© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 4 клас Большакова І., Хворостяний І."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 114
Вправа 1
В орудному відмінку іменники відповідають на питання ким? чим?
Орудую (ким?) котом.
На уроці я орудую (чим?) ручкою.
• Діти назвали орудний відмінок працьовитим і творчим, бо він має допоміжне слово орудую, пов’язане з діями.
Орудую — вправно дію, використовую, володію, керую ким-небудь, чим-небудь.
Вправа 2 Замінили слово орудую іншим дієсловом.
Я малюю олівцем. Я пишу ручкою. Я бавлюся літаком. Я граю з м’ячем.
Вправа 3 Іменники чоловічого роду в орудному відмінку мають закінчення -ом, -ем, -єм.
Тортом, ножем, конем, чаєм.
[т о р т], [н' і ж], [к і н'] , [ч а й]
Сторінка 115
Вправа 4 Позначили закінчення орудного відмінку однини іменників чоловічого роду.
Рок[ом], сок[ом], горизонт[ом], пенал[ом], зошит[ом];
р' і к], [с' і к], [г о р и з о н т], [п е н а л], [з о ш и т]
меч[ем], плащ[ем], борщ[ем], дощ[ем], глядач[ем], слухач[ем], читач[ем], ключ[ем];
[м е ч], [п л а ш ч], [б о р ш ч], [д о ш ч], [г л' a д а ч], [с л у х а ч], [ч и т а ч], [к л' у ч]
олівц[ем], горобц[ем];
[о л' і в е ц'], [г о р о б е ц']
кра[єм], ча[єм], музе[єм], трамва[єм], воді[єм].
[к р а й], [ч а й], [м у з е й], [т р а м в а й], [в о д' і й].
Вправа 5 Позначили закінчення орудного відмінку однини іменників чоловічого роду на -р.
|
Ким? -ом |
Ким? -ем |
|
інженер[ом], ма́ляр[ом], столяр[ом], шофер[ом], тренер[ом], дизайнер[ом], звір[ом], комар[ом], пазур[ом] |
маляр[е́м], чоботар[ем], лікар[ем], шахтар[ем], воротар[ем], кухар[ем] |
Розрізняємо ма́ляр (фарбує стіни) і маля́р (створює картини).
Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку з основою на –р перевіряємо за словником.
Вправа 6 Позначили закінчення орудного відмінку однини іменників жіночого роду на –а, -я.
Білк[ою], зим[ою], весн[ою], ромашк[ою], вудк[ою], сокир[ою], скрипк[ою], ложк[ою], виделк[ою].
[б і л к а], [з и м а], [в е с н а], [р о м а ш к а], [в у д/т к а], [с о к и р а], [с к р и п к а], [л о ж к а], [в и д е л к а]
Веж[ею], круч[ею], миш[ею], тиш[ею], пожеж[ею], каш[ею].
[в е ж а], [к р у ч а], [м и ш а], [т и ш а], [п о ж е ж а], [к а ш а]
Земл[ею], лисиц[ею], синиц[ею], полуниц[ею], вишн[ею], каструл[ею].
[з е м л' а], [л и с и ц' а], [с и н и ц' а], [п о л у н и ц' а], [в и ш н' а], [к а с т р у л' а]
Ліні[єю], лілі[єю], анотаці[єю].
[л' і н' і й а], [л' і л' і й а], [а н о т а ц' і й а]
Сторінка 116
Вправа 7 Позначили закінчення -ю орудного відмінку однини іменників жіночого роду з нульовим закінченням в початковій формі.
Сіль — сілл[ю], ваніль — ванілл[ю], карамель — карамелл[ю], піч — пічч[ю], м'якоть — м'якотт[ю].
[с' і л'], [в а н' і л'], [к а р а м е л'], [п´ і ч], [м й а к о т']
Якщо основа початкової форми закінчується на м’який приголосний звук або [ч], тоді відбувається його подовження.
Любов — любов'[ю], кров — кров'[ю].
[л' у б о в], [к р о в]
Якщо основа початкової форми закінчується на губний приголосний та [р], тоді пишемо апостроф.
Радість — радіст[ю], гордість — гордіст[ю], щедрість — щедріст[ю], щирість — щиріст[ю].
[р а д' і с т'], [г о р д' і с т'], [ш ч е д р' і с т'], [ш ч и р' і с т']
Якщо основа початкової форми закінчується двома звуками, тоді подовження приголосного звуку не відбувається.
• Склали речення з кількома із цих слів.
Гостей зустрічай з хлібом і сіллю. Печиво з ваніллю було смачнішим. Дідусь пригостив онука карамеллю. Котик любив ховатися за піччю. Я купив яблучний сік з м’якоттю. Серце матері наповнене любов’ю. Ми з радістю прийняли участь у змаганнях. Дідусь славився своєю щедрістю.
Вправа 8 Позначили закінчення іменників.
Пиріжок з вишн[ею], печиво з шоколад[ом], тістечко з груш[ею], вафлі з кориц[ею], пампушки з борщ[ем], морозиво з карамелл[ю], сирники з ванілл[ю], сік із м'якотт[ю], помідор із сілл[ю], чай із мед[ом], сніданок із яйц[ем], обід із борщ[ем], вечеря із каш[ею].
Сторінка 117 – 119
Вправа 9 Оповідання «Смачнючий торт» Дмитро Кузьменко
• Софійка змінювала рецепт, коли готувала, бо не розпитала старших, що його треба дотримуватися, також не розуміла змісту деяких дій, неправильно тлумачила багатозначні слова (наприклад, форма).
• Софійка нікому не розповідала, чи сподобався батькам її торт, бо вона сама все зрозуміла, їй було соромно, не було чим хвалитися.
• Оповідання гумористичне, бо має комічний сюжет, написане у жартівливій формі.
Текст для мене
• Розказали про досвід приготування страв: як я готую свій улюблений бутерброд …
• Виписали з тексту 5 іменників, 4 прикметники, 3 дієслова:
Іменник: Софійка, вдома, батькам, господинею, хазяйство, білизну, феном.
Прикметники: справжньою, сухенька, шовковисте, ніжне, чутливої, кулінарний.
Дієслова: залишалася, намагалася, допомогти, була, підправить, висушила, працював.
• Визначили число іменників, в однині рід іменників, відмінок у виділених словосполученнях:
висушила феном (одн., ч. р., Ор. в.), почистила кремом (одн., ч. р., Ор. в.), підбирала рецепт (одн., ч. р., Зн. в.), почерком (одн., ч. р., Ор. в.) виведено, готувала за рецептом (одн., ч. р., Ор. в.), почухав за вухом (одн., с. р., Ор. в.), каструлю з смакотою (одн., ж. р., Ор. в.), шукати в шафці (одн., ж. р., М. в.), змастила маргарином (одн., ч. р., Ор. в.), обмазати кремом (одн., ч. р., Ор. в.), заховала записник (одн., ч. р., Зн. в.).
В однині рід іменника визначаємо за допомогою допоміжного слова у початковій формі (називний відмінок однини): фен (він/мій, ч. р.), крем (він/мій, ч. р.), рецепт (він/мій, ч. р.), почерк (він/мій, ч. р.), вухо (воно/моє, с. р.), смакота (вона/моя, ж. р.), шафка (вона/моя, ж. р.), маргарин (він/мій, ч. р.), записник (він/мій, ч. р.)
Відмінок іменника визначаємо за питанням: висушила (чим?) феном (Ор. в.), почистила (чим?) кремом (Ор. в.), підбирала (що?) рецепт (Зн. в.), (чим?) почерком (Ор. в.) виведено, готувала за (чим?) рецептом (Ор. в.), почухав за (чим?) вухом (Ор. в.), каструлю з (чим?) смакотою (Ор. в.), шукати (в чому?) в шафці (М. в.), змастила (чим?) маргарином (Ор. в.), обмазати (чим?) кремом (Ор. в.), заховала (що?) записник (Зн. в.)
Пишу для себе
1. Я допомагаю батькам по господарству, тому що люблю своїх батьків, не хочу перекладати на них ті справи, з якими можу справитися сам.
Написали, як ти допомагаєш батькам по господарству…
2. Я вмію готувати такі страви: бутерброд, яєчню.
Сторінка 120
Вправа 1
У місцевому відмінку іменники відповідають на питання на кому? на чому?
Уживаються тільки з прийменниками.
У місцевому відмінку однини іменники мають закінчення –і,-ї, -у, -ю, -ові, -еві, -єві.
• Діти назвали місцевий відмінок по-різному, хтось затишним кімнатним, хтось мандрівним, а хтось — космічним, бо відмінок вказує місце.
Вправа 2
Годинник[] (на чому?) на тумбочці[і] (М. в.),
шкарпетк[и] (на чому?) на підлоз[і] (М. в.),
одяг[] (у чому?) у тумбочці[і] (М. в.),
іграшк[и] (по чому?) по підлоз[і] (М. в.),
ліжк[о] (при чому?) при стін[і] (М. в.).
Вправа 3 Позначили закінчення.
|
Іменники чоловічого роду в місцевому відмінку на кому? на чому? |
||
|
-ові, -еві, -єві |
-у, -ю |
-і, -ї |
|
На другові, на товаришеві, на героєві |
На другу, на візку, у парку |
У листі, у музеї, у трамваї |
Сторінка 121
Вправа 4 В іменників у місцевому відмінку однини може відбуватися чергування приголосних звуків.
|
г — з |
к — ц |
х — с |
|
Поріг — на порозі луг — у лузі, нога — на нозі, дорога — у дорозі. |
Молоко — на молоці, око — в оці, урок — на уроці, рука — на уроці, Даринка — на Даринці, Соломійка — на Соломійці. |
Кожух — у кожусі, вухо — у вусі, комаха — на комасі.
|
Вправа 5 Оповідання «Де мій хокейний светр?» Жіль Тібо
• В оповіданні йтиметься про пошук светра.
Сторінка 122
• Я дізнався про те, що Ніколас поспішає на хокейне тренування, йому доводиться шукати спорядження, бо він не приготувався завчасно, не кладе речі на місце. Всі ставлять Ніколасу одне і те саме запитання «Ніколасе, хто має знати, де лежать твої речі?», тому що кожен має знати, де кладе свої речі.
• Свої речі мені доводилося шукати, коли вони були не на своєму місці. Я відчував, що бачу себе зі сторони, коли також шукаю речі, спізнююся. Зрозумів, що слід все класти на свої місця, щоб не затрачати час на непотрібні пошуки, планувати свій час, тоді все буду виконувати вчасно.
• Порівняли поради, які давали Ніколасу – вони дослівні, крім предметів, які шукав хлопчик, та місця їх знаходження.
|
Мама |
«Мені здається, що я бачила твої ковзани в гаражі» |
|
Тато |
«Мені здається, що я бачив твій шолом у підвалі» |
|
Сестра |
«Мені здається, що я бачила твою ключку під ґанком» |
• Я думаю, що Ніколас вчасно приїде на тренування, бо мама пожартувала, але її слова навчать хлопчика бути організованим і відповідальним.
• Визначили число іменників, в однині рід іменників, відмінок у виділених словосполученнях:
знайти форму (одн., ж. р., Зн. в.), обладунки (мн.,Зн. в.);
упав на підлогу (одн., ж. р., Зн. в.);
обнишпорив спальню (одн., ж. р., Зн. в.);
ковзани (мн., Зн. в.) в гаражі (одн., ч. р., М. в.);
вихром (одн., ч. р., Ор. в.) метнувся;
з’їв кашу (одн., ж. р., Зн. в.);
шолом (одн., ч. р., Зн. в.) у підвалі (одн., ч. р., М. в.);
талуючи у шафу (одн., ж. р., Зн. в.);
поклала ключі (мн., Зн. в.).
В однині рід іменника шукаємо в початковій формі (називний відмінок однини) за допомогою допоміжного слова: форма (вона/ моя, ж. р.), підлога (вона/моя, ж. р.), спальня (вона/моя, ж. р.), гараж (мій/він, ч. р.), вихор (він/мій, ч. р.), каша (вона/моя, ж. р.), шолом (мій/він, ч. р.), підвал (він/мій, ч. р.), шафа (вона/моя, ж. р.)
Відмінок іменника визначаємо за питанням: форму (що? Зн. в., другорядний член речення), обладунки (що? Зн. в.), на підлогу (що? Зн. в.), спальню (що? Зн. в.), ковзани (що? Зн. в., другорядний член речення), в гаражі (в чому? М. в.), вихром (чим?, Ор. в.), кашу (що? Зн. в.), шолом (що? Зн. в., другорядний член речення), у підвалі (у чому? М. в.), у шафу (у що? М. в.), ключі (що?, Зн. в., другорядний член речення).
Завдання на вибір.
1. Список шуканих речей мають знаходитися: ковзани в тумбочці, щитки у тумбочці, шолом у тумбочці, хокейні шорти у шафі, светр у шафі.
2. П’ять речень, де знаходяться різні речі у кімнаті.
Пальто висить у шафі. Шкарпетки лежать у шухляді. Куртка висить у гардеробі. Кросівки стоять на полиці. Шапка знаходиться на полиці в коридорі. Штани висять у шафі.
Сторінка 124
Вправа 6 Порівняли текст і малюнок.
|
Текст |
Малюнок |
|
Мій одяг зберігається в шафі. На полиці лежать шарфи й шапки. У коробці зберігається новорічний костюм. У пакеті літнє взуття. У шапці я рятую від холоду пташеня. На вішаку висить сукня. У шухляді є шкарпетки. Парасоля тримається на залізному гачку. На комоді лежать футболки. На підлозі стоять черевики, капці, кросівки, кеди. У горщику синіє водичка для кошеняти. |
Мій одяг зберігається в шафі. На полиці лежать шарф і шапка. У коробці зберігається новорічний костюм. У пакеті знаходиться літнє взуття. На вішаку висять сукні, піджак і пальто. У шухляді є не всі шкарпетки. Парасоля стоїть біля стіни. На полиці лежать футболки. У шафі стоять чоботи, капці. Нема горщика для кошеняти. |
• Визначили відмінок іменників, підкреслили іменники в місцевому відмінку.
Мій одяг (Н. в.) зберігається в шафі (М. в.).
На полиці (М. в.) лежать шарф (Н. в.) і шапка (Н. в.).
У коробці (М. в.) зберігається новорічний костюм (Н. в.).
У пакеті (М. в.) знаходиться літнє взуття (Н. в.).
На вішаку (М. в.) висять сукні (Н. в.), піджак (Н. в.) і пальто (Н. в.).
У шухляді (М. в.) є не всі шкарпетки (Н. в.).
Парасоля (Н. в.) стоїть біля стіни (М. в.).
На полиці (М. в.) лежать футболки (Н. в.).
У шафі (М. в.) стоять чоботи (Н. в.), капці (Н. в.).
Нема горщика (Р. в.) для кошеняти (Р. в.).
Мій одяг (що?, підмет, Н. в.) зберігається в шафі (в чому?, М. в.). На полиці (на чому?, М. в.) лежать шарф (що?, підмет, Н. в.) і шапка (що?, підмет, Н. в.). У коробці (у чому?, М. в.) зберігається новорічний костюм (що?, підмет, Н. в.). У пакеті (у чому?, М. в.) знаходиться літнє взуття (що?, підмет, Н. в.). На вішаку (на чому?, М. в.) висять сукні (що?, підмет, Н. в.), піджак (що?, підмет, Н. в.) і пальто (що?, підмет, Н. в.). У шухляді (у чому?, М. в.) є не всі шкарпетки (що?, підмет, Н. в.). Парасоля (що?, підмет, Н. в.) стоїть біля стіни (біля чого?, Р. в.). На полиці (на чому?, М. в.) лежать футболки (що?, підмет, Н. в.). У шафі (у чому?, М. в.) стоять чоботи (що?, підмет, Н. в.), капці (що?, підмет, Н. в.). Нема горщика (чого?, Р. в.) для кошеняти (кого?, лисиці, Р. в.).
• Потрібно зберігати речі на своїх місцях, щоб все знаходити вчасно і не спізнюватися.
Вправа 7 Розрізняємо давальний і місцевий відмінки (завжди з прийменником).
Іменники в місцевому відмінку: дарувати на подвір'ї, зберігати в школі, принести в руці, допомагати на уроці, сидіти на стільці, йти по коридору, бігти по дорозі.
Дарувати (кому?) сестрі (Д. в.), дарувати (на чому?) на подвір'ї (М. в.), зберігати (в чому?) в школі (М. в.), приносити (кому?) братові (Д. в.), принести (в чому?) в руці (М. в.), допомагати (кому?) вчителеві (Д. в.), допомагати (на чому?) на уроці (М. в.), сидіти (на чому?) на стільці (М. в.), (що?) книжка (Н. в.) (на чому?) на полиці (М. в.), йти (по чому?) по коридору (М. в.), дякувати (кому?) бабусі (Д. в.), бігти (по чому?) по дорозі (М. в.).
Редагую.
Дмитро був у капелюсі і куртці. У руці тримав наплічник. Він стояв на зупинці і чекав на автобус.
Дмитро (власну назву пишемо з великої букви) був (у чому?) у капелюсі (М. в.) і куртці (М. в.). (У чому?) у руці (М. в.) тримав наплічник. Він стояв (на чому?) на зупинці (М. в.) і чекав на автобус.
Вправа 8 Визначили відмінок іменників, позначили закінчення.
Оленка допомагає мамі (Д. в.), татові (Д. в.), брату (Д. в.), сестрі (Д. в.), бабусі (Д. в.), дідусю (Д. в.).
Олесь дарує другу (Д. в.), подрузі (Д. в.), товаришеві (Д. в.), товаришці (Д. в.) свої малюнки.
Ми бачили тварин у лісі (М. в.), полі (М. в.), річці (М. в.), озері (М. в.), морі (М. в.), землі (М. в.), воді (М. в.), небі (М. в.).
Однорідні члени речення відповідають на однакове питання.
Оленка допомагає мамі (кому?, Д. в.), татові (кому?, Д. в.), брату (кому?, Д. в.), сестрі (кому?, Д. в.), бабусі (кому?, Д. в.), дідусю (кому?, Д. в.). Олесь дарує другу (Д. в.), подрузі (кому?, Д. в.), товаришеві (кому?, Д. в.), товаришці (кому?, Д. в.) свої малюнки.
Ми бачили тварин у лісі (у чому?, М. в.), полі (у чому?, М. в.), річці (у чому?, М. в.), озері (у чому?, М. в.), морі (у чому?, М. в.), землі (у чому?, М. в.), воді (у чому?, М. в.), небі (у чому?, М. в.).
Сторінка 125
Вправа 1
Насипало багато снігу (Р. в.). Снігу (Кл. в.), йди перед святами!
Свято (Кл. в.), прийди! У школі було новорічне свято (Н. в.).
Насипало багато снігу (чого?, Р. в.). Снігу (звертання, Кл. в.), йди перед святами! Свято (звертання, Кл. в.), прийди! У школі було новорічне свято (що?, підмет, Н. в.).
Вправа 2
|
Називний |
Кличний |
|
Вітер, Олег, сонце, зима, Інна, Ігор |
Вітре, Олеже, сонце, зимо, Ігорю, Інно |
«Зайві» іменники: зимі, сонцем, Ігоря, сонцю, вітрові, Олега, Інну.
Іменники в інших відмінках: зимі (кому?, без прийменника, Д. в.), сонцем (чим?, Ор. в.), Ігоря (кого?, Р. в. або Зн. в.), сонцю (чому?, без прийменника, Д. в.), вітрові (чому?, Д. в.), Олега (кого?, Р. в. або Зн. в.), Інну (бачу кого?, Зн. в.)
Вправа 3
|
-о |
-е |
-ю |
-є |
|
Тетяно, Миколо, Поліно, Алісо, Анно |
Романе, Артеме, Тарасе, Богдане, Іване |
Андрію, Сергію, Ігорю, Олю, Юлю |
Маріє, Юліє, Софіє, Соломіє, Валеріє |
|
Галино Тетяно Марино Антоніно Мар’яно |
Гнате Петре Павле Мироне Вікторе |
Галю Таню Олексію Василю Тоню |
Ліліє Іллє
|
Вправа 4 Склали діалог, уживаючи імена в кличному відмінку.
— Привіт, Петре!
— Привіт, Марійко!
— А як тебе кличуть рідні?
— По-різному. Мама звертається Петрику, Петрусику, сину, синочку. А бабуся зазвичай кличе онуче або внуче.
— А до мене мама звертається Марієчко, Марійцю, Марійко, Марусечко, Марусенько, доню, доцю, донечко. А бабуся і дідусь зазвичай – онучко, внучко, внученько, онученько.
— Приємно нас кличуть рідні.
Сторінка 126 Вірш «Ми сьогодні – снігоходи» Григорія Фальковича
Вправа 2
|
Іменники в однині |
Іменники в множині |
|
Снігу, небо, Києвом, посмішки, замет, Морозенко, сонце. |
Дахи, сходи, снігоходи, вулицями, стежках, лижах, санках, снігопади, повіки. |
|
сніг — сніги, небо, Київ, посмішки — посмішка, Морозенко — Морозенки, сонце — сонця |
дахи — дах, сходи, снігоходи — снігохід, вулиці — вулиця, стежки — стежка, лижі — лижа, санки, снігопади — снігопад, повіки — повіка |
• Записали в множині іменники, які ужиті в однині:
сніги, посмішки, замети, Морозенки, сонця.
Іменники уживаються тільки в однині: небо, Київ.
Іменники уживаються тільки в множині: сходи, санки.
• Виписали складні слова (мають більше одного кореня):
дзвінкомолоде, снігоходи, снігопади, снігокати, теплозолоте.
Придумали складні слова з першим коренем сніг:
сніготяг, снігозбирач, сніговоз, снігокат.
Тема і головна думка вірша, рими…
Вправа 3 Провідміняли іменники, позначили закінчення.
Н. в. (що?) сніг[и], лиж[і], трамва[ї], зим[и]
Р. в. (нема чого?) сніг[ів], лиж[], трамва[їв], зим[]
Д. в. (даю чому?) сніг[ам], лиж[ам], трамва[ям], зим[ам]
Зн. в. (бачу що?) сніг[и], лиж[і], трамва[ї], зим[и]
Ор. в. (орудую чим?) сніг[ами], лиж[ами], трамва[ями], зим[ами]
М. в. (у/на/при чому?) у сніг[ах], на лиж[ах], у трамва[ях], при зим[ах]
Кл. в. (агов) сніг[и], лиж[і], трамва[ї], зим[и].
Вправа 4 Визначили відмінок іменників із вірша, записали іменники в початковій формі (початкова форма – це називний відмінок однини).
У снігу (М. в.) — сніг, дахи (Н. в.) — дах, сходи (Н. в.), небо (Н. в.) — небо, снігоходи (Н. в.) — снігохід, Києвом (Ор. в.) — Київ, по стежках (М. в.) — стежка, снігокати (Н. в.) — снігокат, на лижах (М. в.) — лижа, на санках (М. в.), посмішки (Р. в.) — посмішка, снігопади (Н. в.) — снігопад, в замет (Зн. в.) — замет, Морозенко (Н. в.) — Морозенко, повіки (Зн. в.) — повіка, сонце (Н. в.) — сонце.
Відмінок іменника визначаємо за питанням: у снігу (у чому?, М. в.), дахи (що?, підмет, Н. в.), сходи (що?, підмет, Н. в.), небо (що?, підмет, Н. в.), снігоходи (що?, Н. в.), Києвом (чим?, Ор. в.), по стежках (по чому?, М. в.), снігокати (що?, Н. в.), на лижах (на чому?, М. в.), на санках (на чому?, М. в.), посмішки (чого?, Р. в.), снігопади (що?, Н. в.), в замет (в що?, з прийменником, Зн. в.), Морозенко (хто?, підмет, Н. в.), повіки (що?, з прийменником, Зн. в.), сонце (що?, підмет, Н. в.)
Вправа 5 Позначили закінчення іменників, визначили відмінок іменників.
Ти кліпаєш оч[има] (Ор. в.), поводиш плеч[има] (Ор. в.), слухаєш вух[ами] (Ор. в.), збираєш пальц[ями] (Ор. в.), плескаєш долон[ями] (Ор. в.), носиш рук[ами] (Ор. в.), бігаєш ног[ами] (Ор. в.).
В орудному відмінку множини іменники мають закінчення –ами, -ями, има.
Ми мандрували по пол[ях] (М. в.), сел[ах] (М. в.), міст[ах] (М. в.), гор[ах] (М. в.), озер[ах] (М. в.), мор[ях] (М. в.), океан[ах] (М. в.), вулиц[ях] (М. в.), мост[ах] (М. в.).
У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення –ах, -ях.
Сторінка 127 Розвиток мовлення
Дерева, що їх прикрашають люди на Новий рік у різних країнах світу»…
Що я знаю / умію
Вправа 1 Виписали іменники за абеткою, визначили число, в однині рід, відмінок іменників, записали їх у початковій формі (у називному відмінку однини):
бейсболка (одн., ж. р., Н. в.) — бейсболка;
день (одн., ч. р., Зн. в.) — день;
екіпірування (одн., с. р., Р. в.) — екіпірування;
(через) завали (мн., Зн. в.) — завал;
землю (одн., ж. р., Зн. в.) — земля;
іграшок (мн., Р. в.) — іграшка;
капелюх (одн., ч. р., Н. в.) — капелюх;
ковдрами (мн., Ор. в.) — ковдра;
ковзани (мн., Н. в.);
(на) кухні (одн., ж. р., М. в.) — кухня;
ліжка (одн., с. р., Р. в.) — ліжко;
мама (одн., ж. р., Н. в.) — мама;
наплічники (мн., Н. в.) — наплічник;
Ніколас (одн., ч. р., Н. в.) — Ніколас;
обладунки (мн., Зн. в.) — обладунок,
підлогу (одн., ж. р., Зн. в.) — підлога; піжами (мн., Н. в.) — піжама; речах (мн., М. в.) — річ; речей (мн., Р. в.) — річ; (в) сезоні (одн., ч. р., М. в.) — сезон, светр (одн., ч. р., Н. в.) — светр; сорочки (мн., Н. в.) — сорочка; спальню (одн., ж. р., Зн. в.) — спальня; субота (одн., ж. р., Н. в.) — субота; тато (одн., ч. р., Н. в.) — тато; тренування (одн., с. р., Н. в.) — тренування; (до) тренування (одн., с. р., Р. в.) — тренування; форму (одн., ж. р., Зн. в.) — форма; черевики (мн., Зн. в.) — черевик; чоботи (мн., Зн. в.) — чобіт; шапка (одн., ж. р., Н. в.) — шапка; шкарпетки (мн., Н. в.) — шкарпетка; шльопанці (мн., Зн. в.) — шльопанець; шолом (одн., ч. р., Н. в.) — шолом; шорти (мн., Н. в.); щитки (мн., Н. в.) — щиток.
Відмінок визначаємо за питанням. В однині рід іменника визначаємо за допомогою допоміжного слова до початкової форми.
Бейсболка (одн.; вона/моя бейсболка — ж. р.; що? підмет — Н. в.); день (одн.; він/мій день — ч. р.; що? другорядний член речення — Зн. в.); екіпірування (одн.; моє/воно екіпірування — с. р.; чого? Р. в.); (через) завали (мн.; що? з прийменником — Зн. в.);
землю (одн.; моя/вона земля — ж. р., що? — Зн. в.); іграшок (мн.; чого? — Р. в.); капелюх (одн.; мій/він капелюх — ч. р.; що? підмет — Н. в.); ковдрами (мн.; чим? — Ор. в.); ковзани (мн.; що? підмет — Н. в.); (на) кухні (одн.; моя/вона кухня — ж. р.; на чому? — М. в.); ліжка (одн.; моє/воно ліжко; чого? — Р. в.); мама (одн.; моя/вона мама — ж. р., хто? підмет — Н. в.); наплічники (мн.; що? підмет — Н. в.); Ніколас (одн.; мій/він Ніколас — ч. р.; хто? підмет — Н. в.); обладунки (мн.; що? другорядний член речення — Зн. в.), підлогу (одн.; моя/вона підлога, ж. р.; що? — Зн. в.); піжами (мн.; що? підмет — Н. в.); речах (мн., у чому? — М. в.); речей (мн.; чого? — Р. в.); сезоні (одн.; мій/він сезон — ч. р.; в чому? — М. в.), светр (одн.; мій/він светр — ч. р.; що? підмет — Н. в.); сорочки (мн.; що? підмет — Н. в.); спальню (одн., моя/вона спальня — ж. р.; що? — Зн. в.); субота (одн.; моя/вона спальня — ж. р.; що? підмет — Н. в.); тато (одн.; мій/він тато — ч. р.; хто? підмет — Н. в.); тренування (одн.; моє/воно тренування — с. р., що? підмет — Н. в.);
(до) тренування (одн., с. р., Р. в.) — тренування; форму (одн.; моя/вона форма — ж. р.; що? — Зн. в.), черевики (мн.; що? другорядний член речення — Зн. в.); чоботи (мн.; що? другорядний член речення — Зн. в.); шапка (одн.; моя/вона шапка — ж. р.; що? підмет — Н. в.); шкарпетки (мн.; що? підмет — Н. в.); шльопанці (мн.; що? другорядний член речення — Зн. в.); шолом (одн.; мій/він шолом — ч. р.; що? підмет — Н. в.); шорти (мн.; що? підмет — Н. в.); щитки (мн.; що? підмет — Н. в.)
Пишу для себе.