ГДЗ Варзацька робочий зошит 4 клас сторінки 18 – 30 Шильцова Зроль

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 18

Вправа 2

Крила орла (Р. в.), грива коня (Р. в.), барліг ведмедя (Р. в.), хатка бобра (Р. в.), клітка лева (Р. в.), клекіт лелеки (Р. в.), пісня солов’я (Р. в.), політ джмеля (Р. в.)

До стор. 45 – 47

Вправа 1 Підкреслили головні члени речення

Перед нами відкривається широке поле (Н. в.)

^{(Що?) поле (що робить?) відкривається. Поле (що?, Н. в.)}

Пішли діти в поле (Зн. в.) квіточки збирати.

^{(Хто?) діти (що зробили?) пішли збирати. В поле (в що?, Зн. в.)}

Білий сніг укрив поле (Зн. в.), наче скатертиною.

^{(Що?) сніг (що зробив?) укрив. Поле (що?, не підмет, Зн. в.)}

Вправа 2 Розрізняємо називний і знахідний відмінок іменників-неістот

Море (Н. в.) шуміло високими хвилями.

^{(Що?) море (що робило?). Море (що?, підмет, Н. в.)}

Діти побачили сине море (Зн. в.).

^{(Хто?) діти (що зробили?) побачили. Море (що?, не підмет, Зн. в.)}

За синє море (Зн. в.) поїхав козак.

^{(Хто?) козак (що зробив?) поїхав. За море (за що?, Зн. в.)}

Хліб (Н. в.) рум’янився в печі.

^{(Що?) хліб (що робив?) рум’янився. Хліб (що?, підмет, Н. в.)}

Бабуся спекла смачний хліб (Зн. в.).

^{(Хто?) бабуся (що зробила?) спекла. Хліб (що?, не підмет, Зн. в.)}

Вправа 3 У прислів’ях визначили відмінок.

Ластівка день (Зн. в.) починає, а соловей – кінчає.

^{(Хто?) ластівка (що робить?) починає. День (що?, не підмет, Зн. в.)}

Весняний день (Н. в.) рік годує.

^{(Що?) день (що робить?) годує. День (що?, підмет, Н. в.)}

Сторінка 19

До стор. 47 – 49

Вправа 1 Визначили відмінок повторюваного іменника.

Не забувай допомагати молодшій сестрі (Д. в.)

Гарно виглядає на сестрі вишиванка (М. в.)

Завдяки книжці ми отримуємо знання. (Д. в.)

Відповіді на безліч запитань ти знайдеш у книжці. (М. в.)

Деревцеві потрібен догляд. (Д. в.)

На деревцеві з'явилися плоди. (М. в.)

^{Відмінок визначаємо за питанням: сестрі (кому?, Д. в.), на сестрі вишиванка (на кому?, М. в.), книжці (чому?, Д. в.), у книжці (у чому?, М. в.), деревцеві (чому?, Д. в.), на деревцеві (на чому?, М. в.)}

Вправа 2

Д. в.

М. в.

герой — герою (єві)

мама — мамі

озеро — озеру

на герої (-ю) (-єві)

на мамі

в озері

З одною парою слів склали речення.

Зима подарувала озеру кригу. В озері купалися жаби. Нашому героєві дали медалі. На героєві було багато медалей. Я несу букет мамі. На мамі сьогодні гарні туфлі.

До стор. 50 – 51

Вправа 1 Підкреслили голосні букви, що чергуються.

На дворі трава, на траві дрова. (М. в., двір)

Потрібен, як п'яте колесо до воза. (Р. в., віз)

Працювати до сьомого поту. (Р. в., піт)

На розі у вола вмостилась муха. (М. в., ріг)

Українці за звичаєм зустрічають гостя хлібом-сіллю. (Зн. в., гість)

Сторінка 20

Найкраща стежка — до рідного дому. (Р. в., дім)

Яблука влітку наливаються соком. (Ор. в., сік)

Вправа 2 Підкреслили букви на позначення приголосних звуків, що чергуються.

Як виконуєш завдання,

не забудь про чергування.

Якщо ріг — пиши на розі.

Як поріг, то на порозі.

Як щока, то на щоці.

Коли вухо, то у вусі.

А кожух — то у кожусі.

Як урок — то на уроці,

Око — порошинка в оці.

До стор. 51 – 53

Вправа 1 Визначили відмінок.

У веселій (завірюха) завірюсі (М. в.)

у пухнастому (кожух) кожусі (М. в.)

на санчатах, не на (віз) возі (М. в.)

мчить зима — вже на (поріг) порозі (М. в.)

^{Чергування приголосного звуку: завірюха — завірюсі, кожух – кожусі, поріг – порозі.}

^{Чергування голосного звуку: віз — возі, поріг — порозі.}

Вправа 2 Підкреслили іменник з чергуванням приголосних звуків, поставили це слово у формі давального та місцевого відмінків.

У невеличкому містечку Америки сталася прикра подія — хтось спустив колеса усіх автомобілів. Поліція збилася з ніг, шукаючи зловмисника. Тривалий час він залишався невловимим. Та якось помітили, як до машини підлетів папуга. Виявилося, що це він викручував захисні ковпачки на колесах. Цікаво, що папузі більше подобався свист повітря, ніж блискучі предмети.

Сторінка 21

Ніг — нозі, на нозі. Папуга — папузі, на папузі. Америки — Америці, в Америці.

До стор. 54 – 56

Вправа 1 Поєднали прийменники з іменниками в родовому відмінку, позначили закінчення.

До рибалк[и], після порош[і], без професі[ї], з галере[ї], серед галявин[и], біля школ[и], після вечер[і], без душ[а], без їж[і], для іде[ї], від площ[і], до Франці[ї], до Іспані[ї], для Італі[ї].

Вправа 2

Немає кращої події, як поїздка до Франції, Іспанії чи Італії.

Вправа 3 Визначили відмінок іменників.

Чи відмовився б ти від професії (Р. в.) листоноші (Р. в.) або рибалки (Р. в.)?

Сторінка 22

До стор. 56 – 58

Вправа 1 Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини перевіряємо за орфографічним словником.

Росте біля будинку висока тополя.

Калину зривають після першого заморозку.

Насіння соняшника смачне і корисне.

Смужкою скотчу можна приклеїти одірваний аркуш.

До кінця футбольного матчу залишилось кілька хвилюючих секунд.

Під звуки маршу і закінчується гра.

Після підняття якоря корабель відчалює від порту.

Важка, але потрібна професія шахтаря.

Важливі також і інші професії — лікаря, столяра, актора, архітектора.

Вправа 2

Учня Антоніва Петра Петровича.

До стор. 58 – 59

Вправа 1 Виділили закінчення іменників орудного відмінку однини.

Мій брат захоплюється історі[єю] і географі[єю].

А я хочу ознайомитися з археологі[єю] та геологі[єю].

А як не захопитися астрономі[єю]. Це ж наука про зоряний казковий світ!

А от мої батьки займаються агрономі[єю].

Сторінка 23

Вправа 2 Підкреслили словосполучення дієслів з іменником пшениця, визначили відмінок, виділили закінчення.

Почесне місце серед культурних рослин займає пшениц[я] (Н. в.).

Колись із пшениц[і] (Р. в.) готували лише кашу….

Таку смачну страву отримали завдяки пшениц[і] (Д. в.).

Сьогодні поля, засіяні пшениц[ею] (Ор. в.), займають п'яту частину всіх оброблених земель. У пшениц[і] (М. в.) містяться всі необхідні для людини вітаміни та мінерали.

^{Пшениця (що?, підмет, Н. в.), із пшениці (чого?, Р. в.), завдяки пшениці (чому?, Д. в.), пшеницею (чим?, Ор. в.), у пшениці (у чому?, М. в.)}

До стор. 60 – 62

Вправа 1 Виділили закінчення орудного відмінку.

Ой за га[єм], га[єм]

га[єм] зелененьким,

там орала дівчинонька

волик[ом] чорненьким.

Ой ходила дівчина бережк[ом]

заганяла селезня батіжк[ом].

Лисичка потоваришувала з журавл[ем].

Перед буреві[єм] все затихає.

Перед вирі[єм] птахи збираються у зграї.

^{Гаєм [г а й], воликом [в о л и к], бережком [б е р е ж о к], батіжком [б а т' і ж о к], журавлем [ж у р а в е л'], буревієм [б у р е в´ і й], вирієм [в и р' і й]}

Сторінка 24

Господиня пригощала гостей борщ[ем], з хліб[ом] і сілл[ю].

Хто з хлопчиків не мріє стати воді[єм] або футболіст[ом].

^{Борщем [б о р ш ч], хлібом [х л' і б], сіллю [с' і л'], водієм [в о д' і й], футболістом [ф у т б о л' і с т]}

Вправа 2 Визначили відмінок іменників.

Можна стати лікарем, різьбярем, аптекарем, вчителем, слюсарем, художником, вчителем, програмістом. (Ор. в.)

До сторінок 62 – 64

Вправа 1 Підкреслили іменники жіночого роду з основою на два приголосні звуки, визначили відмінок.

У багатьох народів залізо є символом сили, міцності (Р. в.), стійкості (Р. в.), рішучості (Р. в.). Водночас залізо, коли з нього почали робити, зброю, стало символізувати грубість (Зн. в.), жорстокість (Зн. в.), нещастя, бо асоціювалося з війною.

Вправа 2 Визначили відмінок іменників жіночого роду.

З любов’ю (Ор. в.) до рідної землі і ненавистю (Ор. в.) до ворогів воїни щедро окропили кров’ю (Ор. в.) рідну землю, вставши на її захист.

Весь світ захоплюється величчю (Ор. в.), мудрістю (Ор. в.), гідністю (Ор. в.) українського народу.

Сторінка 25

До стор. 64 – 66

Вправа 1 Визначили відмінки іменників в однині, виділили закінчення.

Україн[а] (Н. в.)— розкішний вінок[] (Зн. в.) з рут[и] (Р. в.) і барвінк[у] (Р. в.), що над ним світять, заплакані золоті зорі... Поем[а] (Н. в.) жал[ю] (Р. в.) і смутк[у] (Р. в.)... крас[и] (Р. в.) і недол[і] (Р. в.).. Отже, одна з найсмутніших сторінок[] (Р. в.) у цій поем[і] (М. в.) належить невигаданому у всі часи по всьому світ[і] (М. в.) її огненному поетов[і] (Д. в.). Легендарному поет[ові] (Д. в.) казкового кра[ю] (Р. в.)… Великому борц[еві] (Д. в.) за вол[ю] (Зн. в.) свого кра[ю] (Р. в.), свого люд[у] (Р. в.), за безмежно широку вол[ю] (Зн. в.) на всьому світ[і] (М. в.) поневолених народів.

^{Україна (що?, підмет, Н. в.) — розкішний вінок (що?, Зн. в.) з рути (чого?, Р. в.) і барвінку (чого?, Р. в.), що над ним світять, заплакані золоті зорі... Поема (що?, підмет, Н. в.) жалю (чого?, Р. в.) і смутку (чого?, Р. в.)... краси (чого?, Р. в.) і недолі (чого?, Р. в.).. Отже, одна з найсмутніших сторінок (чого?, Р. в.) у цій поемі (у чому?, М. в.) належить невигаданому у всі часи по всьому світі (по чому?, М. в.) її огненному поетові (кому?, Д. в.). Легендарному поетові (кому?, Д. в.) казкового краю (чого?, Р. в.)… Великому борцеві (кому?, Д. в.) за волю (за що?, Зн. в.) свого краю (чого?, Р. в.), свого люду (чого?, Р. в.), за безмежно широку волю (що?, Зн. в.) на всьому світі (на чому?, М. в.) поневолених народів.}

Вправа 2

Кому: Сидорчуку Валерію Антоновичу.

Кому: Шевченку Тарасові Григоровичу.

До стор. 66 – 70

Вправа 1 В іменниках жіночого роду виділили закінчення, визначили відмінок.

Книг[а] (Зн. в.), мудрості[і] (Р. в.), природ[и] (Р. в.), ноч[і] (Р. в.), людин[а] (Н. в.), у уяв[і] (М. в.).

^{Зоряне небо (воно/моє, с. р.) — Велика книга (вона/моя, ж. р., що?, Зн. в.) мудрості (вона/моя мудрість, ж. р., чого?, Р. в.) природи (вона/моя природа, ж. р., чого?, Р. в.). Тихої безхмарної ночі (вона/моя ніч, ж. р., чого?, Р. в.) мерехтіння (воно/моє мерехтіння, с. р.) безлічі зірок зачаровує. Милуючись химерними візерунками, людина (вона/моя, ж. р., хто?, Н. в.) поєднувала їх у своїй уяві (вона/моя уява, ж. р., у чому?, М. в.) в дивовижні малюнки — сузір'я (воно/моє, с. р.).}

Сторінка 26

Вправа 2

Слід оберігати звірів, птахів, комах.

У природі завжди шанували лелек, синиць, горобців, голубів.

Милує око краса полів, гаїв, озер.

До стор. 70 – 72

Вправа 1 Підкреслили іменники у множині, визначили відмінок, виділили закінчення.

… вже не видно окун[ів] (Р. в.) крізь паморозь на кризі.

Гасають по лісах зайц[і] (Н. в.), щоб трішки обігрітись.

Тремтять на вітрі горобц[і] (Н. в.), кошлаті та сердиті,

і лиш веселі снігур[і] (Н. в.), яким вже тепло навіть,

мов дивні вогник[и] (Зн. в.), згори у синій сніг пірнають.

Сторінка 27

Вправа 2 Підкреслили іменники в множині, визначили відмінок.

У багатьох куточках (М. в.) Землі можна побачити одне з див природи — дюни (Н. в.)…

За тисячі років (Р. в.) він «сточує» камені (Зн. в.) в пісок. Потім збиває пісок у кучугури (Зн. в.). Під дією вітру дюни (Н. в.) постійно змінюють свою форму. Тому їх називають мандруючими пісками (Ор. в.)…. На високих дюнах (М. в.) навіть влаштовують змагання зі спуску на лижах (М. в.).

^{У куточках (у чому?, М. в.), дюни (що?, підмет, Н. в.), років (чого?, Р. в.), камені (що?, другорядний член речення, Зн. в.), у кучугури (у що?, Зн. в.), дюни (що?, підмет, Н. в.), пісками (чим?, Ор. в.), на дюнах (на чому?, М. в.), на лижах (на чому?, М. в.).}

ПРИКМЕТНИК

До стор. 73 – 75

Вправа 1

У ВЕДМЕЖОМУ ЛІГВІ

…Старанно і вміло в лісовій глушині лаштують вони зимові барлоги. М’якою запашною хвоєю, корою молодих ялинок, сухим лісовим мохом вистилають своє житло.

…Пізньої зими у ведмедиць народжуються маленькі сліпі ведмежата. Тепло їм у затишному лігві. До весни підростуть вони, вийдуть на білий світ.

Сторінка 28

Вправа 2 До кожного іменника дібрали прикметники.

трава (яка?) — зелена, шовкова, буйна, запашна, пишна, висока;

вода (яка?) — холодна, прозора, цілюща, чиста, гаряча, джерельна, тепла;

хмара (яка?) — синя, темна, велика, чорна, грозова, дощова, невелика, грізна;

село (яке?) — рідне, старе, мальовниче, українське, велике, невелике;

дім (який?) — рідний, батьківський, новий, двоповерховий, затишний.

Вправа 3

Ріка (яка?) — широка, бурхлива, тепла;

гора (яка?) — висока, крута, полога, зелена;

зірка (яка?) — вечірня, далека, блискуча;

місто (яке?) — велике, рідне, давнє, гарне;

ліс (який?) — молодий, густий, листяний;

схил (який?) — пологий, високий, крутий.

До стор. 75 – 77

Вправа 1 Підкреслили іменники та зв'язані з ними прикметники.

Звідки падають на землю такі красиві сніжинки?

… На високу-високу гору два ведмеді викотили брилу льоду… Там живе чудовий майстер Снігур-різьбяр. Маленькими ножиками й молоточками різьбить, викарбовує він із льоду красиві білі сніжинки…

У словосполученнях поставивши питання від іменника до прикметника.

Сніжинки (які?) красиві;

гору (яку?) високу-високу;

майстер (який?) чудовий;

ножиками (якими?) маленькими;

сніжинки (які?) красиві білі.

Сторінка 29

Вправа 2 До прикметників дібрали антоніми.

складне (яке завдання) — легке;

важка (яка задача) — легка;

порожня (яка мова) — повна;

погані (які плоди) — гарні;

допитливий ( який учень) — байдужий.

До стор. 77 – 78

Вправа 1 Визначили рід прикметників і число прикметників.

заєць (який?) сірий (ч. р., одн.)

мишка (яка?) біла (ж. р., одн.)

лисеня (яке?) руде (с. р.), одн.)

вовчик (який?) сірий (ч. р., одн.)

ведмеді (які?) бурі (мн.)

Вправа 2 Підкреслили прикметники, визначили число прикметників і рід в однині.

Ти прийшла-таки до мене, зимова (одн., ж. р.) казко!

Ти завітала до заснулого (одн., ч. р.) гаю. Де ти пройшла цієї місячної (одн., ж. р.) ночі лягло на холодну (одн., ж. р.) землю, гіллясті (мн.) дерева та кущі пухнасте (одн., с. р.) срібло. Зелені (мн.) сосни стояли по коліна в снігу, надівши на себе білі (мн.) кожухи. вгинаючи під срібним (одн., с. р.) хутром охололі плечі…

Здавалось, вони піднялися із м’якої (одн., ж. р.) перини, білокорі (мн.), пружні (мн.) ковані із кришталю. Вони були схожі на царівен, на гордовитих (мн.) дочок землі, що владарювали серед білого (одн., с. р.) безгоміння.

^{Число і рід іменника визначаємо за числом і родом пов’язаного іменника.}

Сторінка 30

До стор. 78 – 82

Вправа 1 Виділили закінчення прикметників.

Н. в. природне середовище

Р. в. природн[ого] середовища

Д. в. природн[ому] середовищу

3н. в. природн[е] середовище

Ор. в. природн[им] середовищем

М. в. у природн[ому] середовищі

Кл. в. природн[е] середовище

Вправа 2