© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
§ 37 Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні
Вправа 248
2� Слова в переносному значенні: весна прийшла (що зробила?), зима стояла (що робила?), з’їхала (що зробила?).
3� Підкреслили головні члени.
Весна прийшла так якось несподівано!
(Що?) весна (що зробила?) прийшла.
Зима стояла міцно до пори.
(Що?) зима (що робила?) стояла.
Вітри війнули з півдня.
(Що?) вітри (що зробили?) війнули.
І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори...
(Що?) вона (що зробила?) з'їхала.
Вправа 249
Веснонька, весняні, весняний, весніє.
Частини мови визначаємо за питанням: веснонька (що?, іменник), весняні (які?, прикметник), весняний (який?, прикметник), весніє (що робить?, дієслово)
Вправа 250
Земля (що?, іменник) одягається (що робить?, дієслово) в (прийменник) розкішну (яку?, прикметник) сукню (що?, іменник).
Вправа 251
Ярило — це чоловічий образ весни, ніби пара дівчині-весні, ґречній панні…
2� Підкреслили дієслова.
Великий грім Ярило прокидається навесні після довгого сну. Сідає верхи на чорну хмару, як на коня. Іде над землею, б'є її золотою різкою-блискавицею.
Великий грім Ярило прокидається (що робить?) навесні після довгого сну. Сідає (що робить?) верхи на чорну хмару, як на коня. Іде (що робить?) над землею, б'є (що робить?) її золотою різкою-блискавицею.
Земля пробуджується (що робить?), одягається (що робить?) в розкішну сукню із квітів та зелені. Усе навколо оживає (що робить?): ліси, поля, діброви...
Вправа 252
Під роз-ло-гим ду-бом нам на вті-ху за-хо-вавсь од сон-ця кла-птик сні-гу.
Як зи-ма ті-ка-ла, лі-сом бі-гла, за-гу-би-лась в не-ї ху-стка бі-ла.
Останній клаптик снігу нагадує поетові білу хустку.
2� Виписали іменники та пов'язані дієслова, поставили питання до дієслів.
Клаптик (що зробив?) заховавсь.
Зима (що робила?) тікала.
Хустка (що зробила?) загубилась.
§ 38 Зв'язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами
Вправа 253
1� Заголовок: «Бурульки навесні», «Бурульки плакали», «Капання».
2,3� Підкреслили в реченні дієслова.
Бурульки плакали чи то з радості, що вже весна настала, чи то з горя, що швидко тануть.
(Що?) бурульки (що робили?) плакали; (що?) весна (що зробила?) настала; тануть (як?) швидко.
У реченні дієслово зв'язується з різними частинами мови, але найчастіше — з іменником.
Вправа 254
Плаче, плакса, ридає (пла-че, пла-кса, ри-да-є).
«Зайве» плакса – іменник серед дієслів.
«Зайве» ридає, не є спільнокореневим зі словами плаче, плакса.
Вправа 255
1� Заголовок: «Ясний день».
Багатозначне слово – сонечко (небесне світило), сонечко (комаха).
2� В останньому реченні підкреслили головні члени, визначили число іменника.
Побачив горобчик (одн.) воду, скупався, зацвірінькав.
(Хто?) горобчик (що зробив?) побачив, скупався, зацвірінькав. Однорідні присудки: побачив, скупався, зацвірінькав.
3� Перебудували речення, що іменник був у множині.
Побачили горобчики воду, скупалися, зацвірінькали.
Дієслова змінюються за числами.
Вправа 256
4� Підкреслили дієслова про вдачу пташки.
Біжить берегом трясогузка — маленька жвава пташка. Підстрибує на піщаній береговій смужці, ніби танцює під легку музику весни, і наспівує:
— Ци-зи, ци-зю, — котиться її срібний голос.
Число дієслова можна визначити за допомогою допоміжного особового займенника до питання: біжить (що вона/трясогузка робить?, одн.), підстрибує (що вона/трясогузка робить?, одн.), танцює (що вона/трясогузка робить?, одн.), наспівує (що вона/трясогузка робить?, одн.)
5� Діалог між трясогузкою і граком за казкою «Як трясогузка хвостиком лід перебила» Миколи Сингаївського.
|
Зачин |
Ще в полях деінде лежать почорнілі сніги, а по яругах весняні води гудуть. |
|
Основна частина |
Біжить берегом трясогузка — маленька жвава пташка. Підстрибує на піщаній береговій смужці, ніби танцює під легку музику весни, і наспівує: — Ци-зи, ци-зю, — котиться її срібний голос. — Куди ти біжиш, трясогузко? — питає грак. — Ци-зи, ци-зю! — А навіщо тобі, трясогузко, такий довгий хвіст? — Си-ди, си-ди!.. — Не заважає він тобі? — Ци-зи, ци-зю!.. — Якийсь незграбний твій вигляд… — Си-ди, си-ди! Ось дивись на кригу. Сюди! |
|
Кінцівка |
А сама тим часом пурхнула під лід, вдарила об нього хвостом — луна покотилася. Розкололася крига. Занімів здивований грак. Тепер не стримати бурхливих весняних вод. |
§ 39 Змінювання дієслів за часами
Вправа 257
Теплі-теплі у садку падали краплини. Сиві згадки про сніги дощ змивав щоднини. У дворі його сліди не просохли й досі. На гілках сидять у ряд росенята босі.
2� Виписали дієслова, визначили число.
Падали (мн.), змивав (одн.), просохли (мн.), сидять (мн.).
Падали (що вони/краплини робили?, мн.), змивав (що він/дощ робив?, одн.), просохли (що вони/сліди зробили?, мн.), сидять (що вони/росенята роблять?, мн.).
Вправа 258
Змивав, просох, падає (зми-вав, про-сох, па-да-є).
«Зайве» падає – дієслово теперішнього часу.
Змивав (що робив?, мин. ч.), просох (що зробив?, мин. ч.), падає (що робить?, теп. ч.)
2� Подивись: весна устала, сипле пишними квітками.
Подивись (що зроби?, дієслово): весна (що?, іменник) устала (що зробила?, дієслово), сипле (що робить?, дієслово), пишними (якими?, прикметник) квітками (чим?, іменник)
Вправа 259
Часові формі розрізняємо за питаннями.
|
Що зробив Олег? Що робить Олег? Що зробить Олег? |
мин. ч. теп. ч. майб. ч. |
Олег накреслив сніжинку. Олег вирізує сніжинку. Олег розмалює сніжинку. |
Вправа 260
Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила.
Слова в переносному значенні: (весна) встала, розбудила, уквітчала, укрила; (землю) сонну.
Мета: надання образності мовленню, уособлення.
2� Виписали дієслова, визначили час, дібрали інші часові форми.
Встала (мин. ч.), встає (теп. ч.); вставатиме, буде вставати, встане (майб. ч.);
розбудила (мин. ч.), будить (теп. ч.); будитиме, буде будити, розбудить (майб. ч.);
уквітчала (мин. ч.), квітчає (теп. ч.); квітчатиме, буде квітчати, уквітчає (майб. ч.);
укрила (мин. ч.), укриває (теп. ч.); укриватиме, буде укривати, укриє (майб. ч.).
Встала (що зробила?, мин. ч.), встає (що робить?, теп. ч.), вставатиме (що робитиме?, майб. ч.), буде вставати (що буде робити?, майб. ч.), встане (що зробить?, майб. ч.), розбудила (що зробила?, мин. ч.), будить (що робить?, теп. ч.), будитиме (що робитиме?, майб. ч.), буде будити (що буде робити?, майб. ч.), розбудить (що зробить?, майб. ч.), уквітчала (що зробила?, мин. ч.), квітчає (що робить?, теп. ч.), квітчатиме (що робитиме?, майб. ч.), буде квітчати (що буде робити?, майб. ч.), уквітчає (що зробить?, майб. ч.), укрила (що зробила?, мин. ч.), укриває (що робить?, теп. ч.), укриватиме (що робитиме?, майб. ч.), буде укривати (що буде робити?, майб. ч.), укриє (що зробить?, майб. ч.)
Вправа 261
Вірш «Барвінок» Наталі Забіли…
1� Заголовок: «Барвінок», «Барвінкова весна».
Не-дав-но ще гу-ла ме-те-ли-ця, і-ще ле-жить в ни-зи-нах сніг, а вже бар-він-ку ли-стя сте-ли-ться зе-ле-ним ки-ли-мом до ніг.
2� Виписали дієслова, визначили час, дібрали інші часові форми.
Гула (мин. ч.) — гуде (теп. ч.); гудітиме, буде гудіти, загуде (майб. ч.)
Лежить (теп. ч.) — лежав (мин. ч.); лежатиме, буде лежати, полежить (майб. ч.)
Стелиться (теп. ч.) — стелилося (мин. ч.); стелитиметься, буде стелитися, встелиться (майб. ч.)
Гула (що робила?, мин. ч.), гуде (що робить?, теп. ч.), гудітиме (що робитиме?, майб. ч.), буде гудіти (що буде робити?, майб. ч.), загуде (що зробить?, майб. ч.), лежить (що робить?, теп. ч.), лежав (що робив?, мин. ч.), лежатиме (що робитиме?, майб. ч.), буде лежати (що буде робити?, майб. ч.), полежить (що зробить?, майб. ч.), стелиться (що робить?, теп. ч.), стелилося (що робило?, мин. ч.), стелитиметься (що робитиме, майб. ч.), буде стелитися (що буде робити?, майб. ч.), встелиться (що зробить?, майб. ч.)
Вправа 262 Лічилка
Ле-ті-ла ле-ле-ка, ле-ті-ла зда-ле-ка та й сі-ла на ха-ті зір-ки ра-ху-ва-ти. Не ї-ла, не спа-ла, всю ніч ра-ху-ва-ла. А вдо-сві-та зби-лась — зо-ря по-ко-ти-лась...
2� Дієслова в переносному значенні: (лелека) рахувала, збилась; (зоря) покотилась.
Я рахувала кількість днів до свята. Бочка покотилась по вулиці.
3� Дієслова з часткою не: не їла, не спала.
Не з дієсловами треба писати окремо.
Вправа 263
Лелека, журавель (ле-ле-ка, жу-ра-вель).
2,3� Списали загадку і відгадку, підкреслили дієслова, визначили час.
Хату на хаті має (теп. ч.), всім жабам рахунок знає (теп. ч.).
Має (що робить?, теп. ч.), мав (що робив?, мин. ч.), матиме (що робитиме?, майб. ч.), буде мати (що буде робити?, майб. ч.), знає (що робить?, теп. ч.), знатиме (що робитиме?, майб. ч.), буде знати (що буде робити?, майб. ч.)
Вправа 264
Чарівний кавун
Бідний селянин підібрав пораненого лелеку і виходив його. У нагороду чоловікові чорногуз приніс насінину кавуна. З неї виріс велетенський кавун. Коли його розрізали, замість насіння посипалися золоті монети.
Дізнавшись про це, сусід-багач упіймав лелеку і перебив йому ногу, а тоді поніс додому лікувати. Одужавши, птах також залишив кавунове зернятко. Знову з нього виріс кавун небачений. Тільки в цьому кавуні насінинами були розлючені оси.
Ледь урятувався від них багач.
3� Дієслова вжито в минулому часі.
Підібрав (що зробив?), виходив (що зробив?), приніс (що зробив?), виріс (що зробив?), розрізали (що зробили?), посипалися (що зробили?), дізнавшись (що зробивши?), упіймав (що зробив?), перебив (що зробив?), лікувати (що зробив?), одужавши (що зробивши?), залишив (що зробив?), урятувався (що зробив?)
Вправа 265
Птах долі.
З давніх часів лелеку вважають (теп. ч.) птахом долі. Селяни вірили (мин. ч.), що в дім, на якому з'явилося (мин. ч.) лелече гніздо, прийдуть (майб. ч.) щастя і злагода. У сім'ї припиняться (майб. ч.) негаразди. Діти ростимуть (майб. ч.) здоровими. У господаря садиби буде (майб. ч.) добрий урожай на полі.
Визначаємо час дієслова за питаннями: вважають (що роблять?, теп. ч.), вірили (що робили?, мин. ч.), з'явилося (що зробило?, мин. ч.), прийдуть (що зроблять?, майб. ч.), припиняться (що зроблять?, майб. ч.), ростимуть (що робитимуть?, майб. ч.), буде (що зробить?, майб. ч.)