ГДЗ українська мова та читання 2 клас Кравцова вправа 377

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 2 клас Кравцова Н., Романова В., Савчук А. (частина 1)"

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 377

Номер букви алфавіту	20	19	18	7	6	12	16	19	15
Буква	П	О	Н	Е	Д	І	Л	О	К

Вправа 378

Речення	^{Набір слів}
На блакитному небі пропливала пухнаста хмаринка.	^{На блакитний небо пропливати пухнастий хмаринка.}

Щоб групу слів можна було назвати реченням, треба а) змінити слова, щоб вони були зв'язані між собою.

Вправа 379 Підкреслили слово, яке відповідає звуковій моделі.

В понеділок черепахам захотілось до ставка.

Черепахам-нечупарам до тепленького ставка.

2� понеділок [— ● | — ● | = ●́ | — ● —], звуковий розбір слова [п о н е д' і л о к]

^{Читаємо звукову схему: у слові чотири склади, третій склад наголошений, чотири голосних звуки, чотири твердих приголосних звуки, один м’який приголосний звук.}

Вправа 380 Схема речення

^{Речення}	^{Схема речення}
Весна прийшла у ліс.	^{___ ___ _ ___ .}
Дерева одяглися у зелене вбрання.	^{___ ___ _ ___ ___ .}
Дзюрчить весело струмочок.	^{___ ___ ___ .}

Вправа 381

^{Речення}	^{Схема речення}
Навесні у лісі розцвітають проліски.	^{___ _ ___ ___ ___ .}
На полях орють землю.	^{_ ___ ___ ___ .}

Вправа 382

Герой, ознака, предмет, алфавіт, календар.

Значення слова гопак шукаємо в тлумачному словнику.

Вправа 383

^{Гопак — український народний танець.}

Мета речення б) розповісти, повідомити про щось.

^{Речення, у яких про щось розповідається, повідомляється, називають розповідними, у кінці такого речення ставлять крапку або знак оклику залежно від інтонації.}

Вправа 384

Неокличні розповідні речення

Окличні розповідні речення

Старанність і труд все перетруть.

Не йдеш уперед — ідеш назад.

Справжня людина старості не знає.

Старанність і труд все перетруть!

Не йдеш уперед — ідеш назад!

Справжня людина старості не знає!

Вправа 385

^{Речення і схема речення}	^{Речення за метою висловлювання та інтонацією}
^{Пролісок зачекався весни.} ^{___ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Виглянув з-під торішнього листя.} ^{___ _ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Побачив над собою небесну голубінь.} ^{___ _ ___ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Яка краса довкола!} ^{___ ___ ___ !}	^{Розповідне окличне речення}
^{Весна прийшла!} ^{___ ___ !}	^{Розповідне окличне речення}

2� Списали два речення зі знаком оклику.

Яка краса довкола! Весна прийшла!

Вправа 386

Медаль.

Вправа 387

^{Який сьогодні день?}

Мета цього речення а) запитати про щось.

^{Речення, у яких про щось запитується, називають питальними, у кінці такого речення ставлять знак питання або знак питання зі знаком оклику залежно від інтонації.}

Вправа 388

Коли почнуться канікули? Де живе Мишко?

Як ти проводиш вихідні? Скільки у тебе друзів? Чому ти відвідуєш гурток малювання?

Вправа 389

^{Речення і схема речення}	^{Речення за метою та інтонацією}
^{Язичку, язичку, як тебе корити?} ^{___ , ___ , _ ___ ___ ?}	^{Питальне неокличне речення}
^{Маєш таку звичку довго говорити.} ^{___ ___ ___ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}
^{Не балакай, не кричи — хіба тобі важко?} ^{_ ___ , _ ___ — ___ ___ ___ ?}	^{Питальне неокличне речення}
^{Ну хоч трішки помовчи зварю тобі кашки.} ^{_ _ ___ ___ ___ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}

1� Списали питальні речення.

Язичку, язичку, як тебе корити? Не балакай, не кричи — хіба тобі важко?

2� Два питальні речення з хрестоматії для читання.

Як називаються ці квіти? Що ти накоїла?

У вас є дельфіни? Що ви там робите?

^{Оповідання «Гойдалка під кленом» Галини Ткачук.}

Вправа 390

^{Речення}	^Мета
Діти, пригадаймо казки.	Прохання
А тепер перегляньмо мультфільм!	Заклик

Мета даних речень б) закликати пригадати казки, запросити до перегляду мультфільму.

^{Речення, у яких висловлюється заклик, запрошення, прохання, порада, заборона, застереження, наказ, називають спонукальними, у кінці такого речення ставлять знак оклику або крапку залежно від інтонації.}

Вправа 392

^{Казка, речення, схема}

^{Речення за метою та інтонацією}

«Летючий корабель»

^{Піди спитай, хто там золотим кораблем прилетів!}

^{___ ___ , ___ ___ ___ ___ ___ !}

^{Спонукальне окличне речення.}

«Ріпка»

«Лисичка і Журавель»

^{Пригощайся, кумоньку! ___ , ___ !}

^{Сама кашку варила. ___ ___ ___ .}

^{Спонукальне окличне речення.}

^{Розповідне неокличне речення.}

«Вовк і семеро козенят»

^{Тільки мені двері відчиняйте, більше нікого не впускайте.}

^{___ ___ ___ ___ , ___ ___ _ ___ .}

^{Спонукальне неокличне речення}

2� Списали два речення.

Пригощайся, кумоньку! Сама кашку варила.

Вправа 393 Розповідні речення перебудували у спонукальні.

^{Розповідне речення}	^{Спонукальне речення}
^{Діти досліджували листочок.}	Діти, дослідіть листочок.
^{Петрик годував курей.}	Петрику, погодуй курей.
^{Галинка прибрала у кімнаті.}	Галинко, прибери в кімнаті.
^{Василько розказав правило.}	Васильку, розкажи правило.

3� Доведення, що написані групи слів є спонукальними реченнями.

Я вважаю, що речення є спонукальними. Тому що в них звертаються з деяким проханням.

Я можу довести це на прикладі першого речення. У ньому звертаються до дітей з проханням дослідити листочок. Отже, речення є спонукальними.

Вправа 394 Два спонукальні речення з української народної казки «Колобок».

Спекла б ти колобок!

От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.

Ану заспівай!

Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.

Урок розвитку зв'язного мовлення на тему «Метро»

Вправа 395 «Квест».

медаль

1,2

троянда

1,2,3

МЕ

ТРО

Вправа 396

Написали, чи доводилось користуватися метро…

^{Тема: розповідь про Київське метро.}

^{Головна думка: «На ньому щодня здійснюють майже половину міських перевезень».}

^{Мета: розказати про метро, яке знаходиться в столиці нашої країни.}

^{Заголовок до теми: «Київське метро», «Метро у Києві».}

^Зачин	^{Метро — швидкий, зручний та екологічно чистий вид транспорту.}
^{Основна частина}	^{На ньому щодня здійснюють майже половину міських перевезень. Довжина київського метрополітену — майже 70 км. У київському метро є дві станції-«рекордсменки». Найглибша станція — «Арсенальна». Її глибина — 105 м 5 см. Станція «Золоті ворота» — одна з найкрасивіших станцій світу. Для покращення обслуговування пасажирів установлено інформаційні монітори. Вони полегшують користування метро пасажирам з порушенням слуху.}
^{Кінцівка}	^{На нових станціях змонтовані ліфти-підйомники для тих, хто не може самостійно пересуватися сходами.}

Вправа 397 Діалог

— Привіт, Софійко!

— Привіт, Андрійку!

— Що тобі сподобалося на екскурсії в музеї метро?

— Цікаво було дізнатися про ескалатор. Я вперше побачила цю рухому доріжку. Нею зручно підніматися та опускатися.

— А ти не забула триматися за поручні?

— Авжеж, не забула. Поручні захищають від падіння, роблять користування ескалатором безпечним.

— Атож. Коли ми будемо дотримувати правил, то поїздка принесе нам радість.

— Бувай, Андрійку!

— До зустрічі, Софійко.

Вправа 398 Завдання на вибір

^{Речення і схема речення}	^{Речення за метою та інтонацією}
^{Привіт, Кирилку!} ^{___ , ___ !}	^{розповідне окличне речення}
^{Привіт, Соломійко!} ^{___ , ___ !}	^{розповідне окличне речення}
^{Тобі сподобалося їздити на ескалаторі?} ^{___ ___ ___ _ ___ ?}	^{питальне неокличне речення}
^{Так, дуже!} ^{___ , ___ !}	^{розповідне окличне речення}
^{Пам’ятаєш правила безпечної поведінки}^{в метро?} ^{___ ___ ___ ___ _ ___ ?}	^{питальне неокличне речення}
^{Будьте уважні в метро.} ^{___ ___ _ ___ .}	^{спонукальне неокличне речення}
^{У вагоні не притуляйтеся до}^{дверей!} ^{_ ___ _ ___ _ ___ !}	^{спонукальне окличне речення}
^{А ще на ескалаторі потрібно триматися за поручні.} ^{_ _ _ ___ ___ ___ _ ___ .}	^{розповідне неокличне речення}
^Атож. ^{___ .}	^{розповідне неокличне речення}
^{Коли ми будемо дотримувати правил, то}^{поїздка принесе нам радість.} ^{___ ___ ___ ___ ___ , _ ___ ___ ___ ___ .}	^{розповідне неокличне речення}
^{До зустрічі.} ^{_ ___ .}	^{розповідне неокличне речення}
^Бувай. ^{___ .}	^{розповідне неокличне речення}

1) Два речення, які різні за метою висловлювання.

Привіт, Соломійко! Тобі сподобалося їздити на ескалаторі?

2) Знайшли цікаву інформацію про метро.

У Київському метро встановили таблички зі зворотним відліком. Тепер пасажири бачать скільки треба почекати до прибуття потяга.

Вправа 399 Риби водойм України:

окунь, карась, товстолоб, хамса, лин, лящ, сом, щука.

Вправа 400 Текст

^{Тема: розповідь про риб’ячу луску.}

^{Головна думка: «Вік риби визначають за лускою».}

^{Мета: розказати, як визначають вік риби.}

^{Заголовок до теми: «Луска риби», «Риб’яча луска».}

^{Заголовок до головної думки: «Про що говорить луска», «Вік риби», «Луска риби», «Луска скаже про вік риби», «Риб’яча луска».}

^Зачин	^{Вік риби визначають за лускою.}
^{Основна частина}	^{На ній щороку відкладається річне кільце. Його видно на підсушеній лусці. Кількість лусок у риби встановлюється на першому році життя і в майбутньому не змінюється.}
^{Кінцівка}	^{Змінюється лише розмір луски.}

Текст складається б) з речень.

У тексті речення розміщені а) у логічній послідовності.

До тексту можна дібрати заголовок.

Вправа 401

1� Найчастіше працювати з текстом доводиться на уроці читання.

2� Текстами є і казка, і вірш, і решта жанрів літератури, адже зв’язані за змістом речення розміщуються в логічній послідовності, до них можна дібрати заголовок.

Вправа 402

Щоб утворився текст а) переставили місцями речення, щоб вони утворювали логічну послідовність.

Тема: розповідь про поведінку в'юна.

^{Головна думка: «можна передбачати погоду».}

^{Мета: розказати, як за поведінкою в'юна можна передбачати погоду.}

Заголовок: «В'юн і негода», «В'юн-синоптик», «Передбач негоду».

^Зачин	^{На негоду в'юн опускається на дно водойми й залягає.}
^{Основна частина}	^{Коли погода поліпшується, він знову оживає, піднімається вгору й енергійно плаває.}
^{Кінцівка}	^{Стежачи за поведінкою в'юна, можна передбачати погоду.}

3� У слові в'юн пишемо апостроф після губного приголосного звуку [в] перед буквою ю.

Вправа 403

1� У вірші поет описав вечірню або нічну пору доби.

^{Речення і схема речення}	^{Речення за метою та інтонацією}
^{Чи то зірка з небозводу синьо сяє у ставку?} ^{_ _ ___ _ ___ ___ ___ _ ___ ?}	^{Питальне неокличне речення}
^{Чи світляк упав у воду при крутому бережку?} ^{_ ___ ___ _ ___ _ ___ ___ ?}	^{Питальне неокличне речення}
^Ні! ^{_ !}	^{Розповідне окличне речення}
^{То виплив сонний короп, щоб ковтнуть повітря.} ^{_ ___ ___ ___ , _ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}
^{І сія собі лускою в місячному світлі.} ^{_ ___ ___ ___ _ ___ ___ .}	^{Розповідне неокличне речення}

2� Списали два послідовні речення.

То виплив сонний короп, щоб ковтнуть повітря.

І сія собі лускою в місячному світлі.

Вправа 404

Номер букви алфавіту	23	1	8	17	18	11	27	12
Буква	Т	А	Є	М	Н	И	Ц	І

Вправа 405

Любі діти, поділіться!

Хто з вас має таємниці?

Я вже їх прибережу

і нікому не скажу!

Тільки татові й матусі,

та сестрі своїй Настусі.

Та бабусі з дідусем,

та Галинці з Івасем.

Імена пишемо з великої букви.

2� Тема: розповідь про таємниці.

^{Мета: заклик не розголошувати довірені таємниці.}

Заголовок, що відповідає темі вірша: «Таємниці».

^{Заголовок, що відповідає головній думці вірша: «Я нікому не скажу».}

3� Записаний вірш — це текст. У ньому речення розміщені в логічній послідовності, поєднані темою і головною думкою, можна дібрати заголовок.

Вправа 406

^{За-хід Сон-ця ча-сто я-скра-ві-ший, ніж йо-го схід, з я-скра-ві-ши-ми чер-во-ни-ми і по-ма-ран-че-ви-ми від-тін-ка-ми. Це пов'-я-за-но з тим, що про-тя-гом дня сон-це на-грі-ва-є по-вер-хню Зем-лі, змен-шу-є-ться во-ло-гість, під-ви-щу-є-ться швид-кість ві-тру і пил пі-дні-ма-є-ться в по-ві-тря.}

Цікаво було дізнатися, що захід Сонця яскравіший, ніж його схід, завдяки тому, що підвищується швидкість вітру, який піднімає пил у повітря.

3� Текст пояснює чому захід Сонця яскравіший, ніж його схід.

Заголовок: «Захід Сонця», «Яскравіший Захід», «Багряний Захід».

Поділили слова для переносу: схід, чер-во-ни-ми, по-ма-ран-че-ви-ми, від-тін-ка-ми, Зем-лі, во-ло-гість, швид-кість, віт-ру.

^{Поділили слова на склади: схід, чер-во-ни-ми, по-ма-ран-че-ви-ми, від-тін-ка-ми, Зем-лі, во-ло-гість, швид-кість, ві-тру}

^{Поділили слова для переносу різними способами:}

^схід;

^{че-рвоними, чер-воними, черво-ними, червони-ми;}

^{по-маранчевими, пома-ранчевими, помара-нчевими, помаран-чевими, помаранче-вими, помаранчеви-ми;}

^{від-тінка-ми, відті-нками, відтін-ками, відтінка-ми;}

^{Зе-млі, Зем-лі;}

^{во-логість, воло-гсть;}