Інші завдання дивись тут... 

© Барна Р., 2020

 Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас

Кравцова Н., Придаток О., Романова В."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 224 Числівник

2, 3� Виділені слова називають слова в) кількість предметів.

Відповідають на питання б) скільки?

Написані слова — це в) числівники.

4� Написали, для чого потрібні числівники…

 

Вправа 225 Правопис числівників

Натуральні числа другого десятка: одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять, шістна́дцять, сімна́дцять, вісімна́дцять, дев'ятна́дцять, два́дцять.

2� Парні числа: двана́дцять, чотирна́дцять, шістна́дцять, вісімна́дцять, два́дцять.

Непарні числа: одина́дцять, трина́дцять, п'ятна́дцять, сімна́дцять, дев'ятна́дцять.

 

Вправа 226

Числа, які більші від двадцяти двох, але менші за двадцять вісім:

двадцять  три, двадцять чотири, двадцять п'ять, двадцять шість, двадцять сім.

Числа третього десятка, які діляться на два (парні числа третього десятка):

двадцять два, двадцять чотири, двадцять шість, двадцять вісім, тридцять.

 

Вправа 227  Підкреслили числівники

Температура повітря — п'ятдесят градусів морозу. Мати відкладає яйце завважки п'ятсот грамів і передає його батькові. Поки самка запасатиметься їжею в морі, самець вигріває яйце на животі під шкірною складкою (температура тут тридцять чотири градуси тепла), підтримуючи його лапами. Через два місяці з'являються на світ пташенята.

^{Визначаємо числівники за питанням (скільки?) п’ятдесят, п’ятсот, тридцять чотири, два.}

 

Вправа 228

^{Перше січня — Новий рік.}

^{Сьоме січня — Різдво Христове.}

^{Двадцять друге січня — День Соборності України.}

Порядкові числівники (котре?, яке по порядку?) перше, сьоме, двадцять друге.

 

Вправа 229

Двадцять восьме січня. Двадцять сьоме листопада. Тридцяте жовтня. Тридцять перше травня.

 

Вправа 230

Двадцять перше січня — Всесвітній день снігу. Дев’яте червня — День друзів.  Дев'ятнадцяте вересня — День народження смайлика.

 

Вправа 231

^{Число три: поєднуючи три основні кольори, можна отримати всі інші кольори та відтінки.}

^{Число сім: сім нот здатні створити будь-який музичний твір.}

^{Число тридцять три: усі українські літературні твори написані за допомогою трид­цяти трьох букв.}

Число дванадцять: у році дванадцять місяців.

Число сім: веселка має сім кольорів, у тижні є сім днів.

Число шістдесят: у хвилині шістдесят секунд, а в годині – шістдесят хвилин.

Число чотири: у році чотири пори року, собака має чотири лапи.

Число п’ять: на людській руці п’ять пальців.

Число два: людина має дві руки і дві ноги.

 

Вправа 232 Ребус

ВОВК К за Л        

Орфограма: вокзал (сумнівний глухий приголосний звук перед дзвінким перевіряємо за словником)

 

Вправа 233

Вокзали: автобусний, залізничний, річковий, морський.

 

Вправа 234

2� Склали діалог туристів, які зустрілися на вок­залі…

 

Вправа 235

Читаємо вирази на додавання:

84 + 13 (до вісімдесят чотирьох додати тринадцять)

360 + 128 (триста шістдесят плюс сто двадцять вісім)

Читаємо вирази на віднімання:

89 – 15  (від вісімдесят дев’яти відняти п’ятнадцять)

480 – 240 (чотириста вісімдесят мінус двісті сорок)

Читаємо вирази на ділення:

42 : 7    (сорок два поділити на сім)

Читаємо вирази на множення:

30 • 6   (тридцять помножити на шість)

 

Вправа 236

Шість помножити на дев’ять дорівнює п’ятдесяти чотирьом.

Два помножити на дев’ять дорівнює вісімнадцяти.

 

Вправа 237  Петро нарахувати зміг у тих павуків і жуків аж сорок ніг. Скільки ж там жучків? А скільки павучків?

^{Розв’язання}

^{1) 40 : 6 = 6 (ост. 4) – 6 тварин, якби всі тварини мали по 6 ніг, і ще лишилися 4 ноги.}

^{2) 4 : 2 = 2 (ж.) – жуків.}

^{3) 6 – 2 = 4 (п.) – павуків.}

в) 6 • 4 + 8 • 2 — до добутку чисел шість і чотири додати добуток чисел вісім і два.

 

Вправа 238

Загадки	Відгадки
Стоїть дуб, на дубі — дванадцять гнізд, у кожному гнізді по чотири синиці.	рік, місяці, пори року
Одне багаття увесь світ зігріває.	Сонце
Одна, дві, три, чотири, п’ять прикомірків, одні двері.	рукавичка

Вправа 239

Дієслова: (що робили?) йшли, (що зробили?) угледілись, (що зробили?) спинились, (що зробили?) підійшли, (що зробили?) порозумілись, (що зробили?) пригадали, (що зробили?) похитали, (що зробили?) пожурились, (що зробили?) повсміхались, (що зробили?) попрощались.

 

Вправа 241

1� Дієслова: йшли, угледілись, спинились, підійшли, порозумілись, пригадали, похитали, пожурились, повсміхались, попрощались.

2�  Усі виписані слова є дієсловами. Тому що, називають дію предметів, відповідають на питання що робили?, що зробили? Отже вони є дієсловами.

 

Вправа 242

^{Називай дітей на ім'я, а дорослих — на ім'я та по батькові.}

^{Якщо забудеш, як звати співрозмовника, то ввічливо перепитай ім'я.}

^{Намагайся дивитися співрозмовнику в очі.}

2� Написали, чи дотримуєшся ти гарних манер…

3� Завдання на вибір

• Підкреслили дієслова

З людиною, яка має гарні манери, приємно спілкуватися. І прищеплювати їх потрібно ще в дитинстві. Прочитай основні правила ввічливих людей. Спробуй їх запам'ятати та виконувати.

• Дієслова: має, спілкуватися, прищеплювати, прочитай, спробуй, запам'ятати, виконувати, називай, забудеш, звати, перепитай, намагайся, дивитися, налагодити.

^{Визначаємо дієслова за питаннями: (що робить?) має, (що робити?) спілкуватися, (що робити?) прищеплювати, (що зроби?) прочитай, (що зроби?) спробуй, (що зробити?) запам'ятати, (що зробити?) виконувати, (що роби?) називай, (що зробиш?) забудеш, (що робити?) звати, (що зроби?) перепитай, (що роби?) намагайся, (що робити?) дивитися, (що зробити?) налагодити.}

 

Вправа 243

Гарна манера, про яку згадує авторка: не спізнюватися.

2� Дев'ять дієслів: вмитись, їсти, одягатись, розрахувати, звірятись, поскладати, снідати, є, іди, спиняйся, встигнеш.

^{Визначаємо дієслова за питаннями: (що зробити?) вмитись, (що робити?) їсти, (що робити?) одягатись, (що зробити?) розрахувати, (що зробити?) звірятись, (що зробити?)  поскладати, (що робити?) снідати, (що робить?) є, (що роби?) іди, (що роби?) спиняйся, (що зробиш?) встигнеш.}

 

Вправа 244

Загадки	Відгадки
Який звір полюбляє мед?	ведмідь
Хто жолуді ховає в дуплі?	білка
Хто по дорозі стрибає, а у воді плаває?	жаба

^{Дієслова (що робить?): стрибає, ховає, полюбляє, плаває.}

 

Вправа 245 Дієслова з казки «Як пан гавкав на старого пня»

Що робив?	Що робили?	Що робить?
Був, сопів, вгавав, шавкотів, гавкав, реготав	Взяли, стирчали	Питає, каже, бачить

Вправа 246 Підкреслили дієслова в українській народній пісні «Два півники»

Два півники, два півники

горох молотили.

Дві курочки-чубарочки

до млина носили.

Цап меле, цап меле,

коза насипає,

а маленьке козенятко

на скрипочці грає.

^{Визначаємо дієслова за питаннями: (що робили?) молотили, (що робили?) носили, (що робить?) меле, (що робить?) насипає, (що робить?) грає.}

3� Споріднені слова розібрали за будовою: , 

^{У слові коза основа коз-, закінчення –а (змінимо кози, козою), корінь коз- (підберемо спільнокореневі козенятко, козеня, козел).}

^{У слові коза основа козенятк-, закінчення –о (змінимо козенятка, козенятком), корінь коз- (підберемо спільнокореневі коза, козеня, козел), суфікси –ен-,–ятк-.}

 

Вправа 247 Підкреслили дієслова

Коли настає зима, бобри стають справж­німи сиднями. Вони зовсім не покидають своїх темних нір, що складаються з мулу і дерева.

А в теплу пору року ці нічні тварини виходять з житла із заходом сонця, а повертаються зі світанком.

^{Визначаємо дієслова за питаннями: (що робить?) настає, (що роблять?) стають, (що роблять?) покидають, (що роблять?) складаються, (що роблять?) виходять, (що роблять?) повертаються.}

 

Вправа 248 Часи дієслова

^{Як багато у небі доріг! У височині літають лелеки, гуси, навіть жуки чи павуки на павутинні!}

^{Якось летіли манюні насінинки. Одна з них помітила листочок, що лежав на землі:}

^{— Та це ж халабуда!}

^{Залетіла під листочок — і зача­їлася. А насінина та була березова. Виросла береза висока-висока... І тепер гомонить вітами у синє небо: вона говорить із небом, зі мною, з тобою. А восени літати­муть її малесенькі насінинки.}

     На мою думку, листочок, який помітила насінинка, можна назвати буди­ночком. 

     По-перше, він може захистити від вітру, щоб не поніс далі маленьку насінину. Стане тимчасовим прихистком, оселею. По-друге, під листочком мороз уже не так лякатиме.  Він стане затишним місцем.

  Укриття-листок можна назвати будинком для насінинки.   

Теперішній час	Теперішній час	Майбутній час
Дія, що відбулася в минулому	Дія, що відбувається в момент мовлення	Дія, що відбуватиметься в майбутньому
(що робили?) летіли, (що зробила?) помітила, (що робив?) лежав, (що зробила?) залетіла, (що зробила?) зачаїлася, що (зробила?) виросла	(що роблять?) літають, (що робить?) гомонить, (що робить?) говорить	(що робитимуть?) літатимуть

Вправа 249

Люди будували житла з давніх-давен. Спочатку вони жили в печерах, землянках, мазанках. Тепер зводять сучасні багато­поверхові будівлі. Живуть у них щасливі та радісні сім'ї. Мріють, як житимуть у майбутньому. Фантазуй і ти, адже це і твоє життя!

^{Визначаємо час дієслова: (що робили?) будували (мин. ч.), (що робили?) жили (мин. ч.), (що роблять?) зводять (теп. ч.), (що роблять?) живуть (теп. ч.), (що роблять?) мріють (теп. ч.), (що робитимуть?) житимуть (майб. ч.), (що роби?) фантазуй (теп. ч.).}

 

Вправа 250  У дужках вказали час дієслів

Сучасні архітектори пропонують (теп. ч.) не лише будинки нових форм, а й оригі­нальні способи їх пересування. Зовсім скоро з'являтимуться (майб. ч.) будинки-мандрівники. Набридло (мин. ч.) жити біля моря, закор­тіло (мин. ч.) подихати лісовим повітрям — викли­каєш (теп. ч.) спеціальну бригаду. Вона робить (теп. ч.) підкоп, протягує (теп. ч.) під будинком гумові подушки, надуває (теп. ч.) їх. І будинок... злітає (теп. ч.)! Ну, не злітає (теп. ч.), а піднімається (теп. ч.) над землею. Тепер його можна ставити на платформу і везти до лісу.

^{Пропонують (що роблять?, теп. ч.), з'являтимуться (що робитимуться?, майб. ч.), набридло (що зробило?, мин. ч.), жити (що робити?, неозначена форма дієслова), закор­тіло (що зробило, мин. ч.), подихати (що зробити?, неозначена форма дієслова), викли­каєш (що робиш?, теп. ч.), робить (що робить?, теп. ч.), протягує (що робить?, теп. ч.), надуває (що робить?, теп. ч.), злітає (що робить?, теп. ч.), піднімається (що робить?, теп. ч.), можна ставити (що робити?, неозначена форма дієслова), везти (що робити?, неозначена форма дієслова).}

 

Вправа 251 Прислів'я про дім

^{Своя хата — не ворог: як прийдеш (що зробиш, майб. ч.), то прийме (що зробить?, майб. ч.) і зігріє (що зробить?, майб. ч.).}

^{У своїй хаті й кути помагають (що роблять?, теп. ч.).}

^{Що хата має (що робить?, теп. ч.), тим і приймає (що робить?, теп. ч.).}

^{Хату руки держать (що роблять?, теп. ч.).}

2� Дієслова: прийдеш, прийме, зігріє, помагають, має, приймає, держать.

 

Вправа 252

2� Завдання на вибір

• Мин. ч.: вчилися, вчилася, вчився, вчилося, навчалася, навчався, навчалося, навчалися.

• Теп. ч.: спостерігаю, пишу, вивчаю, вчиш, досліджують, вчить, вчать, вчуся, бачить.

• Майб. ч.: досліджуватиме, вчитиму, будуть вчити, вчитимуть, вчитимеш, вчитиме, буде досліджувати, вивчу, помітять.

^{Визначаємо час дієслова за питаннями: досліджуватиме (що робитиме?, майб. ч), спостерігаю (що роблю, теп. ч.), вчилися (що робили?, мин. ч.), вчилася (що робила?, мин. ч.), вчився (що робив?, мин. ч.), вчитиму (що робитиму?, майб. ч.), вчилося (що робило?, мин. ч.), будуть вчити (що будуть робити?, майб. ч.), вчитимуть (що робитимуть?, майб. ч.), навчалася (що робила?, мин. ч.), пишу (що роблю?, теп. ч.), навчався (що робив?, мин. ч.), вивчаю (що роблю?, теп. ч.), вчиш (що робиш?, теп. ч.), досліджують (що роблять?, теп. ч.), навчалося (що робило?, мин. ч.), вчитимеш (що робитимеш?, майб. ч.), вчить (що робить?, теп. ч.), вчать (що роблять?, теп. ч.), вчитиме (що робитиме?, майб. ч.), буде досліджувати (що буде робити?, майб. ч.), вивчу (що зроблю?, майб. ч.), вчуся (що роблю?, теп. ч.),  бачить (що робить?, теп. ч.), навчалися (що робили?, мин. ч.), помітять (що зроблять?, майб. ч.).}

 

Вправа 253 Підкреслили дієслова у формі теперішнього часу

Привітний і світлий наш сонячний дім.

Як радісно й весело жити у нім!

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

^{Жити (що робити?, неозначена форма дієслова), зростають (що роблять?, теп. ч.), лине (що робить?, теп. ч.)}

 

Вправа 254 Ребус

КРАН  СИНИЦЯ       

Криниця — 1. Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. 2. Скарбниця.

3� Речення зі словом криниця в прямому та переносному значенні

Біля сільської хати облаштовують криницю. Книжку хочу назвати криницею знань.

 

Вправа 255

^{1. Чим раніше набирали воду з криниці?}

^{Раніше воду з криниці набирали «журавлем» — довгою дерев'яною жер­диною, до якої з одного кінця прив'язували відро, а з іншого — мотузку.}

^{2. Як прикрашали господарі криницю?}

^{Господарі розмальовували верхню частину криниці, прикріплювали дашок, щоб бруд не потрапляв у воду.}

^{3. Які рослини садили біля криниць?}

^{А ще садили бузок чи калину, висівали квіти.}

^{4. Чим пригощали господарі всіх, хто завітав на подвір'я?}

^{Чистою джерельною водою пригощали всіх, хто завітав на подвір'я.}

 

Вправа 256 Квест

гриб 123	міст 124	шина 2
ГРИ	МІТ	И

2� Тлумачення багатозначного слова

Гримі́ти — 1. Створювати звуки, гуркіт. 2. Говорити голосно. 3. Користуватися популярністю.

 

Вправа 257

Переносне значення: гримить їдальня славою.

Допоміжне слово	Мин. ч.	Теп. ч.	Майб. ч.
вона/їдальня	гриміла	гримить	загримить, гримітиме, буде гриміти
вони	готували	готують	приготовлять, готуватимуть, будуть готувати
він/Олег	запросив	запрошує	запросить, запрошуватиме, буде запрошувати
він	працював	працює	працюватиме, буде працювати
вони	варили	варять	зварять, варитимуть, будуть варити
вони	тушкували	тушкують	стушкують, тушкуватимуть, будуть тушкувати
вони	смажили	смажать	засмажать, смажитимуть, будуть смажити
вони	запікали	запікають	запечуть, запікатимуть, будуть запікати
вони	пекли	печуть	спечуть, пектимуть, будуть пекти
вони	зберігали	зберігають	збережуть, зберігатимуть, будуть зберігати
вона	пахла	пахне	запахне, пахнутиме, буде пахнути
він/ дзвінок	продзвенів	дзвенить	продзвенить, дзвенітиме, буде дзвеніти
ми	поспішили	поспішаємо	поспішимо, поспішатимемо, будемо поспішати
нас	чекали	чекає	почекає, чекатиме, буде чекати

^{Наша шкільна їдальня гримить (що робить?, теп. ч.) сла­вою серед шкільної спільноти. Адже тут готують (що роблять?, теп. ч.) такі смачні страви! Сьогодні Олег Юрійович запросив (що зробив?, мин. ч.) нас до шкільної їдальні на екскурсію. Він працює (що робить?, теп. ч.) головним технологом із приготування їжі. І ось ми на кухні. На великих елек­троплитах варять (що роблять?, теп. ч.) борщі та супи, тушкують (що роблять?, теп. ч.) овочі, смажать (що роблять?, теп. ч.) млинці. У духовій шафі запікають (що роблять?, теп. ч.) рибні й м'ясні страви, печуть (що роблять?, теп. ч.) пироги, торти, тістечка. Усі продукти зберігають (що роблять?, теп. ч.) у холодильнику і морозильних камерах. На кухні чисто, затишно, смачно пахне (що робить?, теп. ч.) готовими стравами. Коли продзвенить (що зробить?, майб. ч.) дзвінок, ми поспішимо (що зробимо?, майб. ч.) до зали. На столах на нас чекатиме (що робитиме?, майб. ч.) свіжий і корисний сніданок. Смачного!}

 

Вправа 258

Написали, які страви вмієш готувати ти…

Загадка	Відгадка
Довго з тіста їх ліпили, у окропі поварили, потім дружно ласували, ще й сметанки додавали.	Вареники
Мене б'ють, товчуть, печуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу.	Хліб
Що на сковорідку наливають, потім вчетверо згинають?	Млинець

2� Змінили так, щоб дія відбувалася в іншому часі.

Минулий час	Теперішній час	Майбутній час
Довго з тіста їх ліпили, у окропі поварили, потім дружно ласували, ще й сметанки додавали.	Довго з тіста їх ліплю, у окропі варю, потім дружно ласуємо, ще й сметанки додаємо.	Довго з тіста їх ліпитимемо, у окропі поваримо, потім дружно поласуємо, ще й сметанки додамо.
Мене били, товкли, пекли, різали, а я все терпіла і всім добром плакала.	Мене б'ють, товчуть, печуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу.	Мене битимуть, товктимуть, пектимуть, різатимуть, а я все буду терпіти і всім добром буду плакати.
Що на сковорідку наливали, потім вчетверо згинали?	Що на сковорідку наливають, потім вчетверо згинають?	Що на сковорідку наливатимуть, потім вчетверо згинатимуть?

Вправа 259

^{Мин. ч.: називали, був, пригощали.}

^{Майб. ч.: полюблятимуть, налічувати­муть, будуть,}

^{Неозначена форма дієслова: приймати.}

^{Теп. ч.: називають, є, полюбляють, пригощають, налічують, є, приймають.}

2� Здавна Данію називають країною бутербродів. Данці налічують їх аж 700 видів! Місцеві жителі дуже полюбляють смакувати ними. В країні навіть є ресторан, де пригощають відвідувачів тільки бутербродами і, навіть, є замовлення із-за кордону.

Розказали, як готуєш свій улюблений бутерброд...

   

Вправа 260 Підкреслили дієслова та визначили час

Їжачок ходив (мин. ч.) у ліс,

він грибочків нам приніс (мин. ч.).

І сказав (мин. ч.):

— Я буду з вами їсти (майб. ч.) борщик із грибами.

^{Визначаємо час дієслів за питаннями: ходив (що робив?, мин. ч.), приніс (що зробив?, мин. ч.), сказав (що зробив?, мин. ч.), буду їсти (що буду робити?, майб. ч.)}

Інші завдання дивись тут...