ГДЗ Авраменко 5 клас українська мова (вимова голосних букв, орфограма ненаголошений голосний звук, вимова приголосних звуків, написання сумнівних приголосних, уподібнення приголосних звуків)

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова 5 клас Авраменко О."

§41 Вимова голосних звуків

Вправа 1

А� Уставили пропущені літери е та и.

Збирай гриби! Сильніше греби!

Б� Неможливо точно визначити, яку літеру пропущено — е чи и в останньому реченні, бо воно має зміст з кожною з цих букв. Це пов’язано з тим, що голосні звуки [е], [и] вимовляються точно тільки у наголошеній позиції.

Юрчику, гриби!

Юрчику, греби!

Вправа 2

Оде́са, ко́тик, У́жгород, собаченя́, мі́сто, шко́ла, ле́бідь, ле́бедя, чере́шня, хви́ля, хвилюва́ти, го́луб, голу́бка, ребро́, ре́бра, пиля́ю, пи́лка, пото́ки, поті́к.

Ненаголошений голосний звук [е] у вимові наближається до [и]: [ле́бе^ид’а],

ненаголошений голосний звук [и] у вимові наближається до [е]: [пи^ел’а́йу],

голосний звук [о] перед складом з наголошеним [у] або [і] у вимові наближається до голосного звуку [у]: [по^ут’і́к]

Вправа 3

АB� Підкреслили головні члени першого речення.

Незчулася, як минула весна, не вгляділа, як одцвівся і садок, і черешні, і вишеньки, і бузок.

^{… (що зробила?) незчулася;}

^{(що?) весна (що зробила?) не вгляділася;}

^{(що?) садок, черешні, вишеньки, бузок (що зробив?) одцвівся.}

Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в᾿ється над озером.

Якщо подивитись у вечірні години на Київ із висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама.

^{Орфограми: весна́ (бо ве́сни), чере́шні (за словником), бузок, політ (префікс по-, бо літати), о́зером (бо озе́р), вечі́рні (бо ве́чір), висоти́ (бо ви́соко)}

Б� Зробили звуковий запис виділених слів.

Минула [ми^ену́ла],

черешні [че^ире́шн’і]

політ [по^ул’і́т]

озером [о́зе^иром]

вечірні [ве^ич᾿і́рн’і]

Вправа 4

1. Усі голосні звуки треба вимовляти чітко в обох словах рядка

В тонува́ння, ура́

к[а]л[и́]на, л[и^е]м[а́]н – ненаголошений звук [и].

Х[а́]рк[і]в, [о^у]с[і́]нн[і]й – сумнівний голосний звук [о].

т[о]н[у]в[а́]нн[а], [у]р[а́]

в[и́]п[а]д[о]к, п[е^и]р[о́] – ненаголошений звук [е].

2� Той самий звук позначають усі підкреслені літери рядка

А кожух, подія, собі

к[о^у]жу́х, п[о^у]ді́я, с[о^у]бі́

л[и́]ти, м[и́]ска, п[и^е]рі́г

ч[е́]рга, се́м[е^и]ро, Ол[е́]г

м[е́]нше, Ол[е́]на, в[е^и]сти́

3� Той самий звук позначають усі підкреслені літери рядка

В Політ голубки під звуки сопілки

Со́н[е^и]чко дарує т[е^и]пло́ не тільки вв[е́]чері.

Тр[и^е]во́жна нов[и́]на м[и́]ттю розлетілася.

П[о^у]лі́́́т г[о^у]лу́бки під звуки с[о^у]пі́лки.

Ч[и^е]та́ю кн[и^е]жки́ про твар[и́]н.

Вправа 5

А� Зробили звуковий запис виділених слів.

Велику [ве^или́ку]

поліпшують [по^ул’і́пшуйут’]

легень [ле^иге́н’]

обмін [о́бм᾿ін]

давнину [давни^ену́]

Б� Правила безпечного пересування слизькою поверхнею під час ожеледиці.

1. Взуття має бути зручне і без високих підборів.

2. Підошви зимового взуття мають збільшувати тертя.

3. Ходіть обережно, не поспішайте, будьте обачними.

4. Не намагайтеся тримати руки в кишенях.

5. Оминайте слизьку ділянку землі.

6. Ознайомтеся, як безпечно падати.

ДЗ

A� Підкреслили головні члени першого й другого речень.

Раннього травневого ранку всміхається будякова квіточка першому промінню ясного сонця, що пестить її свіжу рожеву голівоньку.

^{(Що?) квіточка (що робить?) всміхається. Основа речення: всміхається квіточка.}

^{… (що робить?) пестить. Основа речення: пестить.}

Сім᾿я вечеря коло хати, вечірня зіронькавстає.

^{(Що?) зіронька (що робить?) встає. Основа речення: зіронька встає.}

Зима — найтихіша пора, найтихіша, природа в глибокому сні.

^{Орфограми: промі́нню (бо про́мінь), голі́воньку (за словником), вече́ря (бо ве́чір), вечі́рня (бо ве́чір), зима́ (бо взи́мку), найхитрі́ша (бо хи́тро), найтихі́ша (бо ти́хо), приро́да (за словником), глибо́кому (бо вглиб)}

B� Зробили фонетичну транскрипцію виділених слів.

Промінню [про^ум᾿і́н’:у]

голівоньку [го^ул’і́вон’ку]

вечірня [ве^ич᾿і́рн’а]

найтихіша [найти^ех᾿і́ша]

§42-43 Орфограма, орфографічна помилка

Вправа 1

А� Уставили букви е та и.

апельси́н — апельси́новий

лимо́н — лимо́новий

мина́ти — мину́ле

печа́ль — печа́лі

вимива́ти — поми́ти

чита́ти — чи́танка

перо́ — пе́ра

село́ — се́ла

Б� Написання е та и перевіряємо за допомогою наголосу в другій колонці.

Вправа 2 Знайшли орфограми.

Солом'яний (апостроф),

завда́ння (подовжений м’який приголосний, наголос),

козацький (суфікс –цьк-),

пресмачний (префікс пре-, бо дуже смачний),

розчистити (префікс роз-),

віддати (префікс від-),

Полтава (велика буква),

казка «Мудра дівчина» (велика буква і лапки),

пишеш (бо пишуть, ненаголошений голосний [е], [и] у закінченнях дієслів – дієвідмінювання),

темно-зелений (тире у словах).

Вправа 3

А� Прокоментували орфограми.

Художник-анімаліст зображує звірів. Щоб намалювати тварину в русі, треба зробити багато начерків, довго й уважно вивчати натуру, бо форми тварин і птахів дуже складні та різноманітні. Анімалісту треба вміти швидко малювати, мати добру зорову пам'ять. Він вивчає звірів і птахів у зоопарках і безпосередньо серед природи, а коли це свійські тварини, то в природних умовах, де вони перебувають найчастіше в русі.

^З^{робити (префікс з-, бо наступна буква не з вислову «кафе птах»), безпосередньо (префікс без- завжди пишемо з буквою з), перебувають (префікс пере-, бо бувають)}

Б� Зробили звуковий запис слова.

Пам’ять [па́мйат’]

Орфограма: апостроф.

Вправа 4 Пояснили написання ненаголошених голосних у коренях.

Дзвені́ти	^{бо дзвін, чергування ненаголошеного голосного}^{[е] з}^[і^]
пі́вень	^{бо півня, ненаголошений голосний}^[е^{] випадає}
мести́	^{мів, чергування ненаголошеного голосного}^{[е] з}^[і]
очере́т	^{буквосполучення –ере-}
вечі́рній	^{бо ве́чір}
стебло́	^{бо сте́бла}
зеле́ний	^{бо зе́лень (буквосполучення –еле-)}
блища́ти	^{бо бли́ск}
тепли́ця	^{бо те́пло}
де́рево	^{бо дере́в (буквосполучення –ере-)}
висо́кий	^{бо уви́сь}
лиси́ця	^{бо лис}
запини́ти (спиняти)	^{за словником}
випира́ти	^{у корені –пир- перед наголошеним суфіксом а}
дев’я́тка	^{бо де́в’ять}
крива́вий	^{у сполученні букв –ри-}

^{Найточніша перевірка наголосом.}

Вправа 5

Я люблю веселий ранок холоднючої зими.

Дзвенять у відрах крижані кружальця.

Село в снігах, і стежка ані руш.

Як цяцька, красувався на цегляному підмурку будинок, оточений навкруги дерев᾿яною різьбою.

Прозорого червневого ранку чудовий вітрильний човен прийшов у порт Слобідки.

^{Весе́лий (бо ве́село), зими́ (бо зим), дзвеня́ть (бо дзвін, чергування з [і]), крижані́ (бо кри́га), село́ (бо се́ла), цегляно́му (бо це́гла), дерев’я́ною (сполучення букв –ере-), червне́вого (бо че́рвень), чо́вен (бо човни, ненаголошений голосний випадає)}

Вправа 6

1� Орфографічну помилку допущено в рядку

В широчезний, типлиця

^{Прекра́сний (префікс пре-, дуже красний), прикраша́ти (префікс при-),}

^{розписа́ти (бо пи́сар, також префікс роз-), безкоштовно (префікс без-),}

^{широче́зний (бо вшир), тепли́ця (бо те́пло),}

^{зерни́нка (бо зе́рна), веслува́ти (бо ве́сла)}

2� Букву е треба писати на місці пропуску в обох словах рядка

В озеро, шелестіти

^{чере́шня (сполучення –ере-), крикли́вий (бо крик)}

^{медівник (бо мед), глита́ти/ковтати (у корені дієслова и перед наголошеним суфіксом а)}

^{о́зеро (бо озе́р), шелесті́ти (бо ше́лест, сполучення –еле-)}

^{леле́ка (сполучення –еле-), здира́ти (у корені дієслова и перед наголошеним суфіксом а)}

3� Букву и треба писати на місці пропуску в обох словах рядка

В тривога, крижаний

^{крило́ (бо кри́ла), шепоті́ти (бо ше́піт)}

^{витира́ти (у корені дієслова и перед наголошеним суфіксом а), середа (сполучення –ере-)}

^{триво́га (сполучення –ри-), крижани́й (бо кри́га)}

^{крини́ця (сполучення –ри-), мере́живо (сполучення –ере-)}

Вправа 7

A� Довели, десяти, середньому, чотирнадцять, п᾿ятдесят, починає, кулемета, Хрещатику, залетів, вилетіти.

^{Довели́ (бо дове́дена), десяти́ (бо де́сять), сере́дньому (сполучення –ере-), чотирна́дцять (бо чоти́ри), п'ятдесят́ (бо де́сять), почина́є (бо почи́н), кулеме́та (за словником), Хреща́тику (бо хрест) залеті́в (бо злет), ви́летіти (бо злет)}

Б� Слова-паразити – це зайві слова у мовленні, які без потреби повторюють. Люська Зарічняк любить уживати слово-паразит: жах.

B� Поради щодо вдосконалення мовлення для уникнення слів-паразитів.

1. Зверніть увагу на слова-паразити.

2. Тренуйтесь говорити промови.

3. Слова промовляйте виразно і неспішно.

4. Читання збільшує словниковий запас.

5. Замість слів-паразитів краще робити паузи.

ДЗ

1� Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко, не верти хвостом, а труси тихесенько, рівненько, гладесенько срібненьким сніжком.

Заспівали, задзвеніли, мов заграли кобзарі.

Де взялась весела зграя, жарогрудні снігурі.

Попросила сніговичка: «Подаруй ще й черевички із бурульок крижаних, буду ковзати по них».

Те джерело називається криницею, що в посуху воду дає.

^{Верти́ (бо кругове́рть), тихе́сенько (бо ти́хо), задзвені́ли (бо дзвін, чергування ненаголошеного [е] з [і]), весе́ла (бо ве́село), череви́чки (сполучення –ере-), крижани́х (бо кри́га), джерело́ (сполучення –ере-), крини́цею (сполучення –ри-).}

2А� Заголовок тексту: «Ніч над водоймою».

B� Підкреслили слово, написання якого треба перевіряти за словником.

Очерети, надбережні, нектаром, вітер, сизуватій, височини, вдивляються, озеро, удивляються, милуючись, мерехтять, озері, берега, глибочінь.

^{Очере́ти (сполучення –ере-), надбере́жні (сполучення –ере-), некта́ром (за словником), вітер (бо вітру, випадає ненаголошений [е]), сизува́тій (бо си́зий), височини́ (бо уви́сь), вдивля́ються (бо ди́вляться), о́зеро (бо озе́р), удивля́ються (бо ди́вляться), милу́ючись (бо ми́ла), мерехтя́ть (сполучення –ере-), о́зері (бо озе́р), бе́рега (сполучення –ере-), глибочі́нь (вглиб)}

§44-45 Вимова приголосних звуків, написання сумнівних приголосних, уподібнення приголосних звуків

Вправа 1

А� Каска (металевий головний убір), казка (літературний твір).

Б� Важливо чітко вимовляти звуки в словах, щоб розуміти яку букву писати, адже буква змінює лексичне значення слова.

Вправа 2 Уподібнення приголосних звуків при вимові

Звук [в] уподібнюється до []: мавпа [ма́па], впасти [па́сти], Миколаїв [ми^екола́йі].

Дзвінкі приголосні в кінці складу вимовляються дзвінко: гриб [гриб], важко [ва́жко], переказ [пе^ире́каз].

Глухий приголосний перед дзвінким, крім сонорних, уподібнюються до парного дзвінкого: косьба [козʹба́], якби [йаґби́], футбол [фудбо́л].

Вправа 3 Знайшли слова зі звуком []

Джміль на склянку з джемом сі[],

Ґедзь до нього підлеті[],

І дз[в]інка пішла розмо[в]а.

Першим ґедзь промови[] слово:

«З'їм його я самотужки!»

Джміль дзижча[], що було сили,

Поки склянку не закрили.

Вправа 4 Орфограма «Сумнівний приголосний звук»

Легкий — легенький, хлібчик — хліба, стежка — стежечка, молотьба — молотити, казка — казочка, зубчик — зубом, нігті — ніготь, косьба — косити, мигтить — миготіти, краб — краба, перемогти — перемога, легкість — легенько, ліжко — ліжечко, сад — садок.

Вправа 5 Зробили фонетичну транскрипцію:

отже [о́дже],

просьба [про́зʹба],

Великдень [ве^или́ґде^инʹ],

тітчин [тʹі́ч:и^ен],

фішці [ф᾿і́сʹцʹі],

торгуються [то^ургу́йуцʹ:а],

подружці [по́друзʹцʹі],

розжарюю [рож:а́рʹуйу],

хвилюєшся [хви^елʹу́йе^исʹ:а],

перенісши [пе^ире^инʹіш᾿:и],

фарбуються [фарбу́йуцʹ:а],

нігтьовий [нʹіхтʹови́й],

матч [мач:],

п'ятдесят [пйад:есʹа́тʹ],

миришся [ми^ери́сʹ:а],

являєшся [йалʹайе^исʹ:а],

пічці [п᾿і́цʹ:і],

сітці [сʹі́цʹ:і],

кішці [к᾿і́сʹцʹі]

Вправа 6

1� Звук [] є в усіх словах рядка

Б вміння, мавка, прочитав

зроби[], по[в]идло, Ка[]каз

[]міння, ма[]ка, прочита[]

онови[], []кладати, мо[в]а

ни[]ка, тра[в]а, Са[]ченко

2� Підкреслені букви рядка позначають той самий звук

Г футбол, Тбілісі, молодий

книжці [кни́зʹцʹі], зажуритися [зажури́ти^есʹа], ніжка [нʹі́жка]

миється [ми́йе^ицʹ:а], радість [ра́дʹісʹтʹ], натякати [натʹака́ти]

анекдот [ане^иґдо́т], показати [показа́ти], кислий [ки́слий]

футбол [фудбо́л], Тбілісі [дбілʹі́сʹі], молодий [молоди́й]

3� Підкреслені букви в рядку позначають той самий звук

А хитрість, нігті, нахилятися

хитрість [хи́трʹісʹтʹ], нігті [нʹі́хтʹі], нахилятися [нахи^елʹа́ти^есʹа]

ллється [лʹ:е́цʹ:а], посіяти [посʹі́йати], узлісся [узлі́сʹ:а]

Миколаїв [ми^екола́йі], рюкзак [рʹуґза́к], маки [ма́ки]

ноша [но́ша], переносишся [пе^ире^ино́си^есʹ:а], шок [шок]

Вправа 7

A� Зробили звуковий запис виділених слів.

I група.

Коли подивишся [поди́ви^есʹ:а] уважно, то на пряжці [прʹа́зʹцʹі] помітиш подряпини. Я її шліфував [шлʹіфува́], натирав [нати^ера́], лакував [лакува́], а хура й досі там. Може, спробувати розжарити [рож:а́рити] на вогні?

II група.

— Відчувається [в᾿ідчува́йе^ицʹ:а], що до уроків ви добре готувалися, але де презентація?

— На флешці [фле́сʹцʹі].

— Вона вже має бути на дошці [до́сʹцʹі]!

III група.

У мисочці [ми́соцʹ:і] яблука. Порізавши [порʹі́зауши] їх, викладіть на тісто. У пічці [п᾿іцʹ:і] хай випікається [ви^еп᾿іка́йе^ицʹ:а] протягом п'ятдесяти [пйад:есʹати́] хвилин.

ІV група.

Перенісши [пе^ире^инʹі́ш:и] дитину з ванної до спальні в заквітчаному [заквʹі́ч:аному] рушнику, подбайте, щоб у кімнаті не було безжального [бе^иж:а́лʹного] протягу. Станеш над дитям — і милуєшся [ми^елу́йе^исʹ:а]. Воно безтурботно грається [гра́йе^ицʹ:а].

B� Вислів «а хура й досі там» означає марні зусилля.

ДЗ

1) A,В� Підкреслили головні члени другого й четвертого речень.

Діоген — давньогрецький філософ, що жив у діжці.

Бездумні роси на траві поблідлій живуть життям ритмічним і легким.

^{(Що?) роси (що роблять?) живуть.}

Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима.

Леденіють бушлати й руки в матросів, але вони не припиняють боротьби з кригою.

^{(Що?) бушлати й руки (що роблять?) леденіють.}

^{(Хто?) вони (що роблять?) не припиняють.}

Важко знання здобувати, але легко носити.

^{Перевірні слова: діжці (бо діжечка), легким (бо легеньким), шибку (бо шиби), казка (бо казочка), боротьби (бо боротися), важко (бо важити).}