Інші завдання дивись тут... 

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СТОРІНКА 67

Вправа 9

^{Мі-сяць я-сне-сень-кий про-мінь ти-хе-сень-кий ки-нув до нас. Спи ж ти, ма-ле-сень-кий, пі-зній бо час.}

Слова зі зменшувальним прикметниковим суфіксом –есеньк- (позначили корінь, суфікс, закінчення):

, , , , , , , , , , , , , .

^{У слові яснесенький основа яснесеньк-, закінчення -ий (змінюємо яснесенька, яснесенькою), корінь ясн- (підбираємо спільнокореневі ясно, прояснення), суфікс –есеньк-.}

^{У слові тихесенький основа тихесеньк-, закінчення -ий (змінюємо тихесенька, тихесенькою), корінь тих- (підбираємо спільнокореневі тихий, тишина, тихо), суфікс –есеньк-.}

^{У слові малесенький основа малесеньк-, закінчення -ий (змінюємо малесенька, малесенькою), корінь мал- (підбираємо спільнокореневі малий, малюк), суфікс –есеньк-.}

 

Вправа 1 

Будова слова за схемою префікс-корінь-суфікс-закінчення:

, , .

^{У слові беззвучний основа беззвучн-, закінчення –ий (змінюємо беззвучна, беззвучним), корінь звук- (підбираємо спільнокореневі звук, звучний), суфікс –н-.}

^{У слові підводний основа підводн-, закінчення –ий (змінюємо підводна, підводним), корінь -вод- (підбираємо спільнокореневі вода, водний), префікс під-, суфікс –н-.}

^{У слові посадка основа посадк-, закінчення –а (змінюємо посадки, посадкою), корінь -сад- (підбираємо спільнокореневі садити, посаджений), префікс по-, суфікс –к-.}

Слова за схемою корінь-суфікс-закінчення: морозний, лісник, снігурі.

^{У слові морозний основа морозн-, закінчення –ий (змінюємо морозна, морозним), корінь мороз- (підбираємо спільнокореневі мороз, морозець), суфікс –н-.}

^{У слові лісник основа лісник, нульове закінчення (змінюємо лісника, лісником), корінь ліс- (підбираємо спільнокореневі ліс, лісовий), суфікс –ник-.}

^{У слові роздуми основа роздум-, закінчення –и (змінюємо роздумами, роздумах), корінь -дум- (підбираємо спільнокореневі дума, задумка), префікс –роз-.}

^{У слові снігурі основа снігур-, закінчення –і (змінюємо снігурами, снігурів), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніговий, сніг), суфікс –ур-.}

 

Вправа 2  Розібрали за будовою (позначили префікс, корінь, іменниковий суфікс, закінчення)

, , , .

^{У слові сестричка основа сестричк-, закінчення –а (змінюємо сестричкою, сестрички), корінь сестр- (підбираємо спільнокореневі сестра, сестринський), суфікс –ичк-.}

^{У слові братик основа братик, закінчення нульове (змінюємо братика, братиком), корінь брат- (підбираємо спільнокореневі брат, братський), суфікс –ик-.}

^{У слові друг основа друг, закінчення нульове (змінюємо друга, другом), корінь друг  (підбираємо спільнокореневі дружній, подруга).}

^{У слові подружка основа подружк-, закінчення –а (змінюємо подружки, подружкою), корінь друг- (підбираємо спільнокореневі друг, дружний), префікс по-, суфікс –к-.}

 

Вправа 3  Розібрали за будовою корінь-суфікс-закінчення

День – , осінь – , сон – , кінь – , туман – .

^{У слові денний основа денн-, закінчення –ий (змінюємо денна, денною), корінь ден- (підбираємо спільнокореневі день, поденно, деньок), суфікс –н-.}

^{У слові осінній основа осінн-, закінчення –ій (змінюємо осіння, осінньою), корінь осін- (підбираємо спільнокореневі осінь, восени), суфікс –н-.}

^{У слові сонний основа сонн-, закінчення –ий (змінюємо сонна, сонною), корінь сон- (підбираємо спільнокореневі сон, сонно, соня), суфікс –н-.}

^{У слові кінний основа кінн-, закінчення –ий (змінюємо кінна, кінною), корінь кін- (підбираємо спільнокореневі кінь, кінський, конячий), суфікс –н-.}

^{У слові туманний основа туманн-, закінчення –ий (змінюємо туманна, туманною), корінь туман- (підбираємо спільнокореневі туман, туманність, затуманилось), суфікс –н-.}

В утворених ознаках предметів (прикметниках) подовжений приголосний звук:

денний  наголос   де́нний  склади  де-нний  звукова схема  [— ●́ | —: ● =] звуковий розбір слова [д е н: и й]

^{осінній     осі́нній     о-сі-нній    [● | = ●́ | =: ● =]  [о с' і н': і й]}

^{сонний     со́нний     со-нний     [— ●́ | —: ● =]  [с о н: и й]}

^{кінний      кі́нний      кі-нний      [–– ●́ | —: ● =]  [к´ і н: и й]}

^{туманний  тума́нний  ту-ма-нний    [— ● | — ●́ | —: ● =]  [т у м а н: и й]}

 

СТОРІНКА 68

Вправа 4

Заголовок тексту: «Зима».

^{У ве-се-ло-му тан-ку кру-тя-ться сні-жин-ки. Як сні-гур-ка у він-ку мо-ло-да я-лин-ка. На ка-ли-ні сні-гу-рі спо-чи-ва-ти сі-ли. Хур-то-ви-ни сні-го-ві все сніж-ком по-кри-ли.}

Спільнокореневі слова розібрали за будовою корінь-суфікс-закінчення:

, , , , .

^{У слові сніжинки основа сніжинк-, закінчення –и (змінюємо сніжинка, сніжинкою), корінь сніж- (підбираємо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговий), суфікс –инк-.}

^{У слові снігурка основа снігурк-, закінчення –а (змінюємо снігурка, снігуркою), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговий), суфікси –ур-, –к-.}

^{У слові снігурі основа снігур-, закінчення –і (змінюємо снігуря, снігурем), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговий), суфікс –ур-.}

^{У слові снігові основа снігов-, закінчення –і (змінюємо снігова, сніговою), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговий), суфікс –ов-.}

^{У слові сніжинки основа сніжк-, закінчення –ом (змінюємо сніжок, сніжку), корінь сніж- (підбираємо спільнокореневі сніг, сніжний, сніговий), суфікс –к-.}

 

Вправа 5

^{На Во-ли-ні по-бли-зу мі-ста Шацьк роз-та-шо-ва-ні Ша-цькі о-зе-ра. У-зим-ку во-ни по-кри-ва-ю-ться мі-цним ша-ром льо-ду і пе-ре-тво-рю-ю-ться в пре-кра-сну ков-зан-ку. Тут мо-жна по-ка-та-ти-ся на ков-за-нах. А-ле зна-чно ці-ка-ві-ше — на бу-є-рах. Це ві-триль-ник на ков-за-нах.}

З тексту я дізналась про буєри. Виявляється, що буває вітрильник на ковзанах.

 

Вправа 6  

Будова слова	Споріднені слова
корінь-закінчення:	озерний, приозерний, озерце, заозер’я
префікс-корінь-суфікс-закінчення:	краса, красень, красуня, прекрасно, прикрашати, красивий
корінь-суфікс-закінчення:	ковзани, ковзати, ковзає, сковзко, сковзкий

^{У слові озера основа озер-, закінчення –а (змінюємо озері, озером), корінь озер- (підбираємо спільнокореневі озерний, озерце).}

^{У слові прекрасну основа прекрасн-, закінчення –у (змінюємо прекрасна, прекрасний), корінь крас- (підбираємо спільнокореневі краса, красень), префікс пре-, суфікс –н-.}

^{У слові ковзанку основа ковзанк-, закінчення –у (змінюємо ковзанка, ковзанкою), корінь ковз- (підбираємо спільнокореневі ковзати, сковзко, ковзани), суфікси –ан-, -к-.}

 

Вправа 7  Напиши, які зимові розваги подобаються…

 

Вправа 8 Виділені слова розібрали за будовою (позначили корінь, суфікс, закінчення)

Лютий в гості на  кличе всю свою . Та родина — не мала, суне й суне без числа. ,  — і , і ; завірюхи клаповухі, і сніжинки-балеринки, і , і  — вже вони близенько, близько.

^{У слові гостину основа гостин-, закінчення –у (змінюємо гостина, гостиною), корінь гост- (підбираємо спільнокореневі гості, гостинний), суфікс –ин-.}

^{У слові родину основа родин-, закінчення –у (змінюємо родина, родини), корінь род- (підбираємо спільнокореневі родич, родинний), суфікс –ин-.}

^{У слові морозище основа морозищ-, закінчення –е (змінюємо морозища, морозищем), корінь мороз- (підбираємо спільнокореневі мороз, морозко), суфікс –ищ-.}

^{У слові морозеньки основа морозеньк-, закінчення –и (змінюємо морозенька, морозеньком), корінь мороз- (підбираємо спільнокореневі мороз, морозити), суфікс –еньк-.}

^{У слові великі основа велик-, закінчення –і (змінюємо велика, велике), корінь велик- (підбираємо спільнокореневі велич, великан).}

^{У слові маленькі основа маленьк-, закінчення –і (змінюємо маленьке, маленький), корінь мал- (підбираємо спільнокореневі малий, малеча), суфікс –еньк-.}

^{У слові вітренко основа вітренк-, закінчення –о (змінюємо вітренка, вітренку), корінь вітр- (підбираємо спільнокореневі вітер, вітряний), суфікс –енк-.}

^{У слові вітрисько основа вітриськ-, закінчення –о (змінюємо вітриська, вітриську), корінь вітр- (підбираємо спільнокореневі вітер, вітряний), суфікс –иськ-.}

 

СТОРІНКА 69

Вправа 1 

^{У древ-ніх слов'-ян був кра-си-вий зви-чай. До свя-та Но-во-го ро-ку во-ни ви-ро-щу-ва-ли в діж-ках кві-ту-чу ви­-шню. Де-рев-це при-кра-ша-ли і-гра-шка-ми, го-рі-ха-ми, я-блу-ка-ми. По-сту-по-во ви-шню ста-ла за-мі-ня-ти зе-ле-на я-ли-на.}

З тексту дізналась, що в давнину на Новий рік прикрашали не ялину, а вирощену квітучу вишню.

 

Вправа 2 Підібрали спільнокореневі (споріднені) слова

Вишня – вишневий, вишнево, вишняк, вишенька, вишнівка.

Ялина – ялиновий, ялинковий, ялиночка, ялинонька, ялинка.

Слова розібрали за будовою (позначили корінь, закінчення): , .

^{У слові вишня основа вишн-, закінчення –я (змінюємо вишні, вишням), корінь вишн- (підбираємо спільнокореневі вишнево, вишнівка, вишнева).}

^{У слові ялина основа ялин-, закінчення –а (змінюємо ялині, ялиною), корінь ялин- (підбираємо спільнокореневі ялинонька, ялинковий).}

 

Вправа 3, 4  

^{Но-вий рік свя-тку-ють у-сі на-ро-ди, а-ле ко-жний по-сво-є-му. Ан-глій-ці о-пів-но-чі від-чи-ня-ють за-дні две-рі бу-дин-ку, щоб че-рез них ти-хе-сень-ко втік ста-рий рік. В У-гор-щи-ні в пер-ші хви-ли-ни Но-во-го ро-ку стра-ш­ню-чим га-мо-ром ві-дга-ня-ють від до-мі-вок злих ду-хів. У Гре-ці-ї на-пе-ре-до-дні Но-во-го ро-ку ма-лень-кі ді-ти за-ли-­ша-ють бі-ля ка-мі-на сво-ї че-ре-ви-чки для по-да-ру-но-чків. В І-та-лі-ї в о-ста-нні хви-ли-ни ста-ро-го ро-ку зі стра-шним гур-ко-том па-да-ють з ві-кон ста-рі ме-блі, по-суд.}

Слова розібрали за будовою (позначили корінь, суфікс, закінчення):

, , , , , .

^{У слові старий основа стар-, закінчення –ий (змінюємо стара, старі), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старенький, старший, старість).}

^{У слові домівок основа домівок-, нульове закінчення (змінюємо домівка, домівки), корінь дом- (підбираємо спільнокореневі дім, домик), суфікс –ок-.}

^{У слові духів основа дух-, закінчення –ів (змінюємо духи, духу), корінь дух- (підбираємо спільнокореневі дух, духівник, задушливо).}

^{У слові маленькі основа маленьк-, закінчення –і (змінюємо маленька, маленьке), корінь мал- (підбираємо спільнокореневі малий, малюк), суфікс –еньк-.}

^{У слові подаруночків основа подаруночк-, закінчення –ів (змінюємо подаруночки, подаруночка), корінь дар- (підбираємо спільнокореневі дар, даруночки, дарований), суфікси –ун-, -очк-.}

^{У слові старий основа стар-, закінчення –і (змінюємо стара, старі), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старенький, старший, старість).}

 

Вправа 5   Напиши, яких новорічних традицій дотримуються в твоїй родині...

 

СТОРІНКА 70

Вправа 6

1. Спробуй задумане слово вгадати: префікс у нім, як у слові проспати. Корінь у слові гуляю впізнай. Суфікс такий, як у слові веснянка, закінчення в слові калина шукай.

Слова-відгадки розібрали за будовою (позначили префікс, корінь, суфікс, закінчення): .

^{У слові проспати префікс про-, бо спільнокореневе спати, сплюх.}

^{У слові гуляю корінь гул-, бо спільнокореневі гульки, гуляка.}

^{У слові веснянка основа веснянк-, закінчення -а (змінюємо веснянки, веснянкою), корінь вес- (підбираємо спільнокореневі весна, навесні, весінній), суфікси, -н-, –янк-.}

^{У слові калина закінчення –а, бо змінюємо калини, калиною.}

 

2. Корінь в слові написати, префікс в слові заспівай, а закінчення та суфікс в слові книжка пошукай.

Слова-відгадки розібрали за будовою (позначили префікс, корінь, суфікс, закінчення): .

^{У слові написати корінь –пис-, бо спільнокореневі письмо, писар, писати.}

^{У слові заспівай префікс за-, бо спільнокореневі співати,  спів.}

^{У слові гуляю корінь гул-, бо спільнокореневі гульки, гуляка.}

^{У слові книжка основа книжк-, закінчення -а (змінюємо книжки, книжкою), корінь книж- (підбираємо спільнокореневі книга, книжковий), суфікс –к-.}

 

Вправа 7

Слово має таку будову префікс-корінь-закінчення: .

^{У слові подвір’я основа подвір-, закінчення -я (змінюємо подвір’ям, подвір’ї), корінь двір- (підбираємо спільнокореневі двір, двірник), префікс по-.}

^{У слові свято основа свят-, закінчення -о (змінюємо свята, святом), корінь свят- (підбираємо спільнокореневі святковий, посвята, святкувати).}

^{У слові подарунки основа подарунк-, закінчення -и (змінюємо подарунку, подарунком), корінь дар- (підбираємо спільнокореневі дарувати, дар, подарунковий), префікс по-, суфікс –унк-.}

^{У слові дітвора основа дітвор-, закінчення -а (змінюємо дітвори, дітворою), корінь діт- (підбираємо спільнокореневі діти, дітки), суфікс –в-, -ор-.}

 

Вправа 8

Корінь-закінчення: , , , , , , , , , , , .

Корінь-суфікс-закінчення: , , , , , , , , .

 

Вправа 9

1. Що за слово, відгадай: корінь у садку сховався, префікс у постіль забрався, а закінчення та суфікс в слові хмарка пошукай. Відгадка: посадка.

Слова розібрали за будовою (позначили префікс, корінь, суфікс, закінчення):

, , , .

^{У слові садку основа садк-, закінчення -у (змінюємо садки, садком), корінь сад- (підбираємо спільнокореневі сад, садити), суфікс –к-.}

^{У слові постіль основа постіль, нульове закінчення (змінюємо постіллю, постелі), корінь стел- (підбираємо спільнокореневі стелити, застеляти), префікс по-.}

^{У слові хмарка основа хмарк-, закінчення -а (змінюємо хмарки, хмаркою), корінь хмар- (підбираємо спільнокореневі хмара, хмарно), суфікс –к-.}

^{У слові посадка основа посадк-, закінчення -а (змінюємо посадки, посадкою), корінь сад- (підбираємо спільнокореневі сад, садити, садівник), префікс по-, суфікс –к-.}

2. У слові захід корінь загубився, у переході префікс пошукай. У слові сонний суфікс притаївся, у золотий — закінчення впізнай. Відгадка: перехідний.

Слова-відгадки розібрали за будовою (позначили префікс, корінь, суфікс, закінчення):

, , , , .

^{У слові захід основа захід-, нульове закінчення (змінюємо заходом, заходу), корінь хід- (підбираємо спільнокореневі похід, хід), префікс за-.}

^{У слові переході основа переход-, закінчення –і (змінюємо переходу, переходом), корінь ход- (підбираємо спільнокореневі ходити, заходити), префікс пере-.}

^{У слові сонний основа сонн-, закінчення -ий (змінюємо сонні, сонним), корінь сон- (підбираємо спільнокореневі сон, соня, сонно), суфікс –н-.}

^{У слові золотий основа золот-, закінчення -ий (змінюємо золоті, золотим), корінь золот- (підбираємо спільнокореневі золото, позолочений), суфікс –ий-.}

^{У слові перехідний основа перехідн-, закінчення -ий (змінюємо перехідні, перехідним), корінь хід- (підбираємо спільнокореневі похідний, хід), префікс пере-, суфікс –н-.}

 

СТОРІНКА 71

Вправа 1 

Вишитий рушник — символ України.

^{Речення починаємо з великої букви, а власну назву держави Україна пишемо з великої букви.}

 

Вправа 2 Підкреслили орфограми

Подовжений приголосний звук: прощання, вітання, вишивання.

^{прощання  проща́ння  склади  про-ща-ння  [— — ● | — —●́ | =: ●]  [п р о ш ч а н': а]}

^{вітання    віта́ння   ві-та-ння  [–– ● | — ●́ | =: ●]  [в´ і т а н': а]}

^{вишивання  вишива́ння  ви-ши-ва-ння  [— ● | — ● | — ● | =: ●]  [в и ш и в а н': а]}

Написання прийменників окремо від інших частин мови: на рушнику, з орнаментом, до свята.

^{На (святковому чому?) рушнику, з (гарним чим?) орнаментом, до (нашого чого?) свята.}

Велика буква у назвах міст: Чернівці, Рівне, Житомир.

 

Вправа 3  Підкреслили орфограми

Вживання апострофа: п’ятірка, в’ється, б’є, бур’ян, з’юрмились.

Слова з буквосполученням ьо: деньок, пеньок, сьогодні, льон, нього  (бо де-ньок, пе-ньок, сьо-го-дні, льон, ньо-го).

Велика буква в іменах: Іринка, Софійка, Андрійко.

 

Вправа 4

Заголовок тексту: «Вишиванка»

Із часів незалежності України (велика буква) ви­шиванка почала повертатися в наше життя (подовжений приголосний звук). Її носять як святковий і па­тріотичний одяг (бо одягом, перевірка написання дзвінких приголосних). Нікого не здивує сьогодні (бо сьо-го-дні буквосполучення ьо) вишита сорочка в поєднанні (подовжений приголосний звук) зі строгим костюмом.

 

СТОРІНКА 72

Вправа 5 Підкреслили орфограми

Студенти зміста Чернівці запропонували святкувати навесні́ День вишиванки. Схиляй своїх друзів і знайомих до цього дійства.

^{З (нашого чого?, написання прийменників окремо) міста, Чернівці (велика буква у географічних назвах), святкувати (не пишемо апостроф), навесні́ (бо ве́сни для ненаголошеного звуку [е] в корені слова), День вишиванки (велика буква у назві свята), схиляй (префікс с-),  знайомих (бо зна-йо-мих, буквосполучення йо), цього (бо цьо-го, буквосполучення ьо).}

 

Вправа 6

Заголовок: «День вишиванки»

1. Чи є у тебе вишиванка? У мене є гарна вишиванка.

2. Чи хотілося б тобі святкувати День вишиванки? Мені хочеться святкувати День вишиванки.

3. А може ти вже долучався/долучалась до цього свята? Я долучалась до цього свята. У такий  день одягаю свою вишиванку. Нарядною приходжу до школи.

 

Вправа 7 Коли саме святкують День вишиванки?

У третій четве́р травня святкують День вишива́нки.

^{У третій четве́р (ненаголошений звук [и], [е] в коренях слів перевіряємо за словником) травня святкують День (велика буква у назвах) вишива́нки (бо ви́шивка, виши́вана, ненаголошений звук [и], [е] в коренях слів).}

 

Вправа 1, 2 Ненаголошений звук [и], [е] в коренях слів

Медо́вий — мед, риба́лка — ри́ба, висо́кий — вись, глибо́кий —  вглиб

Інші завдання дивись тут...