?) яскравий; має (між чим?) між сезонами; сезонами (чого?) посухи, дощів.}

^{Основа речення: вона має.}

^{Словосполучення: вигляд має, яскравий вигляд, має між сезонами; сезонами посухи і дощів. Однорідні другорядні члени речення: посухи, дощів.}  

Загадка

Відгадка

^{Б'ється, стука молоток, поправляє нам садок.}

Дятел

^{Яскраве коромисло через річку повисло.}

Веселка (райдуга)

^{Чорне сукно лізе у вікно.}

Ніч

^{Сивий кінь на весь світ заліг.}

Туман

Б'ється, стука молоток, поправляє нам садок.

Поправляє (що?) садок, поправляє (кому?) нам.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) молоток (що робить?) б’ється, стука, поправляє; поправляє (що?) садок; поправляє (кому?) нам.}

^{Основа речення: молоток б'ється, стука, поправляє. Однорідні присудки: б'ється, стука, поправляє.}

^{Словосполучення: садок поправляє, поправляє нам.}

Яскраве коромисло через річку повисло.

Коромисло (яке?) яскраве, повисло (де?) через річку.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) коромисло (що зробило?) повисло; коромисло (яке?) яскраве; повисло (де?) через річку.}

^{Основа речення: коромисло повисло.}

^{Словосполучення: яскраве коромисло, повисло через річку.}

Чорне сукно лізе у вікно.

Сукно (яке?) чорне, лізе (куди?) у вікно.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сукно (що робить?) лізе; сукно (яке?) чорне; лізе (куди?) у вікно.}

^{Основа речення: сукно лізе.}

^{Словосполучення: чорне сукно, лізе у вікно.}

Сивий кінь на весь світ заліг.

Кінь (який?) сивий, заліг (на що?) на світ, світ (чий?) весь.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) кінь (що зробив?) заліг; кінь (який?) сивий; заліг (де? на що?) на світ; світ (чий?) весь.}

^{Основа речення: кінь заліг.}

^{Словосполучення: сивий кінь, заліг на світ, світ увесь.}

^Зачин

^{«Це — наше і це — твоє» (проект Міністерства освіти і науки України та телеканалу ПЛЮСПЛЮС) — це 25 серій мультфільмів про Україну.}

^{Основна частина}

^{Вони створені на основі історій та малюнків школярів і школярок, які брали участь у Всеукраїнському проекті.}

^{Упродовж кількох місяців діти з різних куточків України збирали цікавинки та захо­пливі історії про свій край. Потім надсилали їх на телеканал ПЛЮСПЛЮС. Було отримано понад 600 листів. Усі вони спов­нені любові та гордості за свій рідний край.}

^{Кінцівка}

^{Одна з тем-переможниць — «Дивовижні витвори природи — наші!».}