Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА 141. Заголовок: «Щедрий дар», «Щедрий дар Вітчизні», «Привітання рідного краю».

Покосили жито (одн., жита́), жито (одн., жита́) і пшеницю (одн., пшениці)

і шепочуть квіти (мн.) про нічні зірниці (мн.),

про ранкові роси (мн.), про вітри (мн.) ласкаві,

що під ними гнуться верби (мн.) кучеряві.

Щедрий дар (одн., дари) Вітчизні (одн., вітчизни) віддають баштани (мн.)

і сади (мн.), де сяйво (одн.) поміж листям (одн.) тане.

І синіє небо (одн.) над зеленим гаєм (одн., гаї),

рідний край (одн., краї) вітає з добрим урожаєм (одн., урожаї).          

 

ВПРАВА 142.  Відмінювання іменників.

 

ВПРАВА 143. Заголовок тексту: «Казковість дерев», «Дерева з казки», «Лісова казка».

Косий промінь сонця зрідка виглядає в прорізі хмари. Сосна височить, мовби якийсь мідний витвір, якась при­мара в зелених шатах. За нею сивіє огрядним стовбуром віковий дуб. Ще далі мерехтить молода береза.

2. Головні члени речення та другорядні члени речення.

Косі промені сонця зрідка виглядають у прорізях хмар.

…………_______......................========…………………….

Сосни височать, мовби якісь мідні витвори, якісь примари в зелених шатах.

_____======

За ними сивіють огрядними стовбурами вікові дуби.

………….=====……………………………………………._____

Ще далі мерехтять молоді берези.

…………..=======…………_______

 

ВПРАВА 144. Під час поїздки до Києва ми від­відали зоопарк. Із звір[ів]  найбільше враження на нас справили слон, лев, лама і жирафа, а з птах[ів] – кондори й орли. Сподобалось нам також спостерігати за розвага­ми мавп[]. Не вдалося, на жаль, побачити солов'[їв], сов[], вовк[ів] і лисиць[]. Жодна з подорож[ей]  не запам'яталася нам так, як ця.

2. Правопис відмінкових закінчень іменників у родовому відмінку множини.

3. Багато вражень залишають відвідини зоопарк[ів].

    Нещодавно я теж була на такій екскурсії. Побачила там диких тварин: лев[ів], рис[ей], тигр[ів], мавп[], вовк[ів], лисиць[], пантер[]. У закритих вольєрах було багато птах[ів]. З цікавістю розглядала хижих сокол[ів] та орл[ів], великих павич[ів]. Довелося остерігалися поганої звички верблюд[ів]. Простягала свіжу запашну  траву до маленьких козенят[].

  Згадка про побачених тварин повернеться з багатьох світлин[].

 

ВПРАВА 145. У дуба (чого? Р.в.) радість: із тих жолуд[ів], що замочило навес­ні, два таки проклюнулися паростками й викинули два листочк[и]. Високі трави затулили їх від сонц[я], вітр[у] і злив[и]. Якщо ніхто не затопче — ростіть дубочк[и],  розвивайтеся!

   Велетень також укрився зеленим листям (чим? Ор.в.). У його кроні (у чому? М.в.)  знайшли собі прилисток багато пташок[].

 

ВПРАВА 146.

2. Словосполучення: п’ять будинк[ів], дев’ять вікон[], двадцять дверей[], десять мебл[ів], п’ять гривень[], п’ять доріг[], двадцять дерев[], двадцять бійц[ів], дев’ять солдат[ів], п’ять гвинтівок[], дев’ять шеренг[], двадцять геро[їв], шість розповід[ей].

3. Чи тобі доводилося грати в ігри в команді?

 

ВПРАВА 147. Тема тексту — розповідь про роль прийменників у реченні.

   Як відомо, в українській мові є сім відмінків іменни­ків. Самі вони не можуть упоратися з великою кількістю значень, які потрібно передати. І тоді на допомогу від­мінкам приходять прийменники, щоб виразити найріз­номанітніші відтінки думки.

   Порівняй, наприклад, форми слова світанок, що ма­ють часове значення, без прийменників і з прийменни­ками: світанком — до світанку, перед світанком, протягом світанку, під час світанку, після світанку (За Іваном Вихованцем).

2. В називному відмінку іменники вживаються без прийменників, у місцевому – тільки з прийменником, в інших – з прийменниками чи без них.

 

ВПРАВА 148. Заголовок тексту: «Запорозький флот».

2. Запорозький флот інколи мав сотні морських чайок і був грізною зброєю в боротьбі з ворогом. Майже кожен із відомих гетьманів приділяв велику увагу будівництву чайок. Перші згадки про морські походи запорожців при­падають на  часи Дмитра Вишневецького. Козаки напада­ли на турецькі й татарські міста, визволяли невільників, вели успішну боротьбу зі султанським флотом. Голосний відгомін про це дійшов до нас у народних думах, баладах і легендах.

3. Словосполучення таких частин мови: дієслово + прийменник з іменником місто в різних відмінкових формах: наближатися до міста (чого?, Р.в.), виїжджати з міста (чого?, Р.в.) побувати в місті (в чому?, М.в.), гуляти по місту (чому?, М.в.), відпочивати за містом (чим?, Ор.в.), попрощатися з містом (чим?, Ор.в.).

4. Спільнокореневі слова: похід, ходьба, прихід, хід, похідний, прохідний, захід, ходити.

 

ВПРАВА 149.

2. Якими видами транспорту тобі подобається подорожувати.

3. Туристи непосидючий на­род. Мандрують вони по міст[ах] і сел[ах], ліс[ах] і гор[ах], спус­каються бурхливими річками. Використовують для цього різ­ний транспорт їдуть на потяг[ах] й автобус[ах], велосипед[ах] та мотоцикл[ах], пливуть на пло­т[ах] й у човн[ах], ідуть пішки. У дорозі туристи збагачуються незабутніми враженнями.

 

ВПРАВА 150.

По понеділк[ах] у розкладі уроки … .

По вівторк[ах] я відвідую шкільні предмети … .

По серед[ах] у розкладі навчальні заняття  … .

По четверг[ах] відвідую уроки … .

По п’ятниц[ях] в розкладі є шкільні заняття  …

 

ВПРАВА 151. Прикметники, які підказали відгадку.

Загадка

Відгадка

Взимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий.

Ліс

Взимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий.

Ромашки

Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті.

Латаття

По голубому морю золота тарілка плаває.

Сонце на небі

Скатертина біла увесь світ накрила.

Сніг

Біла латка, чорна латка по березі скаче.

Сорока

 

ВПРАВА 152. Прикметник називає ознаку предмета, тому найчастіше пов'язаний з іменником.

3. Земля (яка?) ласкава, люба, рідна, а сонце (яке?) — щире, золоте, а небо (яке?) лагідне й погідне, життя (яке?) — прекрасне, дороге.

А очі в мами (які?) — добрі, ніжні, а голос (який?) — чистий і дзвінкий, а руки (які?) — теплі і надійні, а погляд (який?) — сонячний, ясний.

 

ВПРАВА 153. Виразнішим є опис із прикметниками.

1. Неначе в повені затонув світ. І скрізь розіллялось біливо туману — завмерло і не зворухнеться в полях.

   А потім, коли в небо викотиться місяць, то сніг зно­ву грає сяйвом, знову молоком розливається довкруг. І тоді іній знову оживає (За Євгеном Гуцалом).

2. Неначе в молочній повені затонув ранковий світ. І скрізь розіллялось густе біливо туману – завмерло і не зворухнеться в зимових полях.

   А потім, коли в небо викотиться повний місяць, то сніг знову грає білим сяйвом, знову холодним молоком розли­вається довкруг. І тоді іній знову оживає (Євген Гуцало).

2. Роль прикметників у мовленні: надання  емоційності та образності, уточнення ознак.

 

ВПРАВА 154. Тема тексту: розповідь про те, як хлопчик Дмитрик допоміг синичці взимку. Головна думка (мета): допомагайте птахам узимку!

2. Синоніми: весела – радісна, маленька – дрібненька.

Антоніми: весела – сумна, маленька – величенька.

3. Вона мала пір'ячко синього кольору із зеленкуватим від­тінком, маленьку голівку з білими щічками і блискучі, як намистинки, очі.

 

ВПРАВА 155. Прислів'я про працелюбність.

Маленька праця краща за велике (прикметник) безділля.

Праця чо­ловіка годує, а лінь (іменник) марнує.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні (прикметник) сльози ллють.

Руки білі, а сумління чорне (прикметник).

Ластівка день починає, а соловей кінчає (дієслово).

2. Роль антонімів у прислів'ях: протиставлення добра до зла.

 

ВПРАВА 156.

Легкий мішок – важкий мішок; легке завдання – складне завдання.

Гаряча вода – холодна вода; гаря­ча вдача – спокійна вдача.

Порожня голова – розумна голова; порожня бочка – повна бочка.

М'який хліб – черствий хліб; м'який характер – твердий характер.

2. Прикметники вжито в переносному значенні в таких словосполученнях: легке завдання – складне завдання; гаря­ча вдача – спокійна вдача; порожня голова – розумна голова; м'який характер – твердий характер.

 

ВПРАВА 157. Подвір'я школи – шкільне подвір'я, листя клена – кленове листя, полиця для книжок – книжкова полиця, вітер із півдня – південний вітер, допомога товариша – товариська допомога, портфель зі шкі­ри – шкіряний портфель, хвіст лиса – лисячий хвіст, щебетання пташок – пташине щебетання, робота в класі – класна робота, потік води – водяний потік, грива коня – коняча грива, фартух для роботи – робочий фартух, ящик із фанери – фанерний ящик.

 

ВПРАВА 158. У хижих тварин гострі зуби (пряме значення). Під час бігу Василько відчув гострий біль (переносне значення). З висоти за рухом здобичі на землі слідкує сокіл гострим зором (переносне значення). Подали гострий соус (пряме значення). Мій друг гострий на язик (фразеологізм).

 

ВПРАВА  159.

   Звечора густісірі хмари потемніли і волохатими брилами нависли над землею. Ось-ось повалить сніг.

   І справді, присмерком починають спускатися на землю перші важкі сніжинки. Спочатку їх небагато, а потім усе більше й більше літає їх у морозному повітрі. Сніжинки без­шумно сідають на кудлаті мохи, почорніле листя, зелені гілки ялин. Пухнаста ковдра стелиться по землі.

3. Синоніми: волохаті; кудлаті.

 

ВПРАВА  160.

Перший текст науково-популярний. Тема: коротка розповідь про ніч. Мета: дати точні відомості про ніч. Прикметників 3, точна характеристика (земній, довша, коротша).

Другий текст художній. Тема: опис ночі. Мета: захоплення явищем природи. Прикметників 6, образна характеристика (темна, сонною, золоті, темному, темним, мертвим).

3. Стояла темна (яка?) ніч над сонною (якою?) землею. Місяць при­меркав і вже ген до світу показував свої золоті (які?) роги, зорі сумно лупали в темному (якому?) небі. Тихо було всюди, як у вусі... Покій і сон криють усе своїм темним (яким?) пологом, усе заснуло мертвим (яким?) сном півночі.

 

ВПРАВА 161.

Текст «Ліс» є науково-популярним. Прикметників 9 (значну, велика, цінний, будівельний, промисловий, безцінний, цілющого, важливе, лікувальне).

Текст «Осінній ліс» є художнім. Прикметників 10 (осінньої, поріділі, небесна, сонячні, золоті, свіжої, золотавої, подальшу, різнокольорові, дружній).

2. ОСІННІЙ ЛІС.

     У лісах осінньої (якої) пори задумливо, тихо й світло. Крізь поріділі (які?) крони дерев яскравіше проглядає небесна (яка?) синь. Сонячні (які?) промені вільніше проливаються на землю. Здається, між стовбурами хтось уклав навскіс золоті (які?) сно­пи свіжої (якої?) золотавої (якої?) соломи.

   Дерева ніби обмірковують свою подальшу (яку?) долю. Вони зроняють раз по раз різнокольорові (які?) листочки, мов слова в дружній (якій?) розмові між собою...

 

ВПРАВА 162. Науковий опис дятла.

   У дятла міцний дзьоб з гострим кіп­цем, що весь час то стирається, то наростає. У чорного дятла форма дзьоба нагадує долоню. Язик у дятла круглий, з ворсинками на кінчику і дуже довгий, укритий слизом. Дятли висовують язик майже на дванадцять сантиметрів.

2. Що ще тобі відомо про дятла.

 

ВПРАВА 163. Підкреслили прикметники-антоніми.

Що це за ягоди, що в жнива гіркі, а в мороз солод­кі? (горобина)

2. З великої хмари малий дощ буває.

Повний колос до землі гнеться, а порожній угору пнеться.

Мудрий не все каже, що знає, а. дурний не все знає, що каже.

 

ВПРАВА 164Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють (бо зе́лень, зеле́ний) розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло у вербах село (бо се́ла) Вербівка. Подекуди з-поміж верб та садків вири­нають  білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

3. У першому реченні головні члени:

… тече …  річка ….

    ===    _____

 

ВПРАВА 165.

Найкращі (які?) пташенята в сонливої (якої?) сови.

Найкращі (які?) травенята в шумливої (якої?) трави.

У вітра — найспритніші (які?) веселі (які?) вихорці.

У сонця — найясніші (які?) гарячі (які?) промінці.              

2. Якісні прикметники: гарний — кращий — найкращий; спритний — спритніший — найспритніший, ясний — ясніший — найясніший; ласкаві — ласкавіші — найласкавіші; мудра — мудріша — наймудріша.

 

ВПРАВА 166Ви для мене — сонцеясне (яке?, одн., с.р.) і небосине (яке?, одн., с.р.), і квітканай­краща (яка?, одн., жін.р.), і порадницянаймудріша (яка?, одн., жін.р.), і другнайнадійніший (який?, одн., чол..рід).

    Хочу, щоб Ваші найласкавіші (які?, мн.) у світі руки вели мене в житті ще багато років. Я люблю Вас,  матусенько. І любитиму завжди.

 

ВПРАВА 167Частини мови.

Слова (іменник), слова (іменник)... Вони (займенник) в (прийменник) собі (займенник) всі (займенник) різні (прикметник): тривожні (прикметник) й (сполучник) тихі (прикметник), радісні (прикметник) й (сполучник) сумні (прикметник), є (дієслово) терпеливі (прикметник), є (дієслово) жорстокі (прикметник) й  (сполучник) грізні (прикметник), лукаві (прикметник) й (сполучник) чесні (прикметник), мудрі (прикметник) і (сполучник) смішні (прикметник).

2. Прикметники в абетковій послідовності з наголосом: грі́зні, жорсто́кі, лука́ві, му́дрі, ра́дісні, рі́зні, смішні́, сумні́, терпели́ві, ти́хі,  триво́жні, че́сні.

3. Прикметники-антоніми: радісні – сумні, лукаві – чесні.

4. Синоніми до прикметників; різні – неоднакові, несхожі, відмінні; радісні – веселі.

На пилорамі нарізали бруси неоднакової довжини. Відмінні враження були в хлопців. Брати були несхожими на вигляд. Веселі та щасливі поверталися діти з екскурсії в зоопарк.

 

ВПРАВА 168.

Синоніми: отчий – рідний, батьківський.

2. Отчий дім (чол. р.), маленька хата (жін.р.), в високім житі (сер.р.).

Співом голосним (чол. р.), біла хата (жін.р.), в високім житі (сер.р.).

 

ВПРАВА 169.

Квітка — велика, маленька, гарненька, запашна, пахуча, красива, червона.

Пісня — весела, дзвінка, колискова, улюблена, ніжна, мелодійна, чудова, народна, популярна.

Пісні — веселі, сумні, дзвінкі, мелодійні, ніжні, улюблені, чудові, народні, популярні.

Мед — смачний, свіжий, квітковий, гречаний, пахучий, рідкий, цілющий, корисний.

Меду — смачного, свіжого, квіткового, гречаного, пахучого, рідкого, цілющого, корисного.

2. Іменник не зрозумів пропозиції Прикметника, бо кожен іменник в однині належить до певного роду.

 

ВПРАВА 170. Самостійну частину мови, яка називає ознаку предмета, називають прикметником. Він відповідає на питання який? яка? яке? Прикметник найчастіше пов'язаний у реченні з іменником. Прикметник змінюється за числами, відмінками, в однині – за родами. Прикметник залежить від зв’язаного з ним слова. У називному відмінку однини прикметники чоловічого роду мають закінчення –ий, -ій; середнього роду – закінчення –е, -є, жіночого роду – закінчення –а, -я. Із закінчень прикметників можна довідатися про відмінок.

2. Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав.

 

ВПРАВА 171.

Загадка

Відгадка

Тоненьке (одн., сер.р), гостреньке (одн., сер.р), серце гладеньке (одн., сер.р). Хто на його слід погляне, думку його пізнає

Олівець

Круглий (одн., чол.р.), та не мі­сяць, зелений (одн., чол.р.), та не діброва, з хвостиком, та не миша.

Кавун

Гарний (одн., чол.р.) на вроду, їсть масло і п'є воду, ходить він із краю в край, ріже чорний (одн., чол.р.) коровай

Трактор

 

ВПРАВА 172. Тема тексту: розповідь про пристосування тварин до життя в тайзі.

Умов суворих, хутро густе, хутро довге, забарвлення захисне, покриття глибоке, покриття снігове, мороз сильний, шерсть довга, шерсть жорстка, снігу глибокому.

2. Синоніми до прикметників:

суворий – строгий, нещадний;

сильний – могутній, міцний, дужий потужний.

3. Слова зі знаком м'якшення: багатьох, з'являється, зариваються, ночують, днюють, шерсть, провалюватись.

 

ВПРАВА 173. Заголовок тексту: «Володар листяного лісу».

Справжній володар; листяний ліс; могутній, міцний, величний дуб; величезний стовбур; зелене жорстке листя.2.

Прикметник

Питання

Закінчення

Рід

Число

справжній

який?

-ій

чол.

одн.

листяний

який?

-ій

чол.

одн.

могутній

який?

-ій

чол.

одн.

міцний

який?

-ій

чол.

одн.

величний

який?

-ій

чол.

одн.

величезний

який?

-ій

чол.

одн.

зелене

яке?

сер.

одн.

жорстке

яке?

сер.

одн.

 

ВПРАВА 174.  Перш[ий] сніг змінив усе на­вкруги. Одяглися в біл[і] обнови дерева та дахи будинків. Висипала на подвір'я радісн[а] дітвора. Адже з перш[им] снігом прийшли до неї й нов[і] розваги.

2. Закінчення різні, бо залежать від відмінка.

 

ВПРАВА 175Відміню­вання прикметників.

4. Порівняння відмінювання прикметників чоловічого і серед­нього роду: однакові закінчення в родовому, давальному, орудному, місцевому.

 

ВПРАВА 176.

прикметники з основою на м'який приголосний

прикметники з основою на твердий приголосний

Давн[ій], літн[ій], дружн[ій], син[є], завтрашн[є], незабутн[я], братн[я]

Цінн[ий], природн[ий], зимов[ий], прозор[ий], минул[е], далек[е], зелен[е], проїзн[ий], українськ[а], лагідн[а], мудр[а]

 

ВПРАВА 177.

Н.в.

могутн[ій]

дуж[ий]

щир[е]

син[я]

Р.в. (нема)

могутнь[ого]

дуж[ого]

щир[ого]

синь[ої]

Д.в.

могутнь[ому]

дуж[ому]

щир[ому]

син[ій]

Зн.в. (бачу)

могутн[ій, могутнь[ого]

дуж[ий], дуж[ого]

щир[е], щир[ого]

син[ю]

Ор.в.

могутн[ім]

дуж[им]

щир[им]

синь[ою]

М.в.

на могутнь[ому]

на дуж[ому]

у щир[ому]

У син[ій]

2. Таблиця відмінкових закінчень прикметників чоло­вічого роду в однині.

Прикметники

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

з основою на твердий приголосний

-ий

-ого

-ому

як Н.в. або Р.в.

-им

-ому

з основою на м'який приголосний

-ій

-ого

-ому

як Н.в. або Р.в.

-ім

-ому

 

ВПРАВА 178. Тема тексту: опис першого зимового ранку.

    Ліс сяє кришталем. Ще вчора поля й вигони були сірими, одноманітними, а сьогодні кожна суха травичка, кожна стеблина прибрана в сріблясте мереживо і біле срібло.

Морозець приємно пощипує, щоки. Ледь-ледь риплять сніжинки під ногами. Легко дихається цього зимового ранку.

2. Головні члени у перших двох реченнях другого абзацу.

Морозець приємно пощипує, щоки.

________...............======…………..

Ледь-ледь риплять сніжинки під ногами.

………………======_______..................

 

ВПРАВА 179. Тема: поетична розповідь про рідний край. Головна думка: уславлення рідного краю.

   У РІДНІМ КРАЇ.

У тихому (у якому? М.в.) тремтінні хмаринка проліта.                  

У сонячнім (у якому? М.в.) промінні купаються жита.      

І ниви золотисті (які? Н.в.) схилили колоски.

У небі урочистім (у якому? М.в.) спів жайвора дзвінкий (який? Н.в.).

У нашім ріднім (у якому? М.в.) краї над красенем Дніпром веселка розквітає на щастя і добро.    

 

ВПРАВА 180. Тема тексту: розповідь про роль пісні в житті людей. Головна думка: Батьківщина — це й наші пісні.

2. Мама співала тобі колискову (Зн.в.) пісню, коли ти був маленьким (Ор.в.) хлопчиком. Під веселі (Зн.в.) марші люблять кро­кувати спортсмени і туристи. З бадьорою (Ор.в.) піснею і дале­ка (Н.в.) дорога здається коротшою (Ор.в.) і цікавішою (Ор.в.).

3. Форми прикметників за зразком: короткий — коротший, дзвінкий — дзвінкіший, веселий — веселіший, бадьорий — бадьорііший.

 

ВПРАВА 181. Тема тексту: розповідь про роль праці в житті людини. Головна думка: «проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу».

Все — із доброго (Р.в.) чи злого (Р.в.) — починається з малого (Р.в.).

Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка.

Хліб — з маленької (Р.в.) зернини, дощ — із чистої (Р.в.) краплини.

Проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу.

3. Прикметники-антоніми: доброго – злого.

 

ВПРАВА 182.

Загадка

Відгадка

У зеленім (М.в) кожушку, у кістяній (М.в.) сорочечці я росту собі в ліску всім зірвати хочеться

волоський горіх

Був він серпиком тоненьким (Ор.в.), згодом — блюдцем став кругленьким (Ор.в.)

місяць

 

ВПРАВА 183.

Називний відмінок

Орудний відмінок

Легк[ий], легк[а], легк[е], легк[і]

Легк[им], легк[ою], легк[им], легк[ими]

Літн[ій], літн[я], літн[є], літн[і]

Літн[ім], літнь[ою], літн[ім], літн[іми]

 

ВПРАВА 184.  Сполучення прикметників з іменниками записали в місцевому відмінку з відповідними прийменниками.

Далекий шлях – по далекому шляху, волога земля – на вологій землі, простора кімната – у просторій кімнаті, швидкий поїзд – у швидкому поїзді, гомінливе місто – у гомінливому місті, безмежний простір – в безмежному просторі, вітальна телеграма – у вітальній телеграмі, всесвітня мережа – у всесвітній мережі, сучасний аеродром – на сучасному аеродромі.

2. Антоніми: далекий – близький, волога – суха, гомінливе – тихе.

3. По далекому шляху їхали чумаки.

На вологій землі зазеленіла молода трава. Наш клас навчається у просторій кімнаті. У швидкому поїзді учні  їхали на екскурсію. Учора учні нашого класу були у великому гомінливому місті. Комета швидко летіла в безмежному просторі. У вітальній телеграмі побачили дату урочистої події. Учні надовго зависають у всесвітній мережі. На сучасному аеродромі тепер сідають міжнародні  лайнери.

 

ХВИЛИНКА СПІЛКУВАННЯ

— А ти знаєш, чому Інтернет називають великою павутиною?

 

ВПРАВА 185. То була тиха ніч-чарівниця, покривал[ом] спокійн[им], широк[им] простелилась вона над далек[им] сел[ом]. Гори спалахнули кривав[им] багрянц[ем]. Хвоя озивалась протяжн[им], густ[им] шепот[ом], од якого віяло смолист[им], терпк[им]  холодк[ом]. Син[ім] вершник[ом] пролітає за вікном пізній вечір.

2. Синонім: кривавий – червоний, багряний.

 

ВПРАВА 186. У тихому (М. в.) небі ще блищали зорі, а на південному (М. в.) сході почало світлішати. Згодом зовсім розвиднілось. Дерева вбрались у казкові (Зн. в.) білі (Зн. в.) шати. А коли зійшло бліде (Н. в.) сонце, іній почав виблискувати дивними (Ор. в.) самоцвітами. На чистому (М. в.) снігу добре було видно сліди зайців і лисиць.

Інші завдання дивись тут...