Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 103

^{Посвітлішало в гаях — вся шипшина в ліхтарях.}

^{Прилетіли снігурі, кажуть: — Наші ліхтарі! —}

^{Прилетіли горобці, кажуть: — Наші ліхтарці! —}

^{Прилетіли шишкарики, кажуть: — Наші ліхтарики! —}

^{А шипшина мирить їх: — Ці ліхтарики для всіх!}

2� Шипшина помирила птахів, словами про те, що її ягоди для усіх птахів.

3� Дзвінкий приголосний звук у кінці складу вимовляємо дзвінко:  горобці (бо го-роб-ці).

4� Спільнокореневі слова: ліхтарі, ліхтарці, ліхтарики.

^{Суфікси –ц-, -ик- надають здрібнілого значення.}

 

Вправа 104

Мигтить, просьба, нігті.

^{Перевірка написання дзвінких приголосних перед глухими: мигтить (бо миготить), просьба (бо просити), нігті (бо ніготь).}

 

Вправа 105

2� І варіант. Заголовок, який до­помагає зрозуміти, про що розповідається у творі:

«Шипшина і Природа», «Шипшина»;

ІІ варіант. Заголовок, який спонукає задуматися, чого навчає твір.

«Жадібність шипшини».

3� Порівняння легенди з віршем «Шипшинові ліхтарики».

Спільне: мова йде про шипшину та її плоди. Відмінне: у вірші шипшина щедра, а в легенді вона скупа.

4� Живе, плід, ягідки, стежці.

^{Перевірка орфограм: живе́ (ненаголошений звук [и], бо жив), плід (бо плодів), ягідки (бо ягідок), стежці (бо стежок).}

 

Вправа 106

Розсердилася Природа.

Покарала вона скупу Шипшину. Перетворила струнке дере­вце на кущ.

Росте тепер Шипшина на лісовій стежці. А кожен перехожий може зривати її плоди.

 

Вправа 107

Цвіт, плід, корінь шипшини здавна використовува­ли в народній медицині. Ягоди червоної шипшини містять у десять разів більше вітамінів, ніж лимон та апельсин.

^{Перевірка орфограм: медици́ні (бо ме́дик), черво́ної (за словником), лимо́н (за словником), апельси́н (за словником).}

2� Склали розповідь, уживаючи подані слова та сло­восполучення: лісові доріжки, сніжком, злетіла сойка, у кігтиках.

   Восени готується сойка до зими.

   Збирає жолуді. У кігтиках переносить їх по закутках. Знову і знову злітає сойка по корм.

   А коли сніжок замете лісові доріжки, сойка відшукає приховану поживу. З інших виростуть молоді дубки.

 

Вправа 108 Колядки…

Ой у саду, саду, саду-винограду.

Радуйся, радуйся, земле,

Син Божий народився. А у тому саду

сивий коник грає. Радуйся, радуйся, земле,

Син Божий народився.

 

Вправа 109

Спільнокореневі слова: колядка, колядник, колядувати.

2� Розповідне окличне речення

З Різдвом Христовим, любі діти!

 

Вправа 110 Позначили префікси за-, до-, пере-: , , .

2� Заспівали пташки в гаю. Глядачі зі співаками доспівали пісню. На репетиції ми двічі переспівали пісню.

 

Вправа 111

Заголовок: «Різдво», «Різдво нашого Бога».

2� Позначили префікси при-, з-, зі-, о-: , , , .

^{Визначаємо префікс за допомогою підбору спільнокореневих слів: прийшов (бо йшов), злагоду (бо лагодити), зігрівають (бо гріють), освітила (бо світила).}

3� Дібрали спільнокореневі слова з іншими префіксами

І варіант. Прийшов, перейшов, зайшов, відійшов, обійшов, дійшов, пройшов, надійшов.

ІІ варіант. Освітила, засвітила, присвітила, підсвітила.

 

Вправа 112

Заголовок: «Радісна звістка».

^{Ко-ли на-ста-ли Рі-здвя-ні свя-та, ма-лень-кі ко-ля-дни-ки, пій-мав-ши ча-рів-ним не-во-дом най-я-сні-шу зо-рю і ви-­ку-вав-ши у ча-рів-ній ку-зні срі-бні дзві-но-чки, ви-ру-ша-ли в да-ле-ку до-ро-гу. Зір-ка сві-ти-ла, щоб ко-ля-дни-ки не за-блу-ка-ли, не зби-ли-ся з пу-ті. Не-сли во-ни лю-дям ра-ді-сну ві-стку.}

2� Слова із чергуванням голосних звуків у корені: неводом – невід, зорю – зірка, несли – ніс, дзвіночки – дзвеніти.

3� Позначили префікси: , , , , , .

^{Визначаємо префікси підбором спільнокореневих слів: настали (бо стали), найяснішу (бо яснішу), викувавши (бо кували), вирушали (бо рушили), заблукали (бо блукали), збилися (бо билися).}

 

Вправа 113 Підкреслили слово з префіксом, позначили корінь і префікс

...І ми теж співаймо, Христа , із Марії рожденного смиренно благаймо:

— Просим Тебе, Царю, небесний владарю, даруй літа щасливії сего дому господарю. Даруй господарю, даруй господині, даруй долю, верни волю нашій неньці Україні!

3� Спільнокореневі слова розібрали за будовою: , .

 

Вправа 114

Загадка	Відгадка
Цей маленький робітник змалку працювати звик: тягне мушок, соломинки до великої хатинки. Так працює тяжко-важко у мурашнику ... .	Мурашка

2� Підкреслили службові частини мови

Тягне (до чого?) до хатинки; працює (де?, у чому?) у мурашнику; працювати (відколи?) змалку; робітник (який?) маленький; тягне (що?) соломинки; хатинки (якої?) великої; працює (як?) тяжко-важко.

 

Вправа 115

Повертається, вертається, відвертається.

2� Гуртом мурахи і лева здолають.

 

Вправа 116

Дотягне до стежки, відтягне від стежки, затягне за стежку.

^{Прийменник пишемо окремо: до, від, за.}

^{Визначаємо префікс дієслова добором спільнокореневих слів: дотягне, відтягне, затягне  (бо тягне).}

 

Вправа 117  Підкреслили прийменники і позначили префікси

Поміж комахами є такі, що живуть громадами. Ви, певно, не раз бачили, як невтомні мурашки тя­гають траву, прутики, щоб збудувати височенький горбик — мурашник. Цей горбик — то тільки покрівля мурашиного житла. Під землею в мурашиній оселі сила-силенна ходів і всіляких кімнаток одна над одною в кілька поверхів.

2� Мурахи (які?) кмітливі, вправні, невтомні, невсипущі, працьовиті.

3� «Зайве» слово павук.

Комахи	Павукоподібні
бджола, муха, мураха, метелик, жук	павук

Вправа 118

— Нічого не треба. Я шукаю свою нору.

— Запам’ятай, що мурашник – це наша домівка.

— Ти що не бачиш, що наступив на мурашник.

— Вибачайте, просто удень я недобачаю.    

— Гаразд! Ми проведемо тебе до твоєї домівки. Мурахи, вперед!

 

Вправа 119

З прийменниками	З префіксами
на лапах, в ноги, в боки, в живіт, на кінчику, на вхід, до мурашника, у нас	погрозливо, проказала, наступа, присів, зачаїв, подих, наступаєш

Вправа 120

Загадка	Відгадка
Хоч безкрилий, а літає, безголосий — свище. Хоч безрукий, а, буває, груші з дерева збиває, навіть часом вириває сосни з коренищем. А як втомиться — впаде і нема його ніде.	Вітер

2� Слова з префіксом без-: безкрилий, безголосий, безрукий.

3� Позначали префікси роз-, без-.

Вітер дув-, вітер букви .

 

Вправа 121

Розритий, безрідний, розкутий.

 

Вправа 122

Безнадійний, розклад, безриб'я, безсмертний, розписка, розсипає.

2� Розібрали за будовою: , , .

^{У слові безнадійний основа безнадійн-, закінчення –ий (змінимо безнадійна, безнадійні), корінь надій- (підберемо спільнокореневі надія, надійність, надіятися), префікс без-, суфікс –н-.}

^{У слові безсмертний основа безсмертн-, закінчення –ий (змінимо безсмертна, безсмертні), корінь смерт- (підберемо спільнокореневі смерть, смертний, смертник), префікс без-, суфікс –н-.}

^{У слові розписка основа розписк-, закінчення –а (змінимо розписки, розпискою), корінь пис- (підберемо спільнокореневі писар, писати, письмо), префікс роз-, суфікс –к-.}

3� На безриб'ї і рак – риба.

 

Вправа 123

3� Слова з префіксом роз-: розповіли, розгнівалося, розходився.

Поділили для переносу по-різному:

роз-повіли, розпо-віли, розпові-ли;

роз-гнівалося, розгні-валося, розгніва-лося, розгнівало-ся;

роз-ходився, розхо-дився, розходив-ся.

4� Синоніми з префіксом роз-: розгнівалося, розсердилося.

 

Вправа 124 Позначили префікс, підкресли слово, якому відповідає звукова модель

 з вітром, листочки зів'ялі.

2� Зів’ялі  [= ● — | = ●́ | = ●]

^{Читаємо звукову схему: у слові три склади, другий склад наголошений, 3 голосні звуки, 4 приголосні звуки (3 м’які приголосні звуки, 1 твердий приголосний звук).}

 

Вправа 125

^{Хто зерно сіє золоте в землі палку невтому, той сам пшеницею зросте на полі вселюдському.}

^{У землі сховалось, щоб зимою спати, піднялось весною з теплої ріллі. Влітку з нього виріс колосок вусатий, щоб пишалась осінь хлібом на столі.}

Слова в переносному значенні: зерно золоте, землю палку невтомну, полі вселюдському, колосок вусатий, пишалась осінь.

2� Префікс с-, з-: зросте, сховалось.

 

Вправа 126

Хлібець, хлібина, хлібороб.

2� Позначили префікси по-, в-, з-

  —  рясно.

^{Визначаємо префікс за допомогою спільнокореневого слова: посієш (бо сієш), вчасно (бо час), збереш (бо береш).}

 

Вправа 127

схитрувала спізнилася зшила

зв'язав схвалив зібрав

зігріти збігти скидати

Вправа 128

2� Хлопчик коваля врятував киян від голоду. Він приніс із гори зернятко і посадив його. Виріс із зернятка кущ розкішної пшениці. Нею люди і нагодувалися.

3� І варіант. Дажбог народився у багато­дітній родині київського коваля Сварога. Коли у Києві розпочався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його. Виріс із зернятка кущ розкішної пшениці. Нею люди і нагодувалися.

^{Визначаємо префікс за допомогою спільнокореневого слова: народився (бо родився), розпочався (бо почався), приніс (бо ніс), посадив (бо садив), виріс (бо ріс), нагодувалися (бо годувалися).}  

ІІ варіант. Але по дорозі військо Чорнобогове знищило валку з хлібом, а Дажбога і Сварога посікло. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе, зробили богами.

^{Визначаємо префікс за допомогою спільнокореневого слова: знищило (бо нищило), посікло (бо сікло), вирію (бо ирій), оживили (бо живий), зробили (бо робили).}

 

Вправа 129 Утворили нові слова за допомогою префіксів з-, зі-, с-

Збагатіти, зів'янути, сказати, схвилювати, збадьорити, злетіти, зігнути, сплести, збідніти, зрадіти, сформувати, створити.

Інші завдання дивись тут...