ПЕРЕПІЛКИ (За Наталією Пожарицькою) Улітку на лузі чи на хлібному полі можна почути дзвінку перекличку. «Підпадьом-підпа-дьом-підпадьом», — чітко вимовляє хтось у заростях високої трави.   Перепілка — дика родичка домашніх курей. Строката витончена пташка величиною
Категорія : Читати

КАТРУСИНІ ВИТИНАНКИ (За Зіркою Мензатюк)    Сьогодні прийшла Маруся зі школи та й хвалиться: — Ми в класі готуємося до Нового року. Прикрасили вікна сніжинками.    Гірко стало Катрусі, що вона вдома і на вікнах нічогісінько нема! Хіба, може, узяти та й собі поробити
Категорія : Читати

МУХОЛОВКИ (За Степаном Мацюцьким)    Після перших заморозків повернулися теплі, погожі дні. Осики, берези, липи вже скинули літнє вбрання, а на узліссі ще вихваляється золотистими листочками груша-дичка. А якою вродливою стала брусниця! Не хоче прощатися зі своїм зеленим листям. На
Категорія : Читати

ГРА В ШАШКИ (Анатолій Григорук)   У Києві, в одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.    Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум'янці».
Категорія : Читати

ЧИ РОБЛЯТЬ ТАК ДРУЗІ? (за Всеволодом Нестайком) — Що? Не вилізу?! Хоч зараз! — Мишко рвучко повернувся і рішуче попрямував до пожежної драбини. — Мишко, не вигадуй! — намагався зупинити його Ігор. — Звісно, вилізеш. Та кому це треба?    Мишко не звертав на
Категорія : Читати

ЧУБЧИК (За Миколою Магерою)     Жили собі шпаки. Батько і мати маленьким їсти носили, співати по-шпачиному навчали. Злагода й мир панували в шпаківні.     У найменшенького шпаченяти був невеликий чубчик. Тож і назвали його Чубчиком. Чубаті шпаки — дивина. Тож Чубчик так
Категорія : Читати

ДВІ БІЛОЧКИ. Українська народна казка    Жили собі, були собі в густому лісі, у дуплах, дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді. І все те складала у своїй хатинці, у дуплі дерева.  
Категорія : Читати

ХИТРА ЛИСИЦЯ (За Гнатом Майстренком)   Блукали ми якось із лісником і Павликом по берегу озера й натрапили на лисячий слід. Його чітко було видно на піску. — Мабуть, лиска приходила воду пити, — сказав Павлик. — Ні, не воду вона приходила пити, — заперечив лісник.
Категорія : Читати

ДИВОВИЖНІ ДЕЛЬФІНИ (За Лідією Андрієць)      Ці великі та гарні володарі морських просторів завжди викликали в людей захоплення й подив. Про них складено більше легенд, аніж про будь-яких інших живих істот на Землі.     Особливо вражають доброзичливість, спритність і розум
Категорія : Читати

СОБАКА ТА М'ЯСО (Езоп. Переклад В. Забаштанського, А. Чердаклі)    Якось пробігав собака повз ятку* з м'ясом. Різник саме пішов до криниці напитися води. Собака, побачивши, що різника нема, скочив до ятки, вхопив м'ясо, шаснув на вулицю й невдовзі був за селом.    
Категорія : Читати

У ГОСТЯХ У ВЕСНИ (за Степаном Мацюцьким)        По байраках1 ще ховаються сірі брили злежаного снігу, уночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими
Категорія : Читати

ЯК КАТРУСЯ ЗНАЙШЛА СКАРБ (За Зіркою Мензатюк)    Нема краще, як поїхати до бабусі на Полтавщину. У неї хата над річкою Сулою — давня хата, з рушниками. Прокидаєшся там, а вогонь у грубці потріскує, миготять по стелі теплі відблиски, і здається, що мов у казці, ось-ось може статися
Категорія : Читати

БРИЛИК (Василь Чухліб)    Мурахи поволі тягнули великий кусень кори, щоб утеплити на зиму свою хатину. Раптом почули якесь ойкання. Мурахи зупинилися: хто ж з'явився на їхній стежині? Ойкання пролунало знову і змовкло. Старий Мурах-ватажок поправив окуляри і кивнув Муравчикам, щоб
Категорія : Читати

ДОБРЕ СЕРЦЕ (за Юрієм Ярмишем)    Небо облягли темні хмари. Не вщухав холодний дощ.    Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця. Він кутав коника в торішнє листя, щоб той зігрівся. А ще як міг веселив хворого. Жучок кумедно хапав себе за голову, махав червоними
Категорія : Читати

ЗАРАЗ (Олег Буцень)     Цікавою була Маринка, усе їй треба знати. Почує, наприклад, якесь нове слово — неодмінно спитає дорослих, що воно означає. Пояснять їй раз — і запам'ятає. Та трапилось Маринці одне слово, яке вона чомусь ніяк не могла зрозуміти. А слово те
Категорія : Читати