© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Большакова І., Пристінська М."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 36
Вправа 1
читати наголос чита́ти склади чи-та-ти звукова схема [— ● | — ●́ | — ●] звуковий розбір слова [ч и т а т и]
читання чита́ння чи-та-ння [— ● | — ● | =: ●] [ч и т а н': а]
запитати запита́ти за-пи-та-ти [— ● | — ● | — ●́ | — ●] [з а п и т а т и]
запитання запита́ння за-пи-та-ння [— ● | — ● | — ●́ | =: ●] [з а п и т а н': а]
об'єднати об'єдна́ти о-б'є-дна-ти [● | — = ● | — — ●́ | — ●] [о б й е д н а т и]
об'єднання об'є́днання о-б'є-дна-ння [● | — = ●́ | — — ● | = ●] [о б й е д н а н': а]
навчати навча́ти нав-ча-ти [— ● — | — ●́ | — ●] [н а в ч а т и]
навчання навча́ння [— ● — | — ●́ | =: ●] [н а в ч а н': а]
зобов'язати зобов’яза́ти зо-бов'-я-за-ти [— ● | — ● — | = ● | — ●́ | — ●] [з о б о в й а з а т и]
зобов'язання зобов’я́зання зо-бов’-я-за-ння [— ● | — ● — | = ●́ | — ● | =: ●] [з о б о в й а з а н': а]
• Склали речення з парою слів.
Треба читати книжки. Читання книг є захопливим заняттям.
Я вирішила запитати про розклад поїздів. Гість відповідав на запитання.
Настав час об'єднати гравців у велику команду. Учні старших класів створили літературне об'єднання.
Когось навчати – нелегка справа. Розпочалося навчання у школах.
Учнів треба зобов’язати дотримуватися правил поведінки в школі. Зобов’язання учня наполегливо вчитися.
Вправа 2
Поділ слів на склади: спи́-на, лег-ки́й, ро-змо́-ва, бе-ре́-за, ли́-пень, го-ро-ши́-на, но-ви́й, ви-мо́-ва, пе-ре́-пис, се́р-пень, го-ро-би́-на, вузь-ки́й, ви-мо́-га, се-ре́-ди-на, о́-лень
1-й склад наголошений |
2-й склад наголошений |
3-й склад наголошений |
спина, липень, серпень, олень |
легкий, розмова, береза, новий, вимова, перепис, вузький, вимога, середина |
горошина, горобина |
• У словах-омонімах наголос може змінювати значення слова
о́бід колеса (зовнішня частина колеса) — смачний обі́д (їжа вдень); обру́ч рідні (застаріле поряд) — жовтий о́бруч (металева прикраса у вигляді кільця); сі́м'я соняшника (насіння) — дружня сім'я́ (родина)
Дід Овсій лагодив о́бід дерев'яного колеса з воза. Запрошуємо на обі́д!
Обру́ч бабусі на лаві примостилася онука. У сестрички є рожевий о́бруч.
У горщик посадили сі́м'я квасолі. Наша сім'я́ дружна.
СТОРІНКА 37
Вправа 1 Наголошені звуки [е], [и] у коренях слів
Село́ (бо се́ла), вишне́вий (бо ви́шня)
Вправа 2 Дібрали перевірні слова та поставили наголос (перевірне слово – сумнівне слово)
Ви́шня — вишне́вий, те́плий — тепло́, клен — клено́вий, гре́чка — греча́ний, мед — медо́вий, взи́мку — зимо́вий
Вправа 3 Дібрали перевірні слова та поставили наголос (перевірне слово – сумнівне слово)
Чи́танка — чита́ти, зви́чка — звича́йний, жи́ти — живе́, ше́піт — шепоті́ти, пе́ра — перо́, ве́сни — весна́
СТОРІНКА 38
Вправа 4
Пари слів (перевірне слово – сумнівне слово) з наголошеними звуком [е]:
пе́кар – пека́рня, пле́чі – плече́, ве́рби – верба́, ве́сла – весло́, це́гла – цегляни́й, се́ла – село́, зе́млі – земляни́й, озе́рце – о́зеро
Пари слів (перевірне слово – сумнівне слово) з наголошеними звуком [и]:
вглиб – глибо́кий, глибина́, вшир – широ́кий, ширина́, взи́мку – зима́, зимо́вий, дим – дима́р, кит – кити́, сич – сичі́, стриж – стрижі́, чиж – чижі́, лист – листо́к
Вправа 5
Глибока криниця, широкий коридор, високий диван, синіє озеро, цегляний паркан, сині кити, далеке село, земляна гора, гороб'яче крило, зимовий одяг.
Глибо́ка (бо вглиб) криниця, широ́кий (бо ши́роко) коридор, висо́кий (бо увись) диван, сині́є (бо синь) о́зеро (бо озе́ра), цегляни́й (бо це́гла) паркан, сині кити́ (бо кит), далеке село́ (бо се́ла), земляна́ (бо зе́млі) гора, гороб'яче крило́ (бо кри́ла), зимо́ви́й (бо зи́ми) одяг.
• Склали два речення зі сполученнями слів
У нашому дворі глибока криниця. Широкий коридор веде до кімнат.
Посередині кімнати стояв високий диван. За селом синіє озеро.
Сусіда відділяв цегляний паркан. Сині кити – найбільші тварини у світі.
Дідусь ішов у далеке село. За зелом тягнулась земляна гора.
Дідусь побачив поранене гороб’яче крило. Зимовий одяг рятує від холоду.
Вправа 6 Орфограми
Ненаголошені е, и в коренях слів |
||
медовий, верба, директор, кишеня |
реп'ях, м'який, свято, м'ята, хом'як, полум'я |
район, гайок, сльози, пеньок, знайома, кольоровий, йорж, йогурт |
медо́вий (бо мед), верба́ (бо ве́рби), дире́ктор (за словником), кише́ня (за словником) |
|
ра-йон, га-йок, сльо-зи, пе-ньок, зна-йо-ма, ко-льо-ро-вий, йорж, йо-гурт |
СТОРІНКА 39
Вправа 1
Кише́ня, меда́ль перевіряємо за орфографічним словником
Вправа 2 Підкреслили букву, що позначає ненаголошений голосний е чи и.
Ненаголошений голосний звук [е] |
Ненаголошений голосний звук [и] |
Апельси́н, апети́т, пшени́ця, ведмі́дь, меда́ль, верблю́д, секу́нда, календа́р, пена́л, кермо́, неді́ля, мете́лик
|
Абрико́с, триво́га, кипі́ти, кише́ня, крини́ця, пирі́г, коридо́р, дива́н, ки́лим, мину́лий |
• У нашої Софійки гарний апетит. На неосяжних ланах заколосилась золота пшениця. Бурий ведмідь живе у лісі. Медаль переможця урочисто вручали Петрику. Перед нами стояв двогорбий верблюд. На стіні висів новенький календар. На парті лежав пенал зі шкільним приладдям. Батько сів за кермо свого автомобіля. Неділя – вихідний день у тижні. Над галявиною літав кольоровий метелик. Навесні абрикос зацвів у саду. Нічна тривога супроводжувала самотнього перехожого. Спереду на новенькій курточці була зручна кишеня. У спеку криниця при дорозі дарувала перехожим прохолодну воду. Сьогодні мама спекла смачний пиріг. Я вийшов у широкий коридор. У куті кімнати поставили широкий диван. Нашу увагу привернув кольоровий килим на підлозі. З радістю згадую минулий рік.
СТОРІНКА 40
Вправа 3 Перевіряємо за орфоргафічним словником
Меда́ль, пирі́г, коридо́р, секу́нда, неді́ля, дива́н, кермо́, кише́ня, мета́л
Вправа 4
Метал — (який?) металевий, абрикос — (який?) абрикосовий, кишеня — (який?) кишеньковий, директор — (який?) директорський, тривога — (який?) тривожний, апельсин — (який?) апельсиновий
Вправа 5
Веселий апельсин — помаранчевий апельсин, медова кишеня — глибока кишеня, червоний театр — ляльковий театр, зелений верблюд — голодний верблюд.
Радісна веселка — кольорова веселка, смачний килим — шерстяний килим, голодна цукерка — смачна цукерка.
Неправильно |
Правильно |
У широкому пеналі лежали лимони, апельсини й абрикоси. |
У великому пакеті лежали лимони, апельсини й абрикоси. |
У кишені кипів кисіль. |
У каструлі кипів кисіль. |
Ведмідь вів дисциплінований пиріг. |
Ведмідь їв смачний пиріг. |
Вправа 6 Обговори в групі, що значить бути дисциплінованим...
СТОРІНКА 41 – 43
Вправа 1 Авторська казка про білок за Катериною Єгорушкіною
Тема: розповідь про те як після пожежі білки змушені були шукати житло.
Головна думка: пожежа завдає лиха.
І уривок |
ІІ уривок |
ІІІ уривок |
План 1. Метушня у дуплі бука 2. Незабаром потяг 3. Спогади про згоріле дупло |
План 1. Нове дупло дуже високо. 2. Страшно падати з такого дупла 3. Стрибок з татом |
План 1. Спогади про вигоріле дупло 2. Уціліле помешкання дідуся й бабусі 3. Повернення до батьківського дупла |
Вправа 1
Чергування голосного звуку [і] — [о] |
Чергування голосного звуку [і] — [е] |
ніж — ножі рік — роки віл — воли кінь — коня кіт — кота стіл — столу віз — возити сіль — солити біль — боліти |
піч — печі річ — речі осінь — осені |
СТОРІНКА 44
Вправа 2 Підкреслили букви, що позначають голосні звуки, які чергуються:
роги — ріг, столи — стіл, ножі — ніж, котики —кіт
Вправа 3 Дібрали споріднені слова так, щоб відбулося чергування [о] — [і]
Зоря — зірка, нора — нірка, бджола — бджілка, школа — шкільний
Завдання 4
Слово – слів, школа – шкіл, село – сіл, джміль – джмелі, перо – пір’я
Дотримуй слово! Від побаченого у мами не було слів.
Школа відкрила двері для учнів. У нашому місті декілька шкіл.
Я люблю рідне село. На берегах широкої річки розкинулось багато сіл.
Над запашною квіткою кружляв джміль. Джмелі запилюють квіти навіть у негоду.
Співочий птах загубив гостре перо. Півень струсив дощові краплі з пір’я.
Вправа 5
Заголовок: «Чумацький Шлях»
Тема тексту: розповідь про назву нашої галактики Чумацький Шлях.
Головна думка: найгарніша з галактик у Всесвіті
Здавна в Україні жи́ли чумаки. Вони возили сіль на вели́ких (бо ве́лич) возах. У кожний віз були запряжені воли. Віл рухався не так швидко, як кінь. Але він був сильний і витрива́лий (за словником).
• Підкреслили голосні, що чергуються
возах – віз, воли – віл, коней – кінь, солоними – сіль
СТОРІНКА 45
Вправа 1, 2, 3 Звуковий розбір слова
У рі-чках і о-зе-рах У-кра-ї-ни жи-вуть рі-зні ри-би: о-кунь, лящ, щу-ка, лин, я-щір-ка, змі-я, сом, чер-во-но-пір-ка. Чо-му ри-би ма-ють та-кі на-зви? По-дей-ку-ють, що сво-ю на-зву лин о-три-мав за вмі-ння «ли-ня-ти». Лин, пі-сля то-го як йо-го ді-ста-нуть з во-ди, під ді-є-ю по-ві-тря вкри-ва-є-ться чор-ни-ми пля-ма-ми, то-му що ви-си-ха-є слиз на йо-го лу-сці. О-кунь — хи-жа ри-ба, бо по-лю-є на риб. В о-ку-ня ве-ли-кі о-чі. То-му і ка-жуть, що сло-во о-кунь по-хо-дить від сло-ва о-ко. А чо-му так на-зва-ли чер-во-но-пір-ку?
Тема: розповідь про походження назв деяких риб
Риба |
Походження назви |
Лин |
За вміння «линяти», бо після того як його дістануть з води, під дією повітря вкривається чорними плямами, тому що висихає слиз на його лусці. |
Окунь |
Хижа риба з великими очима |
Краснопірка |
Прісноводна риба з червоними плавниками |
• Як можна продовжити текст після речення А чому так назвали краснопірку?
У невеликою прісноводної хижачки на плавцях багато червоного кольору. Її спинний та грудні плавці сірі з червоними верхівками, всі інші яскраво червоні. За таке забарвлення риба отримала свою назву.
• Знайди в тексті інформацію, з якою ти не погоджуєшся та поясни чому.
Я не погоджуюся з такою інформацією: «У річках і озерах України живуть різні риби: окунь, лящ, щука, лин, ящірка, змія, сом, червонопірка». Ящірка та змія – це плазуни, вони не є рибами.
• У річках і озерах України живуть різні риби: окунь, лящ, щука, лин, сом, червонопірка.
• Чому в цьому тексті не варто вживати слово подейкують? Це підкаже тлумачення слова. Поде́йкують — розповідають про когось щось, передають чутки, поголоски. А в статті йдеться про факти.
• Слова з тексту, у яких є букви я, ю, є, і, ь
річках [= ● | — — ●́ —] [р' і ч к а х]
живуть [— ● | — ●́ =] [ж и в у т']
різні [= ●́ | — = ●] [р' і з н' і]
окунь [●́ | — ● =] [о к у н']
лящ [= ● — —] [л' а ш ч]
ящірка [= ●́ | — –– ● — | — ●] [й а ш ч´ і р к а]
змія [— –– ● | = ●́] [з м´ і й а]
червонопірка [— ● — | — ● | — ● | –– ●́ — | — ●] [ч е р в о н о п´ і р к а]
такі [— ● | –– ●́] [т а к´ і]
подейкують [— ● | — ●́ = | — ● | = ● =] [п о д е й к у й у т']
свою [— — ● | = ●́] [с в о й у]
вміння [— –– ●́ | =: ●] [в м´ і н': а]
линяти [— ● | = ●́ | — ●] [л и н' а т и]
після [–– ●́ | — = ●] [п´ і с л' а]
як [= ● —] [й а к]
дістануть [= ● | — — ●́ | — ● =] [д' і с т а н у т']
під [–– ● —] [п´ і д]
дією [= ●́ | = ● | = ●] [д' і й е й у]
повітря [— ● | –– ●́ | — = ●] [п о в´ і т р' а]
вкривається [— — — ● | — ●́ | = ● | =: ●] [в к р и в а й е ц': а]
плямами [— = ●́ | — ● | — ●] [п л' а м а м и]
висихає [— ● | — ● | — ●́ | = ●] [в и с и х а й е]
лусці [— ● | — = ●́] [л у с ц' і]
полює [— ● | = ●́ | = ●] [п о л' у й е]
окуня [●́ | — ● | = ●] [о к у н' а]
великі [— ● | — ●́ | –– ●] [в е л и к´ і]
очі [●́ | –– ●] [о ч´ і]
від [–– ● —] [в´ і д]
червонопірку [— ● — | — ● | — ● | –– ●́ — | — ●] [ч е р в о н о п´ і р к у]
СТОРІНКА 46
Вправа 4 Підкреслили слова, у яких є звук [й]
В Ук-ра-їні йорж зви-чай-ний зу-стрі-чає-ться по всій те-ри-то-рії. Йо-го спина сіро-зелена, з чорними плямами та крапками, боки жовтуваті, черевце світло-сіре. Спи-нний та хво-сто-вий плавці з чорними цятками. Йорж сві-тлі-ший у річках та озерах з м'я-ким піщаним дном і тем-ні-ший у во-дой-мах з намулистим дном. Йорж їсть личинок, рачків, чер-в'я-ків, п'я-вок. Йор-жі живуть згра-ями.
• Розрізняємо поділ слів на склади, поділ на склади для переносу, поділ для переносу різними способами
Слова, у яких є звук [й] поділили на склади:
У-кра-ї-ні, йорж, зви-чай-ний, зу-стрі-ча-є-ться, всій, те-ри-то-рі-ї, йо-го, спи-нний, хво-сто-вий, сві-тлі-ший, м’я-ким, тем-ні-ший, во-дой-мах, їсть, чер-в’я-ків, п’я-вок, йор-жі, згра-я-ми
Слова, у яких є звук [й] поділили на склади для переносу:
Украї-ні, йорж, зви-чай-ний, зу-стрі-ча-ється, всій, те-ри-то-рії, йо-го, спи-нний, хво-сто-вий, сві-тлі-ший, м’я-ким, тем-ні-ший, во-дой-мах, їсть, чер-в’я-ків, п’я-вок, йор-жі, згра-ями
Слова, у яких є звук [й] поділили для переносу різними способами:
Ук-раїні, Укра-їні, Украї-ні;
йорж;
зви-чайний, звичай-ний;
зу-стрічається, зус-трічається, зуст-річається, зустрі-чається, зустріча-ється, зустрічає-ться, зустрічаєть-ся;
всій;
те-риторії, тери-торії, терито-рії;
йо-го;
спи-нний, спин-ний;
хво-стовий, хвос-товий, хвосто-вий;
сві-тліший, світ-ліший, світлі-ший;
м’я-ким;
те-мніший, тем-ніший, темні-ший;
во-доймах, водой-мах;
їсть;
че-рв’яків, чер-в’яків, черв’-яків, черв’я-ків;
п’я-вок;
йо-ржі, йор-жі;
згра-ями, зграя-ми
• Звукові схеми підкреслених слів
Україні [● | — — ● | = ●́ | = ●] [у к р а й і н' і]
йорж [= ● — —] [й о р ж]
звичайний [— — ● | — ●́ = | — ● =] [з в ие ч а й н и й]
зустрічається [— ● | — — = ● | — ●́ | = ● | =: ●] [з у с т р' і ч а й е ц': а]
всій [— = ● =] [в с' і й]
території [— ● | — ● | — ●́ | = ● | = ●] [т е р ие т о р' і й і]
його [= ● | — ●́] [й о г о]
спинний [— — ● | —: ●́ =] [с п ие н: и й]
хвостовий [— — ● | — — ● | — ●́ =] [х в о с т о в и й]
світліший [— –– ● | — = ●́ | — ● =] [с в´ і т л' і ш и й]
м’яким [— = ● | — ●́ —] [м й а к и м]
темніший [— ● — | = ●́ | — ● =] [т еи м н' і ш и й]
водоймах [— ● | — ●́ = | — ● —] [в о д о й м а х]
їсть [= ● — =] [й і с т']
черв’яків [— ● — | — = ● | –– ●́ —] [ч еи р в й а к´ і в]
п’явок [— = ●́ | — ● —] [п й а в о к]
йоржі [= ● — | –– ●́] [й о р ж´ і]
зграями [— — — ●́ | = ● | — ●] [з г р а й а м и]
Вправа 1 Дзвінкі приголосні звуки
Чергування [о] – [і] возик — віз ножик — ніж «Зайве» гарбузик — гарбуз |
Сумнівний приголосний [д] садок — сад медок — мед «Зайве» грибок — гриб |
Трискладові слова я-гід-ка зна-хід-ка «Зайве» вуд-ка |
Трискладові слова ва-ліз-ка бе-різ-ка «Зайве» каз-ка |
Вправа 2 Правопис дзвінких та глухих приголосних звуків
Ніготь — нігті. Сестра підстригла нігті.
Легенький — легко. Тренований Василько легко здолав дистанцію.
Просити — просьба. Я швидко виконав мамину просьбу.
Молотити — молотьба. Закінчувалася молотьба цьогорічної пшениці.
Боротися — боротьба. Особлива ознака казок – це боротьба добра зі злом.
СТОРІНКА 47
Вправа 3, 4 Чергування приголосних звуків
[к] — [ч] — [ц'] |
[г] — [ж] — [з'] |
[х] — [ш] — [с'] |
рука – ручка – на руці око – очі – в оці ріка – річка – у ріці молоко – молочний – на молоці |
нога – ніжка – на нозі берег – бережок – на березі пиріг – пиріжок – у пирозі друг – дружок – друзі крига – крижаний – на кризі дорога – доріженька – на дорозі поріг – поріжок – на порозі |
вухо – вушко – у вусі пух – пушок – у пусі муха – мушка – на мусі горох – горошина – на горосі мураха – мурашка – на мурасі капелюх – капелюшок – на капелюсі птах – пташка – на птасі |
Вправа 5
Мамині очі, бабусин пиріжок, дідусь на березі, мураха на горосі, млинці на молоці, сом у річці, варення на мусі, мої друзі, уважний учень.
Око – очі – в оці, пиріг – пиріжок – у пирозі, берег – бережок – на березі, горох – горошок – на горосі, молоко – молочний – у молоці, ріка – річечка – у ріці, муха – мушка – на мусі, друг – дружок – друзі, увага – уважний – на увазі