Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 323

Тема: поетична розповідь про любов до бабусі.

Мета: заклик любити бабусь, допомагати їм.

Дай, ба-бу-сю, по-ці-лу-ю си-ви-ну тво-го во-ло-сся. Те-плим по-ди-хом зі-грі-ю сні-гом ви-бі-ле-ні ко-си. Мо-же, і на них роз-та-не ло-ско-тли-вий і-ній срі-бний, мов зи-мо-ві ві-зе-рун-ки на за-мер-злій з но-чі ши-бі.

Слова, які свідчать про любов поета до своєї бабусі: поцілую, зігрію.

2� Слова, вжиті у переносному значенні надають образності: снігом вибілені коси, розтане лоскотливий іній.

3� Спонукальне неокличне речення зі звертанням бабусю.

Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся.

4� Волосся  звукова модель [— ● | — ●́ | =: ●] звуковий розбір слова [в о л о с': а]

Споріднені (спільнокореневі) слова: волосся, волосатий, волосяний, волосатість, волосок, волос, волосина, волосинка, волоссячко.

 

Вправа 324

Споріднені слова: дяка, вдячний, подяка, подякувати, дякувати. Слова мають однаковий корінь дяк-, мають спільне лексичне значення.

2� Підкреслили головні члени речення (підмет і присудок)

Вдячне слово душу зігріває.

Зв'язок слів у реченні: (що?) слово (що робить?) зігріває; зігріває (що?) душу; слово (яке?) вдячне.

Основа речення: слово зігріває.

Схема будови речення:

(що?) слово <—————> (що робить?) зігріває

(яке?) вдячне                       (що?) душу

Словосполучення: вдячне слово, душу зігріває.

Схема словосполучення:

вдячне <—— (яке?) словоХ

душу <—— (що?) зігріваєХ

 

Вправа 325

    Одного разу хлопець розсердив­ся і згарячу сказав бабусі образ­ливе, прикре слово. Минали роки. Хлопець став до­рослою людиною. Покло­нився він низько до землі й го­ворить ...

2� Діалог між бабусею та хлопцем.

— Я вибачаюся за свої прикрі слова. Мої образи завдавали болю іншим.

— Ти добре засвоїв життєві уроки. Нехай щастя усміхається тобі.

— Я не забуватиму про рідну оселю. Ще зустрінемось!

— Щасливої дороги.

— Дякую за все. До побачення!

3� Я вибачаюся за прикрі слова. (Хто?) я (що роблю?) вибачаюся; вибачаюся (за що?) за слова; слова (які?) прикрі, слова (чиї?) свої.

Мої образи завдавали болю іншим. (Що?) образи (що робили?) завдавали; образи (чиї?) мої; завдавали (чого?) болю; болю (кому?) іншим.

Ти добре засвоїв життєві уроки. (Хто?) ти (що зробив?) засвоїв; засвоїв (як?) добре; засвоїв (що?) уроки; уроки (які?) життєві.

Нехай щастя усміхається тобі. (Що?) щастя (що робить?) усміхається; усміхається (кому?) тобі.

Я не забуватиму рідну оселю. (Хто?) я (що робитиму?) не забуватиму; не забуватиму (про що?) про оселю; оселю (яку?) рідну.  

 

Вправа 326 Позначили корінь у споріднених словах

А бабуся, бабулиня, бабусенція до дівчиська, дівчиниська так і тулиться — сиротина ж, сиротуля, сиропташечка, бабумамця, бабутатко, бабусонечко...

Споріднені слова: бабуся, бабулиня, бабусенція, баба, бабця, бабуня, бабусенька, бабка.

Споріднені слова: дівчиська, дівчиниська, дівча, дівчина, дівчинка, дівчинонька, дівчатко, дівчисько, дівчачий, дівочий.

Споріднені слова: сиротина, сиротуля, сирота, сиротинка, осиротілий, сирітка, сирітський.

Складені слова з двома коренями: сиропташечка, бабумамця, бабутатко, бабусонечко.

 

Вправа 327  Слова ввічливості

Шануй бабусю! (Спонукальне окличне речення)

Бережи її здоров'я. (Спонукальне неокличне речення)

Старайся при­нести їй щастя. (Спонукальне неокличне речення)

Чим довше житиме твоя бабуся, тим ... . (Розповідне неокличне речення) 

2� Шануй бабусю! Бережи її здоров'я. Старайся при­нести їй щастя. Чим довше житиме твоя бабуся, тим більше бабусиної любові матимеш. Відвідуй її частіше! Намагайся завжди допомогти.

3� Написали лист своїй бабусі…

5� Відомий художник малює на полотні. (Хто?) художник (що робить?) малює; художник (який?) відомий; малює (на чому?, де?) на полотні.

Цікава книжка лежала на столі. (Що?) книжка (що робила?) лежала; книжка (яка?) цікава; лежала (на чому?, де?) на столі.

Відомий художнику, намалюй на полотні! 

Цікаву книжку поклади на стіл.

6� Малесенька ластівка зранку мені співає-щебече пісні весняні. (Хто?) ластівка (що робить?) співає-щебече; ластівка (яка?) малесенька; співає-щебече (коли?) зранку; співає-щебече (кому?) мені; співає-щебече (що?) пісні; пісні (які?) весняні.

 

Вправа 328

Настрій: мрійливий.

Десь кра-ї каз-ко-ві, зо-ло-ті вер-хів'-я... Тіль-ки шлях тер-ни-стий та на ті вер-хів'-я. Хо-дять-сві-тять зо-рі, пли-нуть хви-лі в мо-рі — в ри-тмах на вер-хів'-я!

2� Чому шлях до золотих країв тернистий? Перше значення слова означає «вкритий тернами, колючими заростями», таким і зображають шлях до золотих країв. Також інше значення слова – «сповнений труднощів, …важкий».

3� Пишемо апостроф: верхів'я

Будова слова.

У слові верхів’я основа верхів-, закінчення –я (змінимо верхів’ї, верхів’ям), корінь верх (підберемо спільнокореневі верх, верховий, верхівка), суфікс –ів-.

4� Заголовок: «Краї казкові»

 

Вправа 329  Повір’я  (по-вір’-я)

2� Підкреслили слово-звертання

Нумо швидше, коню, з нами вирушай у чудесну казку, в таємничий край. (Спонукальне неокличне речення)

 

Вправа 330

Орфограма «Велика літера» у власних назвах: Микола Костянтинович Реріх.

Ми-ко-ла Ко-стян-ти-но-вич Ре-ріх — у-се-сві-тньо ві-до-мий ху-до-жник, пись-ме-нник, у-че-ний. Ме-ту сво-го жи-ття він ба-чив у слу-жі-нні люд-ству.

Ду-хов-ність, кра-са, по-двиг — ось що па-ну-є в каз-­ко-во-му сві-ті Ре-рі-ха. Ми-тця за-хо-плю-ва-ла пе-ре-ду-сім кра-са до-бро-тво-ре-ння, са-мо-зре-че-ння, любові, праці, натхнення. Все це, за його глибоким переконанням, могло здру-жи-ти на-ро-ди.

2� Микола Реріх – всесвітньо відомий художник, який намалював багато картин.

3� Заголовок: «Микола Реріх»

5� Споріднені слова: переконання, переконувати, переконаний, переконано, переконаність.

 

Вправа 331

Художник змальовує народний звичай зустрічі з весною.

2� Описали картину Миколи Реріха «Весна священна»…

Як відбувалися весняні свята...

 

Вправа 332

Заголовок: «Реріх і Шевченко», «Два митці».

Микола Реріх навчався в тій самій художній акаде­мії, що й Тарас Шевченко. Тут юний Микола вперше дізнався про славетного українця. Твори Шевченка вразили його до глибини душі. «Кобзар» став для Реріха настільною книгою. Згодом митець провіз її із собою по всьому світу.

2� Зв'язок слів у реченні «Згодом митець провіз її із собою по всьому світу».

(Хто?) митець (що зробив?) провіз; провіз (коли?) згодом; провіз (що?) її, провіз (з ким?) із собою; провіз (де?) по світу; світу (якому?) всьому.

Основа речення: митець провіз.

(хто?) митець <———> (що зробив?) провіз

                                    (що?) її

                                    (з ким?) із собою

                                    (де?) по світі (якому?) всьому

Словосполучення: згодом провіз, провіз її, провіз із собою, провіз по світу, всьому світу.

згодом <—— (коли?) провізХ

провізХ (що?) ——> її

провізХ (з ким?) ——> із собою

провізХ (де?) ——> по світу

світуХ (якому?) ——> всьому

 

Вправа 333

2� Заголовок: «Неня», «Мамі», «Мамо, вічна і кохана»

3� Мамо, мамо, вічна і кохана,

     Ви пробачте, що був неуважний.

     Знаю, Ви молилися за мене

     дні і ночі, сива моя нене.

 

Вправа 334

Спільнокореневі слова: берегиня, оберіг, берегти. Слова мають спільний корінь берег-, мають похоже лексичне значення.

2�  Ой ясно-красно, коли сонінко сходить,

       ой ще красніше, коли матінка ходить.

 

Вправа 335 Підкреслили найважливіші слова в тексті

Заголовок: «Берегиня»

Берегиня — це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися — хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті, — все це і є Берегиня.

3� Матусь можна назвати Береги­нями, бо вони піклуються та оберігають своїх дітей, сім’ю, дбають про господарство, оселю, створюють домашній затишок.

4� І варіант — спільно­кореневі слова: мати, матінка, матуся.

      ІІ варіант — синоніми: ненька, мама.

 

Вправа 336  Підкреслили дієслова

Нема (теп. ч., одн.) цвіту кращого від маківочки, нема (теп. ч., одн.) роду милішого від матіночки. Материн гнів, як сніг: рясно випаде (майб. ч., одн.) та скоро розтане (майб. ч., одн.)

(Що робить?, теп. ч.) нема (не має), (що зробить?, майб. ч.) випаде, (що зробить?, майб. ч.) розтане.

 

Вправа 337

Тема: легенда про походження назви квітки материнки.

Головна думка: «з'явилася мати в образі квітки».

Заголовок: «Материнка»

Зачин

Жи-ли на сві-ті Ан-дрій-ко і Мар'-ян-ка. Жи-ття ї-хнє бу-ло ве-се-лим та бе-зжур-ним, бо зі-грі-ва-ла йо-го лю-­бов і ла-ска до-бро-ї, ні-жно-ї ма-те-рі.

Основна частина

Та не-спо-ді-ва-но спі-тка-ло ро-ди-ну го-ре: за-не-ду-­жа-ла і зля-гла ма-ту-ся. Біль-ше во-на не пі-две-ла-ся, по-мер-ла. За-си-па-ли нень-ку си-ро-ю зем-ле-ю, і зо-ста-­ли-ся ді-ти си-ро-та-ми.

Кінцівка

О-дно-го ра-зу, по-би-ва-ю-чись за ма-ту-се-ю, Ан-дрій-­ко і Мар'-ян-ка по-ба-чи-ли на мо-ги-лі ні-жну за-па-шну кві-тку. Во-ни по-ві-ри-ли, що то до них з'я-ви-ла-ся ма-ти в о-бра-зі кві-тки. І на-зва-ли кві-тку ма-те-­рин-ко-ю.

3� План

1. Безжурне життя дітей

2. Родину спіткало горе.

3. Запашна квітка – материнка.

4� Ніжну запашну назвали материнкою, тому що ви­росла вона на могилі матері. Сироти повірили, що то до дітей з'явилася мати в образі квітки.

 

Вправа 338

У тем-ній тем-ни-ці си-дять тру-дів-ни-ці, не зна-ють ні сну, ні-де ні ву-зла, в'я-за-но-чки в'я-жуть, не-мов ча-рів-ни-ці, — ні по-сте-ле-чки. ні пе-те-ле-чки.

2� Слова, які допомогли здогадатися, про кого ідеться: трудівниці, ні сну, ні постелечки, чарівниці.

3� У словах пишемо апостроф у спільнокореневих словах: в'язаночки, в'яжуть.

В’язаночки   наголос в’яза́ночки  склади в’я-за-но-чки  [— = ●| — ●́ | — ● | — — ●]  [в й а з а н о ч к и]

В’яжуть  в’я́жуть   в’я-жуть  [— = ●́| — ● =]   [в й а ж у т']

 

Вправа 339  Бджола, джмелик, вулик  (бджо-ла, джме-лик, ву-лик)

2, 3�  Понад квітами літає (теп. ч., одн.), солодку росу збирає (теп. ч., одн.).

Літає (що робить?, теп. ч), збирає (що робить?, теп. ч.)

 

Вправа 340

Тема: розповідь про те, як бджола збирає мед.

Головна думка: «зібраний не­ктар бджола несе у вулик»

Мета: розповісти про працьовитих бджілок.

Зачин

Бджо-ла, пі-длі-та-ю-чи до кві-то-чки, ще в по-ві-трі роз-про-сту-є свій хо-бо-ток.

Основна частина

Сів-ши на кві-тку, бджо-ла о-дра-зу про-би-ра-є-ться до не-кта-ру і всмо-кту-є йо-го сво-їм хо-бо-тком.

Кінцівка

Зі-бра-ний не-ктар бджо-ла не-се у ву-лик.

2� Бджола, підлітаючи до квіточки, ще в повітрі розпростує свій хобо­ток. Сівши на квітку, комаха одразу пробирається до нектару і всмоктує його своїм хоботком. Зібраний не­ктар трудівниця несе у вулик.

3� Влучний заголовок: «Невтомна трудівниця»

4� Зв'язок слів у реченні «Зібраний нектар бджола несе у вулик».

(Хто?) бджола (що робить?) несе; несе (що?) нектар; несе (куди?) у вулик; нектар (який?) зібраний.

Основа речення: бджола несе.

Схема будови речення:

(хто?) бджола  <————> (що робить?) несе

                                         (що?) нектар —> (який?) зібраний

                                         (куди?) у вулик

Словосполучення: зібраний нектар, нектар несе, несе у вулик.

Схема словосполучення:

зібраний <—— (який?) нектарХ  

нектар <—— (що?) несеХ 

несеХ (куди?) ——> у вулик

 

Вправа 341

Тема: розповідь про те, як Володя врятував бджолу.

Головна думка: допомагайте безпорадним тваринам.

Мета: спонукання (заклик) бережно ставитися до природи.

Зачин

Со-ня-чно-го дня ді-ти гра-ли-ся бі-ля ба-сей-ну. Ра-птом Во-ло-дя по-ба-чив у во-ді бджіл-ку. Ко-ма-ха без-по-ра-дно пе-ре-би-ра-ла ла-пка-ми. Криль-ця у не-ї на-мо-кли, і во-на не мо-гла зле-ті-ти.

Основна частина

Во-ло-дя під-ста-вив пру-тик, а-ле змо-ре-на бджіл-ка не ма-ла сил ви-бра-ти-ся на ньо-го. То-ді хло-пчик у-зяв ї-ї про-сто на до-ло-ню.

— Що ти ро-биш? Во-на ж у-жа-лить! — за-гу-ка-ли ді-ти.

Кінцівка

А-ле бджіл-ка бу-ла су-мир-на. Від-чув-ши під ла-пками о-по-ру, ко-ма-ха роз-пра-ви-ла криль-ця. А ко-ли во-ни під-со-хли, ма-хну-ла ни-ми і зни-кла в по-ві-трі.

2� І ва­ріант — слова, які характеризують Володю: спостережливий, співчутливий, винахідливий, небайдужий, сміливий.

ІІ варіант — слова, які характеризують бджілку: безпорадна, зморена, безсила, сумирна, життєлюбна.

3� Приказка «Моя хата скраю» не стосується Володі, бо так говорять про байдужих людей.

4� І варіант — заголовок «Володя і бджілка» допомагають зрозу­міти, що мова йде про хлопчика і бджілку;

ІІ варіант — заголовок «Як Володя урятував бджілку» спонукають задуматися про те, що треба допомагати безпорадним тваринам.

 

Вправа 342

Тема: розповідь про те, як бджола збирає мед.

Головна думка: велика трудівниця.

Мета: розказати про те, як невтомно працює бджола (уславлення працьовитості).

Зачин

Щоб зібрати сто грамів меду, бджола повинна взяти нектар приблизно з мільйона квіток.

Основна частина

Для цього їй доведеться здійснити майже п'ятнадцять тисяч вильотів і загалом подолати шлях сорок шість тисяч кілометрів.

Кінцівка

І вся ця величезна робота для приготування лише ста грамів меду!

Числівники (скільки?) сто, п'ятнадцять тисяч, сорок шість.

 

Вправа 343

Бджола – корисна комаха…

Інші завдання дивись тут...