ВІЛЬХА (За Анатолієм Морозовим).   Про те, що дерева й трави кожний по-своєму насіння розсіває, Павлику відомо давно. Жолуді, наприклад, сойки та миші розносять у схованки по лісах і перелісках. Насіння сосни і ялини, ніби вертольотики, за вітром розлітається. Вітер розносить
Категорія : Читати

СІРЕ ЗАЙЧЕНЯ (Євген Гуцало).   Батько прийшов додому й скликав усіх нас докупи. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався. — Ну, діти, дивіться, — сказав батько. З картуза на лаву талапнулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно розчепірило лапки, мов на льоду, а вушка злякано
Категорія : Читати

НЕСЛУХНЯНИЙ ГАРБУЗИК (Василь Чухліб).   Ох і неслухнянець же він! Ополудні, коли вся родина дрімає, він починає качатися з боку на бік, шарудіти. Врешті висовується з-під захистку і не мигаючи дивиться в небо. — Що ти там побачив? Сонце ж голівку тобі напече, — бубонить мама.
Категорія : Читати

ХИТРИЙ ОГІРОК (За Яковом Пінясовим).   У нас на городі виріс огірочок та такий хитрий! Хитріший за Наталочку, яка його посадила.   А було так. Усі діти дитячого садка допомагали бабусі-сторожисі садити город. Саджали малюки насінинки в горщечки, потім висаджували на грядки. Поливали сходи
Категорія : Читати

ПІД КРИГОЮ (За Оксаною Іваненко) — Бр-р! Як холодно! — Маленький окунець аж здригнувся. Не дуже-то гріє риб'яча кров. — Холодно, час уже укладатися на зиму, — сказала йому мама. — Усі окуні відшукали затишну яму й умощуються в ній.   Але окунець не
Категорія : Читати

ЯКБИ ВСЕ БУЛО ІНАКШЕ...  (Лариса Козіна).   Каченятко Умчик має хорошого друга — кошеня Мурчика. Якось грілись вони удвох на сонечку. Каченя було дуже сумне. Мурчик ніколи його таким не бачив. — Якби все було інакше, — зітхнуло каченя. — Що ти маєш на увазі?
Категорія : Читати

ДІДУСЕВА ТАЄМНИЦЯ (За Борисом Комаром)   Якось бабуся сказала, що в лісі появилися гриби. — Сьогодні, діти, дома сидіть. Буде дощ, — порадив дідусь. — Де ж він візьметься, як на небі ані хмаринки? — запитав я. Не послухали ми дідуся, пішли в ліс.   Раптом
Категорія : Читати

ЯК ОЛЕСЯ ЗАСНУЛА У КВІТЦІ (За Іриною Сенченко).   Жили собі сестричка та братик. Сестричку звали Олеся, а братика — Василь. Якось каже Олеся братикові: — Василю, пограймо у піжмурки. — Добре, — відповідає Василь.   Почали вони жмуритися. Братик заховається
Категорія : Читати

ПАВУЧКОВІ РУШНИЧКИ (Марія Пономаренко).    Жив собі в лісі павучок. Над усе він любив ткати рушники. І виходили вони в нього на диво гарні, м’якенькі. Та, на жаль, ніхто з лісових мешканців про це не знав.      Колись хутенько він виткав собі звичайнісінького
Категорія : Читати

БАБУСИН ОНУЧОК(За Володимиром Сенцовським)    Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір'я баби Стехи? Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати. А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір'я. — Бабуню, —
Категорія : Читати

ВІТЕР І ВИХОР (Василь Чухліб)   У глибокому яру, куди й сонце ледь проникає, дрімав собі Вітер. Попрохали в нього рослини в полі, трави на луках, дерева в лісі, щоб полетів він до синього моря та пригнав дощову хмару, бо знемагають вони від спеки.   Вилетів Вітер з яру — а назустріч
Категорія : Читати

ПІСНЯ ВЕСНИ (Олег Буцень)   Сидів на сосні дятел. Цюкав, цюкав гіллячку — стомився. Вирішив перепочити. Коли чує: внизу говорять про нього. Схилив голову, аж то хлопець і дівчинка. Стоять під деревом, його розглядають. — Трудяга цей дятел, — каже хлопець. — Ні влітку,
Категорія : Читати

 ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК (народна казка)   Одного разу після довгої мандрівки по лісу ведмідь заліз у свій барліг і міцно заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок. — Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! – роздратовано  пробурмотів
Категорія : Читати

ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ (За Ольгою Бусенко) Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть вважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не
Категорія : Читати

МАТИ-УКРАЇНКА (Роман Завадовий) Є у світі хтось такий єдиний,  хтось такий коханий, дорогий,  що усім, усім є для дитини,  що без нього був би світ пустий.  Є у світі хтось, мов ангел ясний,  з ніжним серцем, поглядом святим,  опікун ласкавий і прекрасний  і
Категорія : Читати