Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Большакова І., Хворостяний І. (частина 2)" 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 22

Вправа 1 Тверда і м'яка основи слів.

Тверда основа	М'яка основа
ру[д]ий кіт ру[д]а миша ру[д]е білченя	си[н']ій кіт си[н']я миша си[н']є білченя

^{У називному відмінку прикметники з основою на твердий приголосний звук мають закінчення –ий, -а, -е.}

^{У називному відмінку прикметники з основою на м'який приголосний звук мають закінчення –ій, -я, -є.}

 

Вправа 2  Відмінювання прикметників.

Відмінок	Питання	Тверда основа слова	М'яка основа слова
Н. в.	який?	руд[ий] кіт	син[ій] кіт
Р. в.	(нема) якого?	руд[ого] кота	синь[ого] кота
Д. в.	(даю) якому?	руд[ому] коту/котові	синь[ому] коту/котові
Зн. в.	(бачу) якого?	руд[ого] кота	синь[ого] кота
Ор. в.	(орудую) яким?	руд[им] котом	син[ім] котом
М. в.	на/у якому?	на руд[ому] коті/котові	на синь[ому] коті/котові

^{Правопис прикметників рудий і синій відрізняється закінченням в називному та орудному відмінках, а для неістот – ще у знахідному відмінку.}  

 

Сторінка 23

Вправа 3

Найточніша відповідь на запитання: у називному та орудному відмінках.

^{Закінчення прик­метників чоловічого роду з основою на твердий і м'який приго­лосні відрізняються у називному та орудному відмінках, а для неістот – ще в знахідному відмінках.}

1� Доповнили речення.

Я пишу літеру м'який знак (ь) у прикметниках, основа яких закінчується м'яким приголосним звуком.

 

Вправа 4  Записали словосполучення у відповідному відмінку.

Родовий відмінок (нема якого?)	Давальний відмінок (даю якому?)	Місцевий відмінок (на якому місці?)
пізнього вечора веселого клоуна домашнього соку гумового м'яча раннього сніданку нижнього поверху осіннього дня вечірнього звуку майбутнього програміста цікавого уроку	пізньому вечору веселому клоуну домашньому соку гумовому м'ячу ранньому сніданку нижньому поверху осінньому дню вечірньому звуку майбутньому програмісту цікавому уроку	у пізньому вечорі на веселому клоуні у домашньому соці у гумовому м'ячі у ранньому сніданку на нижньому поверсі в осінньому дні у вечірньому звуці на майбутньому  програмістові на цікавому уроці

Вправа 5 Склали фантастичну історію.

    Одного пізнього вечора майбутній програміст створив гру про веселого клоуна.

    Його персонаж не ганяв гумового м'яча. Не бігав з нижнього поверху до верхнього. Не пив домашнього соку. Не готував раннього сніданку. Він просто грав на різних музичних інструментах. У такому вечірньому звуці було стільки чарівності!

     Разом з персонажем цієї гри я побував на цікавому уроці музики. Це було фантастично!

 

Сторінка 24

Вправа 6 Підкреслили  словосполучення іменника з прикметником, визначили відмінок іменника та прикметника.

Ярик читав дитячий (Зн. в.) журнал (Зн. в.).

^{(Хто?) Ярик (що робив?) читав.} 

Дитячий (Н. в.) журнал (Н. в.) лежав на столі.

^{(Що?) журнал (що робив?) лежав.}

Міський (Н. в.) автобус (Н. в.) змінив маршрут.

^{(Що?)  маршрут (що зробив?) змінив.}

Яся зайшла в міський (Зн. в.) автобус (Зн. в.).

^{(Хто?) Яся (що зробила?) зайшла.}

Дерев'яний (Н. в.) пенал (Н. в.) торохтів у наплічнику.

^{(Що?) пенал (що робив?) торохтів.}

Я відкрив дерев'яний (Зн. в.) пенал (Зн. в.).

^{(Хто?) я (що зробив?) відкрив.}

^{Відмінок прикметника легко визначити за відмінком пов'язаного іменника. У називному відмінку нема прийменника, а пов'язаний іменник є підметом. У знахідному відмінку можуть бути з прийменниками, а пов'язаний іменник є другорядним членом речення.}

 

Вправа 7 Виписали словосполучення прикметників з іменниками у знахідному відмінку:

великий міст, кам'яний міст, футбольний м'яч, через високий паркан, про Золотий квиток.

Ми переїхали через великий (Зн. в.) міст (Зн. в.).	(Хто?) ми (що зробили?) переїхали.
Будівельни­ки спорудили кам'яний (Зн. в.) міст (Зн. в.).	(Хто?) будівельники (що зробили?) спорудили.
Дерев'яний (Н. в.) міст (Н. в.) захитався під колесами машини.	(Що?) міст (що зробив?) захитався.
Діти принесли футбольний (Зн. в.) м'яч (Зн. в.).	(Хто?) діти (що зробили?)
Тенісний (Н. в.) м'ячик (Н. в.) пере­летів через високий паркан.	(Що?) м'ячик (що зробив?) перелетів.
На уроці ми читали про Золотий (Зн. в.) квиток (Зн. в.) Віллі Вонки.	(Хто?) ми (що робили?) читали.
Золотий (Н. в.) квиток (Н. в.) порадував Чарлі.	(Що?) квиток (що зробив?) порадував.

^{Щоб визначити словосполучення прикметників з іменниками у  знахідному відмінку, слід визначити головні й другорядні члени речення і знайти прийменники.}

 

Вправа 8  Склали три речення з прийменниками про, через, крізь, позначили відмінок прикметників.

Однокласники розповідали про літній (Зн. в.) відпочинок. Стежка пролягла через житнє (Зн. в.) поле. Бабуся протягувала нитку крізь тонке (Зн. в.) вушко голки.    

^{Прийменники про, через, крізь використовуються тільки зі знахідним відмінком.} 

 

Сторінка 25

Вправа 9 Визначили відмінок іменника і прийменника.

Я малюю бурого (Зн. в.) вед­медя (Зн. в.).

Ми розглядали вольєр бурого (Р. в.) ведмедя (Зн. в.).

Діти фотографували пухнастого (Зн. в.) хом'яка (Зн. в.).

У полі ми побачили нірку пухнастого (Р. в.) хом'яка (Р. в.).

Я прийшов до знайомого (Р. в.) бібліотекаря (Р. в.).

Я зустріла знайомого (Зн. в.) бібліотекаря (Зн. в.).

^{Щоб розрізнити родовий і знахідний відмінок для істот чоловічого роду,  слід іменник чоловічого роду замінити на іменник жіночого роду, наприклад, миша, лисиця, бандуристка, тоді нема кого? (Р. в.) миші, лисиці, бандуристки, а бачу кого (Зн. в.) лисицю, мишу, бандуристку.}

^{Я малюю бурого (якого? Зн. в.) вед­медя (кого? лисицю — Зн. в.).}

^{Ми розглядали вольєр бурого (якого? Р. в.) ведмедя (кого? лисиці — Р. в.).}

^{Діти фотографували пухнастого (якого? Зн. в.) хом'яка (кого? лисицю — Зн. в.).}

^{У полі ми побачили нірку пухнастого (Р. в.) хом'яка (кого? лисиці — Р. в.).}

^{Я прийшов до знайомого (якого? Р. в.) бібліотекаря (кого? лисиці — Р. в.).}

^{Я зустріла знайомого (якого? Зн. в.) бібліотекаря (кого? лисицю — Зн. в.).}

 

Вправа 10 Замінили слово в дужках спільнокореневим прикметни­ком, визначили відмінки прикметників.

Софія розповідала про колючого (Зн. в.) їжака.

Квітка привабила запахом смугастого (Зн. в.) джмеля.

Цуценя спить біля великої (Р. в.) собаки.

^{Софія розповідала про колючого (якого? Зн. в.) їжака (кого?, мишу — Зн. в.).}

^{Квітка привабила запахом смугастого (якого? Зн. в.) джмеля (кого? мишу — Зн. в.).}

^{Цуценя спить біля великої (якої? Р. в.) собаки (кого? миші — Р. в.).}

^{Спільнокореневі слова: колючка — колючий, смуга — смугастий, велич — великий.}

 

Сторінка 26

Вправа 1 Відмінювання прикметників середнього роду.

Відмінок	Питання	Тверда основа слова	М'яка основа слова
Н. в.	яке?	руд[е] білченя	син[є] білченя
Р. в.	(нема) якого?	руд[ого] білченяти	синь[ого] білченяти
Д. в.	(даю) якому?	руд[ому] білченяті	синь[ому] білченяті
Зн. в.	(бачу) яке?	руд[е] білченя	синь[є] білченя
Ор. в.	(орудую) яким?	руд[им] білченям	син[ім] білченям
М. в.	на/у якому?	на руд[ому] білченяті на руд[ім] білченяті	на синь[ому] білченяті на син[ім] білченяті

1� Співпадають у всіх відмінках закінчення питань відмінків і закінчення  прикметників з основою на твердий приголосний звук.  

2� Відмінкові закінчення прикметників чоловічого та серед­нього роду з основою на твердий приголосний звук однакові.  

 

Вправа 2

У прикметників чоловічого й середнього роду різні закінчення в називному і знахідному відмінках.

 

Вправа 3 Позначили закінчення прикметників.

Родовий відмінок (нема якого?)	Давальний відмінок (даю якому?)
нижнь[ого] з'єднання домашнь[ого] завдання раннь[ого] зібрання осіннь[ого] вбрання вечірнь[ого] звучання самотнь[ого] життя сусіднь[ого] поля останнь[ого] запитання дружнь[ого] спілкування	нижнь[ому] з'єднанню домашнь[ому] завданню раннь[ому] зібранню осіннь[ому] вбранню вечірнь[ому] звучанню самотнь[ому] життю сусіднь[ому] полю останнь[ому] запитанню дружнь[ому] спілкуванню
Місцевий відмінок (на якому місці?)
на нижнь[ому] з'єднанню у домашнь[ому] завданню у раннь[ому] зібранню на осіннь[ому] вбранню у вечірнь[ому] звучанню у самотнь[ому] життю на сусіднь[ому] полю в останнь[ому] запитанню у дружнь[ому] спілкуванню

1� Дібрали антоніми:

нижнє — верхнє, раннє — пізнє, вечірнє — ранкове, останнє — перше.

 

Вправа 4

^{Тема: міркування про колір шерсті білченят.}

^{Головна думка: «Колір шерсті білченяти природних відтін­ків».}

Теза	Чи бувають у природі сині білченята?
Доведення	Ні. Колір шерсті білченяти природних відтін­ків. На спинці шерсть може бути чорною, коричневою, рудою, червонуватою, сірою. А черевце біленьке, кремове. Хвос­тик і вушка можуть бути одного кольору зі спинкою чи контрастні.
Висновок	Білченя поліських лісів зазвичай руденьке. Карпатське — чорне. А в гірському Криму живе білченя телеутка, яке влітку руденьке, а взимку — світленьке, сріблясто-сіре.

1� У природі не буває синіх білченят, бо ці тварини живуть у лісах. Синій колір не маскував би їх серед дерев.

2� На спинці шерсть може бути чорною, коричневою, рудою, червонуватою, сірою. А черевце біленьке, кремове.

3� Виписали з тексту словосполучення іменників із прикметниками середнього роду: біленьке черевце, руденьке білченя.

Записали їх у родовому, давальному й орудному відмінках.  

Р. в.	(нема) якого?	біленьк[ого] черевця	руденьк[ого] білченяти
Д. в.	(даю) якому?	біленьк[ому] черевцю	руденьк[ому] білченяті
Ор. в.	(орудую) яким?	біленьк[им] черевцем	руденьк[им] білченям

Сторінка 27

Вправа 5  Замінили слово в дужках спільнокореневим прикметни­ком у місцевому відмінку, позначили закінчення:

у літнь[ому] взутті, у літн[їм] взутті;

у домашнь[ому] вбранні, у домашн[ім] вбранні;

у житнь[ому] полі, у житн[ім] полі;

у давнь[ому] місті, у давн[ім] місті;

у порожнь[ому] пеналі, у порожн[ім] пеналі.

^{У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого та серед­нього роду можуть мати дві форми.}

^{Спільнокореневі слова: літо — літній, дім — домашній, жито — житній, давно — давній, порожньо — порожній.}

 

Вправа 6

У зручн[ому] одязі у відповідн[ому] завданні у слушн[ому] моменті у сприятлив[ому] часі у попеляст[ому] кольорі в олов'ян[ому] шматку у срібляст[ому] озері у сталев[ому] столі у байдуж[ому] настрої у холодн[ому] підвалі.

У зручн[ім] одязі у відповідн[ім] завданні у слушн[ім] моменті у сприятлив[ім] часі у попеляст[ім] кольорі в олов'ян[ім] шматку у срібляст[ім] озері у сталев[ім] столі у байдуж[ім] настрої у холодн[ім] підвалі

Вправа 1 Відмінювання прикметників жіночого роду.

Відмінок	Питання	Тверда основа слова	М'яка основа слова
Н. в.	яка?	руд[а] миша	син[я] миша
Р. в.	(нема) якої?	руд[ої] миші	синь[ої] миші
Д. в.	(даю) якій?	руд[ій] миші	синь[ій] миші
Зн. в.	(бачу) яку?	руд[у] мишу	син[ю] мишу
Ор. в.	(орудую) якою?	руд[ою] мишею	синь[ою] мишею
М. в.	на/у якій?	на руд[ій] миші	на син[ій] миші

1� Співпадають у всіх відмінках закінчення питань відмінків і закінчення  прикметників з основою на твердий приголосний звук. Закінчення питань відмінків і закінчення  прикметників з основою на м'який приголосний звук не співпадають у називному і знахідному відмінках. 

 

Сторінка 28 – 29

Вправа 2 У відмінках відрізняються закінчення прик­метників жіночого роду з основою на твердий і м'який приголосний звук:

різні закінчення в називному (-а, -я) та знахід­ному відмінках (-у, -ю).

1� У відмінках прикметників жіночого роду потрібно писати м'який знак: родовому, давальному, орудному, якщо основа прикметника в називному відмінку закінчується на м'який приголосний звук.

 

Вправа 3 Позначили закінчення прикмет­ників, виділили м'який знак.

Родовий (немає якої?)	Орудний (орудую якою?)	Звуковий розбір слова
давнь[ої] мелодії художнь[ої] лінії порожнь[ої] площі осіннь[ої] пісні домашнь[ої] яєчні хатнь[ої] миші раннь[ої] тиші пізнь[ої] вечері вечірнь[ої] зорі дружнь[ої] зустрічі	давнь[ою] мелодією художнь[ою] лінією порожнь[ою] площею осіннь[ою] піснею домашнь[ою] яєчнею хатнь[ою] мишею раннь[ою] тишею пізнь[ою] вечерею вечірнь[ою] зорею дружнь[ою] зустріччю	[д а в н ' а] [м е л о д' і й а] [х у д о ж н' а] [л' і н' і й а] [п о р о ж н' а] [п л о ш ч а] [о с' і н': а] [пˊі с н' а] [д о м а ш н' а] [й а е ч н' а] [х а т н' а] [м и ш а] [р а н': а] [т и ш а] [пˊі з н' а] [в е ч е р' а] [в е ч´і р н' а] [з о р' а] [д р у ж н' а] [з у с т р' і ч]

1� Склали речення з трьома словосполученнями на вибір.

Слухачі були в захваті від давньої мелодії. Золотий ліс шумів осінньою піснею. Перехожі прислухалися до ранньої тиші. У великому місті не побачиш порожньої площі. Лінивий кіт не ловив хатньої миші. Осінньою піснею зустрічав ліс золоту пору. Слухачі зачаровані давньою мелодією. Сніданок не обходився без домашньої яєчні. Ми залюбки спостерігали за першою вечірньою зорею.  

 

Вправа 4 Норвезька народна казка «Лісова миша і хатня мишка» в переказі Інни Большакової

Тема і головна думка норвезької народної казки… Характеристика персонажів…

 

Сторінка 29

1� Придумали кінцівку до норвезької народної казки у переказі Інни Большакової… Тема і головна думка…

2� Мишам не сподобалася їжа, бо ці тварини споживають різну їжу. Лісова миша живе у лісі, тому їсть те, що росте в полі, лісі, на городах. Хатня мишка живе у сільській хаті, тому залюбки споживає рештки страв, приготовлених господарями.

3� Миші не сказали про те, що їм не смакує їжа, бо не хотіли нікого засмучувати.

4� У житті виникають такі ситуації, бо існують різні уподобання, смаки, захоплення. У таких випадках потрібно говорити правду, шукаючи спільних ознак, щоб отримати добрий для всіх результат.

� Завдання на вибір.

1) У перших трьох реченнях визначили число, рід, відмінок прикметників.

Лісова (одн., ж. р., Н. в.) миша мешкала в лісі, в нірці під мо­гутньою (одн., ж. р., Ор. в.) ялиною, а хатня (одн., ж. р., Н. в.) — у сільській (одн., ж. р., М. в.) хатці. Зустрілися якось ранньою (одн., ж. р., Ор. в.) зимою, пізньою (одн., ж. р., Ор. в.) по­рою хатня (одн., ж. р., Н. в.) мишка і лісова (одн., ж. р., Н. в.) миша. Вирішили погостювати одна в одної й побалакати за дружньою (одн., ж. р., Ор. в.) вечерею.

^{Число, рід і відмінок прикметника узгоджуються з числом, родом і відмінком пов’язаного іменника.}

^{Лісова (яка? Н. в., одн., ж. р.) миша (хто? Н. в., підмет, одн., вона/моя — ж. р.) мешкала в лісі, в нірці під мо­гутньою (якою? Ор. в., одн., ж. р.) ялиною (чим? Ор. в., одн., вона/моя — ж. р., а хатня (яка? Н. в., одн., ж. р.) — у сільській (у якій? М. в., одн., ж. р.) хатці (у чому? М. в., одн., вона/моя хатка — ж. р.). Зустрілися якось ранньою (якою? Ор. в., одн., ж. р.) зимою (чим? Ор. в., одн., вона/моя пора — ж. р.), пізньою (якою? Ор. в., одн., ж. р.) по­рою (чим? Ор. в., одн., вона/моя пора — ж. р.) хатня (яка? Н. в., одн., ж. р.) мишка (хто? Н. в., підмет, одн., вона/моя — ж. р.) і лісова (яка? Н. в., одн., ж. р.) миша (хто? Н. в., підмет, одн., вона/моя — ж. р.). Вирішили погостювати одна в одної й побалакати за дружньою (якою? Ор. в., одн., ж. р.) вечерею (чим? Ор. в., одн., вона/моя вечеря — ж. р.)}

2) У реченнях з  п'ятого абзацу визначили число, рід, відмінок прикметників.

Наступного (одн., ч. р., Р. в.) дня лісова (одн., ж. р., Н. в.) миша прибігла до хатньої (одн., ж. р., Р. в.) миш­ки. Дісталися вони до верхньої (одн., ж. р., Р. в.) порожньої (одн., ж. р., Р. в.) полиці синьої (одн., ж. р., Р. в.) шафи. А там, біля задньої (одн., ж. р., Р. в.) стінки, миска з їжею стоїть. Ласують миші й окрайцем житньої (одн., ж. р., Р. в.) булки, і шматочком домашньої (одн., ж. р., Р. в.) ковбаски, і дрібкою вчорашньої (одн., ж. р., Р. в.) сирної (одн., ж. р., Р. в.) запі­канки. Не подобаються лісовій (одн., ж. р., Д. в.) миші наїдки. Не хоче вона жирну (одн., ж. р., Зн. в.) їжу до рота брати.

^{Число, рід і відмінок прикметника узгоджуються з числом, родом і відмінком пов’язаного іменника.}

^{Наступного (якого?, Р. в., одн., ч. р.) дня (чого? Р. в., одн., мій/він день — ч. р.) лісова (яка? Н. в., одн., ж. р.) миша (хто? Н. в., підмет, одн., вона/моя — ж. р.) прибігла до хатньої (якої? Р. в., одн., ж. р.) миш­ки (кого? лисички — Р. в., одн., вона/моя мишка — ж. р.). Дісталися вони до верхньої (якої? Р. в., одн., ж. р.) порожньої (якої? Р. в., одн., ж. р.)  полиці (чого? Р. в., одн., вона/моя полиця — ж. р.) синьої (якої? Р. в., одн., ж. р.) шафи (чого? Р. в., одн., вона/моя шафа — ж. р.). А там, біля задньої (якої? Р. в., одн., ж. р.) стінки (чого? Р. в., одн., вона/моя стінка — ж. р.), миска з їжею стоїть. Ласують миші й окрайцем житньої (якої? Р. в., одн., ж. р.) булки (чого? Р. в., одн., вона/моя булка — ж. р.), і шматочком домашньої (якої? Р. в., одн., ж. р.) ковбаски (чого? Р. в., одн., вона/моя ковбаска — ж. р.), і дрібкою вчорашньої (якої? Р. в., одн., ж. р.) сирної (якої? Р. в., одн., ж. р.) запі­канки (чого? Р. в., одн., вона/моя запіканка — ж. р.). Не подобаються лісовій (якій? Д. в., одн., ж. р.) миші (кому? Д. в., одн., вона/моя миша — ж. р.) наїдки. Не хоче вона жирну (яку? Зн. в., одн., ж. р.) їжу (що? зн. в., другорядний член речення, одн., вона/моя їжа — ж. р.) до рота брати.}

 

Сторінка 30

Вправа 5 Завдання на вибір.

1) Визначили відмінок і позначили закінчення прикметників.

У простор[ій] (М. в.) класн[ій] (М. в.) кімнаті чисто і затишно. На де­рев'ян[ій] (М. в.) підлозі пістрявіє килим. На учнівськ[ій] (М. в.) парті лежать олівці й ручки, зошити і книжки. На шкільн[ій] (М. в.) зелен[ій] дошці діти прикріпили свої малюнки. Ось мама йде назустріч маленьк[ій] (Д. в.) дівчинці і посміхається. На ін­шому малюнку катер пливе всупереч висок[ій] (Д. в.) морськ[ій] (Д. в.) хвилі, а хлопчик дивиться услід біл[ій] (Д. в.) чайці, що кружляє над ним.

^{Прикметники у місцевому і давальному відмінках мають однакові закінчення, тому зазвичай їх розрізняють за наявністю прийменників. У місцевому відмінку завжди вживаємо прийменники, у давальному відмінку рідко вживаємо прийменники, а ними можуть бути усупереч, завдяки.}

^{У просторій (у якій? М. в.) класній (у якій? М. в.) кімнаті (у чому? М. в.); на де­рев'яній (на якій? М. в.) підлозі (на чому? М. в.); на учнівській (на якій? М. в.) парті (на чому? М. в.); на шкільній (на якій? М. в.) зеленій (на якій? М. в.) дошці (на чому? М. в.); маленькій (якій? Д. в.) дівчинці (кому? Д. в.); високій (якій? Д. в.) морській (якій? Д. в.) хвилі (чому? Д. в.); білій (якій? Д. в.) чайці (кому? Д. в.)}

2) Описали свій клас, уживаючи прикметники, ви­значили відмінок.

   Наш клас великий (Н. в.) і гарний (Н. в.).

   У центрі приміщення знаходяться невисокі (Н. в.) парти і зручні (Н. в.)  стільці. Перед ними стоїть учительський (Н. в.) стіл. На ньому лежить сучасний (Н. в.) ноутбук. На широкій (М. в.) стіні висять дві дошки. Угорі бачимо велику (Зн. в.) інтерактивну (Зн. в.) дошку. Унизу прикріплена менша (Зн. в.) за розмірами звичайна (Зн. в.) шкільна (Зн. в.) дошка. Справа більшу (Зн. в.) частину стіни займають великі (Н. в.) прямокутні (Н. в.) вікна. З лівої (Р. в.) сторони розташовуються дерев’яні (Н. в.) двері. А поруч можна бачити велику (Зн. в.) книжкову (Зн. в.) шафу.

    Приміщення для занять світле (Н. в.) і просторе (Н. в.). Мені подобається затишна (Н. в.) класна (Н. в.) кімната.

^{Великий (який? Н. в.), просторий (який? Н. в.), невисокі (які? Н. в.), зручні (які? Н. в.), учительський (який? Н. в.), сучасний (який? Н. в.), на широкій (на якій? М. в.), велику (яку? Зн. в.), інтерактивну (яку? Зн. в.), менша (яка? Зн. в.), звичайна (яка? Зн. в.),  шкільна (яка? Зн. в.), більшу (яку? Зн. в.), великі (які? Н. в.), прямокутні (які? Н. в.), лівої (якої? Р. в.), дерев’яні (які? Н. в.), велику (яку? Зн. в.), книжкову (яку? Зн. в.), світле  (яке? Н. в.), просторе (яке? Н. в.), затишна (Н. в.), класна (Н. в.).}

^{Відмінок прикметника добре перевірити за відмінком пов’язаного іменника.}

3) Описали клас майбутнього…

     

Вправа 6 Виписали з книжки 10 словосполучень іменників із прикметниками, визначили число, в однині рід, відмінок прикметників.

Прісноводних (мн., Р. в.) риб, у найдивовижніших (мн., М. в.) рухах, у зимувальних (мн., М. в.) ямах, прозорим (одн., ч. р., Ор. в.) слизом, довгий (одн., ч. р., Н. в.) зимовий (одн., ч. р., Н. в.) сон, льодовий (одн., ч. р., Н. в.) покрив, річковим (мн., Д. в.) рибам, золотий (одн., ч. р., Н. в.) пісок, у зелений (одн., ч. р., Зн. в.) мул, у міцний (одн., ч. р., Зн. в.) лід.

^{Прісноводних (яких? Р. в., мн.) риб (кого? лисиці — Р. в., мн.);}

^{у найдивовижніших (у яких? М. в., мн.) рухах (у чому? М. в., мн.);}

^{у зимувальних (у яких? М. в., мн.) ямах (у чому? М. в., мн.);}

^{прозорим (яким? Ор. в., одн., ч. р.) слизом (чим? Ор. в., одн., він/мій слиз — ч. р.);}

^{довгий (який? Н. в., одн., ч. р.) зимовий (який? Н. в., одн., ч. р.) сон (що? Н. в., одн., він/мій — ч. р.);}

^{льодовий (який? Н. в., одн., ч. р.) покрив (що? Н. в., одн., він/мій — ч. р.);}

^{річковим (яким? Д. в., мн.) рибам (кому? Д. в., мн.);}

^{золотий (який? Н. в., одн., ч. р.) пісок (що? Н. в., одн., він/мій — ч. р.);}

^{у зелений (який? Зн. в., одн., ч. р.) мул (що? зн. в., з прийменником, одн., він/мій — ч. р.);}

^{у міцний (який? Зн. в., одн., ч. р.) лід (що? Зн. в., з прийменником, одн., він/мій — ч. р.)}

 

Вправа 1 Позначили закінчення іменників.

Рум'ян[і] щічки, ранн[і] помідори, м'ятн[і] цукерки, чарівн[і] слова,  сьогоднішн[і] іменинники, де­рев'ян[і] ложки, солом'ян[і] стріхи, олов'ян[і] вироби, м'ясн[і] запаси, молочн[і] продукти.

^{У множині прикметники мають закінчення –і, вони змінюються тільки за відмінками.}

2� Склали два речення зі словосполученнями.

Діти мали гарний настрій і рум’яні щічки. У теплиці дозрівають ранні помідори. На прилавку я побачила м’ятні цукерки. Моя мама знає чарівні слова. Умільці старанно розмальовували дерев’яні ложки. У нашому краєзнавчому музеї можна на власні очі побачити солом’яні стріхи. До сільського магазину завезли олов’яні вироби. М’ясні запаси тримали у великих холодильниках. Дітям корисно їсти молочні продукти. 

Інші завдання дивись тут...