© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 1
Ну що б, зда-ва-ло-ся, сло-ва... Сло-ва та го-лос — більш ні-чо-го. А сер-це б'є-ться — о-жи-ва, як їх по-чу-є!.. Знать, од Бо-га і го-лос той, і ті сло-ва і-дуть між лю-ди!
2� Виписали слово з апострофом та дібрали ще п'ять таких слів:
Б’ється, в’ється, п’ять, здоров’я, м’ясо, рум’яний, тім’я, жираф’ячий, бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм
Вправа 2 Утворили слова-синоніми
Предки, прадіди
2� Подовжені приголосні звуки:
Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові — у спадок нащадкам.
3� Звукова модель слова:
покоління наголос поколі́ння склади по-ко-лі-ння [— ● | — ● | = ●́ | =: ●] звуковий розбір слова [п о к о л' і н': а]
життя життя́ жи-ття [— ● | =: ●] [ж и т': а]
Вправа 3
Я без те-бе, мо-во, без зер-на по-ло-ва, со-ня-шник без сон-ця, без пта-хів ді-бро-ва
2� Слова, в яких усі приголосні звуки дзвінкі: без, зерна , діброва
Вправа 4, 5 Підкреслили слова — назви ознак (прикметники):
Буду я навчатись мови золотої
у трави-веснянки, у гори крутої,
в потічка веселого, що постане річкою,
в пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
2� Які барви рідної землі вони змальовують? Золоті, зелені, блакитні.
Які почуття пробуджують? Радість.
Вправа 5
Заголовок: «Кобзар»
У ві-кні лю-би-сток, на пі-дло-зі м'я-та, у про-стій о-пра-ві — кни-га се-ред книг. На-че ще-дре сон-це по-се-ли-лось в ха-ті, як ве-ли-ке ща-стя ста-ло на по-ріг. Му-дра, сві-тла кни-га — то «Ко-бзар» Та-ра-са...
2� Звукові моделі слів:
м'ята м’я́та м’я-та [— = ●́| — ●] [м й а т а]
щедре ще́дре ще-дре [— — ●́ | — — ●] [ш ч е д р е]
Вправа 6 Назви книг
Біблія. Кобзар. Буквар.
Вправа 7 В усному чи писемному мовленні використовують знаки
Знаки пунктуації ? ! . , : - використовуємо на письмі.
Букви а, б, в, г пишемо і читаємо.
Цифри 1, 2, 3, 4 пишемо і читаємо.
Вправа 8
У бібліотеці на полиці стояли дві книги. Одна — в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга — в тоненькій, сіренькій обкладинці. Це книга про Плугатаря й Сіяча.
Вправа 9
Завойовника.
Ще п'ять слів із буквосполученнями йо та буквосполученням ьо:
його, йод, майоріє, район, серйозний, бульйон, льох, всього, сьомий, цього, трьох, сьогодні, вольовий, польовий
Завойовника (бо за-во-йов-ни-ка), його (бо йо-го), йод, майоріє (бо ма-йо-рі-є), район (бо ра-йон), серйозний (бо сер-йо-зний), бульйон (бо буль-йон), льох, всього (бо всьо-го), сьомий (бо сьо-мий), цього (бо цьо-го), трьох, сьогодні (бо сьо-го-дні), вольовий (бо во-льо-вий), польовий (бо по-льо-вий)
Вправа 10
Є сло-ва, що бі-лі-бі-лі, як кон-ва-лі-ї кві-тки, ла-гі-дні, як у-сміх ран-ку, ні-жно-сяй-ні, як зір-ки. Є сло-ва, як жар, пе-ку-чі і о-труй-ні, на-че чад...
Які думки, почуття пробуджують ці поетичні рядки? Добрі слова є білого та світлого кольорів – саме так їх зображує автор. А лихі – чорного та темних кольорів, наче чад.
2� Підкреслили слова — назви ознак (прикметники)
Є слова, що білі-білі, як конвалії квітки, лагідні, як усміх ранку, ніжносяйні, як зірки.
Поділили слово на склади (ні-жно-сяй-ні) для переносу: ніжно-сяй-ні
Вправа 11
Вибачте, спасибі, дякую
2� Слова ввічливості вживаємо, щоб привітатись, попрощатись, висловити вдячність за допомогу тощо. Їх вимовляємо приязно, вдячно, радісно.
Вправа 12
2� Чи дотримуються культури мовлення джміль і бджілка? Тільки джміль дотримується культури мовлення, бо ввічливо привітався з бджілкою. На жаль, бджілка не відповіла йому на привітання, тому вважаю, що вона не дотримується культури мовлення.
3� Підкреслили слова з буквосполученням дж, дз
І варіант. Можна помітити, що джміль звертається до бджілки за допомогою ввічливих слів, що робить його мовлення більш мелодійним та доброзичливим.
Піднімає джміль фіранку, каже:
— Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, ночувалось?
Чи дощу не почувалось?
ІІ варіант. Бджілка лише відповідає на запитання, але не вітається у відповідь джмелю, що показує її неввічливість.
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет,
тільки дощ — як кулемет.
Звукові моделі слів з буквосполученням дж, дз:
джміль [— –– ● =] [дж м´ і л']
бджілко бджі́лко бджіл-ко [— –– ●́ — | — ●] [б дж´ і л к о]
бджілка бджі́лка бджіл-ка [— –– ●́ — | — ●] [б дж´ і л к а]
дзвіночку дзвіно́чку дзві-но-чку [— –– ● | — ●́ | — — ●] [дз в´ і н о ч к у]
дзвіночок дзвіно́чок дзві-но-чок [— –– ● | — ●́ | — ● —] [дз в´ і н о ч о к]
Вправа 13 Як ти розумієш прислів’я «Від теплого слова і лід розмерзає»...?
Від теплого слова і лід розмерзає.
Ранить не стріла, а гостре слово.
Вправа 14
Стеж-ка з го-ло-во-ю вкри-ла-ся тра-во-ю і за-сну-ла. Спить.
2� Які слова змальовують стежину, немов живу істоту? Вкрилась, заснула, спить. А хто насправді може вкритися з головою, заснути, спати? Людина, тварина.
Вправа 15 Утворили слова-синоніми
Віття, гілля
2� Побудували речення
Ой хвалилася та берізонька.
3� Поділили слово на склади (бе-рі-зонь-ка) для перенесення: бе-рі-зонь-ка
Вправа 16
Роз-хри-ста-на й про-сто-во-ло-са, в я-ли-но-вій юр-бі ме-не бе-ре-за зло-то-ко-са стрі-ча-є на гор-бі. Бе-ре за ру-ку, я-сно-зо-ра, і в ше-ле-стли-ву тінь ве-де, спо-кій-на і про-зо-ра, не-мов у свій ку-рінь.
Що ви уявляєте? Я уявляю струнку золотисту березу, яка росте на пагорбі одиноко серед юрби ялинок. Я стою поряд, зачарований її дивною осінньою красою. Навколо здіймається легкий вітерець і усі її віти таємниче погойдуються, торкаючись моїх протягнутих рук.
2� Береза (яка?) розхристана, простоволоса, золотокоса, яснозора, спокійна, прозора.
Вправа 17
Слова в прямому значенні. Золотокоса Оксанка мене стрічає на горбі. Бере за руку й веде в березовий гай.
Слова в переносному значенні. Золотокоса береза мене стрічає на горбі. Бере за руку, веде у свій курінь.
3� Слова в переносному значенні: золотокоса Оксанка (жовтий колір волосся нагадує золото), золотокоса береза (довгі тонкі віти берези нагадують дівочі коси).
4� Дібрали слова з прямим і переносним значеннями, записали речення зі словами в переносному значенні
І варіант. Широка річка — прудка річка, літній дощ — грізний дощ, пшеничне поле — золоте поле.
В ущелині пролягла прудка гірська річка. Усе довкола грізний дощ заливав водою. Удалині колосилось золоте поле.
І варіант. Яскраве сонце — усміхнене сонце, ранкова роса — срібна роса, берег річки — берег мрії.
У вікно заглянуло усміхнене сонце. На траву впала срібна роса. Хочу доплисти до берега мрії.
Вправа 18
Про що ше-по-чуть бе-різ-ки. Що ж во-ни ше-по-чуть? Що? Со-ро-ка про-сто вми-ра-ла з не-тер-пі-ння. Во-на кру-ти-лась на всі бо-ки, ви-гля-да-ю-чи на у-злі-ссі щось ці-ка-ве. І ра-птом по-мі-ти-ла! У гі-ллі на вер-бі ви-сі-ло гні-здо не-зви-чай-не, схо-же на ру-ка-ви-чку. Он про що ше-по-чуть бе-різ-ки — про див-не гні-здо! Те-пле й м'я-кень-ке. І ви-сить на то-нень-ких гі-ло-чках — не-хай спро-бу-є хи-жак я-кийсь ді-ста-ти-ся. Хто ж йо-го змай-стру-вав?
Слова в переносному значенні: шепочуть берізки (звук від руху гілок), вмирала з нетерпіння (не хотіла чекати)
2� У гіллі на вербі висіло гніздо незвичайне, схоже на рукавичку. Тепле й м'якеньке. І висить на тоненьких гілочках — нехай спробує хижак якийсь дістатися.
Чи здогадався чиє це гніздо? Я не одразу здогадався чиє це гніздо, проте коли зазирнув у енциклопедію – то довідався, що воно належить ремезу.
Вправа 19
Які почуття він викликає? Суму, туги, занепокоєння.
1� Заголовок: «Негода», «Перед грозою».
Си-ві ка-ла-му-тні хма-ри за-сла-ли о-лов'-я-ним ки-ли-мом у-се не-бо. Пів-ні-чний хи-жий, сер-ди-тий ві-тер лю-ту-є, ви-є, не-на-че го-ло-дний вовк. Кви-лить, го-ло-сить. Сум і ту-гу на-га-ня-є на ду-шу...
2� Підкреслили слова в переносному значенні та пояснили вибір
Сиві хмари, сиві коси, олов'яний килим, олов'яний перстень, хижий вітер, хижий вовк, вітер квилить, дитина квилить.
Сиві хмари (сріблясто-білого кольору), сиві коси (посивіле волосся), олов'яний килим (сріблясто-білого кольору), олов'яний перстень (зроблений з олова), хижий вітер (робить шкоду), хижий вовк (хижа тварина), вітер квилить (видає звуки, що нагадують плач), дитина квилить (жалібно стогне).
Вправа 20
Ох, і славний в нас обід! У борщі — городній рід. Кріп ускочив у окріп (що?, вода, яка кипить) і в окропі аж окріп (що зробив?, зміцнів, набрався сили).
3� Городній рід у борщі — це буряк, морква, капуста, картопля, цибуля, петрушка.
Вправа 21
Кріп, петрушка, борщ.
«Зайве» слово борщ (назва страви) серед назв рослин.
2� Цибуля від семи недуг лікує.
Цибуля має лікувальні властивості. Щоб бути здоровим, треба вживати її в їжу.
Вправа 22
Слово «кріп» у перекладі з латинської мови означає «пахучий». Ця городня рослина містить багато вітамінів. Із кропу виготовляють олію. Використовують її у миловарінні, парфумерії, медицині, харчовій промисловості.
2� Що нового ти дізнався про кріп? Я дізнався походження слова кріп. Про те, що цю рослину використовують у багатьох галузях господарства.
3� Тлумачення слова парфумерія.
Слово поділили на склади (пар-фу-ме-рі-ї) для перенесення: пар-фумерії, парфу-мерії, парфуме-рії
Вправа 23 Підкреслили слова, однакові за звучанням
Якщо є у тебе мати, будеш все на світі мати. Я тягнув угору віз, а з гори мене він віз. Котик вибрався на мур і муркоче: «Мур-мур-мур!». Їжачиха сину шила чобітки без голки й шила.
Якщо є у тебе мати (хто?, мама), будеш все на світі мати (що робити?, володіти чимось). Я тягнув угору віз (що?, засіб пересування), а з гори мене він віз (що робив?, переміщував). Котик вибрався на мур (що?, стіна) і муркоче: «Мур-мур-мур!» (що?, котячі звуки). Їжачиха сину шила (що робила?, дія голкою) чобітки без голки й шила (що?, інструмент для проколювання дірок).
Вправа 24
І варіант. Я люблю свій рідний край. Зошит поклав на край столу.
У дівчини красиво заплетена коса. Гостра коса у косаря. У море врізалась піщана коса.
ІІ варіант. Оксанка і Микола є гарна пара. У першокурсників почалась пара.
Брат ніс мені книжку. У моєї подруги кирпатий ніс.
Вправа 25 Підкреслили слова, вжиті у переносному значенні
Моє тіло — під землею, кучерики — понад нею. Любить мене кожна юшка, називаюсь я петрушка.
3� Тлумачення слова земля.
Під землею (у ґрунті).
Під землею (надра) лежать поклади корисних копалин.
Мої краяни пишаються рідною землею (край).
Штучний супутник рухався над Землею (планета).
Вправа 26
О-сінь по-тай ви-ши-ва-ла ки-лим шов-ком зо-ло-тим. Як на яр-ма-рок зби-ра-лась, че-пу-ри-лась, при-би-ра-лась і ди-ви-лась в ти-хий став...
2� Слова, вжиті у переносному значенні: вишивала, збиралась, чепурилась, прибиралась, дивилась.
Побудували речення, у яких ці слова ужиті в прямому значенні:
Мати вишивала дитячу сорочку.
Я збиралась до школи.
Моя подруга чепурилась та прибиралась на свято.
Мама пильно дивилась на мене.
3� Став латку на одяг. Улітку наш став обмілів. Став правильно наголос. Став іграшковий будиночок на столі.
Став (що роби?, установлюй для виконання функцій) латку на одяг. Улітку наш став (що?, водойма) обмілів. Став (що роби?, правильно володій) правильно наголос. Став (що роби?, споруджуй) іграшковий будиночок на столі.
Вправа 27
Чепурилась, прибиралась, чекала
«Зайве» слово чекала серед синонімів чепурилась, прибиралась.
2� Осінь потай вишивала килим шовком золотим.
Завдання 28
Ві-тер но-си-ться, лі-та-є, то-пче лу-ки і по-ля. Пла-че, скар-жи-ться, го-ло-сить, сти-хне й зно-ву за-ри-да.
2� Слова — назви дій (дієслова), близькі за значенням (синоніми): носиться – літає, плаче – зарида.
Із якою метою вони вжиті? З метою наголосу на певних діях. Вживання цих слів збагачує мову вірша.
Вправа 29
У не-бі ві-тер ку-чер-я-вий ко-ли-ше те-плу-ю бла-кить, і на зем-лі гой-да-є тра-ви, і за-ти-ха-є, й знов шу-мить.
2� Чим подібний цей вірш до вірша із попередньої вправи? У двох віршах розповідається про таке природне явище як вітер. У поезіях автори описують настання мінливої зливи, яка поперемінно то починається, то закінчується. Також є згадка про луки і поля (у другому вірші про трави), які потерпають від бурхливого вітру.
Чим він відрізняється? Відмінне можна знайти в самому описі вітру та дій, які він здійснює. Також у другому вірші є коротка згадка про небо.
3� Синоніми та слова, вжиті у переносному значенні: (вітер) кучерявий, колише, гойдає, затихає, шумить.
4� Літній (який?) вітерець (що робить?) повіває, голубить, пестить, лоскоче.
5� Словничок синонімів : голубить — пестить, ніжний — лагідний, грайливий — пустотливий.
Вправа 30
Бі-лий чов-ник хви-лі гой-да-ють. Над ним чай-ки сум-но ки-ги-чуть, пла-чуть жур-ли-во і кли-чуть, до рі-дно-го до-му вер-та-ють. А чов-ник пли-ве і не чу-є, як бе-рег за ним ну-дьгу-є.
2� Слова, близькі за значенням (синоніми): (як?) сумно, журливо.
Вправа 31
Флей-та пла-ка-ла, смі-я-лась, у-ми-ра-ла і жи-ла. Бі-ла по-стать сміх і сльо-зи із до-лонь сво-їх пи-ла.
3� Парами виписали слова – протилежні за значенням (антоніми): плакала – сміялась, умирала – жила, сміх – сльози.
Поміркуйте, з якою метою їх використав поет. Вживання антонімів допомагає повніше, яскравіше висловлювати думки.
Вправа 32
Флей-та — ду-хо-вий му-зи-чний ін-стру-мент. За прин-ци-пом гри ро-зрі-зня-ють флей-ти по-здов-жні та по-пе-ре-чні. До по-здов-жніх флейт на-ле-жить со-піл-ка — у-кра-їн-ський на-ро-дний му-зи-чний ін-стру-мент.
2� Антоніми: (які?) поздовжні, поперечні.
Вправа 33
Кобза, скрипка, флейта.
«Зайве» слово флейта – духовий інструмент, а кобза і скрипка – струнні.
2� Флейта свистіла, мов вітер між кручами.
Із чим порівнює поет звучання флейти? Із вітром (виражене порівнянням: мов вітер)
Вправа 34
2� Слова — назви дій (дієслова), протилежні за значенням (антоніми): приліг — підвівся.
Які картини вони змальовують у вашій уяві? Коли Вітер «приліг», то йдеться про те, що він спинився, стих. Коли ж «підвівся», то це означає, що знову почався.
3� Усне продовження казки «Флейта і Вітер»…
Вправа 35
Зіставили авторську кінцівку зі складеним у класі продовженням…
2� «Поговори» з Вітром. Допоможи йому з'ясувати, чому ж флейта не грає.
Вітре, хочу пояснити тобі, чому флейта не грає «як слід». Для створення музики мало дути в інструмент. Щоб заграти мелодію, наповнюють трубку повітрям і натискають клапани інструмента. Треба вчитися грати на флейті.
3� У реченні підкреслили антоніми.
Музикант — майстер своєї справи, а Вітер — невіглас у музиці.