Відповіді Варзацька 3 клас Вправа 284 – 301 українська мова нова програма 2020 рік

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 284

^{Співає жайворон, Христос Воскрес, дзвін гуде, радіють діти, лине пісня.}

2� Поставили до дієслів питання, визначили час і число дієслова

Співає (що робить?, теп. ч., одн.), воскрес (що зробив?, мин. ч., одн.), гуде (що робить?, теп. ч., одн.), радіють (що роблять?, теп. ч., мн.), лине (що робить?, теп. ч., одн.)

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного особового займенника:}^{співає (що він/жайворон робить?, теп. ч., одн.), воскрес (що він/Христос зробив?, мин. ч., одн.), гуде (що він/дзвін робить?, теп. ч., одн.), радіють (що вони/діти роблять?, теп. ч., мн.), лине (що вона/пісня робить?, теп. ч., одн.)}

3� Звукова модель

співає [— -- ●|— ● | = ●] звуковий розбір слова [с п´ і в а й е]

Вправа 285

Великодній, Великдень.

2, 3� Підкресли дієслова, визначили час дієслова та число

Христос воскрес (мин. ч., одн.) — воскресне (майб. ч., одн.) Україна!

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного займенника: (він/Христос що зробив?, мин. ч., одн.) воскрес; (вона/Україна що зробить?, майб. ч., одн.) воскресне.}

Вправа 286

2� Синоніми: вогонь, багаття, вогнище.

3� Поділили текст на частини

^{Колись у селах України парубоцтво мало звичай під Великдень ро}^з^{палювати вогон}^ь^{. Ро}^з^{кладали багаття десь на горбі, щоби було видно його на все село і навіть у сусідніх селах. Коло вогнища люди Христа дожидали.}	1. Який звичай мало парубоцтво на Великдень?
^{У народі є таке пояснення: «Вогонь під Великдень — це так, як Ісусові присвічувати, коли він має воскреснути».}	2. Як традицію пояснював народ?
^{У церкві цілу ніч тривала Великодня відправа. Закінчувалась вона удосвіта.}	3. Коли закінчувалась Великодня відправа у церкві?

^{Пояснення орфограм: розпалювати (префікс роз-), вогонь (знак м’якшення), розкладали (префікс роз-)}

4� У дієсловах минулого часу визначили число:

мало (одн.), розкладали (мн.), дожидали (мн.), тривала (одн.), закінчувалася (одн.).

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного займенника: (що воно/парубоцтво робило?, мин. ч., одн.) мало; (що вони робили?, мин. ч., мн.) розкладали; (що вони/люди робили?, мин. ч., мн.) дожидали; (що вона/відправа робила?, мин. ч., одн.) тривала; (що вона/відправа робила?, мин. ч., одн.) закінчувалась.}

Вправа 287

2� Для чого дарують писанки на Великдень? На Великдень дарують (теп. ч., мн.) писанки на знак братерства, щоб відвернути від напасті та лихих людей.

3� Підкреслили дієслова теперішнього часу та визначили їх число

Писанки — символ Сонця й весняного пробудження. У їхньому розписі використовують (теп. ч., мн.) як геометричні фігури, так і рослинні й тваринні мотиви: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, колоски, баранці, коники, пташки тощо. Усе це — символи, магічні знаки наших далеких предків. Наприклад, кривулька передає (теп. ч., одн.) вічність сонячного світла, зірка символізує (теп. ч., одн.) Сонце, дубове листя — силу й довголіття, пташка — людську душу.

Писанками обмінюються (теп. ч., мн.) або дарують (теп. ч., мн.) знайомим на знак братерства. Писанка, отримана на Великдень, відвертає (теп. ч., одн.) напасті та лихих людей.

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного займенника: (що вони роблять?, теп. ч., мн.) дарують; (що вони роблять?, теп. ч., мн.) виеористовують; (що вона/кривулька робить?, теп. ч., одн.) передає; (що вона/зірка робить?, теп. ч., одн.) символізує; (що вони роблять?, теп. ч., мн.) обмінюються; (що вони роблять?, теп. ч., мн.) дарують; (що вона/писанка робить?, теп. ч., одн.) відвертає.}

4� Позначили корінь у споріднених словах:

(ім.), (ім.),

(ім.), (прикм.).

^{Визначаємо частини мови за питаннями: (що?, іменник) писанки; (у чому?, іменник) розписі; (чого?, іменник) Сонця; (якого?, прикметник) сонячного.}

Вправа 288

2� До дієслів поставили питання та визначили час

І варіант — дієслова, які помагають побачити грозу:

повіяв (що зробив?, мин. ч.), лопоче (що робить?, теп. ч.), термосить (що робить?, теп. ч.), дме (що робить?, теп. ч.), сховались (що зробили?, мин. ч.), гнуться (що роблять?, теп. ч.), в’ються (що роблять?, теп. ч.), йде (що робить?, теп. ч.), вирують (що роблять?, теп. ч.), корчаться (що роблять?, теп. ч.).

ІІ варіант — дієслова, які допомагають почути її грізні звуки:

гуркочуть (що роблять?, теп. ч.), лопоче (що робить?, теп. ч.), бушує (що робить?, теп. ч.), ридає (що робить?, теп. ч.), плаче (що робить?, теп. ч.)

3� Вірш М. Підгірянки

Повіяв вітер, крильми лопоче,

термосить гілля, дме просто в очі.

Пташки сховались, дерева гнуться,

блискавки в небі, як змії, в'ються.

Громи гуркочуть, йде гук горою,

вирують хмари, корчаться з болю.

Бушує злива, змулена річка,

ридає квітка, плаче травичка.

4� Утворили дієслова майбутнього часу

І варіант — дієслова теперішнього часу із першої строфи:

Теперішній час	Майбутній час
Що робить? лопоче	Що зробить? залопоче Що буде робити? буде лопотіти Що робитиме? лопотітиме
Що робить? термосить	Що зробить? затермосить Що буде робити? буде термосити Що робитиме? термоситиме
Що робить? дме	Що зробить? задме Що буде робити? буде дути Що робитиме? дутиме
Що роблять? гнуться	Що зроблять? загнуться Що будуть робити? будуть гнутися Що робитимуть? гнутимуться
Що роблять? в’ються	Що зроблять? зів’ються Що будуть робити? будуть витися Що робитимуть? витимуться

ІІ варіант — дієслова теперішнього часу із другої строфи.

Теперішній час	Майбутній час
Що роблять? гуркочуть	Що зроблять? загуркочуть Що будуть робити? будуть гуркотіти Що робитимуть? гуркотітимуть
Що робить? йде	Що зробить? піде Що буде робити? буде йти Що робитиме? йтиме
Що роблять? вирують	Що зроблять? завирують Що будуть робити? будуть вирувати Що робитимуть? вируватимуть
Що роблять? корчаться	Що зроблять? скорчаться Що будуть робити? будуть корчитися Що робитимуть? корчитимуться
Що робить? бушує	Що зробить? забушує Що буде робити? буде бушувати Що робитиме? бушуватиме
Що робить? ридає	Що зробить? заридає Що буде робити? буде ридати Що робитиме? ридатиме
Що робить? плаче	Що зробить? заплаче Що буде робити? буде плакати Що робитиме? плакатиме

Вправа 289

Грім, блискавка, гроза.

2� Визначили час дієслова

Грім гримить (теп. ч.) — хліб буде родить (майб .ч).

^{Грім гримить (що робить?, теп. ч.) — хліб буде родить (що буде робити?, майб .ч).}

Буде родить (майб. ч.) – родить (теп. ч.)

^{Буде родить (що буде робити?, майб. ч.) – родить (що робить?, теп. ч.)}

Вправа 290

Стиль мовлення: науковий (подаються факти, використовуються терміни, лаконічність).

2, 3� Підкреслили дієслова, визначили час та число дієслів

Блискавка — це велетенська іскра, яка спалахує (теп. ч., одн.) в небі під час грози.

Від високої температури блискавки повітря миттєво нагрівається (теп. ч., одн.) і розширюється (теп. ч., одн.).

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число дієслова за допомогою допоміжного займенника: (що вона/іскра робить?) спалахує (теп. ч., одн.); (що воно/повітря робить?) нагрівається (теп. ч., одн.); (що воно/повітря робить?) розширюється (теп. ч., одн.)}

4� До дієслів теперішнього часу дібрали одну із форм майбутнього часу:

Теперішній час	Майбутній час
Що робить? спалахує	Що зробить? спалахне Що буде робити? буде спалахувати Що робитиме? спалахуватиме
Що робить? нагрівається	Що зробить? нагріється Що буде робити? буде нагріватися Що робитиме? нагріватиметься
Що робить? розширюється	Що зробить? розшириться Що буде робити? буде розширюватися Що робитиме? розширюватиметься
^{Що роблять? перетворюються}	^{Що зроблять? перетворяться} ^{Що будуть робити? будуть перетворюватися} ^{Що робитимуть? перетворюватимуться}
^{Що роблять? рухаються}	^{Що зроблять? порухаються} ^{Що будуть робити? будуть рухатися} ^{Що робитимуть? рухатимуться}
^{Що роблять? стискаються}	^{Що зроблять? стиснуться} ^{Що будуть робити? будуть стискатися} ^{Що робитимуть? стискатимуться}
^{Що роблять? електризуються}	^{Що зроблять? зелектризуються} ^{Що будуть робити? будуть електризуватися} ^{Що робитимуть? електризуватимуться}
^{Що роблять? накопичуються}	^{Що зроблять? накопичаться} ^{Що будуть робити? будуть накопичуватися} ^{Що робитимуть? накопичуватимуться}
^{Що робить? спалахує}	^{Що зробить? спалахне} ^{Що буде робити? буде спалахувати} ^{Що робитиме? спалахуватиме}
^{Що робить? відбувається}	^{Що зробить? відбудеться} ^{Що буде робити? буде відбуватися} ^{Що робитиме? відбуватиметься}
^{Що робимо? називаємо}	^{Що зробимо? назвемо} ^{Що будемо робити? будемо називати} ^{Що робитимемо? називатимемо}
^{Що робить? викликає}	^{Що зробить? викличе} ^{Що буде робити? буде викликати} ^{Що робитиме? викликатиме}

Вправа 291 Визначили час і число дієслів, виділили префікси на-, по-, за-

Здалека (мин. ч., одн.) гроза. (мин. ч., одн.) вода у річці. (мин. ч., мн.) дерева. (мин. ч., мн.) птахи. Бусли лячно (мин. ч., мн.) крилами по лісових болітцях.

^{Визначаємо закінчення за відмінком іменника: у річці (у чому?, М. в.); крилами (чим?, Ор. в.), по болітцях (по чому?, М. в.)}

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного займенника: (що вона/гроза робила?, мин. ч., одн.) накочувалася; (що вона/вода зробила?, мин. ч., одн.) потемніла; (що вони/дерева зробили?, мин. ч., мн.) зашуміли; (що вони/птахи зробили?, мин. ч., мн.) заметалися; (що вони/бусла зробили?, мин. ч., мн.) замахали.}

^{Визначаємо префікси дієслів підбором спільнокореневих: накочувалася (бо котиться), потемніла (бо темніла), зашуміли (бо шуміли), заметалися (бо метаються), замахали (бо махали).}

3� Тема твору: розповідь про грозу.

Вправа 292

Поспостерігали і описали росинки…

2� Образні вислови, які допомогли описати краплинки роси: срібна роса, переливаються кришталевим блиском, трава увішана діамантами, земля умивається росою.

Вправа 293

^{Цю краплиночку роси ти додому віднеси. Батько скаже: «Хлопче, що це палахкоче?».}

^{Мати запитає: « Що це в тебе сяє? Блискітки-зірниці? Іскра блискавиці? Що ти маєш, синку?».}

^{Я скажу: «Росинку!»}

3� І варіант — до дієслова теперішнього часу дібрали форми майбутнього часу:

палахкоче — запалахкоче, буде палахкотати, палахкотатиме;

сяє — засяє, буде сяяти, сяятиме;

маєш — будеш мати, матимеш.

^{Палахкоче (що робить?) — спалахне (що зробить?), буде палахкотати (що буде робити?), палахкотатиме (що робитиме?). Сяє (що робить?) — засяє (що зробить?), буде сяяти (що буде робити?), сяятиме (що робитиме?). Маєш (що робиш?) — будеш мати (будеш робити?), матимеш (що робитимеш?).}

ІІ варіант — до дієслова майбутнього часу дібрали форми теперішнього часу:

віднеси — несеш;

скаже — каже;

запитає — питає;

скажу — кажу.

^{Віднеси (що зроби?) — несеш (що робиш?); скаже (що зробить?) — каже (що робить?); запитає (що зробить?) — питає (що робить?); скажу (що зроблю?) — кажу (що роблю?)}

Вправа 294

Поля, степовий, степи.

«Зайве» слово стеля.

2� Підкреслили дієслово, визначили час і число

Перед мною і за мною степ колишеться (теп. час., одн.), як море.

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного займенника: (що він/степ робить?, теп. ч., одн.) колишеться.}

Вправа 295

Заголовок: «Запах степу», «Степовий аромат», «Степ».

^{Да-нил-ко ви-хо-дить крадь-ко-ма із ха-ти. Степ про-}^{сте-ля-є-ться пе-ред ним, як ча-рів-на до-ли-на...}

^{Як па-хне тра-ва, па-хнуть кві-ти! На-віть сон-це па-хне, як жов-тий віск. А скіль-ки всі-ля-ких ла-со-щів ро-сте у сте-пу!}

2� До дієслів теперішнього часу дібрали форми минулого часу

Теперішній час	Минулий час
Що робить? виходить	Що робив? виходив
Що робить? простеляється	Що робив? простелявся
Що робить? пахне	Що робила? пахла, пахло
Що роблять? пахнуть	Що робили? пахли
Що робить? росте	Що робив? ріс

Вправа 296

Заголовок: «Степ», «Шепіт степових трав», «Степовий шепіт».

^{1) Про що шепочуть степові трави? (Питальне неокличне речення)}

^{2) Може, про те, як на них зупинялися постоєм козаки, варили саламату. (Розповідне неокличне речення)}

^{3) А кобза дзвеніла у тихе надвечір'я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем. (Розповідне неокличне речення)}

^{4) Під ту жалобу схиляв голову старий козак та згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою... (Розповідне неокличне речення)}

3� До дієслів минулого часу дібрали теперішній час

І варіант — дієслова минулого часу із третього речення:

Минулий час	Теперішній час
Що робила? дзвеніла	Що робить? дзвенить
Що робила? рокотала	Що робить? рокоче
Що робила? промовляла	Що робить? промовляє

ІІ варіант — дієслова минулого часу із четвертого речення:

Минулий час	Теперішній час
Що робив? схиляв	Що робить? схиляє
Що робив? згадував	Що робить? згадує
Що зробило? полягло	Що робить? лягає

Вправа 297

^{Тра-ви в'я-нуть під мло-сно-ю спе-ко-ю, кру-тить ви-хор сер-пне-вий пил.}

^{О-со-ко-ри за да-ллю да-ле-ко-ю під-пи-ра-ють в сте-пу не-бо-схил.}

2� Слова, вжиті у переносному значенні: крутить (здіймає) вихор, осокори підпирають небосхил (високі).

3� Дібрали часові форми

В'януть (теп. ч.) — в'янули (мин. ч.), зів'януть (майб. ч.), будуть в’янути (майб. ч.), в’янутимуть (майб. ч.).

Крутить (теп. ч.) — крутив (мин. ч.), закрутить (майб. ч.), буде крутити (майб. ч.), крутитиме (майб. ч.).

Підпирають (теп. ч.) — підпирали (мин. ч.), підіпруть (майб. ч.), будуть підпирати (майб. ч.), підпиратимуть (майб. ч.).

^{(Вони/трави) в'януть (що роблять?, теп. ч.) — в'янули (що робили?, мин. ч.), зів'януть (що зроблять?, майб. ч.), будуть в’янути (що будуть робити?, майб. ч.), в’янутимуть (що робитимуть?, майб. ч.).}

^{(Він/вихор) крутить (що робить?, теп. ч.) — крутив (що робив?, мин. ч.), закрутить (що зробить?, майб. ч.), буде крутити (що буде робити?, майб. ч.), крутитиме (що робитиме?, майб. ч.).}

^{(Вони/осокори) підпирають (що роблять?, теп. ч.) — підпирали (що робили?, мин. ч.), підіпруть (що зроблять?, майб. ч.), будуть підпирати (що будуть робити?, майб. ч.), підпиратимуть (робитимуть?, майб. ч.).}

Вправа 4

Даллю [— ●́ | =: ●] [д а л': у]

Вправа 298

^{Шу-мить ши-ро-кий лан пше-ни-ці, шу-га-є ві-тер з кра-ю в край. І не-бо сон-цем про-ме-ни-ться, ла-шту-є зем-лю на вро-жай.}

2� Слова вірша допомагають «побачити» лан: шумить лан, шугає вітер, небо промениться.

3� Визначили час і число дієслів: шумить (теп. ч., одн.), шугає (теп. ч., одн.), промениться (теп. ч., одн.), лаштує (теп. ч., одн.)

^{Визначаємо час дієслова за питанням і число за допомогою допоміжного займенника: (що він/лан робить?, теп. ч., одн.) шумить; (що він/вітер робить?, теп. ч., одн.) шугає; (що воно/небо робить?, теп. ч., одн.) промениться; (що воно/небо робить?, теп. ч., одн.) лаштує.}

Дієслово лаштує вжито у переносному значенні («небо… лаштує землю на врожай»)

4� Замінили дієслова синонімами

Гуде широкий лан пшениці, літає вітер з краю в край. І небо сонцем іскриться, готує землю на врожай.

Вправа 299

Пшениченька, золота.

2� У прислів'ї підкресли дієслова і визначили час

Пшениця колоситься (теп. ч.) — життя веселиться (теп. ч.).

3� Дібрали інші часові форми

Колоситься (теп. ч.) — колосилася (мин. ч.), заколишеться (майб. ч.), буде колисатися (майб. ч.), колоситиметься (майб. ч.)

Веселиться (теп. ч.) — веселилося (мин. ч.), звеселиться (майб. ч.), буде веселитися (майб. ч.), веселитиметься (майб. ч.)

^{(Вона/пшениця) колоситься (що робить?, теп. ч.) — колосилася (що робила?, мин. ч.), заколишеться (що зробить?, майб. ч.), буде колисатися (що буде робити?, майб. ч.), колоситиметься (що робитиме?, майб. ч.)}

^{(Воно/життя) веселиться (що робить?, теп. ч.) — веселилося (що робило?, мин. ч.), звеселиться (що зробить?, майб. ч.), буде веселитися (що буде робити?, майб. ч.), веселитиметься (що робитиме?, майб. ч.)}

Вправа 300

I варіант. «Про що шепочуть колоски пшениці?»

Я стою серед колосистої пшениці.

Вітерець лагідно перешіптується з колосками. А вони підспівують йому ледь чутним шурхотом.

Під яскравим сонячним промінням колосся наливається життям, переливається золотом.

II варіант. «Чому радіє пшенична нива?»

Я стою серед колосистої пшениці.

Золота нива радіє врожаю. Її колосся наповнюються життям. Люди зберуть врожай.

На столі буде запашний хліб!

Вправа 301

Заголовок: «Весна-красна», «Весна».

Ось і прилинула весна-красна. Потекли струмочки талої водиці-сніговиці. Жайворон потоптав кригу в калюжах.