ГДЗ Заболотний 5 клас Словосполучення, граматична помилка у словосполученні (про правильний вибір залежного слова)

Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Словосполучення. Граматична помилка у словосполученні.

Вправа 370

^{Слово: вітер, куля, літати.}

^{Словосполучення: сильний вітер, повітряна куля, літати високо.}

Б. У записі слів не можна поставити питання від одного слова до іншого.

В. Поміркували, чим словосполучення відрізняється від слова:

• щонайменше два слова, виражених самостійними частинами мови (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник),

• залежні слова, тобто не утворюють граматичну основу речення.

^{Словосполучення більш інформативне, ніж слово.}

^{Словосполучення не виражає закінченої думки.}

Вправа 371 Поставили питання від головного слова до залежного:

спортивний <—який?— зал^Х,

схожий^Х —на кого?—> на батька,

бігати^Х —як?—> наввипередки,

мікрохвильова <—яка?— піч^Х,

повернутися^Х —коли?—> ввечері,

посадити^Х —де?—> в саду,

тлумачний <—який?— словник^Х,

готуватися^Х —до чого?—> до жнив.

Вправа 372

1) Словосполучення з головним словом – дієсловом:

добре вчитися, зустрітися з товаришем, збирати полуницю, виходити з хати.

^{Добре <—як?— вчитися,}

^{зустрітися —з ким?—}^>^{з товаришем,}

^{збирати —що?—}^>^{полуницю,}

^{виходити —звідки?—}^>^{з хати.}

2) Словосполучення з головним словом – іменником:

цікаві атракціони, нетлінна краса, працелюбні мурашки, останній місяць.

^{Цікаві <—які?— атракціони,}

^{нетлінна <—яка?— краса,}

^{працелюбні <—які?— мурашки,}

^{останній <—який?— місяць.}

Словосполучення виписувати не треба, бо головним словом є прислівник:

далеко від села.

^{далеко —від чого?—}^{> від села.}

ІІ. Склали речення з одним поданим словосполученням.

Завдання учня добре вчитися. Я повинен зустрітися з товаришем. Ми відвідали цікаві атракціони. Нетлінна краса милувала наш погляд. По стежках сновигали працелюбні мурашки. Незабаром прийде час збирати полуницю. Наступив останній місяць зими. Пора нам виходити з хати.

Вправа 373 Розказали дідусю і бабусі, як наші однолітки проводять вільний час, чим захоплюються сучасні п'ятикласники та п'ятикласниці.

Наші однолітки проводять вільний час дуже цікаво.

Після школи діти відвідують різноманітні гуртки. Оленка займається художньою вишивкою. Петрик любить слухати музику, тому він навчається у музичній школі. Василько займається спортом. У цьому йому допомагають уроки плавання. У танцювальну студію залюбки поспішає Іринка. Іван дуже любить майструвати. Він не бачить себе поза гуртком робототехніки. А ще у вільну хвилину можна дивитися цікаві фільми. Або зайнятися активним відпочинком. Кататися на самокаті, роликах, велосипеді. З друзями поганяти з м’ячем.

Ось так різноманітно і цікаво проводять свій час сучасні п’ятикласники і п’ятикласниці.

Вправа 374

Словосполучення: люблю малювати, напишу братові.

^{Просто сполучення слів: малюю і вишиваю (бо це однорідні члени речення), брат пише (бо це граматична основа речення)}

Вправа 375 Виписали лише словосполучення:

штучний інтелект, інтелект дитини, спілкуватися з ровесниками, сучасна техніка, позитивні емоції, заняття на вулиці.

Штучний <—який?— інтелект^Х,

інтелект^Х —кого?—> дитини,

спілкуватися^Х —з ким?—> з ровесниками,

сучасна <—яка?— техніка^Х,

позитивні <—які?— емоції^Х,

заняття^Х —де?—> на вулиці.

^{Сполучення слів: фантазія та інтелект (однорідні члени речення), дитина фантазує (граматична основа речення), на виставці (іменник з прийменником), бити байдики (фразеологізм), обруч і стрічка (однорідні члени речення), задля успіху (іменник з прийменником).}

Вправа 376 Виписали із речень 5–6 словосполучень, поставили питання від головного слова до залежного.

^{У великих і маленьких містах для дорослих і дітей організовують театральні фестивалі, книжкові виставки.}

^{(Що роблять?) організовують. Граматична основа складається з присудка.}

У маленьких <—у яких?— містах^Х,

організовують^Х —що?—> фестивалі,

театральні <—які?— фестивалі^Х,

книжкові <—які?— виставки^Х,

організовують^Х —для кого?—> для дітей і дорослих.

^{На літературних фестивалях письменники читають власні поетичні та прозові твори.}

^{(Хто?) письменники (що роблять?) читають. Граматична основа: письменники читають.}

на літературних <—на яких?— фестивалях^Х,

читають^Х —де?—> на фестивалях,

читають^Х —що?—> твори,

прозові <—які?— твори^Х,

власні <—чиї?— твори^Х,

поетичні <—які?— твори^Х,

поетичні та прозові <—які?— твори^Х,

^{Книжки збільшують наш словниковий запас, розширюють світогляд.}

^{(Що?) книжки (що роблять?) збільшують, розширюють. Граматична основа: книжки збільшують, розширюють.}

словниковий <—який?— запас,

наш <—чий?— запас,

збільшують —що?—> запас,

розширюють —що?—> світогляд.

Граматичну основу не відносимо до словосполучень.

ІІ. Розібрали за будовою слово: .

^{У слові виставка основа виставк-, закінчення –и (змінимо форму виставка, виставкою), корінь -став- (спільнокореневі слова ставити, виставити, виставочний, виставковий), префікс ви-, суфікс –к-.}

Вправа 377 Утворили словосполучення із поданих слів.

Сонячний день, бабусина сорочка, ходить повільно, сонце над селом, будинок біля річки, мріяти вранці, вечір над селом, плавати вранці, дорога на роботу, великий клас, ходить веселий, червоний будинок, хлопчик веселий, мріяти про будинок.

Вправа 378 Утворили з кожної пари слів словосполучення, а потім дібрали синонімічне, за потреби використовуючи прийменники.

Будинок, цегла — цегляний будинок — будинок із цегли;

діти, іграшки — дитячі іграшки — іграшки для дітей;

комп'ютер, програма — комп’ютерна програма — програма для комп’ютера;

економіка, розвиток — економічний розвиток — розвиток економіки;

земля, Україна — українська земля — земля України;

сік, яблука — яблучний сік — сік із яблука;

берег, море — морський берег — берег моря.

Вправа 379

^{Тема тексту: розповідь про писанку.}

^{Головна думка: «Писанка — символ життя».}

^Зачин	Культурний набуток українського народу давно увійшов до скарбниці світової цивілізації. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству.
^{Основна частина}	Кожен регіон України має свої традиції у виготовленні писанок. На Наддніпрянщині переважає рослинний орнамент; на Поділлі використовують геометричні фігури; у Східних Карпатах малюють тонкими жовтими й білими контурами.
^{Кінцівка}	Писанка випромінює радість, красу, тепло людських рук.

^{Народу України — українського народу, цивілізації світу — світової цивілізації, орнамент із рослин — рослинний орнамент, рук людини — людських рук.}

ІІ. Склали словосполучення зі словами писанка, музей, орнамент:

музей писанки, виготовила писанку, традиційна писанка, рослинний орнамент, орнамент із рослин.

Вправа 380 Поєднали слова так, щоб спочатку вийшло словосполучення, а потім – фразеологізм.

Заварити каву, заварити кашу;

народитися восени, народитися в сорочці.

^{Заварити —що?—> каву, народитися —коли?—> восени.}

ІІ. Поміркували про значення фразеологізмів:

заварити кашу — розпочати сварку,

народитися в сорочці — бути везучим.

^{Фразеологізми не відносимо до словосполучень.}

Вправа 381

Ти мені заважаєш працювати.

Ми вчора ходили на рибалку.

Допоможи мені попрасувати сорочку.

Не будемо марнувати часу.

Вправа 382 Склали словосполучення за схемами.

Х —коли?—>

Зійшло рано.

^{Прийшли пізно. Відвідали вчора.}

^{Відпочинемо сьогодні.}

<—який?— Х

Веселий мотив.

^{Гумовий м’ячик. Зручний диван.}

^{Смачний пиріжок. Парадний піджак.}

Х —на чому?—>

Сиділа на гілці.

^{Грала на сопілці. Лежала на дивані.}

^{Зійшло на полі.}

Синтаксичний розбір словосполучень.

Зійшло^Х —коли?—> рано

дієсл. присл.

Веселий <—який?— мотив^Х

прикм. імен.

Сиділа^Х —на чому?—> на гілці.

дієсл. імен.

ІІ. Склали речення з одним утвореним словосполученням.

Сьогодні сонце зійшло рано.

Артистка наспівувала веселий мотив.

Весела синичка сиділа на гілці.

Вправа 383

І. Виписали одне словосполучення з кожним виділеним словом, поставили питання від головного слова до залежного.

^{Прихилилась до шибки жоржина.}

^{(Що?) жоржина (що зробила?) прихилилась. Граматична основа: прихилилась жоржина.}

Прихилилась^Х —до чого?—> до шибки.

^{Мерзнуть зорі в небі сірім.}

^{(Що?) зорі (що роблять?) мерзнуть. Граматична основа: мерзнуть зорі.}

Зорі^Х —де?—> в небі.

В небі^Х —якому?—> сірім.

^{Признаюсь у любові лісам, полям, заплавам рік.}

^{(Що роблю?) признаюсь. Граматична основа: признаюсь.}

Признаюсь^Х —у чому?—> у любові.

Признаюсь^Х —чому?—> лісам, полям, заплавам.

Заплавам^Х —чого?—> рік.

^{Надворі травневе сонце сліпучо виблискувало в калюжах.}

^{(Що?) сонце (що робило?) виблискувало. Граматична основа: сонце виблискувало.}

Травневе <—яке?— сонце^Х.

Сліпучо <—як?— виблискувало^Х.

Надворі <—де?— виблискувало^Х.

Виблискувало^Х —де?—> в калюжах.

^{Граматичну основу не відносимо до словосполучень.}

ІІ. Визначили частини мови для виділених слів:

прихилилась (дієсл.), мерзнуть (дієсл.), (в) небі (імен.), признаюсь (дієсл.), сонце (імен.), виблискувало (дієсл.)

^{Частини мови визначаємо за питаннями: прихилилась (що зробила? дієслово), мерзнуть (що роблять? дієслово), (в) небі (в чому? іменник), признаюсь (що роблю? дієслово), сонце (що? іменник), виблискувало (що робило? дієслово)}

Вправа 384 Виписали з кожного речення одне словосполучення з виділеним дієсловом, поставили питання від цього слова до залежного.

^{Водій набув великого досвіду.}

^{(Хто?) водій (що зробив?) набув. Граматична основа: водій набув.}

набув^Х —чого?—> досвіду,

^{Брат подякував своїй сестрі.}

^{(Хто) брат (що зробив?) подякував. Граматична основа: брат подякував.}

подякував^Х —кому?—> сестрі,

^{Туристи милувалися краєвидом.}

^{(Хто?) туристи (що робили?) милувалися. Граматична основа: туристи милувалися.}

милувалися^Х —чим?—> краєвидом,

^{Злива завдала великого клопоту.}

^{(Що?) злива (що зробила?) завдала. Граматична основа: злива завдала.}

завдала^Х —чого?—> клопоту.

Вправа 385 Поставили питання від головного слова до залежного.

Пробачив (кому?) братові,

подякував (кому?) бабусі,

дорікати (кому?) однокласнику,

кепкувати (з кого?) з невдахи,

насміхатися (з кого?) з однолітка,

докласти (чого?) зусиль,

потребує (чого?) допомоги,

оволодівати (чим?) знаннями.

ІІ. Складіть по одному реченню з двома словосполученнями.

І цього разу я пробачив брату. Я не забув подякувати бабусі за подарунок. Я вирішив не дорікати однокласнику. Не варто кепкувати з невдахи, бо можна опинитися на його місці. Не слід насміхатися з однолітка. Я спробую більших докласти зусиль. Моя друг потребує допомоги. Ми будемо наполегливо оволодівати знаннями.

Вправа 386 Іменник записали у давальному відмінку (кому?).

Назар подякував учительці за допомогу.

Відвідувачі подякували екскурсоводу за розповідь.

Маринка не змогла вибачити подрузі.

Сергій пробачив кривднику.

Завжди дякуйте батькам.

Ми всі подякували Марині Тарасівні за урок.

Вправа 387 Склали невеликий діалог відповідно до ситуації, коли хтось хоче подякувати за допомогу, а хтось – попросити вибачення за запізнення.

— Привіт, Васильку!

— Привіт, Оленко.

— Хочу подякувати тобі за допомогу. Той спосіб запам’ятовування дуже допоміг.

— Нема за що. Завжди рада тобі допомогти.

— Ти чому сьогодні трохи спізнилася?

— Вибач мені за запізнення. Затрималась у школі після уроків.

— Не хвилюйся. Ще встигнемо у магазин до обідньої перерви. Нарешті купимо потрібну книжку.

— Авжеж. Поспішімо.

Вправа 388

Глузувати (з кого?) братика;

дивуватися (із чого?) із пригоди;

зраджувати (кого? що?) її;

одружитися (з ким?) з хлопцем;

сміятися (з кого? із чого?) з нього;

не чути (чого? кого?) його;

не бачити (кого? чого?) їх;

радіти (із чого?) із події;

оволодівати (чим?) знаннями.

Вправа 389

І. Відредагували словосполучення, ставлячи питання від головного слова до залежного.

Милуватися (чим?) з краєвидом,

сподіватися (на що?) увагу,

нехтувати (чим?) небезпекою,

опановувати (що?) техніку,

дякую (кому?) тобі,

подякувати (кому?) однокласникам,

вибачте (кому?) мені,

потребує (чого?) допомоги,

зраджувати (кого?) мене.

ІІ. Склали речення з двома словосполученнями.

Ми залюбки милувалися краєвидом. Я дуже сподіваюся на увагу однокласників. Їм не слід нехтувати небезпекою. Робітникам зазвичай треба опановувати техніку. Дякую тобі за надану допомогу. Не забути подякувати однокласникам за щирі привітання. Вибачте мені, будь ласка, за запізнення. Маленьке кошеня потребує допомоги ветеринара.

Інші завдання дивись тут...