© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Захарійчук М.", 2020
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 341
|
У нашому саду дозріли абрикоси. У полі синіли волошки. У саду дядька Петра вродили великі груші. Під вікном гралися діти. |
Тема: розповідь про працю хлібороба. Головна думка: золоті руки врожай зібрали. Принесли хліб, пахучий, зі шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Золоте зерно сіяли, золоті колоски гойдалися, золоте проміння колосок гріло. Золоті руки врожай зібрали. |
Речення, у яких прикметник золотий вживається в переносному значенні:
Принесли хліб, пахучий, зі шкоринкою золотавою. Золоте зерно сіяли, золоті колоски гойдалися, золоте проміння колосок гріло. Золоті руки врожай зібрали.
(Що?) позолота — іменник
Вправа 342
• Про дитинство Лесі Українки…
• Тема тексту: розповідь про горобчика, якого біда навчила добре жити.
Головна думка: Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
• Розум, молодче, на дорозі не валяється, — мовив поважно крук. — Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
Вправа 343 Позитивні і негативні риси горобчика…
• Спонукальні речення
Тітонько, повчіть мене розуму, бо ви ж такі розумні!
Дядечку журавель, що я вас проситиму: навчіть мене розуму!
Друже їжачку, розкажи про розум.
Вправа 344
• Заголовок до попереднього тексту про хліб: «Шануй працю хлібороба!»
• Прислів'я про хліб ...
Вправа 345
Цікаво було дізнатися про походження назви нагідки.
• Речення про життя календули в Італії.
Колись давно я жила в теплій Італії, і називали мене Календулою, бо я завжди була квітучою та молодою; лікувала бідних і багатих. Тому мала велику пошану серед людей.
• Речення про те, як календула потрапила в країну, де випадає сніг.
Мій знайомий музикант привіз мене в країну, де з неба сіялися блискучі зірочки. Мені тут сподобалося, я прижилася і продовжую всіх лікувати. Тільки на новій батьківщині мене називають нагідкою, або нігтиком.
Вправа 346
Зачин. Під столітнім дубом їжачок побудував собі хатку. Теплу й затишну. І нехай хоч усю зиму хурделиця, хоч мороз — не страшно.
Основна частина. Ціле літо трудився їжачок. Усе в комірчину! А в комірчині чого тільки не було: запашні лісові яблука, сушені гриби, банки з варенням і ще багато пресмачної всячини.
Кінцівка. Ось так підготувався їжачок до холодів. Навіть люта зима й заметілі не налякають його.
|
Зачин |
Під столітнім дубом їжачок побудував собі хатку. Теплу й затишну. І нехай хоч усю зиму хурделиця, хоч мороз — не страшно. |
|
Основна частина |
Ціле літо трудився їжачок. Усе в комірчину! А в комірчині чого тільки не було: запашні лісові яблука, сушені гриби, банки з варенням і ще багато пресмачної всячини. |
|
Кінцівка |
Ось так підготувався їжачок до холодів. Навіть люта зима й заметілі не налякають його. |
• У першому реченні підкресли головні члени речення
Під столітнім дубом їжачок побудував собі хатку. Теплу й затишну. І нехай хоч усю зиму хурделиця, хоч мороз — не страшно.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) їжачок (що зробив?) побудував; побудував (що?) хатку; побудував (де?) під дубом; дубом (яким?) столітнім.
Схема речення:
(хто?) їжачок <——> (що зробив?) побудував
(що?) хатку
(де?) під дубом —> (яким?) столітнім
Основа речення: їжачок побудував.
• В останньому абзаці вказали часи дієслів
Ось так підготувався (мин. ч.) їжачок до холодів. Навіть люта зима й заметілі не налякають (майб. ч.) його.
Підготувався (що зробив?, мин. ч.), не налякають (що зроблять?, майб. ч.).
Вправа 347
Текст про історію реп’яшка за малюнками…
Вправа 348
Ціле літо трудився їжачок. Усе в комірчину! А в комірчині чого тільки не було: запашні лісові яблука, сушені гриби, банки з варенням, груші, жолуді, ягоди калини і ще багато пресмачної всячини.
Вправа 349
Заголовок: «Лелечий порятунок», «Порятунок лелеки».
Вправа 350 Числівники
Цікаво було дізнатися, що панда має шестипалі лапи.
Цікаво було дізнатися, що запроваджено спеціальний День панди, щоб привернути увагу до цих тварин.
Цікаво було дізнатися, що назви панда, ведмідь-кішка, бамбуковий або гірський ведмідь стосуються однієї тварини.
• Велика панда має незвичну будову лапи. Окрім п’яти нормальних пальців, у неї ще є «великий палець». Панди люблять поїсти. Вони їдять майже чотирнадцять годин на добу! Можуть годинами сидіти й повільно пережовувати їжу.
Вправа 351 Стилі мовлення
Я дізнався, що оголошення — це документ, у якому подано інформацію, адресовану певному колу зацікавлених осіб.
Вправа 352
З науково-популярного тексту, подібний до наукового, але є доступним для всіх читачів, я дізнався багато точних відомостей про панду: вік, довжину тварини, хутра та хвоста, вагу.
Вправа 353
Я дізнався, що ділові тексти використовують для оформлення наказів, довідок, заяв, оголошень, телеграм та інших документів, містять короткі й конкретні речення, позбавлені виражальних засобів мови.
• Текст оголошення про свято до Дня матері, яке відбудеться 10 травня у школі...
Вправа 354 Уяви, що у твоєму місті (селі) відбудеться свято День квітів. Створили оголошення на цю тему...
• Текст вправи 350 — це художній текст.
Текст вправи 351 — це науковий текст.
Текст вправи 352 — це науково-популярний текст.
Текст вправи 353 — це діловий текст.
Вправа 355
|
Питальні неокличні речення |
Розповідні неокличні речення |
|
1. Де зимують мурашки? 2. Яка поведінка малих мурах? 3. Хто з'являється в мурашнику? 4. Кого приспав коник? 5. Що робить коник? |
1. Зимівля мурашок. 2. Поведінка малих мурах. 3. Коник у мурашнику. 4. Мурашки заснули. 5. Зимовий сон музиканта. |
• Що в цих реченнях є спільне? Перші запитують про подію абзацу, а другі відповідають на питання.
Вправа 356
• Де зимують мурашки? Пізньої осені старі мурахи в мурашнику вкладають малих мурах спати.
• Хто з'являється в мурашнику? Тоді в мурашнику з'являється коник-стрибунець.
Що робить коник? Коник випускає із зелених лапок скрипочку й теж засинає.
Вправа 357
|
План |
Будова тексту |
Текст |
|
1. Що робила Христинка з бабусею? |
Зачин. |
Христинка з бабусею після обіду збирали чорниці. |
|
2. Про кого вони потім слухали радіопередачу? 3. Що вирішила Христинка? 4. Хто відвіз подарунки дітям? |
Основна частина |
Потім вони слухали радіопередачу про хворих дітей, яким потрібні радісні емоції, щоб швидше одужати. Христинка вирішила назбирати цілющих чорниць хворим дітям. Вона так і зробила! Дідусь відвіз подарунки хворим дітям і повернувся додому. |
|
5. Про що думала дівчинка? |
Кінцівка |
Христинка сиділа на ґанку й думала про те, що хворі діти поласували смачними ягодами. Вони стали на крок ближче до перемоги над хворобами. |
Вправа 358, 359
Вправа 360
• Частина тексту про істот
Грають поміж ними барвисті метелики. Білі — сидять на білих бриликах ромашок, сині — синіють на оксамитових віночках волошок. Жовті метелики жовтіють на золотистих китицях щедринцю.
• Частина тексту про неістот
Скільки з'явилося нових квіток!
Уже відцвіли підсніжники, блакитні проліски. Настала пора цвітіння фіолетових фіалок. А потім задзеленчать пахучі дзвоники конвалій.
Веселий місяць травень!
• цвітіння звукова схема [— –– ● | = ● | =: ●] звуковий розбір слова [ц в’ і т' і н': а]
задзеленчать [— ● | — ● | — ● — | — ● =:] [з а дз е л е н ч а т']
грають [— — ● | = ● =] [г р а й у т']
Вправа 361
• Зачин. Травень ліси наряджає, літо в гості чекає. Так і є!
Кінцівка. Природа — непрочитана книга таємниць!
• Саме такої пори тут можна побачити золотоперу вивільгу.
• Поділи основну частину на дві.
• Частина, у якій розповідається про дерева.
Розлогі крони осокорів і верб у травні кучерявляться новим листом. Свіже, золотаво-смарагдове, воно тріпоче від руху повітря. Різкі пориви вітру куйовдять його на всі боки, збиваються в чудернацьку зачіску.
• Частина тексту, у якій розповідається про красиву пташку вивільгу.
Саме такої пори тут можна побачити золото перу вивільгу. Це найкоштовніший птах нашої фауни. Її мелодійний голос копіюють інші птахи. Але вони не досягають такої флейтової майстерності.
• План
1. Травень літо чекає.
2. Осокори кучерявляться листом.
3. Найкоштовніший птах нашої фауни.
4. Природа – книга таємниць.
Вправа 362 «Дідова пасіка» за В. Чухлібом…
Вправа 363