КРАСА ЗЕМЛІ МОЄЇ Краса землі моєї проникливо цвіте. В тихесеньких лілеях мереживо святе. У вишні зріє промінь Марцевої жаги, Викохуючи гомін Медової доби. Пшениця янтаріє, прийшла її пора, жарини сонце гріють, як маму дітвора. Ось соняшник схиляє голівоньку палку.
ПРОПЛИВАЄ ОСІНЬ Ніби притомилось сонечко привітне: у траві пожовклій молочай не квітне. Облетіло літо листячком із клена, лиш ялинка в лісі сонячно-зелена. Журавлі курличуть: летимо у вирій. Пропливає осінь на хмарині сірій. Тема: ліричне оспівування осінніх перетворень на
ДИКТАНТ Ми пишемо диктант. Для мене це неважко, та заважає бант, так схожий на ромашку. Ми пишемо диктант, уважні, мов на старті, а я дивлюсь на бант, що на передній парті. Не пишеться — і край! Схоплю, напевно, двійку. Ну, трохи постривай, із бантиком Надійко!
Переказали казку від імені ящірки Хочу вам розказати про неприємну пригоду, що трапилась зі мною. Є один поганий хлопчисько, котрий хоче мене впіймати. Першого разу мені вдалося втекти. А наступного разу він умисно наступив мені на хвіст. Щоб врятуватися,
ОСІННЄ Струсила грушка листя шерехке. Струсила і, зажурена, зітхає, Бо дощ осінній все іде та йде, А в неї одежини вже немає. По листі мокрому, як сірий корабель, Пройшов їжак. Задумався, спинився: Було ж тут груш, і яблук, і морель1… А світ узяв і так перемінився. 1. Мореля
ОСІННІЙ ЛИСТ Осінній лист — кленовий лист. Він за вікном моїм завис. Тремтів багряним прапорцем І заглядав мені в лице. Та раптом з купою братів Зірвавсь і в небо полетів. Там покружляв, неначе птах, І залетів на самий дах. Приліг і трішки відпочив, І далі в небо
Я думаю, що потрібно навчитися читати швидко. Коли володієш швидкістю читання, не доводиться прикладати багато зусиль на ознайомлення з будь-якою літературою. Оскільки різні книжки потребують свого прочитання, достатньо легко примінити відповідний спосіб: швидкий
ЗЕЛЕНА АПТЕКА Аптека зелена, зелена аптека! Від тебе й від мене вона недалеко. Зелену аптеку слід кожному знати: крушина, фіалка, конвалія, м'ята, вільха, деревій, бузина, кам'яниці, черемха і пижмо, шипшина й суниці... Зелена аптека — це трави і квіти, що в кошик
ПРИМОСТИВСЯ МІСТ ДО МІСТА Де хлюпоче хвиля чиста — примостився міст до міста, і, як вечір настає, він шепоче про своє: про машини многотонні — як гули вони гуртом, як до нього теплі коні доторкались копитом, як, бува, траплялось лихо, як у воду впав літак, як пташки сідали
Тема: розповідь про походження куща калини – рослинного символу українців. Головна думка: «став він темою козацьких легенд, своєрідним оберегом, символом нашої української державності». Мета: заклик цікавитися народною спадщиною українського народу, бо без верби і калини нема
РОЗУМ, ЗНАННЯ І СИЛА Знання — це гість, а розум — це хазяїн, у добрій спілці треба жити їм. Хто має розум та багато знає, — той буде завше сильним і міцним. А сила, що без розуму, — недужа, бо все робити буде навмання. Тож для творіння, для роботи, друже,
ОСІНЬ Осінь — загадкова гостя, Непомітно прийшла в гості. Там, де вже пройшла вона, — Золотом блищить трава, Там, де сіла відпочить, Уже дощик капотить. Осінь любить малювати, Все навкруг вдягати в шати. По Землі вона мандрує, Що побачить — розмалює. Осінь —
Тема: розповідь про хлопчика Максимка, котрий захоплювався читанням. Головна думка: «спробуй полюбити читання, і ти обов'язково відчуєш те саме!» Мета: заклик читати книжки. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Будова твору Зачин «Максимко захоплювався
Тема: розповідь про дівчинку Марійку, котра мріє зустрітися з осінню. Головна думка: «Я тільки подякую за щедрість». Мета: замилування щедрою на врожай осінню. Рід літератури: епос. Жанр: оповідання. Будова твору Зачин «Причаїлася Марія під яблунею в
ЯК ШВИДКО ЛІТО ПРОМИНУЛО! Як швидко літо проминуло1! Прийшла осінняя пора. Немов на крилах полинуло кохане літечко з двора!.. Садок марніє2 потихеньку, пожовклі падають листки, вітрець не віє вже тепленько, жене понурії3 хмарки. Посох горошок на городі, мачок вже цвіт давно