ГДЗ українська мова Варзацька 4 клас § 23, 24 вправа 160

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 23 Змінювання прикметників за родами та числами

Вправа 160

^{Па-да-ють сні-жин-ки на гор-би, до-ли-ни, на мі-ста, на се-ла бі-лий ки-лим сте-лять}^.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сніжинки (що роблять?) падають, стелять;}

^{падають (на що?) на горби, долини, на міста, на села; стелять (що?) килим; килим (який?) білий.}

^{Основа речення (підмет і присудок)}^:

^{сніжинки падають, стелять.}

Однорідні присудки:

падають, стелять.

^{Словосполучення:}

^{падають на горби, долини, на міста, на села;}

^{килим стелять;}

^{білий килим.}

^{Другорядні члени речення}^{: горби, долини, міста, села, килим, білий.}

Однорідні другорядні члени речення:

горби, долини, міста, села.

3� Словосполучення прикметника з іменником, визначили рід і число прикметника

Білий (ч. р., Зн. в.) килим.

^{Відмінок прикметника легше визначити за відмінком пов’язаного іменника: білий килим (що?, другорядний член речення, Зн. в.)}

Вправа 161

Білий, біліє, білого.

«Зайве» дієслово біліє серед прикметників білий, білого.

«Зайве» слово білого – форма прикметника серед спільнокореневих слів білий, біліє.

Вправа 162

1� Утворили словосполучення.

Вечірня зірочка, красива зірочка, дивовижна зірочка;

блакитне небо, хмарне небо, чисте небо;

сонячний день, весняний день, дощовий день.

^{Зірочка (яка?) вечірня, красива, дивовижна. Небо (яке?) блакитне, хмарне, чисте. День (який?) сонячний, весняний, дощовий.}

2� Склали речення, визначили рід іменника і число іменника та зв'язаного з ним прикметника.

На небі зійшла перша вечірня (ж. р., одн.) зірочка (ж. р., одн.). Сьогодні без жодної хмаринки чисте (с. р., одн.) небо (с. р., одн.). Завтра синоптики обіцяють сонячний (ч. р., одн.) день (ч. р., одн.).

^{Прикметник завжди стоїть у тому числі та роді, що й іменник, з яким він зв'язаний.}

Вправа 163

Пізній вечір, велике озеро, синя стрічка, смачний пиріг.

^{Пізній вечір, пізня година, пізнє прозріння; великий кавун, велика образа, велике озеро; синій туман, синя стрічка, синє море; смачний пиріг, смачна вечеря, смачне пирожне.}

^{Прикметники змінюються за родами.}

Вправа 164 Визначили рід і число іменників та зв'язаних з ними прикметників.

Білий (ч. р., одн.) цвіт (ч. р., одн.) на калині,

біла (ж. р., одн.) стежка (ж. р., одн.) в долині,

білі (мн.) хмари (мн.) у небі,

біле (с. р., одн.) личко (с. р., одн.) у тебе.

^{Біл[ий] (який?, ч. р., одн.) цвіт (він/мій, ч. р., одн.) на калині, біл[а] (яка?, ж. р., одн.) стежка (вана/моя, ж. р., одн.) в долині, біл[і] (мн.) хмари (мн.) у небі, біл[е] (яке?, с. р., одн.) личко (воно/моє, с. р., одн.) у тебе.}

§ 24 Відмінювання прикметників

Вправа 165

Загадка	Відгадка
^{Жовтогруді щебетушки мають чорні капелюшки, сірі лапки, білі щічки й називаються ...}	Синички

2� У словосполученнях іменника з прикметником позначили закінчення прикметників.

Жовтогруд[і] щебетушки, чорн[і] капелюшки, сір[і] лапки, біл[і] щічки.

^{Поставили питання від іменника до прикметника: щебетушки (які?) жовтогруді, капелюшки (які?) чорні, лапки (які?) сірі, щічки (які?) білі.}

Вправа 166

Форми слова відрізняються відмінковим закінченням.

Н. в.	^яка?	працьовита сорока	^яке?	працьовите пташеня
Р. в.	^якої?	працьовитої сороки	^якого?	працьовитого пташеняти
Д. в.	^якій?	працьовитій сороці	^якому?	працьовитому пташеняті
Зн. в.	^яку?	працьовиту сороку	^яке?	працьовите пташеня
Ор. в.	^якою?	працьовитою сорокою	^яким?	працьовитим пташеням
М. в.	^{(на) якій?}	(на) працьовитій сороці	^{(на) якому?}	(на) працьовитому пташеняті

Вправа 167

Голубий, голубиний (го-лу-бий, го-лу-би-ний).

Вправа 168

Бачу (кого?) грака (якого?) чорного;

бачу (що?) ліс (який?) чорний.

Вправа 169

I варіант

Біл[ий], біл[а], біл[е].

II варіант

Дружн[ій], дружн[я], дружн[є].

^{Прикметники}	Н. в.	Р. в.	Д. в.	Зн. в.	Ор. в.	М. в.
^{з основою на твердий} ^{приголосний}	-ий	-ого	-ому	-ого	-им	-ому
^{з основою на твердий} ^{приголосний}	-а	-ої	-ій	-у	-ою	-ій
^{з основою на м’який} ^{приголосний}	-ій	-ого	-ому	-ій	-ім	-ому
^{з основою на м’який} ^{приголосний}	-я	-ої	-ій	-ю	-ою	-ій

Вправа 170

^{Н. в.}	^який?	могутній зелений дуб	^яка?	могутня зелена сосна
^{Р. в.}	^якого?	могутнього зеленого дуба	^якої?	могутньої зеленої сосни
^{Д. в.}	^якому?	могутньому зеленому дубу могутньому зеленому дубові	^якій?	могутній зеленій сосні
^{Зн. в.}	^який?	могутній зелений дуб	^яку?	могутню зелену сосну
^{Ор. в.}	^яким?	могутнім зеленим дубом	^якою?	могутньою зеленою сосною
^{М. в.}	^{на якому?}	(на) могутньому зеленому дубі (на) могутньому зеленому дубові	^{на якій?}	(на) могутній зеленій сосні

2� З одним словосполученням склали речення, підкреслили прикметники, визначили відмінки.

У могутньому (М. в.) зеленому (М. в.) лісі живе бурий (Н. в.) ведмідь.

Вправа 171

Загадка	Відгадка
На зимові віти сіли білі квіти.	Іній
Одяглися гілочки у сріблясті кожушки.	Іній

3� І варіант — установили зв'язок слів у першій загадці.

На зимові віти сіли білі квіти.

(Що?) квіти (що зробили?) сіли;

квіти (які?) білі;

сіли (де?) на віти;

віти (які?) зимові.

ІІ варіант — установили зв'язок слів у другій загадці:

Одяглися гілочки у сріблясті кожушки.

(Що?) гілочки (що зробили?) одяглися;

одяглися (в що?) в кожушки;

кожушки (які?) сріблясті.

4� Прикметник ужито в називному відмінку: білі, бо пов'язаний з іменником-підметом.

Вправа 172

1,2� Рано-вранці увесь світ вбрався в білий (Зн. в.) оксамит. Відгадка: сніг.

^{Прикметник завжди стоїть у тому самому відмінку, що й пов'язаний з ним іменник.}

^{Рано-вранці увесь світ (що?, підмет, Н. в.) вбрався в білий (який?, Зн. в.) оксамит (у що?, з прийменником, Зн. в.).}

Вправа 173

Синоніми: іній, паморозь (і-ній, па-мо-розь)

Вправа 174

2,3� Підкреслили прикметники, визначили число, рід прикметників та відмінок.

І варіант — художній опис про те, якою стала земля, відколи на ній погосподарювала старша сестриця-майстриня.

Закінчила мережити старша (одн., ж. р., Н. в.) сестриця-майстриня, дивиться на чудову (одн., ж. р., Зн. в.) роботу.

І захотіло Сонце побачити майстерне (одн., с. р., Зн. в.) мережання. Засвітилась паморозь, заблищала. Співає кришталевим (одн., ч. р., Ор. в.) звуком. Ловить сонячних (мн., Ор. в.) зайчиків. Весело розважаються разом.

І не тане іній… Бо узимку сонце світить, та не гріє.

ІІ варіант — текст, що могли дарувати людям середня і молодша сестрички.

Середня (одн., ж. р., Н. в.) сестриця осипала землю білим (одн., ч. р., Ор. в.) снігом. Полетіли сніжинки, затанцювали, заіскрилися в лагідних (мн., М. в.) променях сонця. Тоді почала вирізати чудернацькі (мн., Зн. в.) візерунки зі снігу.

Молодша (одн., ж. р., Н. в.) узяла відерце з крижаною (одн., ж. р., Ор. в.) фарбою і срібний (одн., ч. р., Зн. в.) пензлик. Заходилась вона по вікнах малювати фантастичні (мн., Зн. в.) квіти, казкові (мн., Зн. в.) дерева.

Гарно попрацювали сестриці. Зробили казковою (одн., ж. р., Ор. в.) зимову (одн., ж. р., Зн. в.) пору.

Вправа 175

^{Вже про-ме-нем ро-же-вий ра-нок сні-ги за-бар-вив ле-бе-ди-ні. По-крив-ся па-мо-ро-ззю ґа-нок, і бі-ле срі-бло в ду-шу ли-не.}

2,3� Виписали прикметники і пов'язані іменники, визначили число прикметників, рід та відмінок.

Рожевий (одн., ч. p., Н. в.) ранок, сніги лебедині (мн., Зн. в.), біле (одн., с. p., Н. в.) срібло.

Вправа 176

2� Поезія пробуджує думки, почуття, спогади про святкування Різдва…

3� Виписали прикметники-антоніми, визначили їх рід, число та відмінок.

На чорне (одн., с. р., М. в.), біле (одн., с. p., Н. в.)

Вправа 177

Щедрівки, колядки, щедрий.

З Різдвом Христовим, Україно!

Вправа 178 Колядки

2� Розказали, як святкують Різдво у родинах….

3� Виписали прикметники з пов'язаними іменниками, визначили їх рід, число, відмінок.

Добрий (одн., ч. p., Н. в.) вечір (одн., ч. p., Н. в.);

добрі (мн., Н. в.) люди (мн., Н. в.);

шляхом (одн., ч. p., Op. в.) терновим (одн., ч. p., Op. в.);

віть (одн., ж. p., Н. в.) тернова (одн., ж. p., Н. в.).

^{Добрий (який?, Н. в.) вечір (що?, Н. в.); добрі (які?, Н. в.) люди (хто?, Н. в.); шляхом (чим?, Op. в.) терновим (яким?, Op. в.); віть (що?, підмет, Н. в.) тернова (яка?, Н. в.).}

Вправа 179

Заголовок, який виражає тему твору: «Святвечір».

Заголовок, який виражає основну думку твору: «Нашому роду нема переводу».

2� Підкреслили прикметники, визначили рід, число, відмінок прикметників.

Наш народ вірить, що на Святвечір усі померлі (мн., Н. в.) колись предки приходять на землю і йдуть до хат своїх дітей, онуків, правнуків, аби разом із ними їсти кутю. Тому кожен, узявши раз-другий куті, знову кладе ложку в миску, щоб дати змогу своїм померлим (мн., Д. в.) родичам скуштувати святої (ж. р., одн., Р. в.) страви.

Це дуже гарний (ч. p., одн., Н. в.) звичай, якого нема в інших народів. Завдяки цій традиції зберігається зв'язок між живими (мн., Ор. в.) і давно померлими (мн., Ор. в.), і такому народу не буде кінця. Недарма є приказка: «Нашому роду нема переводу».

Вправа 180

Написали різдвяне привітання…

Вправа 181

1� Спонукальні речення з окличною інтонацією вжиті з метою оживити спогади про бабусю.

2� Заголовок, який розкриває тему тексту: «Моя бабусю, старша моя мамо!».

Написали, до кого подумки звертається поетеса, як називає свою бабусю, якими словами передає пекучий біль від втрати дорогої людини…

Вправа 182

Бабуся, прабабуся.

Вишиває нам бабуся рушники.

2� Дібрали спільнокореневі прикметники:

бабуся — бабусин, бабунин, бабин;

рушники — рушникове, рушничкове.