Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 302

^{Тор-же-ству-ють: він не спо-ти-кав-ся, не змо-чив — ні ра-зу! — пі-до-шов, про-ти ві-тру — жо-ден раз! — не пхав-ся... А-ле ж він ні-ку-ди і не йшов!}

2� Герой мав ледачу вдачу. Слова, які допомагають розпізнати бездіяльну, безвольну людину: не змочив підошв, не пхався, не йшов.

3� Прислів’я «Не помиляється той, хто нічого не робить» можна використати як заголовок до вірша. Адже наш герой також «не спотикався», бо він «нікуди і не йшов». Проте такими «досягненнями» мудрі люди не «торжествують».

4� Дієслова з не пишемо окремо: не спотикався, не змочив, не пхався, не йшов.

Дієслова (що робив?) спотикався, пхався, йшов; (що зробив?) змочив.

 

Вправа 303

Синоніми: робити, діяти, чинити (ро-би-ти, ді-я-ти, чи-ни-ти)

2, 3� У невмілого руки не болять.

 

Вправа 304

^{Відрізняються: у першому тексті розповідається про працьовиту людину, а в другому – про ледаря, у першому використовуються дієслова, а в другому – дієслова зі заперечною часткою не.}

У тексті підкреслили споріднені (спільнокореневі) слова	У тексті підкреслили дієслова з не
Працьовита людина не любить трудитися. Праця дає їй радість.	Ледар не любить трудитися. Праця не дає йому радості.

Вправа 305

^{У кін-ці шкіль-но-го по-двір'-я ле-жа-ла ку-па смі-ття. Спер-шу це був ма-лень-кий смі-тни-чок, по-тім — смі-т­ник, і на-ре-шті він пе-ре-тво-рив-ся на ве-ли-че-зну ку-пу. Ку-пу цю ба-чи-ли всі, а-ле ні-хто не звер-тав на не-ї у-ва-­ги. Ко-жен ду-мав: тре-ба ж ку-дись смі-ття ви-ки-да-ти...}

2� Не кидай сміття у недозволеному місці.

      Не роби звалищ поблизу школи.

      Не засмічуй довкілля.

3� І варіант — споріднені слова: сміття, смітничок, смітник;

      ІІ варіант — слова, протилежні за значенням (антоніми): маленький – величезну.

Частини мови: (що?, іменник) сміття, смітничок, смітник; (який?, прикметник) маленький; (яку?, прикметник) величезну.

4� Звуко-буквений аналіз слова:

1. сміття

2. смі-ття

3. сміття́

4. [с м′ і т': а]  [— ‒‒ ● | =: ● ]

5. сміття – «ес», «ем», «і», «те», «те», «я»

6. звуків 5, букв 6

7. Буквосполучення двох однакових букв позначає один подовжений м’який приголосний звук [т':]

 

Вправа 306 Прислів’я

Ремесло на плечах не висить, хліба не просить, а хліб дає.

Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

Поки зерно в колоску, не засиджуйся в холодку.

2� Ненаголошений голосний звук [е], [и]: гриба́ (бо гриб), зерно́ (бо зе́рна)

^{4� У долині село лежить (теп. ч., одн.), понад селом туман дрижить (теп. ч., одн.), а на горбі край села стоїть (теп. ч., одн.) кузня немала.}

^{5� Часи дієслів}

Теперішній час (що робить?)	Минулий час (що робив?)	Майбутній час (що буде робити? що робитиме?)
Пливе, росте, хвалиться, розмовляє	Плив, ріс, хвалився, розмовляв	Буде плисти, буде рости, буде  хвалитися, буде розмовляти. Плистиме, ростиме, хвалитиметься, розмовлятиме.

^6�

Слова	Синоніми	Антоніми
прокидаються	пробуджуються	засинають
веселяться	радіють	сумують, журяться
говорять	балакають, розмовляють	мовчать
будують	зводять, створюють	руйнують

Вправа 307

^{1. Коник плаче, серце мліє; кинувсь він до Мурав'я: — Дядьку, он зима біліє! (Розповідне окличне речення)}

^{2. От тепер же згину я! (Розповідне окличне речення)}

^{3. Чуєш — в лісі ворон кряче, вітри буйнії гудуть? (Питальне неокличне речення)}

^{4. Порятуй, порадь, земляче, як се лихо перебуть! (Спонукальне окличне речення)}

3� Звертання на письмі виділяють комами

Порятуй, порадь, земляче, як се лихо перебуть!

 

Вправа 308

Цвіркун, цвірінькати (цвір-кун, цві-рінь-ка-ти)

2� Увечері сильно сюрчать коники — на (яку?) добру погоду.

3� На яку погоду увечері сильно сюрчать коники? Як увечері сюрчать коники на добру погоду? Коли сильно сюрчать коники на добру погоду? Хто сильно сюрчить увечері на добру погоду?

4� Конику, сюрчи сильніше ввечері! Конику, голосніше сюрчи на добру погоду.

 

Вправа 309 Види речень за метою висловлювання та інтонацією

За метою висловлювання	За інтонацією
	Неокличні	Окличні
Розповідні	Грає коник на скри­почці.	Коник грає на скрипочці!
Питальні	Коник грає на скрипочці?	Коник грає на скрипочці?!
Спонукальні	Грай, кони­ку, на скри­почці.	Грай, кони­ку, на скри­почці!

4�

За метою висловлювання	За інтонацією
	Неокличні	Окличні
Розповідні	Сьогодні Оленка читає книжку.	Оленка братиме участь у конкурсі!
Питальні	Оленка читала книжку сьогодні?	Оленка братиме участь у конкурсі?!
Спонукальні	Оленко, читай книжку сьогодні.	Оленко, ти братимеш участь у конкурсі!

Вправа 310

^{Тема: розповідь про коника-цвіркуна.}

^{Головна думка: коник — дуже цікава комаха.}

2� Цікаво було дізнатися, що вуха коника розташовані на передніх лапках трохи нижче колінець, тому коник здатний відчути наближення землетрусу.

Цікаво було дізнатися, що крила коника побудовані так, що піднімаючи крила лине мелодія.

3� Розповідні неокличні речення перебудували на спонукальні окличні речення

І варіант. Конику, дослухуйся до всього! Конику, попередь усіх про землетрус!

ІІ варіант. Заграй свою мелодію, маленький конику! Конику, підніми свої дивовижні крила!

 

Вправа 311  Легенда «Цвіркун»…

2� Вдача маленького співака: смілива, співуча, свободолюбна, сильна,  незламна, мужня.  

3� Дієслова: (що робив?) не співав, мовчав; (що робили?) просили, били.

4� Поверніть хлопця додому. (Спонукальне неокличне речення)

А якщо він там співатиме, убийте! (Спонукальне окличне речення)

5� Хлопчик не хотів співати на чужині, бо не бажав бути співучим рабом.

 

Вправа 312

Двори стоять у хуртовині айстр.

^{Визначаємо частини мови: (що?, іменник) двори; (що роблять?, дієслово) стоять; (прийменник) у; (у чому?, іменник) хуртовині; (чого?, іменник) айстр.}

3� Службова частина мови – прийменник – не є членом речення.

 

Вправа 313

Пейзаж – краєвид, картина зі зображенням краєвиду, жанр мистецтва, опис чи зображення природи в мистецтві.

Натюрморт – картина, на якій зображені предмети побуту, фрукти, квіти.

2� Який пейзаж побачив художник? Скільки пейзажів створив художник? Які почуття викликає пейзаж у читача?

Що зображено на натюрморті? Скільки натюрмортів створив художник? Які почуття викликає натюрморт у читача?

 

Вправа 314 Підкреслили головні члени речення (підмет і присудок)

2� Кущі любистку біля хати завжди встають у пам'яті.

(Що?) кущі (що роблять?) встають.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) кущі (що роблять?) встають; встають (коли?) завжди; встають (де?) у пам'яті, кущі (чого?) любистку; кущі (де?) біля хати.}

^{Основа речення: кущі встають.}

 

Вправа 315

І варіант. Картина «Квіти під тином» Катерини Білокур…

     Гарні квіти виглядають із-за тину.

     Рожево-білі мальви тягнуться до неба.  

^{(Що?) квіти (що роблять?) виглядають.}

^{(Що?) мальви (що роблять?) тягнуться.}

^{(Що?) жоржини (що зробили?) зацвіли.}

^{(Що?) лілії (що зробили?) привіталися.}

^{(Що?) паничі (що роблять?) в’ються.}

^{(Що?) різноманіття (що зробило?) зацвіло.}

ІІ варіант. Картина «Квіти увечері» Катерини Білокур…

     Сині сутінки опустилися на заквітчаний барвами садок.

     Зупинилась чарівна мить! 

^{(Що?) сутінки (що зробили?) опустилися.}

^{(Що?) мить (що зробила?) зупинилась.}

^{(Що? маргаритки (що зробили?) не зібрали.}

^{(Що?) айстри (що роблять?) не сплять.}

^{(Що?) півонія (що робить?) виглядає.}

^{(Що?) квіти (що роблять?) манять.}

^{(Що?) хміль (що робить?) охороняє.}

^{(Що?) листочки (що роблять?) переливаються.}

 

Вправа 316 Картина «Квіти» Катерини Білокур..

^{Тро-ян-ди, ма-ки і жор-жи-ни зе-ле-ним ли-стом тут спле-лись. Кра-со-ля з ке-ли-хом лі-ле-ї в ве-чір-ніх ча-рах о-бня-лись. А си-ній кру-че-ний па-нич го-лів-ку кло-нить до бе-різ-ки. І в су-тін-ках за-сти-гли маль-ви, не-мов на пло-щах о-бе-лі-ски.}

2� Порівняння «мальви, немов на площах обеліски» надає виразності.

3 � Поширили речення, підкреслили головні члени речення

^{У сутінках застигли мальви.}

^{У (яких?) вечірніх сутінках застигли мальви.}

^{У вечірніх сутінках застигли (які?) стрункі мальви.}

У вечірніх сутінках застигли стрункі мальви.

^{Зв'язок слів у реченні: (що?) мальви (що зробили?) застигли; застигли (де?) у сутінках; сутінках (яких?) вечірніх; мальви (які?) стрункі.}

^{Основа речення: застигли мальви.}

4� Позначили префікс с-: .

Щоб виділити префікс, підбираємо спільнокореневе слово: сплелись (бо плелись).

 

Вправа 317

^{Тема: розповідь про картини Катерини Білокур.}

^{Головна думка: «Картини Катерини Білокур ди­вовижні»}

^{Мета: розказати про самобутню художницю Катерину Білокур.}

Зачин	Картини Катерини Білокур ди­вовижні!
Основна частина	На них буйно квітують мальви, жоржини, маки, волошки, материнка. Ціле царство барв.
Кінцівка	А вчителем талановитої художниці була сама природа.

2� Перше окличне речення передає захоплення творчістю художниці.

3� Підкреслили основу речення (підмет і присудок)

Царство барв палахкотить на картинах.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) царство (що робить?) палахкотить; палахкотить (де?) на картинах; царство (чого?) барв.}

^{Основа речення: царство палахкотить.}

 

Вправа 318 Підкреслили основу речення (головні члени речення)

Ніжно цвіте в Карпатах барвіночок хрещатий.

^{(Що?) барвіночок (що робить?) цвіте; цвіте (де?) в Карпатах; цвіте (як?) ніжно; барвіночок (який?) хрещатий.}

^{Основа речення: цвіте барвіночок.}

^{Схема будови речення:}

^{(що?) барвіночок <—————> (що робить?) цвіте}

^{(який?) хрещатий                       (де?) в Карпатах}

                                                 ^{(як?) ніжно}

^{Словосполучення: цвіте в Карпатах, цвіте ніжно, барвіночок хрещатий.}

Схема словосполучення:

цвіте^Х (де?) ——> в Карпатах

цвіте^Х (як?) ——> ніжно

барвіночок^Х (який?) ——> хрещатий

4� Географічну назву гір Карпати пишемо з великої букви.

 

Вправа 319

Споріднені слова: вінець, вінчання, вінок (ві-нець, він-ча-ння, ві-нок)

^{Слова мають однаковий корінь він-, мають спільне лексичне значення.}

2� Одна квітка не зробить вінка.

^{Зв'язок слів у реченні: (що?) квітка (що зробить?) не зробить; не зробить (чого?) вінка; квітка (котра?) одна.}

^{Основа речення: квітка не зробить.}

^{Схема будови речення:}

^{(що?) квітка <————> (що зробить?) не зробить}

^{(котра?) одна                    (чого?) вінка}

^{Словосполучення: одна квітка, не зробить вінка.}

Схема словосполучення:

одна <—— (котра?) квітка^Х

не зробить^Х (чого?) ——> вінка

 

Вправа 320

1,2 � Найкращою оздобою дівчини є вінок. Наші дівча­та плетуть собі вінки з квіток  маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців, дикої рожі.

3� Український вінок має багатовікову історію.

Зв'язок слів у реченні: (що?) вінок (що робить?) має; вінок (який?) український; має (що?) історію; історію (яку?) багатовікову.

^{Основа речення: вінок має.}

^{Схема будови речення:}

^{(що?) вінок <—————> (що робить?) має}

^{(який?) український           (що?) історію —> (яку?) багатовікову}

^{Словосполучення: український вінок, має історію, багатовікову історію.}

Схема словосполучення:

український <—— (який?) вінок^Х

вінок^Х (що робить?) ——> має

багатовікову <—— (яку?) історію^Х

 

Вправа 321

І варіант. Український вінок доповнювали різнокольорові стрічки.

Зв'язок слів у реченні: (що?) стрічки (що робили?) доповнювали; стрічки (які?) різнокольорові; доповнювали (що?) вінок; вінок (який?) український.

^{Основа речення: стрічки доповнювали.}

^{Схема будови речення:}

^{(що?) стрічки <———————> (що робили?) доповнювали}

^{(які?) різнокольорові                    (що?) вінок —> (який?) український}

^{Словосполучення: різнокольорові стрічки, вінок доповнювали, український вінок.}

Схема словосполучення:

різнокольорові <—— (які?) стрічки^Х

стрічки^Х (що робили?) ——> доповнювали

український <—— (який?) вінок^Х

ІІ варіант. Люди здавна вірили у силу стрічок.

Зв'язок слів у реченні: (хто?) люди (що робили?) вірили; вірили (відколи?, як давно?) здавна; вірили (у що?) у силу; силу (чого?) стрічок.

^{Основа речення: люди вірили.}

^{Схема будови речення:}

^{(хто?) люди <———> (що робили?) вірили}

                                   ^{(відколи?, як давно?)}

                                   ^{(у що?) у силу —> (чого?) річок}

^{Словосполучення: здавна вірили, вірили у силу, силу річок.}

Схема словосполучення:

здавна <—— (відколи? як давно?) вірили^Х

вірили^Х (у що?) ——> силу

силу^Х (чого?) ——> річок

 

Вправа 322

— А ми лиш добрим (кому?) людям допомагаємо, — відповіли дівчата.

    Тоді дмухнув (хто?) вітер на сестер і перетворив їх на мальву, півонію, ружу. І стали люди вплітати ці квітки до віночка як символи (чого?) віри, надії, любові.

2� Ружа була колись дуже гарною дівчиною.

Зв'язок слів у реченні: (хто?) Ружа (що робила?) була; була (коли?) колись; була (ким?) дівчиною; дівчиною (якою?) гарною.

3�  Лікувальні влас­тивості мальви, півонії та ружі:

мальва	півонія	ружа
протизапальна, загально-зміцнювальна, відхаркувальна	заспокійлива, протизапальна, кровоспинна, знеболююча	протизапальна, відхаркувальна

Інші завдання дивись тут...