Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020

 Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас

Кравцова Н., Придаток О., Романова В.", 2020 року видання

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 137

Коридо́р – вузький і довгий прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо.

 

Завдання 138 Префікси роз-, з-, с- 

Цікаво було дізнатися, як мурашки доставляють один одному цукор.

Що ти ще знаєш про мурах?

2� Завдання на вибір

1) Виписали слова, уставляючи потрібні префікси: розпухло, зробилося, розгладив.

2) Спільнокореневі слова до слів краплинка (крапля, крапельниця, крапелька), робота (робот, роботящий, робітниця, робітник, зроблений), мурашиний (мураха, мурашка, мурашник).

 

Вправа 139 Префікс без- завжди пишемо з буквою з.

Слова, які характеризують мураша з поперед­ньої вправи: беззахисний, безмірний, безборонний, безмежний, безприбутковий.

2� Позначили префікс у словах-синонімах:

беззахисний, безборонний;

безмірний, безмежний;

безбарвний, безколірний;

безвигідний, безприбутковий.

 

Вправа 140 Префікси з-, с-.

Де у полі дуб високий,

там сховався Польовик.

Озирає пильним оком

море пишної трави.

Він покоси стереже,

від пожежі збереже.

^{Визначаємо префікс добором спільнокореневого слова: сховався (бо ховався), збереже (бо береже).}

 

Вправа 141 Ребус

Коза  черевики  кіт     очерет

 

Вправа 142

Пташка очеретянка живе на болотах.

Очерет

Річка, річка, ожеред.

Біля річки очерет.

Каже вітер: — Шу-шу-шу,

у малім гніздечку

пташечка-веснянка,

звуть — очеретянка!

Ненаголошений звук [е] в корені слова: очере́т (за словником), весня́нка (бо ве́сни)

 

Вправа 143

^{У слові верба основа верб-, закінчення –а (змінимо верби, вербою), корінь верб- (підберемо спільнокореневі вербові, вербна, вербичка).}

^{У слові вербичка основа вербичк-, закінчення –а (змінимо вербичкою, вербички), корінь верб- (підберемо спільнокореневі вербові, верба), суфікс –ичк-.}

^{У слові вербиченька основа вербиченьк-, закінчення –а (змінимо вербиченькою, вербиченьки), корінь верб- (підберемо спільнокореневі вербові, верба), суфікс –иченьк-.}

^{У слові риба основа риб-, закінчення –а (змінимо риби, рибою), корінь риб- (підберемо спільнокореневі рибка, рибна).}

^{У слові рибка основа рибк-, закінчення –а (змінимо рибки, рибкою), корінь риб- (підберемо спільнокореневі риба, рибна), суфікс –к-.}

^{У слові рибинка основа рибинк-, закінчення –а (змінимо рибинки, рибинкою), корінь риб- (підберемо спільнокореневі риба, рибна), суфікс –инк-.}

^{У слові вода основа вод-, закінчення –а (змінимо води, водою), корінь вод- (підберемо спільнокореневі водиця, водна).}

^{У слові водичка основа водичк-, закінчення –а (змінимо водички, водичкою), корінь вод- (підберемо спільнокореневі водиця, водна), суфікс –ичк-.
У слові водиченька основа водиченьк-, закінчення –а (змінимо водиченьки, водиченькою), корінь вод- (підберемо спільнокореневі водиця, водна), суфікс –иченьк-.}

 

Вправа 144 

Цікаво було дізнатися, що висушений і подрібнений корінь рослини собаче мило, або мильнянка, використовують як мило.

2� Дібрали споріднені слова:

 — червня.   — квітками.  — рослина.   — вересень.

^{У слові червневий основа червнев-, закінчення –ий (змінимо червневі, червневими), корінь червн- (підберемо спільнокореневі червень), суфікс –ев-.}

^{У слові квіточка основа квіточк-, закінчення –а (змінимо квіточки, квіточкою), корінь квіт- (підберемо спільнокореневі квіти, квітень, квітка), суфікс –очк-.}

^{У слові рослинка основа рослинк-, закінчення –а (змінимо рослинки, рослинкою), корінь рос- (підберемо спільнокореневі рослина, рослинний, росли, рослиночка, рости), суфікс –л-,-инк-.}

^{У слові вересневий основа вереснев-, закінчення –ий (змінимо вересневі, вересневим), корінь верес- (підберемо спільнокореневі верес, вересень), суфікси, -н-, –ев-.}

 

Вправа 145  «Квест»

виноград 5, 7, 6	гном 4, 3, 2	змія 3, 4
ГАР	МОН	ІЯ

Гармонія — 1. Співзвуччя. 2. Злагоджене звучання. 3 Закономірне поєднання.

 

Вправа 146

Написали, коли ти відчував гармонію…

 

Вправа 147

Написали твір за словами: щасливе життя; радіти, посміхатися; цінувати те, чого досяг; стараюся для себе, для інших…

 

Вправа 148 Ребус

ч   дерево    вишня

черешня

Вправа 149  Суфікси прикметників

^{Ці-ка-во: що тем-ні-ша я-го-да че-­ре-шні, то во-на сти-глі-ша. Ко-лись смо-лу че-ре-шне-во-го де-ре-ва ви-ко-ри-сто-ву-ва-ли як сво-є-рі-дну жуй-ку. Че-ре-шня — си-ро-ви-на для ви-го-тов-ле-ння хар-чо-во-го бар-вни-ка, при-чо-му ко-лір ви-хо-дить не чер-во-ний, а зе-ле-ний.}

2� Позначили суфікси –іш-, -ев-, -л-, -ник- та підібрали споріднені слова:

 — темно, темний, темнота, затемнений, темніти, темінь.

 — стигла, достиглий, стигле, стигнути, достигати, достигнути, перестиглий, перестигнути.

 — черешня, черешенька.

 — барви, барвникові, барвити, забарвити, барвисті.

^{У слові темніша основа темніш-, закінчення –а (змінимо темніший, темніші), корінь темн- (підберемо спільнокореневі темно, темніти), суфікс –іш-.}

^{У слові стигліша основа стигліш-, закінчення –а (змінимо стигліший, стигліші), корінь стиг- (підберемо спільнокореневі стиглий, стигнути, достигати), суфікс –л-, -іш-.}

^{У слові черешневого основа черешнев-, закінчення –ого (змінимо черешневий, черешневі), корінь черешн- (підберемо спільнокореневі черешня, черешенька), суфікс –ев-.}

^{У слові барвника основа барвник-, закінчення –а (змінимо барвником, барвники), корінь барв- (підберемо спільнокореневі барви, барвисті), суфікс –ник-.}

 

Вправа 150  Суфікси іменників

^{Автор не повірив, бо ворон не білий (а чорний), слон не маленький (а великий), заєць не такий уже хвостатий (має маленький хвостик), гуси не такі уже крилаті (не літають), лев не ласкавий (грізний звір), їжак не лукавий, а боягузливий.}

2� Позначили будову слова та підібрали спільнокореневі слова:

 — ворон, ворона, воронячий, вороновий.

 — слон, слониха, слоновий, слонячий.

 — гуска, гусак, гуси, гусячий.

 — лев, левиця, лев’ячий, левовий.

 — їжак, їжачиха, їжачкові.

^{У слові воронятку основа воронятк-, закінчення –у (змінимо воронятка, воронятком), корінь ворон- (підберемо спільнокореневі ворона, вороновий), суфікс –ятк-.}

^{У слові слоненятку основа слоненятк-, закінчення –у (змінимо слоненятка, слоненятком), корінь слон- (підберемо спільнокореневі слон, слоновий), суфікс –ен-, -ятк-.}

^{У слові гусеняті основа гусенят-, закінчення –і (змінимо гусеняти, гусенята), корінь гус- (підберемо спільнокореневі гуси, гусак), суфікс –ен-, -ят-.}

^{У слові слоненятку основа слоненятк-, закінчення –у (змінимо слоненятка, слоненятком), корінь слон- (підберемо спільнокореневі слон, слоновий), суфікс –ен-, -ятк-.}

^{У слові левенятку основа левенятк-, закінчення –у (змінимо левенятка, левенятком), корінь лев- (підберемо спільнокореневі лев, левовий), суфікс –ен-, -ятк-.}

^{У слові їжаченятку основа їжаченятк-, закінчення –у (змінимо їжаченятка, їжаченятком), корінь їжак- (підберемо спільнокореневі їжак, їжаковий), суфікс –ен-, -ятк-.}

 

Вправа 151  Іменники називають предмети і відповідають на питання хто? (для істот), що? (для  неістот).

^{Всі ле-тять до го-дів-ни-чки: гал-ки, сні-гу-рі, си-ни-чки, го-роб-ці, пта-ша-та сі-рі, — всі, хто не ле-тить у ви-рій. Вам на-си-пле-мо на-сі-ння, зер-на, крихт і гар-бу-зи-ння. Як цьо-го бу-де за-ма-ло — до-да-мо шма-то-чок са-ла.}

Птахи (хто?): галки, снігурі, синички, горобці, пташата.

Корм (що?): насіння, зерно, крихти, гарбузиння, сало.

 

Вправа 152

Конкретні предмети (що?): парта, будинок, портфель, ноутбук.

Живі істоти — люди і тварини (хто?): страус, лікарка, черепаха, фермер.

Рослини (що?): горобина, малина , чорнобривці , каштан.

Географічні назви (що?): Київ, Дніпро, Україна, гори.

Явища природи (що?): лід, грім , завірюха, ожеледиця.

Риси характеру (що?): милосердя, сміливість, вдячність, доброта.

 

Вправа 153  Підкреслили іменники

Крила — птахові, розум — людині, щоб вічно прагнути до висоти.

Всяка пташка свої пісні має.

Не вчи орла літати, а рибу плавати.

^{Куди ворона, туди й хвіст.}

^{Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.}

^{Сова спить, а кури бачить.}

2� Розібрали за будовою іменник:

 

Вправа 154 Підкреслили п’ять іменників

...А на аркуші — зима. Іній. Сніг. Замерзлі ріки. І мороз, мабуть, великий, бо з малюнка до кімнати стало вітром завівати, і, здалось, ось-ось до ніг тихо ляже справжній сніг...

...А на аркуші — зима. Іній. Сніг. Замерзлі ріки. І мороз, мабуть, великий, бо з малюнка до кімнати стало вітром завівати, і, здалось, ось-ось до ніг тихо ляже справжній сніг...

Вправа 155

^{Деякі діти задумуються, чи будуть у майбутньому санчата. Звісно, санчата, як і велосипед, ролики чи самокат, будуть завжди. Навіть якщо кожна людина матиме власні аеромобіль і космічну ракету, діти, мабуть, все одно не зможуть жити без санчат — як і без снігу, дощу, вітру, хмар. Уже зараз у спекотних країнах створюють величезні штучні ковзанки і снігові замети. Тут можна і на лижах, і на ковзанах, і на санчатах покататися. Що вже й казати про нас, українців, — ми не уявляємо себе без зимових розваг!}

Санчата майбутнього (які?, прикметники): дивовижні, крилаті, зручні, швидкі, самохідні.

2� Завдання на вибір

1) Іменники-неістоти (що?): майбутнє, санчата, велосипед, ролики, самокат, аеромобіль, ракета, сніг, дощ, вітер, хмари, країни, ковзанки, замети, лижі, ковзани, розваги.

2) Іменники-істоти (хто?): діти, людина, українці.

 

Вправа 156 Скоромовка

^{Ми-ше-ня-та, ве-дме-жа-та, зай-че-ня-та, ї-жа-ча-та — всі зві-ря-та і ма-ля-та за-хо-ва-ли-ся у ха-ту. Лиш смі-ли-ві сні-гур-я-та з го-ри ї-дуть на сан-ча-тах.}

2� Іменники: мишенята, ведмежата, зайченята, їжачата, гори.

^{Іменники-істоти (хто?, люди і тварини): мишенята, ведмежата, зайченята, їжача та, звірята, малята, снігурята.}

^{Іменники-неістоти (що?, всі решта предметів): гори, хату, санчатах.}

 

Вправа 157  До іменників — назв неістот дібрали імен­ники — назви істот

Велосипед — велосипедистка, велосипедист.

Лабораторія — лаборантка, лаборант.

Поезія — поетеса, поет.

Письмо — письменниця, письменник.

Школа — школярка, школяр.

2� Істоти: жабка, бджола, кошеня, лікар, курча, хлопчик, тюлень, бабуся, ластівка.

     Неістоти: небо, кущ, гніздо, намисто, галявина, нарцис, ялинка, будинок, ліс, мед.  

 

Вправа 158

^{Ведмідь обожнює барліг. Бджо­ли зимують у вулику. Риба — в озері. А от коник-стрибунець зимує в мурашнику. Не вірите? Пізньої осені старі мурахи вкладають ма­лих мурашат у ліжка. Але мурашата пустують, граються. Тоді старі мурахи кличуть коника-стрибунця. Коник бере скрипочку і грає малим мурашатам тиху лагідну мелодію. І малі мурашата одразу засинають.}

Цікаво було дізнатися, де зимують звірі, комахи та риби.

2� Істоти: ведмідь, бджоли, риба, стрибунець, мурахи, мурашат, мурашата, коника-стрибунця, коник, мурашатам, мурашата.

Неістоти: барліг, вулику, озері, мурашнику, осені, ліжка, скрипочку, мелодію.

 

Вправа 159

^{Христина Алчевська – видатна українська просвітителька і громадська діячка. Внесок: намагалася дати освіту простим людям, розробила методику проведення літературних бесід з учнями, утримувала на власні кошти недільну школу, яка проіснувала близько п'ятдесяти років, першою в світі підписалася псевдонімом «Українка», поставила перший у світі пам'ятник Тарасу Шевченку у своїй садибі.}

3� Що можемо зробити для України: вивчати мову і культурне надбання, допомагати іншим, підтримувати національні традиції. 

 

Вправа 160 Квест

кавун 3,5	сонце 5,1	подушка 2,6
ВН	ЕС	ОК

Внесок – 1. Сплата грошей. 2. Щось цінне у справу, літературу, науку.

 

Вправа 161  Парами записали споріднені слова

Підпис — підписалася, пам’ятати — пам’ятник, існування — проіснувала, утримання — утримувала.

 

Вправа 162

Внесок Ярослава Мудрого у розвиток культури…

2� До дієслів дібрали іменники, які означають опред­мечені дії

Спорудили — споруда. Розмістив — розміщення. Поповнювалася — поповнення.

 

Вправа 163  Підкреслили іменники, які означають опредмечену дію

Я люблю усіх птахів за чарівний їхній спів, соловейка щебетання, дятла стук та скреготання.

^{Співав — спів, щебетав — щебетання, стукав — стук, скреготав — скреготання.}

 

Вправа 164

2� Поміркували про справжню дружбу…

3� Спорід­нені слова записали парами, підкреслили іменники

Добрий — доброта, щирий — щирість, привітний — привітність, вдячний — вдячність,  чесний — чесність, відповідальний — відповідальність.

 

Вправа 165

^{По-ки дощ хо-ло-дний лив, я річ ва-жли-ву зро-зу-мів: хто о-дин — зав-жди сум-ний: в не-по-го-ду, в день я-сний. З дру-гом світ ста-є чу-до-вим, на-віть в зли-ву ко-льо-ро-вим!}

^{Тема: поетичний монолог про дружбу.}

^{Головна думка: «з другом світ стає чудовим».}

^{Мета: уславлення дружби.}

2� Дібрали спільнокореневі імен­ники, які називають опредмечені ознаки:

холодний — холод, сумний — сум, ясний — ясність, чудовим — чудо, кольоровим — колір.

^{Частини мови розрізняємо за питаннями: (який?) холодний — (що?) холод, (який?) сумний — (що?) сум, (який?) ясний — (що?) ясність, (яким?) чудовим — (що?) чудо, (яким?) кольоровим — (що?) колір.}

 

Вправа 166  У групах споріднених слів підкреслили іменники, які називають опредмечені ознаки

Радісний, радість. Білий, білизна. Великий, величина. Сила, сильний. Працелюбний, праця. Блакить, блакитний.

^{Прикметники (який?): радісний, білий, великий, сильний, блакитний.}

^{Іменники (що?): радість, білизна, величина, сила, праця, блакить.}

 

Вправа 167  Підкресли іменники, які означають опредмечені дії та ознаки

Синь гаїв, поля, світання,

пісня солов'їна,

ніжний шепіт і зітхання —

моя Україна.

^{Синь — синій, світання – світає, шепіт – шепотіти, зітхання – зітхати.}

 

Вправа 168 Ребус

Шоколад     кекс    тигр  в           колектив

2� Орфограма: колекти́в (ненаголошений голосний звук [е] шукаємо за орфографічним словником).

3� Дітям краще в колективі. Вони вчаться дружити, спілкуватися, дізнаються багато нового.

 

Вправа 169

Події відбуваються у школі. Їжачок вперше прийшов в учнівський колектив. Колючки заважали їжачкові гратися з однолітками. Діти вручили їжачкові незвичний подарунок, щоб він зміг спілкуватися у колективі. Білочка правильно зробила, що організувала колек­тивний подарунок. Щоб клас був дружнім, повинна бути взаємна підтримка.

 

Вправа 170 Велика буква у власних назвах

2� Виписали власні назви: Україна, Семен Гулак-Артемовський, Марія Примаченко, Іван Сила, Андрій Шевченко, Ліна Костенко.

^{Велика бувка у власних назвах: Україна (назва країни); Гулак-Артемовський, Примаченко, Сила, Шевченко, Костенко (прізвища); Семен, Марія, Іван, Андрій, Ліна (імена).}

3� Виписали загальні іменники: українка, українець, українці, мова, держава, люди.

^{Загальні іменники — це назви, які дають багатьом пред­метам, їх пишуть з малої букви.}

 

Вправа 171

^{Загальні імен­ники: місто, річка, країна, вулиця, село, майдан, гори.}

^{Власні іменники: Україна, Львів, Хрещатик, Десна, Моринці, Незалежності, Карпати.}

Країна Україна, місто Львів, вулиця Хрещатик, ріка Десна, село Моринці, майдан Незалежності, гори Карпати.

 

Вправа 172

^{Шацькі озера — група з двадцяти трьох озер на Волині. Найбільші з них — Луки, Пулемецьке, Пісочне, Кримне, Світязь. Цікаво, що Світязь — найглибше озеро природного походження в Україні. Тут водяться унікальні види птахів, яких можна побачити на власні очі: великі норці, лебеді, крижні, навіть орлан-білохвіст.}

2� Завдання на вибір

1) Власні іменники: Швацькі, Волині, Луки, Пулемецьке, Пісочне, Кримне, Світязь, Україні.

2) Загальні іменники: озера, група, озер, озеро, походження, види, птахів, очі, норці, лебеді, крижні, орлан-білохвіст.

 

Завдання 173

Власні назви: Чернігів, Валерій Сергійович, Кеша, Франко, Петренко, Світязь, Україна, Лунтик, Карпати, Дніпро.  

^{Чернігів (назва міста), Валерій Сергійович (ім’я, прізвище), Кеша (кличка), Франко (прізвище), Петренко (прізвище), Світязь (назва озера), Україна (назва країни), Лунтик (назва казкової істоти), Карпати (назва гір), Дніпро (назва річки).}

Загальні назви: дерево, горобчик, гора, прізвище, підручник, озеро, продавець, вулиця, українець.

 

Завдання 174

Красиві наші міста. Славетні Львів, Харків, Одеса. На берегах Дніпра розкинулись такі міста: Київ, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Канів. І все хочеться побачити, скрізь побувати.

^{Власні назви: Львів, Харків, Одеса, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси, Канів (назва міст), Дніпра (назва річки).}

^{Загальні назви: міста, берегах.}  

 

Завдання 175 Завдання на вибір.

1) До загальних назв дописали власні: поет Тарас Шевченко, письменниця Олена Пчілка, село Журавки, місто Київ, річка Прип’ять, друг Андрій, подруга Софія.  

2) Імена семи однокласників у алфавітному порядку: Андрій, Борис, Валя, Григорій, Денис, Євген, Жанна.

 

Вправа 176

Однина	Множина
метелик собака котик дерево	метелики собаки котики дерева

Вправа 177

1� Визначили число імен­ників

Весна (одн.) йде та йде. Ось уже і небо (одн.) голубе і чисте.

Весна (одн.) йде та йде. Ось уже і небо (одн.) голубе і чисте. Сонечко (одн.) блищить і горить, гаї (мн.) розвиваються, садки (мн.) зацвітають. Увечері десь тьохнув соловейко (одн.) на листатому клені (одн.). Кує зозуля (одн.) на високій березі (одн.), гуде бджола (одн.). Мигтять білі метелики (мн.), понад моло­денькою травичкою (одн.), хрущі (мн.) літають гучливі. Якийсь гомін (одн.), гук (одн.) якийсь чи з-під землі (одн.), чи з води (одн.), чи з неба (одн.)!

2� Вправи на змінювання іменників за числами.

 

Вправа 178

Небо вміє говорити звуками птахів.

2� Позначили закінчення

Жайворонк[и] — жайворонок[]. Соловейк[и] — соловейк[о]. Лелек[и] — лелек[а]. Журавл[і] — журавель[]. Ворон[и] — ворон[а]. Грак[и] — грак[]. Голуб[и] — голуб[]. Мови — мов[а].

 

Вправа 179

^{Із вуглинки-невидимки олівця собі зробив і малює угорі на березовій корі вовка, жабу, черепаху, зайця, мавпу, диво-птаха, і лисицю, і слона, і ведмедя-ревуна. Все малює угорі на березовій корі. А хто малює? Га?}

1) В іменниках у однині позначили закінчення: вуглинк[и]-невидимк[и], олівц[я], кор[і], вовк[а], жаб[у], черепах[у], зайц[я], мавп[у], див[о]-птах[а], лисиц[ю], слон[а], ведмед[я]-ревун[а].

 

2) Назви тварин змінили за числами, позначили закінчення.

Вовк[] — вовк[и]. Жаб[а] — жаб[и]. Черепах[а] — черепах[и]. Заєць[] — зайц[і]. Мавп[а] — мавп[и]. Диво-птах[] — Диво-птах[и]. Лисиц[я] — лисиц[і]. Слон[] — слон[и]. Ведмідь-ревун[] — ведмеді-ревун[и].

Інші завдання дивись тут...