Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 2 клас, Варзацька Л, Трохименко Т"
(використані цитати з робочого зошита у лапках або прописом)
§ 25 Велика буква у назвах країн, міст, сіл, вулиць, гір, озер, річок, морів, океанів
Вправа 248
Зем-ле Шев-чен-ко-ва, зем-ле Фран-ко-ва, ни-во, за-сі-я-на ща-стям-до-бром, ві-чна тво-я со-ло-вей-ко-ва мо-ва, ві-чна ро-змо-ва Дністра із Дніпром
Почуття: гордості, захоплення.
2� Виділені слова пишемо з великої літери: Шевченкова, Франкова (прізвища), Дністра, Дніпра (назви річок).
3� Дібрали спільнокореневі слова та позначили корінь:
мова, мовити, мовонька, мовний, розмова, мовлення, замовлення, мовленнєвий.
Вправа 249
Загальні назви пишемо з малої букви: країни (держави), міста, села, вулиці, річки.
Власні назви пишемо з великої букви:
Україна, Білорусь, Росія, Польща, Грузія, Канада, Литва, Латвія (держави);
Київ, Львів, Харків, Хмельницький, Донецьк, Чернігів, Запоріжжя (міста);
Купчинці, Радинка, Королівка, Вишневе, Стара Оржиця (села);
Хрещатик, Нижній Вал, Прорізна, Володимирська, Теремківська (вулиці);
Дніпро, Десна, Прип'ять, Дністер, Південний Буг (річки).
Вправа 250 Черкаси, Ужгород.
Вправа 251
1� Назви міст пишемо з великої букви.
2� Київ, Харків, Полтава, Лубни, Львів, Одеса.
Інші назви міст: Миколаїв, Ужгород, Маріуполь, Варшава. Назви сіл: Сонячне, Тарасівка, Рудківці, Зоря, Іванівка.
Вправа 252
Моя адреса: село Світле, вулиця Центральна, будинок 1, квартира 1.
Вправа 253
Загальні назви: місто, річка, князь, столиця.
Власні назви: Київ (столиця); Львів, Ужгород, Запоріжжя (міста); Україна (країна); Уж, Дніпро (річки); Кий, Данило Галицький (імена князів).
2� Найбільше у нас місто — Київ. Це столиця України. Названо Київ на честь його засновника — князя Кия.
Велике старовинне місто Львів. Його заснував князь Данило Галицький і назвав ім'ям свого сина Лева.
Вправа 254
Довідайся про походження назви міста та вулиці, на якій живеш…
§ 26 Слова — назви ознак предметів
Вправа 255
А в то-му са-ду чи-сто ме-те-но, ще й хре-ща-тим бар-ві-но-чком дрі-бно пле-те-но
Вправа 256
— Яке воно за кольором?
— Червоне.
— Яке на смак?
— Солодке, соковите, смачне!
— Яке ж воно за формою?
— Кругле!
— Яке за розміром?
— Велике...
2� У діалозі йдеться про яблуко.
Прикметники (яке?): червоне, солодке, соковите, смачне, кругле, велике.
Вправа 257 Садовий, родовий (са-до-вий, ро-до-вий).
Вправа 258
Описали неживий предмет (грушу, виноград, яблуко)…
3� Для опису найчастіше вживають прикметники
Груша (яка?) – жовта, соковита, смачна, солодка, подовгувата, овальна, велика.
Виноград (який?) – синій, зелений, соковитий, смачний, солодкий, круглий, дрібний.
Яблуко (яке?) – жовте, соковите, смачне, солодке, кругле, велике.
Вправа 259
Гілочка (яка?) яблунева. Цвіт (який?) яблуневий. Сік (який?) яблуневий. Повидло (яке?) яблуневе.
Вправа 260
Ростуть у садку поряд (який?) низький аґрус і (яка?) висока груша. Дивиться грушка, що в аґрусу вже (які?) зелені листочки починають розпускатися. Здивувалась вона:
— Чого ти так рано випустив листочки? Хіба тобі не холодно?..
2� Прикметники прикрашають текст.
3� Виписали назви предметів (іменники) та пов’язані з ними назви ознак (прикметники)
Аґрус низький, груша висока, листочки зелені.
4� Склали продовження казки
— Чого ти так рано випустив листочки? Хіба тобі не холодно?..
— Не холодно, бо я низький.
— І що з того?
— Не тільки яскраве сонечко, рідна земля ще зігріває мене.
— Чудово, що є рідна земля!
(Який?) низький, (яке?) яскраве, (яка?) рідна.
Вправа 261
Заголовок тексту: «Дідусеві яблука» (про що розповідається?), «Добрий дідусь» (чого навчає?)
Ді-дусь са-див я-блу-ні. Йо-го спи-та-ли:
— Для чо-го то-бі ці я-блу-ні? Во-ни бу-дуть дов-го ро-сти, і ти не з'ї-си з них я-блу-чка.
Ді-дусь від-по-вів:
— Я не з'їм — ін-ші з'ї-дять, ме-ні спа-си-бі ска-жуть.
2� Списали питальне речення та побудували схему речення
Для чого тобі ці яблуні?
__ _____ ______ ______ _______?
Читаємо схему речення: питальне речення з п’яти слів.
3� До іменників дописали прикметники, що відповідають змісту тексту
Яблуні (які?): молоді, урожайні, високі, розлогі, зелені, плодовиті.
Яблучка (які?): червоні, зелені, жовті, золотисті, наливні, рум’яні, солодкі, кислі, смачні, стиглі, соковиті.
§ 27 Слова — назви ознак, протилежні за значенням
Вправа 262 Лічилка
Су-ни-ця, о-жи-на, чор-ни-ця, ма-ли-на — ко-шик пов-ний, че-рез край: ко-го хо-чеш, ви-би-рай.
3� Лісові ягоди — це суниця, ожина, чорниця, малина.
Вправа 263 Полуниця, ожина (по-лу-ни-ця, о-жи-на)
Вправа 264
|
Відгадка |
|
|
Чер-во-на, со-лод-ка, ду-хмя-на, ро-сте низь-ко, до зем-лі близь-ко |
Суниця |
2� Прикметники: червона, солодка, духмяна.
(Яка?) червона, солодка, духмяна.
Вправа 265 Загадки про ягоди
Зелений кущ, а на ньому чорна ягода висить, на малину схожа (ожина).
У пишному гроні на кущику темно-червоні буси висять (калина).
У гроні на дереві оранжево-червоні буси висять (горобина).
На колючому кущі цілющі червоні ягоди красуються, у чай просяться (шипшина).
Вправа 266 Підкреслили слова – назви ознак (прикметники)
Кавун солодкий, а лимон кислий.
(Який?, прикметники) солодкий, кислий. (Що?, іменники) кавун, лимон.
2� Слова, назви ознак, є протилежними за значенням (прикметники-антоніми). Вони протиставляються за смаком.
Вправа 267
2� Під маленькими яличками у смарагдовій траві літо виросло суничками — то по одній, то по дві.
Дібрали антоніми: маленькими – великими. Ознака протиставлення: величина (розмір).
3� Словесний малюнок до вірша
На малюнку бачу маленькі ялинки. Унизу яскраво-зелена трава. Біля ялинок з неї виглядають ягоди суниці.
Вправа 268
2� У всіх словах червоніє, червень, червоний є спільна частина черв-. Ця частина однакова за коренем, тому їх називають спільнокореневими словами.
3� Підкреслили спільнокореневі (споріднені) слова та позначили корінь
Перший місяць літа назвали 
тому, що в цю пору починають 
ягоди.
Вправа 269
2� На лісовій галявині зачервоніли суниці. Глянеш — за ягодами ступити ніде. Кожна травинка понанизувала на себе суничок, наче намистинок.
Поділили на склади: я-го-да-ми, на-ми-сти-нок.
Поділили на склади для переносу: яго-да-ми, на-ми-сти-нок.
Поділили для переносу різними способами:
яго-дами, ягода-ми;
на-мистинок, намис-тинок, нами-стинок, намисти-нок.
§ 28 Слова — назви ознак, близькі за значенням
Вправа 270 Заклички
Вий-ди, вий-ди, со-не-чко, на ді-до-ве по-ле-чко! Вий-ди, вий-ди на вер-ше-чок — там по-ба-чиш п'ять о-ве-чок і ба-ран-чи-ка між ни-ми із ріж-ка-ми зо-ло-ти-ми
2� Речення, що відповідає схемі: ____, ____, ____, на _____ _____!
Читаємо схему речення: окличне розповідне речення з шести слів (5 самостійних частин мови і 1 службова частина мови)
Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко!
Вправа 271 Сонячний, ясний.
Вправа 272 Словничок синонімів
2� Слова, близькі за значенням, – це ознаки предметів: (яке?) веселе, радісне, усміхнене
3� Підкреслили прикметники
Із-за обрію повільно випливало веселе, радісне, усміхнене сонечко.
Вправа 273
Давним-давно в небі з'явилося сонечко. Було воно світлим і теплим.
Якось побачило сонечко пустельну планету і послало до неї свої яскраві промені. Від світла і тепла з'явилися на Землі повноводні ріки, глибокі озера, сині моря, зелені луки, густі ліси. Потім заселили планету тварини і люди.
2� Звернулися до сонечка зі словами любові і подяки
Дякуємо тобі, любе сонечко, за світло і тепло!
3� Давним-давно в небі з'явилося сонечко. Було воно світлим і теплим.
Вправа 274
Сон-це сто-я-ло пря-мо над го-ло-во-ю, ки-да-ю-чи на зем-лю га-ря-чі про-ме-ні.
|
Гарячі (які?) промені |
||
|
Протилежні за значенням слова (антоніми) |
Близькі за значенням слова (синоніми) |
Спільнокореневі слова |
|
гарячі – холодні (які?) |
гарячі, жаркі, пекучі (які?) |
гарячі (які?, прикметник), гарячка (що?, іменник), гаряченький (який?, прикметник, зменшуване значення), гарячішати (що робити?, дієслово) |
3� Близькі за значенням слова і протилежні за значенням слова відповідають на те саме питання. Спільнокореневі слова відповідають на різні питання, бо відносяться до різних частин мови.
Вправа 275
Сон-це не-се на сво-їх про-мін-цях те-пло. Во-но вли-ва-є-ться у тво-ю ду-шу. Ві-зьми і-скрин-ку цьо-го те-пла і зі-грій лю-ди-ну, я-кій хо-ло-дно, сум-но. Те-пло тво-го сер-ця роз-то-пить лід ї-ї ду-ші.
Про-ки-нув-шись у-ран-ці, по-смі-хни-ся со-не-чку і всьо-му рі-дно-му на зем-лі
2� Прокинувшись уранці, посміхнися сонечку і всьому рідному на землі.
Протилежні за значенням слова: рідному – чужому.
|
Спільнокореневі слова |
«Зайве» слово |
|
рід, поріднитися, родич, рідня, рідний |
слово рідко має той самий корінь, але не є спільнокореневим, бо має зовсім інше тлумачення. |