Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА 151. Прикметники, які підказали відгадку.

Загадка	Відгадка
Взимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий.	Ліс
Взимку чорний, навесні і влітку зелений, а восени жовтий.	Ромашки
Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті.	Латаття
По голубому морю золота тарілка плаває.	Сонце на небі
Скатертина біла увесь світ накрила.	Сніг
Біла латка, чорна латка по березі скаче.	Сорока

 

ВПРАВА 152. Прикметник називає ознаку предмета, тому найчастіше пов'язаний з іменником.

3. Земля (яка?) ласкава, люба, рідна, а сонце (яке?) — щире, золоте, а небо (яке?) лагідне й погідне, життя (яке?) — прекрасне, дороге.

А очі в мами (які?) — добрі, ніжні, а голос (який?) — чистий і дзвінкий, а руки (які?) — теплі і надійні, а погляд (який?) — сонячний, ясний.

 

ВПРАВА 153. Виразнішим є опис із прикметниками.

1. Неначе в повені затонув світ. І скрізь розіллялось біливо туману — завмерло і не зворухнеться в полях.

   А потім, коли в небо викотиться місяць, то сніг зно­ву грає сяйвом, знову молоком розливається довкруг. І тоді іній знову оживає (За Євгеном Гуцалом).

2. Неначе в молочній повені затонув ранковий світ. І скрізь розіллялось густе біливо туману – завмерло і не зворухнеться в зимових полях.

   А потім, коли в небо викотиться повний місяць, то сніг знову грає білим сяйвом, знову холодним молоком розли­вається довкруг. І тоді іній знову оживає (Євген Гуцало).

2. Роль прикметників у мовленні: надання  емоційності та образності, уточнення ознак.

 

ВПРАВА 154. Тема тексту: розповідь про те, як хлопчик Дмитрик допоміг синичці взимку. Головна думка (мета): допомагайте птахам узимку!

2. Синоніми: весела – радісна, маленька – дрібненька.

Антоніми: весела – сумна, маленька – величенька.

3. Вона мала пір'ячко синього кольору із зеленкуватим від­тінком, маленьку голівку з білими щічками і блискучі, як намистинки, очі.

 

ВПРАВА 155. Прислів'я про працелюбність.

Маленька праця краща за велике (прикметник) безділля.

Праця чо­ловіка годує, а лінь (іменник) марнує.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні (прикметник) сльози ллють.

Руки білі, а сумління чорне (прикметник).

Ластівка день починає, а соловей кінчає (дієслово).

2. Роль антонімів у прислів'ях: протиставлення добра до зла.

 

ВПРАВА 156.

Легкий мішок – важкий мішок; легке завдання – складне завдання.

Гаряча вода – холодна вода; гаря­ча вдача – спокійна вдача.

Порожня голова – розумна голова; порожня бочка – повна бочка.

М'який хліб – черствий хліб; м'який характер – твердий характер.

2. Прикметники вжито в переносному значенні в таких словосполученнях: легке завдання – складне завдання; гаря­ча вдача – спокійна вдача; порожня голова – розумна голова; м'який характер – твердий характер.

 

ВПРАВА 157. Подвір'я школи – шкільне подвір'я, листя клена – кленове листя, полиця для книжок – книжкова полиця, вітер із півдня – південний вітер, допомога товариша – товариська допомога, портфель зі шкі­ри – шкіряний портфель, хвіст лиса – лисячий хвіст, щебетання пташок – пташине щебетання, робота в класі – класна робота, потік води – водяний потік, грива коня – коняча грива, фартух для роботи – робочий фартух, ящик із фанери – фанерний ящик.

 

ВПРАВА 158. У хижих тварин гострі зуби (пряме значення). Під час бігу Василько відчув гострий біль (переносне значення). З висоти за рухом здобичі на землі слідкує сокіл гострим зором (переносне значення). Подали гострий соус (пряме значення). Мій друг гострий на язик (фразеологізм).

 

ВПРАВА  159.

   Звечора густі, сірі хмари потемніли і волохатими брилами нависли над землею. Ось-ось повалить сніг.

   І справді, присмерком починають спускатися на землю перші важкі сніжинки. Спочатку їх небагато, а потім усе більше й більше літає їх у морозному повітрі. Сніжинки без­шумно сідають на кудлаті мохи, почорніле листя, зелені гілки ялин. Пухнаста ковдра стелиться по землі.

3. Синоніми: волохаті; кудлаті.

 

ВПРАВА  160.

Перший текст науково-популярний. Тема: коротка розповідь про ніч. Мета: дати точні відомості про ніч. Прикметників 3, точна характеристика (земній, довша, коротша).

Другий текст художній. Тема: опис ночі. Мета: захоплення явищем природи. Прикметників 6, образна характеристика (темна, сонною, золоті, темному, темним, мертвим).

3. Стояла темна (яка?) ніч над сонною (якою?) землею. Місяць при­меркав і вже ген до світу показував свої золоті (які?) роги, зорі сумно лупали в темному (якому?) небі. Тихо було всюди, як у вусі... Покій і сон криють усе своїм темним (яким?) пологом, усе заснуло мертвим (яким?) сном півночі.

 

ВПРАВА 161.

Текст «Ліс» є науково-популярним. Прикметників 9 (значну, велика, цінний, будівельний, промисловий, безцінний, цілющого, важливе, лікувальне).

Текст «Осінній ліс» є художнім. Прикметників 10 (осінньої, поріділі, небесна, сонячні, золоті, свіжої, золотавої, подальшу, різнокольорові, дружній).

2. ОСІННІЙ ЛІС.

     У лісах осінньої (якої) пори задумливо, тихо й світло. Крізь поріділі (які?) крони дерев яскравіше проглядає небесна (яка?) синь. Сонячні (які?) промені вільніше проливаються на землю. Здається, між стовбурами хтось уклав навскіс золоті (які?) сно­пи свіжої (якої?) золотавої (якої?) соломи.

   Дерева ніби обмірковують свою подальшу (яку?) долю. Вони зроняють раз по раз різнокольорові (які?) листочки, мов слова в дружній (якій?) розмові між собою...

 

ВПРАВА 162. Науковий опис дятла.

   У дятла міцний дзьоб з гострим кіп­цем, що весь час то стирається, то наростає. У чорного дятла форма дзьоба нагадує долоню. Язик у дятла круглий, з ворсинками на кінчику і дуже довгий, укритий слизом. Дятли висовують язик майже на дванадцять сантиметрів.

2. Що ще тобі відомо про дятла.

 

ВПРАВА 163. Підкреслили прикметники-антоніми.

Що це за ягоди, що в жнива гіркі, а в мороз солод­кі? (горобина)

2. З великої хмари малий дощ буває.

Повний колос до землі гнеться, а порожній угору пнеться.

Мудрий не все каже, що знає, а. дурний не все знає, що каже.

 

ВПРАВА 164. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють (бо зе́лень, зеле́ний) розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло у вербах село (бо се́ла) Вербівка. Подекуди з-поміж верб та садків вири­нають  білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

3. У першому реченні головні члени:

… тече …  річка ….

    ===    _____

 

ВПРАВА 165.

Найкращі (які?) пташенята в сонливої (якої?) сови.

Найкращі (які?) травенята в шумливої (якої?) трави.

У вітра — найспритніші (які?) веселі (які?) вихорці.

У сонця — найясніші (які?) гарячі (які?) промінці.              

2. Якісні прикметники: гарний — кращий — найкращий; спритний — спритніший — найспритніший, ясний — ясніший — найясніший; ласкаві — ласкавіші — найласкавіші; мудра — мудріша — наймудріша.

 

ВПРАВА 166. Ви для мене — сонцеясне (яке?, одн., с.р.) і небосине (яке?, одн., с.р.), і квітканай­краща (яка?, одн., жін.р.), і порадницянаймудріша (яка?, одн., жін.р.), і другнайнадійніший (який?, одн., чол..рід).

    Хочу, щоб Ваші найласкавіші (які?, мн.) у світі руки вели мене в житті ще багато років. Я люблю Вас,  матусенько. І любитиму завжди.

 

ВПРАВА 167. Частини мови.

Слова (іменник), слова (іменник)... Вони (займенник) в (прийменник) собі (займенник) всі (займенник) різні (прикметник): тривожні (прикметник) й (сполучник) тихі (прикметник), радісні (прикметник) й (сполучник) сумні (прикметник), є (дієслово) терпеливі (прикметник), є (дієслово) жорстокі (прикметник) й  (сполучник) грізні (прикметник), лукаві (прикметник) й (сполучник) чесні (прикметник), мудрі (прикметник) і (сполучник) смішні (прикметник).

2. Прикметники в абетковій послідовності з наголосом: грі́зні, жорсто́кі, лука́ві, му́дрі, ра́дісні, рі́зні, смішні́, сумні́, терпели́ві, ти́хі,  триво́жні, че́сні.

3. Прикметники-антоніми: радісні – сумні, лукаві – чесні.

4. Синоніми до прикметників; різні – неоднакові, несхожі, відмінні; радісні – веселі.

На пилорамі нарізали бруси неоднакової довжини. Відмінні враження були в хлопців. Брати були несхожими на вигляд. Веселі та щасливі поверталися діти з екскурсії в зоопарк.

 

ВПРАВА 168.

Синоніми: отчий – рідний, батьківський.

2. Отчий дім (чол. р.), маленька хата (жін.р.), в високім житі (сер.р.).

Співом голосним (чол. р.), біла хата (жін.р.), в високім житі (сер.р.).

 

ВПРАВА 169.

Квітка — велика, маленька, гарненька, запашна, пахуча, красива, червона.

Пісня — весела, дзвінка, колискова, улюблена, ніжна, мелодійна, чудова, народна, популярна.

Пісні — веселі, сумні, дзвінкі, мелодійні, ніжні, улюблені, чудові, народні, популярні.

Мед — смачний, свіжий, квітковий, гречаний, пахучий, рідкий, цілющий, корисний.

Меду — смачного, свіжого, квіткового, гречаного, пахучого, рідкого, цілющого, корисного.

2. Іменник не зрозумів пропозиції Прикметника, бо кожен іменник в однині належить до певного роду.

 

ВПРАВА 170. Самостійну частину мови, яка називає ознаку предмета, називають прикметником. Він відповідає на питання який? яка? яке? Прикметник найчастіше пов'язаний у реченні з іменником. Прикметник змінюється за числами, відмінками, в однині – за родами. Прикметник залежить від зв’язаного з ним слова. У називному відмінку однини прикметники чоловічого роду мають закінчення –ий, -ій; середнього роду – закінчення –е, -є, жіночого роду – закінчення –а, -я. Із закінчень прикметників можна довідатися про відмінок.

2. Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав.

 

ВПРАВА 171.

Загадка	Відгадка
Тоненьке (одн., сер.р), гостреньке (одн., сер.р), серце гладеньке (одн., сер.р). Хто на його слід погляне, думку його пізнає	Олівець
Круглий (одн., чол.р.), та не мі­сяць, зелений (одн., чол.р.), та не діброва, з хвостиком, та не миша.	Кавун
Гарний (одн., чол.р.) на вроду, їсть масло і п'є воду, ходить він із краю в край, ріже чорний (одн., чол.р.) коровай	Трактор

 

ВПРАВА 172. Тема тексту: розповідь про пристосування тварин до життя в тайзі.

Умов суворих, хутро густе, хутро довге, забарвлення захисне, покриття глибоке, покриття снігове, мороз сильний, шерсть довга, шерсть жорстка, снігу глибокому.

2. Синоніми до прикметників:

суворий – строгий, нещадний;

сильний – могутній, міцний, дужий потужний.

3. Слова зі знаком м'якшення: багатьох, з'являється, зариваються, ночують, днюють, шерсть, провалюватись.

 

ВПРАВА 173. Заголовок тексту: «Володар листяного лісу».

Справжній володар; листяний ліс; могутній, міцний, величний дуб; величезний стовбур; зелене жорстке листя.2.

Прикметник	Питання	Закінчення	Рід	Число
справжній	який?	-ій	чол.	одн.
листяний	який?	-ій	чол.	одн.
могутній	який?	-ій	чол.	одн.
міцний	який?	-ій	чол.	одн.
величний	який?	-ій	чол.	одн.
величезний	який?	-ій	чол.	одн.
зелене	яке?	-е	сер.	одн.
жорстке	яке?	-е	сер.	одн.

ВПРАВА 174.  Перш[ий] сніг змінив усе на­вкруги. Одяглися в біл[і] обнови дерева та дахи будинків. Висипала на подвір'я радісн[а] дітвора. Адже з перш[им] снігом прийшли до неї й нов[і] розваги.

2. Закінчення різні, бо залежать від відмінка.

 

ВПРАВА 175. Відміню­вання прикметників.

4. Порівняння відмінювання прикметників чоловічого і серед­нього роду: однакові закінчення в родовому, давальному, орудному, місцевому.

 

ВПРАВА 176.

прикметники з основою на м'який приголосний	прикметники з основою на твердий приголосний
Давн[ій], літн[ій], дружн[ій], син[є], завтрашн[є], незабутн[я], братн[я]	Цінн[ий], природн[ий], зимов[ий], прозор[ий], минул[е], далек[е], зелен[е], проїзн[ий], українськ[а], лагідн[а], мудр[а]

 

ВПРАВА 177.

Н.в.	могутн[ій]	дуж[ий]	щир[е]	син[я]
Р.в. (нема)	могутнь[ого]	дуж[ого]	щир[ого]	синь[ої]
Д.в.	могутнь[ому]	дуж[ому]	щир[ому]	син[ій]
Зн.в. (бачу)	могутн[ій, могутнь[ого]	дуж[ий], дуж[ого]	щир[е], щир[ого]	син[ю]
Ор.в.	могутн[ім]	дуж[им]	щир[им]	синь[ою]
М.в.	на могутнь[ому]	на дуж[ому]	у щир[ому]	У син[ій]

2. Таблиця відмінкових закінчень прикметників чоло­вічого роду в однині.

Прикметники	Н.	Р.	Д.	Зн.	Ор.	М.
з основою на твердий приголосний	-ий	-ого	-ому	як Н.в. або Р.в.	-им	-ому
з основою на м'який приголосний	-ій	-ого	-ому	як Н.в. або Р.в.	-ім	-ому

 

ВПРАВА 178. Тема тексту: опис першого зимового ранку.

    Ліс сяє кришталем. Ще вчора поля й вигони були сірими, одноманітними, а сьогодні кожна суха травичка, кожна стеблина прибрана в сріблясте мереживо і біле срібло.

Морозець приємно пощипує, щоки. Ледь-ледь риплять сніжинки під ногами. Легко дихається цього зимового ранку.

2. Головні члени у перших двох реченнях другого абзацу.

Морозець приємно пощипує, щоки.

________...............======…………..

Ледь-ледь риплять сніжинки під ногами.

………………======_______..................

 

ВПРАВА 179. Тема: поетична розповідь про рідний край. Головна думка: уславлення рідного краю.

   У РІДНІМ КРАЇ.

У тихому (у якому? М.в.) тремтінні хмаринка проліта.                  

У сонячнім (у якому? М.в.) промінні купаються жита.      

І ниви золотисті (які? Н.в.) схилили колоски.

У небі урочистім (у якому? М.в.) спів жайвора дзвінкий (який? Н.в.).

У нашім ріднім (у якому? М.в.) краї над красенем Дніпром веселка розквітає на щастя і добро.    

 

ВПРАВА 180. Тема тексту: розповідь про роль пісні в житті людей. Головна думка: Батьківщина — це й наші пісні.

2. Мама співала тобі колискову (Зн.в.) пісню, коли ти був маленьким (Ор.в.) хлопчиком. Під веселі (Зн.в.) марші люблять кро­кувати спортсмени і туристи. З бадьорою (Ор.в.) піснею і дале­ка (Н.в.) дорога здається коротшою (Ор.в.) і цікавішою (Ор.в.).

3. Форми прикметників за зразком: короткий — коротший, дзвінкий — дзвінкіший, веселий — веселіший, бадьорий — бадьорііший.

 

ВПРАВА 181. Тема тексту: розповідь про роль праці в житті людини. Головна думка: «проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу».

Все — із доброго (Р.в.) чи злого (Р.в.) — починається з малого (Р.в.).

Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка.

Хліб — з маленької (Р.в.) зернини, дощ — із чистої (Р.в.) краплини.

Проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу.

3. Прикметники-антоніми: доброго – злого.

 

ВПРАВА 182.

Загадка	Відгадка
У зеленім (М.в) кожушку, у кістяній (М.в.) сорочечці я росту собі в ліску всім зірвати хочеться	волоський горіх
Був він серпиком тоненьким (Ор.в.), згодом — блюдцем став кругленьким (Ор.в.)	місяць

 

ВПРАВА 183.

Називний відмінок	Орудний відмінок
Легк[ий], легк[а], легк[е], легк[і]	Легк[им], легк[ою], легк[им], легк[ими]
Літн[ій], літн[я], літн[є], літн[і]	Літн[ім], літнь[ою], літн[ім], літн[іми]

 

ВПРАВА 184.  Сполучення прикметників з іменниками записали в місцевому відмінку з відповідними прийменниками.

Далекий шлях – по далекому шляху, волога земля – на вологій землі, простора кімната – у просторій кімнаті, швидкий поїзд – у швидкому поїзді, гомінливе місто – у гомінливому місті, безмежний простір – в безмежному просторі, вітальна телеграма – у вітальній телеграмі, всесвітня мережа – у всесвітній мережі, сучасний аеродром – на сучасному аеродромі.

2. Антоніми: далекий – близький, волога – суха, гомінливе – тихе.

3. По далекому шляху їхали чумаки.

На вологій землі зазеленіла молода трава. Наш клас навчається у просторій кімнаті. У швидкому поїзді учні  їхали на екскурсію. Учора учні нашого класу були у великому гомінливому місті. Комета швидко летіла в безмежному просторі. У вітальній телеграмі побачили дату урочистої події. Учні надовго зависають у всесвітній мережі. На сучасному аеродромі тепер сідають міжнародні  лайнери.

 

ХВИЛИНКА СПІЛКУВАННЯ

— А ти знаєш, чому Інтернет називають великою павутиною?

 

ВПРАВА 185. То була тиха ніч-чарівниця, покривал[ом] спокійн[им], широк[им] простелилась вона над далек[им] сел[ом]. Гори спалахнули кривав[им] багрянц[ем]. Хвоя озивалась протяжн[им], густ[им] шепот[ом], од якого віяло смолист[им], терпк[им]  холодк[ом]. Син[ім] вершник[ом] пролітає за вікном пізній вечір.

2. Синонім: кривавий – червоний, багряний.

 

ВПРАВА 186. У тихому (М. в.) небі ще блищали зорі, а на південному (М. в.) сході почало світлішати. Згодом зовсім розвиднілось. Дерева вбрались у казкові (Зн. в.) білі (Зн. в.) шати. А коли зійшло бліде (Н. в.) сонце, іній почав виблискувати дивними (Ор. в.) самоцвітами. На чистому (М. в.) снігу добре було видно сліди зайців і лисиць.

 

ВПРАВА 187. Тема тексту: розповідь про музей-заповідник «Козацькі могили». Головна думка: уславлення звитяги наших славних пред­ків — запорозьких козаків.

2. Прикметники із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-,   суфікси виділили: Рівненської, Волинської, запо­розьких, козацькі, польськими, Берестецькій, козацько­го, Хмельницького.

 

ВПРАВА 188. Запорізький – Запоріжжя, прилуцький – Луцьк, кременчуцький – Кременчук, волзь­кий – Волга, кавказький – Кавказ, чернівецький – Чернівці, полтавський – Полтава, сумський – Суми, паризький – Париж, празький – Прага.

 

ВПРАВА 189. Прізвища від географічних назв: річок, міст, сіл тощо

Прилуцький – Луцьк, Житомирський – Житомир, Ніжинський – Ніжин, Васильківсь­кий - Васильків, Київський – Київ, Задніпровський – Дніпро, Кримський – Крим, Лохвицький – Лохвиця.

2. Дністровський, Кульчицький, Волконський, Хмельницький, Рожинський, Острозький, Збаразький, Любомирський, Шуйський, Калиновський, Любомирський, Богуславський.

 

ВПРАВА 190. Козак – козацький, ткач – ткацький, Одеса – одеський, грузин – грузинський, казах – казахський, маляр – малярський, завод – заводський,  Львів – львівський, Харків – харківський, Суми – сумський, Луцьк – луцький, Ніжин – Ніжинський, Донецьк – Донецький.

2. Київ – київський, Харків – харківський, Миколаїв – миколаївський, Вінниця – вінницький, Суми – сумський, Полтава – полтавський, Одеса – одеський, Кривий Ріг – криворізький тощо

 

ВПРАВА 191. Я для тебе горів, український народе, тільки, ма­буть, не дуже яскраво горів. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. І бачиш ти із канівського схилу, як новий день над світом устає.

2. Звуко-буквений аналіз слова.

    1. чумацький

    2. чу-ма-цький

    3.  чумацький

    4. [ч у м а ц' к и й],   [— • | —  •́ | = — • = ]

    5. «ча», «у», «ем», «а», «це», «знак м'якшення», «ка», «и», «йот»

    6.  звуків 8, букв 9

    7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук (маємо м'який приголосний звук [ц']).

3. Антоніми: яскраво – похмуро, тьмяно; новий – старий.

 

ВПРАВА 192.

Будова слова (закінчення в дужках, основу підкреслили)
Основа закінчується на м'який приголосний (перед буквами «і», «є», «ю», «я», «ї», «знак м’якшення», закінчується на звук [й]).	Основа закінчується на твердий приголосний
домашн[ій] ранн[є]	спіл[ий] красив[е]

2. Відмінки прикметників: домашн[ій] (Н..в.) – домашнь[ого] (Р.в.) – домашнь[ому] (Д.в.) – у домашнь[ому] (М.в.); ранн[є] (Н.в.) – раннь[ого] (Р.в.) – раннь[ому] (Д.в.) – на раннь[ому] (М..в.), спіл[ий] (Н.в.) – спіл[ого] (Р.в.) – спіл[ому] (Д.в.) – на спіл[ому] (М.в.); красив[е] (Н..в.) – красив[ого] (Р.в.) – красив[ому] (Д.в.) – у красив[ому] (М.в.).

 

ВПРАВА 193.

Н.в	давня дружба	приємна розмова
Р.в.	давньої дружби	приємної розмови
Д.в.	давній дружбі	приємній розмові
Зн.в.	давню дружбу	приємну розмову
Ор.в	давньою дружбою	приємною розмовою
М.в.	у давній дружбі	у приємній розмові

У прикметниках жіночого роду з основою на м'який приголосний у родовому і орудному відмінках однини перед закінченням потрібно писати знак м'якшення.

 

ВПРАВА 194. Заголовок тексту: «Переможна зірка», «Ніч і день», «Зірки», «Сліпуча зірка».

А як береться на світ, вони вичахають, бліднуть і зника­ють, мов роса з присушеної трави. І тоді цілий день у бла­китно-синьому небі самотньою, але яскравою, сліпучою й переможною зіркою сяє Сонце.

2.  Прикметники чоловічого, жіночого і серед­нього роду в родовому, місцевому та орудному відмінках однини.

Спадають сутінки. Заходить чарівна ніч. І на вечірньому (с.р., М.в., одн.) небі спалахують міріади зірок. Не злічити їх! Мов живі, дрібними світлячками мерехтять вони у неосяжнім (чол.р., М.в., одн.) просторі.

   А як береться на світ, вони вичахають, бліднуть і зника­ють, мов роса з присушеної (ж.р., Р.в., одн.) трави. І тоді цілий день у бла­китно-синьому (с.р., М.в., одн.) небі самотньою (ж.р., Ор.в., одн.), але яскравою (ж.р., Ор.в., одн.), сліпучою (ж.р., Ор.в., одн.) й переможною (ж.р., Ор.в., одн.) зіркою сяє Сонце 3. Опадають сутінки – вечоріє, заходить ніч – настає ніч. береться на світ – світає, вичахають – потухають, зникають – щезають.

 

ВПРАВА 195.

Спитай себе, дитино, хто ти є, і в серці обізветься рідна мова. І в голосі яснім ім'я твоє просяє, наче зірка світанкова.

Кожне слово — це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.

Торкнулось серце рідної землі — така велика і така дитинна!

Красуйся, моя Батьківщино, зорею на гордім чолі.

 

ВПРАВА 196.

Дуб високий, гіллястий, крислатий, могутній, столітній, віковий, старий.

Дорога – довга, вузька, широка, польова, лісова, коротка, щаслива, рівна.

Сніг – білий, пухнастий, легкий, лапатий.

Пісня – весела, дзвінка, мамина, колискова, народна, тиха, ніжна, радісна, урочиста, лірична, відома, популярна.

Річка – широка, вузька, гірська, спокійна, бурхлива, повільна, глибока, мілка, чиста, рівнинна,

Вітер – дужий, сильний, шквальний, легкий, теплий, холодний, південний, північний, західний, східний.

 

ВПРАВА 197. Тема: розповідь про зимівлю птахів. Головна думка: допомагайте пташкам узимку.

Зачин.   Ой лукава буває зима!

Основна частина.  Спершу то ніби й нічого, навіть утішно: кружляють у повітрі такі собі літаєчки. Але потім повалить густий лапатий сніг, візьметься, мороз замурує кожну шпаринку. Зимова довга ніч огортає землю. Голодні пташки летять ближче до житла людей. Вони чекають на допомогу від нас.

Кінцівка. З людською допомогою багатьом пернатим удається перезимувати цю холодну пору.

 

ВПРАВА 198. 3 радісною новиною, за невеликим лісом, перед рідною школою, у повільному  танку, від дорогої бабусі.

2. З радісн[ою] (Ор.в.) новиною поверталась від дорог[ої] (Р.в.) бабусі. За невелик[им] (Ор.в.) лісом ховалося наше село. Колишн[і] (Н.в.) однокласники зустрілися перед рідн[ою] (Ор.в.) школою. У повільн[ому] (М.в.) танку кружляло осінн[є] (Н.в.) листя.

 

ВПРАВА 199.

Хуртовина три доби лютувала на полонинах, та наре­шті вщухла. На тлі блакитного неба сліпуче виблискува­ли залиті яскравим сонцем вершини гір. Поряд виднілась темна зелень ялинового лісу, що підступав до полонини.

  На мою думку, текст художній.

  По-перше, вжито багато прикметників, що мають емоційне навантаження. По-друге, відсутні які-небудь точні або числові характеристики.

  Ось тому вважаю текст художнім.

2. Синоніми: вщухла – припинилась, стихла, затихла, стишилась.

3.

Іменник з прикметником	Питання до прикметника	Рід	Число	Відмінок	Закінчення прикметника
блакитного неба	якого?	с.р.	одн.	Р.в.	-ого
яскравим сонцем	яким?	с.р.	одн.	Ор.в.	-им
темна зелень	яка?	ж.р.	одн.	Н.в.	-а
ялинового лісу	якого?	ч.р.	одн.	Р.в.	-ого

 

ВПРАВА 200. Опис зимової природи на картині Антона Кашшая «Гірський пейзаж».

Інші завдання дивись тут...