Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СТОРІНКА 31  Багатозначні слова

Вправа 3, 4 На За-кар-па-тті не-по-да-лік мі-ста Хуст є не-зви-чай-на до-ли-на. Ко-ли на-ста-є мі-сяць (проміжок часу) тра-вень, там за-цві-та-є бе-зліч бі-ло-сні-жних нар-ци-сів.

Місяць завис над нічним селом. Місяць – це супутник Землі. На нічному небі місяць стереже зорі.

 

Вправа 5, 6 Нар-цис був си-ном рі-чко-вих бо-жеств. Я-кось на по-лю-ва-нні він на-хи-лив-ся до дже-ре-ла, щоб на-пи-­тись, і по-ба-чив сво-є ві-ддзер-ка-ле-не о-бли-ччя. Вла-сна вро-да так вра-зи-ла ю-на-ка, що він не зміг ві-дій-ти від по-ті-чка й на-ві-ки за-стиг над ним. Так і став чу-до-во-ю кві-ткою...

Став (зупинився) коло джерела.

Став (почав) пити воду із джерела.

Так і став (перетворився) чудовою квіткою.

 

Вправа 7  Текст зі словами забивати, ворота...

1) Василько вчиться забивати гол. Люди вирішили забивати вогонь ковдрами. Тато почав забивати цвяхи молотком. Не можна забивати беззахисних тварин.

2) Нові футбольні ворота придбали для шкільного стадіону. Увечері дідусь замикав ворота. Кордон – ворота держави. Золоті Ворота – архітектурний  пам’ятник Києва.

 

СТОРІНКА 32

Вправа 8

Артемко своїм носом врізався у високі хвилі. Корабель вдарився носом і розвалився.

До виділених слів дібрали слова, протилежні за значенням (антоніми):

гострим – тупим, великі – малі, розплакався – розсміявся.

 

Вправа 1 Багатозначні слова

Зрізаю я траву, колосся (гостра коса). В дівчат я сплетена з волосся (дівоча коса).  А ще я суші довга стрічка, що забігає в море, річку (піщана коса). Відгадка: коса

 

Вправа 2 Слова-ознаки (прикметники) до кожного значення слова-відгадки.

У дівчини коса (яка?) заплетена, русява.

У морі коса (яка?) піщана, морська.

У косаря коса (яка?) металева, гостра.

 

Вправа 3  Слова-омоніми

По дорозі їхав віз (що?, іменник, засіб пересування). Він із лісу дрова віз (що робив?, дієслово, переміщав).

А на греблі через став (що?, іменник, водойма) заскрипів наш віз і став (що зробив?, дієслово, зупинився).

Я до хати дрова ніс (що робив?, дієслово, переміщав), і замерз у мене ніс (що?, іменник, орган нюху).

 

СТОРІНКА 33

Вправа 4  У Кар-па-тах близь-ко трид-ця-ти ти-сяч рі-чок і по-то-ків. Най-біль-ші се-ред них — Дні-стер і Ти-са. Рі-ки Кар-пат ма-ють гір-ський ха-ра-ктер. Во-ни спу-ска-ю-ться по схи-лах гір, то-му їх те-чі-я швид-ка й бур-хли-ва.

З тексту я дізналась про водойми Карпат та їхній характер. Гірські річки швидкі та бурхливі.

Лексичне значення слова потік

 

Вправа 5

Навесні малий потік (що?, іменник, річка) стрімголов униз потік (що зробив?, дієслово, перемістився). Через поле і долину (що?, іменник, рівна місцевість) до людських осель долину (що зроблю?, дієслово, поширюся в просторі)!

Синонім до слова хвалько: зухвалець.

 

Вправа 6  Напиши, що ти знаєш про річки і потоки Карпат

У Карпатах тече багато річок і потоків. Вони течуть між високими горами. Їхні течії стрімкі та бурхливі. Дністер і Тиса – найбільші річки.

 

Вправа 7  Значення слова поле

Бу-ва-є ша-хма-тне, у клі-тку, і те, що ко-ло-си-ться влі-тку. На ста-ді-о-ні ще бу-ва-є, і зо-шит та-кож йо-го ма-є. Відгадка: поле.

Чорно-білі фігури зайняли поле на дошці. Заколосилось поле за селом. Футбольне поле засіяли травою. Не виходьте за поле аркуша!

  

СТОРІНКА 34

Вправа 1  Споріднені (спільнокореневі) слова

,

,

 

Вправа 2

З ко-рі-ння ро-зро-ста-є-ться ма-ли-на лі-со-ва. Від ко-ре-ня зро-ста-ють но-ві-сінь-кі сло-ва: сад, са-ди-ти, са-дів-ник, ліс, лі-со-чок і лі-сник, бу-ду-ва-ти й бу-дів-ник, кві-тка, кві-то-чка, кві-тник…

Позначили корінь у спільнокореневих словах:

 ,, 

 ,,,

,

,,

 

СТОРІНКА 35

Вправа 3, 4  Ми вий-шли на Я-блу-ни-цький пе-­ре-вал. Він роз-та-шо-ва-ний бі-ля се-ла Я-блу-ни-ця і з'є-дну-є За-кар-па-ття й І-ва-но-Фран-ків-щи-ну. На пе-ре-ва-лі від-кри-ва-є-ться кра-си-вий кра-є-вид на го-ру Го-вер-лу.

О-днак не тіль-ки сво-ї-ми кра-є-ви-да-ми ві-до-мий Я-блу-ни-цький пе-ре-вал. Ці-лий рік тут пра-цю-є су-­ве-нір-ний ри-нок, де мо-жна ку-пи-ти гу-цуль-ські су-ве-ні-ри, вов-ня-ні шкар-пе-тки, ви-ши-ван-ки.

Взяли інтерв’ю за поданими запитаннями:

— Куди вийшли друзі?

— На Яблуницький перевал.

— Чому перевал має таку назву?

— Бо знаходиться біля села Яблуниця.

— З якої області йшли друзі?

— Зі Закарпатської області.

— У яку область прямують?

— В Івано-Франківську область.

— Що побачили друзі на перевалі?

— Сувенірний ринок, де можна купити гуцульські сувеніри, вовняні шкарпетки, вишиванки.

 

Вправа 5  Позначили корінь

Виділене

слово

Спільнокореневі слова

, , ,

,

 

Вправа 6  Напиши, що цікавого дізналися про Яблуницький перевал

Цікаво було дізнатися, що Яблуницький перевал сполучає дві сусідні області. З нього відкривається чудовий краєвид на Говерлу – найвищу гору Карпат. На перевалі цілий рік працює сувенірний ринок. Хотілося би відвідати це мальовниче місце.

 

Вправа 7  Позначили корінь

 , ;

, , ;

, , ;

,

 

СТОРІНКА 36

Вправа 1 

На бе-ре-зі рі-чки Прут роз-та-шо-ва-не мі-сто Я-рем-че. Йо-го о-кра-со-ю є пов-но-во-дний во-до-спад Про-бій. У са-мо-му цен-трі мі-ста во-ди рі-чки Прут з ве-ли-че-зно-ю си-ло-ю па-да-ють у-низ із во-сьми-ме-тро-во-ї ви-со-ти.

Позначили корінь у спільнокореневих словах:

 – ,,,,,,,,.

 

Вправа 2  Яку інформацію про місто Яремче можна дізнатися з рекламного щита?

Із рекламного щита можна дізнатися про різні заходи у місті, які організовують для відпочивальників: похід у гори, сплав гірською річкою, верхова їзда, рибалка форелі, гуцульська кухня, катання на велосипедах і квадроциклах, придбання сувенірів.

Яка інформація тебе най­більше зацікавила? Мене зацікавив похід у гори.

 

Вправа 3 Дібрали спільнокореневі слова і позначили корінь

 – ,,,,,

 

Вправа 4  Підкреслили слова, у яких звуків менше, ніж букв

Читалочка з Ґаджиком залюбки каталися на квадроциклі.

Родзинка і Щебетунчик їхали на прогулянку верхи на конях.

Ґаджик – букв 6 («ґе», «а», «де», «же», «и», «ка»), звуків 5 (наголос  Ґа́джик  склади  Ґа-джик  звукова схема  [— ●́ | — ● —]  звуковий розбір слова  [г а дж и к])

Родзинка – букв 8 («ер», «о», «де», «зе», «и», «ен», «ка», «а»), звуків 7 (Родзи́нка   Ро-дзин-ка   [— ● | — ●́ — | — ●]  [р о дз и н к а])

 

СТОРІНКА 37

Вправа 5  Напиши, чи захотілось тобі побувати у місті Яремче та чому…

 

Вправа 6  

1. Квітка, троянда (синоніми)

2. Квітник, клумба (синоніми)

2.,,,,,,,, (спільно­кореневі слова)

 

Вправа 7

1. Дерево, деревце, дерев’яний. («Зайве» слово дуб – порода дерева)

2. Весна, весняний, веснянка. («Зайве» слово веселий – настрій)

 

Вправа 8  Позначили корінь

 в поле лине й нас туди веде.

Ти, моя , не губись ніде.

, , рідне .

Скільки тут ступало босих ноженят!

До спільнокореневого слова з м’яким приголосним звуком побудували звукову схему:

стеженя  стеженя́  сте-же-ня  [— — ● | — ● | = ●́]  [с т е ж е н' а]

 

СТОРІНКА 38

Вправа 1, 2

Буковель.  Біля підніжжя гори Буковель розкинувся гір­ський курорт «Буковель».

Яке слово в цьому реченні багатозначне? Слово Буковель багатозначне, бо означає назву гори і курорту.

Чи є в реченні слово, вжите в переносному значенні? Розкинувся курорт.

Які слова в цьому реченні спільнокореневі? Гори, гірський.

 

Вправа 3  Позначили корінь у спільнокореневих словах: гори, гірський.

 

Вправа 4  Змінили слова так, щоб вони називали один предмет, позначили корінь, підкреслили букви, які позначають голосні звуки, що чергуються в корені

 — ,  — ,  — ,  — ,  — ,  — 

 

Вправа 5 У словах позначили корінь, підкреслили в коренях букви, які позначають голосні звуки, що чергуються:

Туристи готувались до .

Ми спакували в рюкзаки всі свої .

Біля вогнища до  лунали пісні.

Похід – походу, річ – речі, ніч – ночі

 

СТОРІНКА 39

Вправа 6

Заголовок тексту: «Буковель»

Бу-ко-вель — най-по-пу-ляр-ні-ший гір-сько-ли-жний ку-рорт у Кар-па-тах. У-зим-ку сю-ди зві-ду-сіль при-ї-здять лю-би-те-лі ли-жно-го спор-ту.

У-лі-тку Бу-ко-вель при-ва-блю-є най-біль-­шим в У-кра-ї-ні шту-чним о-зе-ром із пля-­жем. Тут мо-жна ку-па-ти-ся, за-сма-га-ти, ка-та-ти-ся на во-дних ли-жах, ка-та-ма-ра-нах, гі-дро-ци-клах.

Я довідався, що «Буковель» – гарний курорт для відпочинку і взимку, і влітку.

 

Вправа 7 Напиши, у яку пору року тобі хотілося б побувати на Буковелі та чому...

 

Вправа 8 У спільнокореневих словах позначили корінь, підкреслили букви, які позначають голосні звуки, що чергуються в корені

 — ,  ,  — ,  — ,  — ,  — ,   — .

Усі приголосні звуки м’які або пом’якшені у слові кінь [– ● =] [к’ і н']

До фінішу першим прибіг кінь Вихор. Запряжений у віз кінь стояв у провулку. У нашого сусіда є кінь Гнідий.

 

Вправа 1  Чергування приголосних звуків у коренях слів [г] — [з] — [ж], [к] — [ц] — [ч], [х] — [с] — [ш]

 –  – .

 –  – .

 – у  – .

 

СТОРІНКА 40

Вправа 2 У спільнокореневих словах позначили корінь і підкреслили букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються [г] — [з] — [ж], [к] — [ц] — [ч], [х] — [с] — [ш]

 – на  –

 – на  – .

 – в  – 

 

Вправа 3, 4

На світлині зображений музей писанок.

Мі-сто Ко-ло-ми-я сла-ви-ться ві-до-мим на весь світ му­-зе-єм пи-са-нок. Бу-дів-ля му-зе-ю ма-є фор-му ве-ли-че-зно-­го ве-ли-ко-дньо-го яй-ця за-вви-шки чо-тир-над-цять ме-трів. У му-зе-ї мо-жна по-ба-чи-ти у-ні-каль-ні дав-ні пи-сан-ки не тіль-ки з рі-зних ку-то-чків У-кра-ї-ни, а й з А-ме-ри-ки, Ка-на-ди, Че-хі-ї, Фран-ці-ї, Ін-ді-ї, Ки-та-ю, Є-ги-пту й ін-ших кра-їн.

Капличка «Писанка...»

 

СТОРІНКА 41

Вправа 5 У спільнокореневих словах позначили корінь і підкреслили букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються [с] — [ш]

 – .

 – .

 

Вправа 6

До якого свята виготовляють писанки? Писанки виготовляють до Великодня.

Що з ними роблять? Усі дари освячують у церквах.

Напиши, чи доводилося тобі виготовляти писанки…

 

Вправа 7 Підкреслили букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються в корені:

Справжній  пізнається в біді.

І  своєї хати хочеться.

У  і голка важка.

Краще синиця в , ніж журавель у небі.

Друзі – друг – дружний, собака – на собаці – собачка, дорога – на дорозі – доріжка, рука – у руці – ручка.

 

Вправа 1

Малий (малюк, маленький, малюсінький, мало) і маляр (малювати, мальований, намальоване, замальовано) не спільнокореневими, бо мають різне значення: малий стосується розміру, маляр – професії.

Інші завдання дивись тут...