У кожної людини є своя співуча пір'їнка, нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає На мою думку, у кожної людини є певний талант, творче покликання. Треба віднайти їх у собі та розвивати, займаючись танцями, вокалом, музикою, спортом,
ЛІСОВЕ КОРІННЯ Яке химерне лісове коріння! Попід ногами скрізь його сплетіння. Ось корінець, мов каченя бокате: є дзьоб і вічка, й білі ноженята. А цей — мов равлик, цей немов лисиця. Цей випуклий — смішна залітна птиця. Так можна цілий день ходить в діброві і
ЛІС І ЛИС Лісом гуляє лагідний Лис, нюхає квітку, зітхає... Лис надивився на сонячний ліс — мріє і вірші складає. В Лиса блокнот — із блискучих листків, бура кора — палітурки, ліс йому звуки чудні наскрипів з дятлом у парі: «Тук-туки!». Ходить бурмоче...
РОЗМОВА З ФОРТЕПІАНО — Моє миле фортеп'яно, як ти граєш вранці-рано? — Як поганий настрій маю, то страшенно грубо граю! Ось послухайте самі: грім гуркоче на струні, аж тремтять камінні мури від гудінь клавіатури. — Фортеп'янку, як ти граєш, коли добрий настрій маєш?
МІЙ ЗОРЕЛІТ Якби збудували такий зореліт1, що міг би літати так швидко, як слід, на тім зорельоті, великий, як тато, я міг би далеко-далеко літати. Про мене писали б новини в газети, бо я б відкривав невідомі планети. Я маю книжки, я читав Інтернет, я знаю, у Всесвіті безліч планет. Бувають
ПРОВАЛИВСЯ ПО КОЛІНА — От на лижах я спустився! Мчав, як тільки міг! Та упав і провалився по коліна в сніг... — А чого ж в снігу шапчина й очі повні сліз? — Проваливсь я по коліна... Головою вниз! (Бойко Г.)
БАБУСЯ І ВНУК Бабуся внука колисає, а внук ніяк не засинає. Розповіла вже всі казки, і віршики, і приказки. Стомилася, та все ж співає, — а внук ніяк не засинає. Аж враз в кімнаті тихо стало — мабуть, уже заколисала... Та ні, знов пісенька луна: якась тонка і
ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ ЧЕРВОНА КАЛИНА… Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Любо, любо стало, пташечка зраділа і защебетала. Почула дівчина і в білій свитині1 з біленької хати вийшла погуляти у гай на долину...
ВИШЕНЬКИ Поблискують черешеньки в листі зелененькім, черешеньки ваблять1 очі діточкам маленьким. Дівчаточко й хлоп'яточко під деревцем скачуть, простягають рученята та мало не плачуть. Раді б вишню з'їсти, та високо лізти, ой раді б зірвати, та годі дістати! «Ой
БУДОВА СЕНКАНА Один іменник-тема. Два прикметники, що описують тему. Три дієслова називають дії, пов'язані з іменником. Речення з чотирьох слів про враження від предмета. Іменник-синонім до теми у висновку. Сенкан про першого космонавта України Космонавт Перший, український,
Особисто для мене на ілюстрації дуже цікаво відображений вірш. У центрі бачу гарну дівчину. Одягнута у старовинний стрій. Впадає в очі контрастний одяг – довга яскраво-червона спідниця і коралі та біла свита. Для мене червоний колір коралів, ніби майбутніх
ОЙ, ЯКА ЧУДОВА СВІТЛА І БАГАТА… Ой, яка чудова, світла і багата українська мова, мова мами й тата! Мова мами й тата, діда і бабусі. Знаю її добре, ще краще навчуся. (Підгірянка М.) Тема: лірична розповідь про рідну українську мову. Головна думка:
Назва: «Щастя». Тема: власні роздуми про щастя. Основна думка: «щастя знайшов!» Мета: поділитися власними роздумами про щастя. Будова тексту: Зачин Знайшов! Щастя знайшов! Глянь, мамо, яка гарна п'ятірочка!.. Основна частина Біжить хлоп'я через подвір'я,
Останній весняний місяць найвеселіший. Травень – час не для тиші. По-перше, в цю пору всі перелітні птахи уже повернулись додому. Спочатку багато пернатих гарним співом шукають собі пару. У лісі звучить дзвінкий пташиний хор. Згодом вилуплюються пташенята, які голосно
Оповідання «У гостях у весни» дуже захоплююче. Я дізнався багато нового із життя птахів. Дрозд зимує у далекій Африці, звідки навесні повертається у наші краї. Коли прислухатися до пташиного співу, можна вловити дивну розмову. Дятел ніби