© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас Сапун Г."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 1, 2 Вірш «Казка — це велике диво» Надії Красоткіної
1,2 � У вірші йдеться про велику роль казки в житті людини. Казки навчають бути добрими, справедливими, долати труднощі, мріяти.
3� Рід іменника
|
Пень. Він на землі. Колосок. Він на ниві. Стіл. Він у кухні. Рукавиця. Вона на снігу. Човен. Він на воді. |
Квітка. Вона біля пенька. Зерно. Воно у колоску. Яйце. Воно на столі. Сніг. Він на землі. Весло. Воно біля човна. |
Вправа 3
|
Ч. р. (він) |
Ж. р. (вона) |
С. р. (воно) |
|
розум світ шлях |
казка людина чесність мудрість |
диво добро зло |
2� Прислів'я
Орфограми: візьме, найбільший, бачить (знак м’якшення); розіб’єш, здоров’я (апостроф), життя (подовжений приголосний звук)
3� Завдання на вибір.
1) Підкреслили іменники чоловічого роду, позначили закінчення.
Правда своє візьме.
Дружба — мов дзеркало: розіб’єш — не склеїш.
Вірний друг[] — то найбільший скарб[].
Око бачить далеко, розум[] ще далі.
Праця для людини — здоров’я і життя.
2) Підкреслили іменники жіночого роду, позначили закінчення.
Правд[а] своє візьме.
Дружб[а] — мов дзеркало: розіб’єш — не склеїш.
Вірний друг — то найбільший скарб.
Око бачить далеко, розум ще далі.
Прац[я] для людин[и] — здоров’я і життя.
3) Підкреслили іменники середнього роду, позначили закінчення.
Правда своє візьме.
Дружба — мов дзеркал[о]: розіб’єш — не склеїш.
Вірний друг — то найбільший скарб.
Ок[о] бачить далеко, розум ще далі.
Праця для людини — здоров’[я] і житт[я].
Визначаємо рід іменника в початковій формі за допомогою допоміжних слів: правда (вона/моя, ж. р.), дружба (вона/моя, ж. р.), дзеркало (воно/моє, с. р.), друг (він/мій, ч. р.), скарб (він/мій, ч. р.), око (воно/моє, с. р.), розум (він/мій, ч. р.), праця (вона/моя, ж. р.), людина (вона/моя, ж. р.), здоров’я (воно/моє, с. р.), життя (воно/моє, с. р.)
Вправа 4 Визначили рід іменників у кожній тематичній групі.
Тварини: верблюд (ч. р.), пантера (ж. р.), теля (с. р.).
Меблі: стіл (ч. р.), шафа (ж. р.), крісло (с. р.).
Посуд: чайник (ч. р.), тарілка (ж. р.), блюдце (с. р.).
Транспорт: трамвай (ч. р.), машина (ж. р.), метро (с. р.).
Люди: чоловік (ч. р.), жінка (ж. р.), дитя (с. р.).
Верблюд (він/мій, ч. р.), пантера (вона/моя, ж. р.), теля (воно/моє, с. р.), стіл (він/мій, ч. р.), шафа (вона/моя, ж. р.), крісло (воно/моє, с. р.), чайник (він/мій, ч. р.), тарілка (вона/моя, ж. р.), блюдце (воно/моє, с. р.), трамвай (він/мій, ч. р.), машина (вона/моя, ж. р.), метро (воно/моє, с. р.), чоловік (він/мій, ч. р.), жінка (вона/моя, ж. р.), дитя (воно/моє, с. р.).
Вправа 5, 6 Українська народна казка «Як коваль переміг змія»
1� Змій завдавав людям великої шкоди, бо «їв людей і не давав їм проходу».
Коваль запряг змія, виорав поле, чим заморив жорстоку тварину.
Коли не стало Змія, люди викорчували ліс і зайнялися землеробством.
Казка викликала радісні емоції, бо коваль врятував людей від змія.
2� Тема і головна думка казки, план …
Вправа 7 Діалог коваля і Змія.
— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
— Що ж, то твоя воля. Дозволь тільки мені востаннє помолитись!
— Молись!
— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш?
— Та я молячись, ляпаю по ковадлу.
— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече. Зараз!
— Вже, я готовий. Як же, питає, ти мене їстимеш? Ось у стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на нього, а ти і проковтнеш мене.
2� Поставили запитання за змістом казки.
Якого лиха завдавав Змій людям? Хто врятував людей від Змія? Що задумав коваль? Як коваль переміг Змія? Що почали робити врятовані люди?
Вправа 8
|
Ч. р. (мій/він) |
Ж. р. (моя/вона) |
С. р. (моє/воно) |
|
(хто?) Змій (хто?) коваль (що?) світ (що?) стук (що?) молот (що?) гвіздок (що?) рот (що?) язик (що?) ліс |
(що?) кузня (що?) воля (що?) слина (що?) дірка (що?) стіна (що?) вуздечка (що?) соха
|
(що?) лігво (що?) ковадло (що?) поле
|
Істоти – люди, тварини – відповідають на питання хто?, усі інші іменники – неістоти відповідають на питання що?
2� Завдання на вибір.
1) Іменники чоловічого роду: лікар, перукар, монтаж, монтажник, захисник, 
, 
.
У слові захист основа захист, нульове закінчення (змінимо захисту, захистом), корінь захист- (підберемо спільнокореневі захистити, зі спрощенням звуків захисний, захисниця).
У слові касир основа касир, нульове закінчення (змінимо касира, касирові), корінь кас- (підберемо спільнокореневі каса, касовий), іменниковий суфікс -ир.
2) Іменники жіночого роду: 
, перукарня, перукарка, монтажниця, захисниця, касирка, 
.
У слові лікарка основа лікарк-, закінчення -а (змінимо лікарки, лікаркою), корінь лік- (підберемо спільнокореневі ліки, лікування, лікар, лікарський, лікарняний), суфікси –ар-,-к-.
У слові каса основа кас-, закінчення -а (змінимо каси, касою), корінь кас- (підберемо спільнокореневі касир, касовий, касирка).
Визначаємо рід іменника: лікарка (вона/моя, ж. р.), лікар (він/мій, ч. р.), лікування (воно/моє, с. р.), перукар (він/мій, ч. р.), перукарня (вона/моя, ж. р.), перукарка (вона/моя, ж. р.), монтаж (він/мій, ч. р.), монтажник (він/мій, ч. р.), монтажниця (вона/моя, ж. р.), захисник (він/мій, ч. р.), захист (він/мій, ч. р.), захисниця (вона/моя, ж. р.), касирка (вона/моя, ж. р.), каса (вона/моя, ж. р.), касир (він/мій, ч. р.).
Вправа 9 Визначили рід «музичних» іменників.
Дошка (ж. р.), редис (ч. р.), місце (с. р.), фанера (ж. р.), сольфеджіо (с. р.), лялька (ж. р.), сіяч (ч. р.)
Визначаємо рід іменника: дошка (вона/моя, ж. р.), редис (він/мій, ч. р.), місце (воно/моє, с. р.), фанера (вона/моя, ж. р.), сольфеджіо (воно/моє, с. р.), лялька (вона/моя, ж. р.), сіяч (він/мій, ч. р.)
Вправа 10, 11 Українська народна казка «Золоті яблука»
1� Марійці з мачухою жилося дуже важко. На сирітське життя дівчина могла поскаржитися тільки корівці, яку випасала. Забаганки мачухи мала виконати Марійка: виткати з павутини біле полотно, принести синього шовку, червоного оксамиту. Мачуха захотіла зарізати корову, коли підслухала розмову, щоб нікому було допомагати дівчині. Пораду дав дівчині дідок: «Як заріжуть корову і будуть кості розбирати, візьми кісточку і посади в грядку». Яблуня давала плоди тільки Марійці, бо раніше була корівкою, яку пасла дівчина. Якби зустрівся з Марійкою, запитав би її про яблуню зі золотими яблуками.
2� Тема і головна думка казки, цитатна характеристика персонажів…
Вправа 12
Марійка (сирота): добра, працелюбна, доброзичлива, щира, знедолена.
Мачуха: зла, жорстока, немилосердна, несправедлива, скупа, заздрісна, підступна.
Вправа 13 Число іменника
|
Один |
Багато |
|
небо, корова, день, яблуня |
забаганки, кущі, яблука, гілки |
|
сім’я, Марійка, щастя, весілля, сестра, жінка, світ, нероба, трава, біль, тварина, мати, батько, мачуха, хліб, полотно, корова, вухо, стіл, лежебоко, шовк, оксамит, день, пасовище, павутина, голос, молоко, небо, дідок, сирота, кісточка, грядка, город, яблуня, яблуко, гілля, хлопець, сирота, бричка. |
дочки, невістки, сестри, забаганки, кущі, сльози, кості, яблука, гілки |
Вправа 14 Позначили закінчення
Коров[а] — коров[и], стіл[] — стол[и], яблун[я] — яблун[і].
2� Завдання на вибір.
1) Виписали іменники у множині, позначили закінчення: зайц[ями], ковбас[и], рук[ах], вух[ами].
За двома зайцями (мн.) не женись, бо й одного не спіймаєш. Ласий, як кіт (одн.) на ковбаси (мн.). У чужих руках (мн.) завжди більший шматок (одн.). Їсть, аж за вухами (мн.) лящить. У решеті (одн.) вода (одн.) не тримається. Жадібність (одн.) спокою (одн.) не дає.
Закінчення визначаємо словозміною: зайц[ями] – зайц[і], ковбас[и] – ковбас[а], рук[ах] – рук[и], вух[ами] – вух[ом].
2) Підкреслили іменники, визначили число.
Яблуко (одн.) багате на вітаміни (мн.).
3� Змінили число іменників.
Орел летить. Вівця пасеться. Пастухи спостерігають. Дерева ростуть. Квіти цвітуть.
Орли летять. Вівці пасуться. Пастух спостерігає. Дерево росте. Квітка цвіте.
При зміні числа іменника відповідно треба змінити число дієслова.
Вправа 15
|
Відгадка |
|
|
По два боки від ріки стоять браття-близнюки. Кожен бачить свого брата, годі лиш його обняти. |
Береги |
|
Попід дах серед зими всілись білі кажани. І донизу головою продрімали до весни. |
Бурульки |
|
Спритні хлопчики веселі біля кожної оселі взимку, влітку, навесні вицвірінькують пісні. |
Горобці |
|
Між травичкою завзято гомонять руді малята. Кучеряві в них спіднички, називаються… |
Лисички |
|
Довкола пеньочків вмостились грибочки. Більші та маленькі, а звуться … |
Опеньки |
2� Підкреслили орфограми, визначили число.
Береги (мн.), бурульки (мн.), горобці (мн.), лисички (мн.), опеньки (мн.)
Орфограми: береги́ (ненаголошений голосний звук, бо бе́рег, прибере́жний), бурульки (знак м’якшення), горобці (правопис дзвінкого приголосного звуку, бо горобець), лиси́чки (бо лис), опе́ньки (знак м’якшення)
3� З двома відгадками склали речення.
Береги болота вкривали густі чагарники. З даху звисали прозорі бурульки.
Горобці підлітали до годівнички шумною зграйкою. У лісі грибники збирали опеньки та лисички.
Вправа 17, 18 Українська народна казка «Заяче сало»
1� Дійові особи казки: кучер і пан. Пан надумав говорити з кучером тому, що дорога була далека і йому «мовчанка набридла». Пан хвалився своїми статками, багатством. Іван розповідям пана не вірив, бо заєць не міг бути завбільшки з барана, зайці не мають сала.
Вправа 19
Тема, головна думка, план казки…
Вправа 20 Іменники мають форму тільки однини
1) сало (одн.) 2) молоко (одн.) 3) асфальт (одн.) 4) боротьба (одн.)
Вправа 21
1� Завдання на вибір.
1) Іменники тільки в однині, позначили закінчення.
Сміливість[], гордість[], боротьб[а], молок[о], борошн[о], ас-фальт[].
2) Іменники тільки у множині, позначили закінчення.
Грабл[і], оку-ля-р[и], ножиц[і], ворот[а], шах[и], сан[и], шорт[и].
3) Іменники змінюються за числами, позначили закінчення.
Ок[о], малюнок[], газет[а], віз[], колес[о], яб-лу-к[о].
Сміливість (одн.), граблі (мн.), око (одн.) — очі (мн.), окуляри (мн.), гордість (одн.), ножиці (мн.), ворота (мн.), малюнок (одн.) — малюнки (мн.), газета (одн.) — газети (мн.), боротьба (одн.), шахи (мн.), віз (одн.) — вози (мн.), сани (мн.), колесо (одн.) — колеса (мн.), молоко (одн.), борошно (одн.), асфальт (одн.), яблуко (одн.) — яблука (мн.), шорти (мн.).
Закінчення визначаємо словозміною: сміливість[] (сміливіст[ю]), грабл[і] (грабл[ями]), ок[о] (ок[а]), окуляр[и] (окуляр[ами]), гордість[] (гордіст[ю]), ножиц[і] (ножиц[ями]), ворот[а] (воріт[]), малюнок[] (малюнк[ом]), газет[а] (газет[ою]), боротьб[а] (боротьб[ою]), шах[и] (шах[ами]), віз[] (воз[ами]), сан[и] (сан[ей]), колес[о] (колес[а]), молок[о] (молок[а]), борошн[о] (борошн[а]), асфальт[] (асфальт[ом]), яблук[о] (яблук[а]), шорт[и] (шорт[ів]).
Поділи на склади: о-ку-ля-ри, а-сфальт, я-блу-ко.
Поділили для переносу різними способами: оку-ляри, окуля-ри; ас-фальт; яб-луко, яблу-ко.
2� Визначили число іменників.
Панові (одн.) набридла мовчанка (одн.) і він надумав поговорити. Пан (одн.) вихвалявся, яких зайців (мн.) привіз з-за кордону (одн.). Та кучер (одн.) вирішив провчити пана (одн.). Сказав, що попереду буде міст (одн.), що під брехунами (мн.) ламається.
Вправа 22 Підкреслили іменники, визначили число і рід.
День (одн., ч. р.) був жаркий. Сонце (одн., с. р.) пекло немилосердно. Діти (мн.) знемагали від спеки (одн., ж. р.) і ховалися в тінь (одн., ж. р.).
День (мій/він, ч. р.), сонце (воно/моє, с. р.), спека (моя/вона, ж. р.), тінь (моя/вона, ж. р.)
Вправа 23, 24 Українська народна казка «Як кіт чоботи купував»
У казці йдеться про пригоду кота і хитрого лиса. Кіт зустрів лиса, який запропонував за чобітьми йти не до міста, обманом повів до лісу. Лиса налякав господар собачої будки (собака).
Вправа 25
Тема, головна думка, план казки…
Вправа 26
1� Завдання на вибір.
1) Іменники з ненаголошеними [е], [и] в коренях, визначили число, рід:
зима — одн., ж. р.; земля — одн., ж. р.; стежини — мн., вулиці — мн.
2) Іменники з подовженими приголосними, визначили число, рід.
взуття — одн., с. р.; подружжя — одн., с. р., проміння — одн., с. р.; узлісся — одн., с. р.; гарчання — одн., с. р.
В однині визначаємо рід іменника за допомогою допоміжних слів: зима (одн., вона/моя, ж. р.) земля (одн., вона/моя, ж. р.), стежини (мн.), вулиці (мн.), взуття (одн., воно/моє, с. р.), подружжя (одн., воно/моє, с. р.), проміння (одн., воно/моє, с. р.), узлісся (одн., воно/моє, с. р.), гарчання (одн., воно/моє, с. р.)
2� Підкресли іменники, визначили число.
Поки не випав сніг (одн.), треба купити взуття (одн.).
Кіт (одн.) зустрів молодого лиса (одн.).
Лисова порада (одн.).
Мандрівники (мн.) в хащах (мн.).
Пес (одн.) накинувся на непроханого гостя (одн.).
Вправа 27 Кластер «Іменник»
Вправа 28 Визначили число іменників кожної групи.
|
Іменники тільки в однині |
Іменники тільки в множині |
|
кефір, масло, лапша, метро, таксі, електрика, шосе, молодь, читання |
вила, щипці, іменини, плоскогубці, ворота, штани, двері, санки |
2� В однині визначаємо рід іменників.
Кефір (ч. р.), масло (с. р.), лапша (ж. р.), метро (с. р.), таксі (с. р.), електрика (ж. р.), шосе (с. р.), молодь (ж. р.), читання (с. р.).
Кефір (мій/він, ч. р.), масло (моє/воно, с. р.), лапша (моя/вона, ж. р.), метро (моє/воно, с. р.), таксі (моє/воно, с. р.), електрика (моя/вона, ж. р.), шосе (моє/воно, с. р.), молодь (моя/вона, ж. р.), читання (моє/воно, с. р.).