ГДЗ українська мова 5 клас Заболотний Речення, його граматична основа

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Речення, його граматична основа

Вправа 390

А. Два перші речення виражають думку, що йде дощ.

Почав накрапати дощ. Задощило.

Б. Запис у третьому рядку реченням не можна вважати, оскільки слова не поєднані граматично.

Дощ накрапати.

^{Дощ накрапає.}

В. Висновок про основні ознаки речення: виражає закінчену думку, слова поєднані за змістом та граматично (за допомогою закінчень і службових частин мови).

Вправа 391

II. Поділили текст на речення.

Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку дуба, а тут дупло. Далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому, швиденько почистили. Затишно стало, сухо. Невдовзі бджоли обжилися, меду наносили. Довго їм дупло за вулика правило.

III. Позначили корені у спільнокореневих словах:

, ;

, .

Вправа 392 Прислів'я

Не брудни криниці, бо схочеш водиці.	^{Дбай про природу, бо живемо серед неї.}
Посієш вчасно – будеш мати хліб рясно.	^{Кожна робота потребує свого часу.}
Одна ластівка весни не робить.	^{Не надіятися тільки на іншого.}
Любиш кататися – люби й саночки возити.	^{Для результату треба докласти зусилля.}

ІІ. Слова в реченні поєднуються за змістом і граматично.

^{Речення}	^{За змістом (можна визначити тему)}	^{Граматично}
^{Не брудни криниці, бо схочеш водиці.}	^{Про ставлення до криниці.}	^{Закінчення, сполучником.}
^{Посієш вчасно – будеш мати хліб рясно.}	^{Про врожай.}	^{Закінчення, інтонація (знаки пунктуації).}
^{Одна ластівка весни не робить.}	^{Про ластівку.}	^{Закінчення.}
^{Любиш кататися – люби й саночки возити.}	^{Про саночки.}	^{Закінчення, інтонація (знаки пунктуації).}

ІІІ. Змоделювали ситуацію, за якої можна використати одне з прислів'їв.

З’їхала Оксанка з гірки, а знову на неї підніматися неохота. Не спуститься більше дівчинка із засніженої гірки. А як каже народна мудрість? Любиш кататися – люби й саночки возити.

Ішов Василько з матір’ю у поле. Зупинилися біля криниці при дорозі. Напилися води. А потім хлопчик підняв із землі камінець і жбурнув у криницю. Тоді мати йому каже: «Не брудни криниці, бо схочеш водиці». Коли поверталися, сонце уже припікало. Знову зупинилися біля криниці. Соромно стало Василькові за той камінець.

Вправа 393 Підкреслили граматичні основи (підмет і присудок).

Туристи (ім.) в Карпатах насолоджуються (дієсл.) гірськими пейзажами.

^{(Хто?) туристи (що роблять?) насолоджуються. Граматична основа: туристи насолоджуються.}

Досвідчені господині (ім.) лісові ягоди перетирають (дієсл.) із цукром або висушують (дієсл.).

^{(Хто?) господині (що роблять?) перетирають, висушують. Граматична основа: господині перетирають, висушують. Однорідні присудки.}

Узимку рибалки (ім.) прорубують (дієсл.) на річках невеликі ополонки.

^{(Хто?) рибалки (що роблять?) прорубують. Граматична основа: рибалки прорубують.}

Лікарські трави збирають (дієсл.) у період цвітіння рослин.

^{…. (що роблять?) збирають. Граматична основа: збирають. Дія над предметами.}

Пасічники (ім.) взимку накривають (дієсл.) вулики снігом для зберігання тепла.

^{(Хто?) пасічники (що роблять?) накривають. Граматична основа: пасічники накривають.}

ІІ. Найчастіше підмет виражений іменником, а присудок – дієсловом.

Вправа 394 Підкреслили граматичні основи.

Софійський собор став визначною пам'яткою архітектури княжих часів.

^{(Що?) Софійський собор (що зробив?) став. Граматична основа: Софійський собор став.}

Кияни називають Софійський Собор окрасою нашої столиці.

^{(Хто?) кияни (що роблять?) називають. Граматична основа: кияни називають.}

У дзвонах Софії бринить подих століть давнього Києва.

^{(Що?) подих (що робить?) бринить.}

Зверху Софійський собор увінчують золоті бані.

^{(Що?) бані (що роблять?) увінчують. Граматична основа: увінчують бані.}

Вправа 395

Написали, чому ви порадили би своїм друзям і знайомим обов’язково відвідати Київ…

Вправа 396 Записали прості речення парами, підкреслили граматичні основи.

Замело вітрами стежку. — Замели вітри стежку.

Пахло скошеною травою. — Пахла скошена трава.

З моря повіяло холодом. — З моря повіяв холод.

Дороги залило дощем. — Дороги залив дощ.

Пахне зеленим барвінком. — Пахне зелений барвінок.

^{У кожній парі перше речення з присудками. Нема підметів, бо іменники у непрямому відмінку. Замело (що? Зн. в.) стежку. Пахло (чим? Ор. в.) травою. Повіяло (чим? Ор. в.) холодом. Залило (що? Зн. в.) дороги. Пахне (чим? Ор. в.) барвінком. Відбувається дія над предметом, а не сам предмет діє.}

^{У кожній парі друге речення має підмет і присудок. (Що?) вітри (що зробили?) замели; (що?) трава (що робила?) пахла; (що?) холод (що зробив?) повіяв; (що?) дощ (що зробив?) залив; (що?) барвінок (що робить?) пахне. Сам предмет діє.}

Вправа 397 Підкреслили головні члени речення.

І ось уперіщив дощ, зашумів над полями, над пасікою.

^{(Що?) дощ (що зробив?) уперіщив, зашумів. Граматична основа: дощ уперіщив, зашумів. Однорідні присудки.}

На протилежному боці долини чорнів безлистий ліс.

^{(Що?) ліс (що робив?) чорнів. Граматична основа: чорнів ліс.}

І древні села перами тополь скорописом листи у літо пишуть.

^{(Що?) села (що роблять?) пишуть. Граматична основа: села пишуть.}

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

^{(Що?) сонце (що робить?) показує. Граматична основа: сонце показує.}

Прилетіли ластів'ята, сіли край віконця...

^{(Хто?) ластів’ята (що зробили?) прилетіли, сіли. Граматична основа: ластів’ята прилетіли, сіли. Однорідні присудки.}

^{Пояснення орфограм: упері́щив (ненаголошений голосний звук за словником), безлистий (префікс без-), сутінню (дві букви на позначення м’якого подовженого приголосного), прилеті́ли (ненаголошений голосний звук [е], бо злет), ластів’ята (пишемо апостроф)}

ІІІ. Зі словника синонімів дібрали синоніми.

Просвіт — отвір, щілина, прогалина, проріз, просвіток, зазор, дірка.

Вправа 398

На бур'янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу.	^{Виблискують}
Міріади сніжинок тихо спускаються на білі шляхи, двори, покрівлі.	^{Тихо падають.}
Так гарно слухати симфонію літа, коли в садку гупають ранні яблука.	^{Чутно падають.}

Вправа 399

1) Виписали речення з одним головним членом, підкреслили граматичні основи.

З порожнього відра води не черпай.	^{… (що роби?) не черпай.}
Гарними розмовами гостей не наситиш.	^{… (що зробиш?) не наситиш.}
Пам'ятатимеш до нових віників.	^{… (що робитимеш?) пам’ятатимеш.}

^{Не черпай (з чого? Р. в.) з відра. Не наситиш (кого? Р. в.) гостей. Пам’ятатимеш (до чого?) до віників. Дія над предметами.}

2) Виписали речення зі двома головними членами, підкреслили граматичні основи.

Велике дерево поволі росте.

Гречана каша сама себе хвалить.

Без першої ластівки весна не приходить.

^{(Що?) дерево (що робить?) росте. (Що?) каша (що робить?) хвалить. (Що?) весна (що робить?) не приходить. Предмет діє.}

Вправа 400

Склали оповідання про соняшник за граматичними основами (Видніється квітка. Спить соняшник. Сходить зірниця. Пелюстки тремтять. Соняшник чекає, радіє. Сонце піднімається, пливе. Соняшник повертає. Сонце заходить. Квітка усміхається)…

Вправа 401

^{Тема тексту: розповідь про підкорення Говерли.}

^{Головна думка: «Результат сходження на найвищу красуню гуцульського краю залежить від фізичної підготовки».}

^{Мета: заклик приділяти увагу фізичній підготовці.}

^{Заголовок: «Підкорення Говерли».}

^Зачин	^{Щоліта в Карпати приїжджають туристи. Вони підкорюють Говерлу.}
^{Основна частина}	^{У горах часто дмуть холодні вітри. Різкі зміни погоди відбуваються протягом кількох годин. Із травня до вересня температура інколи опускається до нуля градусів. Тому мандрівники беруть із собою накидки від дощу, вітрозахисні куртки. А також запасаються терпінням і гарним настроєм.}
^{Кінцівка}	^{Результат сходження на найвищу красуню гуцульського краю залежить від фізичної підготовки.}

ІІ. Виписали граматичні основи речень, позначили частини мови.

Туристи (ім.) приїжджають (дієсл.).

Вони (займ.) підкорюють (дієсл.).

Вітри (ім.) дмуть (дієсл.).

Зміни (ім.) відбуваються (дієсл.).

Температура (ім.) опускається (дієсл.).

Мандрівники (ім.) беруть (дієсл.).

Запасаються (дієсл.).

Результат (ім.) залежить (дієсл.).

^{Щоліта в Карпати приїжджають туристи. (Хто?) туристи (що роблять?) приїжджають.}

^{Вони підкорюють Говерлу. (Хто?) вони (що роблять?) підкорюють.}

^{У горах часто дмуть холодні вітри. (Що?) вітри (що роблять?) дмуть.}

^{Різкі зміни погоди відбуваються протягом кількох годин. (Що?) зміни (що роблять?) відбуваються.}

^{Із травня до вересня температура інколи опускається до нуля градусів. (Що?) температура (що робить?) опускається.}

^{Тому мандрівники беруть із собою накидки від дощу, вітрозахисні куртки. (Хто?) мандрівники (що роблять?) беруть.}

^{А також запасаються терпінням і гарним настроєм. … (що роблять?) запасаються.}

^{Результат сходження на найвищу красуню гуцульського краю залежить від фізичної підготовки. (Що?) результат (що робить?) залежить.}

Вправа 402

На мою думку, щоб сходження на найвищу гору Українських Карпат було вдалим, потрібно заздалегідь приділяти увагу фізичній підготовці. Також подбати про відповідний одяг, спорядження. Врахувати прогноз погоди.

Інші завдання дивись тут...