© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 257 Числівники
У хвилині шістдесят секунд. Доба триває двадцять чотири години.
3� Записали власні подібні судження
У місяці тридцять один, тридцять, двадцять дев’ять або двадцять вісім днів. У році дванадцять місяців. Рік має триста шістдесят п’ять або триста шістдесят шість днів. Тиждень налічує сім днів. У годині шістдесят хвилин. У годині триста шістдесят секунд. У грудні тридцять один день.
Вправа 258
Перерва тривала десять хвилин.
2� Записали речення з числівником.
До Нового року залишилося десять днів. Десять трамваїв виїхало з депо. Незабаром Софійці виповниться десять років. У нашому будинку десять поверхів. Вздовж вулиці я нарахував десять приватних садиб. Десять команд прийняли участь у змаганнях.
Вправа 259 Натуральні числа
Наголошенийсклад –над-: одина́дцять, двана́дцять, трина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять, шістна́дцять, сімна́дцять, вісімна́дцять, дев'ятна́дцять.
2� Поставили у числівниках наголос, підкреслили числівники з апострофом
I варіант.
Де́в’ять грибів, трина́дцять коней, шістна́дцять учнів, п'ятна́дцять олівців, двана́дцять книжок.
II варіант.
П’я́теро дітей, одина́дцять птахів, чотирна́дцять казок, дев’ятна́дцять столів, ві́сімнадцять беріз.
Вправа 260
Іринка читала художню книжку тридцять хвилин.
2� Підкреслили числівники
Щодня я приділяю читанню дві години. Іграм на ґаджетам я приділяю п’ятдесят хвилин щодня.
Останнього місяця я прочитав три невеликі книжки.
Вправа 261
Тема: розповідь про блакитного кита.
Головна думка: «Блакитний кит — найбільша тварина в світі».
Мета: розказати читачеві про найбільшу у світі тварину.
Блакитний кит — найбільша тварина в світі. Довжина його тіла може становити тридцять три метри, а маса — понад сто сімдесят тонн. У спокійному стані кит перебуває під водою дванадцять хвилин. Спливаючи на поверхню, він випускає так званий фонтан, висота якого сягає дев’яти метрів.
Вправа 262 Прислів'я і приказки
Говорить, ніби три дні хліба не їв. (Говорить невиразно)
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. (Не довіряти чуткам)
Сім разів подумай, а один раз скажи. (Не бути багатослівним)
Сім п'ятниць на тиждень. (Не змінювати рішень)
2� Поставили наголос у числівниках:
чоти́ри зошити, одина́дцять футболістів, два́дцять вагонів, п'ятна́дцять автомобілів, чотирна́дцять туристів, де́сять ночей, шістна́дцять курчат.
3� Утворили словосполучення:
дванадцять друзів, сорок сторінок, п'ять відер, вісім корів, сімнадцять дерев, тридцять хвилин.
Вправа 263
Навшпиньках підійшов вечір. Засвітив зорі, послав на травах тумани і, на вуста поклавши палець, — ліг.
2� Слова в переносному значенні змальовують вечір як живу істоту: навшпиньках підійшов, засвітив зорі, послав тумани, на вуста поклавши палець, ліг.
3� Дієслова означають дію: підійшов, засвітив, послав, ліг.
Визначаємо дієслова за питаннями: підійшов (що зробив?), засвітив (що зробив?), послав (що зробив?), ліг (що зробив?).
4� Спільнокореневі слова: дія, діяти, дієслово.
Вправа 264
Вечір, вечоріло, надвечір’я.
Визначаємо частини мови за питаннями: (що?, іменник) вечір, (що робило?, дієслово) вечоріло, (що?, іменник) надвечір’я.
2� Під'їхав вечір на синьогривому коні.
Вправа 265
Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою-зорею.
Пояснення орфограми ненаголошений голосний звук [е]: земле́ю (бо зе́млі), сестро́ю (бо се́стри).
2� Дієслова: попрощалось (що зробило?), виступає (що робить?).
3� До дієслів дібрали спільнокореневі іменники і прикметники:
попрощалось, прощання, прощальний;
виступає, виступ, вступний.
Вправа 266
Заголовок тексту: «Вечірні сутінки».
3� Підкреслили дієслова
І варіант — перший абзац.
Коли сяде сонечко, на землю опускаються вечірні сутінки. Все, що оточує нас, стає чудесним, казковим...
Визначаємо дієслова за питаннями: (що зробить?) сяде; (що роблять?) опускаються; (що робить?) оточує; (що робить?) стає.
ІІ варіант — другий абзац.
За селом стоять три скирти сіна. У вечірніх сутінках це вже не стоги, а великі кораблі з ліловими вітрилами. Пливуть вони в безбережному океані. Й от наблизились до села.
А зелений ліс — уже не ліс, а застиглі зелені морські хвилі. Це вони тільки здаються деревами...
Визначаємо дієслова за питаннями: (що роблять?) стоять; (що роблять?) пливуть; (що зробили?) наблизились; (що роблять?) здаються.
Вправа 267
Сутінки хвилею накривають поле, садиби, цілі села. Не чути щебету птахів. Село купається у вечірньому спокої. З неба світять ясні зорі. Їх більшає.
Вправа 268
2� Перебудували спонукальне речення на розповідне
|
Не щебечи, соловейку, під вікном близенько; не щебечи, малюсінький, на зорі раненько. |
Не щебече, соловейко, під вікном близенько; не щебече, малюсінький, на зорі раненько. |
3� Правопис виділених дієслів: б’ється (апостроф), роздираєш (префікс роз-).
4� Дієслова, які змальовують дивний спів солов'я: щебечи, затьохкаєш, свиснеш, заграєш.
5 � Розібрали за будовою: 
.
У слові малюсінький основа малюсіньк-, закінчення –ий (змінимо малюсінькою, малюсінького), корінь мал- (підберемо спільнокореневі малий, маленький, мальок), суфікс –юсіньк-.
Вправа 269 Позначили префікс ви-, за-: 
, 
.
Визначаємо префікс підбором спільнокореневих слів: витьохкує (бо тьохкає), защебече (бо щебече).
2� Соловей заграв на скрипці,
дятел — на цимбалах.
А синиці на ялиці
пісню заспівали.
3� Виписали дієслова та зв'язані з ними слова
(Що зробив?) заграв; заграв (хто?) соловей; заграв (на чому?) на скрипці; заграв (хто?) дятел; заграв (на чому?) на цимбалах.
(Що зробили?) заспівали; заспівали (хто?) синиці; заспівали (що?) пісню; заспівали (де?) на ялиці.
Вправа 270
Право бути (що робити?) емблемою в Білорусі завоював (що зробив?) журавель, у Литві — лебідь, у Грузії — фазан. Українці найдужче люблять (що роблять?) соловейка. Очевидно, тому, що він виражає (що робить?) пісенну душу нашого народу.
2� Українці найдужче люблять соловейка.
(Що роблять?) люблять; люблять (кого?) соловейка; люблять (хто?) українці.
3� українці звукова модель [● | — — ● | = ●́ — | = ●]
звуковий розбір слова [у к р а й і н ц' і]
Вправа 271
2� Чому спів Солов'я не зміг розрадити Вороненя?
Соловей хотів заспокоїти Вороненя чудовою піснею. Проте тільки пісня рідної матусі змогла заспокоїти дитину.
3� Позначили корені
І варіант — споріднені дієслова та іменники:
заплакало, плакати, плач;
заспівав, спів.
ІІ варіант — споріднені тільки дієслова:
полетіла, прилетів;
почув, чує.
Вправа 272
2� Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зеленая вітка.
До прикметника дібрали спільнокореневі дієслова та іменники:
|
прикметник |
дієслово |
іменник |
|
золота |
золотити |
золото, позолота |
|
зеленая |
зеленіє, зазеленіла |
зелень, зеленка |
Вправа 273
2� Перебудували спонукальні речення у розповідні
|
Не плач, коню, надо мною, не бий землі під собою. Біжи, коню, дорогою степовою, широкою, щоб татари не впіймали, сіделечка не здіймали... |
Не плаче кінь надо мною, не б’є землі під собою. Біжить кінь дорогою степовою, широкою, щоб татари не впіймали, сіделечка не здіймали... |
3� Не плач (дія одного предмета), коню, надо мною, не бий (дія одного предмета) землі під собою. Біжи (дія одного предмета), коню, дорогою степовою, широкою, щоб татари не впіймали (дія багатьох предметів), сіделечка не здіймали (дія багатьох предметів)...
4� Звуко-буквений аналіз слова, у якому звуків більше, ніж букв: мною [м н о й у], собою [с о б о й у], дорогою [д о р о г о й у], степовою [с т е п о в о й у], широкою [ш и р о к о й у].
[о й] [к о н' у] [м´ і й] [в о р о н е н' к и й] [т о в а р и ш у] [м´ і й] [в´ і р н е н' к и й]
[н е] [п л а ч] [к о н' у] [н а д о] [м н о й у] [н е] [б и й] [з е м л' і] [п´і д] [с о б о й у]
[б´ і ж и] [к о н' у] [д о р о г о й у] [с т е п о в о й у] [ш и р о к о й у]
[ш ч о б] [т а т а р и] [н е] [в п´і й м а л и] [с' і д е л е ч к а] [н е] [з д' і й м а л и]
Вправа 274
Воля, свобода, рабство.
2� Для (прийм.) козака (ім.) кінь (ім.) був (дієсл.) вірним (прикм.) товаришем (ім.), побратимом (ім.).
Визначаємо частини мови за питаннями: для (прийменник), козак (хто?, іменник), кінь (хто?, іменник), був (що зробив?, дієслово), вірний (який?, прикметник), товариш (хто?, іменник), побратим (хто?, іменник).
Вправа 275 Підкреслили дієслова
Водить рудий кінь мідними боками, перебирає стрункими ногами, вигинає дугою лискучу шию.
3� Змінили речення так, щоб ішлося про багато коней
Водять руді коні мідними боками, перебирають стрункими ногами, вигинають дугою лискучу шию.
Вправа 276
2� Бог війни Тур перетворив давньоукраїнське плем'я панів на коней за те, що вони відмовилися тяжко працювати.
3� І варіант — три дієслова в однині: оповідає, заходився, примусив, перетворив, запріг, пожаліла, подарувала.
ІІ варіант — дієслова у множині: взялися, нагорнули, відмовилися.
Вправа 277 Фразеологізми
Був на коні і під конем. — Мати великий життєвий досвід.
Бути на коні. — Перебувати у вигідному становищі.
Був кінь, та з'їздився. — Про того, хто втратив колишню цінність, значення.
Хід конем. — Несподіваний поворот подій, хитрий хід.
2� Пишемо апостроф після префікса: з’їздився.
Вправа 278
Діти бігають, стрибають,
далі — весело гукають: —
Ах, метелик!.. Подивіться!..
Ось він, ось він метушиться!
Та який же гарний, гожий!
Наче квітка, прехороший!
Він літає і кружляє,
Дітки його здоганяють.
3� Перебудували перше речення так, щоб у ньому йшлося про одну дитину
Дитя бігає, стрибає,
далі — весело гукає: —
Ах, метелик!
� Визначили число
І варіант — дієслова: бігають (мн.), стрибають (мн.), гукають (мн.), подивіться (мн.), метушиться (одн.).
ІІ варіант — прикметники: гарний (одн.), гожий (одн.), прехороший (одн.).
Вправа 279
Метелик, малюнок, малюк.
2� Підкреслили дієслова і позначили префікси при-, за-, с-
Білокрилий метелик од вітру 
, у портфель 
і 
між книг.
Визначаємо префікс підбором спільнокореневих слів: притих (бо тихий), залетів (бо летів), сховався (бо ховався).
Вправа 280
Оксанка виготовляє метелика.
Спочатку Оксанка обвела олівцем контури метелика. Тепер обережно вирізує його. Потім буде розфарбовувати свого метелика різними кольорами.
Часи дієслова: обвела (що зробила?, минулий час), вирізує (що робить?, теперішній час), буде розфарбовувати (що буде робити?, майбутній час)
Вправа 281 Підкреслили дієслова і визначили їх час
|
Що ти робив сьогодні вранці? |
Сьогодні вранці я прочитав (мин. ч.) книжку. |
|
Що ти робиш на уроці української мови? |
На уроці української мови я вчу (теп. ч.) правила. |
|
Що ти будеш робити після уроків? |
Після уроку я відвідаю (майб. ч.) секцію. |
Вправа 282 Визначили число і час ужитих дієслів
Над зеленою травою пурхає червоний метелик. Яскравий, красивий. От він сів на травинку. Побачив метелика горобець. Літає над ним, ось-ось наздожене.
Злякався метелик. Полетів до червоних троянд.
— Любі квітки, сховайте (мн., майб. ч.) мене від горобця!
— Залюбки! — захитали (мн., мин. ч.) квітки голівками.
Сидить (одн., теп. ч.) метелик серед пелюсток. Не ворухнеться (одн., теп. ч.).
Підлетів (одн., мин. ч.) горобець.
— Ану признавайтеся (мн., майб. ч.) куди метелик подівся (одн., мин. ч.)?
Перезирнулися між собою троянди і вирішили врятувати горобця.
— Полетів (одн., мин. ч.) до річки!
— Дожену (одн., майб. ч.) втікача!
Подався (одн., мин. ч.) горобець до річки.
А метелик щиро подякував (одн., мин. ч.) трояндам за порятунок. І полетів (одн., мин. ч.) у протилежну сторону.
Вправа 283 Підкреслили дієслова, визначили час і число
Над зеленою травою пурхає (теп. ч., одн.) червоний метелик. Яскравий, красивий. От він сів (мин. ч., одн.) на травинку. Побачив (мин. ч., одн.) метелика горобець. Літає (теп. ч., одн.) над ним, ось-ось наздожене.
Визначаємо час дієслова: пурхає (що робить?, теп. ч.), сів (що зробив?, мин. ч.), побачив (що зробив?, мин. ч.), літає (що робить?, теп. ч.)
Визначаємо число дієслова за допомогою допоміжного займенника: (він/метелик) пурхає (одн.); (він/метелик) сів (одн.); (він/горобець) побачив (одн.); (він/горобець) літає (одн.).