Інші завдання дивись тут...

Урок 26. Сусіди. Зміна приголосних [г], [к], [х] перед [і].

[г] - [з'] книга - у книзі           дорога - на дорозі 

[к] - [ц'] сусідка - сусідці         білочка - білочці 

[х] - [с'] кожух - у кожусі        вухо - на вусі 

                                     СУСІДИ.

      Справедливо кажуть: «Обирай не дім, а сусіда». Пощастило білочці із сусідами. Поряд з її дуплом на високому дубі в маленькому гнізді оселилися синички. А під самісіньким дубом вирив нірку спритний їжачок. Жили сусіди мирно, один одному допомагали. Одного разу білочка побігла по кедрові горішки на дальню галявину, а двоє білченят залишилися в дуплі.

- Сусідко, - гукнула білочка синичці. - Доглянь за моїми малюками, поки мене не буде, будь ласка!

    Синичка погодилася. Свою роботу робить, а на білченят поглядає. Ось бачить: лізе до дупла хижа куниця - хоче білченят забрати. Зацвірінькала синичка та ще й подруг покликала. Такий галас здійняли, що їжачок у своїй нірці не всидів. Крильцями махають, дупло від куниці прикривають. Не чекала куниця такого спротиву. Не втрималася на гілці та й упала на колючу спинку їжачка. З переляку так чкурнула до лісу - тільки її й бачили. Дякувала білка і синичці, і їжачку, раділа, що в неї такі гарні сусіди.

Чому білочка вважала, що їй пощастило із сусідами? 

Білочка вважала що їй пощастило із сусідами тому, що сусіди жили мирно, один одному допомагали. 

Чому важливо жити із сусідами в злагоді? 

Важливо жити із сусідами в злагоді. Тоді сусіди допомагають один одному, спілкуються, разом слідкують за чистотою у дворі. 

Який фрагмент казки зображено на малюнку?

На малюнку зображено фрагмент казки, у якому зацвірінькали синичка з подругами, крильцями махають, галас здійняли, щоб відігнати куницю від гнізда з білченятами.

Пиши. Сусід, сусідка, сусідонька. Із сусідами слід жити в злагоді. Не можна руйнувати чужих домівок.

Запам'ятай! 

Російською мовою Українською мовою
испуг переляк
удрала чкурнула
благодарила дякувала

   

Урок 27. Слова ввічливості.

                      СІДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА.

   «Гур-гур-гур!» - весело гуркотів автобус. Сергійко сидів у м'якому кріслі й пильно розглядав малюнки в новенькій книжці. А ось і зупинка. Двері розчинилися, і до салону зайшла тітонька.

- Сідайте, будь ласка, - підхопився Сергійко.

- Велике тобі спасибі, - сказала тітонька й сіла на звільнене місце.

   На сусідній вулиці автобус знову зупинився. Зайшла старенька бабуся. В одній руці – білий вузлик, у другій - палиця.

- Сідайте, бабуню, - підвелася тітонька.

- Дякую, - сказала бабуся й, полегшено зітхнувши, сіла.

   А Сергійкові стало так приємно, ніби це він поступився бабусі місцем. Тим часом автобус поїхав далі. Сергійко мав уже виходити, як до салону, міцно тримаючись за мамину руку, увійшла зовсім маленька дівчинка.

- Ходи сюди та сідай, моє ластів'ятко, - сказала бабуся.

   А дівчинка ще й говорити не вміє. Блимає оченятами та мовчки усміхається.

- Спасибі вам, бабусю! - сказала за дівчинку її мама.

    Сергійкові здалося, що це і йому подякували. Вийшов він з автобуса. Помахав усім пасажирам рукою. А автобус: «Гур-гур-гур! На все добре тобі, Сергійку!» (За Валентином Струтинським).

Чому слід поступатися місцем стареньким і малим у транспорті? 

У транспорті слід поступатися місцем стареньким тому, що їм важко стояти, вони швидко втомлюються, старість треба шанувати. У транспорті слід поступатися місцем малим дітям тому, що вони можуть не втриматися за поручень, впасти.

Що відчував Сергійко щоразу, коли люди дякували? 

Сергійко відчував радість, приємність, йому здавалося, ніби люди дякували йому.

Що відчуваєш ти, коли робиш іншим добро?

Мені приємно чути слова подяки, добрі вчинки приносять мені радість та задоволення.

Зміни слова в дужках так, щоб вийшов вірш. 

  НЕВДЯЧНИЙ КІТ.

Дали котові якось рибку. 

Він смачно губи облизав. 

(З'їсти) на обід ту рибку швидко 

І навіть слова не (сказати). 

А був би ввічливим котом, 

То (помахати) би хоч хвостом.    (За Ігорем Січовиком)

Дали котові якось рибку. 

Він смачно губи облизав. 

З'їв на обід ту рибку швидко 

І навіть слова не сказав. 

А був би ввічливим котом, 

То помахав би хоч хвостом.    

Як можна віддячити за добро? 

За добро треба дякувати словами і відповідати добрими вчинками. 

Доведи, що ти можеш назвати себе ввічливою людиною.

022

Пиши. Добрий день чи вечір - золоті слова. Знають їх всі люди, мовлять їх щодня.

Запам'ятай! 

Російською мовою Українською мовою
воспитанный человек шляхетна людина
слова вежливости слова ввічливості
вкусно смачно
спасибо дякую
пожалуйста будь ласка
всего хорошего на все добре
благодарность вдячність

 

Урок 28. Гості. Гостинці. Дзвінкі приголосні та чітка вимова їх в кінці та середині слова.

Вимовляй правильно. 

Ріжемо яблука,

лущим горіх – 

мама печуть нам 

святковий пиріг.         (Лідія Компанієць)

Бабуся в хустинці принесла гостинців.

Що Петрику - бублик, цукерку - Оксані,

А різьблену, мальовану сопілочку - Вані.

Підстрибував Петрик, сміялась Оксанка,

На сопілці соловейком вигравав Іванко.          (Петро Зуб)

Що називають гостинцями? 

Гостинець – те, з чим приходять у гості, дарують. 

Що подарувала бабуся дітям?

Бабуся подарувала Петрику бублик, Оксані цукерку, Вані сопілочку. 

Пригадай, як діти раділи гостинцям.

Діти дуже раділи. Підстрибував Петрик, Оксана сміялась, Іванко грав на сопілочці. 

Як треба приймати гостинці?

Гостинці треба приймати з радістю, не забути подякувати.

               ГОСТИННІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

    Український народ славиться своєю гостинністю. У будь-якому домі завжди раділи гостю, приймали щиро, готували смачний обід, обов'язково пекли свіжий хліб або пиріг. Господарі намагалися пригощати гостей найкращим, вітали словами «ласкаво просимо». Та й у гості прийнято було йти не з порожніми руками, а нести гостинець. Так називали і подарунок, і велику дорогу, по якій могли проїхати добрі люди, тобто гості. Стаючи на поріг, гості промовляли до господарів: «Доброго здоров'я вам у вашій хаті!».

Чи люблять гостей у твоїй родині? 

У моїй родині люблять гостей. Особливо багато гостей на свята, коли збираються усі за гостинним столом. Також запрошуємо гостей тоді, коли святкуємо день народження. Друзі часто приходять до мене у гості.

Чи любиш ти гостювати?

Я ходжу у гості до своїх друзів. Особливо цікаво святкувати день народження.  

Пиши. Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога, тому щаслива дорога.

Запам'ятай! 

Російською мовою Українською мовою
добро пожаловать ласкаво просимо
приглашаем запрошуємо
праздничньїй святковий
гостеприимство гостинність

 

Урок 29. Культура поведінки за столом. Вимова м'яких подовжених звуків у кінці слів перед -я, -ю

                                 ПЕЧИВО.

    Матуся висипала на тарілку печиво. Бабуся весело задзвеніла чашками, запрошуючи на чаювання. Вова й Мишко сіли за стіл.

- Діли по одному, - суворо сказав Мишко. 

   Хлопчики вигребли все печиво на стіл і розклали його на дві купки.

- Рівно? - запитав Вова. Мишко зміряв очима купки.

- Рівно. Бабусю, налий нам чаю!

    Бабуся подала чай. За столом було тихо. Купки з печивом швидко зменшувалися.

- Розсипчасті! Солодкі! - говорив Мишко.

- Угу! - обізвався з набитим ротом Вова. 

Мама і бабуся мовчали. Мишко доїв останній шматочок і подивився на маму - вона розмішувала ложечкою непочатий чай. Він подивився на сумне бабусине обличчя. Невеселе вийшло частування (За Валентиною Осеєвою).

Як ти оцінюєш поведінку хлопчиків за столом?

Хлопці повели себе за столом дуже погано. Усе з'їли самі, не залишили печива мамі та бабусі.

Кого з них ти запросиш до себе в гості?

Я не запрошу хлопців у гості тому, що вони не вміють поводитися за столом. 

Як треба чинити навіть тоді, коли тобі дуже хочеться з'їсти смачненького?

Якщо ти не один, треба залишити частину іншим.

Пиши. Коріння, насіння, життя, гілля. У класі ми влаштовуємо привітання іменинників з чаюванням.

Запам'ятай! 

Російською мовою Українською мовою
угощение частування
поздравление вітання
кучка купка
рассыпчатый розсипчастий

  

Урок 30. Мої улюблені казки.

Відгадай загадку.

Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь.

Відгадка: лелека, чапля.

Додай склад.

Кали…, каз..., чап..., вер..., ха..., тан..., ма... .

Ма…на, ко…ва, ка...та, ві…чок, чо…ки, руш…ки.

Калина, казка, чапля, верба, хата, танці., матір.

Малина, корова, карета, віночок, чобітки, рушники.

                               КАЗКА.

 Ішов голодний вовк. Він, бідний, так їсти хотів, що аж в очах йому темнішало. Ішов він, ішов, аж гульк - чапля стоїть.

     Підкрався вовк тихенько - та хап її!

Бачить чапля, що непереливки їй, та й каже:

- Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати.

«Від цього мені шкоди не буде», - подумав вовк і дозволив.

- Танцюй, коли хочеш, тільки швидше, а то я їсти хочу.

Чапля перед ним з ноги на ногу перескакує - танцює наче. Скаче, а сама потроху вбік відхо­дить. А коли відійшла вже далеченько, знялась та й полетіла.

Вовк подивився їй услід, та й каже:

- І на що мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!..

Добери до казки заголовок.

Заголовок може бути такий: «Вовк і чапля», «Кмітлива чапля».

Назви головних героїв.

Головними героями є вовк і чапля.

Розіграй з друзями казку за ролями.

- Дозволь мені, вовче, хоч перед смертю потанцювати.

- Від цього мені шкоди не буде.

- Танцюй, коли хочеш, тільки швидше, а то я їсти хочу. І на що мені ті танці здалися, коли я їсти хочу!..

Запам'ятай!

Російською мовою Українською мовою
понемногу потроху
разрешил дозволив
вред шкода
побыстрее швидше

Інші завдання дивись тут...